Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті

Національний банк України Постанова, Положення від 02.01.2019 №5
Увага! Не остання редакція від 02.01.2019. Прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
Офіційно опубліковано 04.01.2019
Правління Національного банку України
П О С Т А Н О В А
02.01.2019 № 5
Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті
Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" Правління Національного банку України
постановляє:
1. Затвердити Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), що додається.
2. Запровадити заходи захисту, визначені Положенням.
3. На час дії Положення інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить Положенню.
4. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
5. Постанова набирає чинності з дня введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції".
ГоловаЯків СМОЛІЙ
Інд. 40
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
02 січня 2019 року № 5
Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України (далі - Національний банк), порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
1) автоматизована інформаційна система Національного банку України "Кредитні договори з нерезидентами" (далі - АІС "Кредитні договори з нерезидентами") - комплекс організаційно-технічних засобів Національного банку, який забезпечує формування централізованої інформаційної бази про договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками (уключаючи поворотну фінансову допомогу);
2) автоматизована інформаційна система Національного банку України "Ліміти валютних операцій" (далі - АІС "Е-ліміти") - комплекс організаційно-технічних засобів Національного банку, який забезпечує централізоване збирання інформації про валютні операції резидентів, що мають здійснюватися в межах лімітів;
3) запровадження лімітів на проведення окремих валютних операцій (далі - ліміти) - заходи захисту, що запроваджуються Національним банком шляхом обмеження загальної суми визначених Національним банком валютних операцій, що можуть здійснюватися резидентами та нерезидентами протягом визначеного Національним банком строку;
4) інвестиційний рахунок - поточний рахунок в іноземній валюті 1 та 2 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор), та/або в гривнях, відкритий іноземним інвестором у банку виключно для здійснення ним інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних цим іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, та пов'язаних з такою діяльністю операцій, відповідно до пунктів 132-134 розділу X цього Положення;
5) інвестиція за кордон - валютна операція, яка передбачає вкладення резидентами валютних цінностей в об'єкти інвестицій за кордоном з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;
6) міжнародні фінансові організації (далі - МФО) - міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна, та міжнародні фінансові організації, за договорами з якими Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
7) незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
8) офіційні представництва - іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
9) постійні представництва - представництва юридичних осіб-нерезидентів та міжнародних організацій, що представляють їх інтереси в Україні, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидентів, діяльність міжнародних організацій на території України;
10) родичі - батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат, сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати і сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник, усиновлювач, усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, чоловік, дружина.
Термін "товар" уживається у значенні, визначеному Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Термін "банк" уживається у значенні, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Терміни "іноземні інвестори", "іноземні інвестиції" уживаються у значеннях, визначених Законом України "Про режим іноземного інвестування".
Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених у законах України і нормативно-правових актах Національного банку.
3. Норми цього Положення не регулюють правовідносини з електронними грошима.
4. Клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або переказу іноземної валюти/банківських металів/національної валюти в разі наявності підстав/зобов'язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу - до уповноважених установ.
Для окремих видів валютних операцій цим Положенням установлюються особливості щодо документального їх підтвердження, які банки та їх клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій.
Вимоги пункту 4 розділу І цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з купівлі безготівкової іноземної валюти фізичними особами, що визначені пунктом 58 розділу V цього Положення, та операції в незначному розмірі з купівлі банківських металів без фізичної поставки фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - фізичні особи-підприємці) протягом робочого дня в межах банку на одного клієнта, що визначені пунктом 37 розділу IV цього Положення.
5. Клієнти уповноважених установ не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов'язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, переказу іноземної валюти/банківських металів/гривні. Інформація щодо мети купівлі, переказу та документів, на підставі яких здійснюється купівля, переказ бенефіціару коштів в іноземній валюті/гривні та/або банківських металів, зазначається у заяві на купівлю іноземній валюті та/або в платіжному дорученні.
Уповноважені установи самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, що пов'язані зі здійсненням валютних операцій, що зазначені в абзаці першому пункту 5 розділу І цього Положення. Клієнт у разі запиту уповноваженою установою документів, що пов'язані зі здійсненням валютних операцій, зобов'язаний подати такі документи в термін, установлений уповноваженою установою.
6. Вимоги абзацу першого пункту 5 розділу І цього Положення не поширюються на валютні операції за наявності ознак дроблення сукупності пов'язаних відповідних фінансових операцій.
7. Клієнти здійснюють валютні операції з купівлі іноземної валюти/банківських металів, переказ іноземної валюти/банківських металів/гривні на підставі оригіналів документів (уключаючи електронні документі) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.
Копії документів в електронній формі створюються клієнтом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом клієнта (для юридичних осіб - підписом уповноваженої особи клієнта), створеним відповідно до вимог законодавства у сфері надання електронних довірчих послуг (далі - електронна копія документа). Фізичні особи-резиденти мають право засвідчувати копії документів в електронній формі простим електронним підписом відповідно до порядку, що передбачений у внутрішніх документах банку, розроблених згідно з вимогамиПоложення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2017 року № 78.
Електронні документи/електронні копії документів можуть подаватися засобами інформаційно-телекомунікаційних систем (уключаючи системи дистанційного обслуговування) у спосіб, визначений у договорі між банком і клієнтом, та повинні залишатися в уповноваженій установі на зберіганні. Договір між банком та клієнтом обов'язково повинен визначати умови та порядок (процедуру) визнання суб'єктами електронної взаємодії правочинів у вигляді електронних документів із використанням електронного підпису.
Копії документів у паперовій формі мають бути засвідчені підписом клієнта/уповноваженої особи клієнта та залишаються в банку на зберіганні.
8. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) здійснюють купівлю іноземної валюти через один банк для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором.
Клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції (купівлю іноземної валюти, переказ коштів), визначені в пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, через один банк.
Клієнти банку здійснюють переведення відповідного зовнішньоекономічного договору/здійснення операцій, визначених у пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, на обслуговування до іншого банку на підставі письмового звернення, яке має бути зареєстровано згідно з внутрішнім положенням з організації діловодства. Це письмове звернення має містити дозвіл клієнта на отримання інформації про незавершені розрахунки (стан розрахунків) за зовнішньоекономічним договором/за операціями, визначеними в пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, від банку, через який здійснювалися розрахунки за цим договором.
Банк, до якого переводиться/переводяться на обслуговування зовнішньоекономічний договір/операції, визначені в пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта зобов'язаний звернутися до банку, через який здійснювалися платежі/розрахунки за зовнішньоекономічним договором/за цими операціями, для отримання всієї наявної в нього інформації про незавершені розрахунки (стан розрахунків) клієнта за цим/цими договором/операціями за підписом уповноваженої особи банку. Банк зобов'язаний надати інформацію про незавершені розрахунки (стан розрахунків) клієнта не пізніше п'ятого робочого дня з дня отримання звернення банку, до якого переводиться на обслуговування цей/ці договір/операції.
Банк, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір/операції, визначені в пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта звертається до ліквідатора банку/юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, через який (яку) здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором/за цими операціями, для отримання всієї наявної в нього (неї) інформації про незавершені розрахунки (стан розрахунків) клієнта за цим/цими договором/операціями.
Банк/ліквідатор банку надає запитувану інформацію за підписом керівника або уповноваженої особи.
Обмін інформацією між банками, між банком і ліквідатором банку здійснюється засобами електронної пошти Національного банку.
Лист із інформацією про незавершені розрахунки (стан розрахунків) за зовнішньоекономічним договором/за операціями, визначеними в пункті 75 розділу VII, пунктах 91 та 93 розділу ІХ цього Положення, що надається ліквідатором банку, який не використовує засоби електронної пошти Національного банку, або юридичною особою, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, на паперовому носії фельдзв'язком, спецзв'язком, поштовим зв'язком (рекомендованим або цінним листом) тільки тому банку, якому клієнт дозволив цей запит, підписується керівником та/або уповноваженою особою такого ліквідатора банку або юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників. Банк після отримання листа з інформацією на паперовому носії зобов'язаний здійснити перевірку достовірності отриманої інформації, отримати підтвердження факту підписання цього листа керівником або уповноваженою особою.
9. Банки за дорученням та за кошти клієнтів можуть здійснювати операції з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, на підставі договору між банком та клієнтом, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Банки за дорученням клієнтів можуть здійснювати операції з банківських металів на підставі договору між банком та клієнтом, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Банки для клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, протягом дня можуть здійснювати операції з обміну іноземної валюти/банківських металів, що є на поточних/вкладних (депозитних) рахунках цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти/банківських металів на його рахунок.
10. Клієнт подає заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до банку, що його обслуговує.
Клієнт має право подавати заяву про продаж іноземної валюти/банківських металів до банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного рахунку в іноземній валюті або в банківських металах, відкритого в цьому банку).
11. Юридичні особи-нерезиденти та фізичні особи-нерезиденти здійснюють купівлю іноземної валюти в межах залишку коштів у гривнях на власних поточних рахунках (крім інвестиційних рахунків) на підставі заяви/доручення про купівлю іноземної валюти без подання до банку документів, зазначених в абзаці першому пункту 4 розділу І цього Положення.
12. Банку забороняється здійснювати валютні операції з переказу іноземної валюти/гривні для здійснення інвестиції за кордон в цінні папери іноземного емітента, крім:
1) придбання цінних паперів, іноземні емітенти яких мають офіційну рейтингову оцінку, не нижчу, ніж інвестиційний клас, підтверджену в бюлетені щонайменше двох провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's) на дату придбання банком цих цінних паперів;
2) придбання боргових цінних паперів, що були випущені за кордоном з метою фінансування кредиту (позики), наданого(ої) нерезидентом цьому банку.
13. Банку забороняється здійснювати розрахунки в іноземній валюті з купівлі в резидентів (крім банків) державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
14. Резидентам, уключаючи уповноважені установи, забороняється здійснювати валютні операції з надання кредитів (позик, фінансової допомоги) у гривнях нерезидентам та їх представництвам в Україні.
15. Банкам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів перекази в гривні за поточними неторговельними операціями за межі України.
16. Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент - суб'єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента -суб'єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов'язань за експортним договором резидента - суб'єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов'язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента - суб'єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім пункту 16 розділу І цього Положення.
Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента - суб'єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта господарської діяльності [через окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" групи 260 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання" розділу 26 "Кошти клієнтів банку" класу 2 "Операції з клієнтами" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - розподільчий рахунок)], протягом п'яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами.
17. Банкам забороняється здійснювати операції з видачі готівкових коштів в іноземній валюті в межах України з рахунків клієнтів банків, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, що емітовані як резидентами, так і нерезидентами, через банківський автомат самообслуговування. Такі операції здійснюються виключно в гривнях.
18. Фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують :
1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;
2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.
Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.
19. Обмеження/заборони, визначені цим Положенням, не поширюються на валютні операції МФО, уключаючи представництва МФО, а також на валютні операції резидентів та нерезидентів з купівлі, обміну іноземної валюти, переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом.
20. Норми цього Положення застосовуються з урахуванням вимог, установлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
ІІ. Установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
21. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
22. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу ІІ цього Положення:
1) не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України, поданих відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту).
23. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу ІІ цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу ІІ цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначному розмірі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
ІІІ. Обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті
24. Обов'язковому продажу на валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті:
1) із-за кордону на користь юридичних осіб-резидентів, які не є банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи;
2) на території України з поточних рахунків юридичних осіб-нерезидентів (крім інвестиційних рахунків) на користь юридичних осіб-резидентів, які не є банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи.
25. Надходження в іноземній валюті, зазначені в пункті 24 розділу ІІІ цього Положення, підлягають обов'язковому продажу на валютному ринку України банкам та/або Національному банку в розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства.
26. Обов'язковому продажу на валютному ринку України не підлягають надходження в іноземній валюті:
1) на користь держави або під державні гарантії;
2) за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або від МФО;
3) за кредитами, що надаються резиденту-позичальнику шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов'язаннями цього резидента перед нерезидентом-експортером згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента в банку, за умови, що такий кредит надається банком-нерезидентом та/або за участю іноземного експортно-кредитного агентства;
4) за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;
5) за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;
6) за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими відповідно до частин п'ятої і шостої статті 66 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";
7) у вигляді грантів від МФО, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких грантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;
8) що надійшли у вигляді грошового забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) з метою участі нерезидента в аукціонах/торгах/тендерах;
9) що надійшли для здійснення іноземних інвестицій в Україну;
10) на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкриті в банках;
11) за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках у банках;
12) на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами, що підлягають подальшому переказу власникам коштів. Банки, які обслуговують власників коштів, здійснюють обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього Положення;
13) що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів;
14) повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача/посередника за умови, що:
переказ був здійснений за рахунок власних (некуплених) коштів клієнтів;
кошти клієнта, куплені ним на валютному ринку України, були повернені протягом семи днів після дня їх переказу банком. Такі надходження підлягають обов'язковому продажу на валютному ринку України на восьмий день після дня їх переказу банком за умови неперевищення строку використання резидентом купленої іноземної валюти, зазначеного в підпункті 1 пункту 44 розділу IV цього Положення;
15) що надійшли як помилковий переказ;
16) за кредитом/позикою, що залучається резидентом-позичальником від нерезидента за відповідним договором, за умови, що цей резидент використовує такі надходження виключно для виконання власних боргових зобов'язань в іноземній валюті перед кредиторами (нерезидентами, банками) за іншими кредитними договорами/договорами позики (повернення кредиту/позики, сплата процентів та інших платежів, установлених кредитним договором/договором позики, з обов'язковим дотриманням законодавства України, що регламентує здійснення таких валютних операцій). Використання на інші цілі надходжень в іноземній валюті, що звільняються від обов'язкового продажу на підставі підпункту 16 пункту 26 розділу ІІІ цього Положення, не дозволяється;
17) за кредитом/позикою за умови, що в реалізації такого кредиту/позики (повністю або частково) бере участь (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземна особа, до складу учасників (акціонерів) якої входить іноземна держава, що має офіційну рейтингову оцінку, не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's).
27. Вимога щодо обов'язкового продажу, установлена в пункті 24 розділу ІІІ цього Положення, поширюється на надходження в іноземній валюті 1 групи Класифікатора і в російських рублях.
28. Банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з пунктом 24 розділу ІІІ цього Положення поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на розподільчий рахунок.
29. Банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті:
1) без доручення клієнта;
2) виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
30. Банк до 19.00 поточного дня подає з використанням засобів Системи підтвердження угод на валютному ринку України Національного банку України (далі - Система підтвердження угод) розгорнуту заявку щодо загального обсягу обов'язкового продажу іноземної валюти, запланованого на наступний робочий день.
Розгорнута заявка включає інформацію про загальний обсяг надходжень та загальний обсяг обов'язкового продажу за кодами іноземної валюти, інформацію про вид надходження і розширену інформацію для операцій, сума яких становить більше 50 000 євро в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком поточного робочого дня. Банк у розширеній інформації в окремому записі зазначає ідентифікаційний код юридичної особи/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, або номер паспорта, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, код валюти, обсяг обов'язкового продажу.
ІV. Порядок, умови, особливості проведення операцій з купівлі, продажу, обміну валютних цінностей, їх переказу та використання
31. Банки здійснюють:
1) купівлю, продаж іноземної валюти та банківських металів виключно на валютному ринку України;
2) обмін іноземної валюти та банківських металів на валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.
32. Клієнти банків здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та на умовах "своп" виключно через банки.
33. Банкам забороняється здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та операції на умовах маржинальної торгівлі щодо купівлі та продажу іноземної валюти/банківських металів за гривні з клієнтами, за винятком операцій з клієнтами-резидентами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями) для хеджування клієнтами ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями:
1) з експорту та імпорту товару (продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових права, призначених для продажу/оплатної передачі);
2) за кредитними договорами (договорами позики) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або від банку.
34. Банкам забороняється здійснювати операції на умовах "своп" з клієнтами:
1) резидентами, якщо перша частина операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти/банківських металів;
2) нерезидентами, якщо перша частина операції передбачає купівлю у клієнта іноземної валюти/банківського металу.
35. Банкам забороняється здійснювати:
1) на території України валютні операції з переказу банківських металів з рахунків юридичних осіб (крім банків) на рахунки інших юридичних осіб (крім банків) та фізичних осіб, з рахунків фізичних осіб на рахунки юридичних осіб (крім банків), а також з рахунків фізичних осіб-резидентів на рахунки фізичних осіб-нерезидентів;
2) операції з продажу банківських металів без фізичної поставки за безготівкові гривні клієнтам (фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам-підприємцям), що перевищують незначний розмір, протягом робочого дня в межах банку на одного клієнта. Перерахунок здійснюється за курсом, визначеним згідно з офіційними курсами банківських металів, установленим Національним банком на день проведення операції.
36. Вимоги підпункту 2 пункту 35 розділу ІV цього Положення не поширюються:
1) на міжбанківські операції та операції з продажу банками банківських металів для виконання клієнтами-резидентами власних зобов'язань у банківських металах за кредитними договорами перед банком;
2) на операції з купівлі юридичними особами/фізичними особами-підприємцями банківських металів за безготівкові гривні за умови, що така необхідність обумовлена господарською діяльністю цих осіб.
37. Банк здійснює операції в незначному розмірі з продажу банківських металів без фізичної поставки протягом робочого дня в межах банку на одного клієнта без подання документів, що пов'язані із здійсненням такої операції:
1) фізичним особам - на підставі заяви або дистанційного розпорядження клієнта без подання документів, що пов'язані із здійсненням валютної операції;
2) юридичним особам/фізичним особам-підприємцям - на підставі заяви.
38. Банкам забороняється здійснювати купівлю іноземної валюти за дорученням клієнтів за рахунок коштів у гривні, залучених цими клієнтами у формі кредиту.
Вимоги абзацу першого пункту 38 розділу IV цього Положення не поширюються на операції, що проводяться:
1) фізичною особою за рахунок кредитних коштів у гривні з метою виконання власних зобов'язань перед банком-кредитором за договором споживчого кредитування в іноземній валюті;
2) суб'єктом господарювання - резидентом України за рахунок кредитних коштів у гривні, що залучені цим суб'єктом під державну гарантію з метою фінансування затверджених Кабінетом Міністрів України програм, пов'язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (у межах суми, на яку видана відповідна державна гарантія).
39. Уповноваженим установам заборонено здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів з фізичною поставкою одній фізичній особі в один операційний (робочий) день у межах одного/однієї банку/фінансової установи, за винятком здійснення таких операцій у незначному розмірі.
Заборона щодо суми операції з продажу готівкової іноземної валюти не поширюються на випадок проведення такої операції банком з фізичною особою-резидентом у разі одночасного дотримання таких умов:
1) фізична особа купує готівкову іноземну валюту та використовує її виключно на цілі виконання власних зобов'язань в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з банком-кредитором;
2) банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсягу зобов'язань в іноземній валюті фізичної особи-позичальника за кредитним договором. Банк зобов'язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою-позичальником вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти.
Обмеження щодо суми операції з продажу банківських металів не поширюється на монети, вироблені з дорогоцінних металів (уключаючи інвестиційні монети України).
40. Банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів зобов'язані попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 "Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку" групи 290 "Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку" розділу 29 "Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку" класу 2 "Операції з клієнтами" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі -рахунок 2900). Із цього рахунку кошти можуть бути переказані для купівлі іноземної валюти не раніше наступного операційного дня з дня зарахування гривень на цей рахунок.
Банк переказує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком на цей день.
У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції з купівлі іноземної валюти банкам дозволяється додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, якої не вистачає для виконання заяви клієнта про купівлю іноземної валюти. Якщо клієнт не має можливості переказати додаткову суму гривень на купівлю іноземної валюти та згоден на придбання меншої суми іноземної валюти, то банк здійснює купівлю іноземної валюти на суму, меншу, ніж зазначена в заяві про купівлю іноземної валюти.
41. Вимоги пункту 40 розділу IV не поширюються на операції з купівлі іноземної валюти:
1) фізичними особами для виконання власних зобов'язань в іноземній валюті за кредитними договорами, укладеними з банками;
2) фізичними особами в незначному розмірі.
42. Банк до 19.00 поточного дня подає з використанням засобів Системи підтвердження угод інформацію щодо наявної на рахунку 2900 загальної суми коштів у гривнях, яку клієнти банку планують використати для купівлі іноземної валюти наступного операційного дня.
43. Банк зобов'язаний зараховувати куплену, обміняну за дорученням клієнтів іноземну валюту на поточні рахунки клієнтів, за винятком купівлі, обміну іноземної валюти:
1) для покриття акредитива;
2) за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів;
3) для виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, якщо обмін іноземної валюти здійснено на міжнародному валютному ринку.
44. Клієнт-резидент зобов'язаний використати:
1) іноземну валюту, що куплена в установленому порядку через банк, не пізніше ніж за 10 робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Ця вимога не поширюється на випадки, передбачені в пункті 45 розділу IV та пункті 58 розділу V цього Положення;
2) іноземну валюту, куплену у випадку, передбаченому в підпункті 2 пункту 77 розділу VII цього Положення, не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування на його поточний рахунок на цілі, пов'язані з виконанням зобов'язань перед банком-кредитором за кредитним договором.
Заява резидента про купівлю іноземної валюти/договір резидента з банком має містити доручення резидента банку продати куплену іноземну валюту, що не буде переказана за призначенням у вищезазначений строк.
45. Клієнт-резидент, що купує іноземну валюту для виконання власних боргових зобов'язань перед нерезидентом за кредитним договором (договором позики/поворотної фінансової допомоги), має право накопичувати придбану іноземну валюту до чергових дат платежів, що встановлені цим договором, на поточному рахунку в банку, який обслуговує операції за таким договором, без обмеження строку її використання, передбаченого в підпункті 1 пункту 44 розділу IV цього Положення, протягом дії зазначеного договору, за умови подальшого використання цих коштів виключно з метою виконання власних боргових зобов'язань за таким договором та в установленому таким договором обсязі.
46. Клієнт-резидент зобов'язаний переказати куплену, обміняну на валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в банку, крім розрахунків за акредитивами.
Іноземну валюту, обміняну на міжнародному валютному ринку з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється переказувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у банку.
47. Банк зобов'язаний продати:
1) протягом п'яти робочих днів куплену іноземну валюту в разі порушення клієнтами-резидентами строків, передбачених у пункті 44 розділу IV цього Положення;
2) без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента.
48. Вимоги підпункту 2 пункту 47 розділу IV цього Положення поширюються також на повернені нерезидентом на адресу клієнта-резидента кошти в іноземній валюті, які були переказані нерезиденту за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо резидент виконав зобов'язання за кредитним договором (договором позики) у повному обсязі чи частково за рахунок купленої іноземної валюти або якщо на час повернення коштів резидент купив іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики), але не переказав її з поточного рахунку за призначенням.
Іноземна валюта, яку повернув нерезидент, має бути продана в сумі, що дорівнює сумі іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики). Кошти, повернені нерезидентом траншами, підлягають продажу доти, доки загальна сума проданої іноземної валюти не досягне суми іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики).
Резидент має надати інформацію банку про відсутність факту купівлі іноземної валюти або про обсяги іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором/договором позики, не пізніше наступного робочого дня після дня зарахування банком коштів, повернених нерезидентом, на розподільчий рахунок (за винятком випадку, коли кошти повернено до банку-кредитора або банку, що обслуговує операції за кредитним договором/договором позики). Така інформація надається в письмовій формі та має бути підтверджена банком-кредитором/банком, що обслуговує операції за кредитним договором/договором позики.
49. Банк зобов'язаний продати (без зарахування на поточний рахунок резидента-позичальника) не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на внутрішньобанківський рахунок кошти в іноземній валюті, куплені банком відповідно до підпункту 2 пункту 77 розділу IV цього Положення, переказані за цільовим призначенням, але повернені банком, що обслуговує кредитний договір.
50. Вимоги щодо строку продажу іноземної валюти, передбачені в пунктах 47-49 розділу IV цього Положення, не поширюються на іноземну валюту, що не належить до 1 групи Класифікатора.
51. Вимоги до проведення операцій з купівлі, продажу іноземної валюти, її переказу та використання, установлені цим розділом, не застосовуються до операцій інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції.
52. Банк зобов'язаний:
1) переказати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок. Зазначена вимога не поширюється на кошти, які згідно із законодавством України підлягають продажу на валютному ринку України;
2) за дорученням клієнта здійснювати продаж його власних коштів в іноземній валюті не пізніше ніж за п'ять банківських днів, починаючи з дня списання цих коштів з поточного рахунку цього клієнта. Відлік строку продажу іноземної валюти у випадку, якщо кошти для продажу переказуються клієнтом з іншого банку, починається з дня зарахування таких коштів на кореспондентський рахунок банку. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до 1 групи Класифікатора, та на банківські метали.
53. Банк, який обслуговує клієнта, має право за дорученням цього клієнта утримати комісійну винагороду в гривнях з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти або банківських металів, без зарахування цієї комісійної винагороди на його поточний рахунок у національній валюті, якщо це передбачено в заяві про продаж іноземної валюти або банківських металів.
V. Особливості здійснення окремих поточних валютних операцій та купівлі іноземної валюти для їх здійснення
54. Банк здійснює купівлю іноземної валюти з метою:
1) проведення юридичними особами та фізичними особами-підприємцями розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів, які поставлені в Україну та відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються);
2) оплати векселя, якими резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) або в разі пред'явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. Купівля, обмін іноземної валюти в разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями не здійснюються.
55. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам-резидентам (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, за умови наявності документів, що підтверджують продаж із зарахуванням виручки на рахунки цього резидента в банках України/використання продукції (послуг) за межами України та документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (у разі застосування такої форми розрахунків).
56. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам-резидентам (юридичним особам та фізичним особам-підприємцям) з метою її переказу для окремих поточних неторговельних операцій за умови документального підтвердження:
1) витрат, що здійснюються клієнтом:
на відрядження за межі України;
на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;
2) для здійснення переказу з метою повернення резидентом благодійної допомоги/гранту, що передбачено у відповідному договорі, в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги/гранту за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на валютному ринку України;
3) для здійснення переказу з метою забезпечення платежів соціального характеру відповідно до угод, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн;
4) для здійснення переказу з метою повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів. Банк здійснює купівлю іноземної валюти в обсязі, що не перевищує фактично зарахованої на рахунок клієнта суми.
57. Банк здійснює купівлю іноземної валюти за дорученням фізичної особи-резидента з метою переказу за межі України за поточними неторговельними операціями на підставі документів, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав/зобов'язань для здійснення переказів іноземної валюти за межі України.
58. Фізичні особи - клієнти банків здійснюють операції у незначному розмірі з купівлі безготівкової іноземної валюти без наявності підстав/зобов'язань.
Банк здійснює такі операції (одній фізичній особі в один операційний день у межах одного банку) на підставі заяви або дистанційного розпорядження клієнта без подання клієнтом документів, що пов'язані із здійсненням валютної операції.
59. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам-резидентам у разі здійснення в них вилучення (виїмки) оригіналів документів, що підтверджують потребу проведення цими резидентами розрахунків за валютними операціями за умови їх документального підтвердження шляхом подання:
1) копії ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів;
2) копії протоколу вилучення (виїмки) документів;
3) копій вилучених документів та їх опис, який складено особою, що вилучила документи;
4) інших документів, що мають подаватися в пакеті документів, передбачених для купівлі, обміну іноземної валюти та які не були вилучені.
60. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам-резидентам (юридичним особам та фізичним особам-підприємцям) з метою проведення розрахунків таких резидентів з нерезидентом за договором (комісії, доручення, агентським договором), який уповноважує цього резидента на продаж в Україні продукції, робіт, послуг за дорученням нерезидента. Купівля іноземної валюти здійснюється за рахунок одержаних від реалізації продукції, робіт, послуг коштів у гривнях за умови наявності документів, що підтверджують реалізацію відповідної продукції, робіт, послуг.
61. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам-резидентам (юридичним особам та фізичним особам-підприємцям) з метою переказування такими резидентами гарантійного забезпечення, для взяття участі в торгах (тендері, аукціоні), що передбачає поставку товарів, за умови документального підтвердження участі в торгах (тендері, аукціоні) шляхом подання:
1) договорів/угод/контрактів, розрахунків, рахунків-фактур, листів-повідомлень та інших документів, що подаються залежно від суті операції;
2) копії листа-погодження на переказування коштів відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, уповноваженого управляти майном, що належить державі, засвідченої підписом керівника (для резидентів, у статутному капіталі яких є частка держави).
62. Банк здійснює купівлю іноземної валюти клієнтам авіакомпаніям-резидентам з метою здійснення платежів за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, підписаної в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів на підставі рахунків-фактур Євроконтролю і реєстрів виконаних авіакомпанією польотів.
63. Банк здійснює купівлю іноземної валюти Державному казначейству України для здійснення розпорядниками бюджетних коштів, переведеними на казначейське обслуговування, видатків, пов'язаних з міжнародною діяльністю, згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями за умови документального підтвердження шляхом надання:
1) заяви розпорядника бюджетних коштів із визначенням рахунку, на який слід переказати кошти в іноземній валюті;
2) витягу з розпису Державного бюджету України на відповідний рік;
3) копії затвердженого кошторису розпорядника бюджетних коштів;
Офіційно опубліковано 04.01.2019
Правління Національного банку України
П О С Т А Н О В А
02.01.2019 № 5
Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті
Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" Правління Національного банку України
постановляє:
1. Затвердити Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), що додається.
2. Запровадити заходи захисту, визначені Положенням.
3. На час дії Положення інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить Положенню.
4. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
5. Постанова набирає чинності з дня введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції".