Щодо оподаткування господарських відносин між учасниками спільної діяльності

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_" щодо оподаткування господарських відносин між учасниками спільної діяльності та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

Згідно зі ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може

здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦКУ).

Тобто, в договорі про спільну діяльність можуть передбачатись і умови його розірвання.

Крім того, підстави для зміни або розірвання договорів визначено ст. 651 ЦКУ.

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Кодексу, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Згідно з п. 3.5 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів" (далі – Порядок) взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного управителя майна або уповноваженої особи.

Уповноважена особа – учасник договору (контракту) про спільну діяльність (юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", або її відокремлений підрозділ), який є платником податку на прибуток і уповноважений вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору (контракту) про спільну діяльність (п. 1.7 розд. І Порядку).

Починаючи з 01 січня 2015 року Кодексом не передбачено особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних

стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, фінансовий результат учасника спільної діяльності визначається за правилами бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік спільної діяльності ведеться у відповідності до пунктів 19-23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Мінфіну України від 26 квітня 2000 року № 91 (зі змінами та доповненнями) (далі – П(С)БО12).

Крім того, наказом Міністерства фінансів від 30.12.2011 № 1873 (далі – Наказ № 1873) затверджено Методичні рекомендації по бухгалтерському обліку спільної діяльності без створення юридичної особи.

Згідно з пунктом 3 розділу "Загальні положення" П(С)БО12 спільна діяльність - господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Пунктом 19 розділу "Облік спільної діяльності" П(С)БО12 визначено, що оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

Оператором спільної діяльності є учасник спільної діяльності без створення юридичної особи, якому згідно з договором доручено вести справи спільної діяльності, зокрема, її бухгалтерський облік.

Порядок відшкодування витрат та збитків, а, також, розподіл прибутку за договором про спільну діяльність встановлено статтями 1137 та 1139 ЦКУ.

Відповідно до ст. 1137 ЦКУ порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи.

Враховуючи зазначене, об’єкт оподаткування при поверненні учасникам спільної діяльності грошових коштів або майнових внесків у разі припинення, розірвання або внесення змін до договору формується відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням умов договору.

Оподаткування прибутку, отриманого учасником спільної діяльності, здійснюється за ставками, визначеними ст. 136 Кодексу.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Зазначена норма Кодексу встановлена для цілей розділу V цього Кодексу.

Також, починаючи з 1 січня 2015 року норми ст. 150 Кодексу застосовуються відповідно до п. 3 підр. 4 розд. ХХ "Перехідні положення".

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.