УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чернової Валентини Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ зі змінами та його статті 90
| м.Ки ї в 19 грудня 2018 року № 389-1(ІІ)/2018 | Справа № 3-401/2018(6314/2018) |
Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Шаптали Наталі Костянтинівни головуючої, доповідача,
Запорожця Михайла Петровича,
Мойсика Володимира Романовича,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чернової Валентини Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) зі змінами та його статті 90.
Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Чернова В.І. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами (далі - Закон № 889) та його статтю 90.
На думку суб'єкта права на конституційну скаргу, Закон № 889 та його стаття 90 суперечать частині третій статті 22, статтям 24, 46, частині першій статті 58, частині першій статті 64 Основного Закону України.
Обґрунтовуючи свої твердження, Чернова В.І. зазначає, що Закон № 889 та його стаття 90 "повністю виключають можливість перерахунку пенсії державного службовця", яку вона мала, виходячи на пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 3723), який, крім його статті 37, втратив чинність відповідно до Закону № 889.
Стверджуючи про неконституційність Закону № 889 та його статті 90, автор клопотання вказує, що вони не містять норм, які урегульовували б порядок перерахунку призначеної пенсії державного службовця на умовах, що діяли на момент призначення пенсії, а тому позбавляють її такого права та запроваджують дискримінацію, оскільки "перерахунок пенсії не зупинений іншим особам, які працюють чи працювали в інших сферах та секторах державного впливу та економіки".
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
З конституційної скарги вбачається, що, на думку Чернової В.І., неконституційність Закону № 889 полягає у тому, що він "не врегулював питання перерахунку пенсії державних службовців", чим "позбавив її права на отримання більш високого розміру пенсії", а його стаття 90 щодо пенсійного забезпечення державних службовців є відсильною до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Наведена аргументація не є належним обґрунтуванням неконституційності Закону № 889 та його статті 90.
Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для звернення до Конституційного Суду України (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002, від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013).
Крім того, обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України Закону № 889 та його статті 90, Чернова В.І. стверджує, що, розглядаючи її справу, суди мали застосовувати саме Закон № 3723, який передбачав її право на перерахунок призначеної пенсії, оскільки вона виходила на пенсію, коли чинний був саме Закон № 3723, а отже, мала "законне сподівання на те, що і в подальшому при збільшенні заробітних плат державних службовців" її призначена пенсія буде перераховуватись.
Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу фактично висловлює незгоду з рішеннями судів, ухваленими в її справі. Однак за юридичною позицією Конституційного Суду України незгода з судовими рішеннями не є підставою для відкриття конституційного провадження у справі (ухвали Другого сенату Конституційного Суду України від 6 червня 2018 року № 17-у(ІІ)/2018 та № 18-у(ІІ)/2018).
Отже, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що Чернова В.І. не обґрунтувала тверджень щодо неконституційності Закону № 889 та його статті 90, а отже, не дотримала вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чернової Валентини Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами та його статті 90 на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ПЕРША КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ