Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України" (справа про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України)

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач,

Станік Сюзанни Романівни,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

за участю представників Верховної Ради України: Ключковського Юрія Богдановича - народного депутата України, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Теплюка Михайла Олексійовича - заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керівника Головного юридичного управління, Константого Олександра Володимировича - головного наукового консультанта Відділу зв'язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України; представника Президента України Носова Владислава Васильовича - Постійного представника Президента України в Конституційному Суді України; представника Центральної виборчої комісії Ставнійчук Марини Іванівни - члена Центральної виборчої комісії,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України" від 7 вересня 2004 року N 1982-IV (Голос України, 2004 р., 15 вересня).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання 58 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71, 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо конституційності зазначеної Постанови Верховної Ради України.

Заслухавши суддю-доповідача Савенка М.Д., пояснення Ключковського Ю.Б., Теплюка М.О., Константого О.В., Носова В.В., Ставнійчук М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 58 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанову Верховної Ради України "Про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України" від 7 вересня 2004 року N 1982-IV (далі - Постанова).

Народні депутати України стверджують, що, приймаючи цю Постанову, Верховна Рада України вийшла за межі своїх повноважень, чим порушила норми частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України. Питання організації та контролю за виборчим процесом належать до компетенції Центральної виборчої комісії. Участь у їх вирішенні будь-яких інших органів, у тому числі парламенту, буде прямим втручанням у діяльність органів, які за Конституцією і законами України проводять виборчу кампанію. До компетенції Верховної Ради України щодо проведення виборів Президента України відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України віднесено лише призначення виборів Президента України.

Визначені пунктом 2 Постанови основні завдання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України (далі - Комісія), на думку суб'єкта права на конституційне подання, порушують норму частини третьої статті 89 Конституції України, за якою Верховна Рада України може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань лише у межах своїх повноважень.

Неприпустимим, вважають автори подання, є залучення до роботи в Комісії органів виконавчої влади, зокрема Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, а також Прокуратури України.

2. Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні до Конституційного Суду України зазначає, що Верховна Рада України утворила Комісію в межах повноважень, визначених пунктом 33 частини першої статті 85 Конституції України. Комісія утворена для підготовки і попереднього розгляду питань щодо подальшого розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин, пов'язаних з виборами Президента України, внесення пропозицій стосовно вдосконалення відповідного законодавства, а також для інформування парламенту про перебіг виборчої кампанії, тобто уможливлення реалізації контрольних функцій парламенту. Таке право народних депутатів України випливає з повноважень, передбачених статтею 89 Конституції України, статтею 4.6.1 Регламенту Верховної Ради України, який діє в частині, що не суперечить Конституції України, Законом України "Про комітети Верховної Ради України". Залучені ж до роботи Комісії посадові особи відповідних державних органів запрошуються на кожне засідання Комісії листами Голови Верховної Ради України, а їхня участь ґрунтується на добровільних засадах.

Президент України у листі до Конституційного Суду України наголошує, що Верховна Рада України, прийнявши Поста нову, утворила, по суті, парламентський орган з самостійними, значною мірою контрольними повноваженнями, зміст та спосіб здійснення яких не визначаються Конституцією, законами України, іншими актами законодавства, зазначеною Постановою. Верховна Рада України також не має конституційних повноважень залучати в імперативному порядку до роботи Комісії, як і до інших аналогічних парламентських органів, посадових осіб міністерств, державних комітетів, судів, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Центральної виборчої комісії. Тому, на думку Президента України, положення абзацу четвертого пункту 1, а також абзацу другого пункту 2 Постанови в частині покладення на Комісію необмежених повноважень і невизначення способу їх здійснення та залучення до роботи Комісії зазначених посадових осіб є неконституційними.

У листах до Конституційного Суду України Центральна виборча комісія, Генеральна прокуратура України, Верховний Суд України повідомляють, що залучення їх представників до роботи в Комісії суперечить Конституції України і Законам України "Про Центральну виборчу комісію", "Про прокуратуру", "Про статус суддів".

Міністерство юстиції України підкреслює, що обов'язкове залучення його посадових осіб до роботи Комісії має здійснюватись з урахуванням принципу поділу державної влади в Україні, закріпленого в статті 6 Конституції України, та меж компетенції Міністерства.

Позиція Служби безпеки України полягає в тому, що за відсутності окремого закону, який встановлював би організацію і порядок діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, залучення до роботи Комісії представника Служби безпеки України не відповідає Конституції України.

Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України вважають, що проведення виборів Президента України, узагальнення практики застосування законодавства з цих питань та внесення пропозицій щодо його вдосконалення до їх компетенції не належить. Держкомтелерадіо України узагальнює лише практику застосування законодавства з питань, віднесених до його компетенції.

Представники Верховної Ради України, Президента України, Центральної виборчої комісії у своїх виступах на пленарному засіданні Конституційного Суду України підтримали позиції, викладені в листах відповідних органів до Конституційного Суду України.

3. Розглядаючи питання щодо конституційності Постанови, Конституційний Суд України виходить із такого.

Згідно з частиною третьою статті 89 Конституції України Верховна Рада України в межах своїх повноважень для підготовки і попереднього розгляду питань може створювати тимчасові спеціальні комісії, організація і порядок діяльності яких встановлюються законом. Зазначені положення дозволяють парламенту створювати такі комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених Конституцією України до його повноважень.

Відповідно до пункту 2 Постанови завданнями Комісії є здійснення моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України. Моніторинг проводиться з метою вивчення практики застосування законодавства, що регулює правовідносини, які виникають під час виборчого процесу, узагальнення його результатів, підготовки пропозицій Верховній Раді України щодо вдосконалення законодавства про вибори Президента України, виявлення та заповнення прогалин, усунення неузгодженості у правовому регулюванні виборчого процесу. При здійсненні такого моніторингу Комісія не має права втручатися у виборчий процес, у діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування з питань реалізації законодавства про вибори Президента України. Можливість такого втручання з Постанови не випливає.

Покладене на Комісію завдання вносити пропозиції органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо реалізації законодавства про вибори Президента України не можна розглядати як втручання у виборчий процес, у діяльність зазначених органів. Її пропозиції мають рекомендаційний характер і не є обов'язковими до виконання. Проте Комісія не може вносити пропозиції з питань, які розглядаються відповідними органами за скаргами учасників виборчого процесу.

Створення та діяльність Комісії може розглядатися як етап підготовки питання про вдосконалення виборчого законодавства, зокрема Закону України "Про вибори Президента України", для обговорення його парламентом з метою сприяння належній реалізації конституційних прав громадян.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів. Конституційним обов'язком парламенту є створення законодавчої бази для проведення демократичних, загальних, рівних, вільних виборів шляхом таємного голосування. Порядок проведення виборів Президента України також встановлюється законом (частина шоста статті 103 Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада України, створюючи Комісію для підготовки і попереднього розгляду питань, пов'язаних з удосконаленням законодавства про вибори Президента України, діяла в межах своїх повноважень.

4. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову означає, передусім, самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Це не виключає взаємодії органів державної влади, в тому числі надання необхідної інформації, участь у підготовці або розгляді певного питання тощо. Однак така взаємодія має здійснюватися з урахуванням вимог статей 6, 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом зазначених конституційних положень в аспекті питання, що розглядається, у випадках, не передбачених Конституцією і законами України, залучення до роботи тимчасових спеціальних комісій органів державної влади (їх представників) має здійснюватися за погодженням з цими органами.

Із тексту Постанови не вбачається, що державні органи давали згоду на участь своїх представників, яких було залучено до роботи Комісії. До того ж викладені у Постанові положення щодо залучення зазначених представників мають обов'язковий (імперативний) характер.

Таким чином, положення пункту 1 Постанови в частині залучення до роботи Комісії представників від Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Центральної виборчої комісії без згоди цих органів не відповідає частині другій статті 6, частині другій статті 19 Конституції України.

Інші положення Постанови не суперечать Конституції України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 51, 61, 63, 65, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України" від 7 вересня 2004 року N 1982-IV в частині залучення до роботи Тимчасової спеціальної комісії представників від Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Центральної виборчої комісії без згоди цих органів.

2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.