Про затвердження Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів

Відповідно дочастини першої статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів, що додається.

2. Міністерству економіки забезпечити впровадження затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

3. Установити, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію приладів, які відповідають вимогам Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. № 190 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 18, ст. 574), та були введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонене або обмежене з причин невідповідності таких приладів вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.

1. Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі неавтоматичні зважувальні прилади.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав - членів ЄС стосовно надання на ринку неавтоматичних зважувальних приладів.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на такі категорії застосування неавтоматичних зважувальних приладів, зокрема:

1) визначення маси під час проведення комерційних операцій;

2) визначення маси з метою обчислення мита, тарифу, податку, знижки, штрафу, винагороди, відшкодування або аналогічного виду плати;

3) визначення маси з метою застосування законів, інших нормативно-правових актів або висновку експерта, виданого в ході судового провадження;

4) визначення маси у медичній практиці для зважування пацієнтів під час медичного огляду, діагностування та лікування;

5) визначення маси для виготовлення ліків за рецептом в аптеках та визначення маси під час проведення аналізу в медичних і фармацевтичних лабораторіях;

6) визначення ціни на основі маси для цілей прямого продажу товарів населенню та фасування товарів;

7) інші категорії застосування, крім тих, що зазначені у підпунктах 1-6 цього пункту.

3. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) введення в обіг - надання неавтоматичного зважувального приладу на ринку України вперше;

2) вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку України неавтоматичного зважувального приладу, який знаходиться у ланцюгу його постачання;

3) виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка розробляє, виготовляє та реалізує неавтоматичний зважувальний прилад під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або доручає розроблення чи виготовлення такого приладу та реалізує його під своїм найменуванням або торговельною маркою;

4) відкликання - будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення неавтоматичного зважувального приладу, який вже надано споживачу (користувачу);

5) гармонізований європейський стандарт - європейський стандарт, прийнятий на основі запиту Європейської Комісії для застосування законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації;

6) зважувальний прилад - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення маси тіла шляхом використання сили тяжіння на таке тіло. Зважувальний прилад також може застосовуватися для визначення інших кількісних величин, параметрів або характеристик, пов’язаних з масою;

7) знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) - маркування, за допомогою якого виробник зазначає, що неавтоматичний зважувальний прилад відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеного приладу та визначені у технічних регламентах, якими передбачене нанесення такого маркування;

8) імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України неавтоматичний зважувальний прилад походженням з іншої країни;

9) надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання неавтоматичного зважувального приладу для розповсюдження чи використання на ринку України у процесі провадження господарської діяльності;

10) неавтоматичний зважувальний прилад (далі - прилад) - зважувальний прилад, що потребує втручання оператора під час зважування;

11) орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадить діяльність з оцінки відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

12) оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги, визначені в цьому Технічному регламенті, які стосуються приладу, виконані;

13) прямий продаж - торговельна операція, під час якої:

результат вимірювання є основою для визначення суми оплати;

принаймні одна із сторін, що бере участь в операції, пов’язаній з вимірюванням, є споживачем або будь-якою іншою стороною, що потребує такого ж рівня захисту;

усі сторони, залучені до операції, фіксують результат вимірювання одночасно в одному і тому ж місці;

14) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання приладу, яка надає прилад на ринку України;

15) суб’єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер і розповсюджувач;

16) технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинен відповідати прилад;

17) уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у такому дорученні завдань.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про стандартизацію", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

4. На ринку України можуть надаватися тільки прилади, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

5. Прилади не повинні вводитися в експлуатацію для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, якщо вони не відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

6. Прилади, введені в експлуатацію, можуть використовуватися у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, якщо вони і надалі відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

7. Прилади, що використовуються або призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, повинні відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1 (далі - суттєві вимоги).

Якщо прилад містить пристрої, які не використовуються або не призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, або з’єднаний з такими пристроями, то на такі пристрої дія суттєвих вимог не поширюється.

8. Надання на ринку приладів, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено.

Введення в експлуатацію приладів для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено.

9. Виробники під час введення в обіг приладів, призначених для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, забезпечують проектування та виготовлення таких приладів відповідно до суттєвих вимог.

10. Виробники для приладів, призначених для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, складають технічну документацію, визначену в додатку 2, та проводять або доручають проведення відповідної процедури оцінки відповідності, визначеної в пункті 37 цього Технічного регламенту.

Якщо відповідність приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, застосовним вимогам підтверджено результатом такої процедури оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність і наносять на прилад знак відповідності та додаткове метрологічне маркування.

11. Для приладів, призначених для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, виробники протягом десяти років після введення приладів в обіг зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність.

12. Виробники забезпечують наявність процедур для серійного виробництва, за яких гарантується додержання відповідності вимогам цього Технічного регламенту, з урахуванням змін, що відбулися у конструкції чи характеристиках приладу, та змін у національних стандартах або в інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність приладу.

З огляду на ризики, які створює прилад, призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, виробники проводять належні вибіркові випробування розміщених на ринку приладів та за необхідності розглядають скарги, ведуть реєстр скарг і приладів, які не відповідають установленим вимогам, і відкликань приладів, а також інформують розповсюджувачів про результати будь-якого моніторингу.

13. Виробники забезпечують нанесення на прилади, які вони ввели в обіг, позначення типу, номера партії або серійного номера, або іншого виду позначення, який дає можливість їх ідентифікувати відповідно до вимог додатка 3.

Для приладів, призначених для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, виробники наносять написи, що передбачені пунктом 1 додатка 3.

Для приладів, не призначених для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, виробники наносять написи, передбачені пунктом 6 додатка 3.

Якщо прилад, призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, містить пристрої, які не використовуються або не призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, або з’єднаний з такими пристроями, виробники наносять на кожен із зазначених пристроїв символ обмеженого використання відповідно до пункту 54 цього Технічного регламенту і пункту 7 додатка 3.

14. Виробники зазначають на приладі власні найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та поштову адресу. Контактні дані повинні бути викладені відповідно до порядку застосування мов, визначеного законодавством.

15. Виробники зобов’язані забезпечувати супроводження приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, інструкціями та інформацією, що складені відповідно до порядку застосування мов, визначеного законодавством. Зазначені інструкції та інформація, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та очевидними.

16. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що прилад, введений ними в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно (з урахуванням рівня невідповідності такого приладу) вжити коригувальних заходів, необхідних для його приведення у відповідність із встановленими вимогами, вилучення з обігу або відкликання. Якщо зазначений прилад становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати органи державного ринкового нагляду, надаючи детальні відомості, зокрема, про невідповідність такого приладу вимогам цього Технічного регламенту та будь-які вжиті коригувальні заходи.

17. Виробники зобов’язані на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подавати такому органові у паперовій чи електронній формі інформацію і документацію, що необхідні для доведення відповідності приладу вимогам цього Технічного регламенту та складаються державною мовою. На вимогу органу державного ринкового нагляду виробники повинні співпрацювати з ним стосовно здійснення будь-якого заходу, спрямованого на усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг прилади.

18. Виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника.

Обов’язки, встановлені пунктом 9 цього Технічного регламенту, і обов’язок щодо складення технічної документації, встановлений пунктом 10 цього Технічного регламенту, не повинні бути частиною одержаного уповноваженим представником доручення.

19. Уповноважений представник виконує завдання, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Таким дорученням повинне передбачатися виконання уповноваженим представником як мінімум таких дій:

1) зберігання протягом десяти років після введення приладу в обіг декларації про відповідність і технічної документації для подання їх на запит органу державного ринкового нагляду;

2) подання на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду інформації і документації, що необхідні для доведення відповідності приладу вимогам цього Технічного регламенту;

3) здійснення на вимогу органів державного ринкового нагляду співпраці з ними стосовно вжиття будь-якого заходу, спрямованого на усунення ризиків, що становлять прилади, на які поширюється дія зазначеного доручення.

20. Імпортери вводять в обіг лише прилади, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

21. Перед введенням в обіг приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, імпортери пересвідчуються в тому, що виробником проведено відповідну процедуру оцінки відповідності, визначену пунктом 37 цього Технічного регламенту. Імпортери також перевіряють наявність складеної виробником технічної документації, знака відповідності та додаткового метрологічного маркування на приладі, необхідних супровідних документів, а також виконання виробником вимог, установленихпунктами13 та 14цього Технічного регламенту.

У разі коли імпортери вважають або мають підстави вважати, що прилад, призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, не відповідає суттєвим вимогам, вони не повинні вводити такий прилад в обіг до приведення його у відповідність із встановленими вимогами. Якщо зазначений прилад становить ризик, імпортери повинні негайно повідомити про це виробника та органи державного ринкового нагляду.

Перед введенням в обіг приладу, який не призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, імпортери пересвідчуються, що виробник виконав вимоги, встановлені пунктами 13 і 14 цього Технічного регламенту.

22. Імпортери зазначають на приладі власне найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та поштову адресу. У разі коли зазначити такі відомості без розкриття паковання неможливо, такі позначення можуть наноситися на пакованні та супровідному документі. Контактні дані повинні бути викладені відповідно до порядку застосування мов, визначеного законодавством.

23. Імпортери забезпечують супроводження приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, інструкціями та інформацією, що повинні бути викладені відповідно до порядку застосування мов, визначеного законодавством.

24. Імпортери забезпечують такі умови зберігання чи транспортування приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, у період перебування приладу під їх відповідальністю, що не ставлять під загрозу його відповідність суттєвим вимогам.

25. З огляду на ризики, які створює прилад, призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, імпортери проводять належні вибіркові випробування розміщених на ринку приладів та за необхідності розглядають скарги, ведуть реєстр скарг і приладів, які не відповідають установленим вимогам, і відкликань приладів, а також інформують розповсюджувачів про результати такого моніторингу.

26. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що прилад, введений ними в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно (з урахуванням рівня невідповідності такого приладу) вжити коригувальних заходів, необхідних для його приведення у відповідність із встановленими вимогами, вилучення з обігу або відкликання. Якщо зазначений прилад становить ризик, імпортери повинні негайно поінформувати органи державного ринкового нагляду, подавши детальні відомості, зокрема, про невідповідність такого приладу вимогам цього Технічного регламенту та будь-які вжиті коригувальні заходи.

27. Імпортери повинні протягом десяти років після введення в обіг приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, зберігати копію декларації про відповідність для подання її на запит органу державного ринкового нагляду, а також забезпечувати подання технічної документації такому органові на його запит.

28. Імпортери зобов’язані на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подавати такому органові у паперовій чи електронній формі інформацію і документацію, необхідну для доведення відповідності приладу вимогам цього Технічного регламенту, яка складається державною мовою. На вимогу органу державного ринкового нагляду імпортери повинні співпрацювати з ним стосовно здійснення будь-якого заходу, спрямованого на усунення ризиків, що становлять введені ними в обіг прилади.

29. Розповсюджувачі під час надання приладу на ринку зобов’язані діяти відповідно до вимог цього Технічного регламенту.

30. Перед наданням на ринку приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, розповсюджувачі перевіряють наявність на приладі знака відповідності, додаткового метрологічного маркування та наявність необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, що викладені відповідно до порядку застосування мов, визначеного законодавством, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 13, 14 і 22 цього Технічного регламенту.

У разі коли розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що прилад, призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, не відповідає суттєвим вимогам, він не повинен надавати такий прилад на ринок до приведення його у відповідність із встановленими вимогами. Якщо зазначений прилад становить ризик, розповсюджувач повинен повідомити про це виробника або імпортера, а також органи державного ринкового нагляду.

Перед введенням в обіг приладу, який не призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, розповсюджувачі перевіряють виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 13, 14 і 22 цього Технічного регламенту.

31. Розповсюджувачі забезпечують такі умови зберігання чи транспортування приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, у період перебування приладу під їх відповідальністю, що не ставлять під загрозу його відповідність суттєвим вимогам.

32. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що прилад, введений ними в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, повинні негайно (з урахуванням рівня невідповідності такого приладу) вжити коригувальних заходів, необхідних для його приведення у відповідність із встановленими вимогами, вилучення з обігу або відкликання. Якщо зазначений прилад становить ризик, розповсюджувачі повинні негайно поінформувати органи державного ринкового нагляду, надаючи детальні відомості, зокрема про невідповідність такого приладу вимогам цього Технічного регламенту та будь-які вжиті коригувальні заходи.

33. Розповсюджувачі зобов’язані на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подавати такому органові у паперовій чи електронній формі інформацію і документацію, що необхідні для доведення відповідності приладу вимогам цього Технічному регламенту. На вимогу органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі повинні співпрацювати з ним стосовно здійснення будь-якого заходу, спрямованого на усунення ризиків, що становлять надані ними на ринку прилади.

34. У разі введення імпортером або розповсюджувачем приладу в обіг під власними найменуванням, зареєстрованим комерційним найменуванням чи зареєстрованою торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або модифікування введеного в обіг приладу в такий спосіб, що може вплинути на його відповідність вимогам цього Технічного регламенту, такий імпортер або розповсюджувач вважається виробником для цілей цього Технічного регламенту та повинен виконувати обов’язки виробника, встановлені пунктами 9-17 цього Технічного регламенту.

35. Суб’єкти господарювання повинні подавати органам державного ринкового нагляду на їх запити стосовно приладів, призначених для використання в категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, інформацію, що дає можливість ідентифікувати:

1) будь-якого суб’єкта господарювання, який поставив їм прилад;

2) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони поставили прилад.

Суб’єкти господарювання подають на запити органів державного ринкового нагляду зазначену інформацію протягом десяти років після отримання та/або постачання приладу.

36. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів) затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність приладів національним стандартам, які включені до переліку національних стандартів, або їх частинам надає презумпцію відповідності такого приладу суттєвим вимогам, що охоплені такими стандартами або їх частинами.

37. Відповідність приладів суттєвим вимогам за вибором виробника може бути підтверджена шляхом проведення однієї з таких процедур оцінки відповідності:

1) модуля B, визначеного в пунктах 1-10 додатка 2, з подальшим застосуванням модуля D, визначеного пунктами 11-26 додатка 2, або модуля F, визначеного пунктами 45-53 додатка 2.

Застосування модуля B не обов’язкове для приладів, які не використовують електронні пристрої та пристрої вимірювання навантаження яких не використовують пружину для зрівноваження навантаження. Для зазначених приладів повинен застосовуватися модуль D1, визначений пунктами 27-44 додатка 2, або модуль F1, визначений пунктами 54-64 додатка 2;

2) модуля G, визначеного пунктами 65-72 додатка 2.

38. Документи і листування, що стосуються процедур оцінки відповідності, зазначених у пункті 37 цього Технічного регламенту, повинні бути викладені державною мовою.

39. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання суттєвих вимог доведене.

40. Декларація про відповідність складається за формою згідно з додатком 4 і містить відомості, передбачені відповідними модулями оцінки відповідності, встановленими в додатку 2, та постійно оновлюється. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою - перекладається державною мовою.

41. У разі коли на прилад поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, складається єдина декларація про відповідність. У такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, у тому числі відомості про їх офіційне опублікування.

Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, що складається з окремих декларацій про відповідність.

42. Виробник шляхом складення декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність приладу вимогам, визначеним у цьому Технічному регламенті.

43. Відповідність приладу, призначеного для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 цього Технічного регламенту, повинна засвідчуватися шляхом нанесення на нього знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, що передбачені пунктами 44-48 цього Технічного регламенту.

44. Маркування приладу шляхом нанесення знака відповідності здійснюється лише виробником або його уповноваженим представником.

45. Виробник шляхом нанесення знака відповідності ним самим або його уповноваженим представником зазначає, що він бере на себе відповідальність за відповідність приладів усім вимогам, які застосовуються до таких приладів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності.

46. Знак відповідності повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність приладів вимогам, які застосовуються до таких приладів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності.

47. Нанесення на прилади інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на прилади за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності.

48. Додаткове метрологічне маркування складається з прямокутника, в якому розміщені літера "М" і дві останні цифри року його нанесення. Висота прямокутника дорівнює висоті знака відповідності.

Під час нанесення додаткового метрологічного маркування необхідно дотримуватися вимог, встановлених пунктами 44-47 цього Технічного регламенту.

49. Знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що наносяться на прилад або на табличку з технічними даними, які наведені в додатку 3, повинні бути помітними, розбірливими та не повинні стиратися.

50. Знак відповідності і додаткове метрологічне маркування повинні наноситися перед введенням приладу в обіг.

51. Додаткове метрологічне маркування наноситься безпосередньо після знака відповідності.

52. Знак відповідності і додаткове метрологічне маркування повинні супроводжуватися ідентифікаційним номером призначеного органу, що залучений на стадії здійснення виробничого контролю, згідно з додатком 2.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься таким органом самостійно або відповідно до його інструкцій виробником чи уповноваженим представником виробника.

53. Знак відповідності, додаткове метрологічне маркування та ідентифікаційний номер призначеного органу можуть супроводжуватися будь-яким іншим символом, що свідчить про особливий ризик або спеціальне використання.

54. Символи, зазначені в четвертому абзаці пункту 13 цього Технічного регламенту та визначені пунктом 7 додатка 3, повинні бути помітними, розбірливими та не повинні стиратися.

55. Органи з оцінки відповідності призначаються відповідно до закону для виконання ними як третіми сторонами певних завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

56. Орган з оцінки відповідності може бути призначений за умови, що він відповідає загальним вимогам до призначених органів, що визначені законом, а також спеціальним вимогам, установленим пунктами 57-64 цього Технічного регламенту.

57. Орган з оцінки відповідності повинен бути третьою стороною - особою, яка є незалежною від особи, що надає об’єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому об’єкті як споживач чи користувач.

Орган з оцінки відповідності, власником корпоративних прав якого є об’єднання підприємців, яке представляє юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, що беруть участь у проектуванні, виготовленні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні приладів, які оцінює такий орган, може вважатися третьою стороною за умови доведення незалежності такого органу та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

58. Орган з оцінки відповідності, його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні бути проектувальниками, виробниками, імпортерами, розповсюджувачами, монтажниками, покупцями, власниками, користувачами чи відповідальними за обслуговування приладів, які вони оцінюють, або представниками будь-якої з таких сторін. Зазначена вимога не виключає використання оцінених приладів, які є необхідними для роботи органу з оцінки відповідності, чи використання таких приладів в особистих цілях.

Орган з оцінки відповідності, його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинні брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні приладів, які вони оцінюють, або представляти сторони, що беруть участь у провадженні такої діяльності. Орган з оцінки відповідності, його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинні провадити діяльність, яка не суперечить незалежності їх суджень або доброчесності стосовно діяльності з оцінки відповідності, на провадження якої вони призначені. Зазначена вимога, зокрема, стосується надання консультаційних послуг.

Орган з оцінки відповідності повинен забезпечувати відсутність впливу діяльності субпідрядників або дочірніх підприємств, які ним залучаються до виконання робіт з оцінки відповідності, на конфіденційність інформації, об’єктивність і неупередженість діяльності з оцінки відповідності такого органу.

59. Орган з оцінки відповідності та його персонал повинні провадити діяльність з оцінки відповідності добросовісно та на відповідному технічному рівні, бути вільними від будь-якого тиску та заохочення, зокрема фінансового характеру, які можуть впливати на їх судження або результати діяльності з оцінки відповідності, особливо осіб чи груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності.

60. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності, встановлені в додатку 2та стосовно яких він призначений, незалежно від того, чи такі завдання виконуються органом з оцінки відповідності, чи від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності у будь-який час і для кожної процедури оцінки відповідності та кожного виду чи категорії приладів, стосовно якої він призначений, повинен:

мати кваліфікований та досвідчений персонал для виконання завдань з оцінки відповідності;

мати описи процедур, згідно з якими проводиться оцінка відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Орган з оцінки відповідності повинен застосовувати відповідні політики та процедури, що дають змогу розрізняти діяльність з виконання завдань як призначеним органом та іншу діяльність;

застосовувати процедури для провадження діяльності з оцінки відповідності з урахуванням величини підприємства, що замовляє виконання робіт з оцінки відповідності, галузі, в якій таке підприємство діє, його структури, ступеня складності технології виробництва продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання в належний спосіб технічних та адміністративних завдань з оцінки відповідності, а також доступ до необхідного обладнання чи матеріально-технічної бази.

61. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

ґрунтовну технічну і професійну підготовку з питань проведення оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності призначений;

достатній рівень знань про вимоги до проведення робіт з оцінки відповідності, а також відповідні повноваження;

знання суттєвих вимог, стандартів, передбачених переліком національних стандартів, положень законодавства щодо умов обігу на ринку України приладів, які такий орган оцінює, а також відповідних положень законодавства Європейського Союзу;

навички складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують виконання робіт з оцінки відповідності.

62. Органи з оцінки відповідності, їх керівники, заступники керівників та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності повинні мати гарантовану неупередженість.

Оплата праці керівника, заступників керівника органу з оцінки відповідності та його персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинна залежати від кількості проведених робіт з оцінки відповідності чи їх результатів.

63. Персонал органу з оцінки відповідності повинен зберігати комерційну таємницю стосовно інформації, одержаної під час виконання завдань згідно з додатком 2, крім подання її у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам.

64. Призначений орган повинен брати участь у провадженні діяльності із стандартизації або інформувати персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність.

Призначений орган повинен брати участь у відповідній діяльності секторальної або міжсекторальної групи призначених органів, утвореної відповідно до пункту 77 цього Технічного регламенту, інформувати персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також застосовувати як загальні настанови документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи.

65. У разі коли призначений орган залучає до виконання робіт, пов’язаних з оцінкою відповідності, субпідрядника або дочірнє підприємство, він повинен пересвідчитися у відповідності зазначеного субпідрядника чи дочірнього підприємства вимогам, передбаченим пунктами 57-64 цього Технічного регламенту, та повідомити про це орган, що призначає.

66. Призначені органи несуть повну відповідальність за роботи, що виконуються субпідрядниками або дочірніми підприємствами, незалежно від їх місцезнаходження.

67. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

68. Призначені органи повинні зберігати для надання на запити органу, що призначає, документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників чи дочірніх підприємств і робіт, що виконуються ними згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними в додатку 2.

69. Призначені органи проводять оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, зазначеними в додатку 2.

70. Оцінки відповідності повинні проводитися у пропорційний спосіб без покладення зайвого навантаження на суб’єктів господарювання. Призначені органи повинні провадити свою діяльність з належним урахуванням величини підприємства, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій воно діє, його структури, ступеня складності технології виробництва приладів та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

При цьому призначені органи повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності приладу вимогам цього Технічного регламенту.

71. У разі коли призначений орган вважає, що виробником не були виконані суттєві вимоги або вимоги відповідних національних стандартів чи інших технічних специфікацій, такий орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і не видавати документ про відповідність.

72. У разі коли після видачі документа про відповідність призначений орган під час проведення моніторингу відповідності виявить, що прилад уже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності призупинити дію документа про відповідність або скасувати його.

73. У разі невжиття коригувальних заходів або коли вони не дали необхідних результатів, призначений орган залежно від обставин повинен обмежити сферу призначення, призупинити дію документів про відповідність або скасувати їх.

74. Рішення призначеного органу можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законом.

75. Призначені органи повинні інформувати орган, що призначає, про будь-які:

відмови у видачі, обмеження сфери призначення, призупинення дії документів про відповідність або їх скасування;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення таких органів;

запити щодо подання інформації стосовно діяльності з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

На запит органу, що призначає, призначені органи також повинні інформувати його про діяльність з оцінки відповідності, проваджену в межах сфери їх призначення, та будь-яку іншу проваджену діяльність, включаючи транскордонну діяльність та роботи за договорами субпідряду.

76. Призначені органи повинні подавати іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з тим самим технічним регламентом та провадять подібну діяльність з оцінки відповідності стосовно таких самих приладів, відповідну інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.

77. Координація та співпраця між органами з оцінки відповідності, призначеними згідно з цим Технічним регламентом, впроваджуються та належним чином функціонують у формі секторальної або міжсекторальної групи чи груп призначених органів відповідно до закону.

Призначені органи беруть участь у роботі секторальної або міжсекторальної групи чи груп призначених органів безпосередньо або через визначених представників.

78. Державний ринковий нагляд і контроль приладів здійснюються в порядку, встановленому законом.

79. Заходи щодо усунення формальної невідповідності вживаються в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить:

1) що знак відповідності або додаткове метрологічне маркування нанесене з порушенням положень пунктів 44-53 цього Технічного регламенту;

2) що знак відповідності або додаткове метрологічне маркування не нанесене;

3) що написи, передбачені пунктом 13 цього Технічного регламенту, не нанесені або нанесені з порушенням положень зазначеного пункту;

4) що ідентифікаційний номер призначеного органу (якщо такий орган залучається на стадії здійснення виробничого контролю) нанесений з порушенням положень пункту 52 цього Технічного регламенту або не нанесений;

5) відсутність декларації про відповідність;

6) неправильність складення декларації про відповідність;

7) відсутність доступу до технічної документації, неповний обсяг такої документації;

8) неправдивість або неповноту інформації, зазначеної в пунктах 14 або 22 цього Технічного регламенту;

9) невиконання інших вимог, передбачених пунктами 9-17 або пунктами 20-28 цього Технічного регламенту.

80. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав - членів ЄС стосовно надання на ринку неавтоматичних зважувальних приладів положенням цього Технічного регламенту наведена в додатку 5.

1. У разі коли неавтоматичний зважувальний прилад (далі - прилад), призначений для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів (далі - Технічний регламент), складається з кількох показувальних або друкувальних пристроїв, які повторюють результати зважування і не можуть впливати на правильне функціонування приладу, або зазначений прилад під’єднаний до таких пристроїв, на такі пристрої не поширюється дія цих суттєвих вимог у разі, коли результати зважування друкуються або правильно записуються і не стираються вузлом приладу, який відповідає суттєвим вимогам. При цьому результати повинні бути доступні обом сторонам, заінтересованим у процесі вимірювання. Проте у разі коли прилади використовуються для прямих продажів населенню, друкувальні та показувальні пристрої як для продавця, так і для споживача повинні відповідати суттєвим вимогам.

2. Для вимірювання маси використовуються такі одиниці:

1) одиниці Міжнародної системи одиниць (SI): кілограм, мікрограм, міліграм, грам, тонна;

2) одиниці Британської системи мір і ваг: тройська унція - під час зважування дорогоцінних металів;

3) інші одиниці поза системою SI: метричний карат - під час зважування дорогоцінних каменів.

Для приладів, які використовують одиниці Британської системи мір і ваг, суттєві вимоги, передбачені Технічним регламентом, повинні бути переведені в такі одиниці шляхом простої інтерполяції.

3. Установлено такі класи точності:

1) I - спеціальний;

2) II - високий;

3) III - середній;

4) IIII - звичайний.

Технічні характеристики класів точності наведені в таблиці 1.

Для приладів класу II і III для визначення тарифу за перевезення мінімальне навантаження може бути зменшене до 5 е.

4. Фактична ціна поділки шкали (d) і ціна повірочної поділки (е) мають вигляд:

1 х 10k, 2 х 10k, або 5 х 10k одиниць маси,

де k - будь-яке ціле число або нуль.

5. Для всіх приладів, крім тих, що мають допоміжні показувальні пристрої:

d = е.

6. Для приладів з допоміжними показувальними пристроями застосовуються такі умови:

е = 1 х 10k г;

d < е менше або дорівнює 10 d.

Зазначені умови не застосовуються для приладів класу I з d < 10-4 г, для яких е = 10-3 г.

7. Прилади з одним діапазоном зважування

Прилади, обладнані допоміжними показувальними пристроями, належать до класу I або II. Для таких приладів мінімальне навантаження для згаданих раніше двох класів визначається відповідно до таблиці 1 цього додатка, шляхом заміни у графі 3 ціни повірочної поділки (е) на фактичну ціну поділки шкали (d).

Якщо d < 10-4 г, то максимальне навантаження для класу I може бути меншим, ніж 50000 е.

8. Багатодіапазонні прилади

Допускається використання приладів з кількома діапазонами зважування за умови чіткого відображення на приладі діапазону зважування. Кожен діапазон зважування класифікується відповідно до пункту 7 цього додатка.

Якщо діапазони зважування належать до різних класів точності, прилад повинен відповідати найбільш суворим вимогам з тих, які застосовують до класів точності, до яких належать такі діапазони зважування.

9. Багатоінтервальні прилади

1) прилади з одним діапазоном зважування можуть мати кілька інтервалів зважування (багатоінтервальні прилади).

Багатоінтервальні прилади не повинні бути оснащені допоміжним показувальним пристроєм;

2) кожен інтервал зважування багатоінтервального приладу характеризується його:

див. зображення

де:

i - 1, 2,... r,

i - число інтервалів зважування;

r - загальна кількість інтервалів зважування.

Значення навантаження є значеннями маси нетто незалежно від маси тари, що використовується;

3) інтервали зважування класифікуються згідно з таблицею 2. Усі інтервали зважування повинні належати до того самого класу точності, що і клас точності приладу.