-------------------------------- ---------------------------------
|1. Простатоз інфекція - | |атонія і склероз |
|простатит. | | ) I, II і III|
|2. Інфекція простатит - | |паренхіми, капсули стадії |
|простатоз. | | |
-------------------------------- ---------------------------------
IV. Рідкісні (що не класифікуються) форми простатиту:
-------------------------------- ---------------------------------
|синдром Рейтера, | |склероз паренхіми |
|гранулематозний | | ) I, II і III|
|і калькульозний простатит, | |або склероз стадії |
|актіномікоз та ін. | |капсули |
-------------------------------- ---------------------------------
Класифікація простатиту і синдрому хронічного тазового болю NIDDK/NIH (Європейська Асоціація Урологів, 2006)
------------------------------------------------------------------
| Тип |Назва, опис |
|-----+----------------------------------------------------------|
| I |Гострий бактеріальний простатит |
|-----+----------------------------------------------------------|
| II |Хронічний бактеріальний простатит |
|-----+----------------------------------------------------------|
| III |Хронічний абактеріальний простатит. Синдром хронічного |
| |тазового болю: |
| |А. Запальний СХТБ (лейкоцити в еакуляті/секреті простати).|
| |Б. Незапальний СХТБ (відсутність лейкоцитів |
| |в еакулята/секреті простати). |
|-----+----------------------------------------------------------|
| IV |Асимптоматичний запальний простатит (гістологічно |
| |визначений простатит). |
------------------------------------------------------------------
Діагностика на санаторному етапі*
Для більш ефективної оцінки симптомів, а також динаміки в процесі лікування доцільно використання опитувальників (наприклад, Prostatitis Symptom Index (CPSI), разроблений International Prostatitis Collaborative Network), та інших, які дозволяють якісно оцінювати статус пацієнта та симптоми простатиту.
Обов'язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
Одноразово:
- загальний аналіз крові та сечі,
- спермограма.
Дворазово:
- аналіз секрета простати,
- біохімічні: виявлення секрету, передміхурової залози, кислої фосфатази і лимонної кислоти, тест на кристалізацію секрету передміхурової залози,
- УЗД - у 2 етапу.
Додаткові інструментальні і лаботаторні досліждення: рентгенологічні дослідження: оглядова урографія, цистографія, урофлоуметрія; бактеріальний аналіз сечі, секрета передміхурової залози.
Консультації фахівців проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменьшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.
Санаторний режим: I-II дієта: відповідно до pH сечі.
Дієта: 6 або 14, раціон (N 4), або дієта 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, теренкур, ближній туризм, екскурсії, спортивні ігри.
Пелоїдобальнеотерапія:
- Грязьові аплікації (40-42 град.С) на трусикову зону, 15-20 хв, через тиждень, чергуючи з ректальними тампонами (38-40 град.С), тривалість сеансу 30-40 хвилин. Курс 12-15 процедур.
- Для ректального електрофорезу з грязьовим розчином використовують прокладку спеціального ректального електрода, змочену розчином, з'єднують електрод з анодом та вводять на глибину 6 см анального каналу, електрод сполучений з катодом змочений (грязьовим розчином), розміщують на попереково-крижову область. Сила струму 0,05-0,07 мА/кв.см. Тривалість сеансу 10 хв, через день, курс 10-15 процедур.
Електрофорез грязьового розчину - використовують апарат для гальванізації "Поток-1". Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються грязьовим розчином та укладають на низ живота і промежину (низ живота і крижову область). Вводять грязьовий розчин з обох полюсів. Сила струму 0,05-0,1 мА/кв.см. Тривалість процедури 15-10 хв, щодня або через день, на курс 14-15 процедур.
Електрофорез грязьового розчину проводять через динамічні струми (використовують апарат СНИМ-1, ТОНУС-2) синусоїдальні модульовані струми (СМС) на виправленому режимі (АМПЛИПУЛЬС-3Т). Для цього гідрофільні прокладки обох електродів змочуються 1-2% грязьовим віджиманням і укладають на низ живота і промежину або низ живота і крижову область. Безпосередньо режим проведення діадинамоелетрофореза і ампліпульселектрофореза грязьового розчину визначається характером захворювання і його клінічними виявами. На курс 8-12 процедур щодня або через день.
- Парафіно-озокеритові аплікації (42-44 град.С) на трусикову зону, експозиція 30 хв, через тиждень курс 8-12 процедур.
- Використовують сухі вуглекислі ванни, які призначають щодня або через день, експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур; можна поєднувати з парафіновими аплікаціями.
- При больовому синдромі призначають сухі вуглекисло-радонові ванни експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур.
Апаратна фізіотерапія.
- Ультразвукова терапія на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см, частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалість 5-7 хв через день або щодня, на курс 7-10 процедур.
- УВЧ-терапія області промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) і над лобком (зазор 3 см). Доза слабко теплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня, а після 5 процедур - через тиждень. Курс лікування 8-12 процедур.
- Діадінамотерапія (або СМС-терапія) області промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують над лобком (анод) та під мошонкою. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульовані струми (ПН і ПЧ, частота 100 Гц., глибина модуляції 100%), по 4-6 хв, щодня.
- Лазеротерапія ректальна передміхурової залози: густина потоку потужності 3 мВт/кв.см, тривалість процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.
- Магнітотерапія: ПМП (постійне магнітне поле) 100-300 ерстед. на область малого тазу, тривалість процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.
- Додатково: рефлексотерапія. У лікуванні даного захворювання рекомендовано використовувати наступні точки: J22, J4, J3, J1, T4, T14, T20, T1, Rp6, Rp9, Rp10, Gi4, V25, F2, F3, F8.
Масаж передміхурової залози
Перед призначенням лікувального масажу хворому рекомендується пройти ультразвукове дослідження передміхурової залози в двох проекціях і в два етапи (дивись схему N 1), при яких визначаються розміри простати, ступінь еластичності і пластичності її паренхими і капсули, а також наявність в ній чужорідних тіл (амілоїди, камені), кіст, доброякісні і злоякісних новоутворень. Сукупність отриманих результатів дає можливість правильно оцінити ступінь захворювання, призначити відповідне комплексне лікування і рекомендувати лікувальний масаж.
Масаж передміхурової залози буває діагностичний і лікувальний.
Діагностичний масаж передміхурової залози є лікувально-діагностичною процедурою, що дозволяє виявити наявність патологічних вогнищ (тріщин, поліпів, доброякісних утворень) нижнього відділу прямої кишки, а також обстежити простату, насінні пухирці, область насінного горбика і залози Купера. Тиск на залозу при цьому складає 2-3 кг на 1 кв.см. Тривалість діагностичного масажу 1,5-3 хв.
Лікувальний масаж дещо відрізняється від діагностичного масажу і, залежно від інтенсивності і техніки виконання, ділиться на звичайний, шовковий і щадить.
Тиск на тканину залози при цьому повинен бути стабільним в межах 1,0-2,0 кг на 1 кв.см. Тривалість масажу - 1,5-2 хвилини. Цей масаж особливо показаний при склерозі простати.
Щадний масаж виконуються із зусиллям вказівного пальця на залозу менше 0,5 до 1,0 кг на 1 кв.см. Технічні прийоми і тривалість масажу такі ж, як і у лікувального масажу. Шовковий масаж рекомендується проводити при калькульозних простатитах, початкових стадіях аденоми простати, атонії і гіпотрофії простати 2-3 стадії. При інфекційних і інших запальних процесах в залозі масаж повинен проводиться лікарем з великою обережністю.
Масаж передміхурової залози потрібно призначати тільки в комплексному лікуванні хронічного простатиту, поєднуючи його з лікарськими препаратами, санаторно-курортним лікуванням, фізіотерапевтичними процедурами.
Техніка масажу простати повинна відповідати формі і ступеню захворювання передміхурової залози, а також особливостям її анатомічної будови.
Техніка і кількість масажу при захворюваннях передміхурової залози
----------------------------------------------------------------------------
| Форми захворювання |Стадії|Кількість процедур | Техніка масажу |
|передміхурової залози | NN |-------------------+------------------------|
| | |За шість |За період|Діагно-| Ліку- |Шовковий|
| | | днів | 24- |стичний|вальний| |
| | |лікування| денного | | | |
| | | | курсу | | | |
| | | |лікування| | | |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| катаральний | 1 | 0-1 | 0-3 | 1-2 | 0-1 | |
|----------------------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| склероз |паренхими | 1 | 1-3 | 3-10 | 1-2 | 2-8 | |
| | | 2 | 3-6 | 10-20 | 2-3 | 8-17 | |
| | | 3 | 4-6 | 15-20 | 3-4 | 12-16 | |
| |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| | капсули | 1 | 1-3 | 3-10 | 1-2 | 2-8 | |
| | | 2 | 4-6 | 12-20 | 3-4 | 9-16 | |
| | | 3 | 5-6 | 15-20 | 3-4 | 12-16 | |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| атонія |паренхими | 1 | 2-3 | 6-10 | 2-3 | 4-7 | |
| | | 2 | 1-2 | 3-8 | 1-2 | | 2-4 |
| | | 3 | 0-1 | 0-4 | 0-1 | | 0-3 |
| |----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| | капсули | 1 | 3-4 | 10-15 | 2-3 | 7-12 | |
| | | 2 | 2-3 | 7-14 | 2-3 | | 5-11 |
| | | 3 | 0-1 | 0-4 | 0-1 | | 0-3 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гіпертрофія|збільшена | 1 | 2-6 | 7-20 | 2-3 | 5-17 | |
| | залоза | 2 | 2-4 | 7-14 | 2-3 | 5-11 | |
| | | 3 | 2-5 | 7-17 | 2-3 | 5-14 | |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
|гіпотрофія | зменшена | 1 | 2-6 | 10-20 | 2-3 | 8-17 | |
| | залоза | 2 | 2-3 | 7-10 | 1-2 | | 6-8 |
| | | 3 | 1-2 | 4-7 | 1-2 | | 3-5 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| аденома | аденома | 1 | 1-2 | 4-8 | 1-2 | | 3-6 |
| |простатати| 2 | 1-2 | 3-6 | 1-2 | | 2-4 |
| | | 3 | 0-1 | 0-3 | 1 | | 0-2 |
|-----------+----------+------+---------+---------+-------+-------+--------|
| М До б | камені | "А" | 2-4 | 10-15 | 2-3 | | 8-12 |
| залози | простати | "В" | 2-4 | 10-15 | 2-3 | | 8-12 |
| | типу | | | | | | |
----------------------------------------------------------------------------
- Інстиляції сечового міхура розчинами коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну, або синтоміцинової емульсії, або галаскорбіну, або таніну, або олії обліпихи, або шипшини.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 тижні.
Показники якості лікування: зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах, пахвинних складках, в яєчках та промежині, відчуття пекучості в ділянці промежини та уретри; зменшення розміру простати, поліпшення сечовиділення, наявність поодиноких лейкоцитів у сечі та секреті простати, нормальні розміри залози, рівномірно еластична її консистенція, наявність нормальної кількості лецитинових зерен у секреті простати, нормалізація кристалізації секрету, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання, нормалізація.
Протипоказання: гострі і підгострі захворювання передміхурової залози, а також передлежачих органів (гострий і підгострий цистит, проктит і ін.), специфічний інфекційний простатит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея та ін.), поліпозний, язва, геморагічний проктит, тріщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2-3 стадії з виразними порушенням сечовипускання, злоякісні пухлини.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного циститу
Шифр по МКХ-10: N30
Класифікація:
Цистити розділяють за патогенетичним принципом на первинний і вторинний.
За етіологією розрізняють: інфекційний (неспецифічний і специфічний), хімічний, термічний, токсичний, лікарський, аліментарний, неврогенний, радіаційний, інволюційний, післяопераційний і паразитарний цистити.
Залежно від перебігу розрізняють гострий і хронічний (латентний і рецидивний), дифузний (тотальний) і осередковий. Виділяють шиєчний цистит і тригоніт.
Хронічний цистит буває катаральний, виразковий, поліпозний, кістозний, емфізематозний, еозинофільний, інкрустуючий і некротичний.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: біль в області сечового міхура, уретри, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовиділення.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові та сечі,
- аналіз сечі (проба 3-х склянок та за Нечипоренко, Амбюрже - багаторазово)
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Додаткові лабораторні дослідження: мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- уретероскопія,
- цистоскопія,
- ультразвукове дослідження сечового міхура.
Додаткові інструментальні дослідження:
- оглядова урографія,
- цистографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в області мочевого міхура, в уретрі, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовиділення.
Санаторний режим: I-III
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур.
Пелоїдобальнеотерапія:
- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур;
- Парафінові аплікації на область сечового міхура, температура 42 град.С, 25-30 хв, щодня або через день, курс 12 процедур;
- Парафіно-озокеритові аплікації на надлобкову область (45-50 град.С), 20-25 хв, щодня або через день;
- Грязьові аплікації (42-44 град.С ) на область сечового міхура або по типу боягузів, 15 хв, через день. Курс 8-10 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- УВЧ-терапія області сечового міхура. Положення хворого - сидячи. Електроди N 2 розташовують в області лобка (зазор 1 см) і крижі (зазор 3 см). Доза слабко теплова, 10 хв, щодня;
- Мікрохвильова терапія (ДМХ-терапія). Випромінювач апарату розташовують в області проекції сечового міхура. Доза слабкотеплова (6-8 Вт), тривалість 10-12 хв щодня. Курс 4-6 процедури;
- Індуктотермія області сечового міхура малим індуктором - диском. Сила анодного струму 150-180 мА., тривалість 20 хв, щодня; всього 6-8 процедур;
- Діадинамотерапія (або СМС-терапія) області сечового міхура і крижі. Електроди 6 х 12 см розташовують в області сечового міхура і крижі. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв;
- Ультразвукова терапія області проекції шийки і анатомічного трикутника сечового міхура. Режим імпульсний (10 мс), інтенсивність 0,4 Вт/кв.см, тривалість 5 хв, щодня. Курс лікування 8-10 процедур.
Додатково: Інстиляції уретри та сечового міхура розчинами Бета-1, коларголу, або протарголу, або борної кислоти, або фурациліну
Електорофорез антибіотиків в сполученні з сульфаніламідами або препаратами нітрофуранового ряду.
Рефлексотерапия: E36, GI4, GI11, J22, J4, J3, T1, T3, T14, T20.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Показники якості лікування: зменшення болю в уретрі, та сечовому міхурі, зменшення відчуття пекучості в уретрі, зникнення або зменшення частих позивів до сечовипускання.
Протипоказання: специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, виразка, геморагічний проктит, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного пієлонефриту
Шифр по МКХ-10: N11.
Класифікація пієлонефриту
- За перебігом хвороби: гострий (серозний або гнійний); хронічний; рецидивуючий.
- За шляхами проникнення інфекції: гематогенний (низхідний); уриногенний (висхідний).
- Особливості перебігу (вік хворого, фізіологічне стан, наявність патологічного процесу) при пієлонефриті новонароджених і дитячого віку; хворих немолодого віку; вагітних; хворих цукровим діабетом; хворих з ураженням спинного мозку.
- Уріногенний пієлонефрит: при сечокам'яній хворобі; у хворих туберкульозом нирок; при порушенні прохідності сечових шляхів.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка стомлюваність, головні болі, зрідка дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові,
- біохімічний аналіз крові (нирковий комплекс),
- загальний аналіз сечі, проба 3-х склянок,
- аналіз сечі за Нечипоренком - у динаміці,
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Додаткові лабораторні дослідження: проба з преднізолоном або пірогеналом для виявлення латентного пієлонефриту. Додаткове інструментальне дослідження - мікціонна цистографія. Мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреоплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Додаткові інструментальні дослідження:
- оглядова й екскреторна урографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в крижі, порушення сечовиділення.
Санаторний режим: I-III
Дієта: відповідно до pH сечі дієта 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур, ближній туризм, екскурсії, спортивні ігри.
Мінеральні води: Внутрішній прийом мінеральної води типу "Нафтуся" по 150-200 мл 3-4 рази на день за 30 хв до їжі, курс 24 дні. Можуть бути застосовані для внутрішнього прийому мінеральні води "Лужанськая", "Поляна Купіль", "Дана" в тому ж режимі дозування. Пелоїдо-бальнеотерапія:
- Грязьові аплікації (40-42 град.С) на поперекову зону, 15-20 хв, через день. Курс 12-15 процедур.
- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щодня або через тиждень, курс 12 процедур;
Апаратна фізіотерапія:
- Мікрохвильова терапія - циліндричний випромінювач в області проекції нирки (при двосторонній поразці нирок застосовують прямокутний подовжній випромінювач), зазор 5-6 см, доза слабкотеплова до 40 Вт, 8-12 хв щодня або через день курс 8-12 процедур.
- Ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів як при гальванізації, струм - 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму 15-20 мА, тривалість процедури 7-8 хв кожного струму, щодня. Всього 5-6 процедур.
- Ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2-0,4-0,4 Вт/кв.см, по 5-6 хв на кожне поле (при єдиній нирці - доза 0,2 Вт/кв.см, щодня або через тиждень. Курс 10-15 процедур.
- Рефлексотерапія: E36, GI4, GI11, J4, J3, T14, T20, Rp10, V25.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижні.
Показники якості лікування: зменшення болю в поперековій області, покращення загального стану за основними клінічними, інструментальними та лабораторними показниками.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсований гідронефроз.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування сечокам'яної хвороби
Шифр по МКХ-10: N20-23
Класифікація сечокам'яної хвороби
за Лопаткиним Н.А. (РАМН, Москва)
Етіологія і патогенез: Екзогенні (зовнішні причини) і ендогенні (внутрішні).
Екзогенні причини: особливості мінерального складу ґрунту і води, продукти харчування.
Ендогенні причини: порушення водно-сольового обміну в організмі (підвищення функції паращитовидних залоз, авітамінозу, переломи кісток, сечокислий діатез, ожиріння, діабет і ін.).
1. Ензімопатії - поразки проксимального і дистального канальців.
2. Вади анатомічного розвитку сечових шляхів.
3. Спадкові нефрозо- і нефрітоподобні синдроми.
4. Первинний і вторинний гіперпаратіреодізм.
5. Запальні процеси в нирках (пієлонефрит).
Хімічний склад каміння: оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові каміння.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: може протікати без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка втомлюваність, головний біль, зрідка дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- аналіз крові на сечову кислоту,
- загальний аналіз крові та сечі,
- аналіз сечі (проба за Нечипоренком, Амбюрже).
Додаткові лабораторні дослідження: бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Додаткові інструментальні дослідження: оглядова та екскреторна урографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в суглобах, попереку.
Санаторний режим: I-III
Дієта: відповідно до pH сечі дієта: 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.
Мінеральні води: "Нафтуся", "Лужанська", "Свалява", "Поляна Купель", "Поляна Квасова", "Товтри", "Дана", по 150-200 мл 3-4 рази на день за 40 хв до їжі, курс 24 дні.
Бальнеотерапія:
- Сухі вуглекислі ванни щоденно або через день 30 хв, курс 12 процедур;
- Парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура 42-46 град.С, 25-30 хв, щоденно або через день, курс 12 процедур;
- Грязьові аплікації на поперекову зону, температурний режим (40-42 град.С), експозиція 15-20 хв, через день, курс 12-14 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- Мікрохвильова терапія. Випромінювач N 1 або N 2 встановлюють в області проекції нирки на відстані 5-7 дб. Доза слабкотеплова (30-40 Вт). тривалість процедури 12-20 хв, щодня або через день курс 6-8 процедур.
- Магнітотерапія. Циліндровий індуктор діаметром 11 см, розташовують на спині в області проекції нирки, другої - прямокутний 16 х 5 см - на передній черевній стінці в області проекції каменя в сечоводі. Індуктори встановлюють без зазору. Режим - переривистий, струм пульсуючий, однополуперіодний (35 Мтл) тривалість процедури 20 хв, щодня. Курс - 15-20 процедур.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 тижня.
Протипоказання: хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікистоз нирок, декомпенсований гідронефроз; каралоподібні рецидивуючі камені нирок.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування хронічного гломерулонефриту
Шифр по МКХ-10: N03
Класифікація:
1. Розрізняють форми: гостра, підгостра - злоякісна, швидкопрогресуюча, хронічна. Варіанти гострої і хронічної форм - сечовий синдром, нефротоксичний синдром.
2. Типи хронічного гломерулонефриту: первинно - хронічний, вторинно - хронічний. Стадії: ангіпертензивна, гіпертензивна, ниркова недостатність. Фази: загострення, ремісія.
3. Додаткова характеристика: для гострої форми - гіпертензія, затяжна і рецидивуюча течія, гематуричний компонент. Для хронічної форми - гематуричний компонент, фази ремісії і загострення.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: може бути перебіг без виразних симптомів. Турбують тупі болі у попереку, швидка втомлюваність, головні болі, зрідка дизурія.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові та сечі,
- аналіз сечі (проба 3-х склянок та за Нечипоренком, Амбюрже - багаторазово у динаміці),
- бактеріологічні: посів сечі на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
Додаткові лабораторні дослідження: рівень протеїнурії.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження сечового міхура, нирок.
Додаткові інструментальні дослідження: оглядова та екскреторна урографія.
Консультації фахівців - проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: біль в попереку, головний біль, порушення сечовиділення.
Санаторний режим: I-III
Дієта (відповідно до pH сечі): 6 або 14 (раціон N 4), або дієта N 15 (раціон N 5) з обмеженням гострих страв та спецій.
Кліматотерапія: I-II режими.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур.
Пелоїдобальнеотерапія:
- Сухі вуглекислі ванни щодня або через день 30 хв, курс 12 процедур; ванни загальні 37-38 град.С , 10-20 хв, через день; всього 10-15 ванн; сидячі ванни 37-38 град.С, - 15-20 хв, через день; всього 10-15 ванн.
- Світлотеплова ванна для тулуба, 20-30 хв 1-2 рази на день, щодня, курс до 15 процедур.
- Парафіно-озокеритові аплікації на область попереку, 46-50 град.С, 20-30 хв щодня або через день. Курс 12-15 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- Ультразвукова терапія на область попереку паравертебрально. Режим імпульсний, інтенсивність 0,2-0,6 Вт/кв.см, 3-4 хв на кожну сторону щодня або через день, на курс 8-10 процедур. Призначають для поліпшення клубочкової фільтрації.
Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.
Показники якості лікування: зменшення болю в попереку, нормалізація сечовиділення.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування чоловічого безпліддя
Шифр по МКХ-10: N46
Класифікація чоловічого безпліддя:
1. Секреторна безплідність
- Первинна недостатність яєчок (ураження яєчок природженого або придбаного ґенеза)
- Вторинна недостатність яєчок.
- Центрального походження (поразка гіпоталамо-гіпофізарної системи і інших відділів ЦНС).
- Дискореляційна недостатність яєчок (порушення функції ендокринних залоз і інших внутрішніх органів).
2. Екскреторна безплідність
- Захворювання і вади розвитку уретри і додаткових статевих залоз.
- Екскреторно-обтураційна безплідність (природжені та придбані обструкції сім'явиносних шляхів).
3. Імунна безплідність
4. Поєднана безплідність (секреторна недостатність статевих залоз у поєднанні із запальними обструктивними і імунними процесами).
5. Відносна безплідність
За відсутності, не дивлячись на ретельне обстеження, причин, що викликали безплідність.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні критерії: біль в крижі, пахвинних складках, в яєчках та промежині, можливе зниження лібідо, еректильна дисфункція.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Аналіз еакуляту (спермограма).
- Загальний аналіз крові та сечі.
- Аналіз сечі (проба 3-х склянок).
- Аналіз сечі зразу після масажу простати.
- Аналіз секрету простати і вмісту сім'яних пухірців.
- Біохімічні: виявлення в секреті передміхурової залози кислої фосфатази і лимонної кислоти, тест на кристалізацію в секреті передміхурової залози;
- Бактеріологічні: бактеріальний посів сечі й секрету простати на визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
- Імунограма.
- Гормональний статус.
Додаткові лабораторні дослідження: мазок з уретри на трихомонади, хламідії, уреаплазми, мікоплазми та ін.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- ультразвукове дослідження передміхурової залози, органів калитки
Додаткові інструментальні дослідження:
- цистоскопія, уретеоскопія (за призначенням).
Консультації фахівців - андролога, ендокринолога проводяться за призначенням.
Санаторно-курортне лікування*
Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зменшення клінічних симптомів захворювання: болю в крижах пахвинних складках, яєчках та промежині.
Санаторний режим: II-III
Дієта: 15 (раціон N 5)
Кліматотерапія: загальні кліматопроцедури.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.
Мінеральні води: Внутрішній прийом мінеральної води "Поляна Квасова", "Лужанськая", "Дана" (за призначенням) - по 100-200 мл три рази на тиждень за 30-60 хв до їжі, курс 24 дні.
Пелоїдобальнеотерпія:
Парафіно-озокеритові аплікації (52-55 град.С) на трусикову зону, 30 хвилин через день.
Теплові процедури поєднуються з масажем простати.
Сухі вуглекислі ванни призначають щодня або через тиждень, експозиція 20-30 хв, курс 10-12 процедур.
Апаратна фізіотерапія:
- Ультразвукова терапія на область промежини: положення хворого на боку, ультразвук - інтенсивність 0,4-0,6 Вт/кв.см, частота 880 кГц, безперервний режим, методика жвава, тривалість 5-7 хв через день або щодня на курс 7-10 процедур.
- УВЧ-терапія області промежини: електроди N 2 розташовують над промежиною (зазор 2 см) і над лобком (зазор 3 см). Доза слабкотеплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня, а після 5 процедур - через день. Курс лікування 8-12 процедур.
- Діадинамотерапія (або СМС-терапія) області промежини (з метою знеболення). Електроди 6 х 8 см розташовують понад лобком (анод) і під калиткою. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв або синусоїдально-модульовані струми (ПН і ПЧ, частота 100 Гц, глибина модуляції 100%), по 4-6 хв, щодня.
- Лазеротерапія ректальна передміхурової залози: густина потоку потужності 3 мВт/кв.см., тривалість процедури 5-8 хв, щодня. Курс - 10 процедур.
- Магнітотерапія: ПМП (постійне магнітне поле) 100-300 ерстед. на область малого тазу, тривалість процедури 10 хв щодня. Курс 10-12 процедур.
- При репродуктивній і еректильній дисфункції пропонується дія на наступні корпоральні акупунктурні точки: E36, GI4, GI11, Rp6, J22, J4, J3, J1, T1, T3, T14, T20, RP9, RP10, V25, F2, F3.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 тижні.
Показники якості лікування: нормалізація або підвищення кількості сперматозоїдів в еякуляті, поліпшення їх активності, зменшення кількості патологічних форм, нормалізація активнорухомих сперматозоїдів.
Протипоказання: гострі та підгострі запальні захворювання передміхурової залози, а також передлежачих органів (гострий і підгострий цистит, проктит та ін.), специфічний інфекційний простатит в гострій та підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея та ін.), поліпозний, виразка, геморагічний проктит, тріщини заднього проходу, геморой, що кровоточить, доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2-3 стадії із значним порушенням сечовипускання, злоякісні пухлини.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ
санаторно-курортного лікування захворювань ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування гіпотиреозу
Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на субклінічний гіпотиреоз, гіпотиреоз легкої форми, гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості у стані медикаментозної компенсації.
Шифр МКХ-10: E02-E3.9, E89.0
Класифікація гіпотиреозу (етіологічна):
I. Первинний (зниження продукції тиреоїдних гормонів пов'язано з патологічним процесом в самій залозі):
1. Природжений
2. Набутий
II. Вторинний (обумовлений патологічним процесом в гіпофізі)
III. Третинний (обумовлений патологічним процесом в гіпоталамусі)
IV. Периферичний (інактивація тиреоїдних гормонів в процесі циркуляції або при нечутливості до них периферичних тканин).
Класифікація ступенів тяжкості гіпотиреозу:
- легка форма
- середнього ступеня тяжкості
- важка форма.
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні симптоми гіпотиреозу: млявість, слабкість, небажання рухатися, погіршення пам'яті та уваги, сонливість вдень, мерзлякуватість, гіпотермія, одутлисть обличчя, надбавка ваги на тлі зниженого апетиту, сухість шкіри, дифузне випадання волосся, брадикардія, розлади менструального циклу, парестезії, закрепи.
Обов'язкові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- Тиреотропін (ТТГ), Т4 загальний, Т4 вільний, Т3 загальний, Т3 вільний, антитіла до ТПО крові
- Біохімічне дослідження крові: загальні ліпіди, тригліцериди, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, холестерин та його фракції.
Додаткові лабораторні дослідження:
- Креатинфосфокіназа, лактатдегідрогеназа крові
- Іонізований та загальний кальцій крові
- Пролактин, ЛГ, ФСГ, статеві гормони крові
- Визначення добової йодурії
- Копрограма.
Обов'язкові інструментальні дослідження:
- УЗД щитоподібної залози
- Електрокардіографія.
Додаткові інструментальні дослідження:
- сканування щитовидної залози
- УЗД серця, органів черевної порожнини
- реєстрація часу ахіллового рефлексу.
Консультації спеціалістів: ендокринолог.
Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: I-III
Кліматотерапія: повітряні ванни, сонячні ванни тільки у зонах розсіяної радіації.
Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура
Дієта забезпечує добову потрібність у йоді (150-200 мкг), збагачена вітамінами (ретинол, аскорбінова кислота, тіамін), мікроелементів (цинк, кобальт, мідь, молібден), з підвищеним вмістом білків (не менш за 120-140 г), з обмеженням вуглеводів та жирів, при підвищеній масі тіла енергетична цінність дієти повинна бути знижена. Необхідно обмеження у раціоні струмогенних речовин (фтор, марганець, хром), що вміщуються у квасолі, сої, кольоровій капусті, ріпі, брюкві, моркві, редисці, арахісі.
Мінеральні води: маломінералізована для пиття; йодована мінеральна вода (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту).
Бальнеотерапія: кисневі ванни; ванни з використанням концентрату, що вміщує неорганічні сполуки йоду (у випадках відсутності у хворого хронічного автоімунного тиреоїдиту); мінеральні ванни; мінеральні ванни з морською сіллю; вихрьові ванни.
Апаратна фізіотерапія: електрофорез розчинів фармакологічних речовин, ропи; СМТ на комірцеву ділянку; КВЧ-терапія на рефлексогенні ділянки; електроакупунктура; вакуумний масаж тулуба; інгаляційна терапія; аромотерапія; фітотерапія.
Голкорефлексотерапія.
Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.
Показники якості лікування: поліпшення загального стану, підвищення якості життя, досягнення чи підтримання медикаментозного еутиреозу; нормалізація концентрацій ТТГ, тиреоїдних гормонів крові, біохімічних показників ліпідного обміну; наявність рекомендацій ендокринолога; працездатність збережена.
Протипоказання: хворі на середню форму у стані декомпенсації та тяжку форму гіпотиреозу потребують лікування під наглядом ендокринолога у медичних закладах 2-го та 3-го рівнів акредитації.
---------------
* - ступінь доказовості A за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см. Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. - 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.)
| Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи | В.В.Бондаренко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
06.02.2008 N 56
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
санаторно-курортного лікування цукрового діабету 2-го типу (від переважання резистентності до інсуліну з відносною інсуліновою недостатністю до переважання секреторного дефекту з резистентності до інсуліну або без неї)
Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на цукровий діабет 2-го типу з легкими та середніми формами цукрового діабету у стані компенсації, особи з порушеною толерантністю до глюкози, а хворі із тяжкою формою цукрового діабету - тільки за умови стійкої компенсації захворювання й стабільному характері його перебігу за наявності супутніх захворювань периферійної нервової системи, судинних ускладнень без органічних розладів, артропатій.
Шифр МКХ-10: E11
Класифікація ступенів тяжкості цукрового діабету 2-го типу:
- легка форма (I ступінь)
- середнього ступеня тяжкості (II ступінь)
- важка форма (III ступінь)
Діагностика на санаторному етапі*
Основні клінічні симптоми: виникає у осіб старшого та старечого віку (від 40 років) з надмірною масою тіла (в основному) і характеризується підвищеною стомлюваністю, слабкістю, спрагою, відчуттям сухості в роті, підвищеним споживанням рідини, поліурією, свербежем шкіри.
