Про затвердження Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів

i - 1, 2,... r;

i - число інтервалів зважування;

r - загальна кількість інтервалів зважування.

див. зображення

10. Під час застосування процедур, зазначених у пункті 37 Технічного регламенту, похибка показання не повинна перевищувати максимально допустимої похибки показання, наведеної в таблиці 3. У разі цифрового показання похибка показання коригується відповідно до похибки округлення.

Максимально допустимі похибки застосовують до значення маси нетто і тари для будь-яких вантажів, крім попередньо встановленого значення маси тари.

11. Максимально допустимі похибки під час експлуатації приладу можуть бути вдвічі більшими за максимально допустимі похибки, встановлені пунктом 10 цього додатка.

12. Результати зважування приладу повинні бути повторюваними і відтворюваними іншими показувальними пристроями, що використовуються, за умови застосування різних методів врівноваження.

Результати зважування повинні бути достатньою мірою нечутливі до зміни положення вантажу на вантажоприймальному пристрої.

13. Прилад повинен реагувати на невеликі зміни маси вантажу.

14. Прилади класу II, III і IIII, які можуть використовуватися в нахиленому положенні, повинні бути достатньою мірою нечутливі до кута нахилу, який може виникнути за нормальних умов експлуатації.

15. Прилади повинні відповідати метрологічним вимогам в установленому виробником діапазоні температур. Значення такого діапазону повинні бути як мінімум такими:

1) 5 ° С - для приладів класу I;

2) 15 ° С - для приладів класу II;

3) 30 ° С - для приладів класу III або IIII.

У разі невстановлення виробником такого діапазону застосовується діапазон температур від - 10 ° С до + 40 ° С.

16. Прилади, що під’єднуються до мережі електроживлення, повинні відповідати метрологічним вимогам в умовах робочих коливань електроживлення.

Прилади, що живляться від батареї, повинні показувати, коли напруга падає нижче необхідного мінімального значення і в таких умовах продовжувати правильно функціонувати або автоматично відключатися.

17. Електронні прилади, за винятком приладів класу I і II, в яких е становить менше 1 грама, повинні відповідати метрологічним вимогам в умовах високої відносної вологості повітря за найбільшого значення діапазону температур.

18. Тривале навантаження на прилади класу II, III або IIII повинне мати незначний вплив на показання під час навантаження або на нульові показання безпосередньо після зняття навантаження.

19. За інших умов прилади повинні правильно функціонувати або автоматично відключатися.

20. Зовнішній вигляд і конструкція приладу повинні бути такими, щоб прилад зберігав свої метрологічні якості за умови правильного використання та установки, а також під час його використання у середовищі, для якого він призначений. Прилад повинен показувати значення маси.

21. У разі коли електронний прилад піддається впливу перешкод, він не повинен відображати результати значних промахів або повинен автоматично виявляти і показувати їх.

За умови автоматичного виявлення значного промаху електронні прилади повинні давати візуальний або звуковий сигнал, який триватиме до вжиття користувачем корегувальних заходів або зникнення такого промаху.

22. Вимоги, зазначені в пунктах 20 та 21 цього додатка, обов’язкові для дотримання протягом періоду часу, достатнього для використання таких приладів за їх призначенням.

Цифрові електронні прилади повинні постійно здійснювати відповідний контроль за правильністю процесу зважування, показувальним пристроєм, зберіганням і передачею всіх даних.

Після автоматичного виявлення значного тривалого промаху електронний прилад повинен давати візуальний або звуковий сигнал, який триватиме до вжиття користувачем корегувальних заходів або зникнення такого промаху.

23. Приєднання зовнішнього обладнання до електронного приладу через відповідний інтерфейс не повинне негативно впливати на його метрологічні характеристики.

24. Прилади не повинні мати характеристик, що сприяють введенню в оману під час їх використання. Можливості для ненавмисного неналежного використання приладу повинні бути мінімальні. Елементи, які не повинні бути від’єднані або регульовані користувачем, повинні бути захищені від таких дій.

25. Прилади повинні бути спроектовані у такий спосіб, щоб давати можливість здійснення обов’язкового контролю, передбаченого Технічним регламентом.

26. Відображення результатів зважування та інших значень маси повинне бути точним, однозначним і не вводити в оману, а на показувальному пристрої повинні легко зчитуватися показання за нормальних умов експлуатації.

Назви та позначення одиниць вимірювання, про які йдеться в пункті 2 цього додатка, повинні відповідати законодавству.

Показання не повинні перевищувати максимального навантаження (Мах), збільшеного на 9 е.

Допоміжний показувальний пристрій розміщується праворуч від десяткової позначки. Розширений показувальний пристрій може використовуватися тільки тимчасово, а друкування повинне бути унеможливлене під час використання такого пристрою.

Допоміжні показання можуть відображатися за умови, що вони не будуть помилково прийняті за основні.

27. Надруковані результати повинні бути правильними, відповідно позначеними, виключати двозначність. Друк повинен бути чітким, таким, що не стирається.

28. У разі необхідності прилади можуть бути оснащені пристроєм для встановлення приладу за рівнем і покажчиком рівня, достатньо чутливим для правильного встановлення.

29. Прилади можуть бути обладнані пристроями для встановлення на нуль. Функціонування таких пристроїв повинне забезпечувати точне встановлення на нуль і не призводити до неправильних результатів вимірювання.

30. Прилади можуть мати один або кілька пристроїв тарування та попереднього задавання значення маси тари. Функціонування таких пристроїв повинне забезпечувати точне встановлення на нуль і правильне визначення маси нетто. Функціонування пристрою попереднього задавання значення маси тари повинне забезпечувати правильне визначення розрахункового значення маси нетто.

31. Прилади, призначені для прямих продажів населенню, повинні відображати суттєву інформацію про операцію зважування та у разі наявності в приладу функції обчислення вартості показувати покупцеві результати обчислення вартості за придбаний товар.

Сума до сплати, якщо така зазначається, повинна бути точною.

Прилади з функцією обчислення вартості повинні відображати необхідні показання протягом часу, необхідного для того, щоб покупець міг їх правильно прочитати.

Прилади з функцією обчислення вартості можуть виконувати також інші функції, крім зважування та обчислення ціни, за умови, що всі дані, які стосуються зазначених операцій, чітко надруковані і зручно розташовані на чеку або етикетці, призначеній для покупця.

Прилади не повинні мати характеристик, які можуть прямо чи опосередковано спричинити появу показань, тлумачення яких є утрудненим.

Прилади повинні забезпечувати захист покупців від отримання неточних показань під час проведення операцій з продажу внаслідок неправильного функціонування приладів.

Заборонено використовувати допоміжні та розширені показувальні пристрої.

Допоміжні пристрої дозволяється використовувати за умови, що вони не сприятимуть введенню в оману під час їх використання.

Прилади, подібні тим, які використовуються під час здійснення прямих продажів населенню, але не відповідають вимогам цього розділу, повинні мати біля дисплею таке маркування, що не повинне стиратися: "Заборонено для прямих продажів населенню".

32. Прилади з функцією друкування етикетки, на якій зазначається вартість товару, повинні відповідати вимогам приладів з функцією обчислення вартості, що використовуються для прямих продажів населенню, тією мірою, на скільки такі вимоги застосовні для зазначених приладів. Не допускається друкування етикеток у разі, коли значення маси нижче мінімального навантаження.

__________

Примітка. У цих суттєвих вимогах використовується термінологія Міжнародної організації законодавчої метрології.

1. Перевірка типу - частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує ескізний проект неавтоматичного зважувального приладу (далі - прилад), перевіряє і підтверджує його відповідність застосовним вимогам Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів (далі - Технічний регламент).

2. Перевірка типу може проводитися в один із таких способів:

1) дослідження зразка, що представляє комплектні прилади, заплановані для виробництва (виготовлений типовий зразок);

2) оцінка адекватності ескізного проекту приладу шляхом проведення експертизи технічної документації та підтвердних документів, визначених пунктом 3 цього додатка, та дослідження зразків одного або кількох критичних компонентів приладу, передбаченого для виробництва (поєднання виготовленого типового зразка і проекту типового зразка);

3) оцінка адекватності ескізного проекту приладу шляхом проведення експертизи технічної документації та підтвердних документів, визначених пунктом 3 цього додатка, без дослідження зразка (проект типового зразка).

3. Виробник повинен подати заявку на перевірку типу до одного обраного ним призначеного органу, яка повинна містити:

1) найменування та адресу виробника, а також у разі подання заявки його уповноваженим представником - найменування та адресу такого представника;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не подавалася в інший призначений орган;

3) технічну документацію, яка повинна давати можливість оцінювати відповідність приладу застосовним вимогам Технічного регламенту та містити результати аналізу і оцінки ризиків. Технічна документація повинна визначати застосовні вимоги і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та його виробництво, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

загальний опис приладу;

ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів тощо;

опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

перелік національних стандартів, застосованих повністю чи частково, а якщо національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших відповідних технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів з переліку національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

результати проведених розрахунків конструкції, експертиз тощо;

протоколи випробувань;

4) зразки приладів, запланованих для виробництва. Призначений орган може за необхідності вимагати додаткові зразки для виконання програми випробувань;

5) підтвердні документи для доведення адекватності рішення ескізного проекту. Підтвердні документи повинні містити посилання на всі документи, які були використані, особливо якщо відповідні національні стандарти не були застосовані повною мірою. У разі потреби підтвердні документи повинні містити результати випробувань, проведених згідно з іншими відповідними технічними специфікаціями компетентною лабораторією виробника або іншою компетентною випробувальною лабораторією від його імені та під його відповідальність.

4. Призначений орган повинен:

1) стосовно приладу:

провести експертизу технічної документації та підтвердних документів для оцінки адекватності ескізного проекту приладу;

2) стосовно зразків:

перевірити відповідність виготовленого зразка ескізному проекту і визначити вузли, які були розроблені згідно з положеннями відповідних національних стандартів, та вузли, що розроблені згідно з іншими відповідними технічними специфікаціями;

провести відповідні дослідження та випробування або доручити їх проведення для перевірки правильності застосування обраних виробником положень відповідних національних стандартів;

провести відповідні дослідження та випробування або доручити їх проведення для перевірки того, що у разі незастосування положень відповідних національних стандартів прийняті виробником рішення про застосування інших технічних специфікацій відповідають суттєвим вимогам Технічного регламенту;

дійти згоди з виробником про місце проведення досліджень та випробувань.

5. Призначений орган повинен скласти звіт про результати проведення оцінки, в якому зазначено види робіт, що проведені відповідно до пункту 4 цього додатка, та їх результати. Призначений орган, виконуючи свої зобов’язання щодо органу, що призначає, може розкривати зміст такого звіту в повному обсязі або частково лише за згодою виробника.

6. У разі коли тип приладу відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки (далі - сертифікат перевірки типу), який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) її чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. Сертифікат перевірки типу може мати один або кілька додатків.

Сертифікат перевірки типу та його додатки повинні містити інформацію, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовлених приладів затвердженому типу і здійснювати контроль в умовах їх експлуатації.

Строк дії сертифіката перевірки типу становить десять років від дати його видачі і може бути продовжений на кожні наступні десять років. У разі внесення у конструкцію приладу суттєвих змін, наприклад у результаті застосування нових методів технологій виробництва, строк дії сертифіката перевірки типу може бути обмежений двома роками і продовжений на три роки.

У разі коли тип не відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган повинен відмовити у видачі сертифіката перевірки типу та повідомити про це заявника з обґрунтуванням причин відмови.

7. Призначений орган повинен постійно відслідковувати будь-які зміни в сучасному стані розвитку техніки, які свідчать про те, що затверджений тип може вже не відповідати застосовним вимогам Технічного регламенту, і визначати, чи існує необхідність у подальшому дослідженні таких змін. У такому разі призначений орган інформує виробника про своє рішення.

Виробник інформує призначений орган, в якому зберігається технічна документація стосовно сертифіката перевірки типу, про всі зміни у затвердженому типі, що можуть вплинути на відповідність приладу суттєвим вимогам Технічного регламенту або на умови дії зазначеного сертифіката. Такі зміни можуть потребувати додаткового затвердження у формі доповнення до оригіналу сертифіката перевірки типу.

8. Призначений орган інформує орган, що призначає, про сертифікати перевірки типу та/або будь-які доповнення до них, які він видав чи відкликав, або періодично чи на запит подавати органові, що призначає, список таких сертифікатів та/або будь-яких доповнень до них, у видачі яких такий призначений орган відмовив, дію яких він призупинив чи встановив щодо них інші обмеження.

Призначений орган повинен інформувати інші призначені органи щодо сертифікатів перевірки типу та/або будь-яких доповнень до них, у видачі яких він відмовив або дію яких призупинив, чи встановив щодо них інші обмеження, а також на їх запит - про видані ним такі сертифікати та/або доповнення до них.

Інші призначені органи можуть на запит отримати копії сертифікатів перевірки типу та/або додатків до них. Призначений орган зобов’язаний до закінчення строку дії сертифіката перевірки типу зберігати його копію, копії його додатків і доповнень, а також технічну документацію, у тому числі документацію, подану виробником.

9. Виробник повинен протягом десяти років після введення приладу в обіг зберігати для подання у разі потреби органам державного ринкового нагляду копії сертифіката перевірки типу, його додатків і доповнень разом з технічною документацією.

10. Уповноважений представник виробника може подати заявку, зазначену в пункті 3 цього додатка, і виконувати обов’язки, викладені в пунктах 7 і 9 цього додатка, за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

11. Відповідність типу шляхом забезпечення якості виробничого процесу - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 12, 22 та 23 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що прилади відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогамТехнічного регламенту.

12. Виробник повинен застосовувати схвалену систему управління якістю для виробництва, контролю готової продукції та випробувань приладів згідно з пунктами 13-17 цього додатка і підлягати нагляду згідно з пунктами 18-21 цього додатка.

13. Виробник подає обраному ним призначеному органові заявку на проведення оцінки його системи управління якістю стосовно відповідних приладів, що повинна містити:

1) найменування та адресу виробника, а також у разі подання заявки його уповноваженим представником - найменування та адресу такого представника;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не подавалася в інший призначений орган;

3) необхідну інформацію для категорії приладів, які розглядаються;

4) документацію стосовно системи управління якістю;

5) технічну документацію стосовно затвердженого типу і копію сертифіката перевірки типу.

14. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність приладів типові, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту.

Прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю, повинні бути систематизовані та впорядковані у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація такої системи управління якістю повинна забезпечувати належне розуміння програм, планів та протоколів контролю якості.

Така документація повинна містити, зокрема, належний опис:

1) цілей у сфері якості і організаційної структури, обов’язки та повноваження керівництва стосовно якості продукції;

2) відповідних методів виробництва, системи управління якістю та забезпечення якості, процесів та системних дій, які використовуватимуться;

3) досліджень та випробувань, які проводитимуться перед, під час і після виготовлення, а також частота, з якою вони проводитимуться;

4) таких протоколів (записів) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу;

5) засобів моніторингу для досягнення необхідної якості продукції та ефективного функціонування системи управління якістю.

15. Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю з метою визначення рівня її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 14 цього додатка.

Призначений орган повинен припускати відповідність таким вимогам стосовно елементів системи управління якістю, які відповідають технічним вимогам відповідного національного стандарту.

Аудиторська група повинна мати досвід керування системами управління якістю, а щонайменше один з її фахівців - досвід оцінювання відповідних приладів та технології їх виготовлення, а також знання застосовних вимог Технічного регламенту. Аудит повинен, зокрема, включати відвідування підприємств виробника з метою проведення їх оцінки. Аудиторська група розглядає технічну документацію, зазначену в підпункті 5 пункту 13 цього додатка, перевіряє здатність виробника визначати відповідні вимоги Технічного регламенту і проводити необхідні перевірки з метою забезпечення відповідності приладу таким вимогам.

Призначений орган повинен повідомити виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

16. Виробник повинен виконувати обов’язки, обумовлені схваленою системою управління якістю, та підтримувати її таким чином, аби вона залишалася адекватною і ефективною.

17. Виробник повинен інформувати призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни у системі управління якістю.

Призначений орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни і прийняти рішення щодо відповідності зміненої системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 14 цього додатка, або ж необхідності проведення переоцінки такої системи.

Призначений орган повинен повідомити виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки щодо перевірки та обґрунтоване рішення за результатами оцінки.

18. Метою здійснення нагляду є встановлення факту виконання виробником на належному рівні зобов’язань, передбачених схваленою системою управління якістю.

19. Виробник зобов’язаний для проведення оцінки надавати доступ призначеному органові до місць виробництва, здійснення виробничого контролю, випробувань та зберігання, а також подавати необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію щодо системи управління якістю;

2) такі протоколи (записи) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

20. Призначений орган повинен проводити періодичні аудити стану застосування виробником системи управління якістю та подавати виробникові звіт про аудит.

21. Призначений орган також може здійснювати відвідування виробника без попередження, під час яких у разі необхідності може провести випробування приладу або доручити його проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен подати виробникові звіт про відвідування та у разі проведення випробування - протокол випробування.

22. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 13 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

23. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якої вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

24. Виробник повинен протягом десяти років після введення приладу в обіг зберігати для подання органам державного ринкового нагляду:

1) документацію, зазначену в пункті 13 цього додатка;

2) інформацію стосовно затверджених змін, зазначену в пункті 17 цього додатка;

3) рішення та звіти призначеного органу, зазначені у пунктах 17, 20 та 21 цього додатка.

25. Призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, щодо виданих або відкликаних схвалень систем управління якістю, та періодично або на запит подавати органові, що призначає, перелік відмов, призупинень дії схвалень систем управління якістю або їх обмежень в інший спосіб.

26. Обов’язки виробника, зазначені в пунктах 13, 17, 22, 23 і 24 цього додатка, можуть бути виконані його уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

27. Забезпечення якості виробничого процесу - процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 28, 30, 40 і 41 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що прилади відповідають застосовним вимогам Технічного регламенту.

28. Виробник розробляє технічну документацію, яка повинна дозволяти проведення оцінювання відповідності приладу відповідним вимогам та містити результати аналізу та оцінки ризиків. Технічна документація повинна визначати вимоги, що застосовуються, і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та особливості його виробництва, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

1) загальний опис приладу;

2) ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, схеми тощо;

3) опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

4) перелік національних стандартів, застосованих повністю або частково, а в разі коли національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших відповідних технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

5) результати виконаних проектних розрахунків конструкції, проведених досліджень тощо;

6) протоколи випробувань.

29. Виробник повинен зберігати технічну документацію протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання її відповідним органам державного ринкового нагляду.

30. Виробник повинен застосовувати схвалену систему управління якістю для виробництва, здійснення контролю готової продукції та проведення випробувань приладів згідно з пунктами 31-35 цього додатка і підлягати нагляду згідно з пунктами 36-39 цього додатка.

31. Виробник подає обраному ним призначеному органові заявку на проведення оцінки його системи управління якістю стосовно відповідних приладів, що повинна містити:

1) найменування та адресу виробника, а також у разі подання заявки його уповноваженим представником - найменування та адресу такого представника;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не подавалася в інший призначений орган;

3) необхідну інформацію для категорії приладів, які розглядаються;

4) документацію щодо системи управління якістю;

5) технічну документацію, зазначену в пункті 28.

32. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність приладів застосовним вимогам Технічного регламенту.

Прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні бути задокументовані в систематичний та впорядкований спосіб у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація такої системи управління якістю повинна забезпечувати належне розуміння програм, планів та протоколів щодо контролю якості.

Така документація повинна містити, зокрема, належний опис:

1) цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язки та повноваження керівництва стосовно якості продукції;

2) відповідних методів виробництва, системи управління якістю та забезпечення якості, процесів та системних дій, які використовуватимуться;

3) досліджень та випробувань, які проводитимуться перед, під час і після виготовлення, а також частота, з якою вони проводитимуться;

4) таких протоколів (записів) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу;

5) засобів моніторингу для досягнення необхідної якості продукції та ефективного функціонування системи управління якістю.

33. Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю з метою визначення рівня її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 32 цього додатка.

Призначений орган повинен припускати відповідність таким вимогам стосовно елементів системи управління якістю, які відповідають технічним вимогам відповідного національного стандарту.

Аудиторська група повинна мати досвід керування системами управління якістю, а щонайменше один з її фахівців - досвід оцінювання відповідних приладів та технології їх виготовлення, а також знання застосовних вимог Технічного регламенту. Аудит повинен, зокрема, включати відвідування підприємств виробника з метою проведення їх оцінки. Аудиторська група розглядає технічну документацію, зазначену в підпункті 5 пункту 31 цього додатка, перевіряє здатність виробника визначати відповідні вимоги Технічного регламенту і проводити необхідні перевірки з метою забезпечення відповідності приладу таким вимогам.

Призначений орган повинен повідомити виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

34. Виробник повинен виконувати обов’язки, обумовлені схваленою системою управління якістю, і підтримувати її таким чином, аби вона залишалася адекватною та ефективною.

35. Виробник повинен інформувати призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни у такій системі.

Призначений орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни і прийняти рішення щодо відповідності зміненої системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 32 цього додатка, або ж необхідної переоцінки.

Призначений орган повинен повідомити виробника про своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки щодо перевірки та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

36. Ціллю нагляду є встановлення факту виконання виробником на належному рівні зобов’язань, передбачених схваленою системою управління якістю.

37. Виробник зобов’язаний для проведення оцінки надавати доступ призначеному органові до місць виробництва, здійснення виробничого контролю, випробувань та зберігання, а також подавати необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію щодо системи управління якістю;

2) технічну документацію, зазначену в пункті 28цього додатка;

3) такі протоколи (записи) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу.

38. Призначений орган повинен проводити періодичні аудити стану застосування виробником системи управління якістю та подавати виробникові звіт про аудит.

39. Призначений орган також може здійснювати відвідування виробника без попередження, під час яких у разі необхідності може провести випробування приладу або доручити його проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен подати виробникові звіт про відвідування та у разі проведення випробування - протокол випробування.

40. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 31 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

41. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

42. Виробник повинен протягом десяти років після введення приладу в обіг зберігати для подання органам державного ринкового нагляду:

1) документацію, зазначену в пункті 31 цього додатка;

2) інформацію стосовно затверджених змін, зазначену в пункті 35 цього додатка;

3) рішення та звіти призначеного органу, зазначені у пунктах 35, 38 та 39 цього додатка.

43. Призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, щодо виданих або відкликаних схвалень систем управління якістю, та періодично або на запит подавати органові, що призначає, перелік відмов, призупинень дії схвалень систем управління якістю або їх обмежень в інший спосіб.

44. Обов’язки виробника, зазначені в пунктах 29, 31, 35, 40, 41 і 42 цього додатка, можуть бути виконані уповноваженим представником такого виробника від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

45. Відповідність типу за результатами перевірки приладів - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 46, 50 та 51 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що прилади, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту 47 цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту.

46. Виробник повинен вживати заходів, необхідних для забезпечення відповідності виготовлених приладів затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

47. Призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження та випробування з метою перевірки відповідності приладів затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу і застосовним вимогам Технічного регламенту.

Дослідження та випробування для перевірки відповідності приладів таким вимогам виконуються шляхом дослідження та випробування кожного приладу згідно з пунктами 48 та49цього додатка.

48. Прилади повинні бути індивідуально досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними національними стандартами, та/або еквівалентних випробувань, передбачених іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладів затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту.

У разі відсутності такого національного стандарту призначений орган приймає рішення щодо випробувань, які повинні бути проведені.

49. Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його відповідним органам державного ринкового нагляду.

50. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

51. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

За згодою призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, та під його відповідальність, виробник може також наносити на прилади ідентифікаційний номер призначеного органу.

52. За згодою призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, та під його відповідальність виробник може наносити ідентифікаційний номер призначеного органу на прилади під час виробничого процесу.

53. Обов’язки виробника можуть бути виконані його уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника. Уповноважений представник не може виконувати зобов’язання виробника, встановлені в пункті 46 цього додатка.

54. Відповідність за результатами перевірки приладів - процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 55, 56, 57, 61 і 62 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що прилади, які пройшли перевірку відповідно до пункту 58 цього додатка, відповідають застосовним вимогам Технічного регламенту.

55. Виробник розробляє технічну документацію, яка повинна дозволяти проведення оцінювання відповідності приладу відповідним вимогам та містити результати аналізу та оцінки ризиків. Технічна документація повинна визначати застосовні вимоги і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та особливості його виробництва, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

1) загальний опис приладу;

2) ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, схеми тощо;

3) опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

4) перелік національних стандартів, застосованих повністю або частково, а в разі коли національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших відповідних технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

5) результати виконаних проектних розрахунків конструкції, проведених досліджень тощо;

6) протоколи випробувань.

56. Виробник повинен зберігати технічну документацію протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання її відповідним органам державного ринкового нагляду.

57. Виробник повинен вживати заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених приладів застосовним вимогам Технічного регламенту.

58. Призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування з метою перевірки відповідності приладів застосовним вимогам Технічного регламенту.

Дослідження та випробування для перевірки відповідності приладів застосовним вимогам виконуються шляхом дослідження та випробування кожного приладу згідно з пунктами 59 та 60 цього додатка.

59. Прилади повинні бути індивідуально досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними національними стандартами, та/або еквівалентних випробувань, передбачених іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладів застосовним вимогам Технічного регламенту. У разі відсутності такого національного стандарту призначений орган приймає рішення щодо випробувань, які повинні бути проведені.

60. Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його на запити відповідних органів державного ринкового нагляду.

61. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного у пункті 58 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

62. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

За згодою призначеного органу, зазначеного в пунктах 59 і 60 цього додатка, та під його відповідальність виробник може наносити на прилади ідентифікаційний номер призначеного органу.

63. За згодою призначеного органу та під його відповідальність виробник може наносити ідентифікаційний номер призначеного органу на прилади під час виробничого процесу.

64. Обов’язки виробника можуть бути виконані його уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника. Уповноважений представник не може виконувати зобов’язання виробника, встановлені в пунктах 55 та 57 цього додатка.

65. Відповідність за результатами перевірки кожного окремого приладу - процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 66, 67, 68, 70 та 71 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідний прилад, який пройшов перевірку відповідно до пункту 69 цього додатка, відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

66. Виробник розробляє технічну документацію та забезпечує її доступність для призначеного органу, зазначеного в пункті 69 цього додатка. Технічна документація повинна давати змогу проводити оцінювання відповідності приладу відповідним вимогам та містити результати аналізу та оцінки ризиків, визначати застосовні вимоги і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та особливості його виробництва, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

1) загальний опис приладу;

2) ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, схеми тощо;

3) опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

4) перелік національних стандартів, застосованих повністю або частково, а в разі коли національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

5) результати виконаних проектних розрахунків конструкції, проведених досліджень тощо;

6) протоколи випробувань.

67. Виробник повинен зберігати технічну документацію протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання її на запит відповідних органів державного ринкового нагляду.

68. Виробник повинен вживати заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовленого приладу застосовним вимогами Технічного регламенту.

69. Призначений орган, обраний виробником, проводить дослідження і випробування, передбачені відповідними національними стандартами, та/або еквівалентні випробування, передбачені іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладу вимогам Технічного регламенту, або доручає їх проведення. У разі відсутності такого національного стандарту рішення щодо проведення випробувань приймається відповідним призначеним органом.

Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його відповідним органам державного ринкового нагляду.

70. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 69 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

71. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання органам державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

72. Обов’язки виробника, встановлені в пунктах 67, 70 та 71 цього додатка, можуть бути виконані уповноваженим представником такого виробника від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

73. Оцінка відповідності за модулями D, D1, F, F1 або G може виконуватися на підприємстві-виробнику або в інших місцях у разі, коли:

транспортування приладу до місця використання не потребує його розбирання;

введення в експлуатацію на місці використання не потребує збирання приладу або виконання інших робіт з технічного монтажу, які ймовірно матимуть вплив на роботу приладу;

враховуватиметься величина сили тяжіння у місці введення в експлуатацію приладу або якщо прилад не чутливий до змін сили тяжіння.

В усіх інших випадках оцінка відповідності повинна проводитися в місці використання приладу.

74. У разі коли прилад є чутливим до зміни сили тяжіння, процедури, зазначені у пункті 73 цього додатка, можуть проводитися у два етапи, при цьому другий етап складається з перевірок та випробувань, результати яких залежать від сили тяжіння, а перший - з інших перевірок та випробувань. Другий етап виконується на місці використання приладу. У разі встановлення гравітаційних зон на території держави вираз "у місці використання приладу" може тлумачитися як "у гравітаційній зоні у місці використання приладу".

75. У разі прийняття виробником рішення щодо виконання у два етапи однієї з процедур, зазначених у пункті 73 цього додатка, та проведення обох таких етапів різними сторонами прилад, який пройшов перший етап процедури, повинен містити ідентифікаційний номер призначеного органу, залученого на такому етапі.

76. Сторона, яка провела перший етап процедури, видає для кожного приладу сертифікат відповідності, в якому зазначаються дані, необхідні для ідентифікації приладу, і дослідження та випробування, які були проведені.

Сторона, яка проводить другий етап процедури, повинна проводити дослідження та випробування, які не були проведені на першому етапі.

Виробник або його уповноважений представник повинен забезпечувати подання на запит, зокрема органу державного ринкового нагляду, сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом.

77. Виробник, який обрав на першому етапі модуль D або D1, може використовувати таку саму процедуру на другому етапі або прийняти рішення щодо продовження на другому етапі модуля F або F1 відповідно.

78. Маркування знаком відповідності та додаткове метрологічне маркування повинне наноситися на прилад після закінчення другого етапу разом з ідентифікаційним номером призначеного органу, залученого на другому етапі.

1. Прилади, призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних (далі - прилади), повинні мати такі видимі, чіткі написи, що не стираються:

1) номер сертифіката перевірки типу (у разі потреби);

2) найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку;

3) клас точності, що зазначається між двома горизонтальними лініями, з’єднаними двома півколами;

4) максимальне навантаження у вигляді Max …;

5) мінімальне навантаження у вигляді Min …;

6) ціну повірочної поділки у вигляді e = …;

7) тип і номер партії або серійний номер;

а також з урахуванням особливостей приладів:

8) ідентифікаційне позначення на кожному вузлі - для приладів, що складаються з окремих, але поєднаних вузлів;

9) ціну поділки шкали, якщо вона відрізняється від e, у вигляді d = …;

10) максимальне значення діапазону компенсації маси тари у вигляді T = + …,

11) максимальне значення діапазону вибирання маси тари, якщо воно відрізняється від Max, у вигляді T = – …;

12) ціну поділки пристрою тарування, якщо вона відрізняється від d, у вигляді d T = …;

13) найбільше допустиме навантаження, якщо воно відрізняється від Max, у вигляді Lim …;

14) особливий діапазон температур у вигляді … ° C/… ° C;

15) значення передатного відношення важільної системи між вантажоприймальною платформою та платформою (майданчиком) для розміщення гир.

2. Прилади повинні мати належні місця для нанесення маркування відповідності та написів, які неможливо зняти без їх пошкодження. Маркування відповідності та написи повинні бути видимі, коли прилад перебуває у робочому положенні.

3. У разі коли використовується табличка з технічними даними, вона повинна бути закріплена у такий спосіб, що унеможливлює її зняття без руйнування. Якщо табличка з технічними даними призначена для таврування, необхідно забезпечити можливість нанесення на таку табличку контрольної позначки.

4. Написи "Max", "Min", "e" та "d" повинні наноситися біля дисплею, на якому відображаються результати зважування, якщо така інформація не розташована на ньому.

5. Кожен ваговимірювальний пристрій, з’єднаний або такий, що може бути з’єднаний з одним або декількома вантажоприймальними пристроями, повинен містити відповідні написи стосовно зазначених вантажоприймальних пристроїв.

6. Прилади, не призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів, повинні містити такі видимі, чіткі написи, що не стираються:

1) найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку;

2) максимальне навантаження у вигляді Max ….

Зазначені прилади не повинні містити маркування відповідності, встановлене у Технічному регламенті щодо неавтоматичних зважувальних приладів.

7. Символ обмеженого використання наноситься у вигляді великої літери "М", що надрукована чорним кольором на червоному фоні у квадраті з мінімальним розміром 25 х 25 міліметрів із двома пересічними діагоналями, які утворюють хрест.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. № 190 "Про затвердження Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 18, ст. 574).

2. Пункт 53 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 71, ст. 2870).

3. Пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2013 р. № 235 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 28, ст. 957).

4. Пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 632 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 69, ст. 2533).