"Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 18, ст. 191; 1996 р., N 15, ст. 70).
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
..."
Внутрішній поділ законопроекту та нумерація:
1. Розділи (глави). Містять нормативні положення, які стосуються одного правового інституту або питання. Розділи і глави мають назву і нумеруються: розділи - римськими, глави - арабськими цифрами.
Приклад
"Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ".
2. Статті.
Нумерація статей здійснюється арабськими цифрами.
3. Частини і пункти.
Частини статті пунктом не стають і нумеруються для зручності, коли стаття містить кілька частин.
Пункти нумеруються цифрами або літерами в дужках.
4. Абзаци і підпункти.
Нумерація розділів, глав, статей здійснюється за порядковими номерами) і не змінюється при внесенні змін до закону.
Примітки до статей допускаються лише у виняткових випадках.
Мова і термінологія законопроекту
Текст проекту викладається:
стисло;
простою літературною мовою;
короткими фразами (по можливості).
Необхідно уникати:
неточностей;
складної конструкції фраз;
зайвого перевантаження підрядними реченнями і займенниками;
прислівникових і дієприслівникових зворотів.
Визначення термінів
Визначення термінів має бути уніфікованим по всьому тексту. Якщо термінологія обмежується лише даним законом - дається відповідне застереження.
Приклад
"Для цілей цього Закону вживаються такі терміни і поняття".
Назви органів державної влади і організацій даються відповідно до їх офіційної назви на час прийняття закону.
При наведенні назви центральних органів виконавчої влади прийнятним є застосування терміна "уповноважений центральний орган виконавчої влади".
У разі посилання на інший закон зазначається його назва.
Приклад
Пункт 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 N 3038-17:
"3. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Викладення нормативних положень
Нормативні положення повинні включати всі необхідні аспекти правових норм без зайвої деталізації.
Кожне нормативне положення має бути чітко викладено і сформульовано так, щоб не виникало сумніву стосовно строку дії в часі. Якщо дія закону або його окремих норм обмежена певним строком, це обов'язково зазначається.
Приклад
Закон України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст. 97):
"Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
... ".
При написання норми про набрання чинності законом:
керуватися статтею 94 Конституції України, згідно з якою закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Внесення змін до законів
До закону можуть вноситися такі зміни:
нова редакція закону, його розділів, глав, статей, частин статей, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
заміна слів та їх виключення;
доповнення закону розділами, главами, статтями, частинами статей, пунктами, підпунктами тощо.
При внесення до закону (статті) змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на зміст, закон (статтю) доцільно викласти в новій редакції.
При внесенні змін до закону, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до його оновленої редакції з посиланням на джерело її опублікування. Посилання на всі попередні редакції не робляться.
Якщо в законопроекті зазначається строк введення закону в дію, законопроект складається з двох розділів:
внесення змін до закону;
строк набрання чинності законом та доручення, що зумовлені прийняттям закону.
Приклад
Лісовий кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст. 29):
"1. Цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування.
6. Внести до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27; 2004 р., N 7, ст. 57) такі зміни:
1. _________.
2. _________."
Це правило не застосовується, якщо закон викладається в новій редакції. Його структура має бути такою, як і структура закону, викладеного в новій редакції.
Зміни вносяться до закону, а не до закону про внесення змін до нього.
Якщо доцільно внести зміни до закону про внесення змін, ці зміни вносяться тільки до його другого розділу, який стосується набрання чинності або порядку введення в дію закону.
Приклад
Закон України "Про внесення зміни до пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 26, ст. 161):
"1. Пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 47 - 48, ст. 719) доповнити словами "крім пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2012 року".
При внесення змін до статті, що має кілька частин, пунктів, абзаців, слід обов'язково вказувати їх місце розташування.
Доповнення норми чи речення словами здійснюється за такими ж правилами.
Якщо зміни вносяться до кількох законів, вони подаються в хронологічному порядку.
При цьому важливо, що:
якщо в переліку актів, до яких вносяться зміни, є кодекси, вони ставляться на першому місці.
При зміні термінології або назви органів в усьому тексті:
ці зміни слід об'єднати та розташувати наприкінці законопроекту.
Приклад
"У тексті Закону слова "органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади із здійснення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів" у відповідному відмінку".
Важливо:
Слід враховувати розділові знаки, що є в тексті статті,
У проекті закону обов'язково зазначається джерело опублікування - Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, газета "Урядовий кур'єр".
Також вказується джерело опублікування законів, якими до закону вносилися зміни. Якщо закон ще не опублікований у Відомостях Верховної Ради, слід навести його номер і дату прийняття.
При розбіжностях між оригіналом закону та опублікованим текстом:
користуватися редакцією, що міститься в офіційному джерелі опублікування, на яке робиться посилання.
Підготовка переліку законів та інших нормативно-правових актів, що втратили чинність
Перелік законів та інших нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, повинен бути:
юридичне обґрунтованим;
вичерпно повним.
Підготовка проекту проводиться після аналізу всього законодавства, яке стосується теми проекту.
До переліку включаються:
всі закони та інші нормативно-правові акти, що суперечать новоприйнятому закону;
акти з теми проекту, які фактично втратили значення.
До переліку включаються всі акти або їх окремі норми, якими вносилися зміни до актів, що скасовуються. Якщо вони були опубліковані у Відомостях Верховної Ради України, то зазначається рік опублікування, номер та стаття Відомостей.
Закони тимчасової дії, строк дії яких минув, до переліку не включаються.
Якщо віднесення акта до тимчасових викликає сумнів, такий акт включається до переліку.
Якщо закон (стаття), що підлягає скасуванню, містить вказівку на додаток, додаток окремо не згадується - він скасовується разом з нормою, що його затверджує.
Важливо:
Якщо потрібно скасувати або змінити саме додаток до закону чи до його окремої частини, додаток до переліку включається.
Приклад
"Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 додатка 2, затвердженого Законом України..." (дається назва закону та джерело його опублікування).
У переліку закони та інші нормативно-правові акти розташовуються в хронологічному порядку за датою їх видання та номерами статей Відомостей Верховної Ради України, де вони опубліковані.
Переліки законів та інших нормативно-правових актів, що підлягають визнанню такими, що втратили чинність, готуються як цілісний закон.
При цьому (важливо):
в додатку обов'язково зазначається, яким законом він затверджується.
Приклад
ДОДАТОК
до Закону України
"Про регулювання
містобудівної діяльності"
від 17.02.2011 N 3038-17
ПЕРЕЛІК
законодавчих актів України, що втратили чинність
1. ...
2....".
Супровідні матеріали, що подаються Міністерством із законопроектами до Кабінету Міністрів України
Центральний орган виконавчої влади, яким розроблено законопроект, подає його до Верховної Ради України через Кабінет Міністрів України відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 N 950 (зі змінами).
Отже, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України законопроекти подаються разом із:
1) пояснювальною запискою. До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи законопроекту (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;
2) довідка про погодження законопроекту;
3) висновок Мін'юсту, до якого у разі проведення експертизи на відповідність законопроекту acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;
4) законопроект та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.
У разі необхідності додатково додаються:
5) порівняльна таблиця (якщо законопроектом передбачено внесення змін до законів);
6) протокол узгодження позицій (у разі необхідності);
7) фінансово-економічні розрахунки, проведені за Методикою проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 21.03.2008 N 428 (якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів).
VI. ПІДГОТОВКА АНАЛІЗУ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 N 1160, регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Порядок підготовки аналізу регуляторного впливу регуляторного акта передбачено Методикою проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.
Аналіз регуляторного впливу повинен в себе включати:
1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання.
В даному пункті необхідно:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин;
визначити причини та умови виникнення проблеми;
оцінити важливість проблеми;
зазначити суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.
2. Обґрунтування необхідності прийняття регуляторного акта.
В даному пункті необхідно обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.
3. Очікувані результати прийняття регуляторного акта.
В даному пункті необхідно:
визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта;
здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта.
Визначення очікуваних результатів провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.
Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір).
Також необхідно:
обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;
4. Визначення цілей державного регулювання.
В даному пункті необхідно визначити цілі державного регулювання.
5. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей.
В даному пункті необхідно:
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин. При цьому наводяться не менше ніж два можливих способи;
оцінити кожен із способів;
визначити причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми.
6. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей.
В даному пункті необхідно аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей.
7. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта.
В даному пункті необхідно:
описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;
навести основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.
8. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта.
В даному пункті необхідно:
обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;
навести оцінку впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта;
навести оцінку можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
навести характеристику механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта;
визначити періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.
9. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта.
В даному пункті необхідно оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта.
10. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта.
В даному пункті необхідно обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта (з урахуванням достатності цього строку для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання).
11. Визначення показників результативності регуляторного акта.
В даному пункті необхідно:
визначити прогнозні значення показників результативності регуляторного акта, що встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:
1) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
2) кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
3) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;
4) рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.
Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.
12. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта.
В даному пункті необхідно визначити:
строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта;
вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження;
групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні;
наукові установи, що залучатимуться для відстеження.
Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між Міністерством та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між Міністерством та суб'єктами господарювання.
Аналіз регуляторного впливу підписується Міністром або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.
