Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може містити рішення Дисциплінарної палати стосовно декількох висновків одного доповідача. В ухвалі щодо кожного висновку зазначається: найменування заявника та реєстраційний номер скарги; прізвище, ім’я та по батькові судді, назва суду, в якому працює суддя; підстава відмови у відкритті згідно з частиною першою статті 45 Закону.

Витяг з ухвали Дисциплінарної палати надсилається судді та заявнику.

12.14. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути передана на затвердження Ради на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із таким рішенням.

Вмотивована вимога члена Дисциплінарної палати оформлюється письмово та не пізніше ніж на третій день із дня ухвалення рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи передається через Секретаря Дисциплінарної палати разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для включення до порядку денного найближчого засідання Ради.

12.15. Вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із рішенням про відмову у відкритті дисциплінарної справи, Рада розглядає на пленарному засіданні в порядку, передбаченому абзацом другим частини третьої статті 46 Закону .

Якщо Рада не затвердить висновок Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи, скарга разом із матеріалами повертається доповідачу для підготовки розгляду дисциплінарної справи.

Підготовка дисциплінарної справи до розгляду

12.16. Після відкриття дисциплінарної справи доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

12.17. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема:

а) запитує та збирає:

- додаткову інформацію і документи;

- матеріали;

- пояснення судді та скаржника;

б) ознайомлюється із суддівським досьє;

в) визначає свідків та інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні;

г) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду дисциплінарної справи.

12.18. Після завершення підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач повідомляє інших членів Дисциплінарної палати про можливість призначення засідання для її розгляду та передає їм матеріали справи для вивчення.

12.19. У повідомленні доповідач зазначає обставини, які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, встановлені додаткові та інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

12.20. Отримавши повідомлення про можливість призначення засідання у дисциплінарній справі, Секретар Дисциплінарної палати формує порядок денний та призначає дисциплінарну справу до розгляду на найближче засідання палати.

12.21. Суддя та скаржник повідомляються про засідання Дисциплінарної палати відповідно до Закону.

Розгляд дисциплінарної справи

12.22. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою у порядку, визначеному Законом, з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та цього Регламенту.

12.23. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

12.24. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

12.25. Розгляд дисциплінарної справи може бути відкладено у зв’язку з неявкою судді, стосовно якого розглядається питання, у засідання з поважних причин. Поважність причини неявки судді визначає Дисциплінарна палата. Дисциплінарна палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов’язковою.

12.26. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів справи, що розглядається, розгляд такого питання може бути відкладено або зупинено, а строк розгляду дисциплінарної справи - продовжено.

Ухвала про відкладення розгляду справи приймається у протокольній формі, а про зупинення або продовження строку розгляду - у письмовій.

Додаткова перевірка проводиться членом Дисциплінарної палати, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду.

12.27. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

12.28. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

12.29. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги, які у разі відсутності судді або його представника на засіданні підлягають обов’язковому оголошенню. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Дисциплінарної палати доповідачем.

12.30. Розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їх представників, допитуються свідки, а також можуть надати пояснення інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні. Письмова доповідь долучається до матеріалів дисциплінарної справи.

Доповідач роз’яснює свідку його права та обов’язки, встановлені Законом, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав.

12.31. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, стосовно якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою. У такому разі Дисциплінарна палата приймає ухвалу про об’єднання справ та доручає підготовку цієї справи до розгляду члену Ради, який раніше визначений доповідачем у скарзі.

12.32. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала. Об’єднана дисциплінарна справа передається для підготовки на розгляд члену палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

12.33. Рада може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати. Підготовку до розгляду об’єднаної справи здійснює член цієї Дисциплінарної палати, який був раніше визначений доповідачем.

12.34. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжено ухвалою Дисциплінарної палати у виключних випадках не більше ніж на тридцять днів у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

12.35. Розгляд Дисциплінарною палатою питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі подання ним заяви про звільнення за загальними обставинами здійснюється у загальному порядку. Якщо на момент розгляду такого питання суддя звільнений або його повноваження припинені з передбачених законом підстав, Дисциплінарна палата закриває дисциплінарну справу.

Рішення у дисциплінарній справі

12.36. Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи та ухвалює рішення у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).

12.37. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

12.38. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

12.39. Рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

Рішення про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із звільненням судді або припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.

12.40. Копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. Копія рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надсилається до суду, в якому працює суддя, для оприлюднення на веб-сайті суду.

Особливості розгляду заяв (скарг) щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", заяв (скарг), які передані Вищій раді правосуддя Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також звернень та скарг на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

12.41. Попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , та заяв (скарг), які передані Раді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом, на відповідність вимогам, визначеним на день їх подання, здійснюється членом Ради, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до створення дисциплінарних органів Ради. Якщо заяви (скарги) передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Раді після набрання чинності Законом, така перевірка здійснюється членом Ради, який входить до складу Дисциплінарної палати та визначений автоматизованим розподілом.

12.42. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" . Залишені без розгляду заяви (скарги) направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.43. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.44. Ухвала члена Ради про залишення заяви (скарги) без розгляду оскарженню не підлягає.

12.45. Дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції, передаються на розгляд до Дисциплінарної палати, до складу якої входить член Ради, який є доповідачем у цій справі, та розглядаються в порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , з урахуванням особливостей, визначених Регламентом.

12.46. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, щодо яких сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" . Заяви (скарги), щодо яких дисциплінарні справи закриті, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.47. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.48. Дисциплінарна палата проводить засідання з питань, визначених у пунктах 12.46 та 12.47 Регламенту, без виклику судді та скаржника.

12.49. Рішення Дисциплінарної палати про закриття дисциплінарних проваджень оскарженню не підлягає.

13.1. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до Ради не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.

13.2. Питання про надання дозволу скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час постановлення нею рішення у дисциплінарній справі.

13.3. Скарга на рішення Дисциплінарної палати подається у письмовій формі суддею, скаржником виключно до Ради.

13.4. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- прізвище, ім’я та по батькові судді (скаржника), місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, з яких суддя (скаржник) не погоджується із рішенням Дисциплінарної палати;

- виклад вимог щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

- підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником судді (скаржника), то до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

13.5. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення (щодо судді), протягом двадцяти днів із моменту надходження скарги до Ради.

13.6. Залишення скарги без розгляду і повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1-3 частини шостої статті 51 Закону , вирішується доповідачем, а з підстав, визначених пунктами 4-5 частини шостої статті 51 Закону , - Радою. Копія ухвали разом зі скаргою надсилається особі, що подала скаргу.

13.7. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

13.8. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати, скарга залишається без розгляду.

Скарга також залишається Радою без розгляду, якщо особа, яка подала скаргу, не порушує питання про поновлення такого строку.

13.9. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень частини восьмої статті 51 Закону.

13.10. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у строк, визначений частиною сьомою статті 51 Закону.

13.11. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону. Копія рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, у семиденний строк із дня ухвалення вручається чи надсилається судді та скаржнику або їх представникам, а також до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

14.1. Прокурор може оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Ради протягом тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Ради за наявності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.

14.2. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подається до Ради у письмовій формі.

14.3. Скарга має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подала скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, з яких особа не погоджується з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

- вимоги щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

- підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником прокурора (скаржника), то до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

До скарги додається копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження.

14.4. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, протягом розумного строку, але з урахуванням строку, який передбачений частиною четвертою статті 53 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" для розгляду скарги Радою.

14.5. Доповідач своєю ухвалою залишає скаргу без розгляду і повертає її особі, яка подала скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо:

а) скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;

б) скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу;

в) є рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, у справі за позовом прокурора або іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скарга на яке подана до Ради;

г) скарга подана скаржником за відсутності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.

14.6. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і особа, яка подала скаргу, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

14.7. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або якщо клопотання про його поновлення не заявлено, скарга Радою не розглядається.

14.10. Розгляд скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень статті 53 Закону.

14.11. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядається у строк, визначений частиною четвертою статті 53 Закону.

14.12. У разі відкриття адміністративним судом провадження у справі за позовом прокурора чи іншої особи про скасування (визнання нечинним) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, скаргу на яке подано до Ради, Рада зупиняє провадження за скаргою.

У разі скасування (визнання нечинним) судом рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке набрало законної сили, Рада залишає скаргу без розгляду.

14.13. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини шостої статті 53 Закону. Копія рішення Ради у семиденний строк із дня його ухвалення вручається чи надсилається прокурору та скаржнику або їх представникам, а також надсилається до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

14.14. Розгляд скарги особи, яка подала дисциплінарну скаргу, здійснюється в порядку, визначеному пунктами 14.2 - 14.13 Регламенту.

У разі подання такою особою скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів без відповідного дозволу Комісії доповідач залишає скаргу без розгляду і повертає її скаржникові.

14.15. До прийняття Радою рішення по суті скарги прокурор або/та особа, яка подала скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, мають право відкликати подану скаргу. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення скарги без розгляду. Ухвала про повернення скарги оскарженню не підлягає.

Звільнення судді з посади за загальними обставинами

15.1. Питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України ); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України ) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

15.2. Заява про відставку або про звільнення за власним бажанням подається суддею до Ради.

15.3. Підготовку питань, пов’язаних із звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Підготовка до розгляду питання про звільнення судді з посади доручається члену Ради, на розгляді у якого вже перебуває питання про звільнення судді з посади з інших підстав.

За результатами попереднього розгляду заяви про звільнення судді доповідач складає висновок.

15.4. Участь судді у розгляді питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами не є обов’язковою.

15.5. Рада ухвалює рішення про звільнення судді з посади за власним бажанням після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, а також фактів стороннього впливу на нього або примусу.

У разі необхідності Рада може запросити на засідання суддю.

Копія рішення Ради про звільнення судді з посади надсилається до суду, в якому суддя обіймає посаду, Державній судовій адміністрації України. Копія рішення Ради про відмову у задоволенні заяви про звільнення з посади судді надсилається судді на адресу суду, в якому він обіймає посаду.

15.6. У разі відкликання суддею заяви про звільнення з посади з підстав, передбачених пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України (подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням), до моменту затвердження Радою порядку денного засідання, ухвалою доповідача заява про звільнення залишається без розгляду.

У разі відкликання такої заяви після затвердження Радою порядку денного вона залишається без розгляду ухвалою Ради.

Копії ухвал доповідача, Ради про залишення без розгляду заяв про звільнення надсилаються судді на адресу суду, у якому він обіймає посаду.

Розгляд заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням може бути відкладений за обґрунтованою заявою судді на строк не більше одного місяця у разі, якщо мотиви, наведені суддею, будуть визнані Радою поважними.

15.7. Якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, член Ради - доповідач своєю ухвалою залишає заяву (висновок, подання) без розгляду.

15.8. Розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути Радою зупинено на час розгляду скарги або заяви, але не більше ніж на дев’яносто днів. У разі продовження Дисциплінарною палатою строку розгляду дисциплінарної справи строк зупинення може бути продовжено.

15.9. Питання про звільнення судді за загальними обставинами розглядається у строк, визначений частиною третьою статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

15.10. Питання про звільнення судді з посади за станом здоров’я розглядається Радою протягом одного місяця з дня надходження до Ради медичного висновку, наданого медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

15.11. Суддя, щодо якого має розглядатися Радою питання про звільнення за загальними обставинами, повідомляється про такий розгляд на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж за три календарних дні до дня засідання.

16.1. Відставка судді припиняється Радою з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , та в порядку, визначеному цим Регламентом.

16.2. Рада відповідно до частини першої статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" припиняє відставку судді у разі:

- повторного призначення його на посаду судді;

- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

- припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;

- визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

16.2-1. Розгляд питання про припинення відставки судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ.

16.3. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після його повторного призначення Президентом України на посаду судді на підставі указу Президента України про призначення на посаду судді.

Копія рішення Ради про припинення відставки судді надсилається до суду, до якого повторно призначено суддю на посаду.

16.4. Рада вирішує питання про припинення відставки судді після набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення злочину та після набрання законної сили рішенням суду про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим.

Після одержання повідомлення суду про набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді у відставці за вчинення умисного злочину чи рішенням про визнання судді у відставці безвісно відсутнім або оголошення його померлим, розгляд питання про припинення відставки судді виноситься на чергове засідання Ради.

16.5. Рада вирішує питання про припинення відставки судді в разі припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства на підставі Указу Президента України або набуття ним громадянства іншої держави.

Після одержання повідомлення уповноваженого органу державної влади про припинення суддею у відставці громадянства або набуття ним громадянства іншої держави Голова Ради виносить розгляд питання про припинення відставки судді на засідання Ради.

16.6. Із повідомленням про наявність підстави для припинення відставки судді до Ради може звернутися будь-яка особа, якій відомий такий факт. З метою перевірки фактів, що містяться у повідомленні, Рада може звертатися до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій.

16.7. Питання про припинення відставки судді розглядаються на засіданні Ради, за результатами якого Рада приймає відповідне рішення в порядку, визначеному цим Регламентом. Копія рішення Ради про припинення відставки судді надсилається органу державної влади, який забезпечував виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці.

17.1. Питання про звільнення судді з підстав: порушення суддею вимог щодо несумісності (пункт 2 частини шостої статті 126 Конституції України) ; вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України ); незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду (пункт 5 частини шостої статті 126 Конституції України ); порушення обов’язку підтвердити законність джерел походження майна (пункт 6 частини шостої статті 126 Конституції України ) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.

17.2. Питання про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини шостої статті 126 Конституції України , розглядається Радою в порядку, визначеному главою 11 цього Регламенту.

17.3. Подання Дисциплінарної палати про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України , підписує секретар палати та не пізніше наступного дня після прийняття Радою рішення за скаргою на рішення Дисциплінарної палати або закінчення строку для його оскарження передає на розгляд Ради.

Подання розглядається Радою протягом п’ятнадцяти днів з дня його надходження до Ради.

17.4. У разі скасування Радою рішення Дисциплінарної палати питання про звільнення судді з посади залишається без розгляду.

У разі скасування судом рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, питання про звільнення судді зупиняється до ухвалення Радою рішення.

17.5. Розгляд питання про звільнення судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені обставини, висновок щодо суті питання.

Після доповіді члена Ради суддя та/або його представник мають право бути заслуханими на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть поставити запитання до них.

17.6. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України , Рада ухвалює вмотивоване рішення в нарадчій кімнаті.

Копія рішення Ради про звільнення судді з посади надсилається до суду, у якому суддя обіймає посаду, Державній судовій адміністрації України.

Загальні положення

18.1. Рада надає згоду на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом у зв’язку з підозрою у вчиненні ним діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність.

18.2. Без згоди Ради суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Порядок звернення до Ради з поданням про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом

18.3. Подання про надання згоди на затримання судді, якому у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, утримання його під вартою чи арештом (далі - подання) вноситься на розгляд Ради Генеральним прокурором або його заступником. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.

Подання повинне відповідати вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

До подання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на представлення відповідного подання під час розгляду на засіданні Ради.

18.4. У день реєстрації в автоматизованій системі розподілу справ подання передається на перевірку члену Ради, визначеному автоматизованою системою. Подання щодо різних видів заходів, подані стосовно судді в межах одного кримінального провадження, розподіляються члену Ради, визначеному автоматизованою системою для перевірки першого такого подання.

18.5. Подання, що не відповідає вимогам Закону, Рада вмотивованим рішенням повертає Генеральному прокурору або його заступнику. Це рішення разом із поданням та доданими до нього матеріалами надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Рішення про повернення подання оскарженню не підлягає. Повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з таким поданням до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.

Порядок розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом

18.6. Подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом розглядається Радою не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання подання. Подання про надання згоди на утримання під вартою чи арештом стосовно судді, який затриманий під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, розглядається невідкладно після надходження подання у межах строку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України.

Подання щодо різних видів заходів, подані стосовно судді в межах одного кримінального провадження, розглядаються Радою в одному засіданні.

18.7. Повідомлення щодо дати, часу і місця розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом невідкладно надсилається Генеральному прокурору або його заступнику. Розгляд відповідного подання здійснюється Радою без виклику судді. За необхідності Рада може викликати суддю для надання пояснень.

18.8. Неявка судді, його представника, Генерального прокурора, його заступника або уповноваженого одним із них прокурора на засідання Ради незалежно від причин не перешкоджає розгляду подання.

18.9. Засідання Ради з питання надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом відбувається відкрито, якщо Радою не прийнято рішення про проведення закритого засідання. Розгляд подання починається з короткого викладу головуючим на засіданні Ради наведеного у поданні обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

18.10. Після короткого викладу наведеного у поданні обґрунтування необхідності затримання судді, утримання його під вартою чи арештом, у разі явки на засідання Ради, надається слово Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому одним із них прокурору. Якщо засідання проводиться з викликом судді і він з’явився в засідання, то слово для пояснень також надається судді, щодо якого внесено подання, та/або його представнику. Якщо суддя відмовляється від надання пояснень, Рада розглядає подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом без його пояснень.

Суддя має право надати письмові пояснення, які у разі його відсутності підлягають обов’язковому оголошенню.

18.11. Під час розгляду подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Рада має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання, яке розглядається.

18.12. За результатами розгляду подання Рада ухвалює рішення про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом або про відмову в задоволенні подання.

Рішення Ради ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) відкритим голосуванням більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні. Рішення Ради повинне бути вмотивованим.

Рішення щодо надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом оголошується присутнім на засіданні та негайно вручається Генеральному прокурору, його заступнику або уповноваженому прокурору. Копія рішення також вручається судді, якщо він присутній на засіданні Ради, і надсилається голові суду, в якому суддя обіймає посаду. У разі відсутності вказаних осіб під час оголошення рішення воно негайно надсилається до Генеральної прокуратури та суду, в якому суддя обіймає посаду.

Текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення.

18.13. До прийняття Радою рішення по суті подання Генеральний прокурор має право відкликати внесене ним або його заступником подання, заступник Генерального прокурора має право відкликати внесене ним подання. У такому разі Рада постановляє ухвалу про повернення подання без розгляду. Ухвала про повернення подання оскарженню не підлягає.

Загальні положення відсторонення від здійснення правосуддя

19.1. Суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Ради:

а) у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності;

б) при проведенні кваліфікаційного оцінювання;

в) у порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Суддя також тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. У такому випадку відсторонення здійснюється автоматично без ухвалення Радою окремого рішення.

19.2. Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі "Судова влада" та розміщується на офіційному веб-сайті Ради.

Порядок прийняття рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

19.3. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (далі - клопотання) подається до Ради стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

19.4. До Ради з клопотанням звертається Генеральний прокурор або його заступник. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинне бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України , а саме містити:

а) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

б) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

в) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати суддю у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

г) назву суду, в якому суддя обіймає посаду;

ґ) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді судді сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

д) виклад обставин, що дають підстави вважати, що суддя, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

е) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, та документи, що підтверджують надання судді копій клопотання і матеріалів, які обґрунтовують клопотання.

Генеральний прокурор або його заступник можуть уповноважити прокурора на вручення судді копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, а також на представлення відповідного клопотання під час розгляду на засіданні Ради.

19.5. Клопотання, подане без дотримання визначених з аконом вимог, повертається Радою Генеральному прокурору або його заступнику в порядку, визначеному пунктом 18.5 цього Регламенту.

Ухвала про повернення клопотання оскарженню не підлягає. Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до Ради в загальному порядку після усунення недоліків.