Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левкіної Любові Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) втрати чинності статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-УІІІ

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Лемака Василя Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левкіної Любові Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) втрати чинності статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490), підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 6, ст. 40).

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Левкіна Л.В. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) "скасування" статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (за конституційною скаргою -№ 3723-II) (далі - Закон № 3723), підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі -Закон № 76).

З аналізу конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що на час виходу Левкіної Л.В. на пенсію частиною першою статті 37-1 Закону № 3723 було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за Законом № 3723 відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 розділу І Закону № 76 статтю 37-1 Закону № 3723 викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Закон № 3723, крім статті 37, втратив чинність на підставі Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ.

Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області двічі (у липні та серпні 2016 року) відмовило у задоволенні заяв Левкіної Л.В. про здійснення перерахунку пенсії.

Вважаючи вказані дії суб'єкта владних повноважень неправомірними, Левкіна Л.В. звернулася до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом про здійснення перерахунку пенсії.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 жовтня 2017 року скасував постанову Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року та відмовив Левкіній Л.В. у задоволенні позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу Левкіної Л.В. залишив без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року - без змін.

У постанові від 22 листопада 2018 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі суб'єкта права на конституційну скаргу, касаційний суд послався на статтю 37-1 Закону № 3723 у редакції, що була чинною на час виходу Левкіної Л.В. на пенсію, та зазначив, що до цієї статті Законом № 76 внесено зміни, якими "законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду"; Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 9 грудня 2015 року № 1013, яка не містить "положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців".

Автор клопотання зазначає, що "при винесенні остаточної постанови Верховний Суд керувався: скасуванням" статті 37-1 Закону № 3723 та підпунктом 3 пункту 11 розділу І Закону № 76, "якими звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод певної категорії громадян та порушено принцип стабільності правового регулювання, як складової верховенства права". Тому позбавлення права на перерахунок раніше призначеної пенсії, вважає Левкіна Л.В., є звуженням права на пенсійне забезпечення (соціальний захист) у тих розмірах, що були гарантовані їй державою у період роботи на відповідних посадах, а також має наслідком порушення права "не зазнавати обмежень конституційних прав, зокрема шляхом ухвалення нових законів чи надання їм зворотної дії у часі, передбачене статтею 3, частинами першою, другою статті 8, частиною третьою статті 22, частиною першою статті 58, статтею 64 Конституції України".

Левкіна Л.В. просить поновити пропущений строк подання конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі є неприйнятність конституційної скарги (пункт 4 статті 62); конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої статті 77).

Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка є остаточним судовим рішенням у справі Левкіної Л.В., прийнято 22 листопада 2018 року, а конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 27 березня 2019 року. Таким чином, конституційну скаргу подано з порушенням строку подання конституційної скарги, встановленого пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Клопотання Левкіної Л.В. про поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги на підставі частини другої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" не підтверджено доводами суб'єкта права на конституційну скаргу, отже, не підлягає задоволенню.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 83, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левкіної Любові Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) втрати чинності статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.