Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Шкільний автобус"

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму "Шкільний автобус" (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству освіти і науки, Міністерству промислової політики разом з іншими центральними органами виконавчої влади, що визначені відповідальними виконавцями Програми, щороку під час складання проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2003-2010 роки передбачати кошти на фінансування заходів Програми.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям розробити з урахуванням визначених цією Програмою завдань і затвердити регіональні програми забезпечення регулярного підвезення учнів та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості до місць навчання, роботи і додому та вжити заходів до залучення для їх виконання коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Міністерству освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади, що визначені відповідальними виконавцями Програми, забезпечити цільове використання коштів на її виконання.

5. Міністерству освіти і науки, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям забезпечити контроль за здійсненням заходів Програми.

6. Координацію робіт, пов'язаних з виконанням Програми, покласти на Міністерство освіти і науки.

Організація регулярного безоплатного перевезення учнів до місць навчання і додому є складовою частиною забезпечення реалізації прав громадян на здобуття загальної середньої освіти.

Статтею 14 Закону України "Про освіту", статтею 21 Закону України "Про загальну середню освіту" та статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного підвезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників.

В Україні за межею пішохідної доступності перебувають і потребують підвезення 12 відсотків загальної кількості учнів, які проживають на селі (додаток 1 до Програми).

З року в рік унаслідок фізичного зносу матеріальної бази автотранспортних підприємств, що обслуговували сільські населені пункти, а також реформування сільськогосподарських підприємств розв'язання цієї проблеми ускладнюється.

Виконання Програми дасть змогу створити умови для забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників.

Організацію перевезення учнів і педагогічних працівників планується здійснювати шляхом:

створення державних і комунальних спеціалізованих автотранспортних підприємств;

укладення договорів з автотранспортними підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та перевізниками - фізичними особами на здійснення організованого підвезення або підвезення рейсовими автобусами.

З метою раціонального використання автобусів керівництво навчальних закладів повинно забезпечити коригування розкладу уроків та режиму навчально-виховного процесу.

Забезпечення спеціалізованих автотранспортних підприємств автобусами проводиться за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.

Виготовлення і закупівля автобусів для організації перевезення учнів та педагогічних працівників у сільській місцевості здійснюється на тендерній основі в установленому порядку.

Метою Програми є:

виконання вимог законодавства щодо забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників;

підвищення освітнього рівня сільського населення;

раціональне використання кадрового потенціалу педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення реалізації прав громадян на доступність і безоплатність здобуття загальної середньої освіти;

оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості;

створення нового типу автобуса, придатного для безпечного перевезення дітей, та спеціального шкільного автобуса для перевезення дітей з обмеженими фізичними можливостями на інвалідних візках;

створення парку автобусів для забезпечення у сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення учнів і педагогічних працівників до місць навчання і додому.

Виконання Програми дасть можливість:

забезпечити соціальний захист учасників навчально-виховного процесу, припинити негативні процеси у соціальній сфері села, досягти позитивних зрушень у забезпеченні життєдіяльності сільського населення;

створити оптимальну мережу загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості;

створити у сільській місцевості належні умови для здобуття учнями, зокрема дітьми з обмеженими фізичними можливостями на інвалідних візках, повної загальної середньої освіти.

Фінансування Програми здійснюватиметься як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок коштів місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Орієнтовна вартість переобладнання 1 автобуса у цінах 2002 року:

до 15 місць (особливо малий) - 6,4 тис. гривень;

до 25 місць (малий) - 10 тис. гривень;

понад 25 місць (середній) - 14,1 тис. гривень.

Переобладнанню підлягають автобуси, строк експлуатації яких не перевищує 3 років та з пробігом не більше ніж 60 тис. кілометрів.

Примітки: 1. Орієнтовна вартість одного шкільного автобуса:

у цінах 2002 року місткістю до 15 місць - 45,3 тис., від 20 до 25 місць - 155 тис., понад 25 місць - 210 тис. гривень;

у цінах 2006 року місткістю від 20 до 25 місць - 190 тис., понад 25 місць - 220 тис. гривень.

2. Кількість спеціальних шкільних автобусів визначається місцевими органами управління освітою у межах загальної кількості шкільних автобусів, що поставляються за роками.

Орієнтовна вартість одного спеціального шкільного автобуса у цінах 2006 року місткістю понад 25 місць - 300 тис. гривень.