Документ підготовлено в системі iplex
Національний банк України | Постанова, Форма типового документа, Повідомлення, Лист, Критерії, Заходи, Порядок, Положення від 28.07.2020 № 107
3) зменшення обсягу необхідної до отримання додаткової інформації / переліку достатніх джерел інформації, зокрема, для встановлення (розуміння) мети і характеру ділових відносин / проведення фінансової операції, ураховуючи особливості відповідного продукту/послуги, що обмежують їх використання для цілей ВК/ФТ;
4) використання інформації з ЄДР як достатнього джерела для встановлення КБВ під час здійснення заходів НПК щодо категорій клієнтів, визначених у підпункті 4 пункту 4 додатка 5 до Положення.
6. Вищезазначений перелік СЗНП не є вичерпним. Установа з урахуванням ризик-орієнтованого підходу самостійно розробляє, оновлює та вживає СЗНП, дотримуючись вимог та обмежень, установлених у Положенні.
7. Установа здійснює заходи, передбачені в підпунктах 1-3 пункту 5 додатка 5 до Положення, щодо клієнтів:
1) фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування, ураховуючи ризик-профіль таких фізичних осіб, та діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, визначених установою;
2) суб'єктів господарювання, що ведуть звичайну господарську діяльність, сплачують податки, стосовно яких в установи відсутні підозри щодо ВК/ФТ, діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, визначених установою.
8. Установа в разі здійснення СЗНП та заходів, визначених у пункті 7 додатка 5 до Положення, зобов'язана проводити моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються в процесі таких відносин, достатній для того, щоб мати змогу виявляти критерії ризику та/або індикатори підозрілості фінансових операцій, що притаманні відповідним діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, та, зокрема, фінансові операції, що не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта.
9. Установа не має права вживати СЗНП та заходи, визначені в пункті 7 додатка 5 до Положення, за наявності підозр, а також якщо діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом притаманні відповідні критерії ризику та/або індикатори підозрілості фінансових операцій. У такому разі установа зобов'язана здійснити переоцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом та вжити заходів НПК, пропорційних такому ризику.
Додаток 6
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПОСИЛЕНІ ЗАХОДИ
належної перевірки клієнта
1. Установа зобов'язана здійснювати ПЗНП щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
2. ПЗНП здійснюються установою до встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються в процесі таких відносин, та актуалізації установою даних щодо клієнта.
3. Установа здійснює ПЗНП з метою мінімізації виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, зокрема шляхом:
1) збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються в процесі таких відносин;
2) збору додаткової інформації щодо клієнта, ділових відносин з ним.
4. Під час здійснення ПЗНП установа обирає вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам. Такими заходами, зокрема, можуть бути:
1) встановлення осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив шляхом володіння часткою, меншою, ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;
2) отримання додаткової інформації щодо клієнта шляхом пошуку інформації про нього у відкритих джерелах (наприклад, офіційних джерелах, публічних реєстрах, вебсайтах авторитетних видань);
3) з'ясування причин та обставин використання клієнтом складної структури власності та/або реєстрації в певній державі (юрисдикції);
4) з'ясування джерел статків (багатства) та/або джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, клієнта / КБВ клієнта;
5) збільшення частоти дій установи щодо актуалізації даних щодо клієнта;
6) перевірка наявності/чинності ліцензій, дозволів або наявності інформації щодо клієнта у відповідних реєстрах, якщо це є обов'язковим відповідно до вимог законодавства для провадження клієнтом відповідної діяльності;
7) отримання детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин, зокрема, якщо клієнтом є нерезидент;
8) пошук інформації у відкритих джерелах щодо наявності кримінальних проваджень стосовно клієнта, його представників, КБВ;
9) збільшення кількості та частоти здійснення відповідних перевірок стосовно фінансових операцій клієнта;
10) з'ясування наявності в клієнта юридичних та економічних зв'язків з іншими клієнтами установи (зокрема клієнтів, які мають спільного КБВ/керівника/представника з клієнтом) та їхньої суті/ролі в такій групі;
11) візит працівника установи до клієнта за адресою його місцезнаходження з метою з'ясування відповідності інформації, наданої клієнтом установі, щодо здійснення ним відповідного виду діяльності реальній ситуації;
12) установлення певних обмежень/лімітів на використання клієнтом послуги/продукту установи [зокрема щодо обсягів діяльності, сум фінансових операцій, держав (юрисдикцій), контрагентів];
13) установлення обов'язковою вимогою отримання підтвердних документів / інформації щодо окремих фінансових операцій до проведення клієнтом таких фінансових операцій;
14) отримання дозволу керівника на встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення разової фінансової операції на значну суму без встановлення ділових відносин) з клієнтом;
15) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника установи / керівника установи на проведення окремих фінансових операцій у межах установлених ділових відносин;
16) здійснення на час страхових виплат за договором страхування життя ідентифікації та верифікації КБВ (у разі його наявності) вигодоодержувача (вигодонабувача), що підпав під критерії ризику ВК/ФТ, в результаті чого установа встановила високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
5. Перелік, визначений у пункті 4 додатка 6 до Положення, не є вичерпним. Установа самостійно визначає види необхідних до вжиття установою заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП.
6. Установа повинна підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:
1) є складними фінансовими операціями;
2) є незвично великими фінансовими операціями;
3) проведені в незвичний спосіб;
4) не мають очевидної економічної чи законної мети;
5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг установи, отриманої установою від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин із ним.
7. У разі виявлення установою фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в установи інформації про його фінансовий стан, установа з урахуванням ризик-орієнтованих підходів має вжити заходів для з'ясування джерел коштів, пов'язаних із такими фінансовими операціями, достатніх для визначення наявності/відсутності в клієнта раціонально обґрунтованих фінансових можливостей для здійснення таких фінансових операцій.
8. Установа документує проведення ПЗНП та прийняті рішення в спосіб, що дасть змогу їй продемонструвати їх належне здійснення та обґрунтованість, і зберігає відповідні документи та/або інформацію у справі клієнта протягом строків, визначених Законом про ПВК/ФТ.
Додаток 7
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ЗАХОДИ
щодо неприбуткових організацій
1. Установа зобов'язана вживати заходів щодо неприбуткових організацій, ураховуючи благодійні, для мінімізації ризику бути використаним з метою ВК/ФТ.
2. Заходи з мінімізації ризику мають бути пропорційними ризику ВК/ФТ ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із неприбутковою організацією, ураховуючи виявлені установою критерії ризику, а також індикатори підозрілості фінансових операцій.
3. Установа під час здійснення НПК щодо неприбуткової організації має зрозуміти суть її діяльності, коригуючи глибину аналізу ризик-орієнтованим підходом та акцентуючи свою увагу на таких аспектах діяльності неприбуткової організації:
1) її основній меті (місії) створення та діяльності;
2) засновниках організації;
3) активах організації;
4) основних джерелах надходжень коштів та видах донорів/осіб, що перераховують кошти на її користь;
5) видах основних її видатків та пропорції статей на утримання неприбуткової організації в таких видатках;
6) видах її бенефіціарів - отримувачів коштів;
7) масштабах діяльності (внутрішньодержавна діяльність чи міжнародна);
8) методах пошуку донорів;
9) наявних досягненнях організації, зокрема виконаних (реалізованих) проєктах/програмах;
10) прозорості механізмів розподілу коштів та каналів перерахування коштів бенефіціарам;
11) цільовому використанню коштів;
12) частці готівки в надходженнях/видатках організації (її раціональній обґрунтованості);
13) відповідності обсягу інформації про діяльність організації у відкритих джерелах обсягам діяльності такої організації тощо.
Додаток 8
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ
щодо клієнтів, які (КБВ яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами
1. Установа під час належної перевірки має здійснювати додатково стосовно PEP заходи, визначені частиною чотирнадцятою статті 11 Закону про ПВК/ФТ.
2. Установа повинна розробити внутрішні процедури з метою виявлення факту належності потенційного клієнта і клієнта, з яким підтримуються ділові відносини, до категорії PEP.
3. Установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з PEPs, зокрема:
1) стосовно виявлення факту належності клієнта до категорії PEP, а також вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя або КБВ такого вигодоодержувача (вигодонабувача) до політично значущої особи (фізичної особи, яка є національним, іноземним публічним діячем та діячем, який виконує публічні функції в міжнародних організаціях):
види інформаційних джерел, які використовуються установою для встановлення належності клієнтів до категорії PEPs, а також вигодоодержувача (вигодонабувача) за його договором страхування життя або КБВ такого вигодоодержувача (вигодонабувача) до політично значущої особи;
кількість інформаційних джерел (їх комбінації), які використовуються установою для відповідних категорій клієнтів;
порядок перевірки установою отриманої інформації;
порядок виявлення PEPs у наявній клієнтській базі, уключаючи строки і періодичність проведення скринінгових процедур, уключаючи аналіз баз даних установи за допомогою автоматизованих програмних модулів (за наявності), та документування їхніх результатів;
2) стосовно вжиття заходів до клієнтів, які належать до категорії PEPs або вигодоодержувачі (вигодонабувачі) за договорами страхування життя яких або КБВ вигодоодержувачів (вигодонабувачів) за договорами страхування життя яких є політично значущими особами:
порядок одержання дозволу керівника установи щодо клієнтів, які належать до категорії PEPs (які керівники установи мають право на надання такого дозволу та в яких випадках, процедура ескалації), для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону про ПВК/ФТ (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою);
порядок інформування керівника установи до здійснення страхової виплати за договором страхування життя, якщо вигодоодержувач (вигодонабувач) або його КБВ є політично значущою особою (які працівники установи інформують та в яких випадках, процедура ескалації);
порядок встановлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, та умов, за яких вони є достатніми;
порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs або з клієнтами, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) або їх КБВ за договорами страхування яких є політично значущими особами.
4. Установа всі розроблені процедури належним чином документує у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.
5. Якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, то установа зобов'язана не менше ніж протягом 12 місяців продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, до осіб, які (КБВ яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.
Водночас установа повинна враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:
1) рівень впливу, що особа може ще мати;
2) обсяг повноважень, якими вона була наділена;
3) зв'язок між минулими та чинними повноваженнями.
5-1. Установа не вживає (припиняє вживати) заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, стосовно політично значущої особи, членів її сім’ї та пов’язаних з нею осіб у разі дотримання умов, визначених в абзацах п’ятнадцятому, шістнадцятому частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ.
Установа для прийняття рішення щодо припинення вжиття заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, щодо політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, здійснює аналіз фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій у порядку, визначеному у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.
Зазначений порядок принаймні має містити:
1) строки проведення аналізу фінансових операцій;
2) порядок оцінки ризику фінансових операцій, що проводилися політично значущою особою, членами її сім’ї та особами, пов’язаними з нею;
3) порядок виявлення ознак, що ділові відносини з політично значущою особою містять ризики, властиві політично значущим особам;
4) порядок виявлення ознак, що ділові відносини з членами сім’ї політично значущої особи та особами, пов’язаними з нею, становлять ризики.
Установа за результатами такого аналізу документує прийняте рішення та доводить його до відома керівника установи або уповноваженої ним особи.
Установа під час обслуговування політично значущої особи, членів її сім’ї та осіб, пов’язаних з нею, щодо яких установа припинила вживати заходів, визначених у пунктах 2-4 частини чотирнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, продовжує здійснювати НПК у порядку, визначеному Законом про ПВК/ФТ, цим Положенням та внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ.
6. Установа з метою визначення належності клієнта до категорії PEP зобов'язана використовувати не лише інформацію, надану клієнтом, а й інші джерела інформації, якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є вищим, ніж низький. Такими джерелами, наприклад, можуть бути:
1) бази даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
2) публічні джерела даних у мережі Інтернет, уключаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
3) офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, уключаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проте установа повинна враховувати: якщо інформації про відповідну особу немає в окремій базі даних, це не є підтвердженням того, що особа не належить до категорії PEP.
6-1. Установа за потреби надсилає запит національному публічному діячу про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій.
Такий запит установа надає у формі та порядку, визначених у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.
Установа забезпечує перевірку інформації про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій, отриману від такої особи на запит установи, у порядку, визначеному у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.
7. Установа під час проведення процедур з актуалізації наявних даних про клієнтів також здійснює актуалізацію статусу належності клієнта до категорії PEP. Додатково установа періодично на основі ризик-орієнтованого підходу аналізує наявну клієнтську базу щодо належності до категорії PEP, але не рідше ніж:
1) один раз на півроку - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є високим;
2) один раз на рік - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є середнім;
3) один раз на три роки - для інших випадків.
8. Порядок одержання дозволу керівника установи для встановлення (продовження) ділових відносин / проведення разової фінансової операції на значну суму має містити:
1) делегування відповідним посадовим особам із переліку керівників установи права надавати такий дозвіл у прямо визначених випадках залежно від розміру, структури та специфіки діяльності установи.
Установа під час розроблення цієї процедури має враховувати, що метою такого дозволу є отримання виваженого рішення керівника щодо можливості управляти ризиками, притаманними клієнту, який має всебічне розуміння потенційних та наявних ризиків ВК/ФТ та ризик-профілю конкретного клієнта, а також вимог внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ. Система делегування повинна будуватися за принципом: чим вищий ризик ділових відносин / разової фінансової операції на значну суму - тим вищий за посадою керівник установи має надавати дозвіл;
2) перелік інформації щодо клієнта та ризику ділових відносин із ним / разової фінансової операції на значну суму, що має містити документ, який надається керівнику для отримання дозволу, достатньої для всебічного розуміння керівником притаманних ризиків та подальшого прийняття ним виваженого рішення;
3) порядок підготовки такого документа (який підрозділ готує і які працівники установи уповноважені погоджувати такий документ / надавати свою альтернативну точку зору за наявності);
4) порядок документування установою цієї процедури.
9. Установа під час встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEPs, використовує ризик-орієнтований підхід із метою визначення необхідної деталізації та глибини здійснення аналізу, кількості джерел інформації, що використовуватимуться для отримання та/або перевірки отриманої інформації.
10. Працівники установи, установлюючи джерела статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEPs, повинні зосереджуватися на наявності/відсутності логічних пояснень їх накопичення з точки зору законності.
11. Установа має приділяти значну увагу навчанню свого персоналу, щоб запобігати випадкам виникнення в працівників установи хибного припущення, що сам по собі статус PEP є раціональним та логічним поясненням наявності значних статків (багатства) у такої особи через наявність у неї доступу до значних коштів (активів) у зв'язку з виконанням публічних функцій.
12. Під "розміром/величиною сукупних активів (статків) особи та історії їх накопичення" не розуміється встановлення установою повного їх переліку, точної їх вартості і дат настання певних подій. Завдяки отриманому розумінню про розмір/величину сукупних активів (статків) особи та історію їх накопичення установа має здійснити належним чином оцінку ризику ділових відносин / проведення разової фінансової операції на значну суму з PEP, ураховуючи притаманні такій особі ризики, та сформувати свої очікування щодо потенційного обсягу фінансових операцій, які можуть раціонально пояснюватися та відповідатимуть ризик-профілю PEP, уключаючи наявну в установі інформацію.
13. Установа, аналізуючи історію накопичення статків (багатства), має сформувати загальне розуміння про їх походження, наприклад, завдяки спадкуванню, найманій праці, веденню бізнесу, інвестуванню.
14. Установа для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, інформацію, отриману від клієнта, інформацію, що є в наявності в установи у зв'язку з обслуговуванням його фінансових операцій у минулому, та з інших джерел.
15. Установа у разі високого рівня ризику ділових відносин з PEP / разової фінансової операції на значну суму повинна вжити заходів щодо перевірки отриманої від клієнта інформації. Установа може здійснювати перевірку інформації лише щодо окремих джерел статків (багатства), надаючи перевагу джерелам статків (багатства) з найбільшою питомою вагою.
16. Установа може не вживати заходів з встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов'язаних із фінансовими операціями PEP, у разі одночасного виконання таких умов:
1) рівень ризику ділових відносин з клієнтом / разової фінансової операції на значну суму є низьким;
2) в установи немає підозри щодо ВК/ФТ;
3) обсяг фінансових операцій, які здійснює PEP через установу, не перевищує 400 тисяч гривень (еквівалент) за місяць.
16-1. Установа повинна забезпечити належне застосування ризикорієнтованого підходу до встановлення ділових відносин/під час обслуговування клієнтів, які є РЕРs, з метою присвоєння їм обґрунтованого рівня ризику, унеможливлення безпідставної відмови таким клієнтам у проведенні фінансових операцій та/або встановленні (продовженні) ділових відносин.
Установа несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є РЕРs, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення їм необґрунтованого рівня ризику та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику.
17. Установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, на постійній основі здійснює поглиблений моніторинг ділових відносин із PEPs, уключаючи фінансові операції, що проводяться в процесі таких ділових відносин. Під час побудови своїх внутрішніх процедур установа має враховувати, що метою такого поглибленого моніторингу є оперативне виявлення установою:
1) фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій;
2) фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням установи щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в установі інформацію щодо клієнта;
3) нових істотних обставин та подій щодо PEP, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.
18. Установа в разі відмови клієнту, який є РЕР, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції у випадках, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ, зобов’язана протягом п’яти робочих днів із дня відмови надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини відмови в письмовій (електронній) формі. Таке пояснення надається клієнту за власноручним підписом / з накладанням КЕП керівника установи.
Установа визначає порядок відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції клієнту, який є РЕР, та надання пояснення у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ.
Установа у випадках відмови клієнту, який є РЕР, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції складає висновок з обґрунтуванням, який підписується керівником установи з обов’язковим погодженням з відповідальним працівником установи.
( Додаток 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 108 від 05.09.2023, № 198 від 29.12.2023 )
Додаток 9
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ВИКОРИСТАННЯ АГЕНТІВ
1. Установа має право доручати агентам на підставі договору здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів (представників клієнтів).
2. Такими агентами можуть бути:
1) юридичні особи (резиденти і нерезиденти);
2) ФОП;
3) фізичні особи - резиденти.
3. Агенти здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів (представників клієнтів) установи в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ, з урахуванням вимог та обмежень, установлених Законом про ПВК/ФТ та Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу.
4. Установа несе відповідальність за здійснення ідентифікації та верифікації своїх клієнтів (представників клієнтів) відповідно до вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ, незважаючи на використання/невикористання нею агентів для здійснення ідентифікації та верифікації.
5. Установа, використовуючи агента, зобов'язана отримати необхідну інформацію від нього до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
6. Установа приймає рішення щодо встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, укладення відповідних договорів, а також щодо відмови від встановлення ділових відносин / проведення фінансових операцій.
7. Установа до прийняття рішення щодо співробітництва з відповідним агентом повинна здійснити попередній аналіз його надійності в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка установою ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю установи виконувати законодавство України у сфері ПВК/ФТ, використовуючи такого агента.
8. Установа під час здійснення аналізу надійності агента зокрема має з'ясувати таке:
1) наявність/відсутність агента або керівника агента - юридичної особи в переліку терористів, санкційному переліку РНБОУ;
2) наявність/відсутність судимості у фізичної особи - агента (уключаючи ФОП) або керівника агента - юридичної особи, яка не погашена та не знята в установленому законодавством порядку, за злочини, передбачені в розділах VI, VII, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) наявність/відсутність обмежень/заборон щодо права займатися агенту певною діяльністю згідно з вироком суду, що триває, до погашення або зняття судимості;
4) чи перебуває агент (юридична особа або ФОП) у стадії ліквідації (припинення діяльності) та/або чи було порушено проти нього справу про банкрутство;
5) чи була/був відповідна фізична особа - агент (уключаючи ФОП) / керівник агента - юридичної особи звільнена/звільнений за статтями 40 ( пункти 7, 8 частини першої цієї статті), 41 (крім пунктів 4, 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п'яти років);
6) чи була особа принаймні протягом останніх семи років об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері ПВК/ФТ, та/або об'єктом розслідування з питань ВК/ФТ;
7) наявність/відсутність іншої негативної інформації у відкритих джерелах щодо такого агента.
Установа для здійснення аналізу отримує відповідну інформацію з офіційних джерел, відкритих джерел, а також документів/інформації, наданих агентом.
9. Установа за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідним агентом, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для установи, що підписується відповідальним працівником установи. Дозвіл на співробітництво з агентом надає виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник установи шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або спеціально створений окремий комітет або комітет, що вже діє в установі, шляхом прийняття відповідного рішення.
10. Установа у разі прийняття рішення щодо можливості співробітництва з відповідним агентом укладає з цим агентом письмовий договір, який має містити зокрема такі положення:
1) обов'язок агента передати установі всю інформацію/документи (уключаючи їхні копії), що стосуються ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів), здійснення ідентифікації та верифікації яких забезпечив такий агент;
2) порядок і строки надання агентом установі відповідної інформації та документів;
3) обов'язок агента забезпечити захист інформації з обмеженим доступом, у тому числі персональних даних клієнтів, та відповідальність агента за їх розголошення згідно із законодавством України;
4) обов'язок агента забезпечити технічну спроможність здійснення ним ідентифікації та верифікації на належному рівні (зокрема наявність комп'ютерної техніки, відповідного програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеність електронних систем);
5) права сторін щодо відмови від співробітництва, у тому числі випадки, в яких установа має право розірвати договір в односторонньому порядку (зокрема у разі встановлення установою фактів подання агентом недостовірної або неповної інформації під час здійснення ним аналізу надійності агента).
11. Установа постійно забезпечує проведення навчальних заходів для агентів (їхніх працівників) з метою підтримання належного рівня їхніх знань щодо вимог до процедури ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи відповідно до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ. Установа забезпечує документування факту проведення навчальних заходів, їхнього змісту і переліку агентів (їхніх працівників), які пройшли відповідне навчання.
12. Установа зобов'язана ознайомити агентів (їхніх працівників) із вимогами внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ, що стосуються здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи, у такому порядку:
1) до початку виконання агентом (його працівниками) своїх обов'язків;
2) не пізніше п'яти робочих днів із дати затвердження, унесення змін до внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ, що стосуються процедур здійснення ідентифікації та верифікації.
13. Установа забезпечує здійснення контролю за дотриманням агентами вимог внутрішніх документів установи з питань ПВК/ФТ щодо здійснення ідентифікації та верифікації, зокрема шляхом проведення періодичних перевірок.
14. Установа розробляє порядок та процедуру припинення співробітництва з агентами в разі виявлення фактів / виникнення подій, що підвищують ризики установи у сфері ПВК/ФТ, зокрема в разі виявлення установою фактів порушень агентом умов договору / неналежного виконання агентом (його працівниками) обов'язків щодо здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) установи.
15. Відповідальний працівник установи забезпечує ведення актуального переліку агентів, з якими установа співпрацює.
16. Установа забезпечує розміщення на офіційній Інтернет-сторінці установи актуального переліку агентів, з якими вона співпрацює.
Додаток 10
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
щодо належної перевірки клієнта, отриманої від третьої сторони
1. Установа під час здійснення НПК має право використовувати інструмент покладання.
2. Установа завжди несе відповідальність за здійснення НПК відповідно до вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ, незважаючи на використання/невикористання нею інструменту покладання під час здійснення НПК.
3. Установа, використовуючи інструмент покладання, має право отримувати і використовувати інформацію про:
1) ідентифікацію, верифікацію клієнтів;
2) встановлення КБВ клієнтів та вжиття заходів щодо верифікації їх особи;
3) мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтом.
4. Установа під час здійснення НПК може використовувати інструмент покладання в разі дотримання таких умов:
1) третьою особою, що надає відповідну інформацію про НПК установі, є особа, яка:
є СПФМ відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ або зобов'язаним суб'єктом відповідно до законодавства країни реєстрації та вживає подібні за змістом заходи у сфері ПВК/ФТ, за винятком осіб, зареєстрованих та/або ліцензованих у державі, яка віднесена до переліку держав, що не виконують рекомендації FATF, або є банком-оболонкою чи компанією-оболонкою;
підтримує ділові відносини з клієнтом, інформацію щодо якого надає установі, та здійснює заходи НПК щодо такого клієнта, діючи від власного імені (не використовує сама інструмент покладання в таких випадках);
визначена установою надійною особою для співробітництва та використання інструменту покладання;
2) установа має укладений із третьою стороною договір, відповідно до якого третя сторона зобов'язана:
надавати у визначені установою строки відповідну інформацію щодо НПК;
надавати відповідну інформацію щодо НПК установі, лише якщо НПК була здійснена третьою стороною без використання інструменту покладання (заборона щодо ланцюга покладання);
надавати на запит установи (за потреби) у визначені установою строки копії відповідних підтвердних документів щодо вжитих заходів НПК;
зберігати інформацію та документи щодо НПК принаймні протягом строку, визначеного в пункті 18 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ.
5. Установа, використовуючи інструмент покладання, зобов'язана отримати необхідну інформацію від третьої сторони до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
6. З метою встановлення факту того, що третя сторона є іноземним зобов'язаним суб'єктом та вживає подібні за змістом заходи у сфері ПВК/ФТ, установа використовує інформацію з відкритих джерел, зокрема:
1) законодавчі вимоги держави реєстрації такої особи;
2) результати оцінювання держав (юрисдикцій) FATF або відповідними регіональними організаціями за типом FATF;
3) внутрішні документи такої особи, що стосуються порядку здійснення НПК та збереження інформації.
7. До прийняття рішення щодо співробітництва з відповідною третьою особою та використання інструменту покладання на її результати НПК установа має здійснити попередній аналіз надійності такої особи в порядку, визначеному внутрішніми документами установи з питань ПВК/ФТ. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка установою ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю установи виконувати законодавство України у сфері ПВК/ФТ, використовуючи результати НПК третьої особи.
Установа під час здійснення аналізу має з'ясувати, чи була особа об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог щодо НПК та/або порядку зберігання інформації з боку органу, що здійснює нагляд за її діяльністю у сфері ПВК/ФТ, та чи була установа об'єктом розслідування з питань ВК/ФТ.
Установа за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідною третьою особою, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для установи, що підписується відповідальним працівником установи. Дозвіл на співробітництво з третьою особою надає виконавчий орган (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівник установи шляхом накладення відповідної резолюції на висновок або спеціально створений окремий комітет або комітет, що вже діє в установі, шляхом прийняття відповідного рішення.
8. Установа документує факт отримання відповідної інформації від третьої особи та зберігає отримані дані, а також підтвердні документи/файли, в яких була отримана інформація, протягом строків, визначених Законом про ПВК/ФТ.
9. В анкеті клієнта має бути зазначено про факт покладання на результати НПК третьої особи із зазначенням дати отримання відповідної інформації та найменування третьої особи, що надала відповідну інформацію.
10. Якщо на запит установи третя сторона не надала копій відповідних підтвердних документів щодо вжитих заходів НПК або неодноразово порушила строки надання такої інформації без поважних на те причин, то установа повинна припинити співробітництво із цією особою та не використовувати надалі отриману від такої особи інформацію під час здійснення НПК.
11. Відповідальний працівник установи забезпечує ведення актуального переліку третіх осіб, з якими установа співпрацює стосовно використання інструменту покладання.
12. Якщо третя особа й установа належать до тієї самої групи, визначені в підпункті 1 пункту 4 додатка 10 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу (далі - Положення) умови вважаються дотриманими (підпункт 2 пункту 4, а також пункти 6 та 7 додатка 10 до Положення - необов'язковими до виконання), якщо:
1) учасники групи дотримуються єдиних групових правил із питань ПВК/ФТ, зокрема вимоги щодо здійснення НПК і зберігання інформації та документів, і такі правила відповідають рекомендаціям Групи FATF;
2) дотримання учасниками групи єдиних групових правил із питань ПВК/ФТ є об'єктом консолідованого нагляду відповідного наглядового/виконавчого органу у сфері ПВК/ФТ.
13. Установа може використовувати інструмент покладання для отримання інформації через Систему BankID НБУ. У такому разі установа може не виконувати вимоги, визначені в пунктах 4, 6 та 7 додатка 10 до Положення, а в анкеті клієнта установа може зазначити назву "Система BankID НБУ" замість найменування банку-ідентифікатора.
Додаток 11
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПОРЯДОК
відмови установи від встановлення (підтримання) ділових відносин / проведення фінансової операції
1. Установа зобов'язана відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту в обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
2. Установа має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.
3. У випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ, установа зобов'язана протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити СУО про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір установити ділові відносини та/або провести фінансові операції, або з якими розірвано ділові відносини на підставі статті 15 Закону про ПВК/ФТ, а також про фінансові операції, у проведенні яких було відмовлено.
4. Установі забороняється (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) установлювати ділові відносини та проводити фінансові операції, надавати фінансові та інші пов'язані послуги у випадках, передбачених частиною четвертою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
5. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 15 Закону про ПВК/ФТ, установа зобов'язана негайно повідомити СУО про спроби встановлення ділових відносин та проведення фінансових операцій, отримання фінансових та інших пов'язаних послуг прямо або опосередковано особами, визначеними в частині четвертій статті 15 Закону про ПВК/ФТ.
6. Установа має визначити у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ порядок відмови в передбачених Законом про ПВК/ФТ випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити:
1) перелік уповноважених працівників установи / колегіальних органів установи, які мають право приймати рішення щодо відмови в установлених Законом про ПВК/ФТ випадках;
2) процедуру розгляду та прийняття уповноваженими працівниками установи відповідних рішень, а також їх документування;
3) складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин з клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини статті 15 Закону про ПВК/ФТ) у кожному випадку;
4) порядок інформування відповідального працівника установи або працівника, уповноваженого відповідальним працівником установи, щодо прийняття рішення щодо відмови;
5) порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини цієї статті);
6) порядок інформування клієнта про відмову в проведенні фінансової операції з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених у статті 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти і частини цієї статті), та засвідченням підписом уповноваженого працівника установи, який прийняв рішення про відмову у проведенні відповідної фінансової операції, документа на переказ коштів, поданого до установи в паперовому вигляді.
Додаток 12
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПОРЯДОК
зупинення, поновлення фінансових операцій та виконання рішень (доручень) СУО
1. Установа відповідно до частини першої статті 23 Закону про ПВК/ФТ:
1) має право зупинити здійснення фінансової операції, якщо вона є підозрілою;
2) зобов'язана зупинити фінансові операції в разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
Зупинення таких фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
2. Відповідальний працівник установи видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про:
1) зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 23 Закону про ПВК/ФТ, - у день зупинення фінансової операції;
2) поновлення проведення фінансової операції у випадку, установленому абзацом другим частини десятої статті 23 Закону про ПВК/ФТ, - у день поновлення установою проведення відповідної фінансової операції.
3. У день видання відповідного розпорядження відповідальний працівник установи обов'язково повідомляє про такий факт голову виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний) / керівника установи. Якщо рішення/доручення СУО надійшло до установи після закінчення робочого дня, то днем надходження відповідного рішення/доручення СУО до установи є наступний робочий день установи.
4. Внутрішні розпорядження відповідального працівника установи мають містити:
1) найменування клієнта;
2) найменування, номер і дату первинного документа;
3) суму фінансової операції;
4) підстави зупинення фінансової операції, визначені Законом про ПВК/ФТ;
5) строк зупинення фінансової операції;
6) дату і час видачі розпорядження;
7) підпис відповідального працівника установи.
Такі внутрішні розпорядження можуть оформлятися на паперових носіях або в електронному вигляді.
У разі оформлення розпоряджень в електронному вигляді підпис відповідального працівника установи не вимагається, а датою і часом видачі розпорядження є дата і час його створення у відповідному автоматизованому програмному модулі або дата і час направлення такого розпорядження за допомогою інформаційних систем установи.
5. Внутрішні розпорядження відповідального працівника установи мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років у порядку, передбаченому для зберігання документів з обмеженим доступом.
6. Установа зобов'язана повідомити СУО про зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 23 Закону про ПВК/ФТ, шляхом негайного інформування того самого робочого дня, коли фінансова операція була зупинена.
7. Установа зобов'язана забезпечити негайне доведення до відома відповідального працівника установи факт отримання установою рішень та/або доручень СУО.
8. Установа зобов'язана виконати рішення та/або доручення СУО в порядку, установленому відповідним нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України, що погоджений із Національним банком.
9. Установа на письмовий запит клієнта повідомляє йому в письмовій формі номер і дату рішення СУО про продовження зупинення відповідних фінансових операцій.
Додаток 13
до Положення про здійснення
установами фінансового моніторингу
ПОРЯДОК
замороження/розмороження активів
1. Установа відповідно до частини першої статті 22 Закону про ПВК/ФТ зобов'язана негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (далі - активи терористів).
2. Платіжна установа зобов'язана використовувати СА з метою забезпечення замороження активів терористів.
3. Установа (крім платіжної установи) зобов'язана забезпечити процедури перевірки наявності клієнтів у переліках терористів та замороження активів терористів за допомогою СА (за наявності) або з використанням альтернативних методів, уключаючи методи, які передбачають оброблення інформації в електронному вигляді.
Установа (крім платіжної установи) зобов'язана задокументувати опис суті вищезазначених заходів.
Установа (крім платіжної установи) зобов'язана на запит Національного банку надати роз'яснення суті таких заходів (продемонструвати їх роботу за потреби).
4. Установа розробляє та документує у внутрішніх документах установи з питань ПВК/ФТ порядок здійснення заходів, що забезпечують можливість замороження установою активів терористів, зокрема:
1) порядок завантаження переліку терористів та змін до нього;
2) порядок здійснення скринінгових процедур, які дають змогу установі виявити в її клієнтській базі та фінансових операціях, що здійснюються за допомогою установи, індикатори пов'язаності з особами з переліку терористів;
3) процедуру розгляду та порядок ескалації випадків виявлення індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів, зокрема збігу окремих даних (комбінацій даних) із клієнтської бази та фінансових операцій, що здійснюються за допомогою установи, з даними осіб із переліку терористів;
4) заходи щодо призупинення здійснення фінансових операцій та/або замороження/розмороження відповідних активів.
5. Установа має забезпечити неможливість розпорядження/використання будь-якою особою активів терористів, крім випадків, прямо передбачених законодавством.
