Щодо затвердження Звіту про діяльність НКРЕ у 2004 році

Діючі роздрібні ціни на природний газ для побутових потреб населення та індивідуального опалення будинків складають: при споживанні за лічильником - 17,5 коп. за 1 куб.м, при споживанні за відсутності лічильника - 19,0 коп. за 1 куб.м.

Сьогодні населення, бюджетні організації та комунальні підприємства не відшкодовують повністю витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу (населення відшкодовує лише 54 відсотки, бюджетні організації - 70 відсотків, комунальні підприємства - 64 відсотки реального рівня ціни природного газу). НАК "Нафтогаз України", компенсуючи різницю в цінах на газ природний, фактично субсидує соціальні категорії споживачів за рахунок газової галузі.

Функціонування дієвого ринку природного газу в Україні можливе тільки при повному відшкодуванні ціни на газ природний усіма категоріями споживачів. Лібералізація цін на природний газ для споживачів соціальної сфери є одним з основних завдань які необхідно вирішувати в газовій галузі.

НКРЕ підготовлено та направлено до Кабінету Міністрів України, Мінекономіки та Мінфіну пропозиції щодо підвищення граничного рівня ціни на природний газ для бюджетних установ і організацій на рівні повного відшкодування ними вартості природного газу з 01.01.2005 у розмірі 350,00 грн. за 1000 куб.м (зростання до діючої ціни складе 52%).

Щодо цін на природний газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики, то Комісія вважає за можливе здійснити поетапне підвищення цін на природний газ для них. Перший етап (підвищення граничних рівнів ціни на природний газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики на 25%) доцільно здійснити з 01.04.2005 року після закінчення опалювального періоду. Після першого етапу впорядкування цін за результатами аналізу прийняти рішення щодо подальшого приведення у відповідність цін для зазначених категорій споживачів.

Таке поступове підвищення цін на природний газ необхідно та доцільно запроваджувати лише за умови зростання реальних доходів населення, передбачення в Державному бюджеті видатків на покриття додаткових витрат, пов'язаних з підвищенням цін.

З метою відшкодування витрат НАК "Нафтогаз України" пов'язаних з реалізацією природного газу промисловим споживачам та забезпечення у повному обсязі розрахунків за газ, закуплений за зовнішньоекономічними контрактами, протягом 2004 року НКРЕ за погодженням з Мінекономіки поетапно підвищувала граничний рівень ціни на природний газ для зазначеної категорії споживачів:

постановою НКРЕ від 18.02.2004 N 158 з 19.02.2004 ціну затверджено на рівні 284,55 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ та тарифів на транспортування та постачання природного газу);

постановою НКРЕ від 30.03.2004 N 297 з 01.04.2004 - 310,00 грн. за 1000 куб.м;

постановою НКРЕ від 30.04.2004 N 436, з 01.05.2004 - 315,00 грн. за 1000 куб.м;

постановою НКРЕ від 16.07.2004 N 730 з 01.08.2004 - 321,30 грн. за 1000 куб.м;

постановою НКРЕ від 25.08.2004 N 838 з 01.09.2004 - 327,30 грн. за 1000 куб.м.

За 2004 рік середня ціна реалізації природного газу для промислових споживачів зросла порівняно з 2003 роком на 35 грн. за 1000 куб.м або на 13 відсотків.

Діючий сьогодні механізм встановлення тарифів на послуги з транспортування природного газу передбачає встановлення єдиного загального тарифу на транспортування природного газу для всіх споживачів України за виключенням споживачів, які отримують природний газ безпосередньо з магістральних трубопроводів. Такі споживачі сплачують за зазначену послугу за середнім тарифом на транспортування газу магістральними трубопроводами, встановленим для ДК "Укртрансгаз".

Розмір загального тарифу визначається як сума середнього розрахункового тарифу на транспортування газу розподільними мережами та середнього розрахункового тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами.

Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для відкритих акціонерних товариств з газифікації та газопостачання встановлюються, виходячи з рівня їх експлуатаційних витрат, пов'язаних з транспортуванням, та обсягів транспортованого газу. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами по регіонах визначені як різниця між розміром загального тарифу та тарифом, затвердженим для розподільних мереж у цьому регіоні.

До 1 травня 2004 року діяли тарифи на транспортування природного газу, затверджені постановою НКРЕ від 29.01.2001 N 73, які введені в дію з 1 лютого 2001 року:

розмір загального тарифу 43,75 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);

розмір середнього розрахункового тарифу на транспортування газу розподільними мережами 19,50 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);

розмір середнього розрахункового тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами 24,25 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ).

У зв'язку зі зміною величини витрат, обсягів транспортування та постачання природного газу з 1 травня 2004 року було затверджено нові тарифи на транспортування та постачання природного газу (постанова від 30.04.2004 N 437):

розмір загального тарифу - 47,50 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);

розмір розрахункового середнього тарифу на транспортування газу розподільними мережами - 23,25 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);

розмір розрахункового середнього тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами - 24,25 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);

розмір розрахункового середнього тарифу на постачання природного газу - 13,20 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ).

З метою удосконалення механізму тарифоутворення, НКРЕ відійшла від механізму загального тарифу на транспортування природного газу для споживачів Західного регіону АР Крим та Арабатської стрілки (Херсонська обл.), так як загальна вартість послуг з транспортування природного газу для споживачів зазначеного регіону не відповідає рівню затвердженого загального тарифу.

Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ДАТ "Чорноморнафтогаз" складає 24,0 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ (постанова НКРЕ від 10.03.2000 N 222, тариф є незмінним з 2000 року).

Тарифи на зберігання природного газу для ДК "Укртрансгаз" і ДАТ "Чорноморнафтогаз" відповідно складають:

12,0 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ (постанова НКРЕ від 27.04.2000 N 447);

23,1 грн. за 1000 куб.м без урахування ПДВ (постанова НКРЕ від 11.06.2003 N 545).

Транспортування нафти магістральними трубопроводами здійснює ВАТ "Укртранснафта".

Згідно з наданими повноваженнями НКРЕ затверджує тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами на вітчизняні нафтопереробні заводи для споживачів України. Тарифи встановлені по маршрутах транспортування, виходячи з витрат нафтотранспортних підприємств та обсягів транспортування нафти. На транзитні маршрути ВАТ "Укртранснафта" встановлює тарифи самостійно згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

У 2003 році рівень тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами на нафтопереробні заводи України було приведено у відповідність до діючої Методики (постанова НКРЕ від 22.01.2003 N 56 "Про тарифи на транспортування нафти магістральними нафтопроводами ВАТ "Укртранснафта" для споживачів України").

Постановою НКРЕ від 17.11.2004 N 1118 затверджено ВАТ "Укртранснафта" тарифи на нові маршрути транспортування нафти магістральними трубопроводами для споживачів України:

по маршруту 32 км Держкордон України - НПК "Нафтохімік Прикарпаття" у розмірі 22,40 грн. за 1 т (без ПДВ);

по маршруту НПС "Долина" - НПК "Нафтохімік Прикарпаття" у розмірі 6,10 грн. за 1 т (без ПДВ).

Питомий тариф за 2004 рік склав в цілому по ВАТ "Укртранснафта" 3,30 грн. за 100 ткм, що на 3 відсотки більше ніж у 2003 році.

Транспортування рідкого аміаку магістральними трубопроводами здійснює УДП "Укрхімтрансаміак".

Згідно наданих повноважень НКРЕ встановлює тарифи на транспортування рідкого аміаку українського походження, виготовленого із давальницької та власної сировини, магістральними трубопроводами залежно від рівня індикативних цін на аміак, який склався на світовому ринку. Встановлення розміру таких тарифів було обумовлено необхідністю підтримки вітчизняних виробників аміаку, так як собівартість виробництва вітчизняного аміаку значно вища за собівартість імпортованого. Тариф на транзит аміаку трубопровідним транспортом через територію України затверджений Міністерством промислової політики складає 2 дол. США за 1 тонну в розрахунку на 100 км і НКРЕ не регулюється.

Сьогодні в Україні діє шкала тарифів на транспортування рідкого аміаку українського походження, виготовленого з давальницької та власної сировини, магістральним аміакопроводом залежно від рівня індикативних цін на аміак для УДП "Укрхімтрансаміак", затверджених постановою від 27.09.2002 року N 1067 "Про тарифи на транспортування аміаку магістральними трубопроводами". Питомий тариф при нижній шкалі індикативних цін на аміак становить 4,00 грн. за 100 ткм (без ПДВ) для розрахунків з резидентами України і відповідно 0,90 дол. США (з ПДВ) для розрахунків з нерезидентами, по верхній шкалі відповідно 8,9 грн. за 100 ткм і 2 дол. США.

Так як рівень індикативної ціни на аміак протягом 2004 року знаходився в межах 110-275 дол. США за 1 тонну, питомий тариф склав в цілому по підприємству 10,0 грн. за 100 ткм (без ПДВ), у тому числі українського аміаку - 8,9 грн. за 100 ткм (без ПДВ) або 2 дол. США (з ПДВ).

Порівняно з 2003 роком питомий тариф у цілому по підприємству зріс на 2 відсотки, в т.ч. по українському аміаку на 13 відсотків.

Національна комісія регулювання електроенергетики проводить постійну роботу, спрямовану на перегляд рівнів цін на природний газ для споживачів, тарифів на послуги з транспортування газу природного, нафти, нафтопродуктів, рідкого аміаку, тарифів на зберігання та постачання природного газу з метою встановлення економічно обґрунтованих показників, які б дозволяли підприємствам нафтогазового комплексу нормально функціонувати і підтримувати газовидобувну галузь, газотранспортну і нафтотранспортну системи у належному фінансовому та технічному стані.

Основними завданнями удосконалення цінової політики в нафтогазовому комплексі на 2005 рік є:

- перегляд рівня ціни на газ природний для соціальних категорій споживачів з метою поетапного приведення його до рівня повного відшкодовування витрат, пов'язаних з його реалізацією;

- приведення у відповідність тарифів на транспортування та постачання природного газу по підприємствах з газопостачання та газифікації;

- зміна механізму встановлення цін на природний газ та тарифів на послуги з його транспортування.

5.1. Нормативно-правові засади ліцензування в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі

Основним нормативно-правовим актом України, що регулює відносини в сфері ліцензування, є Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Ліцензування видів господарської діяльності у нафтогазовому комплексі, перелічених у статті 9 Закону, а саме, транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом; зберігання природного газу - здійснюється НКРЕ згідно з нормами цього Закону та ряду постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих згідно з цим Законом.

Що стосується ліцензування в електроенергетиці, то статтею 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачено, що ліцензування у сфері електроенергетики здійснюється згідно з законом, що регулює відносини у цій сфері. Законом, що визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері електроенергетики і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, є Закон України "Про електроенергетику". Статтею 11 цього Закону визначено, що державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться, зокрема, шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці. Ліцензування діяльності в електроенергетиці здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 року N 753, яке до набрання чинності Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" було основним нормативно-правовим актом, на підставі якого НКРЕ здійснювала ліцензування діяльності як у електроенергетиці, так і у нафтогазовому комплексі.

За роки своєї діяльності Комісія створила нормативно-правову базу ліцензування в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі і на підставі власного досвіду та аналізу світової практики постійно здійснює заходи, спрямовані на удосконалення відповідних вітчизняних механізмів ліцензування, як це вимагають ринкові перетворення в Україні та інтеграція України до Європейського Союзу. Важливим кроком у напрямку удосконалення нормативно-правової бази ліцензування діяльності в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі має стати прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", проект якої розроблено НКРЕ. Проект передбачає:

удосконалення механізму та процедур ліцензування, передбачених Положенням про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. N 753;

доповнення Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. N 756, вичерпним переліком документів, необхідних для отримання ліцензій на право провадження господарської діяльності у нафтогазовому комплексі.

У звітному році проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" був погоджений із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та поданий до Кабінету Міністрів України. Реалізація проекту сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів, що діють на суміжних ринках в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.

5.2. Ліцензування підприємницької діяльності в електроенергетиці

У своїй роботі з ліцензування підприємницької діяльності як у електроенергетиці, так і у нафтогазовому комплексі НКРЕ керується єдиними загальнодержавними принципами у сфері ліцензування, зокрема, забезпечення рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання, захист прав споживачів, забезпечення безпеки держави тощо.

Процес ліцензування здійснюваний НКРЕ, є об'єктивним і прозорим. Питання ліцензування розглядаються виключно на відкритих засіданнях Комісії, порядок денний яких публікується у засобах масової інформації. Рішення Комісії з питань ліцензування оформлюються у вигляді постанов згідно з Регламентом Комісії.

Діяльність з видачі Комісією ліцензій на право здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці започаткована у 1996 році. За цей період Комісією видано 1469 ліцензій суб'єктам підприємництва, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії, з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, з оптового постачання електричної енергії, з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, кількість яких за видами діяльності наведена у таблиці 5.1.

З наведеної таблиці випливає, що на оптовому ринку електричної енергії України працює один ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами ДП "НЕК "Укренерго", а ліцензіатом з оптового постачання електричної енергії сьогодні є ДП "Енергоринок".

На сьогодні чинними є 117 ліцензій на виробництво електричної енергії. Найбільш значний обсяг електричної енергії в Україні виробляють 8 ліцензіатів, встановлена потужність електростанцій кожного з яких становить понад 1000 МВт (ДП "НАЕК "Енергоатом", генеруючі компанії теплових електростанцій, ВАТ "Укргідроенерго", АЕК "Київенерго"), та 15 ліцензіатів - власників теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт. Встановленою потужністю генеруючого обладнання від 20 до 100 МВт характеризуються 27 ліцензіатів, які, в основному, виробляють електричну енергію на теплоелектроцентралях та блок-станціях крупних промислових підприємств. Ліцензіатів - власників малих ГЕС і ТЕЦ, блок-станцій та вітрових електростанцій, встановлена потужність електростанцій яких не перевищує 20 МВт, налічується 67.

Серед постачальників електричної енергії за регульованим тарифом, ліцензії яких є чинними, налічується 41 юридична особа. Серед них - 27 обласних енергопостачальних компаній на території 25 областей і міст Києва та Севастополя, а також 14 компаній, територія здійснення діяльності яких визначається територією розташування власних місцевих (локальних) електричних мереж, які можуть знаходитися на території однієї області або на території декількох областей.

Власниками чинних на 01.01.2005 ліцензій на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом є 308 юридичних осіб, проте менш ніж п'ятнадцять відсотків з них скористувалися правом на здійснення цієї діяльності на оптовому ринку електричної енергії України у 2004 році.

Власників чинних ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами на сьогодні налічується 52 юридичні особи. Серед них вищезазначені ліцензіати з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та власники електричних мереж, що виникли в результаті реструктуризації галузей промисловості і основною діяльністю яких є передача електричної енергії.

Як видно з таблиці 5.1, у звітному році видано лише одну ліцензію на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, а на постачання електричної енергії за регульованим тарифом - не видано жодної ліцензії. Проте питання, безпосередньо пов'язані з ліцензуванням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, зокрема визначення, розмежування та розширення території здійснення ліцензованої діяльності працюючих ліцензіатів, розглядалися Комісією неодноразово. Складність вирішення таких питань пояснюється тим, що в деяких випадках, а саме на межах географічної території адміністративно-територіальної одиниці, контури розташування місцевих (локальних) електричних мереж обласної енергопостачальної компанії можуть не збігатися з географічною територією відповідно до адміністративно-територіального поділу, що пояснюється існуючими схемами місцевих (локальних) електромереж, що функціонували до структурної перебудови в електроенергетиці. Завдяки опису території здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, який крім назви території відповідно до адміністративно-територіального поділу України, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ліцензіата, містить також контурне нанесення на географічні карти кордонів територій, на яких розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ліцензіата, а також пооб'єктний перелік електричних мереж (якщо електричні мережі одного ліцензіата знаходяться всередині території здійснення ліцензованої діяльності іншого ліцензіата), в кожному конкретному випадку НКРЕ приймає вірне, взаємоприйнятне для всіх сторін рішення з питань правомірності постачання електричної енергії споживачу тим чи іншим постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

5.3. Ліцензування господарської діяльності в нафтогазовому комплексі

Ліцензування діяльності у нафтогазовому комплексі було розпочато у 1999 році. На сьогодні кількість виданих ліцензій, що дають право на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, постачання природного газу за регульованим тарифом, транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами, транспортування нафти магістральними трубопроводами, транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного газу магістральними трубопроводами, зберігання природного газу, становить 1488, інформація щодо видачі та анулювання яких за видами діяльності, наведена у таблиці 5.2.

Ліцензію на транспортування нафти магістральними трубопроводами має один суб'єкт господарювання - ВАТ "УКРТРАНСНАФТА", ліцензію на транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами має ДП "ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС" Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів.

Ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом має 51 суб'єкт господарювання, у тому числі 42 відкритих акціонерних товариств з газопостачання та газифікації (25 облгазів та 17 міськгазів).

Ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами мають 53 суб'єкти господарювання, з яких 42 відкритих акціонерних товариств з газопостачання та газифікації. Крім облгазів та міськгазів серед ліцензіатів є також промислові підприємства, які для транспорту газу використовують власні трубопроводи.

Ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зберігання природного газу мають два ліцензіати: ДК "Укртрансгаз "НАК "Нафтогаз України" та ДАТ "Чорноморнафтогаз". Протягом 2004 року до Комісії надійшло декілька звернень суб'єктів господарювання щодо наміру отримати ліцензію на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за допомогою збудованих ними окремих фрагментів магістральних трубопроводів або придбаних чи орендованих ділянок магістрального трубопроводу. Оскільки магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України, питання щодо можливості ліцензування діяльності таких суб'єктів господарювання вирішуються у відповідності до Законів України "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про зовнішньоекономічну діяльність" з урахуванням головного пріоритету - збереження цілісності газотранспортної системи України.

Що стосується конкурентного сегменту ринку, то загальна кількість ліцензій на постачання природного газу за нерегульованим тарифом становить 1350. На цей час є чинними лише 435 ліцензій, а 915 ліцензій були анульовані або втратили чинність у зв'язку з закінченням терміну дії. Слід зазначити, що скорочення кількості працюючих постачальників природного газу за нерегульованим тарифом та послаблення конкуренції на ринку газу спричинене існуванням "НАК "Нафтогаз України" у її нинішньому вигляді. Сфера діяльності "НАК "Нафтогаз України" в особі її дочірніх компаній поширена на ринки, які знаходяться у стані природної монополії, та на суміжні ринки. Таким чином, можна констатувати, що конкуренція на ринку природного газу фактично відсутня, а існування ліцензіатів, які постачають газ за нерегульованим тарифом, втрачає сенс.

Сприятливими умовами для розвитку і діяльності працюючих на ринку природного газу суб'єктів господарювання буде встановлення єдиних правил функціонування ринку природного газу та їх закріплення на рівні закону. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти, що визначають правові, економічні та організаційні основи функціонування ринку природного газу та направлені на врегулювання відносин між суб'єктами ринку природного газу. Це законопроект N 4024 від 25.07.2003 "Про основи функціонування ринку природного газу" та законопроект N 4024-1 від 06.07.2004 "Про основи функціонування ринку природного газу". Наявність двох альтернативних законопроектів, направлених на правове врегулювання відносин між суб'єктами ринку природного газу, дозволить знайти оптимальний варіант організації ринку природного газу в Україні.

5.4. Реалізація контрольних функцій Комісії щодо виконання ліцензіатами Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності

Функції контролю за дотриманням ліцензіатами Законів України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про нафту і газ", Указу Президента України "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" та ліцензійних умов здійснення підприємницької діяльності в електроенергетичному та нафтогазовому комплексах виконуються управлінням ліцензійного контролю та територіальних представництв, а також територіальними представництвами (ТП) НКРЕ на місцях.

НКРЕ впроваджена в практику цілісна система контролю за ліцензованою діяльністю ліцензіатів електроенергетичного та нафтогазового комплексів. Контроль здійснюється у напрямках дотримання ліцензіатами законодавства та ліцензійних умов, державної дисципліни цін та порядку формування роздрібних цін та тарифів, затверджених структур тарифів, затвердженого НКРЕ порядку закупівлі товарів, робіт та послуг на тендерних умовах, виконання правил користування електроенергією та природним газом та ін.

Контроль здійснюється шляхом аналізу відомчої і державної статистичної звітності, провадяться планові і позапланові перевірки, в тому числі і спільні з представниками Мінпаливенерго України, ДПА, Держенергонагляду, Головного контрольно-ревізійного управління, прокуратури, СБ України, УБОП, Антимонопольного комітету, інших органів виконавчої влади.

Планові перевірки провадяться відповідно до затвердженого графіку раз на рік. Позапланові перевірки здійснюються у випадках виявлення порушень чи невідповідностей у звітності ліцензіатів, звернень органів виконавчої влади чи правоохоронних органів, скарг споживачів чи ліцензіатів, а також у випадках звернення ліцензіатів до НКРЕ щодо перегляду рівнів затверджених раніше тарифів на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, зберігання та постачання природного газу, транспортування природного газу, нафти та нафтопродуктів.

У 2004 році територіальними представництвами НКРЕ було здійснено 1335 перевірок ліцензіатів, з яких 814 в електроенергетичному та 521 перевірку в нафтогазовому комплексі, в т.ч. 137 перевірок ліцензіатів з виробництва електроенергії, 67 з передачі електроенергії, 350 з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом та 259 з постачання електроенергії за регульованим тарифом, 1 з оптового постачання електроенергії, 68 з постачання природного газу за регульованим тарифом і 391 за нерегульованим тарифом, 2 із зберігання природного газу, 58 з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами, 1 із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, 1 з транспортування нафти магістральними трубопроводами.

Виявлені під час проведення перевірок порушення ліцензійних умов ліцензіатами електроенергетичного та нафтогазового комплексів НКРЕ розглянула на відкритих засіданнях, в результаті чого було прийнято 192 постанови про усунення порушень, 16 застережень про усунення порушень, анульовано 117 ліцензій. Крім того, Комісією накладено на ліцензіатів електроенергетичного комплексу 12 штрафів за порушення законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов. Рішення НКРЕ щодо накладених штрафів були направлені до податкових адміністрацій за місцезнаходженням ліцензіатів.

НКРЕ постійно проводить роботу щодо контролю за здійсненням ліцензованої діяльності обласними енергопостачальними компаніями в частині недопущення зловживання ними своїм монопольним становищем, перевірки фактів нецільового використання коштів розподільними та енергогенеруючими компаніями, порушення антимонопольного законодавства, недотримання Порядку закупівель товарів, робіт та послуг, неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електроенергії, непроведення розрахунків енергокомпаніями за передачу електричної енергії електромережами інших ліцензіатів та ін. Протягом 2004 року були здійснені перевірки та розглянуті на відкритих засіданнях Комісії виявлені порушення законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов в ДП "НАЕК "Енергоатом", ВАТ "ЕК "Севастопольенерго", ВАТ "АК "Вінницяобленерго", ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", ВАТ "Донецькобленерго", ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля", ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго", ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго", ДП "Укренерговугілля", ВАТ "Кіровоградобленерго", ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго", ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", ВАТ "Тернопільобленерго", ДП "Південна залізниця", ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго". Так, за порушення Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, на ЗАТ "ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго", ВАТ "Тернопільобленерго", ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля", ВАТ "АК "Вінницяобленерго", ЗАТ "Теплогенерація", ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" було накладено штрафи. Такі компанії, як ВАТ "Донецькобленерго", ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго", ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" та ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго" розглядались на відкритих засіданнях НКРЕ за вкрай незадовільний стан розрахунків з ДП "Енергоринок". Оплата цих компанії за куповану в ОРЕ електроенергію становила 77,9 %, 81,7 %, 86,3 % та 87,7 % - відповідно. На ВАТ "Донецькобленерго" було накладено штраф у розмірі 85 тис. грн. Всі компанії було зобов'язано довести рівень розрахунків з ДП "Енергоринок" до 100%. НКРЕ контролює хід виконання цими ліцензіатами прийнятих рішень.

Аналіз результатів перевірок показав, що основними порушеннями ліцензіатів є невиконання фінансових зобов'язань перед ДК "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" відповідно за отримані обсяги природного газу та надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, ненадання інформації щодо ліцензованої діяльності та про зміну даних відомостей, зазначених у ліцензіях та в установчих документах, невиконання вимог постанови НКРЕ від 25.12.2002 N 1455 щодо придбання матеріалів, робіт і послуг на тендерних умовах, недотримання законодавчих актів та нормативних документів відповідно "Договору про надання послуг з газозабезпечення" та "Правил надання населенню послуг з газопостачання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 N 2246 та інших нормативних документів.

Зокрема, були проведені перевірки підприємств, які входять до складу НАК "Нафтогаз України" - ВАТ "Укртранснафта" та ДК "Укртрансгаз" щодо порядку придбання товарів, робіт та послуг на тендерних умовах та затверджені постанови про приведення діяльності цих підприємств у відповідність до вимог постанови НКРЕ від 25.12.2002 N 1455, та здійснено перевірку діяльності ДК "Газ України" щодо виконання ліцензійних умов з постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

За порушення ліцензіатами Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, зокрема невиконання встановлених нормативів достатності власних активів, недодержання фінансових зобов'язань щодо оплати природного газу відповідно до умов укладених договорів, нестворення страхового запасу природного газу, ненадання інформації щодо ліцензованої діяльності та про зміну даних відомостей, зазначених у ліцензіях та в установчих документах, НКРЕ анулювала 53 ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

5.5. Робота територіальних представництв

Територіальні представництва НКРЕ здійснюють свою діяльність відповідно до планів робіт і затверджених графіків планових перевірок, а також виконують окремі завдання Комісії. В 2004 році територіальними представництвами було здійснено всього 1335 перевірок ліцензованої діяльності ліцензіатів і виконано 1167 окремих завдань, попередньо розглянуто 124 заяви та документів на отримання та переоформлення ліцензій, взято участь у 50 зустрічах із представниками засобів масової інформації, а також у 867 нарадах, засіданнях, конференціях обласного рівня. У 2004 році територіальними представництвами НКРЕ розглянуто 1651 письмових скарг, заяв, звернень, з яких 357 -промислових споживачів, 234 - ліцензіатів, 529 - громадян, 286 - органів влади, 245 - інших. На користь заявників вирішено питання у 1536 випадках, що становить 93% від загальної кількості звернень.

Відносини на роздрібному ринку електричної енергії регулюються з 1996 року Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року N 28, а особливості продажу електричної енергії населенню регулюються з 1999 року Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357.

Умови обороту електричної енергії як товару відповідно до Закону України "Про електроенергетику" визначаються НКРЕ шляхом впровадження відповідної тарифної політики (затверджена методологія визначення тарифів, порядок перегляду та затвердження тарифів для електропередавальних організацій та постачальників електричної енергії за регульованим тарифом).

Статтею 25 Закону України "Про електроенергетику" закріплено право споживача на вибір постачальника електричної енергії, яке реалізується через впровадження інституту постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом (незалежних постачальників електричної енергії). Таким чином, споживач має право вибору між постачальником за регульованим тарифом, який здійснює постачання на закріпленій території за регульованим НКРЕ тарифом та постачальником за нерегульованим тарифом, який постачає електричну енергію за договірними цінами. Крім того, в АР Крим, Донецькій та Дніпропетровській областях ліцензію на постачання за регульованим тарифом отримали більше, ніж один суб'єкт господарської діяльності, що дає можливість споживачам, електроустановки яких розташовані на території зазначених вище областей на межі закріплених за відповідними постачальниками територій здійснення ліцензованої діяльності обирати постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. На сьогодні Комісією розглядається питання здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом залізницями країни.

Щодо такої ознаки конкурентного ринку, як змагання між постачальниками електричної енергії. Безумовно, таке змагання виникає між постачальниками за нерегульованим тарифом, кожен з яких має право постачати електричну енергію на всій території України, а також між постачальниками за регульованим тарифом в областях розмежування територій здійснення ліцензованої діяльності закріплених за відповідними постачальниками.

Поглиблення конкурентних відносин між постачальниками електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії призводить до мінімізації ціни (тарифу) на електричну енергію, дотримання показників якості на відповідному рівні, забезпечення усіх споживачів електричною енергією у необхідних обсягах тощо.

Важливе значення при регулюванні роздрібного ринку електричної енергії має нормативне закріплення правил врегулювання взаємовідносин безпосередньо між суб'єктами господарської діяльності, які присутні на ринку (електропередавальними організаціями, постачальниками та споживачами).

Правила користування електричною енергією регулюють порядок врегулювання взаємовідносин шляхом укладення договорів між споживачами електричної енергії - юридичними особами із суб'єктами електроенергетики.

При цьому під час розробки окремих розділів Правил користування електричною енергією приділялася велика увага тому, щоб їх редакція була максимально структурована. Це значно полегшує роботу суб'єктів господарювання під час врегулювання взаємовідносин на роздрібному ринку електричної енергії.

Правилами користування електричною енергією передбачено врегулювання відносин на роздрібному ринку електричної енергії через такі типові договори:

Договір про постачання електричної енергії (укладається постачальником за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами, розташованими на території його діяльності незалежно від того, до чиїх мереж приєднані електроустановки споживача);

Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача (укладається електропередавальною організацією, яка має ліцензію на передачу електричної енергії, але не має ліцензії на постачання електричної енергії з усіма споживачами, приєднаними до її електромереж);

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача (укладається між основним споживачем та субспоживачам).

Основні вимоги і норми, які повинні бути в цих договорах, передбачені розділом 6 Правил користування електричною енергією.

Відносини між споживачами та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом регулюються договором купівлі-продажу електричної енергії, який оформлюється у довільній формі. При цьому споживач повинен мати договір про постачання електричної енергії з постачальником за регульованим тарифом, який призупиняється у частині обсягів постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та, за необхідності, договір про технічне забезпечення електропостачання або про спільне використання технологічних електромереж основного споживача.

Для юридичного оформлення відносин при приєднанні нових споживачів (збільшення споживачем приєднаної потужності чи зміні категорії по надійності електропостачання) оформляється договір про приєднання до електричних мереж, обов'язковим додатком до якого є технічні умови.

Умови користування електричною енергією населенням регулюються Правилами користування електричною енергією для населення та юридично оформляються Договором про користування електричною енергією, який укладається на основі типового договору (додаток 1 до Правил користування електричною енергією для населення).

Протягом звітного періоду НКРЕ здійснювався аналіз пропозицій та зауважень суб'єктів господарювання з метою визначення доцільності внесення змін та доповнень до відповідних нормативно-правових документів НКРЕ або ініціювання внесення змін відповідними органами виконавчої влади.

На сьогодні НКРЕ здійснюється робота щодо приведення Правил користування електричною енергією у відповідність до вимог прийнятого Верховною Радою України Господарського кодексу України, Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" від 19 червня 2003 року N 982-IV (щодо екологічної броні) та постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2045 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам", з врахуванням пропозицій суб'єктів господарювання (як споживачів, так і енергокомпаній) до діючих Правил користування електричною енергією. З метою врегулювання взаємовідносин між суб'єктами господарювання щодо постачання електричної енергії населеним пунктам та споживачам в самому населеному пункті Правила будуть доповнені новим розділом "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів".

До Правил користування електричною енергією для населення протягом 2004 року зміни не вносились. НКРЕ прийняте рішення щодо необхідності розробки нової редакції Правил користування електричною енергією для населення. На сьогодні проект розроблено та надано для розгляду та погодження структурним підрозділам НКРЕ.

Нормативно-правові акти, якими регулюються відносини між суб'єктами роздрібного ринку електричної енергії:

1) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України:

Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357;

Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441;

2) нормативно-правові акти НКРЕ:

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ N 28 від 31.07.1996;

Методика обчислення неврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ N 1197 від 05.12.2001;

План заходів щодо переходу постачальників електричної енергії за регульованим тарифом до формування єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію для всіх споживачів та субспоживачів, розташованих на закріпленій території, затверджений постановою НКРЕ від 30.07.2002 N 830 (план заходів 2002-2006 роки);

Порядок визначення класів споживачів, затверджений постановою НКРЕ від 13.08.1998 р. N 1052;

Методика обчислення збитків внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена постановою НКРЕ від 22 листопада 1999 року N 1416;

3) нормативно-правовими актами Міністерства палива та енергетики України:

Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затверджена наказом Мінпаливенерго України від 17 січня 2002 року N 19;

Інструкція про порядок складання акта аварійної та технологічної броні електропостачання споживачів, затверджена наказом Мінпаливенерго України від 17 січня 2002 року N 18.

Основні завдання та пріоритети діяльності НКРЕ щодо регулювання взаємовідносин суб'єктів роздрібного ринку електричної енергії на 2005 рік і шляхи їх реалізації

1. Подальше удосконалення нормативно-методологічної бази щодо регулювання відносин учасників роздрібного ринку електричної енергії, а також щодо підвищення відповідальності споживачів і постачальників електроенергії щодо повної оплати купленої та спожитої електричної енергії:

завершення роботи з розробки та затвердження нової редакції Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 та Правил приєднання електроустановок до електричних мереж;

підготовка проекту нової редакції Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357;

підготовка та затвердження нової редакції Методики обчислення неврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ N 1197 від 05.12.2001.

2. Серед пріоритетних заходів слід відмітити:

запровадження попередньої оплати споживачами прогнозованого обсягу споживання електричної енергії, як пріоритетного способу розрахунків;

введення в правилах користування терміну "точка продажу";

удосконалення механізму врегулювання тристоронніх відносин електропередавальна організація - основний споживач - субспоживач;

розробка та запровадження плану заходів щодо кореляції між засобами та системами обліку, які можуть одночасно використовуватися як суб'єктами роздрібного так і суб'єктами оптового ринку електричної енергії.

За 2004 рік до Національної комісії регулювання електроенергетики України надійшло більше 300 звернень. Структура звернень до Комісії наведена у таблиці 7.1.