Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

Водолікування:

гарячі сидячі ванни (40-41 град.С), 15-20 хв., щодня, N 10;

гарячі компреси на живіт.

Теплолікування:

парафіноозокерітові аплікації на ділянку живота, 40-42 град.С, 15-20 хв., щодня, N 10.

Апаратна фізіотерапія.

електрофорез 2% новокаїну (+), 5% сульфату магнію (+) або 1% папаверіна гідрохлорида (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, N 10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, 2 рід роботи, частота модуляцій 100 Гц, глибина модуляцій 50%, тривалість посилок 2-3 сек, не більш 10 хв., щодня, N 10.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення чи значне зменшення клінічних проявів хвороби (болю, диспептичних явищ, поліпшення самопочуття), відновлення мікрофлори кишечника.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показане хворим на хронічний коліт у фазі вираженого загострення процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Шифр МКХ-10:

K66.0 - перитонеальні спайки; N73.6 - тазові спайки очеревини;

N99.4 - тазові перитонеальні спайки післяопераційні.

Назва захворювання: стан після оперативних втручань на органах травної системи, перитонеальні та тазові післяопераційні спайки

Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: біль у животі, почуття дискомфорту, порушення моторно-евакуаторної функції кишечнику, диспепсичні явища, порушення апетиту; загальна слабкість.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічне дослідження крові (печінковий комплекс, білкові фракції)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗД органів черевної порожнини й малого тазу

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденофіброскопія (при необхідності)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Таласотерапія - при температурах більших 19 град.С Кліматотерапія:

Аеротерапія - ЕЕТ 20-23 град.С

Геліотерапія - РЕЕТ 19-21 град.С

Дієтотерапія: N 3, N 4 "в", дрібне харчування.

Мінеральні води: порушення функції кишечнику потребують використання сульфатних, хлоридних або гідрокарбонатних вод середньої або високої мінералізації у кількості 200-250 мл тричі на день за 40-60 хв до їжі.

Бальнеотерапія: (самостійно або у комплексі з фізіотерапією) ванни - мінеральні, хвойні, валеріанові та інші (за показаннями), експозиція 10-15 хв, температура 34-37 град.С, 8-10 на курс.

Руховий режим: ощадливий (N 1), ощадливо-тренуючий (N 2), тренуючий (N 3), ранкова гімнастика, теренкур; лікувальна гімнастика ефективна в поєднанні з тепловою процедурою (після озокериту, парафіну, пелоїдотерапії).

Пелоїдотерапія:

грязьові аплікації на передню черевну стінку 38-40 град.С, 15-20 хв, через день;

озокеритотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур;

парафінотерапія: кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55 град.С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- Електрофорез лікарських речовин (калію йодиду 1-5%, лідази) безпосередньо на післяопераційний рубець з розміщенням аноду у правій поперековій ділянці, катоду - на передній черевній стінці. Щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/кв.см, експозицією 15-20 хв, загальним курсом 7-10 процедур.

- Локальна абдомінальна декомпресія: впливу локального негативного тиску піддається кругова зона, обмежена зверху реберними дугами, знизу - верхньою частиною стегон. У камері створюється тиск у переривчастому режимі: дітям 4-7 років до 5-7 кПа, дітям 7-14 років - 8-9 кПа, експозиція - 10 хв, загальним курсом 10 процедур.

Додатково:

Масаж, самомасаж;

Лазеротерапія;

Гідрокінезотерапія, гідромассаж.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення або зникнення явищ дискомфорту та болю у череві, нормалізація моторно-евакуаторної функції кишечнику, покращення показників клінічних та пара- клінічних досліджень.

Протипоказання: наявність запального процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G43

2. Назва захворювання - Мігрень G43

G43.0 Мігрень без аури (звичайна мігрень)

G43.1 Мігрень з аурою (класична мігрень)

G43.2 Мігренозний стан

G43.3 Мігрень з ускладненнями

G43.8 Інша мігрень: офтальмоплегічна, ретінальна мігрень.

G43.9 Мігрень, не уточнена

Показання для санаторно-курортного лікування: Різні форми мігрені без частих нападів.

3. Діагностика на санаторному етапі

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: реоенцефалографія, або ТКДГ, електроенцефалографія

Консультації: невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позаприступному періоді мігрені.

Санаторний режим: I-II.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Психотерапія;

Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, йодобромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, перлинні ванни.

Гідротерапія: лікувальні душі низького та середнього тиску.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують для надання седативного впливу й нормалізації функціонального стану центральних відділів вегетативної нервової системи:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу - 15-30 хв. Курс лікування - 8-10 процедур щодня або через день;

- діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів. Електроди діаметром 3 см, ДН, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації (3-5 мА), зліва й справа. Потім малими локальними електродами діють на ділянку скроневих артерій - КП, 3-5 хв, сила струму - до відчуття помірної вібрації. Курс лікування 8-10 процедур;

- дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірної зони. Тривалість дії - 5-8 хв. Курс лікування - 8-10 процедур, щоденно або через день;

- ультратонотерапію шийно-комірної зони. Положення перемикача - 6-8. Курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- дециметровохвильова або сантиметрохвильова терапія на комірну зону. Контактно або з повітряним зазором, потужність слабкотеплова, тривалість дії - 7-10 хв, курс лікування - 8-10 процедур, щоденно;

- грязьові аплікації на комірну зону. Температура грязі - 38-40 град.С. Тривалість дії - 15 хв, курс лікування - 8-10 процедур щоденно або через день;

- електрофорез 10% ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

- аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

- голкорефлексотерапія;

- масаж комірцевої зони 10 хв, 10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.

Критерії якості лікування: зменшення частоти мігренозних нападів й їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10:

Травми спинного мозку (шийний відділ - S14, грудний відділ - S24, рівень живота, нижньої частини спини і тазу - S34)

2. Назва захворювання - травми спинного мозку

Класифікація хребтово-спинномозкової травми

(А.Ю. Макаров, О.А. Амеліна, 1992):

I. Гострий (тривалістю від декількох днів до 3-4 місяців) період:

1. Відкрита:

1.1. проникаюча

1.2. непроникаюча

2. Закрита:

2.1. з ушкодженням хребта

2.1.1. стабільні переломи

2.1.2. нестабільні переломи

2.2. без ушкодження хребта:

А. За клінічною формою:

1. Струс спинного мозку

2. Забій спинного мозку:

2.1. легкого ступеня

2.2. середнього ступеня

2.3. важкого ступеня

3. Стискання спинного мозку

Б. За локалізацією поразок:

1. Спинного мозку:

1.1. шийного відділу

1.2. грудного відділу

1.3. шийно-грудного відділу

1.4. попереково-крижового відділу

2. Корінців кінського хвоста:

2.1. Із прогресуючими морфологічними змінами:

2.1.1. прогресуюча посттравматична мієлопатія:

2.1.1.1. сирингомієлічний синдром

2.1.1.2. синдром бічного аміотрофічного склерозу

2.1.1.3. синдром спастичної нижньої параплегії

2.1.1.4. синдром дисциркуляторної мієлопатії

2.1.1.5. гостре порушення спинномозкового кровообігу в нижньому артеріальному басейні (рідко)

2.1.2. спинальний арахноїдит

2.1.3. дегенеративно-дистрофічний процес

2.1.3.1. деформація тіл хребців

2.1.3.2. остеохондроз у ділянці уражених сегментів зі стійким корінцевим болючим синдромом

2.1.3.3. деформуючий спондильоз

II. Проміжний (відновний) (тривалість до 1-2 років)

III. Пізній (може тривати необмежено довго):

1. Без компресії спинного мозку:

1.1. із зворотними морфологічними й функціональними зрушеннями

1.2. з необоротними спинальними й корінцевими морфологічними змінами

2. З компресією спинного мозку:

2.1. з необоротними спинальними й корінцевими морфологічними змінами

Показання для санаторно-курортного лікування:

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без значного обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, з порушенням рухової функції легкого та середнього ступеня важкості, не раніше, ніж через 6 місяців, після гострого періоду.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в'ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електроміографія, реовазографія верхніх або нижніх кінцівок.

Консультації: невропатолога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий й антиоксидантний ефект.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I-II режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні хлоридні-натрієви, сульфідні, радонові ванни, душі низького й середнього тиску, гідрокінезітерапія в басейні.

Пелоїдотерапія: грязьові аплікації на уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді "трусів" або "штанів";

Озокеритові або парафінові аплікації.

Масаж: є біологічним чинником стимулювання відновних процесів і має велике значення в даної категорії хворих. Показаний загальний і сегментарний масаж з диференційованим впливом на спастичні й в'ялопаралітичні м'язи.

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують:

- індуктотермію в слабкотепловій дозі (IV-VI щабель), 8-10 хв, щодня або через день на курс 8-10 процедур;

- дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 8-10 процедур на курс;

- змінне магнітне поле синусоїдальної форми, безпосередньо на зону проекції спинного мозку, циліндричні або прямокутні індуктори, безперервний режим, інтенсивність 25 мТл, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

Для дії на уражені кінцівки:

При в'ялих паралічах або парезах кінцівок найбільш ефективною є електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим I, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість п-п 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 10 процедур на курс лікування.

Окрім того, може бути застосований електрофорез 0,1% прозерину, або 4-2-камерні гідрогальванічні ванни.

Окрім того, може бути застосований електрофорез дибазолу або прозерину вздовж хребта й кінцівок, а також диференційований масаж кінцівок, або кріодія на спастичні м'язи.

Термін санаторно-курортного лікування 24-36 днів.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G35

2. Назва захворювання - Розсіяний множинний склероз

Класифікація розсіяного множинного склерозу (О.А. Хондкаріан, І.А. Завалішин, 1987):

1. Клінічні форми:

1.1. Множинний склероз:

- БДВ

- Стовбура головного мозку

- Спинного мозку

- Дисемінований

- Генералізований

2. Характер перебігу (Американська академія неврології, 2001):

2.1. Рецидивуючий, затухаючий

2.2. Первинно прогресуючий

2.3. Вторинно прогресуючий

2.4. Прогресивно-рецидивуючий

3. Стадії

3.1. загострення (екзацербація)

3.2. ремісія:

3.2.1. коротка

- повна

- часткова

3.2.2. тривала

- повна

- часткова

- хронічне прогресування

- стабілізація

- дебют РС

- псевдозагострення (декомпенсація)

4. Ступінь важкості, визначають за бальною оцінкою функціональних систем по Куртске (Expanded Diselility Status Scale, EDSS, 1983) від нуля балів (норма) до 5-6 балів (максимальна ступінь ураження) по наступних функціональних системах організму:

I - пірамідна (рухова) система

II - мозочок

III - стовбурні функції

IV - чуттєва функція

V - функція тазових органів

VI - функція зору

VII - церебральні функції

VIII - інші функції

5. Варіанти розвитку:

1. Дитячий розсіяний склероз

2. Розсіяний склероз із пізнім дебютом

Класичними клінічними критеріями діагностики розсіяного склерозу є наступні (Shumacher G. et al., 1965):

1) наявність об'єктивних даних про вогнищеве ураження нервової системи;

2) ознаки якнайменше двох окремо розташованих патологічних вогнищ, виявлені на підставі даних неврологічного огляду або анамнезу;

3) неврологічні симптоми, які свідчать про переважне ураження білої речовини головного та (або) спинного мозку, тобто нервових волокон;

4) відповідність клінічних симптомів одній з наступних вимог: а) два епізоди погіршення або більше, розділені періодом не менше 2 міс та тривалістю не менше 24 годин; б) повільне поступове прогресування процесу на протязі якнайменш 6 міс.

5) початок захворювання у віці від 10 до 50 років включно;

6) відсутність інших причин, котрими можна пояснити неврологічні порушення.

Розрізняють 3 ступеня надійності розпізнавання РС по Мак-Альпіну (2000):

достовірний РС - прогресуюча нижня параплегія, поєднання пірамідних та мозочкових розладів ураження зорового нерву, наявність ремісій;

вірогідний РС - багато вогнищевий початок з гарною ремісією та "мерехтінням" тієї ж симптоматики без ознак рецидиву і прогресування впродовж року та більш;

сумнівний РС - прогресуюча нижня параплегія, відсутність віражених ремісій.

Показання для санаторно-курортного лікування: нерізко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнитивних функцій при можливості самообслуговування.

3. Діагностика на санаторному етапі*

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчутливість.

Консультації: невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

Санаторний режим: I-II;

Дієта: N 15;

Кліматотерапія: I- II режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія: загальні ванни радонові, сірководневі, кисневі, перлинні, хлоридні натрієві, рапні, хвойні, прісні.

Гідрокінезотерапія: душі низького й середнього тиску.

Пелоїдотерапія:

- при рухових порушеннях (нерізко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи можливе застосування грязьових аплікацій за мітігірованими методиками (T 38-40 град.С, 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс)

Теплолікування: озокеритові, парафінові аплікації.

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку головного або спинного мозку у залежності від клінічної форми захворювання, а також на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. Симптоматична терапія з урахуванням клінічних проявів.

Для дії на область проекції головного й спинного мозку застосовують:

дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 8-10 хв, через день, 8-10 процедур на курс;

УФО (ДУФ) хребта по полям: шийний, грудной та попереково-крижовий відділи послідовно, починаючи з 2 біодоз та збільшуючи на 1 біодозу при кожному наступному опромінюванні. Кожне поле опромінюють 3-4 раз, всього 8-10 процедур;

парафінові (50-55 град.С), озокеритові (48-52 град.С), грязьові (40-42 град.С) аплікації на шийно-комірну зону або ділянку хребта, 10-15 хв, 8-10 процедур, через день.

При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

- електросон або електрофорез брому з 2-5% розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу - 30-60 хв. Курс лікування - 8-10 процедур щодня або через день;

- ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

При порушенні функцій руху:

для зниження м'язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

- електростимуляція м'язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

- грязьові (40-42 град.С), парафінові або озокеритові (48-50 град.С) аплікації на спастичні м'язи або у вигляді "рукавичок", "шкарпеток", 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування;

- місцеві теплові хлоридні натрієві, морські, хвойні, прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 град.С, 10-15 хв, через день;

- диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв.

при в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

- електростимуляція в'ялопаретичніх м'язів синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, рід роботи II, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції - 50-75-100%, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму - до вираженого скорочення м'язів, 10-15 хв, щодня, 10-12 процедур на курс лікування;

- електрофорез прозерину з 0,1% розчину, галантаміну з 0,1% розчину на паретичні кінцівки, сила струму 10-15 мА, тривалість процедури 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день;

- 2-4-камерні гідрогальванічні ванни, сила струму до 10-15 мА, тривалість дії 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання: Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: F48.0

2. Назва захворювання та показання для санаторно-курортного лікування: Неврастенія (гіпер-, гіпостенічна форма та подразнювальної слабкості). Неврозоподібні, астеноневротичні стани. Психоорганічний синдром. Специфічні розлади розвитку шкільних навичок, затримка психомовного розвитку, логоневроз, порушення сну.

Класифікація (А.М. Свядощ, 1982):

Форми:

1. Гіперстенічна

2. Перехідна (подразнювальної слабкості)

3. Гіпостенічна

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: наявність слабкості, підвищеної втомлюваності, зниженої толерантності до фізичного або розумового навантаження, порушень сну, розладів у емоційно-вольовій сфері, вегетативних розладів.

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові: загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові: цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: електрокардіографія.

Додаткові: ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Консультації: невропатолога, психотерапевта, фізіотерапевта.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Санаторний режим: I-III.

Дієта: N 15.

Кліматотерапія: I-II режим.

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова), ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки.

Фізіолікування: природні й преформовані фізичні фактори використовують диференційовано з метою нормалізації співвідношення збудливо-гальмівних процесів у ЦНС, покращення центральної регуляції вегетативних функцій, надання загальнозміцнюючої дії на організм, зменшення виразності основної клінічної симптоматики: вегетативних розладів, порушень сну.

Бальнеотерапія:

При гіпостенічній формі неврастенії:

- ванни:

кисневі: концентрація кисню 30-40 мг * л-1, T 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, процедури проводять з перервою на 3-й день, курс 8-10 ванн;

перлинні: концентрація повітря 50 мг * л, Т води 35-36 град.С, тривалість 10-15 хвилин, через день, курс 8-10 ванн;

душі: дощовий;

При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- ванни:

хвойні: 50-70 г. хвойного екстракту на 200 л прісної води, T води 35-37 град.С, тривалість процедури 12-15 хвил., через день або з перервою на 3-й день, курс лікування 8-10 ванн;

йодобромні ванни: мінеральна вода T 35-37 град.С з вмістом іонів йоду не менш ніж 10 мг * л-1, іонів брому - 25 мг * л-1, тривалість процедури 10-15 хвил., через день, курс лікування 8-10 ванн;

азотні ванни: концентрація азоту 20-23 мг * л-1 T води 36-37 град.С, тривалість процедури 10-15 хвил., з перервою на третій день, курс лікування 8-10 ванн.

Апаратна фізіотерапія:

При гіпостенічній формі неврастенії:

- електрофорез 5% розчину літію йодиду, хлориду, саліцілату, ацетату, сульфату; або 5 мг кавінтону, розчиненого у 1 мл 50% розчину димексиду (з аноду); або 1-2% розчину кофеїну (з катоду), або 2-5% розчину теофілліну на підлуженій (pH 8,5-8,7) воді (з катоду) або 2-5% розчину еуфіліну (з будь-якого полюсу) ендоназально або трансорбітально за Бургіньйоном;

- неселективна хромотерапія з використанням джерел видимого випромінювання SAD, освітленість поверхні обличчя 5000-10000 лк з відстані 50-70 см або лампи АСГТ-01 Штучне Сонце або сенсорних кімнат з джерелами білого та червоного кольорів або іншими сполученнями;

- аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасміну, ірису, лаванди, полини, розмарину, смородини, чорного перцю, шавлії) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЭД-01, тривалість процедури 8-12 хвил., щоденно, курс лікування 8-10 процедур.

Лікувальний масаж: тривалість масажу однієї зони не більше 10-15 хв., загального - не більше 30 хв., щоденно, курс лікування - 10-12 процедур;

При гіперстенічній формі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- електросонтерапія: частота імпульсів 5-20 Гц, тривалість процедури 20-40 хвилин, щоденно або через день, курс лікування 8-10 процедур;

- трансорбітальна гальванізація за Бургіньйоном: сила струму 4-5 мА, тривалість процедури 10-15 хвил., через день, курс лікування 8-10 процедур;

- електрофорез седативних препаратів: 2-5% розчину натрію (калію) броміду (з катоду) або 2-5% розчину кальцію сульфату або магнію сульфату (з аноду);

- аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЭД-01, тривалість процедури 8-12 хвил., щоденно, курс лікування 8-10 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 24-36 днів.

Критерії якості лікування: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Протипоказання: загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G51

2. Назва захворювання - ураження лицевого нерва (VII черепного нерва).

Класифікація:

G51.0 - параліч Белла

G51.1 - запалення ганглія колінця

G51.2 - синдром Мелькерсона-Розенталя

G51.8 - інші ураження лицевого нерва

За ступенем ураження (з урахуванням виразності клінічних симптомів та даних електрозбудливості):

1) легкий;

2) середньої тяжкості;

3) тяжкий.

По періоду захворювання:

1) гострий період (до 14 днів);

2) підгострий період (до 1 місяця);

3) відновний період (до 3 місяців)

4) хронічна форма захворювання (остаточні явища пареза м'язів, контрактури та патологічні сінкінезії).

3. Діагностика на санаторному етапі

- Основні клінічні критерії: порушення симетрії обличчя, перекос обличчя у здоровий бік, симптом Бела, прозопарез.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

- Реакція Васермана (RW),

- Цукор крові.

- Загальний аналіз сечі

- Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, ліпідограма, коагулограма)

Обов'язкові інструментальні дослідження

- реоенцефалограма (РЕГ) або транскраніальна доплерографія головного мозку (ТКДГ)

- електронейроміографія (ЕНМГ)

- КГ, МРТ, ЕхоЕг (за показаннями)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: консультація офтальмолога (очне дно), отоларинголога

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення функції нерва та симетрії обличчя.

Дієта: вільна.

Санаторний режим: IV

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика мімічних м'язів активно-пасивна, активна перед дзеркалом, артикуляційна гімнастика (з урахуванням тяжкості процесу, ступеню втрати функції уражених м'язів, наявності ускладнень).

Пелоїдотерапія: Грязьові аплікації на комірцеву зону та уражену половину обличчя в слаботепловій дозі: температура грязі 38-40 град.С, тривалість сеансу 20 хвилин. На курс лікування 10-12-15 процедур, які проводяться через добу або 5 днів в тиждень.

При наявністі контрактур грязь накладають на комірцеву зону та здорову половину обличчя в слаботепловій дозі, тривалість процедури 20-30 хвилин, курс лікування 10-12 процедур щоденно або через добу. Можливе використання озокеритових або парафінових аплікацій при температурі 45-50 град. за тією ж методикою.

Бальнеотерапія:

1) При наявністі під час електродіагностики кількісних змін зі зниженням електрозбудливості або часткової реакції переродження типу А або Б використовують сірководневі мінеральні води. Призначують загальні мінеральні ванни та орошення обличчя та шиї (при одночасному призначенні орошення проводиться перед загальною ванною за 40-60 хвилин). Лікувальний вплив проводиться з урахуванням віку хворого, тривалості захворювання та здійснюється у трьох режимах.

2) Режим слабкої дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 0,5-1 атм, температура води 38-39 град.С, тривалість процедури 8-10 хвилин, курс лікування 12-14 процедур.

3) Режим помірної дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1-1,5 атм, температура води 38-39 град.С, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 12-15 процедур.

4) Режим інтенсивної дії - концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1,5-2 атм, температура води 39-40 град.С, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 15-20 процедур.

При призначенні тільки орошень вони проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й. Після процедури орошення проводяться укутування ураженої половини обличчя пов'язкою з махрового рушника.

- Загальні мінеральні ванни хлоридно-натрієві слабкої концентрації 20-30 г/л, температурою 35-36 град.С, тривалість 12-15 хвилин. Курс лікування - 10-12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

- Загальні мінеральні ванни йодо-бромні концентрацією 50 мг/л натрію йодіду, 125 мг/л калію броміду, температурою 35-37 град., тривалість 8-15 хвилин. Курс лікування - 10-12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

Апаратна фізіотерапія:

- При наявності контрактур м'язів обличчя або схільності до них на проекційну зону спазмованих м'язів як хворої сторони, так і здорової (де також може бути спазмованість м'язів) назначають ультрафонофорез 5% мазі трилону Б. Методика контактно-лабільна. Режим імпульсний. Інтенсивність звукового потоку 0,2-0,4 Вт/кв.см. Тривалість процедури - 10 хвилин. Курс лікування 10-15 процедур щоденно.

- Електрофорез лідази та нікотинової кислоти полумаскою Бергоньє: лідазу, розведену у буферному розчині, вводять з аноду, який розташовують на ураженій половині обличчя; 1% розчин нікотинової кислоти - з катоду, який розташовують на потилиці. Щільність струму - 0,01 мА/кв.см, тривалість сеансу - 15-20 хвилин. На курс лікування 10 процедур щоденно або через добу.

- Електростимуляція ствола та гілок нерва з використанням СМТ. Перед проведенням електростимуляції необхідно провести електродіагностику (у випадках виявлення кількісних змін зі зростанням електрозбудливості електростимуляцію проводити не слід). Використовуються II (ПП) і III (ПН) роди роботи. Методика однополюсна. Вплив проводиться на мімічні м'язи ураженої половини обличчя. Тривалість процедури залежить від кількості стимульованих точок і може коливатися від 5 до 30 хвилин. При легкій ступені ураження тривалість процедури є більшою, при тяжкій - значно коротше. Стимуляція м'яза проводиться 1-2 хвилини з відпочинком 2-3 хвилини. За одну процедуру проводиться 2-3 послідовних зміни. Курс лікування - 15-20 процедур щоденно з попереднім (за 30 хвилин) введенням стимуляторів медіаторного ряду.

Лікування постневритичних контрактур мімічних м'язів:

- Ампліпульстерапія та ультразвукова терапія через добу.

- При ампліпульстерапії електроди розміром 2,5 на 2,5 см розміщують: перший на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, другий - на 2 см вище першого. Режим перемінний. Рід роботи I (ПМ), частота 150 Гц, глибина модуляцій 50%, 3-5 хвилин, потім IV (ПЧ), частота 70 Гц, глибина модуляцій 75%, 3-5 хвилин. Сила струму - до появлення відчуття помірної вібрації (10-12 мА). Вплив по черзі зліва та справа. Курс лікування 8-10 процедур, через добу.

- Ультразвукова терапія проводиться випромінювачем площиною 4 кв.см на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, по черзі справа та зліва. Інтенсивність 0,2 Вт/кв.см, режим постійний, тривалість на поле по 5 хвилин. Курс лікування 8-10 процедур, через добу.

Спочатку на область проекції верхніх шийних симпатичних вузлів здійснюється ампліпульстерапія, на слідуючу добу на ці зони діють ультразвуком. Курс лікування 16-20 процедур.

- ДМХ: випромінювач діаметром 10 см фіксують без зазору на шкірі ураженої половини обличчя. У доклінічному періоді контрактури використовують щадну методику впливу: потужність 6-8 Вт, тривалість 7-10 хвилин. У ранньому та пізньому клінічному періоді контрактури - потужність 10-15 Вт, тривалість 10-15 хвилин. Під час процедури у зоні впливу пацієнт відчуває помірне тепло. Курс лікування 10-20 процедур, щоденно.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення порушених функцій нерву (зменшення парезу, згладжування асиметрії обличчя), покращення електропровідності нерву.

Протипоказання: гострий період захворювання, наявність контрактур та синкінезій є протипоказом до електротерапії.

Можливі побічні дії та ускладнення - відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

1. Шифр по МКХ-10: G54-G59

2. Назва захворювання - мононейропатії, тунельні синдроми.

Класифікація:

G54.0 - Ураження плечового сплетіння (інфраторакальний синдром)

G54.1 - Ураження попереково-крижового сплетіння

G54.2 - Ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.3 - Ураження грудних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.4 - Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках

G54.5 - Невралгічна аміотрофія

G54.8 - Інші ураження нервових корінців та сплетінь

G55 - Стискання нервових корінців та сплетінь при хворобах, класифікованих в інших рубриках (при новоутвореннях, ураженнях міжхребцевих дисків, при спонддильозі, дорсопатіях та інших хворобах, класифікованих в інших рубриках)

G56 Мононевропатії верхньої кінцівки:

G56.0 Синдром каналу зап'ястка

G56.1 Інші ураження серединного нерва

G56.2 Ураження ліктьового нерва

G56.3 Ураження променевого нерва

G57 Мононевропатії нижньої кінцівки:

G57.0 Ураження сідничного нерва

G57.1 Парестетична мералгія (синдром бічного шкірного нерва стегна)

G57.2 Ураження стегнового нерва

G57.3 Ураження бічного підколінного нерва (параліч малогомілкового нерва)

G57.4 Ураження серединного підколінного нерва

G57.5 Синдром заплеснового каналу

G57.6 Ураження підошовного нерва (метатарзалгія Мортона)

G57.8 Інші мононевропатії нижньої кінцівки (міжпальцьова неврома нижньої кінцівки)

G57.9 Мононевропатія нижньої кінцівки, неуточнена

G58 Інші мононевропатії:

G58.0 Міжреберна невропатія

G58.7 Множинний мононеврит

G58.8 Інші уточнені невропатії

G58.9 Мононевропатія, неуточнена

G59 - Мононевропатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (діабетична мононевропатія, травматичні та інші)

Мононейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований підхід до діагностики та лікування, у зв'язку з чим вищеперелічені захворювання об'єднані у єдиний протокол.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: порушення чи випадіння функції нерву (нижче рівня ураження) - сенсорні та моторні дефекти: в'ялий парез чи параліч м'язів, які інервуються ураженим нервом, гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення чутливості у зонах інервації; при тунельних невропатіях - локальна болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура, чуттєві та вегетативні порушення у зоні інервації.

Розрізняють такі ступені ураження нерву за H. Seddon, 1943 (з урахуванням динамічного клінічного спостереження):

1) нейрапраксія - переважне ураження мієлінової оболонки, не призводяще до гібелі аксону. Найчастіше має місце при компресії нерва чи при травмі легкого ступеню.

Прояви: зниження вібраційної, пропріоцептивної, іноді - тактильної чутливості (больова чутливість страждає значно рідше), а також рухові порушення та парестезії.

Симптоми поступово регресують по мірі відновлення мієліну (може продовжуватися до 6 місяців);

2) аксонотмезіс - переважне ураження чи загибель аксону при збереженні епіневрія, периневрія, ендоневрія та швановських клітин. Виникає при травмі, компресії, розтягуванні нерву.