Про затвердження Положення про екстрену підтримку Національним банком України ліквідності банків

Прогнозні обсяги відпливу грошових коштів та грошових надходжень протягом строку користування кредитом визначаються на підставі базового сценарію прогнозу грошових потоків банку.

48. Після прийняття рішення про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку Національний банк укладає з банком кредитний договір, договори застави, іпотеки, поруки.

49. Банк може подавати Національному банку заяви на отримання траншів та/або продовження строку користування траншами відповідно до умов укладених з Національним банком кредитного договору та генерального договору.

Заяву про продовження строку користування траншем має бути подано банком не пізніше ніж за п’ять робочих днів до настання дати повернення траншу.

Разом із заявою на отримання траншу та/або продовження строку користування траншем банк подає актуалізований станом на дату подання такої заяви прогноз грошових потоків банку (базовий та песимістичний сценарії) за формою, визначеною Національним банком, який має містити пояснення щодо прийнятих під час його побудови припущень, обґрунтування запитуваної суми траншу та строку користування ним і відображати джерела повернення кредиту.

50. Національний банк має право вимагати від банку додаткову інформацію та/або документи, необхідні для опрацювання питання щодо надання траншу та/або продовження строку користування траншем.

51. Транш надається в межах суми кредиту на строк, що не перевищує 14 днів, за таких умов:

1) запитувана сума траншу не повинна перевищувати прогнозний обсяг відпливу грошових коштів для виконання зобов'язань банку перед його вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних із банком осіб) протягом двох найближчих тижневих інтервалів, зазначених у поданому банком базовому сценарії прогнозу грошових потоків, зменшений на прогнозний обсяг грошових надходжень банку за той самий період, з урахуванням необхідності дотримання банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів у Національному банку (ураховуючи облігації внутрішньої державної позики України, які банки зараховують у покриття цих резервів);

2) банк забезпечує достатність обсягу майна/гарантій, наданого(их) у забезпечення виконання зобов'язань банку за кредитом для екстреної підтримки ліквідності банку, відповідно до вимог пункту 26 розділу III цього Положення, з урахуванням запитуваного траншу;

3) банк не має інших джерел підтримання ліквідності (у тому числі за рахунок залучення коштів на міжбанківському кредитному ринку та за допомогою стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи) в обсязі, достатньому для виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами (крім пов'язаних з банком осіб), що має бути підтверджено банком у заяві на отримання траншу;

5) структура власності банку не визнана Національним банком непрозорою.

52. Рішення про надання чи відмову в наданні траншу та/або продовженні строку користування траншем приймає уповноважена посадова особа Національного банку, яка відповідно до розпорядчих актів Національного банку наділена такими повноваженнями (далі - уповноважена особа). Рішення приймається з урахуванням рекомендацій Кредитного комітету Національного банку протягом трьох робочих днів з дня отримання Національним банком заяви банку на отримання траншу та/або продовженні строку користування траншем.

За рекомендацією Кредитного комітету питання про надання чи відмову в наданні банку траншу та/або продовження строку користування траншем може бути внесене на розгляд Правління Національного банку. У такому випадку строк прийняття рішення про надання чи відмову в наданні траншу та/або продовження строку користування траншем може бути подовжений до п'яти робочих днів після дня отримання Національним банком заяви банку на отримання траншу та/або продовження строку користування траншем.

53. Національний банк має право відмовити банку в наданні траншу та/або продовженні строку користування траншем в разі:

1) наявності хоча б одного з фактів, визначених у пункті 71 розділу IX цього Положення;

2) невиконання банком будь-якої умови надання траншу, визначеної в пункті 51 розділу VI цього Положення;

3) ненадання або надання не в повному обсязі інформації та/або документів, зазначених у пунктах 49, 50 розділу VI цього Положення;

4) установлення факту виплати банком протягом трьох місяців, що передують зверненню банку до Національного банку з клопотанням про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності, або в будь-який час після такого звернення коштів пов'язаним із банком особам;

5) якщо Національним банком буде встановлено, що надані банком обґрунтування та пояснення щодо запитуваної суми траншу, джерел повернення кредиту, неможливості використання банком інших джерел підтримання ліквідності та/або інформація, зазначена банком у прогнозі грошових потоків, є необґрунтованими. У такому випадку Національний банк може запропонувати банку скоригувати запитувану суму траншу та/або строк користування ним та подати до Національного банку оновлену заяву на отримання траншу та/або продовження строку користування траншем.

54. Національний банк надає транш та/або продовжує строк користування траншем не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про надання траншу та/або продовження строку користування траншем.

Національний банк у разі прийняття рішення про відмову банку в наданні траншу та/або продовженні строку користування траншем не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє про це банк з обґрунтуванням причин відмови.

55. Національний банк з метою зниження ризику ліквідності банку встановлює обмеження та вимоги щодо діяльності банку на строк дії кредитного договору, зокрема щодо:

1) обмеження здійснення активних операцій обсягом (у розрізі валют), що склався на дату прийняття рішення Правління Національного банку про надання кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку. Таке обмеження не поширюється на операції за зобов'язаннями з кредитування, які виникли до дати прийняття рішення Правління Національного банку, операції овернайт з банками, клас яких визначений не нижче ніж другий відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями-1, та операції з депозитними сертифікатами Національного банку;

__________

-1З урахуванням вимог пункту 5 постанови Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 "Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями".

2) заборони здійснення активних операцій з пов'язаними з банком особами та особами, які пов'язані з ними юридичними та/або економічними взаємозв'язками, або мають спільні джерела доходів, або мають спільні джерела повернення кредитів. Таке обмеження не поширюється на операції з надання кредитів овердрафт працівникам банку за зарплатними проектами;

3) заборони здійснення інвестицій та придбання цінних паперів. Таке обмеження не поширюється на операції з придбання цінних паперів, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

4) заборони викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії;

5) заборони здійснення викупу або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії, за винятком випадку, коли таке погашення відбувається за погодженням з Національним банком, та випадків, передбачених договорами публічної оферти;

6) заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років і випадків, установлених законодавством України;

7) заборони виплати дивідендів акціонерам/учасникам банку, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;

8) заборони дострокового повернення коштів пов'язаним із банком особам (крім спрямування достроково повернених коштів на збільшення капіталу банку);

9) заборони виплати інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які не є складовою частиною основної та додаткової заробітної плати;

10) заборони придбання без погодження з Національним банком основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім тих, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя;

11) заборони укладання депозитних договорів, що передбачають авансову виплату процентів.

56. Національний банк має право встановлювати додаткові обмеження та вимоги щодо діяльності банку.

57. Національний банк на період користування банком кредитом для екстреної підтримки ліквідності запроваджує процедуру особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначає куратора.

58. Зміна умов кредитного договору здійснюється шляхом унесення змін до нього на підставі клопотання банку, яке має містити обґрунтовані пояснення необхідності таких змін.

59. Клопотання про продовження строку користування кредитом має бути подано банком не пізніше ніж за 10 робочих днів до настання дати повернення кредиту та містити обґрунтовані пояснення причин, які призвели до неспроможності банку забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком.

60. Банк разом з клопотанням про продовження строку користування кредитом має подати такі документи:

1) копію рішення уповноваженого органу управління банку (спостережної ради, правління) щодо звернення до Національного банку за продовженням строку користування кредитом для екстреної підтримки ліквідності банку (належним чином завірену);

2) актуалізований прогноз грошових потоків банку на наступні чотири місяці (базовий та песимістичний сценарії), підписаний головою правління банку. Банк разом з прогнозом грошових потоків має подати такі документи: пояснення, обґрунтування щодо запитуваного строку кредиту, джерел його повернення, припущень, прийнятих під час побудови прогнозу грошових потоків; документи, що підтверджують право власності на активи, вартість активів, величину грошових потоків афілійованих із банком осіб, якщо прогнозний обсяг надходжень від таких активів та/або потоків становить п’ять або більше процентів від загального прогнозного обсягу грошових надходжень банку за відповідний період;

3) документи, визначені в пунктах 5 - 11 додатка 7 до цього Положення (крім випадків, коли інформація щодо майна/гарантій, що забезпечують виконання зобов’язань за кредитним договором, що міститься в документах, поданих банком Національному банку відповідно до пункту 41 розділу V цього Положення, залишається незмінною).

61. Національний банк має право вимагати від банку іншу інформацію та/або документи, необхідні для опрацювання питання щодо зміни умов кредитного договору.

62. Національний банк для прийняття рішення про зміну умов кредитного договору має право в разі потреби здійснити інспекційну перевірку банку.

63. Рішення про зміну істотних умов кредитного договору, а саме суми кредиту та строку користування ним, процентної ставки за користування кредитом/траншем, структури забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором приймає Правління Національного банку.

64. Рішення про зміну інших умов кредитного договору можуть приймати уповноважені посадові особи Національного банку.

65. Національний банк має право прийняти рішення про відмову в зміні умов кредитного договору, якщо Національним банком буде встановлено, що надані банком пояснення причин, які призвели до необхідності зміни умов кредитного договору (у тому числі причини неспроможності забезпечити своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Національним банком), та/або інформація, зазначена банком у прогнозі грошових потоків, є необґрунтованими.

66. Банк зобов'язаний відповідно до форми, доведеної до його відома Національним банком, щомісячно відповідно до умов генерального договору та/або кредитного договору надавати Національному банку інформацію, підписану головою правління банку, про стан дотримання прогнозних показників грошових потоків та вимог кредитного договору, генерального договору, договорів застави/іпотеки/поруки, ужитих заходів щодо подолання дефіциту ліквідності та пошуку іншого джерела підтримання ліквідності банку, стан та вартість майна, що є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності, дотримання встановлених на період користування кредитом обмежень та вимог.

67. Банк протягом строку дії кредитного договору має щотижня подавати до Національного банку прогноз грошових потоків банку за формою, визначеною Національним банком (базовий та песимістичний сценарії), та щоденно - інформацію про фактичні грошові потоки банку за формою, визначеною Національним банком.

Національний банк має право вимагати від банку додаткову інформацію та/або документи, необхідні для аналізу прогнозних та/або фактичних грошових потоків банку.

68. Національний банк протягом строку дії кредитного договору має право здійснювати інспекційну перевірку банку щодо відповідності майнових прав за укладеними банком кредитними договорами, які є предметом застави за кредитами Національного банку, вимогам, визначеним у рядках 8 - 10 таблиці додатка 2 до цього Положення. У разі необхідності перелік питань, який підлягає перевірці, може бути розширений.

69. Голова правління банку протягом строку дії кредитного договору несе персональну відповідальність за надання достовірної інформації Національному банку, відповідність та достатність майна/гарантій, наданого(их) для забезпечення зобов'язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності, уключаючи достовірність даних щодо майнових прав за укладеними банком кредитними договорами з юридичними та фізичними особами.

70. Національний банк має право реалізувати своє переважне і безумовне право відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" шляхом списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку, за якою настав строк погашення, та/або задовольнити вимоги Національного банку за кредитом у повному обсязі за рахунок відчуження заставленого майна, набуття його у власність (включаючи позасудовий порядок) та/або за рахунок грошових надходжень за цінними паперами, та/або отримання коштів від погашення/стягнення за гарантією/порукою/предметом застави.

71. Національний банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань банку за кредитним договором та/або генеральним договором, за наявності хоча б одного з таких фактів:

1) невиконання банком умов кредитного договору та/або генерального договору;

2) невиконання банком умов будь-якого іншого укладеного з Національним банком кредитного або іншого договору, за яким Національний банк є кредитором банку;

3) невиконання банком та/або майновим поручителем та/або поручителем умов договору застави/іпотеки/поруки, що забезпечує виконання зобов'язань банку за кредитним або іншим договором, за яким Національний банк є кредитором банку (у тому числі за кредитним договором);

4) суттєве відхилення фактичних результатів діяльності банку від прогнозних показників згідно з прогнозом грошових потоків, яке свідчить про неспроможність банку виконати зобов'язання перед його вкладниками та іншими кредиторами, у тому числі перед Національним банком;

5) порушення банком установлених Національним банком обмежень та вимог щодо його діяльності;

6) виявлення факту надання банком та/або майновим поручителем та/або поручителем недостовірної інформації Національному банку, яка пов'язана з наданням кредиту для екстреної підтримки ліквідності банку;

8) структура власності банку визнана Національним банком непрозорою;

9) оспорювання дійсності кредитного договору та/або генерального договору або їх окремих положень банком або іншими особами;

10) оспорювання дійсності, припинення або визнання недійсними гарантій та/або договорів застави/іпотеки/поруки, що забезпечують виконання зобов'язань банка за кредитним договором та/або генеральним договором;

11) виявлення факту недійсності заяв та гарантій, наданих банком та/або майновим поручителем та/або поручителем під час укладення кредитного договору та/або генерального договору, договорів застави/іпотеки/поруки;

12) наявність незадоволених банком вимог, претензій або позовів третіх осіб, якщо сума окремої вимоги, претензії, позову перевищує 1 (один) процент від вартості активів банка, визначеної за даними його останньої наявної місячної звітності.

72. Списання простроченої заборгованості банку здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими та розпорядчими актами Національного банку.

73. Національний банк має право відповідно до статті 71 Закону України "Про Національний банк України" залишити заставлене майно за собою за справедливою вартістю.

Перелік майна, яке є прийнятним для забезпечення виконання зобов’язань за кредитом для екстреної підтримки ліквідності в разі вичерпання банком доступу до стандартних інструментів регулювання ліквідності

1. Нерухоме майно, розташоване за межами обласних та районних центрів [крім єдиних (цілісних) майнових комплексів, об’єктів виробничої або складської нерухомості].

2. Нерухоме майно є земельною ділянкою без забудови, яка розташована поза межами адміністративної або житлової забудови міст Київ, Дніпро, Одеса, Харків і Львів.

3. Єдиний (цілісний) майновий комплекс, який за результатами його річної фінансової звітності має збиток від операційної діяльності [код рядка 2195 Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форми № 2 або код рядка 2195 Консолідованого звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форми № 2-к, визначених у додатках 1 та 2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами)] або має дохід за рахунок активів, що не входять до складу єдиного (цілісного) майнового комплексу.

4. Виробнича або складська нерухомість, експлуатація якої не приносить дохід.

5. Спеціалізоване нерухоме майно, ознаки якого визначені Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 [крім випадків його застави у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу].

6. Об’єкти нерухомого майна, щодо яких встановлено невідповідність фактичних характеристик об’єкта даним, зазначеним у правовстановлюючій, технічній, обліковій документації.

7. Об’єкти нерухомого майна, які територіально розміщуються в середині майнових комплексів та не мають незалежних інженерних комунікацій (енерго-, водо-, газо-, теплопостачання та каналізації), а також під’їзних шляхів.

8. Об’єкти нерухомого майна, технічний стан яких відповідно до Національного стандарту ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 "Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02 липня 2016 року № 213, характеризується як не придатний до нормальної експлуатації або аварійний.".

9. Інше нерухоме майно за наявності обґрунтованих підстав вважати неприйнятним для передавання в заставу Національному банку України.