ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 18.06.2015 № 391 |
Про затвердження Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року
Відповідно до Указу Президента України "Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020" від 12 січня 2015 року № 5/2015 та рішень Національної ради реформ під головуванням Президента України Порошенка П.О. (протоколи засідань від 17 лютого 2015 року та від 15 травня 2015 року) та з метою впровадження реформ фінансового сектору України Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року (далі - Програма), що додається.
2. Заступникові Голови Національного банку України Рашковану В.Л. надати пропозиції щодо кандидатур керівників проектів Національного банку України для реалізації Програми на розгляд Правління Національного банку України.
3. Департаментам грошового обігу (Зайвенко В.П.), інформаційних технологій (Нагорнюк В.В.), інформаційної безпеки (Лук'янов Д.О.) та роздрібних платежів (Шацький С.С), Банкнотно-монетному двору (Шевчук А.В.) переглянути до 15 липня 2015 року наявні стратегічні та інвестиційні програми на їх відповідність до напрямів Програми та подати їх на розгляд і затвердження тимчасовому Керівному комітету з реорганізації структури Національного банку України та Правлінню Національного банку України.
4. Керівникам проектів, підрозділам Національного банку України забезпечити виконання заходів Програми та щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати інформацію про реалізацію заходів Програми Управлінню стратегії та реформування банківської системи (Відякін М. М.) для її узагальнення та інформування Правління Національного банку України.
5. Управлінню інформації та громадських комунікацій (Бондаренко Н.М.) забезпечити розміщення Програми на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
6. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.
| Голова | В.О. Гонтарева |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
18.06.2015 № 391
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
розвитку фінансового сектору України до 2020 року
У цій Програмі застосовуються такі скорочення:
Національний банк України - НБУ.
Міністерство фінансів України - Мінфін.
Міністерство юстиції України - Мін'юст.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - МЕРТУ.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - ФГВФО.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - НКФП.
Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року - Програма.
Міжнародний валютний фонд - МВФ.
Європейський Союз - ЄС.
Європейський банк реконструкції та розвитку - ЄБРР.
Банк міжнародних розрахунків - BIS.
Міжнародна організація комісій з цінних паперів - IOSCO.
Міжнародна асоціація страхових наглядів - IAIS.
I. Мета Програми та принципи реформ
Головною метою Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року (далі - Програма)-1 є створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно зі стандартами ЄС.
__________
-1 Програму розроблено відповідно до Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" тощо.
Досягнення мети Програми забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов'язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового сектору. В основу Програми покладено такі базові принципи:
- європейська інтеграція;
- лібералізація фінансових ринків та набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг;
- збалансованість економічних інтересів, через формування ринкового конкурентоспроможного середовища;
- незалежність та ефективність роботи регуляторів, здійснення нагляду на основі оцінки ризиків;
- прозорість та високі стандарти розкриття інформації учасниками фінансового сектору та регуляторами;
- відповідальність та довіра між учасниками фінансового сектору та регуляторами;
- цілісність фінансової системи, всебічний захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів.
Запорукою успішної реалізації Програми є синхронне впровадження таких дій і заходів:
- досягнення макроекономічної стабілізації, у тому числі таргетованої низької (5 % ± 1 % на рік) інфляції, відсутність дисбалансів зовнішнього сектору, відновлення економічного зростання, що забезпечать нормалізацію відсоткових ставок;
- проведення економічної дерегуляції та стимулюючої податкової реформи, що забезпечить приплив місцевого та зовнішнього капіталу в економіку;
- неухильне дотримання гарантій прав власності та принципів відповідальності за завдані збитки через реалізацію судової реформи й реформи правоохоронної системи.
Реформи проводитимуться в усіх сегментах фінансового сектору - у банківському секторі, секторі небанківських фінансових установ, на фондовому ринку та ринку капіталу тощо. Ефективність реформ буде досягнута шляхом проведення комплексних змін:
- у регуляторах фінансового сектору - шляхом зміцнення інституційної спроможності регуляторних органів та створення відповідних умов для ефективного нагляду та впливу, зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу;
- в учасників фінансового сектору (різних форм власності) - шляхом очищення від "баластів" та проблемних установ, відновлення та посилення довіри до гравців ринку, стимулювання розвитку, прозорості й конкуренції у всіх сегментах, забезпечення рівноправності учасників фінансового сектору.
II. Поточний стан і проблеми фінансового сектору, що потребують вирішення
Розвиток фінансового сектору протягом 2009 - 2014 років мав дискретний та непропорційний характер. Банківська система зростала випереджаючими темпами порівняно з іншими сегментами фінансового сектору, зокрема емісійна діяльність на ринку акцій, корпоративних облігацій, випуск цінних паперів інститутів спільного інвестування. Розвиток небанківського фінансового сектору було ускладнено відсутністю ефективного законодавства, систем регулювання та пруденційного нагляду, що призвело до появи значної кількості кептивних фінансових установ та "фінансових пірамід", стримувало розвиток ринку фінансових послуг і призводило до поглиблення кризи недовіри до фінансового сектору в цілому.
Внутрішні шоки, головним чином військовий конфлікт на сході, негативно вплинули на розвиток економіки, знизивши довіру споживачів фінансових послуг до банківського сектору, та розбалансували фінансові ринки. Скорочення економічної активності, торговельні дисбаланси спричинили девальвацію та прискорення інфляції до 30 % річних. Ці події призвели до погіршення якості кредитних портфелів банківської системи, що зумовило необхідність очищення банківської системи, що почалося у 2014 році, та потребувало додаткового збільшення капіталу в банки для створення значних резервів під активні операції. У 2014 році відрахування в резерви стало визначальним чинником збитковості банківської системи. Ситуацію з проблемними балансами банків ускладнює відсутність ефективних систем захисту прав кредиторів і споживачів, насамперед гарантій прав власності та неупередженого судочинства.
Ознаки системних проблем у фінансовому секторі України:
- різке зростання частки проблемних активів на балансах банків - частка проблемних кредитів у банківському секторі зросла із 12,9 % на початку 2014 р. до 24,7 % наприкінці I кварталу 2015 року;
- суттєвий відплив депозитів із банківського сектору: - "-"45,4 % за 2014 рік та I квартал 2015 року за валютними депозитами та - "-" 17,9 % за гривневими депозитами;
- жорсткі адміністративні заходи (у т. ч. щодо зняття депозитів, валютно-обмінних операцій), що були запроваджені у зв'язку із розгортанням військового конфлікту та економічною кризою;
- висока доларизація кредитів та депозитів - 55,9 % та 53,4 % відповідно станом на кінець I кварталу 2015 року;
- незбалансована база активів і пасивів банків: співвідношення кредитів до депозитів сягнуло пікового значення 226,7 % у 2009 році та становило 158,8 % на кінець I кварталу 2015 року;
- з I кварталу 2014 року до II кварталу 2015 року 47 банків, із них один системно важливий банк, було оголошено неплатоспроможними;
- недостатні розміри власного та регулятивного капіталу банків унаслідок погіршення якості кредитів й інших активів і доформування резервів за активними операціями з початку 2014 року;
- масовий вихід із України великих європейських гравців фінансового сектору - після кризи 2008 - 2009 років близько 10 європейських банків продали свої дочірні банки в Україні або припинили ведення роздрібного бізнесу;
- відсутність первинних публічних розміщень (IPO) акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах протягом 2013 - 2014 років;
- зменшення обсягу торгів на вітчизняних біржах (крім державних облігацій) на 38 % у 2014 році, до 76 млрд. грн., у тому числі торгів акціями та деривативами на 46 %, до 36 млрд. грн.;
- низька та незмінна протягом 2008 - 2014 років частка страхових компаній у структурі фінансового сектору - від 2,6 % до 3 % від загального;
- низький рівень активів системи пенсійного забезпечення на рівні 2,5 млрд. грн., або 0,2 % від ВВП на кінець 2014 року.
Ринок фінансових послуг залишається дуже фрагментарним із низькою капіталізацією через нестабільні умови ведення бізнесу, незахищеність права власності та низький рівень корпоративного управління. Крім того, подальший розвиток фінансового сектору стримують наявність таких чинників:
- існування на ринку фінансових установ, які не виконують та не мають на меті виконувати функції фінансового посередництва і створюють суттєві системні ризики для сектору;
- недостатній рівень або повна відсутність гарантій прав захисту інтересів споживачів фінансових послуг (у т. ч. позичальників) і кредиторів;
- низький рівень стандартів управління платоспроможністю та ліквідністю банків;
- дія жорстких адміністративних заходів;
- велика частка кредитів, виданих пов'язаним особам, на балансі банків;
- операційна залежність державних банків;
- висока концентрація активів системно важливих банків;
- відсутність належної інфраструктури ринку капіталу, у т. ч. фондового ринку;
- обмежена кількість фінансових інструментів, у т. ч. хеджування ризиків;
- неможливість функціонування в Україні більшості міжнародних систем Інтернет-розрахунків;
- неефективне податкове законодавство в частині оподаткування інвестиційних доходів та учасників фінансового сектору;
- зловживання окремими фінансовими установами умовами кредитних договорів;
- відсутність дієвих алгоритмів збереження та повернення активів неплатоспроможних банків;
- низька фінансова грамотність населення;
- низька ефективність нагляду за банками та іншими фінансовими установами, що не дає можливості вчасно упередити розвиток ризиків;
- обмеженість повноважень та незалежності регуляторів для вжиття заходів впливу на учасників фінансового сектору;
- відсутність ефективних інструментів виведення з ринку проблемних фінансових установ.
III. Бачення майбутнього
У процесі реалізації напрямів та виконання завдань Програми очікується, що до 2020 року будуть створені передумови стабільного розвитку економіки України, перетворення фінансового сектору України у конкурентоспроможне середовище з інвестиційно-інноваційним кліматом. Програма реформування фінансового сектору має на меті досягнення таких цілей до 2020 року:
Фінансова стабільність та сталий розвиток.
- Кількість банків зменшилась, банківський сектор став більш консолідованим та має диверсифіковану структуру - система більш конкурентоспроможна та менш фрагментарна.
- Банківське кредитування відновлено, його обсяги збільшуються темпами, що забезпечують бажану динаміку економічного зростання і не створюють інфляційного тиску.
- Баланси фінансових установ очищено від проблемних активів, резерви за ризиками формуються вчасно та в повному обсязі, ліміти кредитування великих позичальників та пов'язаних осіб дотримуються в повному обсязі.
- Сталий приплив депозитів до банківської системи, суттєве зростання частки депозитів із терміном розміщення понад дев'ять місяців. Поява нових джерел довгострокових фінансових ресурсів банків на внутрішньому ринку. Співвідношення кредитів до депозитів у банківській системі перебуває в діапазоні 110 % - 130 %.
- Впроваджено макропруденційний та мікропруденційний нагляд на основі оцінки наявних і потенційних ризиків (risk based supervision). Досягнуто стійкість фінансової системи до макроекономічних шоків і контрциклічність фінансового сектору.
- Показник достатності капіталу по системі перевищує 10 % відповідно до принципів Базель III, запроваджено додаткові буфери капіталу. Банки більш незалежні в оцінці кредитних ризиків і формуванні необхідних резервів за активними операціями.
- Запроваджено єдині правила ЄС щодо вільного руху капіталу, лібералізоване валютне законодавство, впроваджено механізми хеджування валютних ризиків - доларизація пасивів українських банків на рівні нижче 40 %.
Інфраструктура фінансового сектору.
- Фінансові установи виконують виключно функції фінансового посередництва.
- Зменшено кількість державних банків та їх вплив на економіку, визначено місію, напрями діяльності та інструментарій державних банків, підвищено стандарти корпоративного управління шляхом упровадження практик приватного сектору.
- Підвищено роль та функції наглядових рад банків і небанківських фінансових установ, впроваджено нові вимоги до систем внутрішнього аудиту та контролю в банках і в небанківських фінансових установах.
- Зменшено частку готівкових розрахунків і частку готівки у грошовій масі за рахунок упровадження відкритих процедур і принципів функціонування, регулювання діяльності платіжних систем в Україні та створення сприятливих умов для використанням електронних платіжних засобів. Створено конкурентне середовище для впровадження та використання інноваційних платіжних інструментів та сервісів.
- Запроваджено накопичувальну систему пенсійного забезпечення Збільшено кількість доступних фінансових інструментів на внутрішньому ринку. Обсяг активів другого рівня пенсійної системи відносно ВВП досяг 10 %, пенсійні заощадження населення - 15 %.
- Кількість страхових компаній зменшилась, а рівень проникнення страхування збільшився з 0,7 % до 7 % ВВП за рахунок зростання чистих премій. Запроваджено накопичувальне страхування. Обсяг довгострокових інвестицій в економіку України за рахунок довгострокових резервів страховиків зі страхування життя збільшився з 5 млрд. грн. до 15 млрд. грн. Створені передумови для розвитку агрострахування та добровільного медичного страхування.
- Забезпечено функціонування інфраструктури фондового ринку, впроваджені нові вимоги до перебування цінних паперів у лістингу бірж. Модернізовано систему клірингу та розрахунків, забезпечено здійснення Центральним депозитарієм депозитарного обліку всіх емісійних цінних паперів. Обсяг активів ІСІ щодо ВВП зріс до 10 %.
- Посилено вимоги до діяльності професійних учасників на ринку цінних паперів, зокрема запроваджено нові підходи до боротьби з маніпулюванням на фінансових ринках (зокрема фондовому). Запроваджено заходи протидії зловживанням з використанням інсайдерської інформації.
Захист прав споживачів та кредиторів.
- Дієздатна система гарантування вкладів населення забезпечує отримання гарантованої суми в термін до двох місяців. Зменшено фактор морального ризику (moral hazard) для більш відповідального вибору вкладниками банків.
- Створено єдиний державний реєстр кредитних історій, забезпечено доступ кредитних бюро до інформації в усіх відкритих реєстрах.
- Забезпечено можливість компенсації втрат за кредитними операціями за рахунок швидкої реалізації застав.
- Запроваджено гарантії компенсації втрат інвесторів, вкладників та позичальників у разі порушення законодавства банками та небанківськими фінансовими установами.
- Посилено захист прав споживачів послуги зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за рахунок підвищення лімітів відповідальності страховиків.
Інституційна спроможність регуляторів.
- Проведено трансформацію і перерозподіл функцій між регуляторами фінансового сектору, оптимізовані організаційні структури та спрощені внутрішні процеси регуляторів.
- Впроваджено ефективний консолідований нагляд за фінансовим сектором на основі принципів IOSCO, IAIS, Basel III, Solvency II, EIOPA, BIS, що надало можливість ефективно діагностувати, попереджати розвиток системних ризиків та оцінювати реальну і потенційну дію шоків на фінансовий сектор та учасників.
- Використовується зважений на ризик підхід оцінки випадків відмивання грошей та створена ефективна система діяльності наглядової служби (як всередині країни, так і з іноземними агенціями) і відповідно до рекомендацій та вимог FATF діють системи протидії фінансуванню тероризму, а також механізми викриття шахрайства.
- Запроваджено необхідну законодавчу базу для використання новітніх технологій у банківській сфері, розширено методи ідентифікації клієнтів. У банківському секторі впроваджено МСФЗ. Створено єдину інформаційну систему даних для формування статистичної, регуляторної та фіскальної звітності, впроваджено єдині стандарти електронного документообігу у фінансовому секторі.
IV. Етапи та складові реалізації Програми
Реалізація Програми відбуватиметься у три етапи:
I. Очищення фінансового сектору - кардинальне вирішення проблеми "баластів" минулого, виведення із ринку недобросовісних гравців, розкриття власників учасників фінансового сектору.
II. Перезавантаження фінансового сектору - забезпечення прозорості та рівноправності в ланцюжку "акціонер-менеджмент-клієнт", скасування усіх обумовлених кризою адміністративних обмежень, підвищення капіталізації учасників фінансового сектору, посилення захисту прав позичальників, кредиторів та інвесторів.
III. Створення передумов для довгострокового сталого розвитку фінансового сектору - забезпечення стійкості та надійності фінансового сектору в довгостроковій перспективі, наближення стандартів регулювання платоспроможності та ліквідності банків до рекомендацій Базельського комітету, запровадження накопичувального пенсійного забезпечення, стимулювання ринку страхових та інших фінансових послуг і розвитку інфраструктури та інструментів фінансового сектору, створення додаткових гарантій фінансової надійності на випадок економічної рецесії, підвищення надійності системно важливих банків, підвищення інституційної спроможності регуляторів.
У період реалізації програми реформ фінансового сектору НБУ завершить перехід до режиму інфляційного таргетування.
Завданням грошово-кредитної політики НБУ у середньостроковій перспективі є зниження темпів інфляції до 5 % на рік із допустимим відхиленням ±1 процентний пункт. Для досягнення цієї мети НБУ здійснить заходи з:
- посилення ролі облікової ставки, як базової ставки монетарної політики;
- відновлення міжнародних резервів, що буде запорукою посилення стабілізаційного потенціалу Національного банку;
- дотримання режиму гнучкого валютного курсу, що буде важливим інструментом згладжування зовнішньоекономічних шоків;
- розроблення принципів та інструментарію реагування на кризові ситуації.
Для досягнення поставленої мети Програми визначено три основні напрями:
A. Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору.
B. Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору.
C. Захисту прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.
A. Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору
1. Створити рівні умови для конкуренції у фінансовому секторі.
2. Створити умови для вільного руху капіталу (у т. ч. зняти всі адміністративні обмеження, запроваджені у зв'язку із кризою).
3. Посилити контроль та відповідальність за операції з пов'язаними особами.
4. Посилити вимоги щодо платоспроможності та ліквідності учасників фінансового сектору (у т. ч. шляхом впровадження рекомендацій Basel III, Solvency II).
5. Упровадити спеціальні вимоги щодо капіталу, ліквідності та інших показників системно важливих банків та інших фінансових установ.
6. Удосконалити системи регулювання та нагляду за фінансовим сектором.
7. Забезпечити прозорість діяльності та звітності учасників фінансового сектору.
8. Підвищити ефективність системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму.
9. Забезпечити подальший розвиток безготівкового обігу та розвиток роздрібних безготівкових платежів із використанням електронних платіжних засобів.
10. Підвищити рівень корпоративного управління учасників фінансового сектору.
11. Упровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів та очищення фінансового сектору від проблемних активів.
12. Стимулювати розбудову інфраструктури для ефективного управління проблемними активами.
13. Упровадити нові та розвивати наявні інструменти (у т. ч. похідні) фінансового сектору.
14. Започаткувати розвиток накопичувального пенсійного забезпечення.
15. Стимулювати розвиток інструментів та інфраструктури фінансового сектору.
16. Забезпечити розвиток інституту посередників фінансового сектору.
17. Розбудувати інфраструктуру, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників.
18. Стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг.
19. Забезпечити консолідацію та розвиток біржової, розрахункової та клірингової інфраструктур.
20. Забезпечити розвиток інституту рейтингових агентств.
21. Покращити систему оподаткування операцій, пов'язаних зі стягненням проблемної заборгованості.
22. Гармонізувати системи оподаткування інструментів фінансового сектору.
23. Забезпечити податкове стимулювання розвитку інструментів фінансового сектору.
B. Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору
1. Забезпечити інституційну та фінансову незалежність регуляторів та ФГВФО.
2. Посилити інституційний контроль роботи регуляторів.
3. Підвищити ефективність інструментів впливу регуляторів на учасників фінансового сектору.
4. Провести трансформацію регуляторів та перерозподіл функцій.
5. Перейти до нагляду та оверсайта на основі оцінки ризику.
6. Посилити внутрішній контроль регуляторів.
7. Налагодити комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового сектору.
8. Підвищити ефективність протидії зловживанням у фінансовому секторі.
9. Підвищити ефективність регуляторів та ФГВФО у частині роботи з проблемними активами у фінансовому секторі (у т. ч. шляхом створення та налагодження роботи Ради з фінансової стабільності).
10. Посилити координацію між регуляторами фінансового сектору.
11. Покращити координацію між саморегулівними організаціями та регуляторами.
12. Упровадити єдині стандарти звітності та обміну інформацією.
13. Забезпечити можливість використання ІТ-технологій учасниками фінансового сектору.
C. Захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.
1. Підвищити рівень фінансової грамотності та рівень культури заощаджень населення.
2. Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового сектору.
3. Модернізувати законодавство в частині захисту прав споживачів та інвесторів.
4. Створити нові інструменти захисту прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.
V. Комплексний план заходів на виконання Програми
З метою досягнення мети та реалізації завдань Програми, а також визнаючи важливість ефективної системи правил та практики їх реалізації у сфері фінансових послуг для забезпечення сталого економічного розвитку, будуть реалізовані програми співробітництва з інституціями ЄС, МВФ, Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ, BIS, IOSCO, IAIS та іншими міжнародними фінансовими організаціями, асоціаціями та регуляторами у сфері фінансових ринків та послуг.
| (ix) Упровадити інститут сек'юритизації проблемних активів фінансових установ | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | |||
| A.12 | Стимулювати розбудову інфраструктури для ефективного управління проблемними активами | (i) Урегулювати функціонування колекторських компаній, забезпечити розвиток інструментів нормалізації платіжної дисципліни за проблемними активами | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | Мін'юст, НБУ |
| (ii) Запровадити та забезпечити розбудову інституту приватних виконавців, у тому числі забезпечити релевантні зміни в законодавстві | |||||
| (iii) Забезпечити розвиток законодавства щодо продажу боргу фінансовим компаніям | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКФП, НКЦПФР, НБУ | ||
| (iv) Усунути перешкоди щодо роботи із заставними та аграрними розписками | |||||
| A.13 | Упровадити нові та розвивати наявні інструменти (у т. ч. похідні) фінансового сектору | (i) Законодавчо врегулювати функціонування ринку похідних фінансових інструментів (деривативів), що дасть змогу хеджувати кредитний, відсотковий та валютний ризики | 01 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НКЦПФР, НБУ |
| (ii) Розробити нормативну базу для регулювання операцій на ринку похідних інструментів (деривативів) | |||||
| (iii) Скасувати обмеження для здійснення розміщення та/або обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України, у тому числі цінних паперів українських емітентів, що розміщені на іноземних фондових ринках | |||||
| (iv) Стимулювати розвиток діяльності з управління цінними паперами, зокрема запровадити практику колективного інвестування у цінні папери на підставі договору про управління цінними паперами | |||||
| (v) Урегулювати операції позики цінних паперів та операції з кредитування під заставу цінних паперів на фондовому ринку | |||||
| (vi) Розширити лінійку корпоративних боргових цінних паперів, у тому числі дозволити випуск біржових облігацій, боргових інструментів для фінансування інфраструктурних проектів, запровадити правову основу механізму випуску конвертованих облігацій та переведення зобов'язань емітента в боргові та пайові цінні папери | |||||
| (vii) Забезпечити можливість здійснення емісії цінних паперів учасником фінансового сектору, забезпеченням зобов'язань за якими будуть ліквідні фінансові активи емітента | |||||
| A.14 | Започаткувати розвиток накопичувального пенсійного забезпечення | (i) Розробити та реалізувати план упровадження та стимулювання накопичувального пенсійного забезпечення, який передбачав би заходи щодо: | 01 липня 2015 р. | 31 грудня 2019 р. | НКЦПФР, НКФП |
| - запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (2-й рівень пенсійної системи) | |||||
| - забезпечення ефективного регулювання та нагляду за суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та порядком формування та використання пенсійних коштів | |||||
| - запровадження на законодавчому рівні правила "розумного інвестора" під час управління активами недержавних пенсійних фондів | |||||
| - створення спеціальних "довгих" фінансових інструментів (державних облігацій з дохідністю не нижче рівня інфляції) для інвестування активів накопичувальної пенсійної системи | |||||
| - посилення системи стимулювання роботодавців і працівників до участі в програмах додаткового пенсійного забезпечення | |||||
| - податкового стимулювання участі роботодавців | |||||
| (ii) Забезпечити координацію дій регуляторів фінансового сектору та інших державних установ, а також учасників фінансового сектору щодо реалізації плану стимулювання недержавного пенсійного забезпечення | |||||
| (iii) Консолідувати систему державного регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення | |||||
| (iv) Розробити систему управління активами накопичувальної пенсійної системи на основі недержавних пенсійних фондів з державним Пенсійним фондом як адміністратором розподілення пенсійних внесків | |||||
| A.15 | Стимулювати розвиток інструментів та інфраструктури фінансового сектору | (i) Поліпшити методологічну базу довгострокового міжбанківського кредитування | 01 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, Мінфін, МЕРТУ, НКФП |
| (ii) Стимулювати розвиток ринку локального синдикування та консорціумних угод | |||||
| (iii) Сприяти встановленню рівних можливостей доступу до торгів з ОВДП для всіх учасників біржових торгів | |||||
| (iv) Стимулювати операції банків на ринку облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі за рахунок розвитку механізмів надання ліквідності НБУ під заставу ОВДП | |||||
| (v) Удосконалити умови випуску ОВДП, упровадивши практику цільових випусків, у тому числі на фінансування довгострокових інфраструктурних та інвестиційних проектів | |||||
| (vi) Сприяти формуванню системи індикаторів (бенчмаркс) локального валютного ринку та ринку грошей | |||||
| (vii) Супроводжувати створення агентства зі страхування експортних кредитів та інвестицій для запровадження інструменту державної підтримки експорту | |||||
| (viii) Запровадити депозити без права дострокового розірвання | |||||
| (ix) Активізувати боротьбу з використанням фіктивних фінансових інструментів | |||||
| (x) Стимулювати збільшення джерел та обсягів локальних довгострокових фінансових ресурсів | |||||
| (xi) Стимулювати розвиток ринку локального публічного боргу як ефективне джерело залучення та інвестування коштів для українських компаній | |||||
| (xii) Стимулювати розвиток фінансового лізингу шляхом унесення змін до законодавства в частині визнання лізингодавців кредиторами, створення механізмів повернення майна та спрощення оподаткування | |||||
| (xiii) Розробити та запровадити план поетапної трансформації ринку кредитної кооперації | |||||
| A.16 | Забезпечити розвиток інституту посередників фінансового сектору | (i) Забезпечити регулювання діяльності посередників (агентів) у фінансовому секторі | 01 січня 2015 р. | 30 вересня 2016 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ |
| (ii) Упровадити відповідальність фінансових установ за діяльністю своїх посередників (агентів) | |||||
| A.17 | Розбудувати інфраструктуру, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників | (i) Створити кредитний реєстр в НБУ | 01 квітня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКФП |
| (ii) Забезпечити розвиток співпраці між кредитними бюро та консолідацію доступної інформації про кредитну історію | |||||
| (iii) Стимулювати створення єдиного реєстру кредитних історій, розширення переліку користувачів реєстру | |||||
| (iv) Забезпечити систематичне та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах | |||||
| (v) Створити загальний реєстр боржників, у тому числі реєстр неплатоспроможних боржників | |||||
| A.18 | Стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг | (i) Забезпечити розвиток агрострахування | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2017 р. | НКФП, МЕРТУ, НКЦПФР |
| (ii) Удосконалити регулювання страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та підвищити прозорість та ефективність роботи МТСБУ | |||||
| (iii) Створити передумови для розвитку ринку накопичувального страхування життя | |||||
| (iv) Створити передумови для розвитку добровільного медичного страхування | |||||
| A.19 | Забезпечити консолідацію та розвиток біржової, розрахункової та клірингової інфраструктур | (i) Забезпечити практичну реалізацію розрахункового циклу в режимі T+2 та оптимальних моделей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" | 01 квітня 2015 р. | 30 червня 2017 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП |
| (ii) Стимулювати консолідацію біржової інфраструктури, для ретельнішого контролю, протидії маніпулюванню та дефрагментації цін, переходу конкуренції в біржовому сегменті з локального рівня на міждержавний | |||||
| (iii) Законодавчо та технологічно забезпечити здійснення передавання цінних паперів, віднесених Законом України "Про депозитарну систему України" до компетенції НБУ, на депозитарне обслуговування до Центрального депозитарію | |||||
| (iv) Удосконалити розрахункову та клірингову інфраструктури фінансового сектору | |||||
| (v) Удосконалити механізми функціонування Центрального депозитарію (гарантування статусу банківської фінансової установи, запровадження контролю за депозитарними установами на етапах ліцензування та консолідації інформації про дії корпоративних емітентів цінних паперів тощо) | |||||
| (vi) Забезпечити повноцінне функціонування центрального контрагента на ринку капіталу | |||||
| A.20 | Забезпечити розвиток інституту рейтингових агентств | (i) Урегулювати правила функціонування рейтингових агентств та використання рейтингів | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ |
| (ii) Удосконалити систему нагляду за діяльністю рейтингових агентств з метою забезпечення якості рейтингування та уникнення конфлікту інтересів | |||||
| A.21 | Покращити систему оподаткування операцій, пов'язаних зі стягненням проблемної заборгованості | (i) Оптимізувати оподаткування операцій з реалізації активів і застави на користь кредиторів фінансових установ, що ліквідовуються, а також інших пов'язаних з ліквідацією операцій | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, ФГВФО, Мінфін |
| (ii) Оптимізувати оподаткування операцій щодо відчуження та реалізації активів і застави на користь кредиторів | |||||
| A.22 | Гармонізувати системи оподаткування інструментів фінансового сектору | (i) Забезпечити гармонізацію систем оподаткування операцій з фінансовими інструментами та удосконалити законодавство щодо оподаткування небанківських фінансових установ та споживачів їх послуг | 01 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НКЦПФР, Мінфін, НКФП, НБУ |
| (ii) Удосконалити законодавство з питань діяльності податкових агентів під час оподаткування операцій з цінними паперами | |||||
| (iii) Визначити особливості обліку операцій з фінансовими інструментами, у тому числі з деривативами та нормативно їх закріпити | |||||
| A.23 | Забезпечити податкове стимулювання розвитку інструментів фінансового сектору | (i) Підтримати створення сприятливої системи оподаткування ринку деривативів | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, Мінфін |
| (ii) Розробити механізми податкового стимулювання довгострокових інвестицій | |||||
| (iii) Підтримати створення сприятливої системи оподаткування ринку спільного інвестування | |||||
| B. Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору | |||||
| B.1 | Забезпечити інституційну та фінансову незалежність регуляторів та ФГВФО | (i) Унести зміни до законів, що регламентують функціонування регуляторів фінансового сектору, спрямовані на підвищення їх автономії та незалежності | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП, ФГВФО |
| (ii) Забезпечити незалежність регуляторів у частині бюджету регуляторів | |||||
| (iii) Забезпечити незалежність розподілу прибутку регуляторами | |||||
| (iv) Удосконалити модель фінансування ФГВФО, у тому числі шляхом запровадження системи диференційованих зборів | |||||
| B.2 | Посилити інституційний контроль роботи регуляторів | (i) Посилити роль наглядової ради (або колегіального органу) кожного з регуляторів шляхом покладання на раду (або колегіальний орган) відповідальності за заходи внутрішнього контролю | 01 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Створити комітети з аудиту на рівні наглядових рад (або колегіальних органів) регуляторів | |||||
| (iii) Продовжити практику проведення незалежного зовнішнього аудиту | |||||
| B.3 | Підвищити ефективність інструментів впливу регуляторів на учасників фінансового сектору | (i) Проаналізувати інструменти впливу регуляторів, у тому числі рестриктивного характеру, як такі, що можуть бути використані превентивно | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Розробити та впровадити ефективні інструменти впливу, які б забезпечили однакову ефективність заходів впливу, у тому числі рестриктивних, що можуть застосовуватися регуляторами на різних сегментах фінансового сектору | |||||
| B.4 | Провести трансформацію регуляторів та перерозподіл функцій | (i) Провести деталізацію цієї стратегії реформування фінансового сектору до рівня стратегії кожного окремого регулятора | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Визначити цільову модель функціонування регуляторів на основі деталізованої стратегії, у тому числі розглянувши доцільність передавання функцій між регуляторами | |||||
| (iii) Розробити програму та дорожню карту трансформації регуляторів фінансового сектору | |||||
| (iv) Провести декомпозицію програми трансформації в конкретні проекти з контрольованими цілями та графіками реалізації | |||||
| (v) Забезпечити реалізацію програми трансформації регуляторів за рахунок централізованого управління проектами програми на рівні спеціалізованих комітетів регуляторів | |||||
| (iv) Проаналізувати міжнародний досвід та розробити стратегію виходу НБУ на міжнародний ринок з виробництва грошових одиниць. | |||||
| B.5 | Перейти до нагляду та оверсайта на основі оцінки ризику | (i) Проаналізувати міжнародну практику та сформовані стандарти нагляду та оверсайта на основі оцінки ризику, зокрема: | 01 липня 2015 р. | 31 грудня 2019 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| - основні принципи ефективного банківського нагляду Базельського комітету | |||||
| - основні принципи страхування Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю | |||||
| - цілі та принципи регулювання обігу цінних паперів Міжнародної організації комісій з цінних паперів | |||||
| - принципи для інфраструктур фінансового ринку Комітету з платіжних і розрахункових систем Банку міжнародних розрахунків та Технічного комітету Міжнародної організації комісій з цінних паперів | |||||
| - міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) | |||||
| (ii) Провести адаптацію нормативних положень і внутрішніх регламентів та інструкцій регуляторів до міжнародних стандартів нагляду та оверсайта | |||||
| (iii) Забезпечити навчання персоналу, відповідального за нагляд, з питань нагляду на основі оцінки ризику, налагодити обмін досвідом з міжнародними регуляторами | |||||
| (iv) Реалізувати поетапний перехід до нагляду на основі оцінки ризику та оверсайта | |||||
| B.6 | Посилити внутрішній контроль регуляторів | (i) Проаналізувати наявні структури, процеси та системи прийняття рішень | 01 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Розробити систему спеціалізованих комітетів для кожного регулятора, які б дали змогу ефективно та оперативно приймати колегіальні рішення за рахунок делегованих правліннями повноважень | |||||
| (iii) Провести реінжиніринг ключових процесів прийняття рішень, спрямований на виключення дублювання функцій, побудову ефективної системи внутрішнього контролю, підвищення якості аналітики для прийняття ефективних рішень | |||||
| (iv) Змінити організаційні структури регуляторів з метою посилення незалежності контролюючих та аналітичних функцій, розділити функції, що мають потенційний конфлікт інтересів, посилити внутрішній контроль та впровадити ефективну кадрову політику. | |||||
| (v) Провести організаційну та функціональну централізацію | |||||
| B.7 | Налагодити комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового сектору | (i) Забезпечити налагодження внутрішніх процесів обміну інформацією в регуляторах, які б забезпечили можливість формування прозорої ефективної комунікації | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Розробити інструменти та канали комунікації, і створити процес регулярної системної комунікації з метою підвищення прозорості дії регуляторів | |||||
| (iii) Забезпечити прозорість ухвалення рішень з монетарної політики НБУ шляхом забезпечення розкриття мотивів та підстав прийнятих рішень | |||||
| B.8 | Підвищити ефективність протидії зловживанням у фінансовому секторі | (i) Посилити відповідальність за маніпулювання на валютному та фондовому ринках, зловживання з використанням інсайдерської інформації | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, ФГВФО, НКФП, НБУ |
| (ii) Посилити відповідальність за шахрайство з використанням фінансових ринків, у тому числі відповідальність бенефіціарів та менеджменту фінансових установ, дії яких призвели до погіршення фінансового стану таких установ, а також викривлення фінансової інформації | |||||
| (iii) Переглянути та підвищити ефективність нормативних актів регуляторів щодо виявлення зловживань у фінансовому секторі | |||||
| (iv) Забезпечити розбудову інституційної спроможності регуляторів щодо ідентифікації пов'язаних осіб у разі регулювання фінансового сектору, поліпшити інструменти контролю за кредитуванням пов'язаних осіб | |||||
| B.9 | Підвищити ефективність регуляторів та ФГВФО в частині роботи з проблемними активами у фінансовому секторі | (i) Підвищити ефективність системи виявлення потенційно проблемних (неефективних) учасників фінансового сектору | 01 квітня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Стандартизувати та підвищити ефективність інструментів регуляторів щодо роботи з неефективними учасниками фінансового сектору, забезпечити розбудову інституту куратора та тимчасового керівника фінансової установи | |||||
| (iii) Підвищити ефективність процесів управління кредитним ризиком (у т. ч. управління заставою), що приймається регуляторами під час оздоровлення або ліквідації неефективних учасників ринку, забезпечити розбудову інституту ліквідатора фінансової установи | |||||
| (iv) Упровадити практику акумуляції непрофільних активів у спеціалізованих фондах управління, які могли б забезпечити ефективне управління непрофільними для фінансового сектору активами з метою отримання часткового відшкодування та реалізації активів за найбільш сприятливих ринкових умовах | |||||
| (v) Забезпечити розбудову на базі одного з регуляторів єдиного центру компетенції з реалізації непрофільних активів в інтересах регуляторів фінансового сектору, у тому числі НБУ та ФГВФО | |||||
| (vi) Створити в структурі ФГВФО консолідований офіс для формування єдиної системи продажу активів | |||||
| B.10 | Посилити координацію між регуляторами фінансового сектору | (i) Створити та налагодити роботу Ради з фінансової стабільності | 01 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Визначити механізми співпраці регуляторів з учасниками фінансового сектору під час впровадження новітніх законодавчих ініціатив | |||||
| (iii) Удосконалити систему правозастосування до учасників фінансового сектору за рахунок посилення взаємодії між регуляторами, у тому числі в разі застосування рестриктивних превентивних заходів, а також у частині протидії зловживанням у фінансовому секторі | |||||
| B.11 | Покращити координацію між саморегулівними організаціями та регуляторами | (i) Підвищити ефективність діалогу із саморегулівними організаціями учасників фінансового сектору, залучити представників учасників ринку до обговорення всіх основних змін, що планується реалізувати | 01 липня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ |
| (ii) Стимулювати розбудову функціоналу та підвищення ефективності саморегулівних організацій, у тому числі з метою підвищення ефективності діалогу з питань законодавства та нагляду | 01 липня 2015 р. | 31 грудня 2018 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ | ||
| (iii) Сформулювати та впровадити разом з учасниками ринку вимоги до провідних фахівців фінансового сектору, у тому числі за рахунок впровадження стандартизованих кодексів етики та інституту членства в професійних організаціях | |||||
| B.12 | Упровадити єдині стандарти звітності та обміну інформацією | (i) Проаналізувати технічні вимоги впровадження XBRL та оцінити технічну можливість регуляторів для переходу на обмін інформацією за стандартом XBRL | 01 липня 2015 р. | 30 листопада 2018 р. | Мінфін, НБУ, НКЦПФР, НКФП, МЕРТУ |
| (ii) Розробити та імплементувати план упровадження стандарту XBRL, який передбачає: | |||||
| - кроки, спрямовані на підвищення рівня IT-зрілості регуляторів фінансового сектору | |||||
| - кроки щодо впровадження стандарту XBRL учасниками фінансового сектору | |||||
| - достатній період для реалізації впровадження, після якого звітність за новим стандартом стала б обов'язковою | |||||
| - гармонізацію з ініціативою з упровадження COREP і FINREP | |||||
| B.13 | Забезпечити можливість використання IT-технологій учасниками фінансового сектору | (i) Забезпечити адаптацію нормативно-правової бази для використання новітніх IT-технологій | 01 липня 2015 р. | 31 грудня 2018 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Запровадити законодавчі зміни для встановлення єдиних уніфікованих форматів та єдиного уніфікованого вигляду електронних документів з метою організації електронного документообігу між фінансовими установами | |||||
| (iii) Упровадити систему електронного документообігу, забезпечити перехід усіх внутрішніх процесів на електронний документообіг | |||||
| (iv) Підтримати можливість запровадження процедур здійснення ідентифікації клієнта без його фізичної присутності на основі використання новітніх досягнень у сфері інформаційних технологій та надійних технологічних інструментів | |||||
| (v) Забезпечити накопичення даних, що формуються кожним регулятором, у єдиному сховищі даних, що забезпечує адекватну хісторизацію | |||||
| (vi) Запровадити механізм контролю за якістю таких даних | |||||
| (vii) Налаштувати систему внутрішньої звітності, яка б підвищила ефективність підготовки інформації для прийняття управлінських рішень | |||||
| (viii) Провести централізацію IT-рішень, де це доцільно, для підвищення керованості, якості даних та зниження затрат | |||||
| (ix) Забезпечити контроль за впровадженням учасниками фінансового сектору релевантних стандартів IT-безпеки | |||||
| C. Захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору | |||||
| C.1 | Підвищити рівень фінансової грамотності та рівень культури заощаджень населення | (i) Розробити та упровадити комплексну програму підвищення фінансової грамотності, які б, крім іншого, включали: | 01 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
| - визначення та закріплення функції координатора серед державних органів з реалізації національних заходів з підвищення рівня фінансової грамотності населення України | |||||
| - організацію вступу та повноправного членства у Міжнародній мережі фінансової освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/INFE); | |||||
| - пояснення типових фінансових послуг та інструментів і пов'язаних із ними ризиків та основних способів ціноутворення | |||||
| - роз'яснення важливих положень договорів щодо надання типових фінансових послуг | |||||
| - поради щодо управління персональними та сімейними фінансами | |||||
| - роз'яснення щодо використання інноваційних платіжних інструментів та сервісів | |||||
| - роз'яснення щодо переваг заощаджень та контрольованих витрат | |||||
| - інформування щодо політики та реформ у сфері економіки та фінансів | |||||
| - створення загальноукраїнського сайту з фінансової просвіти; | |||||
| (ii) Розгорнути систему інформування та навчання населення в рамках програми | |||||
| (iii) Забезпечити моніторинг рівня фінансової обізнаності громадян та їх розуміння ключових економічних реформ на регулярній основі | |||||
| C.2 | Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового сектору | (i) Стимулювати розвиток практики розкриття інформації публічними акціонерними товариствами для більшої прозорості, підвищувати стандарти розкриття інформації | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП |
| (ii) Забезпечити прозоре та повне розкриття необхідної інформації для всебічного та повного розуміння клієнтом можливих ризиків та сукупної вартості щодо послуг, що надаються | |||||
| (iii) Установити чіткі санкції для учасників ринку фінансових послуг щодо ненадання попередньої інформації про фінансову послугу та інші порушення прав споживачів фінансових послуг | |||||
| C.3 | Модернізувати законодавство в частині захисту прав споживачів та інвесторів | (i) Запровадити механізм захисту прав міноритарних акціонерів, у тому числі шляхом запровадження механізмів примусового викупу та продажу акцій та інституту Корпоративної угоди (Акціонерного договору) | 01 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, ФГВФО, НКФП, НБУ |
| (ii) Запровадити дієві механізми позасудового врегулювання спорів між учасниками фінансового сектору та споживачами фінансових послуг | |||||
| (iii) Створити компенсаційні схеми захисту вкладів інвесторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг | |||||
| (iv) Упровадити процедури захисту прав власників корпоративних боргових цінних паперів та правового врегулювання діалогу між емітентом та інвестором | |||||
| C.4 | Створити нові інструменти захисту прав споживачів та інвесторів фінансового сектору | (i) Ініціювати створення інституту фінансового омбудсмена, до функцій якого належатиме досудове вирішення суперечок та скарг між фінансовими установами та їх клієнтами - фізичними особами | 01 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
| (ii) Підвищити швидкість та зручність виплати коштів вкладникам банків, що ліквідовуються, шляхом перегляду алгоритму виплат та відшкодування коштів вкладникам банків | |||||
| (iii) Ініціювати перегляд та імплементацію стратегії КМУ щодо реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг | |||||