Так, вироком від 7 червня 2017 р. Ратнівський районний суд Волинської області затвердив укладену 16 травня 2017 р. угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою К.
Із вироку суду вбачається, що К. 18 грудня 2016 р., перебуваючи на посаді члена дільничної виборчої комісії з виборів депутатів ради та голови Заболотівської об'єднаної територіальної громади с. Тур Ратнівського району Волинської області, порушуючи статті 5, 8 Закону України "Про місцеві вибори", в період з 8 год. до 20 год. незаконно видала невстановленим слідством особам виборчі бюлетені, які не мали права їх отримувати і були призначені іншим особам, які на час виборів перебували за межами Волинської області.
Суд кваліфікував протиправні дії за ч. 2 ст. 158-1 КК як незаконне надання виборчих бюлетенів особі, яка не має права їх отримувати, вчинені членом виборчої комісії.
Однак представники досудового слідства і суд залишили поза увагою ще одну кваліфікуючу ознаку злочину за ч. 2 ст. 158-1 КК, а саме надання членом виборчої комісії повторно виборчого бюлетеня особам, які не мали права його отримувати.
У такій справі обидві кваліфікуючі ознаки злочину зазначено правильно.
Камінь-Каширський районний суд Волинської області вироком від 8 липня 2016 р. затвердив угоду про визнання винуватості Д., яку цим вироком визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 КК, та призначено відповідне покарання.
Із вироку суду вбачається, що 25 жовтня 2015 р. близько 13 год. Д., перебуваючи на посаді члена дільничної виборчої комісії с. Малі Голоби Камінь-Каширського району Волинської області, у приміщенні цієї дільниці, порушуючи статті 5, 8 Закону України "Про місцеві вибори" (в редакції Закону від 4 вересня 2015 р.), надала А. замість її повнолітнього сина В. виборчі бюлетені з виборів депутатів Волинської обласної ради для голосування у багатомандатному виборчому окрузі, з виборів депутатів Гуто-Боровенської сільської ради, з виборів Гуто-Боровенського сільського голови для голосування в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
Крім того, Д. цього ж дня повторно надала відповідно Г. замість Н. та М. замість Ж. виборчі бюлетені з виборів депутатів обласної, сільської рад, сільського голови.
Такі дії представники досудового розслідування та суд правильно кваліфікували за ч. 2 ст. 158-1 КК як надання членом дільничної виборчої комісії повторно виборчих бюлетенів особам, які не мали права їх отримувати.
ХІV. Судова практика застосування законодавства про відповідальність за незаконне знищення виборчої документації або документації з референдуму (ст. 158-2 КК)
Об'єкт цього злочину - порядок зберігання виборчої документації або документів референдуму у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії після проведення виборів або референдуму.
Предметом злочину є виборчі документи та документи референдуму, які після проведення виборів або референдуму підлягають зберіганню у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про вибори Президента України" Центральна виборча комісія після офіційного оголошення результатів виборів Президента України передає виборчу та іншу документацію до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні виборчі комісії - до відповідних місцевих державних архівних установ.
Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних архівних установах, і порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи (ч. 2 ст. 88 зазначеного Закону).
Місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень дільничних і окружних виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що їм надавались на період виборчого процесу (ч. 3 ст. 88 цього Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 88 згаданого Закону протоколи виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування в територіальних виборчих округах, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих державних архівних установах протягом п'яти років з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України, після чого знищуються в установленому порядку.
Державні архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації виборів Президента України у порядку, встановленому законодавством України (ч. 5 ст. 88 Закону України "Про вибори Президента України").
За ст. 158-2 КК було засуджено 2 особи у 2016 р.-15 .
Об'єктивну сторону злочину складають такі альтернативні дії, як незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах і в Центральній виборчій комісії після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму.
Тобто об'єктивна сторона злочину - це сукупність обов'язкових ознак, передбачених ч. 1 ст. 158-2 КК.
Під знищенням документаціїслід розуміти активні дії, що передбачають повну ліквідацію виборчих документів будь-якими способами, приведення документів у непридатний стан, коли вони втрачають свої властивості і не можуть бути носіями зафіксованої у них інформації.
Під пошкодженнямвиборчої документації слід розуміти приведення документів у частково непридатний стан, коли можливість їх використання за цільовим призначенням суттєво обмежується або унеможливлюється.
Однак, трапляються випадки, коли об'єктивну сторону злочину встановлено неправильно.
Так, вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2015 р. затверджено угоду про визнання винуватості А. та визнано останнього винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158-2 КК, за те, що 25 жовтня 2015 р. близько 13 год. 10 хв. А., перебуваючи на дільниці виборчої комісії одномандатного виборчого округу чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, реалізовуючи своє право на участь у виборах, отримав під підпис у членів виборчої дільниці чотири виборчі бюлетені, а саме: з виборів сільського голови, сільської, районної та обласної рад.
Перебуваючи у кабінці для голосування А. не реалізував своє право вибору, натомість розірвав виборчі бюлетені, після чого виніс їх з кабінки та кинув у скриньку для голосування.
Такі умисні дії А. суд помилково кваліфікував за ч. 1 ст. 158-2 КК як незаконне знищення виборчої документації (без зазначення норм відповідного виборчого закону, порушених протиправними діями).
Однак об'єктивна сторона злочину у формі знищення характеризується такими ознаками, як знищення виборчої документації поза встановленими строками зберіганняу державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії після проведення виборів, що не відповідає матеріалам справи.
Аналогічної помилки припустився суд у такій справі.
Бучацький районний суд Тернопільської області вироком від 29 грудня 2015 р. затвердив угоду про визнання винуватості від 10 грудня 2015 р. між прокурором та обвинуваченим П. та визнав останнього винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158-2 КК, призначивши узгоджене сторонами покарання із застосуванням статей 75, 76 КК.
П. засуджено за те, що 25 жовтня 2015 р. близько 13 год 20 хв., перебуваючи на дільниці виборчої комісії одномандатного виборчого округу чергових виборів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, що розташовувалась у приміщенні школи в с. Новосілки Бучацького району Тернопільської області, реалізовуючи своє право на участь у виборах, отримав під підпис один виборчий бюлетень, після чого розірвав його та кинув на підлогу, і вийшов з приміщення виборчої дільниці.
Дії П. орган досудового розслідування та суд також помилково кваліфікували за ч. 1 ст. 158-2 КК як незаконне знищення виборчої документації.
Як і в попередньому прикладі, не перевірено такі обов'язкові ознаки цього злочину, як час та місце його вчинення.
ХV. Судова практика застосування законодавства про відповідальність за підкуп виборця, учасника референдуму (ст. 160 КК)
Згідно з Приміткою до ст. 160 КК під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.
За ст. 160 КК було засуджено у 2015 р. 7 осіб, у 2016 р. - 14 осіб-16 .
Узагальненням судової практики встановлено, що у суддів не виникає проблем із кваліфікацією протиправних дій. Однак виникають помилки при перевірці розміру коштів чи вартості майна, переваг, пільг, послуг або нематеріальних активів, зокрема, судді не завжди перевіряють, чи цей розмір перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Острозький районний суд Рівненської області вироком від 3 березня 2016 р. визнав винним А. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 160 КК, та призначив покарання із застосуванням ст. 75 КК за те, що А. 20 жовтня 2015 р. як кандидат в депутати на чергових місцевих виборах до Острозької міської ради 25 жовтня 2015 р. звернувся до студента В. - виборця зазначеного виборчого округу - з пропозицією надати йому та іншим особам у кількості 25 - 30 осіб з числа студентів, які є виборцями, неправомірну вигоду у розмірі 50 грн кожному, хто на чергових місцевих виборах проголосує за А. - кандидата від однієї з політичних партій.
Додатково А. 22 та 23 жовтня 2015 р. зустрівся з В. для обговорення подробиць голосування, надав обіцяні гроші в сумі 500 грн та надав вказівку проголосувати також за кандидата в мери м. Острога С.
Суд кваліфікував дії А за ч. 4 ст. 160 КК (підкуп виборця, тобто пропозиція, обіцянка надання та надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, а саме голосування за окремого кандидата, вчинені кандидатом на виборах).
Однак необхідно було перевірити, чи розмір вигоди перевищує три відсотки прожиткового мінімуму та зазначити норми виборчого законодавства, порушені протиправними діями.
Які норми виборчого законодавства порушені протиправними діями, не зазначено також і в такій справі.
Вироком від 30 червня 2016 р. Києво-Святошинський районний суд Київської області затвердив укладену 21 червня 2016 р. угоду про визнання винуватості П., визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК, за те, що 23 жовтня 2015 р. П. зустрівся біля будівлі метрополітену з Р., який запропонував заробити гроші шляхом підкупу голосів виборців 25 жовтня 2015 р. (день виборів) у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, надавши 9 тис. 500 грн. У день виборів П. приїхав до м. Вишневого і біля церкви пропонував громадянам гроші в розмірі 200 грн за голосування за окремого кандидата.
Суд кваліфікував протиправні дії як вчинення пропозиції, обіцянки та надання виборцю неправомірної вигоди за вчинення дій, пов'язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права голосування на виборчій дільниці за окремого кандидата на виборах, тобто перерахував усі склади злочину, передбачені ч. 1 ст. 160 КК (в редакції Закону від 14 жовтня 2014 р. № 1703-VII), правильно зазначивши, що кошти у розмірі 200 грн перевищують три відсотки розміру мінімальної заробітної плати.
Висновки до розд. ХІ - ХV
Суддям слід звертати увагу, що для доведення складу злочину у виді
перешкоджання вільному здійсненню громадянами свого виборчого права, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу необхідно встановлювати, які (яким чином) створені (створювалися) громадянам-виборцям перепони, що заважали їм здійснювати чи унеможливлювали здійснення їхнього права обирати, у тому числі вчинені шляхом підкупу за попередньою змовою групою осіб (ст. 157 КК).
2. Для формування однакової судової практики судам слід повністю наводити не тільки редакцію статті (її частину, яка може містити кілька складів злочину), але й зазначати склад (склади) злочину (злочинів).
3. Статті 157 - 160 КК мають бланкетний характер, однак судді не завжди зазначають норми відповідного закону про вибори, які було порушено, а також нормативно-правові акти, якими регулюються ці правовідносини.
4. Судам слід звертати увагу, що за ст. 160 КК дії кваліфікуються тільки за наявності доказів на підтвердження того, що розмір коштів чи вартість іншого майна, пільг, послуг або нематеріальних активів перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.
5. Суди, призначаючи покарання, повинні враховувати суспільну небезпечність вчинених діянь у справах цієї категорії, зазначати наслідки протиправних дій, встановлювати потерпілих осіб (чиї виборчі права і свободи було порушено).
6. Відповідно до абз. 5 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 18, від 12 червня 2009 р. № 8 та від 6 листопада 2009 р. № 11) при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
-1 Тут і далі - закони та інші нормативно-правові акти з подальшими змінами.
-2 Закон втратив чинність 8 серпня 2015 р.
-3 Див.: Новий тлумачний словник української мови [Текст] : у 4-х т. 42000 слів. / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. - К., 1998.
-4 Закон втратив чинність 31 липня 2010 р.
-5 У справі № 1-7/2005 за конституційними поданнями Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради про офіційне тлумачення положень п. 4 ч. 3 ст. 56, п. 2 ч. 1, ч. 15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України" (справа про вибори Президента України).
-6 Чинного на час виникнення спірних правовідносин.
-7 Відповідно до ч. 14 ст. 74 Закону № 4061-VI вартість товарів не повинна перевищувати три відсотки розміру мінімальної заробітної плати.
-8 У редакції Закону станом на час виборчого процесу. Після змін, внесених Законом від 21 листопада 2013 р. № 709-VІІ, частина 4 вважається частиною 5.
-9 Втратив чинність.
-10 Втратив чинність.
-11 У редакції Закону на час вчинення правопорушення.
-12 За вироками, що набрали законної сили, згідно з даними Державної судової адміністрації України.
-13 За вироками, що набрали законної сили, згідно з даними Державної судової адміністрації України.
-14 За вироками, що набрали законної сили, згідно з даними Державної судової адміністрації України.
-15 За вироками, що набрали законної сили, згідно з даними Державної судової адміністрації України.
-16 За вироками, що набрали законної сили, згідно з даними Державної судової адміністрації України.