Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича - суддя-доповідач,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" від 13 вересня 1994 року N 519 (Урядовий кур'єр, 1994 р., 17 вересня).

Заслухавши суддю-доповідача Іващенка В.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

Народні депутати України звернулись до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" від 13 вересня 1994 року N 519.

Своє клопотання народні депутати України мотивують тим, що існуюча практика визначення прибуткового податку (у розрахунку до мінімуму доходів громадян, що не обкладається податком, який встановлено зазначеним Указом Президента України) суперечить частині першій статті 67 Конституції України, згідно з якою "кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом", та пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, який визначає, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України. У конституційному поданні підкреслюється, що Указ Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" є таким, що суперечить Закону України "Про систему оподаткування" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року N 13-92, його застосування призвело до численних порушень конституційних прав громадян України при нарахуванні та стягненні прибуткового податку, зокрема до надлишкового стягнення прибуткового податку з громадян.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження, Конституційний Суд України виходить з такого.

Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (частина перша статті 152 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для розгляду Конституційним Судом України є конституційне подання, в якому викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Указ Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" прийнято відповідно до положень Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року (пункт 7-4 статті 114-5). Згідно з цією конституційною нормою Президент України мав повноваження ухвалювати "укази з питань економічної реформи, не врегульованих законами України, які діють до прийняття відповідних законів". Положення цього Указу застосовуються з 1996 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України для розрахунку надходжень від податків, зборів (обов'язкових платежів), а також визначення сум штрафів за адміністративні правопорушення.

Згідно з процедурою заміни таких указів Президента України відповідними законами Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" (реєстраційний N 0936 від 26 грудня 1996 року). Цей законопроект, який передбачає законодавче врегулювання застосування розміру ставок та механізму обчислення податку з доходів громадян, підготовлено до повторного третього читання (лист Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 34-4612/47).

З огляду на те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та заповнювати прогалини у законах.

Таким чином, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для розгляду цього конституційного подання народних депутатів України, оскільки врегулювання порушених у ньому питань є прерогативою Верховної Ради України.

3. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань своєю Ухвалою від 12 березня 2002 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Виходячи з наведеного та керуючись частиною другою статті 147, статтею 150 Конституції України, статтями 39, 40, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" від 13 вересня 1994 року N 519 на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.