Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" .

Відповідно до статті 2 цього Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" ; Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 2, 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" , Вища рада правосуддя

1. Затвердити Регламент Вищої ради правосуддя (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Регламент Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року № 355/0/15-15, зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року № 697/0/15-15, від 17 листопада 2015 року № 867/0/15-15, від 9 червня 2016 року № 1179/0/15-16, від 20 жовтня 2016 року № 3017/0/15-16, від 28 листопада 2016 року № 3032/0/15-16.

Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент) регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон), "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

1.1. Основними засадами діяльності Ради та її органів є: верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.

2.1. Рада на засіданні обирає таємним голосуванням Голову Ради та його заступника зі складу членів Ради не пізніше десяти днів з дня, коли посада Голови стала вакантною.

2.2. Головує на засіданні Ради найстарший за віком член Ради.

Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Ради внесено члена Ради, який є найстаршим за віком, то головування на засіданні Ради передається старшому за віком члену Ради, якого не внесено до списку кандидатур.

2.3. Для голосування під час виборів Голови Ради використовується бюлетень за формою, наведеною у Додатку до цього Регламенту.

2.4. Кандидати на посаду Голови Ради пропонуються членами Ради, а також шляхом самовисування. Кандидат має право зняти свою кандидатуру до початку голосування.

2.5. Список кандидатур на посаду Голови Ради, які внесені до бюлетеня, затверджується відкритим голосуванням.

2.6. Рада більшістю голосів від присутніх членів Ради обирає лічильну комісію у складі трьох членів Ради. До складу лічильної комісії не може входити член Ради, який головує на засіданні або балотується. Якщо сформувати лічильну комісію з дотриманням цього правила неможливо, лічильна комісія обирається у складі п’яти осіб.

2.7. Підрахунок голосів при обранні лічильної комісії здійснюється головуючим на засіданні Ради.

2.8. Лічильна комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування відповідно до кількості членів Ради. На звороті бюлетенів члени лічильної комісії ставлять підписи, які посвідчуються гербовою печаткою. Бюлетень без підписів членів лічильної комісії та відтиску гербової печатки є недійсним.

2.9. Для проведення виборів Голови Ради лічильна комісія вносить до бюлетенів для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів на посаду Голови Ради.

2.10. Члени Ради засвідчують одержання бюлетенів своїми підписами у відомості видачі бюлетенів, яку підписує головуючий на засіданні. На бюлетенях, що не були отримані членами Ради, члени лічильної комісії роблять напис "Погашено" і засвідчують його своїми підписами. Такі бюлетені не враховуються під час обрахунку результатів голосування.

2.11. До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду членам Ради скриньку для голосування, яку опечатують у їх присутності та розміщують на видному місці у приміщенні, де відбувається засідання Ради.

2.12. Голосування відбувається таємно в окремому приміщенні, в якому заборонено перебувати будь-яким особам, крім члена Ради, який голосує. Член Ради проставляє навпроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку "плюс" ("+") або будь-яку іншу. Бюлетень, в якому проставлено дві чи більше позначки або не проставлено жодної позначки, є недійсним.

2.13. Після проведення таємного голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, подані за кожного кандидата, складає протокол про результати голосування, який підписують члени лічильної комісії.

2.14. Рішення про обрання Голови Ради ухвалюється відповідно до частини третьої статті 22 Закону.

Рішення Ради підписує головуючий на засіданні.

2.15. Результати таємного голосування оголошує один із членів лічильної комісії на засіданні Ради.

2.16. Якщо жоден кандидат не набере необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори у порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту. До бюлетеня можуть вноситися прізвища і тих кандидатів, які були кандидатами на посаду Голови Ради під час голосувань, що відбулися.

2.17. Лічильна комісія передає головуючому на засіданні Ради бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії. Головуючий опечатує їх у присутності всіх членів Ради. Бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії долучаються до протоколу засідання Ради та зберігаються в архіві Ради разом із протоколом засідання.

2.18. Заступник Голови Ради обирається на засіданні Ради відповідно до статті 23 Закону та в порядку, визначеному главою 2 цього Регламенту для виборів Голови Ради.

3.1. Повноваження Голови Ради та заступника Голови Ради припиняються у разі:

- подання ними заяв про припинення повноважень Голови Ради та заступника Голови Ради;

- закінчення строку, на який їх було обрано;

- звільнення з посади члена Ради або припинення повноважень члена Ради.

3.2. Рішення про припинення повноважень Голови Ради або його заступника ухвалюється на засіданні Ради у пленарному складі більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

3.3. Вибори нового Голови Ради або його заступника відбуваються в порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту.

3-1-1. У разі виявлення фактів, які свідчать про вчинення членом Ради діяння, передбаченого пунктами 3 - 6 частини першої статті 24 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" , Голова Ради ініціює визначення члена Ради шляхом автоматизованого розподілу справ для здійснення перевірки виявлених обставин. Член Ради готує попередній висновок по суті цього питання, при підготовці якого він вправі опитувати працівників cекретаріату Ради, пропонувати надати пояснення члену Ради, перевірку щодо дій або бездіяльності якого він здійснює, робити запити в порядку, передбаченому статтею 31 Закону, здійснювати інші організаційні дії щодо підготовки цього питання до розгляду. Підготовка попереднього висновку щодо фактів вчинення членом Ради діяння, передбаченого пунктами 3 - 6 частини першої статті 24 Закону, і розгляд питання про внесення подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя до органу, що обрав або призначив члена Ради, здійснюється у межах строку, передбаченого частиною шостою статті 20 Закону.

3-1-2. Зупинення повноважень члена Ради здійснюється в порядку, визначеному частиною шостою статті 20 Закону.

3-1-3. Питання про внесення подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя до органу, що обрав або призначив члена Ради, розглядається на пленарному засіданні Ради. Таке рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

4.1. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада утворює Дисциплінарні палати.

Для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , Рада може утворювати інші органи.

Рішення про утворення органів Ради, їх чисельність ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

4.2. Дисциплінарні палати утворюються з числа членів Ради. Склад Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини четвертої статті 26 Закону.

Кількість Дисциплінарних палат, кількісний та персональний склад кожної палати визначаються рішенням Ради.

Для організації роботи Дисциплінарної палати з її складу рішенням Ради обирається Секретар Дисциплінарної палати, який здійснює свої повноваження на постійній основі.

У разі відсутності Секретаря Дисциплінарної палати його обов’язки виконує член Дисциплінарної палати, який є найстаршим за віком.

Голова Верховного Суду не входить до складу жодної Дисциплінарної палати.

Доповідач у дисциплінарній справі входить до складу Дисциплінарної палати, яка розглядає дисциплінарну справу.

4.3. Секретар Дисциплінарної палати організовує роботу палати, призначає засідання палати та головує на ньому, формує порядок денний засідань палати, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарної справи їхніх прав та обов’язків, спрямовує розгляд дисциплінарної справи на забезпечення об’єктивного та повного з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, визначені Регламентом Вищої ради правосуддя.

Питання, що виникають під час розгляду Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи, вирішуються більшістю голосів членів палати.

Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів Дисциплінарної палати не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

4.4. Повноваження інших органів, які створюються Радою для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , крім Закону, регулюються положеннями та іншими актами, затвердженими рішенням Ради.

5.1. Формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, а її органів - Дисциплінарних палат, а також інших органів - засідання.

Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.

5.2. Закрите засідання Ради, Дисциплінарної палати проводиться відповідно до частини першої статті 30, частини третьої статті 49 Закону.

5.3. У закритому засіданні, крім учасників, мають право брати участь особи, якщо Радою чи Дисциплінарної палатою їх участь для розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи визнана необхідною. Особи, присутні на закритому засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, повідомляються головуючим на засіданні про обов’язок не розголошувати відомості, що стали їм відомі під час розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи.

5.4. Уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

5.5. Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

5.6. Інформація про дату, час і місце проведення засідання, проект порядку денного засідання Ради (крім засідань з організаційних питань) чи Дисциплінарної палати оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

5.7. Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі чи Дисциплінарної палати, членом якої він є, має право внести пропозиції про включення до проекту порядку денного засідання питань, якщо Закон не вимагає участі у засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання.

5.8. Засідання Ради, її Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Ради або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирнадцяти членів Ради.

5.9. Особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, Дисциплінарною палатою, повідомляється відповідним структурним підрозділом секретаріату про такий розгляд згідно з частинами п’ятою і шостою статті 30 Закону, частинами четвертою і п’ятою статті 48 Закону .

5.10. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях Ради чи Дисциплінарної палати, допускаються до залу до початку засідання за наявності вільних місць.

5.11. Представники засобів масової інформації, журналісти акредитуються при Раді згідно із Законом України "Про інформацію" в порядку, визначеному відповідним положенням.

5.12. Учасники засідання та учасники дисциплінарної справи можуть брати участь у розгляді питання (справи) самостійно та/або через свого представника.

5.13. Повноваження представників мають бути підтверджені згідно з вимогами закону. Оригінали відповідних документів або їх належним чином засвідчені копії приєднуються до справи.

5.14. Перед початком засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати відповідний структурний підрозділ секретаріату встановлює особу кожного запрошеного, перевіряє повноваження представників та ознайомлює осіб з їхніми правами та обов’язками.

5.15. Головує на пленарному засіданні Ради її Голова, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.

5.16. Засідання Ради у пленарному складі призначається Головою Ради.

Засідання Ради можуть бути призначені Головою Ради з ініціативи члена Ради.

5.17. У призначений час Голова Ради на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.

5.18. Розгляд питання порядку денного Ради чи Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено Законом, починається з доповіді доповідача, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені та досліджені обставини, висновок по суті питання.

5.19. У разі розгляду питання за відсутності на засіданні Ради запрошеної особи доповідач оголошує її письмові пояснення (за наявності).

5.20. Після закінчення розгляду питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до відкритого голосування чи про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

5.21. На засіданні Дисциплінарної палати в разі коли головуючий є доповідачем, головує член палати, який обирається членами Дисциплінарної палати відкритим голосуванням простою більшістю голосів.

5.22. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання оголошує склад присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, з’ясовує питання щодо відводів та клопотань.

5.23. У разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності).

5.24. Засідання Ради або Дисциплінарної палати можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості. Рішення про проведення засідання в режимі відеоконференції приймається Головою Ради (Секретарем Дисциплінарної палати) за клопотанням судді, поданим не пізніше ніж за п’ять днів до засідання.

Якщо суддя, щодо якого розглядається питання чи дисциплінарна справа в режимі відеоконференції, подав клопотання про участь у засіданні та з’явився в засідання Ради чи Дисциплінарної палати, він бере участь у засіданні в загальному порядку.

5.25. Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання, віднесені Законом до їх компетенції, у розумні строки. Якщо Закон і цей Регламент визначають строки розгляду певних категорій справ, Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання у ці строки.

5.26. Засідання Ради або Дисциплінарної палати проводяться державною мовою.

Розгляд та вирішення питань на засіданнях Ради або Дисциплінарної палати і ухвалення ними рішень здійснюється колегіально.

6.1. На засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.

6.2. Ведення протоколів засідання Ради забезпечує відповідний структурний підрозділ секретаріату, а протоколів засідання Дисциплінарної палати - секретар засідання палати.

6.3. Заступник Голови Ради або інший член Ради за дорученням головуючого у засіданні письмово фіксує результати голосування під час прийняття рішень Радою та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

6.5. У протоколі зазначаються:

- прізвище, ім’я, по батькові секретаря засідання;

- місце, дата проведення засідання;

- час початку і закінчення засідання;

- склад Ради (Дисциплінарної палати) та інформація про його зміну під час засідання;

- відомості про учасників засідання (учасників дисциплінарної справи);

- послідовність дій Ради (Дисциплінарної палати).

6.6. Протокол повинен бути оформлений та підписаний працівником секретаріату Ради, який виконував обов’язки секретаря цього засідання, не пізніше ніж на сьомий день з дня закінчення засідання.

6.7. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису розгляду дисциплінарної справи надається особі, яка має право оскаржити рішення Ради чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису надається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації.

Витяг із протоколу засідання засвідчує секретар засідання.

7.1. Член Ради зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання з підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону.

У разі встановлення підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону, доповідач невідкладно передає матеріали (заяву, скаргу, подання) для повторного автоматизованого розподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача).

7.2. Питання про відвід (самовідвід) члена Ради вирішується відповідно до статті 33 Закону.

7.3. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі щодо кожного члена Ради окремо. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим.

7.4. Якщо заява про відвід не відповідає вимогам пункту 7.3 цього Регламенту, вона залишається без розгляду, про що постановляється протокольна ухвала.

7.5. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Ради, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

7.6. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Ради чи її органу питання розглядається без участі відведеного члена (відведених членів) Ради чи відведеного члена (відведених членів) її органу.

7.7. Якщо після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Ради відсутній кворум на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, розгляд питання відкладається.

7.8. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Дисциплінарної палати дисциплінарна справа розглядається палатою тим самим кількісним складом палати без участі відведеного члена (членів) палати або іншим складом Дисциплінарної палати, який визначається у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 26 Закону.

7.9. У разі задоволення відводу (самовідводу) члену Ради чи Дисциплінарної палати, який є доповідачем, інший член Ради чи Дисциплінарної палати - доповідач визначається автоматизованою системою розподілу справ.

8.1. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.

8.2. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, представники засобів масової інформації зобов’язані:

- виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку під час засідання;

- не створювати перешкод для нормального ходу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік;

- вимкнути мобільні телефони та будь-які інші пристрої чи технічні засоби, що можуть заважати проведенню засідання.

8.3. Особу, яка допустила порушення дисципліни на засіданні, головуючий попереджає про необхідність додержання порядку на засіданні.

Якщо присутні на засіданні особи протиправно перешкоджають його проведенню, головуючий на засіданні може прийняти мотивоване рішення про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.

9.1. Результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах:

а) рішення;

б) ухвала;

в) протокольна ухвала.

Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Питання, пов’язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Рішення Ради чи Дисциплінарної палати з процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).

9.2. Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

9.3. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти".

9.4. Рішення Ради, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Ради чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється. Рішення ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено Законом.

9.5. Рішення у дисциплінарній справі має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

9.6. Проект рішення готує член Ради чи Дисциплінарної палати, який автоматизованою системою визначений доповідачем у справі з відповідного питання.

Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, за дорученням головуючого на засіданні рішення Ради чи Дисциплінарної палати відповідно виготовляє член Ради, який брав участь у голосуванні.

9.7. Член Ради, який брав участь в ухваленні рішення Ради чи органів Ради, до складу яких він входить, має право висловлювати окрему думку у випадках, визначених у частині сьомій статті 34 Закону.

9.8. Копії всіх актів, ухвалених щодо судді Радою, її органами, членом Ради, надсилаються судді на адресу суду, у якому він обіймає посаду, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та до суду.

Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, в день розгляду Радою питання щодо відсторонення судді, у тому числі засобами електронного зв’язку.

9.9. Член Ради, Рада, Дисциплінарна палата можуть своєю ухвалою виправити допущені в ухвалених рішеннях описки, арифметичні помилки.

10.1. Розгляд Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 36 Закону.

10.2. Попередній розгляд рекомендації здійснює доповідач, визначений у порядку автоматизованого розподілу, та готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

10.3. За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді.

10.4. Рада може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку, якщо:

а) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

б) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Підстави, зазначені у підпункті 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

10.5. Рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді приймається після обговорення в нарадчій кімнаті.

Рішення про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Ради.

Якщо за рішення про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Ради, вважається, що Радою ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

10.6. У разі відмови у внесенні подання рішення повинне бути вмотивованим, містити посилання на визначені законом підстави, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

10.7. Рішення про відмову у внесенні подання підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

10.8. Рішення про внесення подання підписує головуючий на засіданні одноособово.

10.9. Копія рішення про внесення подання Президентові України або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Копія рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді направляється до суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді, а також кандидату на посаду судді, який не був присутній у засіданні Ради, в порядку, передбаченому Законом.

10.10. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач ухвалою залишає рекомендацію про призначення без розгляду.

Глава 11. Розгляд справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність

11.1. Рада відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеним Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

11.2. Зразок заяви щодо несумісності затверджується Радою.

11.3. Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у розумні строки;

11.4. За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону або якщо суддя, стосовно якого надійшла заява, звільнений чи його повноваження припинені, або постановляє ухвалу про відкриття справи щодо несумісності. Копія відповідної ухвали направляється заявнику.

11.5. Копія ухвали про відкриття справи щодо несумісності разом із копією заяви направляється судді (прокурору), стосовно якого надійшла заява, у триденний строк із дня її постановлення.

11.6. Підготовка справи до розгляду здійснюється в порядку, передбаченому для розгляду дисциплінарних справ, з урахуванням строків, визначених пунктом 11.8 цього Регламенту.

Член Ради може постановити ухвалу про об’єднання в одну справу декількох справ щодо несумісності, які перебувають у його провадженні. Рада на пленарному засіданні може постановити ухвалу про об’єднання справ щодо несумісності, які перебувають у провадженні різних членів Ради, і передання їх на розгляд одного члена Ради.

11.7. Справа щодо несумісності розглядається Радою на її засіданні у пленарному складі в порядку, передбаченому статтею 40 Закону.

11.8. Справа щодо несумісності має бути розглянута Радою протягом дев’яноста днів із дня постановлення ухвали про відкриття справи щодо несумісності.

11.9. Копія рішення Ради у справі щодо несумісності надсилається заявнику та судді (прокурору), щодо якого ухвалено рішення.

Копія рішення Ради про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і звільнення його з посади надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

У разі ухвалення рішення про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності Рада вносить подання особі, уповноваженій Законом України "Про прокуратуру" приймати рішення про звільнення прокурора. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Рада вносить Президенту України.

12.1. Дисциплінарне провадження включає:

а) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги;

б) відкриття дисциплінарної скарги;

в) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Попередня перевірка дисциплінарної скарги

12.1.1. Дисциплінарні скарги, які надходять разом із приписами Національного агентства з питань запобігання корупції, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, окремі ухвали суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності розглядаються у порядку та строки, передбачені Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" .;

12.2. З підстав, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону , член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

Якщо доповідач дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону , для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, але Дисциплінарна палата не погодилась із цим висновком, така скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику ухвалою Дисциплінарної палати, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

У разі залишення без розгляду дисциплінарної скарги, повторний автоматизований розподіл якої було здійснено на підставі абзацу четвертого пункту 2.6 розділу II Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), копія скарги поверненню не підлягає, про що зазначається в ухвалі.

12.3. Попередня перевірка дисциплінарної скарги здійснюється доповідачем у розумний строк.

12.4. Скарга залишається без розгляду та повертається з підстав, передбачених статтею 44 Закону.

12.5. З підстав, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону , член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

У разі залишення без розгляду дисциплінарної скарги, повторний автоматизований розподіл якої було здійснено на підставі абзацу четвертого пункту 2.6 розділу II Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), копія скарги поверненню не підлягає, про що зазначається в ухвалі.

12.6. Якщо підстави, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Копія ухвали про закриття дисциплінарної справи з підстав, передбачених цим пунктом, направляється скаржнику в семиденний строк з дати її постановлення.

12.7. За наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої або частиною другою статті 44 Закону, доповідач складає висновок із пропозицією залишити без розгляду таку скаргу, який разом зі скаргою передає на розгляд Дисциплінарної палати. Ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.

У разі неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Рада відповідно до частини восьмої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має право постановити ухвалу про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.

Пропозицію про залишення без розгляду таких скарг Раді може внести Дисциплінарна палата або доповідач, виклавши її в рішенні чи висновку відповідно.

Рішення чи висновок розглядається Радою у пленарному складі.

12.8. У разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає до Дисциплінарної палати. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За наслідками розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду або у разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для підготовки висновку.

12.9. За результатом попередньої перевірки доповідач складає мотивований висновок.

Висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім’я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім’я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення/обрання;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка;

- виклад фактів, обставин чи іншої інформації, що підтверджує обґрунтування наданої у висновку пропозиції;

- посилання на норму закону, яку суддею порушено;

- пропозиції по суті скарги;

- підпис члена Ради.

Висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім’я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім’я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення/обрання;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка;

- мотивована пропозиція доповідача на підставі статті 45 Закону;

- підпис члена Ради.

У разі виявлення під час попередньої перевірки додаткових фактів та підстав для дисциплінарної відповідальності судді, про які не зазначено у скарзі, про це зазначається у висновку.

12.10. Відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відкриття дисциплінарної справи

12.11. Дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

12.12. Ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

12.13. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи постановляється Дисциплінарною палатою на підставі статті 45 Закону та оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати оголошує висновки доповідача, які містять пропозицію про відмову у відкритті, шляхом повідомлення: найменування заявника та реєстраційного номера скарги, прізвища, ім’я та по батькові судді, назви суду, в якому працює суддя; підстави відмови у відкритті згідно з частиною першою статті 45 Закону.