Про затвердження Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання та стажування

Кабінет Міністрів України

Затвердити Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації, що додається.

1. Це Положення поширюється на працівників, а також військовослужбовців, аспірантів і студентів (далі - працівники), направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації (далі - навчання) як на двосторонній (міждержавній) основі, так і за рахунок сторони, яка приймає, або сторони, яка направляє.

2. Працівники направляються за кордон на навчання державними органами, представницькими органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, у тому числі громадськими (далі - організації), за наказом (розпорядженням) керівника цієї організації після затвердження завдання, в якому визначається мета, термін та умови перебування за кордоном і кошторис витрат, пов'язаних з направленням на навчання (додається запрошення з перекладом його тексту).

3. Направлення за кордон на навчання на двосторонній (міждержавній) основі здійснюється відповідно до підписаних сторонами документів.

4. Направлення за кордон на навчання членів Уряду України, керівників інших центральних органів державної виконавчої влади та їх заступників, працівників апарату Кабінету Міністрів України, начальників і заступників начальників управлінь та відділів міністерств і відомств, керівників і заступників керівників підприємств, установ та організацій здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1992 р. N 698.

5. Направлення за кордон на навчання здійснюється переважно за умови відшкодування фінансових витрат стороною, яка приймає, в тому числі міжнародними організаціями, що надають технічну допомогу Україні, або на безоплатній основі, з дотриманням вимог указів Президента України від 28 серпня 1993 р. N 357, від 10 листопада 1995 р. N 1035, постанов Кабінету Міністрів України від 15 травня 1995 р. N 339, від 10 листопада 1995 р. N 901 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1995 р. N 83. До виплачених стороною, яка приймає, стипендій або інших грошових виплат працівникам, направленим за кордон на навчання, доплати стороною, яка направляє, не провадяться.

6. Добові за час проїзду по території України працівникам, направленим за кордон на навчання, виплачуються у порядку, передбаченому законодавством України про службові відрядження на території України.

7. Кошти в іноземній валюті можуть бути виплачені працівникам, направленим за кордон на навчання, з дозволу керівника організації у розмірі, що визначається у відсотках до встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. N 344 добових норм відшкодування витрат на службові відрядження в іноземній валюті для працівників закордонних установ України в даній зарубіжній країні (з дня перетину кордону України під час виїзду на навчання за кордон до дня його перетину під час повернення в Україну):

100 відсотків - коли навчання за кордоном повністю здійснюється за рахунок сторони, яка направляє;

50 відсотків - коли навчання за кордоном здійснюється за рахунок сторони, яка направляє, а оплата житла за рахунок сторони, яка приймає;

25 відсотків - коли сторона, яка приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, житлом і харчуванням (без виплати стипендії).

8. За працівниками, направленими за кордон на навчання, зберігається місце роботи (посада) або місце навчання та середня заробітна плата (стипендія).

Середня заробітна плата (стипендія) розраховується за два останніх календарних місяці до направлення за кордон з урахуванням виплат, передбачених законодавством.

9. Витрати на проїзд від місця роботи (навчання) в Україні до місця навчання за кордоном і назад відшкодовуються з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. N 344.

10. Відшкодування витрат, пов'язаних з направленням працівників на навчання за кордон, здійснюється у межах сум, передбачених на утримання організації, яка направляє.

11. З дозволу керівника організації працівникам можуть надаватися додаткові кошти в іноземній валюті понад встановлені норми за рахунок власних валютних коштів, які залишаються в організації після сплати податків згідно із законодавством. Враховуючи, що такі виплати мають індивідуальний характер, вони перераховуються в українські карбованці за курсом Національного банку України на день одержання іноземної валюти і зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу працівника, з якого утримується прибутковий податок відповідно до законодавства.

12. У разі коли за угодою сторін сторона, яка приймає, не забезпечує працівників, направлених за кордон на навчання, безплатним медичним обслуговуванням, вони одержують необхідну медичну допомогу за рахунок сторони, яка їх направляє, зокрема:

а) лікарняну допомогу, яка включає витрати на харчування, - у разі захворювання, що потребує лікування в стаціонарному лікувальному закладі, а також коли потрібне операційне втручання в стаціонарних умовах, крім пластико-косметичних операцій, якщо необхідність в них не викликана нещасним випадком;

б) амбулаторну допомогу - у разі захворювання, що потребує спеціалізованої амбулаторно-медичної допомоги (в тому числі лікування з метою усунення гострого зубного болю, крім протезування, якщо необхідність в ньому не викликана нещасним випадком) та амбулаторних процедур, які включають малу хірургію;

в) допомогу вдома - у разі коли хворого не поміщено в стаціонар і він не може лікуватися в амбулаторії.

Порядок проведення розрахунків, пов'язаних з медичним обслуговуванням працівників, направлених за кордон на навчання, встановлюється за домовленістю сторін.

13. Фінансові зобов'язання працівників, які направляються за кордон на навчання, а також організацій, які їх направляють, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. N 344.