ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 30.07.2002 N 160 |
Про затвердження Рекомендацій щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби Із змінами, внесеними згідно з наказами Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 грудня 2003 року N 321 ( v0321501-03 ), від 25 квітня 2006 року N 138 ( v0138501-06 )
У зв'язку зі змінами у законодавстві та на виконання п. 3 Першочергових заходів ГоловКРУ України з підготовки до відзначення 10-ї річниці створення державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затверджених наказом ГоловКРУ від 29.04.2002 N 114,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Рекомендації щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби (додаються).
2. Заступникам Голови, начальникам управлінь ГоловКРУ, начальникам контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі організувати вивчення Рекомендацій в управліннях і відділах.
3. Адміністративно-господарському управлінню (Сарапін М.І.) довести цей наказ до відома управлінь ГоловКРУ та регіональних контрольно-ревізійних управлінь служби.
4. Наказ від 07.06.2000 N 58 "Про затвердження Рекомендацій щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства з фінансових питань" вважати таким, що втратив чинність.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови ГоловКРУ Кіруцу С.М.
| В. о. Голови | І.Б.Стефанюк |
Додаток
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби
Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та Кодекс України про адміністративні правопорушення уповноважує Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах складати протоколи про адміністративні правопорушення та у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.
Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) заходів адміністративного впливу повинно провадитися в межах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі чинного законодавства та за порядком, встановленим нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
При складанні протоколів про адміністративні правопорушення та здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення і контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень працівники органів ДКРС повинні керуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, Порядком застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затвердженим наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515, та цими Рекомендаціями.
Види адміністративних правопорушень
Органи ДКРС мають право складати протоколи за статтями КУпАП: 164-2 "Порушення законодавства з фінансових питань", 166-6 "Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи", 164-12 "Порушення законодавства про бюджетну систему України" і 164-14 "Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Види адміністративних правопорушень, а також розміри адміністративних стягнень чітко визначені зазначеними статтями.
- приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;
- відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;
- внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;
- несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;
- порушення правил ведення касових операцій;
- перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій;
- невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.
Зазначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.07.2002 це 136 - 255 грн.).
Ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 - 340 грн.).
Статтею 166-6 передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Зокрема, неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірних фінансової звітності і ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1020 грн.).
Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1020 грн.).
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 - 1700 грн.).
Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 2040 грн.).
Відповідно до статті 164-12 КУпАП порушення законодавства про бюджетну систему України, тобто використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, встановленого чинним бюджетним законодавством, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 - 1700 грн.).
Протоколи про адміністративні правопорушення складаються у всіх випадках (в межах термінів притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП) , коли порушення, зазначені в графі другій наведених нижче таблиць, вчинені в результаті неналежного виконання своїх обов'язків (дії чи бездіяльності) посадовими та іншими особами підприємства, установи або організації. Наведений в цій графі перелік не є вичерпним.
Згідно зі статтею 164-14 КУпАП порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від ста п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 - 5950 грн.). Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5950 - 8500 грн.).
Статтею 38 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" встановлено, що адміністративну відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти несуть посадові особи замовників та учасників торгів.
| Адмінправопорушення відповідно до КУпАП | Суть адміністративного правопорушення |
| 1. Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків. | Заниження в обліку обсягу реалізації продукції чи послуг; несвоєчасне відображення в обліку надходжень грошових коштів; завищення собівартості (видатків) продукції, робіт, послуг; заниження прибутку; приховування кредиторської чи дебіторської заборгованості тощо. |
| 2. Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку. | Відсутність або неналежне оформлення бухгалтерських облікових документів: головної книги, первинних облікових документів, карточок і книг складського обліку; неповне чи несвоєчасне відображення в облікових документах господарських операцій; неправильне нарахування і виплата заробітної плати, надбавок, допомог, відпускних; неправильне визначення сукупного доходу сім'ї; неправильне відображення в обліку розрахунків з бюджетом; внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку і первинних документів та/або несвоєчасне їх складання непроведення інвентаризації. |
| 3. Внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності. | Невідповідність фінансової звітності даним бухгалтерського обліку. |
| 4. Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей. | Проведення інвентаризації після закінчення встановлених чинним законодавством строків; неповна інвентаризація; неналежне документальне оформлення інвентаризації тощо. |
| 5. Порушення правил ведення касових операцій. | Відсутність або неналежне ведення касової книги; неправильне оформлення касових документів; завищення ліміту готівки в касі; використання готівки не за цільовим призначенням; несвоєчасне здавання готівки в установи банку; непроведення раптових ревізій каси тощо. |
| 6. Перешкоджання у проведенні ревізії. | Недопущення до проведення ревізії; ненадання на вимогу ревізора необхідних для проведення ревізії бухгалтерських та інших документів. |
| 7. Невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності. | Несвоєчасне відшкодування збитків, невідшкодування збитків до закінчення строку позовної давності, невжиття заходів для відшкодування таких збитків у встановленому законодавством порядку (наказом керівника, через суд) тощо. |
| Адмінправопорушення відповідно до КУпАП | Суть адміністративного правопорушення |
| 1. Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню. | Витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет чи рішенням відповідної ради про місцевий бюджет; витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають наданим бюджетним асигнуванням (обсягам, затвердженим у кошторисі); витрачання бюджетних коштів та проведення фінансово-господарських операцій за невідповідними кодами економічної та/або функціональної класифікації видатків; використання субвенції, одержаної з бюджету вищого рівня, на цілі, що не відповідають визначеній меті; здійснення з місцевих бюджетів видатків, не віднесенихБюджетним кодексом до видатків місцевих бюджетів. |
| 2. Недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, встановленого чинним бюджетним законодавством. | Здійснення витрат з державного та місцевих бюджетів всупереч нормам частини першої статті 46 та статті 79 Бюджетного кодексу (в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет щомісячні видатки відповідного бюджету не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених на попередній бюджетний період); невиконання вимог законодавства щодо надання та повернення бюджетних коштів, отриманих на поворотній основі; виконання платіжних документів щодо операцій з бюджетними коштами з недотриманням установленого порядку та термінів; неповернення розпорядниками бюджетних коштів субвенції, використаної не за призначенням, протягом бюджетного року; розміщення всупереч законодавству бюджетних коштів на банківських депозитах або передача їх на довірче управління, відкриття рахунків поза системою Держказначейства або фінансового органу; проведення передоплати (авансових платежів) з порушенням законодавства; недотримання черговості платежів, встановлених законодавством; здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених у законі про державний бюджет; недотримання порядку виділення і використання коштів з резервного фонду. |
Стаття 166-6 "Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи".
| Адмінправопорушення відповідно до КУпАП | Суть адміністративного правопорушення |
| 1 | 2 |
| 1. Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи. | Невиконання або несвоєчасне виконання рішень, прийнятих відповідними органами про подання, або несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи; перекручення зведеної фінансової звітності; невключення до фінансової звітності окремих показників фінансово-господарської діяльності юридичної особи, що ліквідується, тощо. |
| 2. Подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи. | Включення до фінансових показників фінансової звітності даних, які не відповідають даним аналітичного, синтетичного або оперативного бухгалтерського чи податкового обліку; невключення до фінансової звітності окремих показників фінансово-господарської діяльності юридичної особи, що ліквідується, тощо. |
| 3. Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами. | Відсутність або неналежне оформлення первинних або зведених бухгалтерських документів; непроведення інвентаризації всіх статей балансу; безпідставне списання дебіторської заборгованості або заниження її розмірів; завищення кредиторської заборгованості (зобов'язань) або безпідставне непогашення кредиторської заборгованості; нездійснення дооцінки балансової вартості необоротних активів до їх справедливої вартості; нездійснення індексації балансової вартості основних засобів або дооцінки матеріальних цінностей бюджетної установи у встановленому порядку тощо. |
| 4. Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу. | Невжиття організаційних заходів щодо ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу; невиконання вимог уповноважених органів щодо усунення у визначений термін виявлених порушень з ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, складання фінансової звітності, ліквідаційного балансу. |
Суб'єкти адміністративних правопорушень
Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є вина особи, оскільки відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
До адміністративної відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП) притягаються всі особи, в тому числі посадові, які вчинили адміністративні правопорушення. Відповідальність за такі правопорушення передбачена нормативно-правовими актами та/або посадовими інструкціями (обов'язками). Зокрема, відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Незабезпечення дотримання на підприємстві, в установі чи організації встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, відсутність контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (ст. 8 п. 7 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") .
Відповідно до спільного наказу Міністерства фінансів та Державного казначейства від 30.10.98 N 90 "Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 16.11.98 за N 728/3168 (Інструкція N 90), та наказу Міністерства фінансів від 11.08.94 N 69 "Про затвердження інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 26.08.94 за N 202/412 (Інструкція N 69), відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер разом з керівниками відповідних підрозділів та служб зобов'язаний контролювати дотримання встановлених правил проведення інвентаризації (пункт 1.10 Інструкції N 90). Члени інвентаризаційних комісій (робочі інвентаризаційні комісії) несуть відповідальність у встановленому законом порядку за внесення до описів неправильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей (п. 1.15 Інструкції N 90 та п. 11.4 Інструкції N 69).
Коло осіб, на яких покладено відповідальність за порушення правил ведення касових операцій, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 N 72.
Відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему (ст. 164-12 КУпАП) несуть лише посадові особи. Згідно зі статтею 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов'язків.
Посадовими особами слід вважати керівників, заступників керівників та інших працівників підприємств, установ і організацій, до посадових обов'язків яких входить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, за невиконання (неналежне виконання) яких КУпАП встановлена відповідальність.
Насамперед це службова особа, на яку покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Коло осіб, які несуть відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи, визначено у статті 166-6 КУпАП. Зокрема, це голова ліквідаційної комісії, ліквідатор, інші відповідальні особи, залучені до ліквідації юридичної особи.
Відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення згідно з дисциплінарними статутами.
Інші особи, на яких поширюється чинність дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну (крім військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних), за вчинення адміністративних правопорушень несуть дисциплінарну відповідальність у випадках, прямо передбачених цими статутами чи положеннями, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
КУпАП не передбачено звільнення від адміністративної відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у зв'язку з її звільненням з роботи до початку проведення ревізії. Таким чином, особи, винні у порушенні вимог КУпАП і звільнені з роботи (вибулі у відпустку) до початку проведення ревізії, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах та притягуються до відповідальності в межах термінів, встановлених статтею 38 КУпАП.
Протокол
Факт вчинення адміністративного правопорушення встановлюється в процесі або за результатами ревізії чи перевірки підприємства, установи, організації та фіксується складеними ревізійними матеріалами (акт ревізії, проміжний акт, акт про перешкоджання у проведенні ревізії (недопущення до ревізії), ненадання бухгалтерських документів). Посадові особи ДКРС при встановленні на підприємствах, в установах чи організаціях фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню до відповідальності, відображають їх в актах ревізій та складають протокол про адміністративне правопорушення.
Форму і зміст протоколу про адміністративне правопорушення - порушення законодавства про бюджетну систему - затверджено наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 "Про затвердження Порядку застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515.
Протокол про адміністративне правопорушення складається в одному примірнику (за статтею 164-12 - у двох). Зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП. Протокол підписується посадовою особою ДКРС, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне порушення. При наявності свідків протокол може бути підписаний і ними.
У разі відмови особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення розгляду справи. При цьому такій особі надсилається рекомендованим поштовим відправленням повідомлення про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та необхідність з'явитися в призначений час до КРУ (КРВ) для ознайомлення з протоколом, його підписання та надання пояснень.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться позначка в протоколі.
Якщо ревізія проводиться за зверненням правоохоронного органу і відповідні матеріали передаються її ініціатору, протоколи про адміністративні правопорушення складаються та розглядаються на загальних підставах, за винятком випадків, коли відносно особи порушено кримінальну справу за тим самим фактом, за яким дана особа притягається до адмінвідповідальності.
При виявленні в ході ревізії порушень, за які статтями 164-2 і 164-12 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, одночасно складаються протоколи про адміністративне правопорушення як за порушення законодавства з фінансових питань, так і за порушення законодавства про бюджетну систему. Якщо ці порушення вчинено однією посадовою особою, то на неї складається протокол за кожне порушення окремо.
Не пізніше наступного дня після складання протокол реєструється в спеціальному журналі (форма додається) і разом з поясненням порушника (якщо таке подано) та матеріалами ревізії (належно завіреним витягом) із супровідним листом подається для розгляду до відповідного органу:
- адмінпротоколи за порушення законодавства з фінансових питань і за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (статті 164-2 і 166-6 КУпАП) у десятиденний термін з дня складання - до ГоловКРУ, КРУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійне управління, якому передано на розгляд протокол, на його корінці робить запис про дату отримання;
- адмінпротокол за порушення законодавства про бюджетну систему (стаття 164-12 КУпАП) - до суду в порядку, встановленому наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 "Про затвердження Порядку застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515.
Провадження у справі
Розглядати справи про адміністративні правопорушення, що полягають у порушенні законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП) або порушенні порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (166-6 КУпАП), і накладати адміністративні стягнення від імені ДКРС мають право Голова ГоловКРУ та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники (стаття 234-1 КУпАП).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення (стаття 276 КУпАП) . Допускається розгляд справи за місцезнаходженням регіонального контрольно-ревізійного управління.
Начальник контрольно-ревізійного управління або його заступник розглядає справу про адміністративне правопорушення в п'ятнадцятиденний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП) .
Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або заяви про розгляд справи за її відсутності. Повідомлення про час і місце розгляду надсилається порушнику рекомендованим поштовим відправленням або вручається під розписку.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення Голова ГоловКРУ, заступник Голови, начальник контрольно-ревізійного управління, його заступник (або уповноважена ними особа) приймає рішення з таких питань (стаття 278 КУпАП) :
1) чи належить розгляд даної справи до його компетенції;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (наявність письмової повістки, позначки в протоколі про ознайомлення з датою розгляду справи або запису з проханням розглянути справу за відсутності відповідальної особи);
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Слід мати на увазі, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, прийняття рішення у точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, виховання громадян у дусі додержання законів, а також запобігання порушенням законодавства з фінансових питань.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, зокрема:
1) відсутність події та складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, якою вчинено протиправну дію чи допущено бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених статтею 38 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці після дати вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, - два місяці від дня його виявлення. До перших належать правопорушення, що мають разовий характер (наприклад, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій), а до таких, що тривають, - правопорушення, які проявляються протягом певного часу, характеризуються безперервним здійсненням того чи іншого діяння (відсутність бухгалтерського обліку, ведення його з порушенням установленого порядку, невжиття заходів для відшкодування винними особами збитків від недостач, непроведення інвентаризації);
8) наявність щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення за тим самим фактом, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.
Якщо при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа органу ДКРС дійде висновку, що в діях порушника вбачаються явні ознаки злочину, адміністративна справа закривається на підставі частини 2 статті 284 КУпАП, а матеріали направляються до правоохоронних органів. Такі дії детально обґрунтовуються в постанові про закриття з доданням висновку юридичної служби управління.
При цьому в супровідних листах про передачу матеріалів зазначається, що в діях особи є склад адміністративного правопорушення і в разі повідомлення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття зазначену особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць від дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Справи про адміністративні правопорушення повинні розглядатися також з додержанням вимог статей 279 і 280 КУпАП.
Розгляд справи розпочинається з представлення посадових осіб, які беруть участь у ньому (це, як правило, начальник, заступник начальника управління, юрист, контрольно-ревізійний працівник, який склав адмінпротокол, та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності).
Посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. При цьому оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і приймається рішення щодо поданого клопотання.
Винесення постанови
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа ДКРС виносить постанову за справою. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте за справою рішення.
Ця постанова має містити рішення щодо вилучених документів, а також вказівку про порядок і термін її оскарження.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що є чинним під час і за місцем вчинення правопорушення.
При визначенні розміру адміністративного штрафу за правопорушення слід мати на увазі, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів; закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративне правопорушення, зворотної сили не мають (стаття 8 КУпАП) .
Адміністративні стягнення у вигляді штрафу повинні накладатися в межах, передбачених статтями 164-2 і 166-6 КУпАП. Для обчислення їх розміру застосовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян, офіційно встановлений законодавством на день винесення постанови про накладення адміністративного штрафу.
При накладенні адміністративного штрафу необхідно враховувати характер вчиненого порушення законодавства з фінансових питань, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, передбачені відповідно статтями 34 і 35 КУпАП. Однак визначені в цих статтях обставини не дають права звільнити особу від відповідальності чи накладати штраф у розмірах, що виходять за граничні межі, встановлені КУпАП (статті 164-2 і 166-6).
За вчинення адміністративного правопорушення посадова особа, яка розглядає справу, має право накладати стягнення у вигляді штрафу. Накладати інші види адміністративних стягнень, передбачені статтею 24 КУпАП, посадові особи ДКРС не уповноважені.
Водночас при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа КРУ, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Таке рішення детально мотивується записом на бланку постанови. КУпАП не дає визначення малозначності правопорушення, тому це питання вирішується в кожному окремому випадку виходячи з того, що це можуть бути дії, які не мають великої суспільної небезпеки, не спричинили чи не могли спричинити будь-яких значних збитків суспільним чи державним інтересам. Малозначним вважається правопорушення, яке має разовий характер, не призвело до суттєвих негативних наслідків у фінансово-господарській діяльності об'єкта контролю і в якому не прослідковується умисність скоєння.
При вирішенні питання доцільності звільнення від адміністративної відповідальності враховуються пом'якшуючі обставини, а також те, що порушення, яке розглядається, не має систематичного характеру.
Стаття 164-2 КУпАП ставить у провину посадовим особам порушення ними законодавства з фінансових питань, а не обсяг та величину збитків. У зв'язку з цим необхідно всебічно оцінювати вчинене правопорушення, обставини його здійснення, ступінь вини особи.
При накладенні адміністративних стягнень у разі вчинення кількох правопорушень законодавства з фінансових питань слід керуватися вимогами статті 36 КУпАП. Зокрема, якщо особа вчинила кілька порушень законодавства з фінансових питань, справи про які одночасно розглядаються посадовою особою одного і того ж органу ДКРС, адміністративне стягнення (штраф) накладається в межах розміру штрафу, встановленого статтею 164-2 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження (стаття 22 КУпАП), передачі матеріалів прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання (стаття 253 КУпАП), а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Постанова за справою про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою ДКРС, яка її розглянула, і засвідчується гербовою печаткою відповідного органу ДКРС. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови вручається під розписку або не пізніше трьох днів з дня її винесення надсилається рекомендованим листом з повідомленням особі, щодо якої винесено постанову. У разі, якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна позначка у справі та додається копія супровідного листа.
Порядок оскарження
Оскарження дій посадових осіб ДКРС, пов'язаних з накладенням адміністративного стягнення, проводиться відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.
Постанова за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів від дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного терміну з поважних причин (особа була на лікарняному, у відрядженні тощо) цей термін за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено начальником контрольно-ревізійного управління чи його заступником.
Постанова за справою про накладення адміністративного штрафу може бути оскаржена до вищестоящої посадової особи регіонального управління (в разі, якщо постанову, що оскаржується, було підписано заступником начальника управління), до ГоловКРУ та/або суду, рішення якого є остаточним.
Скарга подається до контрольно-ревізійного управління, посадова особа якого винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом зі справою до ГоловКРУ для розгляду, крім випадків, коли вона повинна розглядатися регіональним управлінням (стаття 288 КУпАП) .
Подання в установлений термін скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.
Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Винесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
Скарга чи протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення розглядається в десятиденний термін від дня їх надходження.
Відповідно до статті 293 КУпАП при розгляді скарги або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення Голова ГоловКРУ чи його заступник, начальник контрольно-ревізійного управління перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених статтями 164-2, 166-6 КУпАП, з тим, однак, щоб стягнення (розмір штрафу) не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою ДКРС, яка не є правомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд уповноваженій на те особі.
Копія рішення щодо скарги або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено. Про результати розгляду протесту повідомляється прокурору.
Відповідно до статті 297 КУпАП рішення щодо скарги на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестоване прокурором.
За статтею 248 Цивільно-процесуального кодексу України, рішення районного (міського) суду щодо скарги на постанову за справою про адміністративне правопорушення є остаточним і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи службовій особі, постанова яких оскаржувалась.
У разі скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення слід повернути стягнені грошові суми. Повернення сум адміністративних штрафів провадиться за рахунок коштів бюджетів у залежності від того, куди ці суми були зараховані відповідно до чинного законодавства.
Постанова судді за справою про адміністративне правопорушення - порушення законодавства про бюджетну систему - може бути скасована або змінена за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду.
Збитки, заподіяні неправомірними діями посадових осіб ДКРС, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Факт заподіяння збитків неправомірними діями посадових осіб ДКРС і сума збитків можуть бути встановлені тільки в судовому порядку у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування цих збитків здійснюється за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Виконання постанови
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується порушником до установи, яка згідно з чинним законодавством уповноважена на прийняття цих платежів.
У разі несплати штрафу порушником у зазначений термін або сплати лише частини штрафу постанова згідно зі статтею 308 КУпАП надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повинна бути повернена контрольно-ревізійному управлінню, керівник якого виносив постанову і надсилав її для примусового виконання.
Про факти невиконання посадовими особами органів державної виконавчої служби постанови по справі про адміністративне правопорушення, надісланої для примусового виконання, органи ДКРС повідомляють вищестоящі органи юстиції та/або прокуратури.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було направлено для примусового виконання протягом трьох місяців від дня її винесення. У разі зупинення чинності постанови відповідно до статті 291 КУпАП (подання у встановлений термін скарги, а також внесення прокурором протесту) перебіг терміну давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються керівником органу ДКРС, який виніс постанову. Цей керівник здійснює контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення.
Діловодство у справах про адміністративні правопорушення
В контрольно-ревізійних управліннях формуються окремі справи на кожне адміністративне правопорушення, в яких накопичуються такі документи і матеріали:
1) протокол про адміністративне правопорушення;
2) акт або належно завірений витяг з нього, де зафіксовано факт порушення;
3) пояснення чи письмове зауваження (якщо вони були надані порушником);
4) інші документи, надані порушником, які можуть свідчити про характер вчиненого правопорушення, відомості про особу та її майновий і сімейний стан, а також про обставини, що пом'якшують відповідальність порушника чи виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення;
5) копія листа про повідомлення особи щодо місця і часу розгляду справи про адміністративне правопорушення;
6) постанова про накладення адміністративного стягнення чи закриття справи;
7) скарга порушника або протест про накладення адміністративного стягнення (якщо скарга подавалась чи протест виносився) і матеріали їх розгляду;
8) матеріали переписки щодо виконання або примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;
9) документ про сплату адміністративного штрафу (його копія) або про примусове виконання постанови.
Особливості діловодства з адміністративних справ про порушення законодавства стосовно бюджетної системи визначено наказом ГоловКРУ від 20.02.2002 N 54 "Про затвердження Порядку застосування статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.03.2002 за N 227/6515.
На постанові про накладення адміністративного стягнення після її виконання посадовою особою органу ДКРС ставиться відповідна позначка. Всі матеріали, зброшуровані за кожною адміністративною справою, зберігаються протягом трьох років.
Постанови за справами про адміністративні правопорушення реєструються в журналі, який повинен бути пронумерований, прошнурований і скріплений гербовою печаткою органу ДКРС; в цьому журналі реєструються також протоколи про адміністративні правопорушення і проставляються позначки про сплату штрафу (форма книги додається).
Бланки протоколу про адміністративне правопорушення, постанови за справою про адміністративне правопорушення і постанови про закриття справи є бланками суворої звітності, виготовляються друкарським способом за заявками Головного контрольно-ревізійного управління і надсилаються контрольно-ревізійним управлінням Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя в централізованому порядку. Контрольно-ревізійним управлінням такі бланки видаються ГоловКРУ за їх заявками на підставі вимоги-довіреності. Видача бланків контрольно-ревізійним відділам здійснюється уповноваженими на те особами управління в порядку, встановленому для видачі бланків суворої звітності. В управлінні ведеться журнал видачі бланків протоколів (додаток N 2).
Додаток 1
ЖУРНАЛ
реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 164-2 і 166-6 КУпАП та результатів їх розгляду КРУ (КРВ) ____________ області (району)
Додаток 2
ЖУРНАЛ
реєстрації бланків протоколів про адміністративні правопорушення КРУ ____________ області*
---------------
* Журнал ведеться особою, уповноваженою видавати бланки протоколів.
Додаток 3
ЖУРНАЛ
реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 164-12 і 164-14 КУпАП та результатів їх розгляду