Документ підготовлено в системі iplex
Міністерство екології та природних ресурсів України | Наказ, Перелік, Рекомендації від 05.05.2011 № 140
Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів, Міністерство проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки за Методикою проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 21.03.2008 N 428.
Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України
Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:
затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;
затвердження, прийняття або приєднання до міжнародних договорів;
внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;
визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.
Перед початком підготовки проекту постанови засовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України.
У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, наукова література, матеріали друкованих засобів масової інформації, а також результати соціологічних та інших досліджень (у разі їх проведення).
Проект постанови складається з:
1. Назви.
2. Вступної частини.
3. Постановляючої частини.
4. Додатків (у разі потреби).
Назва
Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.
Вступна частина:
стисло визначається мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;
зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".
Приклад:
"З метою виконання вимог статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє: ..."
Постановляюча частина повинна містити:
1) нормативні положення;
2) конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;
3) умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);
4) посилання на додатки (у разі їх наявності);
5) норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:
1) пункти, що містять нормативні положення;
2) пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;
3) пункти, що містять окремі доручення;
4) пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:
Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.
Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).
Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.
Підготовка проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з таких оперативних питань:
схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;
утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;
виділення коштів резервного фонду державного бюджету;
делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;
передачі майна;
кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
Проект розпорядження складається з:
1. Назви;
2. Змісту;
3. Додатка (у разі потреби).
Проект розпорядження має містити вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток) та розробляється з дотриманням правил, установлених для підготовки проекту постанови.
Вимоги до проектів положень та інших нормативно-правових актів, що затверджуються постановою Кабінету Міністрів
Назва і термінологія
назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;
визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України.
Приклад:
У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про природно-заповідний фонд".
Терміни визначаються за нормами ділового мовлення.
Пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі.
Структура проекту
Великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;
назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;
пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком;
спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;
нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію. Кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;
у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;
в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Стиль і виклад
Текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій;
різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається;
слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини;
якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами.
Приклад:
У другому реченні абзацу третього пункту 3;
У частині першій статті 4 Закону України "Про екологічну експертизу".
У тексті проектів вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, підприємств, установ та організацій, а в тексті документів, що затверджуються постановами і розпорядженнями, та додатків - скорочені. Слово "України" у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається;
застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття;
текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень;
слід уникати вживання недоречних словосполучень.
Посилання
посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати;
посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення "цього Положення" або "цього пункту", за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт.
Заголовки до розділів (підрозділів)
Назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів.
Додатки
Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається "Продовження додатка" і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.
Вимоги до проектів актів про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України та визнання їх такими що втратили чинність, або скасування
Метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Норми, що стосуються внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, раніше прийнятих актів Кабінету Міністрів України (окремих норм), включаються до тексту проекту постанови або розпорядження залежно від того, чи є проект актом нормативного або розпорядчого характеру.
У разі коли до акта, який пропонується визнати таким, що втратив чинність, вносилися зміни кількома актами, до відповідного переліку для визнання такими, що втратили чинність, включаються у хронологічному порядку окремими пунктами назви актів (їх окремі норми), якими вносилися до нього зміни.
Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України або визнання її такою, що втратила чинність, оформляється постановою, а до розпорядження - розпорядженням, а також постановою, якщо одночасно вносяться зміни до постанов і розпоряджень.
У разі коли постанова, до якої вносяться зміни, має гриф "Не для друку", "Для службового користування" або "Таємно", відповідний гриф у постанові про внесення змін зберігається.
Змінами, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України, може бути передбачено:
нову редакцію його розділів (підрозділів), пунктів, підпунктів абзаців, речень;
заміну слів або доповнення словами, цифрами, реченнями та їх виключення;
доповнення акта розділами (підрозділами), пунктами, підпунктами;
доповнення пунктів, підпунктів словами, цифрами, реченнями, абзацами.
У разі внесення змін до пункту, який складається з кількох абзаців, слід обов'язково зазначати його місце у тексті цих змін.
Заміна слів і цифр оформляється таким чином: "В абзаці першому пункту 5 слова і цифри "протягом 2011 року" замінити словами "протягом поточного року".
Перевага надається викладенню у новій редакції речень, підпунктів, пунктів, розділів (підрозділів), а не численній заміні слів, речень, абзаців.
В акті Кабінету Міністрів України, до якого вносяться зміни, обов'язково зазначається джерело опублікування змін, що вносилися до нього раніше. Якщо акт Кабінету Міністрів України або зміни до нього не опубліковані у Зібранні постанов Уряду України чи в Офіційному віснику України, зазначаються дата прийняття та номер основного акта, а також тих актів, до яких вносилися зміни.
Приклад:
(Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 28; 2000 р., N 7, ст. 293, N 28, ст. 1381).
Посилання на опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" або інших друкованих засобах масової інформації не наводиться.
У разі викладення акта Кабінету Міністрів України в новій редакції зазначається джерело опублікування тільки основного акта.
Якщо акт доповнюється новим пунктом, наводиться джерело опублікування всіх змін, що вносилися до нього раніше, якщо зміни вносяться до тексту документа - джерело опублікування всіх змін до цього тексту. В інших випадках зазначається джерело опублікування тільки тих змін, що стосуються пунктів (абзаців), до яких вносяться зміни.
Якщо зміни, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України (окремих норм), за обсягом займають більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, доцільно викласти акт (окремі норми) в новій редакції.
Якщо зміни вносяться до нової редакції акта Кабінету Міністрів України, зазначається джерело його опублікування. Посилання на попередню редакцію цього акта не робиться.
Зміни вносяться до основного акта Кабінету Міністрів України, а не до акта про внесення змін до нього. В окремих випадках можливе внесення зміни до акта про внесення змін, але це може стосуватися лише норми щодо набрання ним чинності.
У разі внесення змін до кількох актів Кабінету Міністрів України текст змін розміщується в хронологічному порядку прийняття актів.
Якщо йдеться про уточнення термінології або зміну найменування органу (органів) в усьому тексті акта Кабінету Міністрів України, зміни об'єднуються в один пункт і розміщуються в кінці проекту акта.
У тексті змін враховуються розділові знаки як ті, що є в тексті акта, так і ті, що повинні бути поставлені за вимогами пунктуації.
Визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
У разі коли текст змін до акта Кабінету Міністрів України за обсягом перевищує одну сторінку, зміни викладаються на окремому аркуші.
Якщо вносяться зміни до акта Кабінету Міністрів України чи його додатка, назва проекту викладається, наприклад, у такій редакції: "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1997 р. N 1141", а у разі внесення змін до затвердженого актом Кабінету Міністрів України документа у назві зазначається лише назва документа, до якого вносяться зміни.
Приклад
Про внесення змін до Порядку використання коштів державного бюджету на здешевлення кредитів для здійснення природоохоронних заходів.
Проект акта про внесення змін до акта Кабінету Міністрів України оформляється таким чином:
1) якщо назва постанови збігається з назвою документа, повна назва постанови не наводиться;
2) якщо зміни вносяться до назви і тексту, це зазначається у тексті проекту акта.
Приклад
"У назві і тексті постанови слова "земель лісового фонду" замінити словами "земельних лісових ділянок".
3) якщо у зв'язку із заміною слів необхідно змінити їх відмінки (форму числа), робиться посилання на таку зміну.
Приклад
"У тексті документа слова "Державна геологічна служба" в усіх відмінках замінити словами "Державна служба геології та надр" у відповідному відмінку".
4) доповнення пункту абзацом провадиться із зазначенням місця відповідного абзацу у тексті.
Текст проекту акта доповнюється новим абзацом, якщо абзац розміщується на початку або всередині пункту.
Приклад
"Доповнити пункт 4 після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:
"...".
У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим".
5) якщо акт Кабінету Міністрів України доповнюється новим пунктом (підпунктом), загальна нумерація пунктів не змінюється, а пункт (підпункт) нумерується цифрою з надрядковим знаком.
Приклад
"Порядок використання коштів державного бюджету на здешевлення кредитів для здійснення природоохоронних заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. N 773 (Офіційний вісник України, 2005 р., ст. 34, N 2050), доповнити пунктом 2-1 такого змісту: ..."
6) визнання такими, що втратили чинність, або виключення абзаців, пунктів, розділів (підрозділів) не потребує зміни нумерації інших абзаців, пунктів, розділів (підрозділів);
7) у разі викладення у новій редакції абзацу першого будь-якого пункту у тексті змін зазначається номер пункту;
8) у разі внесення змін до одного або двох актів Кабінету Міністрів України у назві проекту зазначаються дата їх прийняття та номер. Якщо зміни вносяться до трьох і більше актів, назва акта викладається у такій редакції: "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України". У тексті ж проекту слово "деяких" не вживається;
9) у разі внесення змін до переліків (списків), які затверджені актом Кабінету Міністрів України або які до нього додаються, для посилання на певні елементи вживається слово "позиція", якщо у переліку (списку) відсутній порядковий номер, або слово "пункт", якщо порядковий номер зазначено;
10) у разі внесення змін до пункту (підпункту) або абзацу, який складається з двох і більше речень, обов'язково зазначається словом порядковий номер речення, до якого вноситься зміна.
Приклад
"у другому реченні пункту 4 постанови слово "обов'язкового" виключити".
11) зміни складу робочих органів, утворених Кабінетом Міністрів України, оформляються проектом розпорядження незалежно від того, зазначений склад затверджений постановою чи розпорядженням.
Проект акта, який має на меті врегулювання певних суспільних відносин, повинен містити норму стосовно визнання такими, що втратили чинність, попередніх актів Кабінету Міністрів України (окремих норм), що регулювали такі відносини, у разі їх неузгодження з проектом акта.
Проект акта про скасування акта Кабінету Міністрів України готується:
у разі його невідповідності Конституції та законам України, актам Президента України;
у разі прийняття його з перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України;
на виконання доручення Президента України про скасування акта Кабінету Міністрів України, що містяться у відповідному указі або розпорядженні.
Погодження та консультації
Під час процедури погодження проекту акта Кабінету Міністрів України Міністерство як головний розробник надсилає його заінтересованому органу.
Проект акта має бути завізований Міністром екології та природних ресурсів (далі - Міністр) або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.
На погодження до заінтересованого органу виконавчої влади разом з проектом акта надсилається:
супровідний лист;
пояснювальна записка;
порівняльна таблиця (якщо проектом вносяться зміни до інших актів Кабінету Міністрів України).
Відповідно, аналогічно інші головні розробники надсилають Міністерству як заінтересованому органу на погодження розроблені ними проекти актів Кабінету Міністрів. Міністерство як заінтересований орган зобов'язане за зверненням головного розробника у визначений ним строк взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів у частині, що стосується його компетенції.
Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра доводить до відома головного розробника шляхом надсилання листа, до якого у разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта.
Міністерство зобов'язане чітко обґрунтувати свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів, а у разі необхідності також викласти окремі положення проекту у відповідній редакції.
Зокрема, якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів повинна бути також погоджена Міністром.
Міністерство як головний розробник визначає строк погодження проекту акта Кабінету Міністрів заінтересованими органами виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням строків виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів.
Важливо: проект акта з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу погоджується заінтересованими органами невідкладно, але не довше двох днів.
Якщо заінтересований орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів у визначений Міністерством строк з дотриманням вищезазначеної процедури, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів проект вважається погодженим без зауважень.
Якщо в результаті врахування Міністерством зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.
У разі зміни керівника органу, який брав участь у підготовці поданого Кабінетові Міністрів проекту акта, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає такий проект Міністерству для погодження (внесення) новопризначеним керівником.
Проекти актів Кабінету Міністрів з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць Міністерство погоджує з відповідними місцевими держадміністраціями, які у визначений Міністерством строк повідомляють йому свою позицію.
Проекти актів Кабінету Міністрів з питань, що стосуються функціонування місцевого самоврядування чи інтересів територіальних громад, Міністерство надсилає відповідним органам місцевого самоврядування для ознайомлення та у разі надходження пропозицій від зазначених органів розглядає їх під час опрацювання таких проектів.
Міністерство організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян, а також проектів, які передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у тому числі організаціям недержавної форми власності.
У разі проведення громадської антикорупційної експертизи Міністерство надає громадянам або об'єднанням громадян за їх зверненням проект акта з необхідними матеріалами, повідомляє про строки завершення його підготовки. Пропозиції, що надійшли в результаті проведення громадської антикорупційної експертизи, Міністерство розглядає під час опрацювання проекту.
Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Міністерства.
При погодженні із заінтересованими органами Міністерство як головний розробник надсилає заінтересованому органу проект акта Кабінету Міністрів, завізований Міністром або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.
Разом з проектом надсилається:
1. Пояснювальна записка.
В записці вказується: підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відомості про наявність або відсутність у проекті акта правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття витрат, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці.
Пояснювальна записка має містити наступні десять пунктів:
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.
2. Мета і шляхи її досягнення.
3. Правові аспекти.
4. Фінансово-економічне обґрунтування.
5. Позиція заінтересованих органів.
6. Регіональний аспект.
7. Запобігання корупції.
8. Громадське обговорення.
9. Позиція соціальних партнерів.
10. Прогноз результатів.
До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта.
Крім пояснювальної записки, разом з проектом надсилається:
2. Порівняльна таблиця (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).
Зазначена таблиця готується згідно з нижченаведеним додатком 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (із змінами):
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту __________________________________________________
(назва проекту акта)
Зміст положення Зміст відповідного положення
(норми) чинного (норми) проекту акта
законодавства
________________________ __________ ______________________
(посада керівника (підпис) (ім'я та прізвище)
структурного підрозділу
органу виконавчої влади)
___ ____________ 20__ р.
Подання проекту для проведення правової експертизи
Міністерству юстиції
Проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп) Міністерство подає Мін'юсту для проведення правової експертизи разом з:
1. Пояснювальною запискою.
2. Порівняльною таблицею (якщо проект передбачає внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів України).
3. Матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями, а також примірниками проекту акта, завізованими керівниками заінтересованих органів).
4. Довідкою про відповідність законодавству Європейського Союзу.
5. Довідкою про відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проект акта Кабінету Міністрів, який Міністерство подає Мін'юсту для проведення правової експертизи, повинен бути обов'язково погоджений з керівником юридичної служби Міністерства.
За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Мін'юст готує висновок за встановленою в Регламенті Кабінету Міністрів формою, який підписує Міністр юстиції або один з його заступників відповідно до розподілу обов'язків.
Довідка на відповідність законодавству Європейського Союзу
Проект постанови Кабінету Міністрів, проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire - це правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського Співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Під час опрацювання проекту Міністерство:
1) визначає:
сферу правового регулювання, до якої належить проект;
джерела acquis communautaire, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері;
положення джерел acquis communautaire, що повинні бути враховані в проекті;
2) обґрунтовує у разі необхідності недоцільність урахування положень джерел acquis communautaire та передбачає в проекті акта строк його дії.
Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів з урахуванням acquis communautaire відображаються Міністерством у довідці.
Довідка на відповідність європейським стандартам у сфері дотримання прав людини
Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що зачіпає права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини.
При цьому Міністерство визначає:
1) чи містяться у проекті акта положення, що зачіпають права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;
2) яких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосується проект акта.
Міністерство забезпечує врахування у проекті акта Кабінету Міністрів положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Результати опрацювання проекту відображаються Міністерством у довідці.
Направлення проектів актів на розгляд Уряду
Проекти актів Кабінету Міністрів вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри - у разі, коли головними розробниками є міністерства або центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується міністрами, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Проект акта Кабінету Міністрів візує Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра, а в разі, коли головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, - також Міністр, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом.
У разі коли проект акта Кабінету Міністрів містить інформацію, яка становить державну таємницю або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, Міністерство проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.
До проекту акта обов'язково додається:
1) пояснювальна записка. До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;
2) довідка про погодження проекту акта;
3) висновок Мін'юсту (крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп), до якого у разі проведення експертизи на відповідність проекту акта acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;
4) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.
У разі необхідності додатково додаються:
5) порівняльна таблиця (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів);
6) протокол узгодження позицій (у разі необхідності).
До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься політична пропозиція.
Супровідний лист, пояснювальну записку і довідку про погодження проекту акта Кабінету Міністрів підписує Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра.
Якщо головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, супровідний лист підписує також Міністр.
Факсимільне відтворення підпису Міністра за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів, не допускається.
Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів, Міністр несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.
IV. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Проекти актів Президента України готуються Міністерством відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970, що визначає вимоги щодо порядку підготовки та внесення на розгляд Глави Держави проектів актів Президента України:
указів;
розпоряджень.
При цьому підготовка проектів указів та розпоряджень здійснюється Міністерством з дотриманням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, передбачених і для проектів актів Кабінету Міністрів.
Проекти актів Президента України вносяться Міністерством через Кабінет Міністрів України, крім випадків, передбачених законами України, актами і дорученнями Президента України.
Проекти актів Президента України, які вносяться, мають відповідати Конституції і законам України, узгоджуватися з раніше прийнятими актами Президента України, відповідати міжнародним зобов'язанням України та acquis communautaire.
Проект акта Президента України вноситься Міністерством на паперовому носії разом із:
1) його електронною копією;
2) супровідним листом;
3) пояснювальною запискою;
4) довідковими та аналітичними матеріалами;
5) порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про внесення змін до чинного акта);
6) довідкою про погодження проекту.
Підготовка проектів указів
Відповідно до Указу Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970 "Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України", указами Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України рішення, зокрема, про наступне:
(витяг з пункту 3 Указу Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970 "Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України"):
8) зупинення дії актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
9) скасування актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;
20) створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, їх ліквідацію, реорганізацію;
27) надання доручень Кабінету Міністрів України;
29) внесення змін до указів Президента України, визнання такими, що втратили чинність, указів Президента України, офіційне тлумачення актів Президента України.
Указами Президента України оформляються також інші рішення, видані на основі та на виконання Конституції і законів України, якщо хоча б одне з положень рішення розраховано на постійну або багаторазову дію (має нормативний характер) або належить до таких, що оформляються указами Президента України згідно з вищезазначеним Положенням про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, а також рішення, прийняття яких у формі указу передбачено законами України та указами Президента України.
Підготовка розпоряджень
Розпорядженнями Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України рішення про:
1) надання доручень, рекомендацій щодо здійснення заходів, розгляду, вирішення питань рішення про підтримку Президентом України культурно-мистецьких та інших заходів (крім рішень, які згідно з пунктом 3 цього Положення оформляються указами);
2) проведення переговорів, підписання міжнародних договорів України, надання повноважень на ведення переговорів, на підписання міжнародних договорів України, відповідних директив делегації чи представникові України;
3) оперативні, організаційні і кадрові питання (крім рішень, які згідно з пунктом 3 цього Положення оформляються указами);
4) призначення на посади та звільнення з посад помічників, референтів Президента України;
5) внесення змін до розпоряджень Президента України, визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Президента України;
6) винесення на обговорення громадськості проектів законів, які передбачаються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України, проектів актів Президента України.
Розпорядженнями Президента України оформляються також інші рішення, прийняття яких у формі розпорядження передбачено законами України, актами Президента України.
Пояснювальна записка до проекту акта Президента
Пояснювальна записка до проекту акта Президента України має містити обгрунтування необхідності видання акта, посилання на норми Конституції, законів України, на основі і на виконання яких пропонується видання відповідного акта Президента України, характеристику його основних положень, інформацію про нормативно-правове регулювання відповідного питання, прогноз очікуваних політичних, соціально-економічних, правових наслідків його виконання, а також інформацію про вплив видання акта Президента України на видаткову, доходну частину державного бюджету.
У разі внесення проекту акта Президента України, виконання якого впливає на видаткову, доходну частину державного бюджету, разом із проектом такого акта має бути подано фінансово-економічне обґрунтування можливих витрат із зазначенням джерел їх покриття.
Якщо виконання акта Президента України, проект якого вноситься, не впливатиме на видаткову, доходну частину державного бюджету, про це зазначається у пояснювальній записці до проекту.
Пояснювальна записка має містити наступні п'ять пунктів:
1. Обґрунтування необхідності видання акта.
2. Характеристика основних положень акта.
3. Нормативно-правове регулювання в сфері дії відповідного акта.
4. Прогноз очікуваних політичних, соціально-економічних, правових наслідків виконання акта.
5. Інформація про вплив акта на видаткову та доходну частини державного бюджету.
Довідка про погодження проекту акта Президента
Проекти актів Президента України, що вносяться Міністерством, мають обов'язково бути:
погоджені з Міністерством юстиції України - якщо вони мають нормативний характер;
погоджені з Міністерством фінансів України - якщо їх видання впливає на видаткову, доходну частину державного бюджету.
Зазначені погодження відображаються у довідці про погодження, яка додається до супровідного листа до проекту акта Президента України, що надсилається до Кабінету Міністрів України.
V. ПІДГОТОВКА ЗАКОНОПРОЕКТІВ
Вимоги щодо підготовки проектів законів України містяться в Методичних рекомендаціях щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки, схвалених постановою колегії Міністерства юстиції України від 21.11.2000 року N 41.
Загальні положення
Згідно вищезазначених Методичних рекомендацій закон - це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм). Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Питання, що визначаються та встановлюються виключно законами, перелічені у статті 92 Конституції України.
У процесі роботи над законопроектом повинні бути вивчені:
законодавство, що стосується теми законопроекту;
практика застосування відповідних нормативних актів;
наукова література.
Під час розроблення законопроекту слід враховувати:
норми чинних міжнародних договорів України, які стосуються теми законопроекту (згідно зі статтею 9 Конституції України) ;
основні положення законодавства ЄС, якщо предмет правового регулювання законопроекту віднесено до пріоритетних сфер адаптації законодавства до законодавства Європейського Союзу.
У галузевий закон не включаються норми, які не є предметом цього закону або такі, що кодифіковані і вміщені в кодексах. У даному разі використовується відсильна (бланкетна) норма, зокрема, такі питання виникають досить часто, коли треба встановити юридичну відповідальність:
Приклад
"Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність".
Відсильні норми можуть міститися всередині закону чи статті. Номери статей, частин статей, пунктів, абзаців тощо, до яких дається відсилання, викладаються в описовій формі або в дужках.
Якщо при відсиланні до статті дається її назва (таке буває в кодексах), номер такої статті зазначається в дужках.
Приклад:
"У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
...
органів Міністерства екології та природних ресурсів (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91)".
Досить часто відсильні норми відображаються, наприклад, у такий спосіб: "згідно із статтею 5 цього Закону", "відповідно до частини першої цієї статті".
Структура законопроекту
Нормативний матеріал у законопроекті викладається у логічній послідовності.
Кожен законопроект має назву, у якій в кількох словах викладається його зміст і яка є складовою частиною офіційного тексту закону.
Приклад
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".
У випадках, коли є потреба розчепити необхідність і мету видання закону, в законопроекті дається вступна частина преамбула. Правові норми до преамбули не включаються.
Приклад
"Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь".
У законопроекті спочатку вміщуються:
1. Норми загального характеру.
2. Норми, згруповані з окремих питань правового регулювання.
3. Додаткові положення, які стосуються сфери регулювання цього закону.
Приклад
Відповідальність за порушення закону; Розгляд спорів.
4. Прикінцеві положення. Вони повинні містити:
а) строк набрання чинності законом;
б) доручення, пов'язані з прийняттям закону та приведенням нормативних актів у відповідність із прийнятим законом.
в) норми тимчасового та локального характеру, якщо вони є.
Приклад
У Законі України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст. 97):
