Звертаємо увагу, що під час оцінки доказів у цій категорії справ важливо не тільки правильно оцінити вартість товарів, які надавалися суб'єктам виборчого процесу, а й відповідність цього товару вимогам виборчих законів щодо наявності візуального зображення назви, символіки або прапора суб'єкта виборчого процесу.
Прикладом правильного застосування норм матеріального права щодо оцінки виду і вартості товару, який заборонено надавати суб'єктам виборчого процесу, є постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року,у справі №826/16112/14.
Оцінивши фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, та проаналізувавши приписи статті 74 Закону про вибори народних депутатів, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку, що поліетиленовий пакет із друкованими агітаційними матеріалами та зображенням емблеми батальйону "Азов" є товаром в розумінні статті 74 зазначеного Закону, який не заборонено надавати виборцям, закладам, установам, організаціям, оскільки норма статті має виключення, до яких відноситься товар, що розповсюджувався відповідачем. Доказів того, що вартість пакета з листівками перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, суду не надано.
Разом із тим суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що розповсюдження агітаційних листівок є прямим передвиборчим правом відповідача, що передбачене статтею 68 Закону про вибори народних депутатів, і не є порушенням виборчого законодавства України.
Надання виборцям матеріальних цінностей на пільгових умовах
До протиправної діяльності кандидатів під час проведення передвиборної агітації належить також діяльність із розповсюдження товарів на пільгових умовах.
Так, колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2012 року встановлено факт порушення кандидатом у народні депутати частини чотирнадцятої (у попередній редакції - частини тринадцятої) статті 74 Закону про вибори народних депутатів. Апеляційний суд, дослідивши фактичні обставини справи, встановив таке.
10.09.2012 через Організацію ветеранів Дарницького району м. Києва помічниками відповідача, вдягненими у помаранчеві футболки з написом "За Особа_3!", від нього особисто серед мешканців - пенсіонерів Дарницького району м. Києва масово поширювалися бланки заяв на отримання картки учасника Пенсійної дисконтної програми (з фотографією відповідача) та анкети одержувача соціальної (пенсійної) дисконтної картки.
У заяві про отримання картки учасника Пенсійної дисконтної програми розміщено фотографію кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 212 на чергових виборах народних депутатів України 28.10.2012 Особа_3 як голови Наглядової ради ПрАТ "Фуршет". При цьому у заяві відсутні будь-які контактні дані ПрАТ "Фуршет", однак розміщений телефон приймальні кандидата у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 212 Особа_3.
У повідомленні Центральної виборчої комісії зазначено, що вказана заява зареєстрована 12.09.2012 як примірник друкованого матеріалу передвиборної агітації (а. с. 13), однак виходячи з того, що заява про отримання картки учасника пенсійної дисконтної програми містить ім'я кандидата і вона дає право, у тому числі, виборцям на пільгових умовах отримувати товари, це є грубим порушенням виборчого законодавства і неприпустимо.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції надав обґрунтовану оцінку діям кандидата у народні депутати і скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прикладом неправильного надання правової оцінки наявним у справі доказам щодо оцінки вартості і виду товарів, які можуть розповсюджуватись і надаватись виборцям під час передвиборної агітації, є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року в адміністративній справі №2а/0570/13563/2012 за позовом Особа 1 до кандидата у народні депутати від Партії регіонів Особа 2 про встановлення факту одноразового грубого порушення Закону України "Про вибори народних депутатів України". Суд у задоволенні цього позову відмовив у повному обсязі.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2012 представникові позивача стало відомо про те, що 03 жовтня 2012 року о 19 год. 30 хв. у Донецькому дельфінарії відбулася зустріч студентів із кандидатом у депутати Особа 2. Кожному студенту було дано запрошення на виставу (орієнтовна вартість кожного квитка - 80 грн. та на кожному місці для сидіння в залі дельфінарію було розкладено пакети з таким вмістом: футболка з надписом "Мой выбор - Особа 2" (орієнтовна вартість - 40 грн), агітаційний буклет Особи 2, блокнот з агітаційною інформацією на розвороті (орієнтовна вартість - 30 грн), авторучки з підписом "Особа 2" (орієнтовна вартість - 1,5 грн), коробка цукерок "Esfero"(орієнтовна вартість - 30 грн). За підрахунком позивача, загальна вартість запрошеннята пакета з агітаційним матеріалом становить 181,50 грн на кожного присутнього. На підставі зазначеного позивачем було складено акт про порушення Закону "Про вибори народних депутатів України", оскільки вартість агітаційного комплекту відповідача значно перевищує установлену законом граничну суму в три відсотки мінімального розміру заробітної плати та є непрямим підкупом виборців відповідно до положень пункту 2 статті 6 та пункту 13 статті 74 Закону № 4061-VІ -2.
Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що поліетиленовий пакет, ручка, блокнот, футболка, коробка цукерок "Esfero", які містять передвиборну агітацію, є товарами, надання виборцям яких є винятком з обмежень та заборони, встановлених частиною тринадцятою статті 74 Закону № 4061-VІ. Крім того, на думку судів першої і апеляційної інстанцій, придбання квитків і надання їх безоплатно виборцям у Донецькому дельфінарії для проведення зустрічі кандидата у народні депутати з виборцями належить до незаборонених форм передвиборної агітації, передбачених пунктом 7 частини другої статті 68 Закону про вибори народних депутатів.
З висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитися з огляду на таке. По-перше, виключення з частини тринадцятої статті 74 Закону про вибори народних депутатів (в редакції, що діяла на час розгляду справи) стосується назв не будь-яких товарів, а лише тих товарів, на яких містяться візуальні зображення назви, символіки, прапора партії. Судами попередніх інстанції було встановлено і не викликало заперечень сторонами у справі, що серед товарів, які розповсюджувались кандидатом у народні депутати України, була коробка цукерок "Esfero". Цей товар, незалежно від його вартості, заборонено безоплатно чи на пільгових умовах давати виборцям, оскільки на ньому відсутні візуальні зображення назви, символіки, прапора партії.
Отже, оцінюючи вартість товару, безоплатне розповсюдження якого згідно з виборчим законодавством дозволено серед виборців, суди насамперед повинні встановити, чи містяться на цьому товарі візуальні зображення назви, символіки, прапора партії тощо. Якщо на товарі зазначені візуальні зображення відсутні, його безоплатне надання виборцям, незалежно від його вартості, заборонено.
По-друге, вважаємо, придбання квитків і надання їх безоплатно виборцям у Донецькому дельфінарії для проведення зустрічі кандидата у народні депутати з виборцями належить до встановлених частиною чотирнадцятою статті 74 Закону про вибори народних депутатів заборон. Посилання судами попередніх інстанцій на пункт 7 частини другої статті 68 Закону про вибори народних депутатів є некоректним, оскільки цією нормою дозволяється проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку.
Як вбачається з матеріалів справи, кандидатом у народні депутати було придбано лише квитки на виставу, що проходила у Донецькому дельфінарії. Судами попередніх інстанцій не підтверджено належними та допустимими доказами факту організації, фінансування заходів, що проводяться приватною юридичною особою - Донецьким дельфінарієм за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у народні депутати. Не було встановлено також факту оприлюднення інформації про таку підтримку.
Тобто фактично кандидат у народні депутати, придбавши квитки на виставу у Донецькому дельфінарії, уклав договір про надання послуг, право на отримання яких безоплатно передав виборцям. Отже, згідно з частиною чотирнадцятою статті 74 Закону про вибори народних депутатів такі дії кваліфікуються як непрямий підкуп виборців -3.
2.3. Форми і засоби передвиборної агітації
Формами передвиборної агітації, яка може проводитись згідно з виборчими законами, є: 1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; 2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; 3) проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати; 4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; 5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; 6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; 7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; 8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб'єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати; 9) встановлення агітаційних наметів; 10) в інших формах, що не суперечать Конституції та законам України.
Аналіз судової практики показав, що досить часто проблематичним є розмежування заходів, під час яких дозволено передвиборну агітацію, від заходів, під час проведення яких агітувати заборонено.
Так, наприклад, Одеський окружний адміністративний суд, не враховуючи вимоги частин першої, сьомої статті 68 Закону про вибори народних депутатів, не дав належної оцінки факту проведення акції "Мир Вашому дому", у рамках якої розповсюджувались бейсболки з ім'ям кандидата в народні депутати України під час проведення Бессарабського ярмарку, організаторами якого були Тарутинська районна рада і Тарутинська районна державна адміністрація -4.
Одеський окружний адміністративний, незважаючи на те, що установив факт проведення відповідачем акції "Мир Вашому дому" 26 серпня 2012 року в смт Тарутине під час проведення Бессарабського ярмарку, організованого Тарутинською районною радою і Тарутинською районною державною адміністрацією, не надав цьому факту належної правової оцінки.
Більш того, суд у своєму рішенні зазначив про відсутність порушень з боку організаторів акції "Мир Вашому дому", оскільки ця акція "відбувалась під час проведення Бессарабського ярмарку, оголошення про проведення якого було розміщено в Інтернеті на сайтах, які є доступними всім громадянам України, а не лише тим, які є виборцями виборчого округу №142, по якому балотуються позивач і відповідач, а тому відвідати цей ярмарок та взяти участь у вказаній акції мали можливість не лише мешканці, які є виборцями виборчого округу № 142, а тому твердження представника позивача, що проведення цієї акції є підкупом виборців вказаного виборчого округу, спростовується зазначеним оголошенням в Інтернет-ресурсах" -5. Такі висновки Одеського окружного адміністративного суду є необґрунтованими, безпідставними та такими, що порушують частини першої, сьомої статті 68.
Рівненський окружний адміністративний суд у постанові від 02.09.2012 також не врахував той факт, що захід з проведення святкування Дня незалежності України проводився на території села, де знаходиться виборчий округ кандидата у народні депутати, і на заході були присутні виборці, тобто фактично відбулася зустріч відповідача з виборцями. Тому висновок суду першої інстанції про те, що вручення представнику футбольної команди села Орв`яниця комплекту футбольної команди не відбувалося саме в рамках проведення кандидатом у народні депутати України за 155 виборчим округом передвиборних агітаційних заходів, є необґрунтованим та таким, що порушує пункт 1 частини першої статті 68 Закону про вибори народних депутатів України.
Прикладом правильної оцінки доказів може слугувати постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 у справі № 2а-12300/12/2670. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, оскільки Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову кандидата у народні депутати України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, не врахував той факт, що "захід з привітання юних читачів проводився на території одномандатного виборчого округу № 223, де зареєстрований кандидатом у народні депутати України відповідач, на заході були присутні виборці одномандатного виборчого округу № 223, тобто фактично відбулася зустріч відповідача з виборцями. Тому висновок суду першої інстанції про те, що захід не можна розцінювати як зустріч з виборцями в іншій формі, є необґрунтованим та таким, що порушує пункт 1 частини першої статті 68 Закону про вибори народних депутатів.
Звертаємо увагу, що Законом № 709-VII від 21 листопада 2013 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів" статтю 74 Закону про вибори народних депутатів доповнено частиною четвертою, згідно з якою забороняється проведення агітаційних заходів, розповсюдження передвиборних агітаційних матеріалів, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, у яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за партії - суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі або публічна оцінка діяльності цих партій чи кандидатів у депутати під час проведення заходів, організованих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, державними чи комунальними підприємствами, закладами, установами, організаціями.
2.4. Здійснення непрямого підкупу виборців через юридичні особи: благодійні фонди, громадські організації тощо
Під час останніх виборчих кампаній фігурувала велика кількість благодійних фондів, громадських організацій, які, незважаючи на законодавчу заборону, опосередковано брали участь у виборчих кампаніях.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі також - Закон про благодійну діяльність та благодійні організації) благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Благодійна програма - комплекс благодійних заходів у сферах, визначених цим Законом. Благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації сферами благодійної діяльності, серед інших, є:
освіта; охорона здоров'я; екологія, охорона довкілля та захист тварин;
запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; спорт і фізична культура; права людини і громадянина та основоположні свободи; розвиток територіальних громад; стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації засновниками та учасниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права.
Цілями благодійної діяльностіє надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша статті 3 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації).
Благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації (частина перша статті 3 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації).
Аналіз судової практики показав, що суди не завжди розмежовують благодійну діяльність народних депутатів як громадян України з їхніми обов'язками і повноваженнями як діючих народних депутатів відповідно до вимог Закону України "Про статус народного депутата України".
Оцінюючи докази у справах щодо оскарження діяльності діючих народних депутатів, які зареєструвалися кандидатами у народні депутати, як такої, що не відповідає нормам виборчого законодавства про передвиборну агітацію, суди повинні були враховувати таке.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6 Конституції України).
Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом (стаття 78 Конституції України).
Народний депутат України є обраний відповідно до Закону про вибори народних депутатів представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України (стаття 1 Закону України "Про статус народного депутата України", далі - Закон про статус народного депутата).
Відповідно до статті 7 Закону про статус народного депутата народний депутат постійно підтримує зв'язки з виборцями у порядку, встановленому законом. Народні депутати, обрані в одномандатнихвиборчих округах, зобов'язані підтримувати зв'язок з виборцями своїх округів. Народні депутати, обрані в багатомандатномузагальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України відповідно до закону.
Народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у Верховній Раді України.
Народний депутат України розглядає звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". Народний депутат розглядає всі одержані ним пропозиції, заяви та скарги виборців, узагальнює їх, за необхідності вносить відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів, а також до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У разі необхідності народний депутат надсилає пропозиції, заяви та скарги громадян органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, установам та організаціям, до повноважень яких входить розгляд звернень громадян чи вирішення порушених у них питань по суті. Про результати розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян органи та посадові особи зобов'язані повідомити громадянина, від якого надійшло звернення, і народного депутата у терміни, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (частина тринадцята статті 24 Закону про статус народного депутата України).
Відповідно до частини одинадцятої статті 24 Закону про статус народного депутата народний депутат зобов'язаний постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, а у разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду України та її органи, вносити пропозиції та вживати в межах своїх повноважень заходи щодо їх врахування в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що ініціювання, створення або керування народними депутатами будь-якими програмами, проектами, акціями тощо, що здійснюються без участі юридичних осіб публічного права - держави Україна, територіальних громад, державних органів, органів місцевого самоврядування, коли вони діють у цивільних відносинах як юридичні особи, а також юридичних осіб, яким делеговано (передано) здійснення компетенції державного/комунального органу, або інші публічно-правові функції -6- за кошти благодійних організацій або інших юридичних осіб приватного права, не пов'язано з виконанням ними своїх прямих посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, а тому повинно бути об'єктом додаткового вивчення під час розгляду судом виборчих спорів.
Прикладом недостатньої обґрунтованості висновків суду у справах щодо визнання протиправною передвиборної діяльності кандидатів у народні депутати, а саме з порушенням вимог частини чотирнадцятої статті 74 Закону про вибори народних депутатів, може слугувати наведена далі постанова суду першої інстанції.
Так, з матеріалів справи № 2а-11163/12/2070 вбачається, що у Вовчанській районній газеті "Хлібороб", випуск № 40 (11563) від 06 жовтня 2012 року, було надруковано статтю "В гурті, за щедрим столом і з чудовим настроєм", в якій висловлена подякавід голови ради ветеранів Гонтарівської сільської громади та запрошених у День людей похилого віку до райдержадміністраціїпредставників усіх ветеранських організацій району представникам владиза організовану зустріч. У ході зустрічі були висвітлені питання з розвитку медицини на Вовчанщині, перебіг пенсійної реформи, практично всі учасники зустрічі скористалися програмою "Бачити очима і серцем" та отримали безкоштовно окуляри. Зустріч закінчилась святковим обідом та концертом.
Харківський окружний адміністративний суд із матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановив, що соціальний проект "Бачити очима і серцем" був ініційований народним депутатом УкраїниОсоба 4 та його реалізація була розпочата до початку виборчого процесу, що підтверджується публікацією у Вовчанській районній газеті "Хлібороб" № 15 від 14 квітня 2012 року в статті "Офтальмологи району отримали нове обладнання" -7.
Отже, суд, дослідивши зміст зазначеної статті, дійшов висновку про те, що соціальний проект "Бачити очима і серцем" був ініційований народним депутатом України Особа 4 та його реалізація була розпочата ще до початку виборчого процесу, а отже, не може розцінюватись як дія, направлена на проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, інших матеріальних цінностей.
Вважаємо таку позицію недостатньо обґрунтованою з таких підстав.
По-перше, суд першої інстанції на обґрунтування своєї позиції навів той факт, що соціальний проект був ініційований народним депутатом та його реалізація була розпочата ще до початку виборчого процесу. Саме у зв'язку з цим суд вважає, що цей проект не можна розцінювати як передвиборну агітацію кандидата у народні депутати.
Проте такі висновки суду є недостатньо обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що стаття зі словами подяки була опублікована вже під час виборчого процесу і містила оцінку діяльності кандидата у народні депутати з боку громадської організації та інших мешканців населеного пункту. Крім того, судом не враховано, що всупереч вимогам законодавства про вибори захід було проведено в будівлі райдержадміністрації представниками влади під час святкування Дня людей похилого віку, про що також зазначається в указаній статті.
Вважаємо,публікація, що опублікована під час виборчого процесу і має не інформаційний, а оціночний характер діяльності посадової особи, яка є кандидатом у народні депутати України, є такою, що суперечить вимогам виборчого законодавства України щодо правил ведення передвиборної агітації.
По-друге, судом першої інстанції недостатньо досліджено обставини справи щодо взаємозв'язку між організацією, яка реалізовувала вказаний соціальний проект, і кандидатом у народні депутати. Так, суд встановив, що "окуляри надавалися безкоштовно не за рахунок відповідача (кандидата у народні депутати), а за рахунок Харківської обласної організації Фонду "Турбота"" -8. Утім суд не встановив склад та статус цієї організації, а також те, хто є учасниками і благодійниками Фонду, за чий рахунок формуються активи цієї юридичної особи. Суд також не встановив, чи є кандидат у народні депутати членом цієї організації, чи входить до виконавчого органу або наглядової ради цього фонду тощо.
Разом із тим встановлення цих обставин є суттєвим і таким, від чого залежала обґрунтованість висновків суду, оскільки народні депутати України, ініціюючи соціальні проекти за підтримки і кошти юридичних осіб приватного права, долучаються до діяльності, передбаченої Законом про благодійну діяльність та благодійні організації, і така діяльність не стосується виконанням обов'язків, покладених на них Законом України "Про статус народного депутата України".
При цьому варто також враховувати, що благодійна допомога, ініційована або організована народними депутатами як благодійниками відповідно до вимог чинного законодавства про благодійну діяльність, не повинна надаватись від їхнього імені або жодним чином пов'язуватись з їхньою діяльністю як народних депутатів/кандидатів у народні депутати або діяльністю політичних партій, оскільки така діяльність може розцінюватись як непрямий підкуп виборців.
Ураховуючи викладене, вважаємо посилання представника відповідача у справі № 2а-11163/12/2070 на те, що соціальний проект "Бачити очима і серцем" був ініційований народним депутатом України Особа 4 ще до початку виборчого процесу, і окуляри надавалися безкоштовно не за рахунок відповідача, а за рахунок Харківської обласної організації Фонду "Турбота", такими, що не спростовують наведених позивачем доказів про неправомірність дій відповідача як кандидата у народні депутати.
Також неспроможними є доводи відповідача щодо його звернення листом за вих. № 01-13/04-491 до голови наглядової ради Харківської обласної організації Фонду "Турбота" з проханням продовжити реалізацію соціального проекту "Бачити очима і серцем", оскільки він зареєстрований кандидатом у народні депутати та з початком виборчого процесу відповідно до вимог чинного законодавства не має змоги продовжити реалізацію зазначеного проекту.
Так, Харківською обласною організацією Фонду "Турбота" була надана відповідь на лист народного депутата України Особа 4 від 18.08.2012 (а. с. 45). Зі змісту відповіді вбачається, що Харківська обласна організація Фонду "Турбота" не заперечує продовження реалізації соціального проекту "Бачити очима і серцем". Крім того, з наданої суду представником відповідача копії сторінки з Вовчанської районної газети "Хлібороб" від 18 серпня 2012 року колегією суддів встановлено, що народний депутат України Особа 4 18 серпня 2012 року через публікацію статті "До відома населення", розміщеної у Вовчанській районній газеті "Хлібороб" від 18 серпня 2012 року, повідомив населення про те, що з початком виборчого процесу соціальний проект офтальмологічної допомоги "Бачити очима і серцем" буде здійснюватися благодійною організацією (а.с.44) -9.
Як уже зазначалося, до обов'язків, покладених на кандидата в народні депутати як на народного депутата, що передбачені Конституцією та законами України,належить насамперед ініціювання заходів щодо вдосконалення і покращення роботи юридичних осіб публічного права.
Таким чином, вважаємо, що кандидат у народні депутати Особа 4, опублікувавши 18 серпня 2012 року статтю "До відома населення" у Вовчанський районній газеті "Хлібороб" щодо продовження здійснення соціального проекту "Бачити очима і серцем" благодійною організацією, а не ним особисто, оскільки "розпочався виборчий процес і у зв'язку з цим він не може продовжити реалізацію цього проекту", тим самим встановив взаємозв'язок між діяльністю благодійного фонду і своєю діяльністю як кандидата у народні депутати, чим порушив вимоги виборчого законодавства, а також Закону про благодійну діяльність та благодійні організації щодо ведення передвиборної агітації.
Прикладом неправильної оцінки доказів, що призвели до ухвалення необґрунтованого рішення, є також постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2012 у справі № 2а/1170/3418/2012.
Так, Рівненський окружний адміністративний суд встановив такі фактичні обставини справи.
26 серпня 2012 року в с. Орв'яниця Дубровицького району Рівненської області відбулись урочисті масові заходи, приурочені святкуванню Дня незалежності України. Під час вказаних заходів відбувся футбольний матч за участю команди с. Орв'яниця.
По закінченню матчу футбольній команді с. Орв'яниця в особі тренера команди Особа_7 особами в футболках з емблемами Благодійного фонду Особа_5 "Наш Край" було офіційно вручено комплект нової футбольної форми.
Під час вручення вказаного комплекту форми також був присутній голова правління вказаного благодійного фонду Особа_5, який одночасно є кандидатом у народні депутати України. Вказані обставини визнаються сторонами у судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.
З пояснень представника позивача вбачається, що саме ці обставини, а також виступ Особа_5, в якому він представився як кандидат у народні депутати України і одночасно висвітлював діяльність Благодійного фонду "Наш Край", свідчать про те, що відповідач, використовуючи власний Благодійний фонд "Наш Край", вчинив непрямий підкуп виборців, надавши безкоштовно комплект футбольної форми для футболістів с. Орв'яниця Дубровицького району Рівненської області.
На підтвердження своїх вимог представником позивача було надано суду фотографії, зроблені під час зустрічі з виборцями (додаток 5 до позовної заяви Позивача), акт про порушення вимог проведення передвиборної агітації (додаток 3), лист-звернення жителя с. Орв'яниця Особа_3 до Позивача, що містив скаргу на дії Відповідача (додаток 4).
Обґрунтовуючи свої вимоги, представник позивача послався також на показання свідків Особа_8 та Особа_9. Зокрема, допитаний у судовому засіданні як свідок Особа_8 повідомив суду, що 26 серпня 2012 року в с. Орв'яниця відбулось святкування дня села, на яке прибув кандидат у народні депутати України Особа_5. Після футбольного матчу, який відбувся у зв'язку з урочистими подіями, Особа_5 був запрошений на сцену для привітання футбольної команди с. Орв'яниця. Після цього в присутності відповідача представнику футбольної команди с. Орв'яниця було вручено комплект футбольної форми для команди, після чого відповідач залишив святкування.
Вказані обставини також підтверджуються показами свідка Особа_9.
У свою чергу жоден із допитаних у судовому засіданні свідків не підтвердив факт вручення безпосередньо Особа_5 чи його уповноваженим представником вказаного комплекту форми футбольній команді.
Разом із тим, як встановлено в судовому засіданні з досліджених доказів у справі, зокрема і зі змісту позовної заяви, футбольна форма вручалась представнику футбольної команди від благодійного фонду "Наш Край". Крім того, з показання свідка Особа_7 встановлено, що вказаний комплект форми був замовлений за сприяння Благодійного фонду "Наш Край" та отриманий ним на початку серпня 2012 року.
У подальшому форма постійно знаходилась у нього дома у зв'язку з тим, що офіційне вручення останньої команда самостійно вирішила відкласти до закінчення місцевого чемпіонату з футболу, завершальний матч якого відбувся в с. Орв'яниця якраз 26 серпня 2012 року -10.
Вважаємо необґрунтованими висновки суду стосовно правомірності дій щодо залучення відповідачем (кандидатом у народні депутати) Благодійного фонду, в якому він є головою правління, та дій щодо залучення "Вісника Благодійного фонду "Наш край" до проведення передвиборної агітації.
Так, відповідно до частини сорок п'ятої Закону про вибори народних депутатів витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатних округах.
Партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидат у депутати в одномандатному окрузі для фінансування своєї передвиборної агітації зобов'язані утворити власний виборчий фонд, що формується в порядку, встановленому цим Законом (частина друга статті 45 Закону про вибори народних депутатів).
Фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів з джерел, не передбачених частиною другою цієї статті, незалежно від наявності погодження з партіями - суб'єктами виборчого процесу чи кандидатами у депутати, забороняється (частина третя статті 45 Закону про вибори народних депутатів).
Згідно з частиною шостою статті 68 Закону про вибори народних депутатів фінансування будь-яких форм і засобів передвиборної агітації здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення ведення передвиборної агітації, коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатних округах. Кандидати у депутати, зареєстровані у загальнодержавному окрузі, можуть здійснювати передвиборну агітацію за кошти виборчого фонду партії. Використання власних коштів партій, кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.
Підтримка партією, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, від свого імені проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрацій фільмів, телепередач чи інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, може здійснюватися лише у разі фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідної партії (частина сьома статті 68 Закону про вибори народних депутатів).
Фінансове та матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів унормовано розділом Х Закону про місцеві вибори, виборів Президента - розділом VI Закону про вибори Президента України. Положення щодо форм і заходів передвиборної агітації закріплено у частині шостій статті 54 Закону про місцеві вибори, частині четвертій статті 58 Закону про вибори Президента України.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 74 Закону про вибори народних депутатів забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутатиабо згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.
З аналізу вказаних норм вбачається, що заборона надання виборцям безоплатно чи на пільгових умовах матеріальних цінностей поширюється на будь-які благодійні фонди, громадські організації, що надають під час виборчого процесу закладам благодійну допомогу (тим більше засновниками яких є кандидати у депутати), якщо такі дії прямо пов'язуються з конкретним кандидатом у депутати. Така допомога має розцінюватись як підкуп виборців.
Як вбачається з наведеного рішення Рівненського окружного адміністративного суду, факт згадування і оголошення імені відповідача як Голови правління Благодійного фонду під час заходу був встановлений і підтверджений належними і допустимими доказами.
Вважаємо за необхідне звернути увагу судів, що за певних обставин лише оголошення імені кандидата в депутати чи на пост Президента України навіть без вказівки на його статус, може бути розцінено як передвиборна агітація, яка заборонена виборчими законами (зокрема, частиною чотирнадцятою статті 74 Закону про вибори народних депутатів України.)
Утім суд першої інстанції у справі № 2а/1170/3418/2012, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно залучення іменного благодійного фонду та залучення "Вісника" (друкованого видання) вказаного благодійного фонду до проведення вказаного заходу і встановлення факту непрямого підкупу виборців, не врахував усі наведені обставини і дійшов необґрунтованого висновку, що представником позивача не надано доказів розміщення відповідачем або його довіреними особами під час проведення урочистостей, пов'язаних зі святкуванням Дня незалежності України, агітаційних матеріалів, закликів або пропозицій голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата. Вказані обставини, на думку суду першої інстанції, також не вбачаються з доданих до позовної заяви роздруківок фотографій та акта про порушення вимог щодо проведення передвиборної агітації.
Прикладом недостатнього обґрунтування висновків суду в частині правомірності співпраці громадської організації "Ініціатива Особа 1 "Наш регіон" і кандидата у народні депутати України Особа 1 є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/12759/2012.
На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 21.09.2012 громадською організацією "Ініціатива Особа 1 "Наш регіон", лідером якої є Відповідач, працівникам ПАТ "Слов'янський машинобудівний завод" були роздані пакети з подарунками, а саме: пляшкою коньяку "Шабський", коробкою цукерок "Bonjour", пачкою чаю "Tess", орієнтовною вартістю 70 гривень та вітальною листівкою з особистим підписом Відповідача від імені та із згадуванням Партії регіонів та прізвища Відповідача. Про цей факт було складено Акт від 21.09.2012 в присутності Особа 7 та Особа 8, що є підтвердженням факту порушення Відповідачем приписів частини тринадцятої статті 74 Закону.
Представник позивача просив суд визнати факт підкупу виборців громадською організацією "Ініціатива Особа 1 "Наш регіон", лідером якої є кандидат у народні депутати України від Партії регіонів Особа 1, за дорученням зазначеного кандидата та зобов'язати Відповідача в подальшому утримуватися від підкупу виборців через зазначену громадську організацію, лідером якої він є.
Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, на обґрунтування своїх висновків указав, що Відповідач не є головою (лідером) громадської організації "Ініціатива Особа 1 "Наш регіон", його прізвище та ім'я в її назві використовуються з його згоди, про що свідчить відповідна письмова заява Відповідача, засвідчена судом, копія якої є в матеріалах справи. Це, на думку суду першої інстанції, унеможливлює вчинення Відповідачем певних дій саме від імені 3-ї особи і надання ним доручень членам цієї організації -11.
Вважаємо, суд першої інстанції в цьому разі не врахував вимоги частини шостої статті 68, частини тринадцятої статті 74 Закону про вибори народних депутатів (у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) і не керувався частиною першою статті 69 КАС України, згідно з якою доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Звертаємо увагу адміністративних судів, що Законом від 14.10.2014 № 1703-VII (частина третя статті 160 Кримінального кодексу України) криміналізовано відповідальність за непрямий підкуп виборців, який здійснюється під час передвиборної агітації (агітації референдуму) шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує розміру, встановленого законодавством). Тому повноцінна кваліфікація такого протиправного діяння та притягнення винних до відповідальності є функцією інших юрисдикцій (насамперед кримінальної).
2.5. Здійснення непрямого підкупу виборців через неповнолітніх осіб та заклади освіти
Аналіз судової практики показав, що суди, розглядаючи спори за участю навчально-виховних закладів про визнання дій кандидатів такими, що порушують норми виборчого законодавства, допускали помилки при оцінці дій посадових осіб цих закладів, а також органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Так, Донецький окружний адміністративний суд, розглядаючи позов кандидата у народні депутати України Особа_1 до кандидата у народні депутати України Особа_4 про визнання дій кандидата такими, що порушують норми Закону про вибори народних депутатів, та встановлення факту підкупу під час виборчого процесу, дійшов необґрунтованих висновків з огляду на таке.
Суд встановив, що наприкінці серпня поточного року та на початку вересня 2012 року кандидатом у народні депутати України Особа_4 була проведена акція у школах міста Слов'янська, Святогорська, Миколаївки, Олександрівського та Слов'янського районів, у рамках якої були роздані подарунки з символікою "Наш регіон" Особа_4", а саме ортопедичні портфелі з вкладеним туди шкільним приладдям. Приблизна вартість цього пакета становила 150-200 грн. Кандидат у народні депутати України Особа_4 є лідером громадської групи "Наш Регіон". Ці факти були підтверджені в газеті "Слов'янська Правда" Номер_1 від Інформація_1 року та в ефірі місцевого телебачення на каналі ТРК "САТ+", репортаж Номер_2 м. Слов'янськ -12.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив таке.
Відповідно до положень виборчого законодавства одним із суб'єктів виборчого процесу є виборець. Право голосу на виборах мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.
Суд звернув увагу на те, що з наданих позивачем доказів, а саме копії газети "Славянськая правда", відеосюжету місцевого телебачення на каналі ТРК "САТ+", а також з наданих у судовому засіданні пояснень позивача та його представника вбачається, що ортопедичні портфелі з вкладеним туди шкільним приладдям були роздані як подарунки дітям, першокласникам, які в розумінні статті 2 Закону не мають право голосу, а тому не є виборцями.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем як кандидатом у народні депутати України не було порушено встановлені чинним законодавством України, обмеження щодо ведення передвиборної агітації, а саме частину 13 статті 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України" -13.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на таке.Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа.
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 6 Сімейного кодексу України).
Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини (стаття 174 Сімейного кодексу України).
Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності. Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток (стаття 175, 176 Сімейного кодексу України).
Відповідно достатті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (стаття 188 Сімейного кодексу України).