19. Установа-посередник / установа отримувача під час прийняття рішення про виконання, відхилення або зупинення переказу повинна врахувати ризики ВК/ФТ, пов'язані з таким переказом, зокрема:
1) чи призводить відсутність інформації про платника та/або отримувача до підвищення ризиків ВК/ФТ;
2) чи призводить наявність одного або декількох індикаторів моніторингу інформації про платника та/або отримувача переказу коштів до виникнення підозри у установи.
20. Якщо установа-посередник / установа отримувача прийняла рішення про відхилення в проведенні переказу коштів, то вона повідомляє СПФМ-посередника / СПФМ платника про причини такого відхилення. У цьому випадку надсилання запиту щодо уточнення інформації про платника та/або отримувача не вимагається.
21. Якщо установа-посередник / установа отримувача прийняла рішення про зупинення переказу коштів, то вона повинна надіслати запит до СПФМ, від якого надійшов переказ, про надання відсутньої інформації щодо платника та/або отримувача або надання інформації з використанням символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи.
22. Установа-посередник / установа отримувача в разі прийняття рішення про проведення переказу за результатами онлайн-моніторингу або виявлення проведеного переказу за результатами подальшого моніторингу, у якому відсутня інформація / неповна інформація / беззмістовна інформація / заповнена даними з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, повинна після проведення такого переказу надіслати запит до СПФМ-посередника / СПФМ платника про надання відсутньої інформації або надання інформації з використанням символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи.
23. Установа в разі прийняття рішення за результатами онлайн-моніторингу про проведення переказу, у якому відсутня інформація / неповна інформація / беззмістовна інформація / заповнена даними з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, зобов'язана враховувати наявні ризики ВК/ФТ і виявлені індикатори підозрілості фінансових операцій та документувати підстави прийняття такого рішення із належним його обґрунтуванням.
24. У запиті про надання відсутньої інформації або надання інформації з використанням символів, що допускаються правилами відповідної платіжної системи, повинен бути встановлений строк надання інформації:
1) для платежів у межах України - до трьох робочих днів;
2) для транскордонних платежів - до п'яти робочих днів.
Водночас, якщо платіж має складну трасу платежу, то установа може встановити більш тривалі строки.
25. Установа-посередник / установа отримувача в разі неотримання запитуваної інформації може прийняти рішення про надсилання повторного запиту, зокрема із попередженням, що в разі ненадання запитуваної інформації протягом визначених у запиті строків, до такого СПФМ можуть застосовуватися заходи поглибленого моніторингу ділових відносин, а також кваліфікація його як СПФМ, що неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу.
26. Якщо запитувана інформація не була надана СПФМ-посередником / СПФМ платника у визначені запитом строки, то установа-посередник / установа отримувача з урахуванням внутрішніх процедурна основі ризик-орієнтовного підходу приймає рішення про:
1) проведення або відхилення переказу коштів;
2) наявність/відсутність підозри стосовно переказу коштів та інформування СУО про переказ коштів, щодо якого виникла підозра;
3) доцільність подальшої співпраці з СПФМ, від якого не отримана відповідь на запит, ураховуючи наявність/відсутність підозри;
4) кваліфікацію такого СПФМ як СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу.
27. Установлення лише випадків відсутності інформації, неповної інформації, беззмістовної інформації або заповнення даних з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи, може не свідчити про наявність підозри. Установа приймає рішення про наявність/відсутність щодо переказу коштів підозри ВК/ФТ на підставі комплексного розгляду всіх притаманних цьому переказу індикаторів підозрілості фінансових операцій.
28. Установа здійснює кваліфікацію СПФМ-посередника / СПФМ платника як СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу, ураховуючи, зокрема, такі фактори:
1) частку переказів коштів, які не містили або містили некоректну або неповну інформацію про платника та/або отримувача за певний проміжок часу;
2) частку запитів про уточнення інформації, на які не отримано відповіді або отримані незадовільні відповіді;
3) досвід взаємодії з СПФМ, ураховуючи якість оброблення ним надісланих установою запитів;
4) вид інформації, відсутньої в переказі коштів.
29. З цією метою установа документує всі виявлені випадки відсутності інформації, неповної інформації, беззмістовної інформації або заповнення даних з використанням символів, що не допускаються правилами відповідної платіжної системи.
30. У разі прийняття рішення про кваліфікацію СПФМ-посередника / СПФМ платника як СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу, установа протягом 15 робочих днів з дати прийняття такого рішення надсилає на адресу Департаменту фінансового моніторингу Національного банку електронне повідомлення, яке має містити такі реквізити:
1) найменування СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу;
2) найменування держави (юрисдикція) реєстрації СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу;
3) інформацію про випадки ненадання інформації:
кількість випадків ненадання інформації;
вид інформації з переказу коштів, щодо якої здійснений запит, але не отримана відповідь (наприклад, прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, РНОКПП);
період часу, який надавався установою для надання відповіді;
причини ненадання інформації СПФМ платника / СПФМ-посередником (за наявності);
перелік заходів, ужитих установою щодо такого СПФМ.
31. Установа з метою управління ризиками, пов'язаними з СПФМ, який неодноразово не надає інформацію на запит про платника та/або отримувача переказу, може здійснити, зокрема, такі заходи:
1) надіслати лист-попередження такому СПФМ про вжиття подальших заходів у разі ненадання запитуваної інформації, зокрема відмови в проведенні будь-яких платежів у подальшому;
2) запровадити проведення онлайн-моніторингу всіх переказів коштів, що надходять від такого СПФМ;
3) прийняття рішення про обмеження або відмову від підтримання (розірвання) ділових відносин.
32. Установа забезпечує документування розроблених процедур щодо переказів коштів та виконання працівниками установи делегованих їм обов'язків, ужиття ними дій, прийняття відповідних рішень, пов'язаних із виконанням процедур установи, таким чином, щоб бути здатним продемонструвати обґрунтоване їх здійснення та оперативно надавати відповідну інформацію на запит Національного банку, СУО або правоохоронних органів.
Додаток 16
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПОРЯДОК
надання особами повідомлень про порушення у сфері ПВК/ФТ, порядок їх розгляду
1. Установа має розробити та запровадити окремі канали комунікацій з метою інформування працівниками виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівника установи та/або відповідального працівника установи про можливі порушення вимог законодавства чи внутрішніх процедур установи у сфері ПВК/ФТ (далі - повідомлення про порушення).
2. Процедури установи мають містити:
1) порядок надання працівниками повідомлень [у тому числі з використанням засобів автоматизації (за наявності)] про порушення;
2) заходи із забезпечення конфіденційності факту надсилання особою повідомлення про порушення та її захист;
3) порядок отримання та розгляду виконавчим органом (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівником установи та/або відповідальним працівником установи повідомлень про порушення.
3. Порядок інформування має передбачати можливість надання повідомлень про порушення як анонімно, так і із зазначенням авторства.
4. Установа може передбачити різні канали отримання повідомлень про порушення за умови дотримання умов конфіденційності, зокрема за допомогою листування електронною поштою (e-mail), надсилання факсу, листа поштою на адресу установи, телефонної "гарячої лінії", запиту на особисту зустріч з головою виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівником установи та/або відповідальним працівником установи, заповнення форми на офіційному та/або внутрішньому сайті установи, інших засобів.
5. Установа в разі отримання анонімного повідомлення про порушення повинна передбачити у формі надання такої інформації, зокрема, таке:
1) дату/період проведення фінансових операцій;
2) валюту і суму кожної фінансової операції;
3) учасників фінансових операцій та їх роль;
4) фактичних вигодоодержувачів (у разі наявності інформації);
5) зміст фінансових операцій;
6) наявні ознаки ВК/ФТ;
7) за яких обставин (засобів) виявлені фінансові операції;
8) третіх осіб, у тому числі поза межами установи, які могли бути залученими до проведення зазначених операцій.
6. Установа має забезпечити під час прийому на роботу, а також під час проведення планових навчальних тренінгів з питань ПВК/ФТ ознайомлення працівників з наявними каналами комунікацій в установі для подання повідомлення про порушення.
7. Навчальні заходи, зазначені в пункті 6 додатка 16 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі - Положення), мають містити частину, у якій роз'яснюється, що саме працівнику установи рекомендується зазначати в повідомленні про порушення в разі здійснення ним анонімного інформування.
8. Рекомендований мінімальний перелік реквізитів повідомлення про порушення може містити дані, наведені в пункті 5 додатка 16 до Положення.
9. Установа забезпечує захист працівників, які подали повідомлення про порушення. Установі заборонено здійснювати до працівників будь-які дискримінаційні заходи [звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація (переатестація), зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо), або піддання загрозі таких заходів впливу] у зв'язку з поданням ними повідомлення про порушення.
10. Установа може встановити у внутрішніх процедурах порядок подання повідомлень про порушення третіми особами.
11. Установа зобов'язана уживати заходів щодо захисту персональних даних усіх осіб, яких стосується повідомлення про порушення.
12. Працівники установи, а також треті особи можуть надсилати повідомлення про порушення до Національного банку з використанням телефонної "гарячої лінії", офіційного Інтернет-представництва Національного банку, засобів електронної пошти.
Додаток 17
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
1. Установа у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ має визначити категорії працівників (відповідні посади, структурні підрозділи установи), які мають проходити навчання з питань ПВК/ФТ.
Такі категорії працівників мають охоплювати працівників, які беруть участь у здійсненні заходів з метою виконання установою вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ і яким делеговані відповідні права та обов'язки.
2. Установа під час розроблення змісту навчальних заходів має враховувати специфіку посадових обов'язків працівників, їх повноваження та відповідальність, а також рівень знань та кваліфікацію, необхідні для таких працівників, з метою належного ними виконання своїх обов'язків у сфері ПВК/ФТ. Результатом проведеного навчання має бути розуміння працівниками очікувань установи та своїх обов'язків/ролі у сфері ПВК/ФТ.
3. Установа щорічно розробляє план проведення навчальних заходів з питань ПВК/ФТ, який має містити:
1) заплановані навчальні заходи (розроблені та проведені за рахунок внутрішніх кадрових ресурсів установи та/або із залученням зовнішніх лекторів/викладачів);
2) заплановані зовнішні навчальні заходи (відвідування працівниками установи зовнішніх навчальних заходів / проходження відповідних сертифікацій у сфері ПВК/ФТ);
3) ознайомлення працівників установи з вимогами внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ до початку виконання ними посадових обов'язків (у тому числі в разі суттєвої їх зміни) та в разі внесення змін до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ.
План проведення навчальних заходів з питань ПВК/ФТ затверджується виконавчим органом (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівником установи.
4. Навчальні заходи мають включати, зокрема, таке:
1) вимоги законодавства та внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ;
2) відповідальність, що передбачена законодавством за порушення вимог законодавства з питань ПВК/ФТ;
3) найвищі зони ризику установи за результатами оцінки ризик-профілю установи;
4) приклади порушень установами, іншими особами відповідних санкцій;
5) наявні в установі процедури ескалації/інформування (зокрема щодо своїх підозр, можливих порушень, виявлених індикаторів підозрілості фінансових операцій, критеріїв ризику, інших проблемних питань у сфері ПВК/ФТ);
6) практичні аспекти роботи з наявними в установі автоматизованими програмними модулями з метою виконання вимог законодавства та внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ.
5. Установа після проходження працівниками установи відповідного навчання забезпечує тестування рівня отриманих працівниками знань, та забезпечує проходження повторного навчання тими працівниками, які за результатами тестування отримали незадовільні результати.
6. Установа документує факт проведення відповідних навчальних заходів, фіксуючи, зокрема, таку інформацію:
1) вид навчального заходу та назву навчального курсу;
2) прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, посаду особи, яка пройшла навчання;
3) прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, посаду особи, яка провела навчання (у разі проведення навчального заходу, крім електронних курсів);
4) місце проведення навчання (у разі відвідування зовнішнього навчального заходу);
5) дані особи, яка проводила зовнішнє навчання;
6) дата проведення навчання;
7) результати тестування та/або копія сертифіката (за наявності).
7. План проведення навчальних заходів з питань ПВК/ФТ, а також інформація, зазначена в пункті 6 додатка 17 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, зберігаються установою не менше п'яти років з часу проведення відповідного навчального заходу.
8. Установа періодично забезпечує актуалізацію змісту навчальних заходів із урахуванням змін у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ, внутрішніх процесах та процедурах, результатів оцінки ризик-профілю установи.
9. Установа забезпечує можливість отримання працівниками установи відповідних роз'яснень та відповідей на питання, що стосуються виконання ними обов'язків у сфері ПВК/ФТ.
10. Установа має приділяти значну увагу навчанню відповідального працівника установи, інших працівників установи з метою підтримання їх належного рівня знань та кваліфікації у сфері ПВК/ФТ.
Додаток 18
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
КРИТЕРІЇ РИЗИКУ ВК/ФТ
I. Критерії ризику за типом клієнта
1. Критерії ризику за типом клієнта - це критерії ризику ВК/ФТ, що притаманні правовій формі, структурі власності клієнта, діловій, професійній чи особистій діяльності клієнта та його КБВ.
2. Установа під час розроблення власних критеріїв ризику за типом клієнта повинна врахувати критерії ризику, зазначені в пунктах 3 - 6 розділу I додатка 18 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі - Положення).
3. Критеріями ризику, що зумовлені комерційною чи особистою діяльністю клієнта або його КБВ, зокрема, є таке:
1) клієнт надає юридичні, консалтингові, бухгалтерські послуги або послуги із заснування суб'єктів господарювання та подальшого здійснення ними діяльності, відкриття рахунку в банку від свого імені для здійснення фінансових операцій від імені клієнта;
2) період діяльності юридичної особи з дати державної реєстрації менший ніж півроку;
3) попередня діяльність та професійний досвід клієнта суттєво відрізняються від того, що клієнт планує здійснювати, використовуючи послуги установи;
4) клієнт провадить будь-який із таких видів діяльності:
азартні ігри, лотереї;
послуги інкасації;
діяльність, якій притаманний високий рівень обігу готівки;
торгівля нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом, творами мистецтва;
торгівля дорогоцінними металами та камінням;
виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами);
діяльність, пов'язана із виробництвом та/або торгівлею матеріалами ядерних реакторів;
діяльність професійних спортивних клубів (у тому числі міжнародні спортивні організації);
послуги з перестрахування;
посередницькі послуги з торгівлі іноземною валютою (наприклад, дилери Forex);
надання послуг, які важко документально підтвердити, що вони насправді були надані (наприклад, рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, послуги з дослідження ринку, розроблення та обслуговування IT-рішень);
інвестиційні послуги та допоміжні інвестиційні послуги [за винятком випадків, коли постачальник послуг ліцензований та є об'єктом нагляду з питань ПВК/ФТ з боку відповідного наглядового органу держави (крім держав, віднесених до переліку держав, що не виконують рекомендації FATF (чорний список), та які мають стратегічні недоліки у сфері ПВК/ФТ відповідно до заяв FATF (сірий список)];
торгівля бінарними опціонами;
діяльність, пов'язана з віртуальними активами (є постачальником послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів);
діяльність неприбуткових організацій, у тому числі благодійна діяльність, діяльність релігійних організацій, політичних партій (крім ОСББ);
5) клієнт або його КБВ здійснює діяльність, що характеризується високим ризиком корупції, зокрема:
виробництво та/або торгівля фармацевтичними продуктами або наркотичними речовинами (прекурсорами);
виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами);
видобуток руд та/або дорогоцінного каміння;
видобуток сирої нафти, природного газу та/або виробництво нафтопродуктів;
види діяльності, які передбачають отримання спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
державні закупівлі.
4. Критеріями ризику, що зумовлені особливостями, пов'язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта, зокрема, є таке:
1) суб'єкт господарювання є новим клієнтом установи, з дати встановлення ділових відносин з яким не пройшло три місяці;
2) клієнт випускає або має право випускати акції на пред'явника (пайові цінні папери);
3) юридична особа, структура власності або контролю якої чи членства в якій є незвично складними;
4) в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління / власності;
5) у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини;
6) фінансові операції клієнта є складними, незвично великими для його діяльності або не відповідають фінансовому стану;
7) є підстави вважати, що клієнт застосовує дроблення фінансової операції - штучну структуризацію (ділення) суми фінансової операції, граничний розмір якої визначений відповідними вимогами та обмеженнями, передбаченими законодавством з питань ПВК/ФТ, на кілька пов'язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми, з метою уникнення певних порогових значень/вимог, визначених законодавством з питань ПВК/ФТ;
8) є підстави вважати, що наявне регулярне здійснення клієнтом фінансових операцій щодо ініціювання/отримання переказів коштів - здійснення (проведення) одним ініціатором (платником) / отримувачем п'яти і більше разів на добу переказу коштів (крім переказів, визначених частиною вісімнадцятою статті 14 Закону про ПВК/ФТ) з метою уникнення певних порогових значень/вимог, визначеним законодавством з питань ПВК/ФТ;
9) клієнт невиправдано затягує строки надання інформації для здійснення НПК установою, намагається якомога більше приховати від установи деталі щодо своєї ділової діяльності;
10) наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт може бути компанією-оболонкою.
Для спростування/підтвердження того, що клієнт є компанією-оболонкою, установа враховує щонайменше критерії, зазначені в пункті 5 розділу I додатка 18 до Положення.
5. Критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт [вигодоодержувач (вигодонабувач) за його договором страхування життя] є компанією-оболонкою, зокрема, є таке:
1) репутаційні критерії:
КБВ юридичної особи є керівником, бухгалтером або підписантом;
КБВ юридичної особи є учасником багатьох інших юридичних осіб, у деяких є керівником та/або бухгалтером/підписантом (уповноваженим на підставі акта юридичної особи, договору та довіреності);
у статуті юридичної особи наявні обмеження повноважень керівника, який є КБВ (за умови володіння КБВ часткою в розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу цієї юридичної особи);
вчинення правочинів або звернення третьої особи за довіреністю у зв'язку з обмеженою дієздатністю КБВ, позбавленням волі або проходженням військової служби;
наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі / контролера або юридичної особи, її керівників та/або представників;
наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами на прийняття рішень КБВ стосовно господарської діяльності юридичної особи;
невизначеність, необізнаність КБВ у питаннях планування подальшої господарської діяльності юридичної особи, її стратегічних цілей, розподілу та використання дивідендів;
наявна інформація про неодноразове обмеження прав власника істотної участі / контролера юридичної особи та/або самої юридичної особи щодо розпоряджання грошовими коштами, розміщеними на його/її рахунку(ах), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта - юридичної особи, зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) клієнта - юридичної особи за ініціативою банків / спеціально уповноваженого органу;
невідповідність кола спілкування або комунікативного рівня спілкування (у тому числі переважне використання шаблонних мовних конструкцій із посиланням на законодавчі акти для ухилення від надання чітких відповідей) власника істотної участі / КБВ змісту та виду діяльності юридичної особи;
2) реєстраційні критерії:
адреса місцезнаходження юридичної особи збігається з адресою масової реєстрації платників податків (за винятком адрес розміщення бізнес - центрів);
місцем реєстрації власників істотної участі / КБВ є держава (юрисдикція), що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон або законодавством якої передбачено механізм номінальної/довірчої власності;
наявні факти неодноразової зміни КБВ та/або керівника юридичної особи, та/або зміни найменування юридичної особи за відсутності ознак економічної доцільності таких змін;
наявність інформації про реєстрацію юридичної особи за викраденими, втраченими документами або документами осіб, які померли або яких не існує;
керівником юридичної особи є особа:
яка належить до соціально вразливих верств населення (студенти, пенсіонери, перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
із специфічним соціальним статусом (малозабезпечені, жебраки);
молодого (до 20 років) чи похилого віку (після 75 років);
яка зареєстрована на непідконтрольній Україні території (тимчасово окупована територія у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополь);
місцезнаходженням юридичної особи є квартира за адресою, що є місцезнаходженням іншої юридичної особи, учасник(и) яких не є власниками або асоційованими особами власника такої квартири;
наявна інформація, що власник істотної участі / контролер юридичної особи не здійснював дій щодо реєстрації юридичної особи та реєстрація юридичної особи відбулася без його відома;
місцезнаходженням юридичної особи є вигадана адреса;
наявні факти зміни КБВ або керівника юридичної особи, який належав/належить до публічних осіб;
3) операційні критерії:
юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей / торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів;
наявна інформація, що юридична особа не виконує законодавчих вимог щодо подання звітності до фіскальних органів / органів статистики;
кількість працівників (у тому числі таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності;
юридична особа переважно використовує такі засоби розрахунків: вексель, бартер, відступлення прав вимоги тощо (за умов відсутності таких операцій у видах діяльності);
немає доходів або вони формуються переважно за рахунок непрофільних (неосновних) видів діяльності;
операційні грошові потоки від'ємні протягом останніх кількох років та/або бізнес фінансується переважно за рахунок фінансової допомоги;
наявність значних зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових запозичень від фізичних та/або юридичних осіб (крім банків), які не входять до структури власності, у тому числі не зазначені її КБВ (крім облігацій).
6. Критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта, його КБВ або вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя, зокрема, є таке:
1) наявна негативна інформація про нього в офіційних та/або публічних джерелах, що свідчить про можливий зв'язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю;
2) його кошти заморожені або заарештовані у зв'язку з кримінальними провадженнями, пов'язаними із ВК/ФТ;
3) установа неодноразово інформувала СУО про фінансові операції клієнта у зв'язку із своїми підозрами.
Установа під час аналізу інформації з публічних джерел має враховувати авторитетність такого джерела з огляду на його надійність та незалежність, а також якість викладених матеріалів.
II. Географічні критерії ризику
7. Географічні критерії ризику - це критерії ризику ВК/ФТ, притаманні співпраці між установою та клієнтом, який [КБВ якого або вигодоодержувач (вигодонабувач) за договором страхування життя якого] пов'язаний із державою (територією), на якій економічні, соціальні, правові чи політичні умови можуть спричинити високий рівень ризику ВК/ФТ.
8. Установа під час розроблення власних географічних критеріїв ризику повинна, зокрема, врахувати:
1) державу (територію) резидентності, громадянства, реєстрації, місцезнаходження клієнта, його КБВ, ключових контрагентів клієнта, вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя;
2) державу (територію), у якій здійснюється основна господарська діяльність клієнта;
3) державу (територію) походження клієнта, його КБВ та державу (територію), у якій вони мають суттєві особисті або ділові зв'язки;
4) держави (території):
що віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
що віднесені до переліку держав, що не виконують рекомендації FATF (чорний список);
що мають стратегічні недоліки у сфері ПВК/ФТ відповідно до заяв FATF (сірий список);
що визначені Європейською комісією як країни із слабкими режимами ПВК/ФТ;
яким притаманний підвищений ризик корупції;
яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму.
Установа для формування переліку країн, яким притаманний підвищений ризик корупції, може використовувати, наприклад, національну оцінку корупційного ризику, надану Transparency International, а переліку країн, яким притаманний підвищений ризик фінансування тероризму, - Звіт про глобальний індекс тероризму Інституту економіки та миру.
III. Критерії ризику за типом послуги (продукту)
9. Критерії ризику за типом послуги (продукту) - це критерії ризику ВК/ФТ, притаманні відповідній послузі (продукту) установи.
10. Установа під час розроблення власних критеріїв ризику за типом послуги (продукту) повинна врахувати:
1) рівень прозорості послуги (продукту);
2) рівень складності послуги (продукту);
3) потенційну суму (оборот) коштів, що може бути використана клієнтом за допомогою послуги (продукту).
11. Критеріями ризику, що притаманні відповідній послузі (продукту) установи, зокрема, є таке:
1) клієнт бажає користуватися послугами установи на умовах індивідуального обслуговування для заможних клієнтів - фізичних осіб, які характеризуються такими елементами:
плановий або фактичний річний оборот фінансових операцій перевищує 10 мільйонів гривень;
послуги передбачають комплексне управління активами, уключаючи консультації з питань фінансового планування, інвестування, податкових питань та правонаступництва;
надаються спеціальні умови кредитування та розробляються особливі умови обслуговування таких клієнтів та їх фінансових операцій, а також існує посилена політика конфіденційності інформації про таких клієнтів та їх фінансові операції;
2) клієнт отримує позики, що забезпечуються фінансовими інструментами або іншими гарантіями установи, за винятком випадків здійснення операцій репо;
3) клієнт використовує послуги з управління активами (фідуціарні послуги);
4) клієнт використовує продукти (послуги), які мають хоча б одну з таких ознак:
продукт (послуга) сприяє анонімності клієнта (наприклад, електронні гроші, наперед оплачені картки);
продукт (послуга) є складним(ою) з огляду на можливість відстеження операції [зокрема перекази, що здійснюються із залученням великої кількості посередників, "швидкі" електронні послуги (міжнародні операції, що виконуються електронними грошима)];
проведення фінансових операцій на незвично великі суми (або загальний оборот), що є невластивим для відомої установі діяльності клієнта;
інструкції щодо проведення фінансової операції надаються третьою стороною, яка не є стороною ділових відносин;
велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта;
можливість здійснювати складні масштабні операції з великою кількістю залучених учасників.
IV. Критерії ризику за каналом постачання послуги (продукту)
12. Критерії ризику за каналом постачання послуги (продукту) - це критерії ризику ВК/ФТ, притаманні каналу постачання послуги (продукту), тобто тому, яким чином клієнт отримує та використовує послугу (продукт).
13. Установа під час розроблення власних критеріїв ризику за каналом постачання послуги (продукту) повинна врахувати, зокрема, такі критерії ризику:
1) до процесу ідентифікації та верифікації клієнта залучені агенти, що не є СПФМ;
2) установа використала інструмент покладання для ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта);
3) надання фінансових послуг ґрунтується на технологічних рішеннях, що певним чином обмежують можливості установи в частині управління процесом, оперативності прийняття рішень.
Додаток 19
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ІНДИКАТОРИ
підозрілості фінансових операцій
I. Індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта
1. Клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності).
2. Клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити.
3. Існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки).
4. Неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації).
5. Клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку.
6. Клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері ПВК/ФТ та внутрішньої системи ПВК/ФТ установи (зокрема, внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ).
7. Клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як установа запитала у нього відповідні підтвердні документи та/або роз'яснення.
8. Клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав).
9. Клієнт (представник клієнта) пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові установи за проведення фінансової операції у незвичний або підозрілий спосіб.
10. Інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах.
11. Фінансові операції фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам).
12. Клієнт демонструє незнання інформації, що стосується його фінансових операцій та/або не може пояснити їх зміст.
13. Клієнт незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю.
14. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита установі.
15. Від імені кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв'язків, виступає один і той самий представник.
16. Представник клієнта - фізичної особи не має чітких та зрозумілих стосунків із клієнтом (наприклад, особа не є родичем, членом сім'ї, адвокатом).
17. Представники клієнта - суб'єкта господарювання максимально уникають контактів з працівниками установи [відвідування установи (відокремленого підрозділу установи)], навіть коли за звичайних умов проведення фінансової(их) операції(й) це було б для них набагато зручніше.
18. Є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції [клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні установи (відокремленого підрозділу установи) або залишаючись ззовні].
19. Мета чи мотивація отримання послуг в Україні нерезидентами є непереконливою або незрозумілою.
20. Клієнт постійно наполягає на обслуговуванні в одного працівника установи (відокремленого підрозділу установи), навіть якщо це звичайні операції, та/або припиняє здійснювати фінансові операції через установу (відокремлений підрозділ установи) на період відсутності конкретного працівника.
II. Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта
21. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу фінансових операцій клієнта протягом одного дня (незвично швидке здійснення фінансових операцій на великі суми).
22. Проведення кількох фінансових операцій клієнтом протягом одного дня в установі (одному відокремленому підрозділі установи), але з очевидною спробою обслуговуватись у різних працівників установи (клієнтського менеджера або касира).
23. Фінансова операція / сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими.
24. Контрагентами клієнта є особи, стосовно яких в установи є негативна інформація [зокрема особи, яким установа відмовила у встановленні (підтриманні) ділових відносин у зв'язку з присвоєнням неприйнятно високого ризику ВК/ФТ].
25. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються клієнтом / на користь клієнта.
26. Клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів.
27. Регулярне отримання коштів з-за кордону та/або переказ коштів за кордон, якщо мета таких переказів є неочевидною або сукупність таких фінансових операцій має незвичний характер.
28. Перекази за межі України, що здійснюються кількома різними клієнтами в один день або протягом трьох днів, мають ознаки пов'язаності [зокрема схожі за сумою, іменами відправника/отримувача, тестовими запитаннями, текстами безкоштовних повідомлень та країнами (територіями) отримувачів].
29. Відправник переказу не володіє достатнім обсягом інформації про одержувача, якому надсилає переказ, або отримувач не володіє достатнім обсягом інформації про відправника переказу.
30. Значна кількість переказів фізичних осіб / суб'єктів господарювання / неприбуткових (зокрема благодійних) організацій використовуються для збору та подальшого переказу коштів невеликій кількості отримувачів - нерезидентів.
31. Установа-посередник або установа отримувача платежу відмовила у виконанні платежу клієнта та повернула кошти клієнту, який ініціював платіж.
32. Переказ надходить від СПФМ, про якого відомо, що він не надає інформацію про платника та/або отримувача без належного обґрунтування.
33. Клієнт отримує через установу багато готівкових чи безготівкових платежів на незначні суми, які згодом агрегуються та великою сумою переказуються іншому клієнту.
34. Клієнт (юридична особа) в основному отримує через установу безготівкові платежі на свою користь та установі стає відомо, що він виплачує готівкові кошти іншим особам.
35. Проведення клієнтом фінансових операцій у великому обсязі з готівкою, що не пов'язані з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням електронних платіжних засобів.
36. Проведення так званих поворотних переказів, тобто коли кошти, отримані від особи з іноземної держави (території), відразу перераховуються іншій особі з тієї самої держави (території), або на рахунок відправника в іншій державі (на території).
37. Перекази спрямовуються для виплати у відокремлених підрозділах установи, розташованих дуже близько до кордонів країн з підвищеним ризиком тероризму.
38. Неодноразове проведення фінансових операцій за договорами відступлення прав вимоги (переведення боргу) на користь клієнта.
39. Платежі, які здійснюються за ініціативою / на користь клієнта - суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги).
40. На користь клієнта (суб'єкта господарювання), який уклав з установою договір про приймання регулярних платежів від фізичних осіб, надходять платежі, зміст яких очевидно не відповідає змісту та виду його діяльності.
41. На користь клієнта (суб'єкта господарювання), який уклав з установою договір про приймання регулярних платежів від фізичних осіб, надходять регулярні платежі, підстава та мета яких є незрозумілою.
42. Заявлені та/або фактичні обсяги операцій роздрібного торговця, суми окремих трансакцій, суми повернення коштів / відшкодувань клієнтам (у разі повернення товару) не відповідають звичайній практиці торговців тієї самої сфери (конкурентів).
43. Клієнт купує велику кількість prepaid-карток на значну суму.
44. Укладання договору на приймання онлайн-платежів з клієнтом, у якого відсутня діяльність, пов'язана з інтернет-торгівлею або онлайн-аукціонами, інша подібна діяльність.
45. Проведення за ініціативою / на користь фізичної особи фінансових операцій на значні суми, характер яких притаманний комерційній діяльності.
46. Суттєва невідповідність реквізитів платежів/надходжень даним, що зазначені у відповідних підтвердних документах (наприклад, номер договору, тип та назва товару чи послуги).
III. Індикатори за різними видами продуктів (послуг)
47. Готівкові операції:
1) обсяг готівкових операцій не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта;
2) клієнтом здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округлені суми;
3) клієнт регулярно обмінює велику кількість банкнот низького номіналу на банкноти високого номіналу;
4) клієнт вносить значні суми коштів готівкою, джерелом походження яких зазначає виручку від продажу активів, проте не може це підтвердити документально;
5) регулярне проведення готівкових фінансових операцій з купівлі, продажу або конвертації іноземної валюти на великі суми;
6) проведення значної кількості фінансових операцій із внесення готівкових коштів на невеликі суми на користь одного отримувача через різні відокремлені підрозділи установи або групою осіб, які одночасно звертаються до одного відокремленого підрозділу установи;
7) проведення великої кількості фінансових операцій із внесення готівкових коштів одним клієнтом протягом короткого проміжку часу за допомогою банківських автоматів самообслуговування на загальну значну суму;
8) готівкова фінансова операція проводиться (структурується) таким чином, щоб обійти вимоги, що вимагаються під час здійснення відповідних порогових фінансових операцій.
48. Кредити / фінансові кредити / позики:
1) клієнт не цікавиться істотними умовами кредитування (зокрема процентна ставка, штрафи) або витратами, пов'язаними із поверненням кредиту / фінансового кредиту / позики;
2) клієнт неохоче надає інформацію про мету кредиту / фінансового кредиту / позики або зазначена мета викликає сумніви;
3) клієнт зазначає, що джерелом коштів, пов'язаних із виконанням зобов'язань за кредитом / фінансовим кредитом / позикою, є іноземне джерело та неохоче надає пояснення;
4) клієнт має намір отримати кредит / фінансовий кредит / позику, надаючи водночас фінансову звітність, що містить інформацію про інвестиції або доходи від компаній, зареєстрованих у державах (територіях), що віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, або законодавством яких передбачено механізм номінальної/довірчої власності;
5) економічна доцільність отримання кредиту / фінансового кредиту / позики не є зрозумілою;
6) заставою за кредитом / фінансовим кредитом / позикою клієнта є активи, що належать третім особам, які не пов'язані з клієнтом;
7) заставою за кредитом / фінансовим кредитом / позикою клієнта є власні активи / майно, джерело походження яких(ого) є невідомим;
8) кредит / фінансовий кредит / позика погашається коштами, що належать третій особі, за відсутності раціонального обґрунтування її пов'язаності з клієнтом;
9) клієнт використовує виданий кредит / фінансовий кредит / позику не відповідно до затверджених цілей, здійснюючи операції, що є нетиповими для діяльності клієнта;
10) клієнт повертає прострочений уже тривалий час кредит / фінансовий кредит / позику коштами, джерела походження яких не є зрозумілими;
11) клієнт повертає довгостроковий кредит / фінансовий кредит / позику в незвичайно короткий строк після його отримання;
12) збільшення кількості випадків отримання клієнтом кредитів / фінансових кредитів / позик у великих розмірах, якщо не встановлено, що така поведінка є обґрунтованою/типовою для клієнта;
13) клієнт протягом короткого періоду часу отримує кілька кредитів / фінансових кредитів / позик на незначну суму кожний, але загальна сума яких перевищує розмір порогових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і зобов'язання за такими кредитами / фінансовими кредитами / позиками виконуються у повному обсязі до настання строку оплати згідно з укладеним договором;
14) клієнт неодноразово отримує кредити / фінансові кредити / позики на суми нижче встановленої для порогових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, з метою уникнення звітування щодо таких фінансових операцій, а також з метою ухилення від застосування щодо нього вимог здійснення НПК;
15) клієнт звертається до установи за отриманням кредиту / фінансового кредиту / позики на значну суму (орієнтовно кілька мільйонів гривень) та/або на короткий термін користування, наявна в установи інформація про фінансовий стан клієнта свідчить, що така особа не має достатніх фінансових можливостей для виконання зобов'язань за кредитом / фінансовим кредитом / позикою;
16) клієнт повертає кошти в значно більшій сумі, ніж це необхідно для виконання зобов'язання за кредитом / фінансовим кредитом / позикою, не намагаючись їх рахувати;
17) клієнт звертається за кредитом / фінансовим кредитом / позикою на суму, яка значно відрізняється від сум кредитів / фінансових кредитів / позик, що отримувалися ним раніше;
18) дострокове виконання зобов'язання за кредитом / фінансовим кредитом / позикою шляхом одноразової виплати на суму, яка не відповідає фінансовому стану клієнта;
19) з метою сплати заборгованості за кредитом / фінансовим кредитом / позикою клієнт надає кошти купюрами високої номінальної вартості у великому розмірі;
20) з метою сплати заборгованості за кредитом / фінансовим кредитом / позикою клієнт надає банкноти в незвичній упаковці;
21) забезпеченням за кредитом / фінансовим кредитом / позикою в значній сумі, що надається клієнту, є кошти, розміщені ним на депозит.
49. Послуги страхування/перестрахування:
1) звернення клієнта щодо укладення договорів страхування/перестрахування на очевидно невигідних умовах для сторін таких договорів, а також внесення суттєвих змін до основних умов договору страхування/перестрахування, зокрема протягом короткого періоду часу;
2) звернення клієнта щодо збільшення без очевидної необхідності страхової суми, установленої під час укладання договору страхування;
3) звернення клієнта щодо укладання договорів страхування/перестрахування із страховими сумами, розмір яких не відповідає потенційному ризику;
4) сплата страхових внесків у розмірах, що значно перевищують розміри страхових внесків, визначених договором страхування;
5) звернення клієнта щодо страхування майна, загальна вартість якого не відповідає фінансовому стану клієнта;
6) настання страхового випадку в короткий строк після укладення договору страхування;
7) використання значних сум готівки під час сплати страхового внеску;
8) надання клієнтом документів, що є підставою для оплати страхових виплат, які мають ознаки підробки;
9) сплата страхових внесків через третіх осіб та/або третіми особами;
10) укладання договорів страхування за нехарактерними або неможливими ризиками для об'єкта страхування;
11) клієнт часто та/або неочікувано ініціює дострокове розірвання договору страхування життя та перерахування викупної суми на власні рахунки в різних банках або на користь третьої особи;
