Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абз. "б" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу "витягнутої руки", або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Додаток ПН до Декларації заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. При цьому, в Додатку ПН передбачено самостійне визначення ставки податку (%) згідно з міжнародним договором, в тому числі, звільнення від оподаткування.
Платник податку, що не сплачує податок у зв'язку з отриманням податкових пільг, в Додатку ПП до Декларації відображає інформацію про суми таких податкових пільг.
Згідно з Довідником інших податкових пільг для сум прибутку, що не підлягають оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України (з урахуванням норм п. 3.2 ст. 3 Кодексу) застосовується код пільги 11020025.
Таким чином, у разі якщо платник податку здійснює виплати нерезиденту, то такий платник податку повинен подати Додаток ПН до Декларації, в якому вказується сума такого доходу, ставка податку та розрахований податок на доходи нерезидента по кожному нерезиденту окремо. При цьому, у разі якщо згідно із міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України не сплачується або сплачується за зменшеною ставкою, то платник податку повинен подати разом із Додатком ПН до Декларації Додаток ПП до Декларації, в якому відображається інформація про суми таких податкових пільг.
Відповідь на питання 2: Згідно з абзацом четвертим п. 46.1 ст. 46 Кодексу додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у Додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Декларації, та відповідно у рядку 23 ПН Декларації.
Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.
Тобто, Додаток ПН підлягає обов'язковому заповненню і поданню у разі, якщо були здійснені виплати доходів нерезиденту.
Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Тобто, у разі якщо при виплаті доходів нерезиденту не було подано Додатки ПН та ПП до Декларації, платник податку повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку з такими додатками.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будьякий наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Відповідь на уточнення 2.2: Дотримання платниками податків вимог пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з доходів, які прирівняні до дивідендів відповідно до абзаців четвертого - шостого пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, може бути перевірено контролюючим органом виключно під час спеціальної документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", проведення якої передбачено пп. 39.5 ст. 39 Кодексу. При цьому, до того як розпочати перевірку повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи нерезидента з суми доходів, які прирівнюються до дивідендів та виплачуються у контрольованих операціях, контролюючий орган спочатку перевіряє відповідність умов операції принципу "витягнутої руки".
Пояснюється цей висновок такими положеннями Кодексу.
Згідно з абзацом четвертим пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог пп. 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Водночас, згідно з пп. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій, опитування з питань трансфертного ціноутворення та проведення перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".
Перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" проводиться відповідно до положень глави 8 розд. II Кодексу з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 Кодексу.
Зокрема, перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" проводиться за наявності підстав, визначених пп. 39.5.2.1 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 та пп. 78.1.14 - 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.
Якщо за результатами перевірки дотримання принципу "витягнутої руки" виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, які відповідають принципу "витягнутої руки", в результаті чого платником податку здійснено на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків з урахуванням строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 Кодексу, тобто не пізніше закінчення 2 555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток за відповідний звітний рік.
Разом з цим, у випадку самостійного встановлення платником податків невідповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та здійснення ним самостійного коригування, передбаченого пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, контролюючий орган під час проведення камеральної та/або документальної перевірки перевіряє:
повноту нарахування податку на доходи нерезидента (чи правильну ставку застосовано, чи мав нерезидент право на застосування міжнародного договору);
своєчасність сплати податку на доходи нерезидента.
За результатами перевірки цих питань під час камеральної та/або документальної перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків з урахуванням строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 Кодексу, тобто, не пізніше закінчення 2 555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток за відповідний звітний рік. Предметом звичайної камеральної та/або документальної перевірки не може бути питання правильності розрахунку платником податку суми коригування у контрольованій операції.
23. "Ситуація: ТОВ А - платник єдиного податку 3 групи (ставка 5%) за договором відступлення права вимоги придбало право вимоги боргу до ТОВ Б за 50% номінальної вартості.
За умовами договору:
- ТОВ А сплачує первісному кредитору 50% номіналу боргу;
- Боржник (ТОВ Б) сплачує ТОВ А 100% суми боргу;
- Право вимоги придбане у I кварталі 2026 року, кошти від боржника отримані у II кварталі 2026 року.
Питання: Яку суму ТОВ А повинно включити до бази оподаткування єдиним податком: у I кварталі 2026 року; у II кварталі 2026 року?"
Відповідь: Згідно зі ст. 520 ЦКУ боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ (ст. 521 ЦКУ).
Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. ХІV Кодексу.
Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.
Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296, п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Враховуючи зазначене, оскільки укладення юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи договору відступлення права вимоги на користь іншої особи є механізмом розрахунку у негрошовій формі, що не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).
Разом з тим, кожний конкретний випадок оподаткування, наслідками якого є операції з відступлення права вимоги, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються цієї справи, тому умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з'ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема укладені договори.
