Облікованим кримінальним правопорушенням (провадженням) цієї категорії присвоюється реквізит "у кримінальному провадженні, що надійшло для проведення досудового розслідування з іноземних держав".
11. При виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються шляхом застосування функції "Виділення правопорушника". Новоствореному кримінальному провадженню автоматично присвоюється новий номер, а ознака правопорушення "врахувати" (використовується для статистичних цілей) заповнюється значенням "виділено".
12. При виділенні досудового розслідування стосовно особи, яка входила до складу групи осіб, але кримінальне правопорушення вчинила самостійно, використовується функція "Виділення правопорушення".
При цьому в першому кримінальному провадженні, з якого виділяється, правопорушення, вчинені цією особою, автоматично виключаються і обліковуються із заповненими у ньому реквізитами (ознака "врахувати" не змінюється) "основна" або "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК України перебувають у провадженні", або "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення" у новому кримінальному провадженні, якому системою у загальному порядку присвоюється новий номер.
13. При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
У кримінальних провадженнях проти встановленого порядку несення військової служби щодо військових кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407–409 КК України, додатково підлягають обов’язковому відображенню дані про прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків військовослужбовця, дії якого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, а також номер військової частини, в якій така особа проходить (проходила) військову службу у складі Збройних Сил України та в інших військових формуваннях відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
(Доповнено абзацом відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
14. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення, зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, вносяться до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного главою 10 цього розділу.
15. Відомості про кримінальні правопорушення, у яких заявником є викривач, а також щодо осіб, стосовно яких вжито заходів забезпечення безпеки, вносяться до Реєстру з дотриманням вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Доступ до них може бути обмежено адміністратором Реєстру на підставі відповідного процесуального рішення.
16. За наявності підстав одночасно з визначенням правової кваліфікації підлягають внесенню до Реєстру додаткові відмітки для статей КК України, визначених у Довіднику 9 "Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень" додатка 7 до цього Положення.
17. При реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства відомостей за фактами смерті людей, а саме кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115–118 КК України (в редакції 2001 року), статтями 94–98 КК України (в редакції 1960 року), обов’язково відображаються додаткові відмітки щодо розмежування очевидних вбивств, у тому числі у ході бойових дій, фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти, нещасних випадків.
18. При внесенні відомостей про визначені у примітці до статті 45 КК України кримінальні корупційні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, підлягає обов’язковому заповненню інформація про додаткову відмітку до кваліфікації про їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
19. При визначенні правової кваліфікації злочину, передбаченого статтею 438 КК України (порушення правил та звичаїв війни), обов’язковою є фіксація відміток про тип порушення, перелік яких міститься у Довіднику 9 "Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень" додатка 7 до цього Положення.
При цьому слід керуватися положеннями КК України та нормативно-правовими актами у сфері міжнародного гуманітарного права, які ратифіковані Верховною Радою України.
20. При заповненні додаткової відмітки до кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних з бюджетними коштами, слід враховувати, що до цієї категорії належать кримінальні правопорушення, вчинені при складанні, розгляді, затвердженні й виконанні бюджетів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Рахунковою палатою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також при здійсненні ними контролю за виконанням бюджету, використанням на підприємствах, в установах та організаціях асигнувань, виділених їм з відповідного бюджету, тобто кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про бюджетну систему; привласненням, розтратою або заволодінням фінансовими ресурсами шляхом зловживання службовим становищем, шахрайства, де предметом посягання є бюджетні кошти; службовою діяльністю посадових осіб державних установ, які завдали істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, при виконанні чи невиконанні ними своїх службових обов’язків, де предметом посягання є бюджетні кошти.
21. При віднесенні кримінальних правопорушень до таких, які вчинено у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), потрібно керуватися вимогами КК України та Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".
До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), належать:
– правопорушення, передбачені розділом XVI Особливої частини КК України, а також статтею 190 (вчинені шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) цього Кодексу,
– інші кіберзлочини (комп’ютерні злочини), тобто суспільно небезпечні винні діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за які передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або які визнано міжнародними договорами України.
22. Під кримінальним провадженням, пов’язаним з інтересами дітей, розуміється кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, вчинені стосовно дітей, а також у сфері охорони дитинства.
До кримінальних правопорушень, вчинених стосовно дітей, належать правопорушення, якими неповнолітній особі завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або якщо унаслідок правопорушення порушено чи може бути порушено її інтереси. Зокрема, в яких неповнолітня особа безпосередньо залучена як потерпілий або у разі, коли відповідно до вимог частини шостої статті 55 КПК України потерпілими визнаються особи із числа близьких родичів чи членів сім’ї дитини, а також про діяння, в яких законом про кримінальну відповідальність окремо передбачено захист прав і свобод неповнолітньої особи.
До кримінальних правопорушень у сфері охорони дитинства належать правопорушення, об’єктом посягання яких є охоронювані законом суспільні відносини у сфері захисту прав дітей, як соціальної групи, у тому числі, які стосуються житлових та майнових прав, соціального забезпечення, освіти, охорони життя і здоров’я, опіки, піклування та усиновлення, праці, захисту інтересів держави щодо збереження мережі, майна та земельних ділянок дитячих установ, забезпечення законності використання бюджетних коштів і проведення державних закупівель, умисного невиконання судових рішень, одержання неправомірної вигоди тощо.
До кримінальних правопорушень, у яких встановлено особу неповнолітнього (малолітнього), належать правопорушення, в яких на момент внесення відомостей до Реєстру встановлено, що конкретна особа вчинила дії, які мають ознаки кримінального правопорушення, та вона є неповнолітньою (малолітньою).
Під реалізацією Програми відновного правосуддя слід розуміти участь неповнолітнього у пілотному проєкті "Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення", Порядок реалізації якого затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22.07.2024 № 2176/5/501/176.
(Доповнено абзацами четвертим, п’ятим відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
23. При визначенні та внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, необхідно керуватися Кримінальним, Сімейним, Житловим кодексами України та Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
При цьому слід ураховувати, що до цієї категорії належать будь-які кримінальні правопорушення, обставини вчинення яких свідчать про наявність у діяннях хоча б одного з елементів (ознак), наведених у ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", незалежного від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
При визначенні поняття дитина-свідок слід урахувати, що до цієї категорії відноситься особа, яка не досягла 18 років та стала свідком (очевидцем) домашнього насильства.
(Доповнено абзацом відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
24. До кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища належать:
– передбачені розділом VIII Особливої частини КК України, а також статтею 441 цього Кодексу;
– вчинені особами, які надають публічні послуги, службовими особами юридичних осіб приватного права, працівниками правоохоронних органів, а також органів, які здійснюють державний контроль, нагляд та управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, пов’язані із виконанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку; про оцінку впливу на довкілля; про охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; про охорону та раціональне використання надр; про поводження з відходами; щодо ліцензування (у тому числі видачі дозволів, лімітів та квот) на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об’єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища;
– щодо протиправного заволодіння, відчуження, приватизації чи розпорядження майном, коштами, що призначені для використання і охорони природних ресурсів, захисту та відновлення навколишнього природного середовища;
– пов’язані із ввезенням на територію України чи транзитом через її територію відходів без належного дозволу, незаконним обігом радіоактивних матеріалів, їх незаконним поводженням, а також з порушенням вимог радіаційної безпеки;
– за фактами ухилення від сплати екологічного податку; рентної плати за спеціальне використання води, лісових ресурсів, користування надрами;
– пов’язані із жорстоким поводженням з дикими тваринами, що належать до хребетних, а також інші кримінальні правопорушення стосовно диких тварин та інших рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу, які підлягають особливому захисту держави;
– пов’язані з виготовленням, зберіганням, використанням, транспортуванням чи застосуванням радіоактивних, хімічних, біологічних матеріалів, речовин, предметів з метою значного забруднення довкілля або що спричинило значне забруднення довкілля (крім злочинів, пов’язаних із нападами на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, терористичними актами, контрабандою, незаконним виготовленням ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію, а також злочинами проти основ національної безпеки України);
(Доповнено абзацами сьомим, восьмим відповідно до наказу Генерального прокурора від 15.09.2025 № 294)
– пов’язані зі збройною агресією, якими заподіяно шкоду довкіллю;
(Доповнено абзацом відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
– інші кримінальні правопорушення, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, а саме: земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; земель лісогосподарського призначення; земель водного фонду; земель рекреаційного призначення.
25. До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері земельних правовідносин, належать правопорушення, пов’язані з набуттям права, володінням, користуванням і розпорядженням землею (вилучення, викуп, передача, приватизація земельних ділянок, погашення заборгованості за землю, земельний податок, орендна плата, оренда земельних часток (паїв), реформування сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю), тобто правопорушення, об’єктом яких є земля.
26. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI Загальної частини КК України , Законом України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв’язків у кримінально протиправному середовищі.
До організованих груп та злочинних організацій з міжрегіональними зв’язками належать організовані групи та злочинні організації (далі – ОГ та ЗО), кримінально протиправна діяльність яких охоплює територію двох або більше регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).
До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв’язками належать ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер:
за кордоном або на території двох чи більше держав;
на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;
на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, яка здійснює злочинну діяльність на території двох або більше держав;
на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.
До організованих груп та злочинних організацій з корумпованими зв’язками належать ОГ та ЗО, учасники яких для підготовки, вчинення або приховування кримінальних правопорушень використовують зв’язки в правоохоронних та контролюючих органах, органах законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування.
До організованих груп та злочинних організацій, сформованих на етнічній основі, належать ОГ та ЗО, учасники яких учиняли кримінальні правопорушення на території України та до складу яких входила більшість осіб – представників національних меншин.
27. До кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту, в тому числі пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, віднесені злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, недоторканності державних кордонів та інші кримінальні правопорушення, які пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
28. До кримінальних правопорушень, пов’язаних з катуванням або іншим видом неналежного поводження, вчиненого представником держави, належать кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 127 (в редакції від 01.12.2022), а також статті 127 (в редакції до 01.12.2022), частинами другою та третьою статті 365 КК України або іншими статтями Особливої частини КК України за умови, якщо вони вчинені представниками держави, визначеними у примітці до статті 127 КК України, при виконанні службових обов’язків та супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.
29. До кримінальних правопорушень, вчинених у правоохоронній / пенітенціарній сфері, належать:
передбачені статтями 127, 146-1, 365, 371, 373, 374 КК України, вчинені працівниками правоохоронних органів, за фактами порушень прав людини, пов’язаних із катуванням, перевищенням влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, завідомо незаконних затримань, приводів, домашніх арештів або тримань під вартою, примушувань давати показання, порушень права на захист;
за фактами смерті осіб під час перебування в органах і установах виконання покарань, під час затримання, слідчих та процесуальних дій, режимних заходів;
вчинені у центральних органах виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань і пробації (Міністерство юстиції України), їхніх територіальних органах управління, на державних підприємствах та в установах, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (ДУ "Центр пробації", її філії, органи з питань пробації; ДУ "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", ДУ "Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України"; філії та заклади охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС);
досудове розслідування в яких здійснюється на виконання рішень ЄСПЛ за фактами порушення статей 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також заяв Мін’юсту щодо проведення розслідування з метою встановлення винних осіб, унаслідок рішень, дій чи бездіяльності яких ЄСПЛ у своїх рішеннях констатував порушення державою Україна Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з Державного бюджету України було здійснено виплату відповідного відшкодування.
(Абзац викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
30. До кримінальних правопорушень, пов’язаних з торгівлею людьми, належать:
– передбачені статтею 149 КК України;
– передбачені статтями 142, 143, 144, 146, 146-1, 148, 150, 150-1, 151-2, 152, 153, 154, 155, 156, 169, 173, 189, 190, 201, 201-4, 209, 209-1, 256, 301, 301-1, 302, 303, 304, 305, 307, 332, 357, 358, 364, 365, 364-1, 365-2, 366, 367, 368, 368-3, 369, 369-2, 386, 419, 425, 438, 442-1 КК України, що сприяють, супроводжують, забезпечують торгівлю людьми та/або експлуатацію людини, є наслідком такого діяння.
(Доповнено пунктом відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
31. До кримінального правопорушення, пов’язаного з фізичною та / або юридичною особою, до якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", належать:
вчинені фізичними та / або юридичними особами, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";
на причетність до вчинення яких перевіряються фізичні та / або юридичні особи, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", у тому числі засновники (учасники, акціонери) або кінцеві бенефіціарні власники підсанкційних юридичних осіб;
за фактами порушення, невиконання, перешкоджання, ухилення або обходу від виконання спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
(Абзац викладено в такій редакції відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
32. Кримінальним провадженням, пов’язаним зі здійсненням господарської та/або інвестиційної діяльності, є кримінальне провадження, у якому прямо чи опосередковано надається кримінально-правова оцінка діяльності суб’єктів господарської та/або інвестиційної діяльності (оцінка діяльності їх посадових та/або службових осіб), а також кримінальне провадження про кримінальне правопорушення щодо посягання на порядок інвестиційної та господарської діяльності, та/або у яких залучені суб’єкти господарської та/або інвестиційної діяльності як потерпілі або є особами, права та інтереси, яких порушені.
(Доповнено пунктом відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
33. При внесенні до Реєстру інформації про кримінальні правопорушення, в яких здійснювались фінансові розслідування, необхідно враховувати, що фінансове розслідування – це сукупність здійснюваних у межах досудового розслідування злочину, в результаті вчинення якого одержано майно (доходи), слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, спрямованих на виявлення такого майна, відслідковування його руху, зміни форми, маскування походження, перетворення, визначення вартості, накладення арешту, з метою використання зібраних доказів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, та застосування конфіскації / спеціальної конфіскації.
(Доповнено пунктом відповідно до наказу Генерального прокурора від 15.09.2025 № 294)
34. Кримінальними правопорушеннями, вчиненими у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння, вважати такі правопорушення, коли наявність такого стану в особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, затриманої безпосередньо на місці його вчинення або неподалік одразу після вчинення правопорушення та у встановлений строк підданої медичному огляду, підтверджується висновком закладу охорони здоров’я чи матеріалами розслідування кримінального провадження.
35. При внесенні відомостей до Реєстру про попередження кримінального правопорушення працівником відповідного підрозділу правоохоронного органу необхідно враховувати, що попередженими вважаються кримінальні правопорушення, про підготовку яких було заздалегідь відомо із показань підозрюваних, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та організацій, медіа або особистих спостережень працівників цих органів, коли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів осіб було затримано при готуванні до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення або поставлено в умови, що унеможливлювали доведення правопорушення до кінця.
(До пункту внесено зміни відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
36. Попередженими за ініціативою правоохоронних органів також вважаються кримінальні правопорушення, учинення яких не було допущено представниками громадськості за пропозиціями, проханнями та рекомендаціями працівників правоохоронних органів.
37. Не підлягають обліку в числі попереджених кримінальних правопорушень діяння, що не містять у собі ознак готування до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення, що зазначені у статтях 14, 15 КК України.
38. До Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.
39. До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
40. Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).
41. Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.
42. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.
43. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:
крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;
незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо він знаходився на вулиці, біля будинків, на стоянках, які не охороняються.
44. При визначенні кримінальних правопорушень, що вчинені на автомобільних дорогах, у тому числі на автомагістралях, у населених пунктах та за їх межами, потрібно керуватися визначеннями цих понять, що наведені у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
45. Кримінальні правопорушення (особи, які їх вчинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру з використанням Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" (далі – КВЕД), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" (із змінами). При цьому потрібно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі "Клас" цього Класифікатора (наприклад код центрального банку "КВЕД-64.11" до Реєстру заноситься як "6411").
Внесення відомостей про кримінальні правопорушення (осіб, які їх учинили) за видами економічної діяльності проводиться з урахуванням даних, визначених Довідником 13 "Перелік кримінальних правопорушень (за статтями Кримінального кодексу України), вчинених на підприємствах, в установах та організаціях, за видами економічної діяльності" (додаток 7).
До цієї категорії віднесені кримінальні правопорушення, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації (незалежно від форми власності) та пов’язані з виконанням нею організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або працівником при виконанні ним трудових обов’язків, або іншою особою, протиправними діями якої спричинено матеріальну шкоду підприємству, установі, організації.
46. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, вносять до Реєстру відомості про результати досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднаних у кримінальному провадженні.
47. Відомості про фізичних та юридичних осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень, вносяться до Реєстру на підставі заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення або залучення їх до провадження як потерпілих відповідно до статті 55 КПК України.
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
48. Облік потерпілих у Реєстрі здійснюється Реєстратором шляхом заповнення закладки "Потерпілі" електронної форми "Кримінальне правопорушення".
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
Як виняток (для статистичних цілей) у випадках, коли внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви (особа зникла безвісти, загинула від кримінально протиправних діянь, є неповнолітньою або визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною) і відповідно до частини шостої статті 55 КПК України потерпілим (потерпілими) визнано особу (осіб) з числа близьких родичів чи членів сім’ї, які подали заяву (клопотання) про залучення до провадження, до Реєстру вносяться дані про особу, якій безпосередньо завдано шкоду кримінальним правопорушенням, та про її близьких родичів (членів сім’ї), яких визнано потерпілими.
При внесенні даних про близьких родичів (членів сім’ї), яких визнано потерпілими, на закладці "Потерпілі" в атрибуті "Ознака особи" необхідно обрати значення "Фізична особа" та встановити відмітку "Особу визнано потерпілою відповідно до частини шостої статті 55 КПК України". Дані про таких осіб до звітності про стан кримінальної протиправності не включаються.
Якщо особу потерпілого не встановлено, в атрибуті "Ознака особи" обирається значення "не встановлена (для фізичних осіб).".
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
49. При внесенні відомостей про особливий правовий статус особи слід керуватися Кримінальним процесуальним, Цивільним кодексами України, Законами України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про імміграцію", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про охорону дитинства".
50. Якщо особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, на початок досудового розслідування не була визнана потерпілою відповідно до статті 55 КПК України або під час досудового розслідування відбулися зміни щодо відомостей про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень (склад потерпілих; особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, померла; установлено особу, яка була невідома; надійшла інша інформація про потерпілих осіб), до Реєстру вносяться відповідні зміни згідно з пунктом 1 глави 10 цього розділу.
(Змінено нумерацію пунктів відповідно до наказів Генерального прокурора та виконувача його обов’язків від 03.01.2025 № 4, від 15.09.2025 № 294, від 10.07.2026 № 182)
5. Облік відомостей про заподіяні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів кримінально протиправної діяльності
1. Облік відомостей про заподіяні матеріальні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності здійснюється Реєстратором у формі кримінального правопорушення, яким фактично спричинено матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі чи територіальній громаді.
2. Облік відомостей про заподіяні матеріальні збитки, їх відшкодування здійснюється у тисячах гривень.
Якщо зазначені суми виражені в будь-якій іноземній валюті, їх відображають у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення кримінального правопорушення.
3. Відомості про суму збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, за їх сукупністю не повинні перевищувати загальну суму реально завданих ними збитків (з метою запобігання подвійному обліку одних і тих же сум завданих збитків та їх відшкодування).
Це правило застосовується також при обліку вартості легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом; суми коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; суми легалізованих коштів, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; суми коштів, використаних з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; суми одержаної або наданої неправомірної вигоди.
(Доповнено абзацом відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
4. При внесенні до Реєстру відповідно до статті 214 КПК України відомостей про кримінальне правопорушення підлягає обліку на закладці "Характеристика кримінального правопорушення" форми "Кримінальне правопорушення" відома на час реєстрації інформація про суму матеріальних збитків, розмір шкоди, які заподіяні потерпілому; розмір попереджених збитків; вартість легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом; суму одержаної неправомірної вигоди; обсяг вилучених предметів кримінально протиправної діяльності.
Облік таких даних здійснюється з урахуванням відомостей, які містяться у заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення або матеріалах, які можуть свідчити про його вчинення.
5. Відомості про встановлені під час досудового розслідування збитки, їх відшкодування, вартість легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом, суми коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суми легалізованих коштів, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суми коштів, використаних з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суми одержаної неправомірної вигоди, суми коштів і майна (у грошовому виразі), на які судом накладено арешт, суму, на яку пред’явлено цивільний позов, вилучені предмети кримінально протиправної діяльності та майно, а також суму, на яку реально виконано рішення суду за позовом прокурора або інших осіб поза межами кримінального судочинства, вносяться до Реєстру на закладці "Збитки та їх відшкодування" форми "Кримінальне правопорушення".
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
6. Відомості про встановлені під час досудового розслідування збитки, їх відшкодування; суму, на яку пред’явлено цивільний позов, вносяться до Реєстру одночасно з інформацією про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень (крім готування та замаху).
Це правило застосовується також при обліку вартості легалізованого майна, одержаного злочинним шляхом; суми коштів, одержаних від незаконного обігу наркотиків; суми легалізованих коштів, одержаних від незаконного обігу наркотиків; суми коштів, використаних з метою продовження незаконного обігу наркотиків; суми одержаної неправомірної вигоди.
(Доповнено пунктом відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
7. Розмір збитків має відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, акті про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.
(До пункту внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора від 15.09.2025 № 294)
8. Під час формування показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) ураховуються наявні у кримінальному провадженні докази – заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки, довідки-розрахунки закладу охорони здоров’я), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) як компенсації спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків.
До відшкодованих збитків також належать суми повернутої заробітної плати, сплачених аліментів у закінчених кримінальних провадженнях.
9. Відомості про площу та вартість повернутих у ході досудового розслідування земельних ділянок, а також розташованих на таких ділянках об’єктів, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, обліковуються в Реєстрі, якщо факт припинення права власності або користування підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Повернення такого майна за рішенням суду, ініційоване прокурором або іншими особами в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, до відшкодованих збитків не включається.
Такі дані обліковуються шляхом заповнення реквізиту "Сума, на яку реально виконано рішення суду за позовом прокурора або інших осіб поза межами кримінального судочинства, тис. грн", якщо факт виконання судового рішення підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Сума відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, обчислюється з урахуванням норм глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України .
(Абзац викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
10. Показник відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначається відповідно до Законів України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
11. Облік інформації про арештоване майно здійснюється з урахуванням відомостей, зазначених в ухвалі слідчого судді, суду про накладення арешту на майно (стаття 173 КПК України), упродовж 24 годин з моменту виконання ухвали про арешт майна.
При цьому виокремлюються відомості про вид арештованого майна (рухоме, нерухоме, майнові права інтелектуальної власності, готівка в національній та іноземній валютах, безготівкові кошти, цінні папери, корпоративні права) та мету забезпечення (збереження речових доказів, спеціальна конфіскація, конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди).
Вартість арештованого майна визначається у такому порядку:
– рухомих речей – на підставі підготовлених відповідно до вимог закону висновків (звітів) уповноважених органів або суб’єктів оціночної діяльності, а за їх відсутності – на основі середньої ринкової вартості подібного виду майна;
– нерухомих речей (крім земельних ділянок) – згідно з даними Єдиної бази даних звітів про оцінку або середньої ринкової вартості подібного майна;
– земельних ділянок - на підставі даних про її нормативну грошову оцінку. Якщо нормативна грошова оцінка не проведена - на підставі усереднених показників нормативної грошової оцінки земель, визначених у порядку, встановленому законодавством.
У разі скасування арешту майна повністю чи частково слідчим суддею, прокурором (стаття 174 КПК України) інформація про суму арештованого майна у Реєстрі підлягає коригуванню з урахуванням прийнятих процесуальних рішень шляхом зменшення його вартості.
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
12. Під час формування показника розміру суми, на яку пред’явлено цивільний позов у кримінальних провадженнях, враховується сума, на яку в ході досудового розслідування пред’явлено цивільні позови цивільним позивачем, його представником або прокурором у порядку кримінального судочинства.
У разі залишення судом позову без розгляду або відмови в його розгляді у зв’язку із закриттям провадження на підставі акта амністії або з інших передбачених законом підстав суми позовних вимог у Реєстрі підлягають коригуванню шляхом виключення.
13. Облік інформації про вилучені предмети кримінально протиправної діяльності та майно, а також рішення щодо їх повернення здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування упродовж 48 годин з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває предмет кримінально протиправної діяльності та/або майно, визначені у статті 100, частині другій статті 167 КПК України, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним чи фактичного повернення власнику.
(Пункт викладено в такій редакції відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
14. Розміри наркотичних засобів рослинного походження, а також виготовлених у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються у перерахунку на суху речовину та мають відповідати розміру, зазначеному в експертному висновку, обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.
(Змінено нумерацію пунктів 7–14 відповідно до наказу виконувача обов’язків Генерального прокурора від 03.01.2025 № 4)
15. Облік інформації про знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів здійснюється упродовж 48 годин після складання акта про їх знищення за формою, визначеною законодавством.
(Доповнено пунктом відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.07.2026 № 182)
6. Облік відомостей про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення
1. Облік у Реєстрі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом заповнення електронної форми "Правопорушник" (ознака особи: фізична особа) з моменту набуття особою процесуального статусу підозрюваного, а саме після:
повідомлення про підозру в порядку, передбаченому статтями 276–279 КПК України (стаття 278, частина друга статті 298-4 КПК України);
