Під час страйку забезпечується нормальне функціонування підприємства і протизаконними є факти недопуску страйкуючими управлінського персоналу та працівників, які не беруть участі в страйку.
XV. Проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, в установах і організаціях, галузях, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР ) проведення страйків забороняється
15.1. У випадках, передбачених статтею 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і коли рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, Національна служба посередництва і примирення згідно із статтею 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" звертається відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
15.2. Після отримання повідомлення від сторін колективного трудового спору (конфлікту) про неврахування рекомендацій Національної служби посередництва і примирення голова Національної служби посередництва і примирення приймає рішення про підготовку заяви про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду.
15.3. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду та матеріали до неї готує Національна служба посередництва і примирення:
по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому та територіальному рівнях - структурні підрозділи Національної служби посередництва і примирення на місцях;
по колективних трудових спорах (конфліктах) на галузевому і національному рівнях - центральний апарат Національної служби посередництва і примирення.
15.4. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду підписує голова Національної служби посередництва і примирення.
15.5. Заява подається до суду в письмовій формі.
Заява повинна містити в собі:
1) назву суду, до якого подається заява;
2) точну назву заявника, сторін колективного трудового спору (конфлікту), їх місцезнаходження;
3) зміст вимог, що є предметом колективного трудового спору (конфлікту);
4) підпис заявника з зазначенням часу подання заяви.
До заяви додаються:
1) копія протоколу загальних зборів (конференції) найманих працівників або копія зібраних підписів найманих працівників про затвердження їх вимог;
2) копія протоколу загальних зборів (конфренції) найманих працівників про визначення органу чи особи, які представляють інтереси найманих працівників;
3) копія рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) про повну або часткову відмову щодо задоволення колективних вимог;
4) копія рішення органу, який представляє інтереси найманих працівників, про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника).
5) копії письмових інформацій органу, який представляє інтереси найманих працівників, про виникнення колективного трудового спору власнику або уповноваженему ним органу (представнику), місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування та Національній службі посередництва і примирення;
6) копія рішення примирної комісії;
7) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення примирної комісії;
8) копія рішення трудового арбітражу;
9) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення трудового арбітражу;
10) копія рекомендацій Національної служби посередництва і примирення по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).
11) копія відповідей сторін колективного трудового спору про результати розгляду рекомендацій Національної служби посередництва і примирення.
15.6. Копія заяви Національної служби посередництва і примирення відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міського суду надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту).
15.7. Національну службу посередництва і примирення представляють у суді її представники, які діють в межах повноважень, наданих їм Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, та дорученнями голови Національної служби посередництва і примирення.
15.8. Представники Національної служби посередництва і примирення подають до суду документи, що посвідчують їх службове становище, та довіреність, оформлену із дотриманням вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.
XVI. Встановлені чинним законодавством умови, за яких страйки в судовому порядку визнаються незаконними
Незаконними відповідно до статті 22 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визнаються страйки, які:
16.1. оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
16.2. оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень:
16.2.1. статті 2 . "Поняття колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю".
16.2.2. статті 4. "Формування вимог найманих працівників, профспілок" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.
Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).
Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику)".
16.2.3. статті 6. "Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом , закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення".
16.2.4. частини першої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій".
16.2.5. частини п'ятої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".
16.2.6. частини першої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням органу профспілкової чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом".
16.2.7. частини третьої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення чи неоголошення страйку на своєму підприємстві".
16.2.8. частини шостої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів".
16.3. розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
16.3.1. статті 20. "Керівництво страйком" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.
Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.
Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом , інформує працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку".
16.3.2. частини другої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку".
16.3.4. частини третьої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":
"У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни".
16.4. які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
XVII. Взаємодія Національної служби посередництва і примирення із сторонами колективного трудового спору (конфлікту)
17.1. Національна служба посередництва і примирення на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників, членів трудового арбітражу.
17.2. До участі в примирних процедурах по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) залучаються незалежні посередники та члени трудового арбітражу, які пройшли підготовку і перепідготовку за навчальними програмами, затвердженими Національною службою посередництва і примирення та Національною академією внутрішніх справ України та погодженими з Міністерством освіти та науки України, отримали посвідчення на право здійснення функцій незалежних посередників та членів трудового арбітражу і внесені в списки посередників та арбітрів, що формуються НСПП.
17.3. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП направляє своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирних органів.
17.4. Представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.
17.5. НСПП:
17.5.1. сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);
17.5.2. перевіряє, в разі необхідності, повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);
17.5.3. консультує сторони колективного трудового спору (конфлікту) з питань:
компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;
застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
17.5.4. залучає до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування;
17.5.5. координує роботу трудового арбітражу;
17.5.6. попереджає сторони колективного трудового спору (конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.
17.6. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.
17.7. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.
XVIII. Відповідальність сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та учасників примирних процедур
Розділом IV Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлена відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти):
18.1. Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
18.2. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно із законодавством.
18.3. Особи, які винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, утворених відповідно до цього Закону, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо вирішення колективного трудового спору, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або адміністративну відповідальність згідно із законодавством.
18.4. Особи, які представляють інтереси сторін і які допустили порушення положень:
18.4.1. статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих праціників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом (особою) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.
Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням".
18.4.2. статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький уповноважений найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення".
18.4.3. частин першої, третьої, четвертої і п'ятої статті 9 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів.
Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.
Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.
Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу".
18.4.4. частини п'ятої статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".
18.4.5. частини першої статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі".
18.4.6. частин третьої і четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.
Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".
18.4.7. частин п'ятої, восьмої , дев'ятої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.
Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).
У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні".
18.4.8. частини третьої статті 23 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк",
а також посадові особи, які допустили порушення положень:
( Підпункт 18.4.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП N 38 від 23.01.2002 )
18.4.9. частини другої статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів".
18.4.10. частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)": "Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".
несуть адміністративну та дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством.
18.5. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством. До зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 і 252 Кодексу законів про працю України.
18.6. Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
18.7. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.
Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).
Власник або уповноважений ним орган (представник), який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).
XIX. Порядок обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту)
19.1. Обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту), які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і цим Порядком, здійснюється відповідно до статті 241-1 Кодексу законів про працю України та статей 86 і 87 Цивільного процесуального кодексу України.
19.2. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Останній день строку триває до 24 години.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту.
| Начальник юридичного відділу Національної служби посередництва і примирення | Н.М.Лук'яненко |