Про затвердження Регламенту Головного управління державної служби України та його територіальних органів

7. Структурні підрозділи центрального апарату Головдержслужби України та територіальні органи складають звіти про виконання квартальних планів роботи та оприлюднюють їх на офіційних веб-сайтах та у засобах масової інформації до 25 числа місяця наступним за звітним кварталом.

8. Управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі подають звітну інформацію відповідним структурним підрозділам Головдержслужби України за формами квартальної звітності (додаток 10) у терміни, визначені наказом Головдержслужби України від 18 лютого 2009 року N 47 "Про затвердження форм звітності територіальних органів Головдержслужби України" та відповідно методики процесу "Координація діяльності територіальних органів". Структурні підрозділи узагальнюють звітну інформацію територіальних органів та подають її на розгляд Начальнику Головдержслужби України.

Параграф 13. Загальні положення

1. Організацію роботи з кадрами в центральному апараті Головдержслужби України здійснює сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи відповідно до Положення про сектор кадрової роботи, затвердженого Начальником Головдержслужби України та розробленого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 року N 912 "Про затвердження Типового положення по кадрову службу органу виконавчої влади" та методики процесу "Управління персоналом Головдержслужби".

2. У територіальних органах роботу з кадрами здійснює працівник, на якого покладено виконання цих обов'язків.

3. Сектор кадрової роботи складає річні і перспективні плани роботи з кадрами, в яких визначаються заходи щодо їх добору, розстановки, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

4. Територіальні органи складають річні плани роботи з кадрами, які затверджуються начальником територіального органу за погодженням з директором департаменту.

5. Особи, які призначаються на посади, віднесені до номенклатури посад працівників, що повинні мати допуск до роботи з таємними документами, можуть бути призначені на ці посади тільки після отримання ними такого допуску.

6. Прийняття на роботу технічних працівників здійснюється відповідно до законодавства про працю.

7. На кожного працівника, прийнятого на роботу, оформляється особова справа.

8. Відповідальність за ведення кадрової роботи покладається на сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи, в територіальних органах - на головного спеціаліста, відповідального за ведення кадрової роботи.

Параграф 14. Прийняття на державну службу

1. Прийняття осіб на роботу до Головдержслужби України та територіальних органів і їх звільнення здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу".

2. Прийняття кандидатів на державну службу до центрального апарату Головдержслужби України та територіальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу" на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено чинним законодавством України.

3. Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у центральному апараті Головдержслужби України та її територіальних органах регулюється Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 169.

4. Для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у центральному апараті Головдержслужби України та територіальних органах наказом Головдержслужби України та відповідно наказом територіального органу утворюються конкурсні комісії у складі голови, секретаря і членів комісії.

5. Очолюють конкурсні комісії в центральному апараті та територіальних органах Головдержслужби України відповідно заступник Начальника Головдержслужби України та заступники начальників територіальних органів.

6. Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові.

7. Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку.

8. Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахування до кадрового резерву приймає керівник на підставі пропозицій конкурсної комісії протягом місяця з дня прийняття рішення конкурсною комісією.

9. При прийнятті осіб на державну службу рішенням керівника може встановлюватись випробувальний термін до шести місяців.

10. При негативному результаті випробування особа звільняється з роботи відповідно до законодавства про працю.

11. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посади державних службовців, може проводитися в установленому порядку стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

12. Особи, які вперше приймаються на державну службу, урочисто на зібранні колективу приймають Присягу державного службовця.

13. Організацію урочистого прийняття Присяги державного службовця здійснює сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи.

Параграф 15. Присвоєння рангів

1. Присвоєння рангів працівникам центрального апарату Головдержслужби України та територіальних органів здійснюється відповідно до статті 26 Закону України "Про державну службу" та Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 р. N 658.

2. Начальнику Головдержслужби та його першому заступнику, посади яких належить до першої категорії, ранги присвоюються Президентом України, заступникам Начальника Головдержслужби, директору департаменту та начальнику територіального органу Головдержслужби України в Автономній Республіці Крим, посади яких належать до другої категорії, - Кабінетом Міністрів України.

3. Ранги працівникам центрального апарату Головдержслужби України та територіальних органів присвоюються одночасно з прийняттям їх на державну службу або з призначенням на вищу посаду.

4. Особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, у межах відповідної категорії посад.

5. Черговий ранг працівникам центрального апарату Головдержслужби України присвоюється через два роки після присвоєння відповідного рангу Начальником Головдержслужби України за поданням безпосередніх керівників структурних підрозділів центрального апарату Головдержслужби України, погодженим із першим заступником або заступниками Начальника Головдержслужби України відповідно до розподілу обов'язків.

6. Черговий ранг працівникам територіальних органів присвоюється через два роки начальником територіального органу.

7. Черговий ранг начальникам територіальних органів та їх заступникам присвоюється Начальником Головдержслужби України, крім начальника управління державної служби Головдержслужби України в Автономній Республіці Крим.

8. Подання на присвоєння рангу начальникам територіальних органів готується директором департаменту, заступникам начальників територіальних органів - начальниками територіальних органів за погодженням з директором департаменту.

9. За виконання особливо відповідальних завдань працівникам може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

10. Черговий ранг не може бути присвоєно працівникові, до якого протягом року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період проведення службового розслідування.

11. Затримка у присвоєнні чергового рангу до одного року може застосовуватися до працівника як захід дисциплінарного впливу.

12. Особам, які призначені на посади державних службовців з випробувальним терміном, ранг державного службовця присвоюється після успішного проходження випробувального терміну.

Параграф 16. Формування кадрового резерву

1. Кадровий резерв у центральному апараті Головдержслужби України та територіальних органах формується відповідно до Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 199.

2. Зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців I - III категорій у центральному апараті Головдержслужби України здійснюється відповідно до Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року N 272.

3. До кадрового резерву Головдержслужби України та територіальних органів зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, володіють навиками роботи на комп'ютері, мають організаторські здібності, необхідні для виконання посадових обов'язків.

4. Зарахування до кадрового резерву в центральному апараті Головдержслужби України затверджується наказом Головдержслужби України.

5. У територіальних органах кадровий резерв затверджується начальником територіального органу.

6. Начальники територіальних органів вносять до Головдержслужби України пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади начальників і заступників начальників територіальних органів Головдержслужби України до 1 грудня кожного року.

7. Узагальнені департаментом пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади начальників та заступників начальників територіальних органів передаються до сектору кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи для підготовки відповідного проекту наказу.

Параграф 17. Порядок надання відпусток

1. Порядок надання відпусток працівникам регламентується законами України "Про відпустки" та "Про державну службу".

2. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються в центральному апараті Головдержслужби України Начальником Головдержслужби України та погоджуються з профспілковою організацією, в територіальних органах - начальниками цих органів за погодженням з профспілковою групою територіальних органів, не пізніше 1 січня нового року і доводяться до відома всіх працівників.

3. Графік відпусток керівників та заступників керівників територіальних органів Головдержслужби України затверджуються Начальником Головдержслужби України не пізніше 1 січня нового року і доводяться до їх відома.

4. Згідно з наказом Головдержслужби України, відповідно - територіального органу, у разі службової необхідності, за рішенням керівника або особи, яка виконує його обов'язки, працівники можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки (відповідно до статті 20 Закону України "Про державну службу") .

5. Частина невикористаної відпустки, що залишилась, надається працівникові у будь-який інший час поточного року або приєднується до щорічної відпустки в наступному році на підставі відповідного наказу.

6. Контроль за дотриманням графіка відпусток та оформленням документів, пов'язаних з відпустками, здійснює сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи.

7. У територіальних органах контроль за дотриманням графіка відпусток та оформлення документів, пов'язаних з відпустками, здійснює працівник, відповідальний за кадрову роботу.

Параграф 18. Оцінка діяльності персоналу

1. З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року N 1922 "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців", наказу Головдержслужби України "Про проведення атестації державних службовців" та методики процесу "Методичне керівництво атестацією та щорічною оцінкою діяльності державних службовців" один раз на три роки в центральному апараті та територіальних органах Головдержслужби України проводиться атестація державних службовців.

2. Особливості проведення атестації Начальника, першого заступника, заступників Начальника Головдержслужби України, посади яких віднесені до першої та другої категорій, визначаються органами, що призначають їх на посаду.

3. Під час атестації оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених у посадових інструкціях.

4. У період між атестаціями в центральному апараті та територіальних органах Головдержслужби України проводиться щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов'язків, відповідно до Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань, затвердженого наказом Головдержслужби України (додаток 11) та методики процесу "Методичне керівництво атестацією та щорічною оцінкою діяльності державних службовців".

5. Результати атестації та щорічної оцінки беруться до уваги керівниками під час проведення планомірної ротації кадрів на окремих посадах.

Параграф 19. Професійне навчання персоналу

1. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації персоналу в центральному апараті та територіальних органах Головдержслужби України регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2010 N 564, іншими нормативно-правовими актами, Порядком підготовки та проведення навчань в Головному управлінні державної служби України, затвердженим наказом Головдержслужби України (додаток 12).

2. Організацію та координацію процесу перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу здійснює сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи.

3. Пропозиції на підвищення кваліфікації начальників територіальних органів та їх заступників надаються Начальнику Головдержслужби за погодженням з директором департаменту.

4. Працівники територіальних органів проходять стажування, навчання та підвищення кваліфікації відповідно до графіка та галузевого напряму.

5. У структурних підрозділах центрального апарату та територіальних органах Головдержслужби України щомісяця проводяться внутрішні навчання. Результати навчання фіксуються у відповідному журналі.

6. Начальники територіальних органів та структурних підрозділів Головдержслужби затверджують відповідні плани навчань на квартал.

7. Основними видами підвищення кваліфікації є:

1) навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців;

2) систематичне самостійне навчання (самоосвіта);

3) тематичні постійно діючі семінари;

4) тематичні короткотермінові семінари;

5) стажування в органах, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу", а також за кордоном.

Параграф 20. Оформлення відряджень

1. Залежно від місця призначення, відрядження поділяються на відрядження в межах України та відрядження за кордон. Відрядження працівників центрального апарату Головдержслужби в межах України здійснюються відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України працівників центрального апарату Головдержслужби, затвердженої наказом Головдержслужби України від 24.03.09 N 84. Оформлення відряджень працівників Головдержслужби України за кордон здійснюється відповідно до Порядку здійснення організаційних заходів щодо підготовки відрядження за кордон працівників Головдержслужби України, затвердженого наказом Головдержслужби від 06.11.08 N 315.

2. Структурні підрозділи центрального апарату Головдержслужби України до 25 числа поточного місяця подають адміністративно-фінансовому департаменту орієнтовні потреби у фінансуванні відряджень їх працівників на наступний місяць.

3. Оформлення відряджень працівників здійснюється згідно з чинним законодавством.

4. Направлення працівників Головдержслужби України у відрядження в межах України здійснюється Начальником Головдержслужби і оформляється наказом Головдержслужби із зазначенням: пункту призначення, назви органу, куди відряджений працівник, строку і мети відрядження.

Строк відрядження визначається Начальником Головдержслужби, але не може перевищувати 30 календарних днів.

5. Службова записка разом з проектом доручення про відрядження працівника подається до сектору кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення керівника та кадрової роботи не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку відрядження. Завідувач сектору службову записку разом з проектом наказу та посвідченням про відрядження подає на розгляд Начальнику Головдержслужби не пізніше, ніж за чотири доби до початку відрядження.

6. У службовій записці зазначається документ, відповідно до якого здійснюється відрядження, його термін, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка відряджається, у разі якщо відрядження здійснюється поза планом, обґрунтування його необхідності.

7. Накази на відрядження працівників, які здійснюються з метою виконання доручень вищих органів державної влади, Начальника Головдержслужби, стратегічного плану роботи Головдержслужби, надання методично-консультативної допомоги реєструються в секторі кадрової роботи. Накази на проведення службових розслідувань, перевірок, спецперевірок, реєструються у відділі організації документообігу адміністративно-фінансового департаменту.

8. Посвідчення про відрядження працівника реєструється в журналі реєстрації сектору кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення керівника та кадрової роботи (додаток 13).

Параграф 21. Розпорядок та внутрішній режим роботи

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників центрального апарату та територіальних органів Головдержслужби не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Норма робочого часу у робочі дні з понеділка по четвер становить 8 годин 15 хвилин, а в п'ятницю - 7 годин.

У разі необхідності з метою своєчасного і якісного виконання своїх трудових обов'язків працівники центрального апарату та територіальних органів Головдержслужби можуть працювати понад норму робочого часу.

Робота понад норму робочого часу не може носити постійний характер.

2. Режим роботи центрального апарату та територіальних органів встановлюється такий:

початок робочого дня о 9-00;

закінчення робочого дня о 18-00, у п'ятницю - о 16-45;

обідня перерва - 45 хвилин (з 13-00 до 13-45).

3. Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників (крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України), скорочується на одну годину.

4. У структурних підрозділах центрального апарату Головдержслужби України та її територіальних органах ведеться табель обліку робочого часу.

5. Довідку про вихід на роботу, причини відсутності працівників і запізнень складають відповідальні за здійснення поточного контролю та діловодства і надають сектору кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи за підписом керівника структурного підрозділу щоденно до 910 для підготовки відповідної інформації Начальнику Головдержслужби України.

6. Довідка про причини відсутності працівників Центру сприяння інституційному розвитку державної служби подається за підписом відповідальної особи Центру сприяння інституційному розвитку державної служби щодня до 910 до сектору кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи.

7. Для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить робота Головдержслужби України або територіальних органів, за наказом Головдержслужби України або територіальних органів можливе залучення окремих працівників до служби у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до трудового законодавства.

8. Перебування працівників структурних підрозділів центрального апарату та територіальних органів із службових питань у робочий час за межами приміщень Головдержслужби України, територіальних органів погоджується з керівниками відповідних структурних підрозділів, заступниками Начальника Головдержслужби України та керівниками територіальних органів відповідно.

9. Перший заступник, заступники Начальника Головдержслужби в робочий час можуть бути відсутні на робочому місці у випадку направлення їх Начальником Головдержслужби (посадовою особою, яка виконує його обов'язки) у місцеве відрядження за службовою необхідністю або з інших поважних причин за погодженням з Начальником Головдержслужби (посадовою особою, яка виконує його обов'язки) та повідомляють про свою відсутність Начальника Головдержслужби (посадову особу, яка виконує його обов'язки), а у разі відсутності такої можливості - начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи - прес-секретаря (посадову особу, яка виконує його обов'язки) або працівника приймальні Начальника Головдержслужби (працівника приймальні посадової особи, яка виконує його обов'язки).

Керівники структурних підрозділів центрального апарату Головдержслужби повідомляють про свою відсутність за службовою необхідністю у робочий час безпосереднього керівника (посадову особу, яка виконує його обов'язки) або заступника Начальника Головдержслужби, у тому числі першого, згідно з розподілом обов'язків.

З метою забезпечення ефективної роботи Головдержслужби, виконання покладених службових обов'язків, своєчасного і точного виконання завдань і вказівок, наданих Начальником Головдержслужби (посадовою особою, яка виконує його обов'язки), перший заступник, заступники Начальника Головдержслужби можуть залишатися на роботі або бути викликані на роботу Начальником Головдержслужби (посадовою особою, яка виконує його обов'язки) у позаробочий час та залишають робоче місце у таких випадках з дозволу Начальника Головдержслужби (посадової особи, яка виконує його обов'язки).

Керівники структурних підрозділів центрального апарату Головдержслужби можуть залишатися на роботі або бути викликані на роботу з цією ж метою відповідним керівником у порядку підлеглості або Начальником Головдержслужби (посадовою особою, яка виконує його обов'язки) у позаробочий час та залишають робоче місце у таких випадках з дозволу безпосереднього керівника (посадової особи, яка виконує його обов'язки), заступника Начальника Головдержслужби, у тому числі першого, згідно з розподілом обов'язків, або Начальника Головдержслужби (посадової особи, яка виконує його обов'язки).

Установити, що вхід відвідувачів у приміщення Головдержслужби та територіальних органів з пакетами та іншими предметами, що мають ознаки дарунків, забороняється.

Параграф 22. Пропускний режим

1. З метою уникнення несанкціонованого доступу та перебування у службових приміщеннях Головдержслужби України сторонніх осіб, запобігання передумов для будь-яких надзвичайних подій, а також забезпечення неухильного дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та зміцнення службової дисципліни наказом Головдержслужби України затверджений Порядок оформлення, використання та зберігання магнітних перепусток системи контролю та управління доступом, а також дії щодо посилення пропускного режиму і забезпечення внутрішньої безпеки (додаток 14).

1. З метою встановлення фактичного стану справ щодо дотримання єдиної державної політики у сфері державної служби, підвищення її ефективності, дотримання правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, а також дотримання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією" Головдержслужбою України та територіальними органами проводяться перевірки органів виконавчої влади.

2. Права, обов'язки і відповідальність посадових осіб, завдання та порядок проведення перевірок визначаються Положенням, затвердженим наказом Головдержслужби України (додаток 15) відповідно до методики процесу "Проведення перевірок".

3. У разі залучення Головдержслужби до перевірки, що проводиться іншими центральними органами виконавчої влади, і якщо є необхідність у залученні територіального органу до проведення перевірки, Начальником Головдержслужби надається доручення начальнику територіального органу щодо забезпечення участі працівника цього органу в проведенні у межах повноважень вказаної перевірки.

4. Перевірки дотримання вимог нормативно-правових, адміністративних, розпорядчих та інших документів, що охоплюють діяльність державних органів, проводяться планово та позапланово.

5. Позапланові перевірки Головдержслужбою України проводяться за окремим рішенням вищих органів, Начальника Головдержслужби України, територіальними органами - за окремим рішенням начальника територіального органу.

6. Обов'язковою умовою проведення перевірки є наявність затвердженої Начальником Головдержслужби України (начальником територіального органу) програми.

7. Проект плану перевірки розробляється структурним підрозділом центрального апарату Головдержслужби України (територіального органу), відповідальним за її проведення, на підставі планів роботи або відповідного рішення Начальника Головдержслужби України (начальника територіального органу).

8. За результатами перевірки складається довідка, яка підписується всіма членами робочої групи з проведення перевірки.

9. Після закінчення перевірки начальник територіального органу, відповідальний за виконання доручення Начальника Головдержслужби України, надсилає до Головдержслужби копію довідки за результатами перевірки.

10. Відповідальність за своєчасне і якісне виконання доручення Начальника Головдержслужби України несе начальник територіального органу.

11. Структурний підрозділ, який був відповідальний за перевірку, здійснює і контролює реалізацію прийнятих рішень та рекомендацій щодо усунення виявлених порушень і недоліків та готує службову записку з пропозиціями щодо зняття питання з контролю.

12. Консультативне та методичне забезпечення з організації проведення територіальним органом перевірки надається юридичним департаментом Головдержслужби України.

13. Матеріали перевірок зберігаються в юридичному департаменті Головдержслужби України та використовуються для підготовки відповідної інформації Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, керівництву Головдержслужби України, а також річних звітів та при наступних перевірках.

14. Про результати проведених перевірок територіальні органи надають інформацію юридичному департаменту Головдержслужби України.

Параграф 23. Загальні положення щодо нормотворчої діяльності Головдержслужби України

1. Нормотворча діяльність здійснюється відповідно до законів України, актів і доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, плану законопроектної роботи, що затверджується Кабінетом Міністрів України на кожний поточний рік, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України та з ініціативи Головдержслужби України.

2. Під час роботи з підготовки та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів та інших нормативно-правових актів необхідно керуватись:

1) Тимчасовим регламентом Верховної Ради України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 08.04.08 N 247-VI;

2) Указом Президента України від 26 листопада 2003 року N 1348/2003 "Про поліпшення організації законопроектної діяльності";

3) Указом Президента України від 9 лютого 1999 року N 145/99 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади";

4) Положенням про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженим указом Президента України від 15.11.06 N 970/2006;

5) Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950;

6) Методиками проведення аналізу впливу і відстеження результативності регуляторного акта, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 N 308;

7) Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року N 870;

8) Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року N 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади";

9) Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.04 N 1378;

10) Методичними рекомендаціями Головного юридичного управління Верховної Ради України "Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки" та іншими нормативно-правовими актами;

11) Методикою процесу "Розробка та участь у розробці нормативно-правових актів з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування";

12) Порядком розробки юридичним управлінням нормативно-правових актів;

13) Порядком проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів і перевірки відповідності законодавству проектів наказів та інших актів Головдержслужби України, затвердженим наказом Головдержслужби України від 24.03.09 N 82;

14) Галузевою угодою між Головним управлінням державної служби України та Центральним комітетом профспілки працівників державних установ України.

3. Проекти актів Кабінету Міністрів готуються Головдержслужбою України на основі та на виконання Конституції і законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради, рішень Кабінету Міністрів.

4. Проекти актів Кабінету Міністрів, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

5. Проекти актів Кабінету Міністрів, що розробляються Головдержслужбою України, оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. N 870 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 36, ст. 2200), та повинні відповідати вимогам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. N 1693 "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 51, ст. 2298).

6. Для врахування пропозицій та зауважень всіх заінтересованих суспільних груп під час розробки проектів нормативно-правових актів проводяться громадські консультації.

7. Проекти нормативно-правових актів підлягають погодженню із заінтересованими органами, виходячи із змісту основних положень проектів, а з питань, що стосуються соціально-трудової сфери в галузі державної служби, з уповноваженим представником від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженим представником від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Параграф 24. Процедура підготовки проектів актів

Процедура підготовки проектів актів Кабінету Міністрів проводиться згідно з розділом 6 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (далі - Регламент КМУ).

Параграф 25. Головний розробник та заінтересовані структурні підрозділи

1. Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є структурний підрозділ Головдержслужби, який безпосередньо здійснює його опрацювання і розробку за дорученням Начальника Головдержслужби відповідно до своєї компетенції.

2. До кожного проекту нормативно-правового акту, що готується Головдержслужбою України, складається план розробки та супроводження, який затверджується Начальником Головдержслужби України.

3. Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох структурних підрозділів, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є структурний підрозділ, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші структурні підрозділи, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є співвиконавцями або заінтересованими структурними підрозділами.

До підготовки проектів законодавчих актів залучаються територіальні органи Головдержслужби України відповідно до доручень керівництва Головдержслужби"

4. Головний розробник вивчає та аналізує стан правового регулювання у відповідній сфері та причини, що обумовлюють необхідність підготовки проекту; готує текст проекту; перевіряє проект на відповідність чинному законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей проект є предметом правового регулювання, що належить до сфер, у яких Головдержслужба України є відповідальною за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; проводить консультації з питань підготовки проекту з представниками заінтересованих суспільних груп, зовнішніми експертами; погоджує проект із співвиконавцями і у разі наявності зауважень чи пропозицій до нього, опрацьовує їх та вносить необхідні зміни.

При підготовці спільного проекту з іншими органами, погоджує його з цими органами, а у разі, якщо є зауваження і пропозиції до проекту - опрацьовує їх та вносить необхідні зміни, вживає дієвих заходів для усунення розбіжностей у проекті, організовує та проводить детальне обговорення варіантів вирішення спірних питань за участю співвиконавців, які надали зауваження та пропозиції до нього.

5. Співвиконавець опрацьовує стан правового регулювання у відповідній сфері відповідно до компетенції, аналізує причини, що обумовлюють необхідність підготовки проекту, готує в установлений дорученням термін письмові пропозиції до проекту акта та надає їх головному розробнику.

У разі направлення проекту акта на погодження головним розробником, яким є структурний підрозділ Головдержслужби, співвиконавець або заінтересований підрозділ опрацьовує його у визначений головним розробником термін, візує та повертає проект або надає до нього письмові пропозиції.

6. Головний розробник щочетверга до 14 години за підписом керівника структурного підрозділу та відповідальної особи Центру сприяння інституційному розвитку державної служби, визначеної наказом директора Центру надає інформацію (на паперовому та магнітному носіях) юридичному управлінню щодо опрацювання та проходження проектів нормативно-правових актів.

Параграф 26. Проведення експертизи юридичним управлінням

1. Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, іншого програмного документа концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону головний розробник після погодження з усіма співвиконавцями, заінтересованими підрозділами, заступниками Начальника Головдержслужби України та керівниками і візування ними проекту подає разом з пояснювальною запискою і відповідними матеріалами та довідками юридичному управлінню не пізніше як за чотири робочі дні до закінчення визначеного у дорученні терміну для розробки нормативно-правового акту.

2. Юридичне управління під час проведення юридичної експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів на предмет наявності віз головного розробника і співвиконавців, їх керівників, керівників заінтересованих структурних підрозділів та заступників Начальника Головдержслужби України, врахування їх зауважень та пропозицій, а також на відповідність Конституції України, актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект акта належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, - на його відповідність acquiscommunautaire.

3. За результатами юридичної експертизи проекту акта Кабінету Міністрів керівник юридичного управління або особа, яка його заміщає, при наявності віз зазначених працівників та відповідності Конституції і законодавству України візує його. У разі невідповідності проекту акта Конституції України і законодавству України або якщо внесені до нього юридичним управлінням зауваження не враховано, керівник юридичного управління або особа, яка його заміщає, не візуючи проект надає пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту (у разі необхідності). Подання на підпис Начальнику Головдержслужби проекту акта без візи керівника юридичного управління або особи, яка його заміщає, не допускається.

4. У разі, коли за висновком юридичного управління проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, указам Президента України і постановам Верховної Ради, направлення його на опрацювання до заінтересованих органів не допускається.

Параграф 27. Внесення проектів актів Кабінету Міністрів

1. Проект акта Кабінету Міністрів візує Начальник Головдержслужби або особа, яка його заміщає, та вноситься до Кабінету Міністрів України у відповідності до вимог параграфу 60 глави 5 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України.

2. До проекту акта Кабінету Міністрів додаються обов'язкові додатки у відповідності до параграфу 61 глави 5 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України.

3. Керівник структурного підрозділу, що є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.

4. Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Головдержслужби України.

Параграф 28. Супровід проектів актів Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів

1. Супровід проектів актів Кабінету Міністрів України у Секретаріаті Кабінету Міністрів України здійснює структурний підрозділ, який є головним розробником.

2. Проект акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів протягом строку, визначеного параграфом 65 глави 6 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України.

3. Розгляд проектів актів Кабінету Міністрів здійснюється у відповідності до вимог глави 7 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Параграф 29. Законопроектна діяльність

1. Розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до плану законопроектних робіт та завдань, визначених законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем'єр-міністра.

2. Структурні підрозділи Головдержслужби подають не пізніше ніж до 1 жовтня поточного року до юридичного управління пропозиції до орієнтовного плану законопроектних робіт на наступний рік.

3. У пропозиціях до перспективного та поточного планів зазначаються:

1) орієнтовна назва законопроекту;

2) проблема, яка потребує законодавчого врегулювання. Якщо проект закону є проектом регуляторного акта, про це зазначається окремо;

3) підстава для розроблення законопроекту;

4) строк внесення законопроекту до Кабінету Міністрів.

4. Законопроекти, головним розробником яких є Головдержслужба України, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються відповідним структурним підрозділом Головдержслужби України за дорученням Начальника Головдержслужби України, з дотриманням вимог, передбачених статтями 85 і 86 Регламенту Верховної Ради, главами 2 - 5 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України. Цей структурний підрозділ є головним розробником.

5. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України.

6. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 параграфу 61 Регламенту Кабінету Міністрів України для проектів актів Кабінету Міністрів, а також:

1) проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;

2) перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;

3) окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях.

7. Юридичну експертизу законопроекту здійснює юридичне управління у порядку, який встановлений цим Регламентом для проектів постанов Кабінету Міністрів.

8. Внесені до Кабінету Міністрів проекти законів опрацьовуються та розглядаються у порядку, встановленому главами 6 і 7 розділу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України.

9. Законопроект, поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів, представляє у Верховній Раді та супроводжує на всіх стадіях розгляду представник Головдержслужби України - посадова особа, визначена Начальником Головдержслужби.

Головний розробник проводить моніторинг схваленого та направленого до Верховної Ради України проекту Закону на підставі розробленого ним орієнтовного Плану заходів щодо супроводження у Верховній Раді України та її Комітетах законопроекту, затвердженого Начальником Головдержслужби.

10. Представник Головдержслужби під час супроводження законопроекту:

1) доповідає про законопроект на засіданні комітету Верховної Ради, аргументує позицію Кабінету Міністрів України, дає пояснення щодо окремих його норм, відповідає на запитання, подає у разі необхідності членам комітету додаткові аналітичні та інформаційно-довідкові матеріали;

2) доповідає про законопроект на пленарному засіданні під час його розгляду у першому читанні, відповідає на запитання, виступає із заключним словом;

3) за результатами розгляду законопроекту в першому читанні бере участь у його підготовці комітетом Верховної Ради до другого читання або до повторного першого читання, у тому числі в разі доопрацювання законопроекту з урахуванням результатів його публічного обговорення;

11. У разі подання Кабінетом Міністрів пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, представник Головдержслужби аргументує позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту комітетом та на пленарному засіданні в другому читанні, наполягає у разі необхідності на обговоренні відхилених комітетом пропозицій чи поправок.

12. Представник Головдержслужби висловлює позицію Кабінету Міністрів України щодо пропозицій і поправок до законопроекту, поданих іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, аргументує позицію під час розгляду Верховною Радою пропозицій Президента України до поверненого ним для повторного розгляду закону.

Параграф 30. Супроводження та експертиза законопроектів, ініційованих народними депутатами України

1. Під час супроводження законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради народними депутатами України, Головдержслужба України:

1) проводить моніторинг законопроектів з питань, що належать до її компетенції, та аналізує такі проекти на відповідність засадам державної політики;

2) формує пропозиції щодо визначення позиції Кабінету Міністрів стосовно таких законопроектів і подає їх Кабінетові Міністрів не пізніше четверга тижня, який передує тижню пленарних засідань, на яких будуть розглядатися відповідні законопроекти;

3) визначає посадових осіб, які представлятимуть позицію Кабінету Міністрів під час розгляду таких законопроектів, і повідомляє про це відповідним комітетам Верховної Ради та Кабінетові Міністрів.

2. Посадові особи Головдержслужби України, які представляють позицію Кабінету Міністрів під час розгляду законопроектів, внесених до Верховної Ради народними депутатами України, беруть участь у роботі комітетів Верховної Ради та пленарних засідань, дають пояснення, відповідають на запитання.

3. За зверненням Голови Верховної Ради, його першого заступника, заступника або голови комітету Верховної Ради відповідно до Регламенту Верховної Ради Головдержслужба України готує до законопроекту, ініційованого народним депутатом (народними депутатами) України, висновок та подає його Верховній Раді не пізніше ніж протягом 14 днів з дня надходження законопроекту до Головдержслужби.