Щодо застосування чинного законодавства, порядку нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) розглянула Ваші звернення щодо застосування чинного законодавства, порядку нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду та надає роз'яснення із зазначених питань.

1. Якщо підприємство виплачує доплату до основної зарплати, винагороду або премію за результатами роботи за рік працівникові, який на час нарахування був звільнений, то на ці суми внески нараховуються чи ні?

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) розмір страхових внесків для роботодавців обчислюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Статтею 8 Закону передбачено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Якщо доплата до основної заробітної плати, винагорода або премія за результатами роботи за рік виплачується працівнику, який на момент їх нарахування не перебував у трудових відносинах з роботодавцем, тобто не був застрахованою особою, то на ці суми виплат не нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

2. Чи дійсно максимальний фонд оплати праці (ФОП), на який нараховуються страхові внески: з 01.01.2006 р. - 4830 грн, з 01.04.2006 р. - 4960 грн, З 01.10.2006 р. - 5050 грн?

Відповідно до статті 90 Закону України від 20.12.2005 р. N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі - Закон) з 1 січня 2006 року максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески, зокрема, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Виходячи з норм статті 65 Закону прожитковий мінімум на 2006 рік на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить: з 1 січня - 483 гривень, з 1 квітня - 496 гривень, з 1 жовтня - 505 гривень.

Тобто максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду, становить: з 1 січня - 4830 гривень, з 1 квітня - 4960 гривень, з 1 жовтня - 5050 гривень.

3. Чи дійсно витрати на відрядження, у тому числі понаднормативні добові витрати, не включаються до ФОП і з них не справляються страхові внески?

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розмір страхових внесків для роботодавців обчислюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

При визначенні видів виплат, що включаються до основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці, на які нараховуються страхові внески, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затверженою Держкомстатом України [наказом] від 13.01.2004 р. N 5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 3.15 Інструкції до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці, включаються витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Отже, витрати на відрядження, в тому числі понаднормативні добові витрати, не включаються до фонду оплати праці і тому з них не справляються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

4. Хто має право на отримання страхового тарифу в розмірі 0,2 % відповідно до статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"? Які документи для підтвердження цього права підприємство повинно надати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків?

Відповідно до статті 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) для бюджетних установ та об'єднань громадян страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Для встановленням розміру страхового тарифу згідно зі статтею 4 Закону страхувальник подає завірені нотаріально або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (за наявності оригіналу) копії таких документів:

статут;

довідка ДПА про неприбутковість (з вказаним кодом неприбутковості);

виписка з реєстру розпорядників бюджетних коштів;

- свідоцтво про реєстрацію згідно з Положенням про легалізацію об'єднань громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 140.

5. Підприємство не проводить індексацію заробітної плати працівників. Один із працівників отримує з Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхову допомогу, для чого просить щомісяця надавати йому довідку про дохід та суму індексації, оскільки його допомога індексується після індексації заробітної плати. Чи потрібно підприємству щомісяця надавати такому працівнику довідку про його дохід та суму індексації?

Відповідно до частини п'ятої пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (далі - Порядок) , працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання впершу чергу індексується сума оплати праці.

Підприємства, установи та організації зобов'язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України інформацію про розмір оплати праці працюючого потерпілого, про індексовану її суму та суму індексації. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданої інформації здійснюють перерахунок сум індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Якщо особа, зазначена в цьому абзаці, отримує пенсію, вона індексується в останню чергу. Загальний дохід цієї особи, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.

Місяць вважається базовим, та не проводиться індексація щомісячних страхових виплат у разі:

- підвищення на підприємстві, в установі чи організації заробітної плати працюючому потерпілому, який отримує страхові виплати;

- підвищення органами Пенсійного фонду України розмірів пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку з тим що Фонд повністю відшкодовує Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою вищезазначених пенсій;

- встановлення потерпілому при подальших об стеженнях МСЕК іншого, вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності або групи інвалідності;

- підвищення розміру стипендії.

З цих питань виконавчою дирекцією Фонду підготовлено та узгоджено з Мінпраці Інформаційний лист N 40, в якому передбачена форма довідки про індексацію суми оплати праці (стипендії) особі, якій призначено щомісячну грошову суму.

Отже, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють індексацію щомісячної грошової суми лише на підставі поданої підприємством (установою, організацією) інформації про розмір оплати праці працюючого потерпілого, про індексовану її суму та суму індексації.

6. Чи нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [України] на суми витрат на оплату виконаних робіт (послуг) на підставі цивільно-правового договору?

Згідно з статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 47 Закону розмір страхових внесків страхувальників обчислюється: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Якщо працівник виконує роботу не на умовах трудового договору, а згідно з договором цивільно-правового характеру, то на суму його доходу не нараховуються страхові внески до Фонду.

7. Чи нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на суму позики або її частини, які згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягають поверненню працівником?

Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розмір страхових внесків страхувальників обчислюється: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Однією із умов для нарахування страхових внесків є віднесення зазначеної виплати до витрат на оплату праці.

При визначенні видів виплат, що включаються до фонду оплати праці, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Держкомстатом України [наказом] від 13.01.2004 р. N 5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713 (далі -Інструкція).

Згідно з цією Інструкцією фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Листом від 11.04.2005 р. N 9/2-2-9/116 Держкомстат України роз'яснює, що позики, видані працівникам підприємств, не включаються до фонду оплати праці (підпункт 3.28 пункту 3 Інструкції.

Позика або її частина, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду заробітної плати в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати, що мають індивідуальний характер (підпункт 2.3.4 пункту 2 Інструкції).

Крім того, в листі від 03.08.2005 р. N 09/2-1-9/280 Держкомстат України підкреслює, що виходячи з економічного змісту поняття "прощеної підприємством позики" слід визнати, що зазначені виплати (суми, які не підлягають поверненню) взагалі не можна вважати позикою. Тому такі виплати незалежно від умов їх надання Держкомстат рекомендує враховувати у фонді оплати праці, в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати соціального характеру.

Таким чином, позика або її частина, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці, і на її суму нараховуються страхові внески до фондів.

8. Чи потрібно надавати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [України] документи про реєстрацію у зв'язку із введенням "єдиного вікна"?

На виконання норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" стосовно взяття на облік та зняття з обліку платників страхових внесків виключно у порядку, встановленому цим Законом, та доручення Президента України від 1 червня 2005 року N 1-1/444 і розпорядження Прем'єр-міністра України від 2 червня 2005 року N 28479/1/1-5 щодо впровадження реєстрації суб'єктів господарювання за принципом "єдиного вікна" виконавчою дирекцією Фонду внесено зміни до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 р. N 12, погодженої з Міністерством фінансів України та Національним банком України, яка [тепер] не передбачає подання заяви для проведення реєстрації у Фонді, за винятком реєстрації фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують працю найманих працівників.

9. Чи завжди підприємство повинно розслідувати та складати акт про нещасний випадок у побуті згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим Постановою КМУ від 22.03.2001 р. N 270 "Про за твердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"? Чи передбачена відповідальність за нерозслідування?

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює свою діяльність в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Діяльність Фонду регламентується Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Вказаним Законом не надано право виконавчій дирекції Фонду коментувати положення Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року N 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру".