Про затвердження Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання та стажування

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання та стажування, що додається.

1. Це Положення поширюється на педагогічних, науково-педагогічних, наукових, інших працівників (далі - працівники), військовослужбовців, а також на здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, аспірантів, асистентів-стажистів, ад’юнктів, докторантів (далі - здобувачі освіти (наукового ступеня), які направлені відповідно до укладених міжнародних договорів України за кордон на навчання, стажування (наукове стажування) (далі - навчання), як на двосторонній основі, так і за рахунок сторони, що приймає, або сторони, що направляє.

2. Строк навчання державних службовців не повинен перевищувати 56, військовослужбовців, працівників органів державної податкової служби та органів внутрішніх справ - 90 календарних днів.

За умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, рішенням Віце-прем'єр-міністра України (відповідно до розподілу функціональних обов'язків) строк навчання державних службовців, військовослужбовців, працівників органів державної податкової служби та органів внутрішніх справ може бути встановлено до 18 місяців.

Строк навчання працівників дипломатичної служби визначається статтями 25 та 27 Закону України "Про дипломатичну службу".

Строк навчання працівників та здобувачів освіти (наукового ступеня), які направлені за кордон на навчання закладами освіти та науковими установами, не може перевищувати двох років.

3. За працівниками, військовослужбовцями, зазначеними у пункті 1 цього Положення, зберігаються місце роботи (служби), посада та середня заробітна плата (грошове забезпечення), за здобувачами освіти (наукового ступеня) - місце навчання.

Середня заробітна плата (грошове забезпечення) розраховується за два останні календарні місяці до направлення за кордон з урахуванням виплат, передбачених законодавством.

На час навчання за кордоном:

здобувачі освіти (наукового ступеня), які здобувають освіту (науковий ступінь) у закладах освіти та наукових установах на підставі державного (регіонального) замовлення за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного міcцевого) бюджету, зберігають право на отримання академічних та/або соціальних стипендій згідно з Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 "Питання стипендіального забезпечення" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 28, ст. 1871);

виплата стипендії здобувачам освіти (наукового ступеня), які здобувають освіту (науковий ступінь) у закладах освіти та наукових установах на підставі угод, укладених між закладами освіти (науковими установами) та фізичними (юридичними особами), здійснюється за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами таких угод.

4. Працівники направляються за кордон на навчання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями (далі - сторона, що направляє на навчання) за наказом (розпорядженням) керівника після затвердження завдання, в якому визначено мету, строк та умови перебування за кордоном і кошторис витрат, пов'язаних з направленням на навчання, а також джерело (джерела) фінансування. До наказу (розпорядження) додається офіційне запрошення з автентичним перекладом на державну мову.

Направлення за кордон працівників, здобувачів освіти (наукового ступеня) закладів освіти та наукових установ згідно з програмами академічної мобільності здійснюється відповідно до наказу (розпорядження), зазначеного в абзаці першому цього пункту, до якого додається договір про академічну мобільність, укладений згідно з Порядком реалізації права на академічну мобільність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2022 р. № 599.

5. Направлення за кордон на навчання керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, їх заступників та інших державних службовців здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 р. № 698 "Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон" - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996 р. № 648, від 3 грудня 2001 р. № 1629 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2202), від 13 грудня 2001 р. № 1681 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 51, ст. 2289) та від 17 липня 2003 р. № 1106 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 30, ст. 1546).

6. Направлення за кордон на навчання здійснюється за умови фінансування витрат стороною, що приймає, в тому числі міжнародними організаціями, що надають технічну допомогу Україні, або стороною, що направляє, або на безоплатній основі з дотриманням вимог Указів Президента України від 28 серпня 1993 р. № 357 "Про службові відрядження за кордон посадових осіб органів виконавчої влади", від 10 листопада 1995 р. № 1035 "Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій", постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 р. № 901 "Про затвердження Положення про порядок формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок міжнародної технічної допомоги" (ЗП України, 1996 р., № 3, ст. 96), від 8 лютого 1997 р. № 167 "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 7, с. 57; 1998 р., № 28, ст. 1045; 2002 р., № 20, ст. 979), від 7 липня 2010 р. № 564 "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 51, ст. 1701), від 13 квітня 2011 р. № 411 "Питання навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 28, ст. 1195), від 12 серпня 2015 р. № 579 "Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 66, ст. 2183) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2022 р. № 599.

7. Добові за час проїзду від місця роботи (навчання) в Україні до місця навчання за кордоном і повернення до місця роботи (навчання) в Україні виплачуються у порядку, передбаченому законодавством про службові відрядження, якщо сторона, що приймає, не провадить зазначених виплат.

8. Кошти в іноземній валюті можуть виплачуватися працівникові, направленому за кордон на навчання, за рішенням керівника у розмірі, що визначається у відсотках до сум витрат на відрядження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488) для конкретної зарубіжної країни, зокрема:

80 відсотків - коли сторона, що приймає, не забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, харчуванням;

65 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, одноразовим харчуванням;

45 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, дворазовим харчуванням;

30 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, триразовим харчуванням.

Керівник може встановлювати обмеження щодо розмірів виплати коштів працівникові, направленому за кордон на навчання.

У разі направлення на навчання надбавки до сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488), не виплачуються.

Сторона, що направляє на навчання, не провадить доплат до стипендій або інших грошових виплат, виплачених стороною, що приймає, працівникам, направленим за кордон на навчання (у тому числі за час проїзду від місця роботи (навчання) в Україні до місця навчання за кордоном і повернення до місця роботи (навчання) в Україні), крім витрат на наймання житла, проїзд до місця навчання і назад (за наявності підтверджувальних документів).

Вимоги абзацу восьмого цього пункту не поширюються на працівників, здобувачів освіти (наукового ступеня) закладів освіти та наукових установ, які беруть участь у програмах академічної мобільності.

9. Оплата проїзду від місця роботи (навчання) в Україні до місця навчання за кордоном і у зворотному напрямку здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488) та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Мінфіном, якщо сторона, що приймає, не проводить оплату відповідних витрат.

10. Якщо за спільною угодою сторона, що приймає, не забезпечує працівників, направлених за кордон на навчання, безоплатним житлом, витрати на наймання житла може відшкодувати сторона, що направляє, у межах сум витрат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488), для відповідної країни.

11. Якщо за угодою сторона, що приймає, не забезпечує працівників, направлених за кордон на навчання, безоплатним медичним обслуговуванням, вони одержують необхідну медичну допомогу за рахунок сторони, що їх направляє, зокрема:

а) лікарняну допомогу, яка включає витрати на харчування, - у разі захворювання, що потребує лікування в стаціонарній лікувальній установі, у тому числі за необхідності операційного втручання, крім пластико-косметичних операцій, якщо потреба у них не викликана нещасним випадком;

б) амбулаторну допомогу - у разі захворювання, що потребує спеціалізованої амбулаторно-медичної допомоги (у тому числі лікування з метою усунення гострого зубного болю, крім протезування, якщо потреба у ньому не викликана нещасним випадком) та амбулаторних процедур, які включають малу хірургію;

в) допомогу вдома - коли хворого не поміщено до стаціонару і він не може лікуватися амбулаторно.

Порядок проведення розрахунків, пов'язаних з медичним обслуговуванням працівників, направлених за кордон на навчання, визначається за домовленістю сторін.

12. Фінансові зобов'язання працівників, які направляються за кордон на навчання, а також організацій, що їх направляють, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 11, ст. 488) та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою Мінфіном.