Про затвердження Положення про ліцензування банків

444. Банк повідомляє Національний банк про відновлення діяльності відокремленого підрозділу не пізніше наступного робочого дня після відновлення діяльності відокремленого підрозділу. Електронне повідомлення подається засобами електронної форми Державного реєстру банків і має містити набір даних відповідного типу повідомлення.

444-1. Запис щодо відкриття відокремленого підрозділу, зміни відомостей про відокремлений підрозділ банку вноситься до Державного реєстру банків засобами електронної форми Державного реєстру банків на підставі електронного повідомлення, поданого банком відповідно до пунктів 430, 435, 436,443, 444 глави 54 розділу VIII цього Положення.

445. Банк має право створювати на території сіл, селищ, військових частин пункти дистанційного обслуговування в структурі банку або його відокремленого підрозділу, який здійснює банківську діяльність.

445-1. Банк під час створення пункту дистанційного обслуговування зобов’язаний присвоїти йому код підрозділу.

446. Облаштування пунктів дистанційного обслуговування має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку з питань організації захисту приміщень.

447. Пункт дистанційного обслуговування, розташований у приміщенні будівлі або малої архітектурної форми, що працює сезонно або не кожного робочого дня, повинен мати в доступному для огляду місці оголошення з графіком, що визначає дні та час його роботи, номери контактних телефонів банку, за якими клієнти банку можуть отримати необхідну інформацію, адресу найближчого відокремленого підрозділу банку.

448. Банк, який надає свої послуги на території сіл і селищ, військових частин у пункті дистанційного обслуговування, створеному на базі спеціально обладнаного автомобіля, забезпечує роботу такого пункту дистанційного обслуговування за визначеними банком місцями та графіком та доводить їх до відома клієнтів.

448-1. Банки надають інформацію про початок/припинення роботи пункту дистанційного обслуговування, зміни відомостей про пункт дистанційного обслуговування засобами електронної форми Державного реєстру банків. Електронне повідомлення про початок/припинення роботи пункту дистанційного обслуговування, зміни відомостей про пункт дистанційного обслуговування має містити набір даних відповідного типу повідомлення.

449. Банк повідомляє Національний банк про:

1) початок роботи пункту дистанційного обслуговування не пізніше ніж за вісім робочих днів до початку роботи цього пункту;

2) внесення змін до інформації щодо пункту дистанційного обслуговування протягом вісім робочих днів із дня внесення таких змін;

3) припинення роботи пункту дистанційного обслуговування не пізніше ніж за один робочий день до припинення роботи.

450. Банк припиняє діяльність усіх пунктів дистанційного обслуговування наступного робочого дня після прийняття Національним банком рішення про його віднесення до категорії неплатоспроможних і повідомляє про це Національний банк не пізніше наступного робочого дня після припинення такої діяльності.

450-1. Інформація щодо початку/припинення роботи пункту дистанційного обслуговування, зміни відомостей про пункт дистанційного обслуговування вноситься до електронної форми Державного реєстру банків на підставі електронного повідомлення, поданого банком відповідно до пункту 448-1 глави 55 розділу VIII цього Положення.

451. Банк має право створити дочірній банк (уключаючи шляхом придбання акцій/частки в статутному капіталі іноземного банку та/або юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в іноземному банку), філію чи представництво на території іншої країни за умови отримання дозволу Національного банку на таке створення.

451-1. Банк під час створення філії/представництва на території іншої країни зобов’язаний присвоїти їй/йому код підрозділу.

452. Банк з метою створення дочірнього банку, філії чи представництва на території іноземної країни має отримати дозволи/ліцензії/погодження, що вимагаються у зв’язку з таким створенням відповідно до цього Положення, інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів України та/або законодавства країни створення дочірнього банку, філії чи представництва.

453. Національний банк надає дозвіл на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни в разі дотримання банком умов, визначених підпунктами 3-5 пункту 428 глави 53 розділу VIII цього Положення, та таких додаткових умов:

1) країна місцезнаходження дочірнього банку, філії, представництва приєдналися до міжнародних угод із питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а щодо фінансового сектору країни немає негативних висновків міжнародних організацій, які здійснюють оцінку країн і/або їх фінансових секторів щодо відповідності основним міжнародним стандартам у цій сфері (такими висновками можуть бути резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо застосування санкцій до країн, публічні заяви Групи з розробки фінансових заходів протидії відмиванню коштів (FATF) щодо країн, які мають стратегічні недоліки в національній системі запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з фінансуванням тероризму);

2) банківський нагляд у країні місцезнаходження дочірнього банку, філії, представництва відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду, розробленим Базельським комітетом з питань банківського нагляду;

3) законодавство в цій країні, за оцінкою Національного банку, здійсненою в установленому ним порядку, не містить положень, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком і наглядовими/контролюючими органами такої країни, та/або перешкоджати Національному банку в здійсненні ним наглядових повноважень стосовно філії, представництва чи дочірнього банку.

454. Банк протягом одного місяця після реєстрації дочірнього банку, філії чи представництва за кордоном подає до Національного банку засвідчені копії документів, що підтверджують цю реєстрацію, та засвідчену копію дозволу (ліцензії, іншого документа) на здійснення дочірнім банком/філією операцій, наданого органом банківського нагляду країни їх місцезнаходження.

455. Банк повідомляє Національний банк про зміни, внесені до положення про філію чи представництво банку, створені за кордоном, після їх реєстрації відповідно до вимог законодавства країни, на території якої вони створені.

456. Філія банку, створена за кордоном, може відкривати від імені банку кореспондентські рахунки в інших банках за умови повідомлення про це банком Національного банку не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дати укладення відповідного договору. Право філії відкривати від імені банку кореспондентські рахунки в інших банках визначається положенням про філію.

457. Банк подає до Національного банку інформацію та/або документи органу банківського нагляду країни місцезнаходження філії/представництва про результати проведеної перевірки діяльності філії/представництва (якщо органом банківського нагляду подаються такі документи філії/представництву) та про оцінку діяльності філії/представництва та висунуті до неї вимоги протягом 20 днів після отримання цієї інформації та/або документів.

458. Заявник для отримання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої країни подає до Національного банку такі документи:

1) заяву про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку з посиланням на рішення уповноваженого органу банку про створення дочірнього банку, філії чи представництва;

2) бізнес-план, підписаний уповноваженим представником банку, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати в поточному році, стратегію діяльності банку на наступні три роки (на кожен рік окремо) та містить:

мету створення дочірнього банку, філії, представництва;

перелік операцій/функцій, які здійснюватиме/виконуватиме дочірній банк, філія, представництво;

інформацію про очікуваних клієнтів, яких дочірній банк, філія має намір залучити з метою обслуговування;

прогнозні розрахункові баланс і звіт про фінансові результати діяльності дочірнього банку, філії на кожний із трьох наступних років;

економічне обґрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії, представництва, підписане уповноваженим представником банку, яке має містити посилання на відповідні положення бізнес-плану банку;

3) опис і відомості про управлінську та організаційну структуру дочірнього банку (підрозділи, їх підпорядкованість, порядок прийняття рішень), положення про філію або положення про представництво банку;

4) протокол із рішеннями уповноваженого органу банку про відкриття філії/представництва та про призначення керівника, головного бухгалтера філії/представництва;

5) документи, що підтверджують відповідність кандидатів на посади керівника, головного бухгалтера та відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу філії (незалежно від їх громадянства) вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установлених Законом про банки, цим Положенням та нормативно-правовим актом Національного банку щодо здійснення банками фінансового моніторингу.

459. Положення про філію банку має містити порядок припинення діяльності (ліквідації) філії.

460. Національний банк приймає рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії, представництва банку на території іншої країни або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених пунктом 458 глави 57 розділу ІХ цього Положення, протягом двох місяців із дня подання банком відповідної заяви. Рішення приймає:

1) Правління Національного банку - щодо створення дочірнього банку або філії банку в іншій країні;

2) Комітет з нагляду - щодо створення представництва банку в іншій країні.

461. Національний банк залишає заяву та документи без руху в порядку, визначеному в пункті 33-2 глави 3 розділу I цього Положення. Пакет документів, поданий повторно, розглядається Національним банком у строк, визначений пунктом 460 глави 57 розділу ІХ цього Положення.

462. Національний банк має право відмовити банку в наданні дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої держави з підстав, визначених у статті 25 Закону про банки.

463. Лист Національного банку з повідомленням про прийняте рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії, представництва банку в іншій країні є дозволом на таке створення.

464. Дозвіл на створення дочірнього банку, філії, представництва в іншій країні є дійсним протягом шести місяців із дня його отримання банком.

465. Діяльність філії банку, створеної в іншій країні, може бути припинена з ініціативи:

1) уповноваженого органу цього банку;

2) уповноваженого органу держави місцезнаходження філії.

466. Уповноважений орган банку в разі прийняття Національним банком рішення про припинення здійснення банком операцій, що здійснюються філією, зобов’язаний прийняти рішення про припинення діяльності філії.

467. Національний банк має право прийняти рішення про припинення здійснення банком операцій, що здійснюються філією, у разі:

1) порушення банком порядку відкриття філії, визначеного статтею 25 Закону про банки та цим Положенням;

2) невиконання банком вимог Національного банку щодо усунення допущених філією порушень законодавства України та/або країни місцезнаходження та/або здійснення філією ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників або інших кредиторів банку;

3) ненадання Національному банку (інспектору Національного банку чи призначеному ним аудитору) інформації/документів щодо діяльності філії;

4) збиткової діяльності філії протягом двох років поспіль;

5) порушення банком пруденційних нормативів унаслідок діяльності філії;

6) якщо діяльність філії негативно впливає на банк або створює загрозу порушення інтересів вкладників та інших кредиторів банку.

468. Банк втрачає право на здійснення операцій, що здійснюються його філією, з дня отримання рішення Національного банку про припинення здійснення банком цих операцій.

469. Банк у день отримання рішення Національного банку, визначеного пунктом 466 глави 58 розділу ІХ цього Положення, повідомляє філію про це рішення.

470. Банк протягом п’яти робочих днів після завершення процедури припинення діяльності філії повідомляє про це Національний банк з поданням засвідчених копій документів, що підтверджують таке припинення.

471. Національний банк здійснює акредитацію філій і представництв іноземних банків на території України в порядку та на умовах, визначених статтею 24 Закону про банки та цим Положенням.

472. Акредитація філії/представництва іноземного банку здійснюється шляхом прийняття рішення Національного банку про акредитацію філії/представництва іноземного банку в Україні.

473. Національний банк приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації філії/представництва іноземного банку в Україні на підставі заяви іноземного банку про відкриття філії/акредитацію представництва та доданих до неї документів, визначених статтею 24 Закону про банки та в розділі X цього Положення в такі строки:

1) протягом трьох місяців із дня подання заяви, - у разі акредитації філії іноземного банку (рішення приймає Правління Національного банку);

2) протягом одного місяця з дня подання заяви, - у разі акредитації представництва іноземного банку (рішення приймає Комітет з нагляду).

474. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення, визначеного в пункті 473 глави 59 розділу X цього Положення, повідомляє іноземний банк про:

1) акредитацію;

2) відмову в акредитації із надсиланням копії рішення та зазначенням підстав відмови.

475. Іноземний банк у разі прийняття Національним банком рішення про акредитацію філії/представництва цього банку подає документи для проведення державної реєстрації створення філії/представництва іноземного банку відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і протягом п’яти робочих днів із дня державної реєстрації повідомляє про це Національний банк.

475-1. Національний банк протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про державну реєстрацію представництва/філії іноземного банку вносить запис про таке представництво/право філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності до Державного реєстру банків і повідомляє про це іноземний банк засобами електронної пошти.

Унесення запису про філію іноземного банку до Державного реєстру банків є підставою для початку здійснення такою філією банківської діяльності.

476. Заявником у процесі акредитації філії іноземного банку в Україні є іноземний банк.

477. Заявник для акредитації філії іноземного банку подає до Національного банку документи, визначені статтею 24 Закону про банки, з урахуванням вимог глави 60 розділу Х цього Положення.

478. Положення про філію іноземного банку має бути викладене українською мовою та затверджене уповноваженим органом іноземного банку.

479. Положення про філію має містити повне найменування, інформацію про місцезнаходження, підпорядкованість філії, перелік видів діяльності/послуг, які вона має право здійснювати/надавати, порядок припинення діяльності (ліквідації) філії іноземного банку.

480. Заявник визначає перелік видів діяльності/послуг, які має право здійснювати/надавати філія, з урахуванням видів діяльності/послуг, дозволених банкам законодавством України.

481. Заявник інформує Національний банк про наявність відповідних приміщень, організацію їх охорони, технічні та інші умови діяльності філії, внутрішні процедури, спеціалістів відповідної кваліфікації, залучених для забезпечення здійснення банківських операцій та їх обліку.

482. Керівник і головний бухгалтер, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівник підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку мають відповідати вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установленим у статтях 42, 44, 45 Закону про банки та розділах II, VI цього Положення.

483. Заявник подає до Національного банку відомості щодо професійної придатності та ділової репутації керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку згідно з вимогами розділу VI цього Положення.

484. Національний банк погоджує осіб, призначених на посади керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії в порядку, визначеному розділом VI цього Положення.

485. Національний банк перевіряє відповідність законодавству України особи, призначеної на посаду відповідального працівника філії в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку щодо здійснення банками фінансового моніторингу.

486. Іноземний банк підтверджує наявність власних коштів на здійснення внесків до приписного капіталу філії іноземного банку (з урахуванням установленого статтею 24 Закону про банки його мінімального розміру) згідно з пунктами 145, 146 глави 18 розділу III цього Положення.

487. Іноземний банк подає документи для відкриття в Національному банку накопичувального рахунку для формування приписного капіталу філії за п’ять робочих днів до дня подання пакета документів для акредитації філії. Кошти у вільно конвертованій валюті для формування приписного капіталу філії іноземного банку акумулюються/перераховуються іноземним банком не пізніше ніж через п’ять робочих днів після відкриття накопичувального рахунку філії в Національному банку.

488. Заявник подає до Національного банку письмове зобов’язання іноземного банку (гарантію) про безумовне виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з діяльністю його філії в Україні, підписане головою ради чи правління іноземного банку.

489. Філія іноземного банку має бути забезпечена належним банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням і комунікаційними засобами для здійснення банківської діяльності та захисту інформації, ведення бухгалтерського обліку та складання щоденного балансу та надання статистичної звітності, проведення розрахунків й участі в системі електронних платежів Національного банку, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

490. Філія іноземного банку має бути забезпечена приміщенням, касовим вузлом, технічний стан і організація охорони яких відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку. Приміщення філії мають відповідати вимогам глави 28 розділу IV цього Положення щодо забезпечення доступу маломобільних груп населення до послуг, що надаються такою філією.

491. Національний банк має право перевірити відповідність банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщення філії іноземного банку, яка відкривається в Україні, вимогам нормативно- правових актів Національного банку.

491-1. Заявник подає відомості про організаційну структуру філії іноземного банку, оформлені згідно з додатком 3 до цього Положення.

492. Заявник подає до Національного банку повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку, про його фінансовий стан, власників істотної участі в ньому, керівників іноземного банку, відсутність або наявність зауважень уповноваженого наглядового органу до діяльності цього банку, можливі ризики для банку у зв’язку зі створенням ним філії в Україні.

493. Заявник подає до Національного банку бізнес-план філії іноземного банку на три роки, складений згідно з вимогами, визначеними пунктом 215 глави 24 розділу IV цього Положення.

494. Заявник подає до Національного банку документи для оцінки ділової репутації іноземного банку згідно з вимогами глави 9 розділу П цього Положення.

495. Заявник подає до Національного банку відомості щодо власників істотної участі в іноземному банку за формою, визначеною нормативно- правовим актом Національного банку щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку.

496. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про акредитацію філії іноземного банку повідомляє філію про це рішення Національного банку.

497. Національний банк має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з підстав, визначених статтею 24 Закону про банки.

498. Філія іноземного банку має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг за умови виконання вимог глави 27 розділу IV цього Положення.

499. Філія іноземного банку не має права відкривати відокремлені підрозділи в Україні.

500. Заявником у процесі акредитації представництва іноземного банку в Україні є іноземний банк.

501. Заявник для акредитації представництва іноземного банку подає до Національного банку документи, визначені статтею 24 Закону про банки, з урахуванням пункту 502 глави 61 розділу Х цього Положення.

502. Положення про представництво іноземного банку має бути викладене українською мовою, затверджене уповноваженим органом іноземного банку.

503. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про акредитацію представництва іноземного банку повідомляє представництво про це рішення Національного банку.

504. Національний банк має право відмовити в акредитації представництва іноземного банку в Україні з підстав, визначених статтею 24 Закону про банки.

505. Іноземний банк відповідно до статті 24 Закону про банки повідомляє Національний банк про зміни інформації та документів щодо їх філій, представництв, які надавалися Національному банку, протягом двох тижнів після внесення цих змін із наданням зміненої інформації, документів або їх засвідчених копій.

506. Іноземний банк у разі внесення змін до положення про філію/ представництво для його погодження подає до Національного банку такі документи:

1) рішення уповноваженого органу іноземного банку про внесення змін до положення про філію/представництво або його засвідчену копію;

2) нову редакцію положення про філію/представництво.

507. Іноземний банк у разі призначення на посаду нового керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії погоджує їх із Національним банком згідно з вимогами розділу VI цього Положення.

508. Іноземний банк у разі внесення змін до положення про філію у зв’язку зі зміною її приписного капіталу підтверджує наявність власних коштів на здійснення додаткових внесків до приписного капіталу філії та подає копії платіжних документів, що підтверджують унесення коштів до приписного капіталу філії на її рахунок.

509. Філія в разі внесення змін до положення про філію у зв’язку зі зміною її найменування, крім визначених у пункті 506 глави 62 розділу X цього Положення документів, подає до Національного банку заяву про надання витягу з Державного реєстру банків.

Національний банк уносить відомості про зміну найменування філії банку до Державного реєстру банків протягом п’яти робочих днів після отримання документів, передбачених у пункті 506 глави 62 розділу Х цього Положення.

Національний банк письмово повідомляє іноземний банк про внесення змін до відомостей про його філію, що містяться в Державному реєстрі банків, та надcилає витяг із Державного реєстру банків за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

Витяг із Державного реєстру банків підписується керівником з ліцензування.

510. Іноземний банк у разі внесення змін до положення про філію у зв’язку зі зміною її місцезнаходження (крім випадків перейменування міста, вулиці, зміни номера будинку), крім визначених пунктом 506 глави 62 розділу X цього Положення документів, подає підписане його уповноваженим представником запевнення про відповідність нового приміщення, касового вузла філії вимогам, установленим Законом про банки та нормативно-правовими актами Національного банку.

511. Національний банк протягом одного місяця розглядає пакет документів щодо внесення змін до положення про філію/представництво та в разі їх відповідності законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку погоджує нову редакцію положення про філію/представництво та здійснює запис про це в Державному реєстрі банків (рішення приймає Комітет з нагляду).

512. Національний банк має право відмовити в погодженні нової редакції положення про філію/представництво з таких підстав:

1) подання неповного пакета документів;

2) невідповідності поданих документів вимогам законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку;

3) приміщення та/або касовий вузол філії не відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку (у разі зміни місцезнаходження філії).

513. Національний банк у разі невідповідності нової редакції положення про філію/представництво іноземного банку законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку повідомляє про це іноземний банк із вимогою усунути невідповідність.

514. Національний банк має право ініціювати процедуру припинення діяльності (ліквідації) філії іноземного банку в порядку, визначеному законодавством України.

515. Національний банк скасовує акредитацію представництва іноземного банку в Україні не пізніше, ніж через 15 робочих днів із дня отримання відповідної інформації/документів у таких випадках:

1) повідомлення іноземного банку про закриття в Україні його представництва - у такому разі до Національного банку подаються такі документи:

заява іноземного банку про закриття представництва, підписана уповноваженим представником іноземного банку;

рішення уповноваженого органу іноземного банку про закриття представництва чи його засвідчена копія;

2) набрання законної сили рішенням суду про закриття в Україні представництва іноземного банку - у такому разі до Національного банку подається це рішення суду;

3) відкликання в іноземного банку банківської ліцензії та його ліквідації (банкрутства) - у такому разі до Національного банку подається рішення уповноваженого органу іноземної країни про ліквідацію (банкрутство) іноземного банку чи його засвідчена копія;

4) наявність інформації, що іноземний банк уключений до переліку осіб, до яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.

516. Національний банк має право скасувати акредитацію представництва іноземного банку в Україні в разі порушення представництвом банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також у разі отримання Національним банком на його запит інформації від уповноваженого органу іноземної країни про відкликання в іноземного банку банківської ліцензії та його ліквідацію (банкрутство).

517. Національний банк скасовує акредитацію представництва іноземного банку шляхом прийняття Комітетом з нагляду рішення про скасування акредитації представництва іноземного банку та внесення (здійснення) запису до Державного реєстру банків про скасування акредитації представництва.

518. Датою запису до Державного реєстру банків про скасування акредитації представництва іноземного банку в Україні вважається дата набрання чинності рішенням Комітету з нагляду про скасування акредитації представництва.

519. Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку;

2) у разі відкликання Національним банком банківської ліцензії, виданої банку, з власної ініціативи (за наявності підстав, визначених у статті 77 Закону про банки) або за пропозицією Фонду гарантування вкладів згідно із Законом про систему гарантування.

520. Ліквідація банку за рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку здійснюється в порядку, визначеному законодавством про ліквідацію юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених главою 64 розділу XI цього Положення.

521. Ліквідація банку в разі відкликання Національним банком банківської ліцензії, виданої банку, з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів здійснюється в порядку, визначеному Законом про систему гарантування.

522. Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим із дня внесення запису про припинення банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

523. Національний банк здійснює виключення із Державного реєстру банків відомостей про банк у зв’язку з його ліквідацією в порядку, визначеному главою 65 розділу XI цього Положення.

524. Банк може бути ліквідований за рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, за умови отримання згоди Національного банку.

525. Банк для отримання згоди Національного банку на ліквідацію банку за рішенням його власників подає до Національного банку такі документи:

1) рішення єдиного акціонера або протокол із рішеннями зборів акціонерів про ліквідацію банку, обрання ліквідатора/ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації банку та іншими рішеннями, передбаченими законодавством України про припинення юридичних осіб (його засвідчену копію);

2) порядок ліквідації банку, затверджений рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку;

3) інформацію про ліквідатора/голову та членів ліквідаційної комісії банку, що підтверджує їх відповідність вимогам, установленим Законом про систему гарантування для ліквідатора банку та осіб, залучених до ліквідації.

526. Порядок ліквідації банку, що подається до Національного банку згідно з підпунктом 2 пункту 525 глави 64 розділу ХІ цього Положення, має містити інформацію про порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до банку, обсяги вимог кредиторів, перелік конкретних заходів щодо їх задоволення та строки виконання заходів щодо припинення здійснення банківської діяльності.

527. Правління Національного банку приймає рішення про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням його власників.

528. Правління Національного банку одночасно з прийняттям рішення про надання згоди на ліквідацію банку за рішенням його власників приймає рішення про відкликання банківської ліцензії, виданої банку.

529. Національний банк відмовляє в наданні згоди на ліквідацію банку за рішенням його власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк повинен бути віднесений до категорії проблемних або неплатоспроможних (рішення приймає Правління Національного банку).

530. Ліквідація банку за рішенням його власників починається з дати прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії, виданої банку.

531. Голова ліквідаційної комісії, обраної для здійснення ліквідації банку, керує її роботою. У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов’язки виконує заступник голови цієї комісії.

532. Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначений ліквідаційною комісією уповноважений представник - член ліквідаційної комісії, який діє на підставі відповідної довіреності.

533. Ліквідатор/ліквідаційна комісія з дати відкликання Національним банком у банку банківської ліцензії до дати внесення запису про ліквідацію банку до Єдиного державного реєстру щомісяця до 10 числа має надавати Національному банку інформацію станом на початок місяця про виконання порядку ліквідації банку (про задоволення вимог кредиторів і про витрати, пов’язані з ліквідаційною процедурою).

534. Комітет з нагляду приймає рішення щодо виключення відомостей про банк із Державного реєстру банків на підставі документів, що подаються до Національного банку ліквідатором/головою ліквідаційної комісії банку (у разі ліквідації банку за рішенням його власників) або Фондом гарантування вкладів (у разі ліквідації банку згідно з пунктом 521 глави 63 розділу XI цього Положення) після внесення запису про припинення банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру. Комітет з нагляду приймає рішення протягом одного місяця з дати подання до Національного банку всіх документів, визначених у пункті 535 або 536 глави 65 розділу ХI цього Положення.

535. Ліквідатор/голова ліквідаційної комісії банку в разі ліквідації банку за рішенням його власників для виключення відомостей про банк із Державного реєстру банків подає до Національного банку:

1) рішення єдиного акціонера чи протокол із рішеннями загальних зборів акціонерів банку про затвердження ліквідаційного балансу банку та звіту ліквідатора/ліквідаційної комісії про завершення ліквідації банку (їх засвідчені копії);

2) ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора/ліквідаційної комісії про завершення ліквідації банку, засвідчені підписами ліквідатора/голови ліквідаційної комісії та затверджені рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку;

3) відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

4) аудиторський звіт/висновок про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу банку;

5) інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;

6) акти про передавання документів банку до архіву Національного банку;

7) інформацію про припинення повноважень/звільнення керівників банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту, що відбулися після прийняття рішення про ліквідацію банку за рішенням його власників (з датою припинення повноважень/звільнення кожного), та засвідчені копії рішень уповноваженого органу/уповноваженої особи про таке припинення повноважень/звільнення.

Національний банк має право вимагати в ліквідатора/голови ліквідаційної комісії банку подання додаткових документів, які підтверджують дані ліквідаційного балансу банку. Ліквідатор/голова ліквідаційної комісії банку подає додаткові документи не пізніше ніж через п’ять робочих днів із дати отримання відповідного запиту Національного банку.

536. Фонд гарантування вкладів у разі ліквідації банку згідно з пунктом 521 глави 63 розділу XI цього Положення для виключення відомостей про банк із Державного реєстру банків подає до Національного банку:

1) рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів про затвердження ліквідаційного балансу банку та звіту Фонду гарантування вкладів або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів про завершення ліквідації банку (їх засвідчені копії);

2) складений відповідно до нормативно-правового акта Фонду гарантування вкладів щодо порядку виведення банків із ринку звіт Фонду гарантування вкладів або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів про завершення ліквідації банку;

3) акти про передавання документів банку до архіву Національного банку;

4) інформацію про припинення повноважень/звільнення керівників банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту, що відбулися після прийняття рішення про визнання банку неплатоспроможним або про відкликання Національним банком у банку банківської ліцензії з власної ініціативи (з датою припинення повноважень/звільнення кожного) та засвідчені копії рішень уповноваженого органу/уповноваженої особи про таке припинення повноважень/звільнення.

537. Філія іноземного банку може бути ліквідована за рішенням:

1) іноземного банку;

2) Національного банку про відкликання банківської ліцензії, виданої філії іноземного банку.

538. Порядок ліквідації філії іноземного банку визначається положенням про філію іноземного банку.

539. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку в разі:

1) наявності хоча б однієї з підстав, передбачених статтею 77 Закону про банки для відкликання банківської ліцензії банку;

2) невиконання іноземним банком зобов’язань, що виникли у зв’язку з діяльністю його філії в Україні;

3) неприведення філією іноземного банку своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України в строки, установлені статтею 75 Закону про банки.

540. Рішення про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку приймає Правління Національного банку.

541. Національний банк негайно повідомляє філію іноземного банку, іноземний банк і орган банківського нагляду країни, в якій зареєстровано іноземний банк, про відкликання банківської ліцензії філії іноземного банку та розміщує інформацію про це відкликання на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

543. Філія іноземного банку в день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії припиняє здійснення всіх операцій і починає процедуру ліквідації в порядку, передбаченому положенням про філію іноземного банку, включаючи виконання своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

544. Національний банк здійснює виключення з Державного реєстру банків відомостей про філію іноземного банку на підставі отриманої від іноземного банку інформації про ліквідацію такої філії, яка містить опис здійснених заходів із задоволення вимог кредиторів. Іноземний банк разом з інформацією про ліквідацію філії подає до Національного банку акти про передавання документів цієї філії до архіву Національного банку.

545. Банк, що припиняє банківську діяльність за рішенням єдиного акціонера або загальних зборів акціонерів банку про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи, у порядку, передбаченому Законом про спрощені процедури (далі - банк, що припиняється), для погодження плану припинення банківської діяльності банку без припинення юридичної особи (далі - план припинення) подає до Національного банку такі документи:

1) заяву про погодження плану припинення, підписану уповноваженим представником банку, що припиняється;

2) рішення єдиного акціонера або протокол із рішеннями загальних зборів акціонерів банку про припинення здійснення банківської діяльності банку, що припиняється, без його припинення як юридичної особи, про затвердження плану припинення та, на розсуд акціонера/загальних зборів акціонерів банку, про надання органу управління або уповноваженій особі банку повноважень щодо внесення змін до плану припинення (його засвідчену копію);

3) план припинення, затверджений єдиним акціонером або загальними зборами акціонерів банку.

546. План припинення має відповідати таким вимогам: