МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
| 05.08.2009 N 573 |
Про затвердження Положення про експерта Головної акредитаційної комісії МОЗ України
З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 765 "Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я" (із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року N 134)
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про експерта Головної акредитаційної комісії МОЗ України (додається).
2. Директору Департаменту управління та контролю якості медичних послуг (Шпак І.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.
| Міністр | В.М.Князевич |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
05.08.2009 N 573
ПОЛОЖЕННЯ
про експерта Головної акредитаційної комісії Міністерства охорони здоров'я України
1. Загальні положення
Експертом Головної акредитаційної комісії Міністерства охорони здоров'я України (далі - експертом) може бути спеціаліст, який має вищу медичну освіту, стаж роботи за спеціальністю не менше ніж 10 років, вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Лікарська справа" або кваліфікаційну категорію за спеціальністю "Організація і управління охороною здоров'я", працює в закладі охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, має рекомендацію МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров'я обласних та міських м. Києва та м. Севастополя державних адміністрацій, пройшов спеціальну підготовку та який на підставі рішення Головної акредитаційної комісії МОЗ України, затверджений як експерт наказом Міністерства охорони здоров'я України.
Експерт за дорученням Головної акредитаційної комісії МОЗ України проводить експертизу відповідності критеріям державної акредитації (далі - експертизу) державних (підпорядкованих іншим центральним органам виконавчої влади) та приватних закладів охорони здоров'я (далі - заклади), відповідно до Порядку державної акредитації закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 765 та наказів МОЗ України від 24.02.07 N 92 "Про затвердження Критеріїв (умов) державної акредитації лікувально-профілактичних закладів", від 08.05.02 N 167 "Про затвердження Критеріїв державної акредитації санаторно-курортних закладів України", від 14.08.98 N 253 "Про акредитацію закладів служби крові" та від 17.07.00 N 169 "Про акредитацію центрів здоров'я".
Експерту не доручається експертиза закладу, з яким він знаходиться у трудових або договірних відносинах.
Експерт у своїй роботі керується законодавством України, нормативно-правовими актами, цим Положенням.
2. Організація роботи експерта
Термін проведення експертизи експертом визначається у кожному конкретному випадку Головною акредитаційною комісією МОЗ України.
Експерт формує та очолює комісію з проведення експертизи лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я первинного та вторинного виду (рівня) лікувально-профілактичної допомоги, за погодженням з Головною акредитаційною комісією МОЗ.
Експерт очолює або входить до складу комісії з проведення експертизи лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я третинного виду (рівня) лікувально-профілактичної допомоги, склад якої затверджується наказом МОЗ України.
На час проведення експертизи експерт та члени комісії вивільняються від виконання трудових обов'язків за основним місцем роботи шляхом оформлення відповідного наказу МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров'я обласних та міських м. Києва та м. Севастополя державних адміністрацій. Підставою для видання такого наказу є доручення Головної акредитаційної комісії МОЗ України щодо проведення експертизи.
Після закінчення експертизи експерт направляє до Головної акредитаційної комісії МОЗ України експертний висновок про відповідність закладу критеріям державної акредитації (за формою затвердженою МОЗ України) не пізніше 14-денного терміну після завершення експертизи.
3. Права, обов'язки і відповідальність експерта
3.1. Експерт має право:
- ознайомлюватись з оригіналами та копіями документів передбачених критеріями (умовами) державної акредитації закладів охорони здоров'я;
- відмовитись від проведення експертизи до її початку, виклавши вмотивовану причину відмови письмово;
- формувати комісію для проведення експертизи з урахуванням організаційної структури, виду лікувально-профілактичної допомоги, профілю та функцій закладу охорони здоров'я.
3.2. Експерт зобов'язаний:
- проводити експертизу у присутності керівника закладу, що проходить акредитацію;
- давати об'єктивну та обґрунтовану оцінку відповідності закладу затвердженим критеріям державної акредитації;
- надавати письмові рекомендації про усунення виявлених недоліків в роботі закладу або покращення організації діяльності закладу, підвищення якості надання ним медичної допомоги;
- звітувати Головній акредитаційній комісії МОЗ України щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітнім кварталом за формою затвердженою МОЗ України;
- у разі виявлення, при проведенні експертизи в закладі охорони здоров'я, порушення останнім ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері охорони здоров'я повідомляти про це МОЗ України.
- дотримуватися вимог чинного законодавства щодо нерозголошення отриманої конфіденційної інформації.
3.3. Відповідальність експерта.
Експерт несе персональну відповідальність за якість та об'єктивність експертизи.
У випадку непрофесійної діяльності експерта на засіданні Головної акредитаційної комісії МОЗ України розглядається питання щодо припинення діяльності експерта.
| Директор Департаменту управління та контролю якості медичних послуг | І.В.Шпак |