Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

На виконання Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252, доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 N 14494 щодо розроблення та запровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я

1. Затвердити:

1.1. Клінічні протоколи санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах для дорослого населення (далі - Протоколи) захворювань органів травлення (додаються):

1.1.1. Протокол санаторно-курортного лікування функціональних езофагеальних розладів.

1.1.2. Протокол санаторно-курортного лікування ахалазії кардіальної частини шлунку.

1.1.3. Протокол санаторно-курортного лікування кили стравохідного отвору діафрагми.

1.1.4. Протокол санаторно-курортного лікування функціональної диспепсії.

1.1.5. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із нормальною та підвищеною секрецією.

1.1.6. Протокол санаторно-курортного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії ремісії та нестійкої ремісії.

1.1.7. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із секреторною недостатністю (гастрит типу A, атрофічний).

1.1.8. Протокол санаторно-курортного лікування синдромів оперованого шлунка.

1.1.9. Протокол санаторно-курортного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту.

1.1.10. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного некалькульозного холециститу.

1.1.11. Протокол санаторно-курортного лікування жовчнокам'яної хвороби.

1.1.12. Протокол санаторно-курортного лікування післяхолецистектомічного синдрому.

1.1.13. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного панкреатиту.

1.1.14. Протокол санаторно-курортного лікування реконвалесцентів гострих вірусних гепатитів A та B при відсутності активності або з мінімальними ознаками запального процесу в печінці.

1.1.15. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного вірусного гепатиту B та хронічного вірусного гепатиту C при відсутності активності або з мінімальними ознаками запального процесу в печінці.

1.1.16. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного алкогольного гепатиту та токсичного ураження печінки (неактивна фаза або стадія мінімальної активності).

1.1.17. Протокол санаторно-курортного лікування синдрому подразненого кишечника.

1.1.18. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного коліту.

1.1.19. Протокол санаторно-курортного лікування дивертикулярної хвороби кишечника.

1.1.20. Протокол санаторно-курортного лікування катарального гінгівіту та гіпертрофічного гінгівіту.

1.1.21. Протокол санаторно-курортного лікування генералізованого пародонтиту.

1.1.22. Протокол санаторно-курортного лікування пародонтозу.

1.2. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань нервової системи (додаються):

1.2.1. Протокол санаторно-курортного лікування церебрального атеросклерозу.

1.2.2. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків цереброваскулярних хвороб.

1.2.3. Протокол санаторно-курортного лікування мігрені.

1.2.4. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків черепно-мозкової травми.

1.2.5. Протокол санаторно-курортного лікування наслідків запальних захворювань центральної нервової системи.

1.2.6. Протокол санаторно-курортного лікування травм спинного мозку.

1.2.7. Протокол санаторно-курортного лікування розсіяного множинного склерозу.

1.2.8. Протокол санаторно-курортного лікування неврастенії (гіпер-, гіпостенічної форм та подразнювальної слабкості).

1.2.9. Протокол санаторно-курортного лікування ураження лицевого нерва (VII черепного нерва).

1.2.10. Протокол санаторно-курортного лікування мононейропатій, тунельних синдромів.

1.2.11. Протокол санаторно-курортного лікування поліневропатій та інших уражень периферичної нервової системи.

1.3. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань вуха (додається):

1.3.1. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного середнього отиту.

1.4. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань органів дихання (додаються):

1.4.1. Протокол санаторно-курортного лікування бронхоектатичної хвороби.

1.4.3. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного бронхіту, трахеобронхіту.

1.4.4. Протокол санаторно-курортного лікування хвороб легенів, що спричинені зовнішніми агентами.

1.4.5. Протокол санаторно-курортного лікування станів після перенесеної пневмонії.

1.4.7. Протокол санаторно-курортного лікування вазомоторного риніту.

1.4.8. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного риніту, фарингіту, синуситу, хронічних хвороб ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів.

1.5. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань системи кровообігу (додаються):

1.5.1. Протокол санаторно-курортного лікування стенокардії із рідкими нападами, внаслідок значних та звичайних фізичних навантажень (I-II функціональні класи) без кардіосклерозу або в сполученні з ним із серцевою недостатністю не вищою від IIA стадії без порушень серцевого ритму і провідності при стабільному перебігу захворювання.

1.5.2. Протокол санаторно-курортного лікування стенокардії напруження внаслідок значно обмежених звичайних фізичних навантажень (III функціональний клас) без- або з кардіосклерозом, із серцевою недостатністю не вищою від I стадії без значних порушень серцевого ритму.

1.5.3. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування ІХС 2-3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій недостатності не вищій від I стадії без порушень серцевого ритму, у віддалені терміни після операції (1 рік і більше) при відсутності стенокардії внаслідок значних фізичних навантажень у стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від 1 стадії без порушень серцевого ритму.

1.5.4. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування ІХС 2-3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій недостатності не вищій від I стадії без порушень серцевого ритму, у віддалені терміни після операції (1 рік і більше) при відсутності стенокардії внаслідок значних фізичних навантажень у стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від 1 стадії без порушень серцевого ритму, в сполученні з гіпертонічною хворобою.

1.5.5. Протокол санаторно-курортного лікування постінфарктного кардіосклерозу із стенокардією або без стенокардії I-III функціонального класу без тяжких порушень ритму серця.

1.5.6. Протокол санаторно-курортного лікування кардіосклерозу після перенесеного інфаркту міокарда з хронічною аневризмою серця, з рідкими нетяжкими нападами стенокардії (I-II функціональні класи) без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і атріовентрикулярної блокади вищої від I ступеня із серцевою недостатністю не вище I стадії.

1.5.7. Протокол санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування аневризми (резекція) 3-4 місяці і більше після операції при серцевій недостатності не вищій від I стадії і відсутності порушень серцевого ритму.

1.5.8. Протокол санаторно-курортного лікування атеросклеротичного кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією I та II функціонального класу без тяжких порушень серцевого ритму і провідності з серцевою недостатністю не вищою від IIA стадії.

1.5.9. Протокол санаторно-курортного лікування атеросклеротичного кардіосклерозу без стенокардії або зі стенокардією I та II функціонального класу без тяжких порушень серцевого ритму і провідності при серцевій недостатності не вищій від IIA стадії з рідкими екстрасистолами або неважкими пароксизмальними порушеннями серцевого ритму.

1.5.10. Протокол санаторно-курортного лікування гіпертонічної хвороби I та II стадії доброякісного перебігу без частих гіпертонічних кризів, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, при серцевій недостатності не вищій від I стадії.

1.5.11. Протокол санаторно-курортного лікування реноваскулярної гіпертонії після реконструктивних операцій на ниркових артеріях і нирках, з нормалізацією або значним зниженням артеріального тиску після операції, без виражених явищ недостатності азотовидільної функції нирок, порушення мозкового та коронарного кровообігу при серцевій недостатності не вищій від I стадії і відсутності прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

1.5.12. Протокол санаторно-курортного лікування нейроциркуляторної дистонії.

1.5.13. Протокол санаторно-курортного лікування ревматичного ендоміокардиту при мінімальному ступені активності через 1-2 місяці після закінчення гострих явищ у хворих на первинний або зворотний ендоміокардит затяжного або латентного перебігу з ураженням клапанного апарату або без нього, при недостатності кровообігу не вищій від I стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму; через 6-8 місяців після затихання загострення при серцевій недостатності I-IIA стадій.

1.5.14. Протокол санаторно-курортного лікування недостатності мітрального клапана без ознак активності ревматичного процесу, при стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від IIA стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму та провідності, сполученої мітральної вади атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу, без ознак активності процесу при стані компенсації або серцевій недостатності не вище I стадії.

1.5.15. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням недостатності мітрального клапана без ознак активності процесу - при стані компенсації або серцевій недостатності не вище I стадії без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму.

1.5.16. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним ступенем активності при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від I стадії.

1.5.17. Протокол санаторно-курортного лікування сполученої мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, не більш ніж II ступінь стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним ступенем активності при при серцевій недостатності IIA стадії.

1.5.18. Протокол санаторно-курортного лікування вад аортального клапана без ознак активності ревматичного процесу або при наявності мінімального ступеня активності при серцевій недостатності не вищій I стадії, без нападів стенокардійного болю та високої артеріальної гіпертонії і прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

1.5.19. Протокол санаторно-курортного лікування комбінованої мітрально-аортальної вади без ознак активності ревматичного процесу при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від I-IIA стадії, без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності.

1.5.20. Протокол санаторно-курортного лікування стану після мітральної комісуротомії або інших реконструктивних операцій на клапанах серця 6-8 місяців після операції при відсутності активності ревматичного процесу, при компенсації або серцевій недостатності не вищій від IIA стадії без порушень серцевого ритму.

1.5.21. Протокол санаторно-курортного лікування вроджених вад серця без ознак ендоміокардіту при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від IIA стадії.

1.5.22. Протокол санаторно-курортного лікування стану після перенесеного інфекційно-алергічного міокардиту після закінчення гострих та підгострих явищ при серцевій недостатності не вищій від II-A стадії та при відсутності тяжких порушень серцевого ритму.

1.5.23. Протокол санаторно-курортного лікування гіпертрофічної кардіоміопатії без прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності, коронарного кровообігу, без серцевої недостатності чи при серцевій недостатності не вище I стадії.

1.6. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань крові та кровотворних органів (додаються):

1.6.1. Протокол санаторно-курортного лікування залізодефіцитної анемії.

1.6.3. Протокол санаторно-курортного лікування фолієво-дефіцитної анемії у стадії клініко-гематологічної ремісії та компенсації фолієвої кислоти.

1.6.4. Протокол санаторно-курортного лікування анемії гемолітичної (у стадії клінічної ремісії, міжкризовий період, за компенсації гемоліза при задовільному загальному стані).

1.6.5. Протокол санаторно-курортного лікування анемії гіпопластичної (при відсутності прогресування у стадії клінічної ремісії).

1.6.6. Протокол санаторно-курортного лікування тромбоцитопенії та ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури (легкого та середнього ступеню, у стадії стійкої клініко-гематологічної ремісії).

1.6.7. Протокол санаторно-курортного лікування гемофілії (легкого та середнього ступеню важкості, яка перебігає без загострень, кровотеч, при залишкових явищах гемартрозів та при загальному задовільному стані (при обов'язковій наявності власного кріопреципітата)).

1.7. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань сечостатевої системи (додаються):

1.7.1. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного сальпінгіту і оофориту, хронічного метриту та ендометриту, хронічного параметриту, тазових спайок очеревини, тазових перітонеальних післяопераційних спайок, неправильних положень матки, жіночої безплідності трубного походження, жіночої безплідності маткового походження, внутрішньо маткових спайок.

1.7.2. Протокол санаторно-курортного лікування дисфункції яєчників, вторинної аменореї, вторинної олігоменореї, жіночої безплідності, пов'язаної з відсутністю овуляції.

1.7.3. Протокол санаторно-курортного лікування патологічного клімаксу.

1.7.4. Протокол санаторно-курортного лікування запальних хвороб передміхурової залози.

1.7.5. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного циститу.

1.7.6. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного пієлонефриту.

1.7.7. Протокол санаторно-курортного лікування сечокам'яної хвороби.

1.7.8. Протокол санаторно-курортного лікування хронічного гломерулонефриту.

1.7.9. Протокол санаторно-курортного лікування чоловічого безпліддя.

1.8. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (додаються):

1.8.1. Протокол санаторно-курортного лікування гіпотиреозу

1.8.2. Протокол санаторно-курортного лікування цукрового діабету 2-го типу (від переважання резистентності до інсуліну з відносною інсуліновою недостатністю до переважання секреторного дефекту з резистентності до інсуліну або без неї).

1.8.3. Протокол санаторно-курортного лікування первинного аліментарно-конституціонального ожиріння.

1.8.4. Протокол санаторно-курортного лікування подагри.

1.9. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань шкіри (додаються):

1.9.1. Протокол санаторно-курортного лікування екземи.

1.9.2. Протокол санаторно-курортного лікування псоріазу

1.9.3. Протокол санаторно-курортного лікування парапсоріазу.

1.9.4. Протокол санаторно-курортного лікування червоного плескатого лишаю.

1.9.5. Протокол санаторно-курортного лікування акне (вугрів звичайних).

1.9.6. Протокол санаторно-курортного лікування обмеженої склеродермії.

1.9.7. Протокол санаторно-курортного лікування кропив'янки.

1.9.8. Протокол санаторно-курортного лікування гніздового облисіння (алопеції).

1.9.9. Протокол санаторно-курортного лікування іхтіозу.

1.10. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань ока та його придатків (додаються):

1.10.1. Протокол санаторно-курортного лікування вікової макулодистрофії, пігментної дегенерації сітківки.

1.10.2. Протокол санаторно-курортного лікування увеітів, хоріоретинітів.

1.10.3. Протокол санаторно-курортного лікування посттравматичного стану ока, в пізні строки після хірургічного лікування катаракти, глаукоми, патології рогівки, сітківки та ін.

1.10.4. Протокол санаторно-курортного лікування кератиту, кератопатії, рубців, помутніння рогівки.

1.10.5. Протокол санаторно-курортного лікування глаукоми та патології внутрішньоочного тиску.

1.10.6. Протокол санаторно-курортного лікування захворювань зорового нерву (без нейрохірургічної патології).

1.10.7. Протокол санаторно-курортного лікування діабетичної ретинопатії.

1.10.8. Протокол санаторно-курортного лікування міопії.

1.11. Протоколи санаторно-курортного лікування захворювань кістково-м'язової системи та сполучної тканини (додаються):

1.11.1. Протокол санаторно-курортного лікування реактивних артропатій (хвороби Рейтера, урогенних і постентероколітичних артропатій).

1.11.2. Протокол санаторно-курортного лікування сироваткопозитивного ревматоїдного артриту.

1.11.3. Протокол санаторно-курортного лікування поліартрозу, коксартрозу (артрозу тазостегнового суглобу, гонартрозу (артрозу колінного суглобу)), артрозу першого зап'ястково-п'ясткового суглобу, інших артрозів.

1.11.4. Протокол санаторно-курортного лікування остеопорозу з патологічним переломом, остеопорозу без патологічного перелому.

1.11.5. Протокол санаторно-курортного лікування ювенільного артриту.

1.11.6. Протокол санаторно-курортного лікування анкілозивного спондилоартрита (хвороби Бехтерева).

1.11.7. Протокол санаторно-курортного лікування дорсопатій (остеохондроза хребта, спондильозу, дорсалгії).

1.12. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, у яких відсутні захворювання основних органів та систем, але є місце високий ризик їхнього розвитку, толерантність до фізичного навантаження не менш 125 Ватт (додається).

1.13. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, але мають соматичні захворювання в стадії компенсації (додається).

1.14. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що зазнали радіаційного впливу в діапазоні доз, що не викликають променеву хворобу, але мають соматичні захворювання в стадії вираженого клінічного розвитку при стабільному перебігу в стадії компенсації або субкомпенсації, з не різко зниженою толерантністю до фізичного навантаження (додається).

1.15. Протокол санаторно-курортного лікування осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: осіб, що перенесли гостру променеву хворобу та ті що отримали дозу зовнішнього опромінення 1-3 Зв. (додається).

1.16. Протокол санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень (додається).

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.

Шифр по МКХ-10: K22.0

Функціональні езофагеальні розлади:

A. Функціональні езофагеальні розлади (ФЕР).

A1. Функціональна печія.

A2. Функціональна торакалгія припустимо езофагеального ґенезу.

A3. Функціональна дисфагія.

A4. Глобус.

Діагностика на санаторному етапі*.

Діагностичні критерії** функціональної печії

(Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної печії повинні включати всі з наступних:

1. Пекучий ретростернальний дискомфорт або біль.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

Діагностичні критерії** функціональної торакалгії припустимо езофагеального ґенезу (Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної торакалгії припустимо езофагеального ґенезу повинні включати всі з наступних:

1. Серединний біль або дискомфорт у грудній клітці, що не має пекучого характеру.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

Діагностичні критерії** функціональної дисфагії

(Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** функціональної дисфагії повинні включати всі з наступних:

1. Відчуття застрягнення або аномального проходження через стравохід твердої або рідкої їжі.

2. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

3. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

Діагностичні критерії** глобусу (Римські критерії III, 2006 р.):

Діагностичні критерії** глобусу повинні включати всі з наступних:

1. Персистуюче або інтермітуюче відчуття клубка або стороннього тіла у горлі.

2. Виникнення відчуття клубка між прийомами їжі.

3. Відсутність дисфагії або одинофагії.

4. Відсутність доказів за ГЕРХ як причин симптоматики.

5. Відсутність моторних розладів, що мають гістопатологічний ґенез.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Аналіз калу на приховану кров

- Копрограма

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: невропатолог, отоларинголог та інші за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Дієта: N 1, 5, харчування - дрібне.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу.

Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка за 90-60-40 хвилин до їжі, у теплому вигляді по 150-200 мл, тричі на день. Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні (Квітка Полонини, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська, Одеська N 1, Боржомі, Єсентуки N 4).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосовують лікувальні грязі температурою 37-38 град.С або торф (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини грудини або на комірцеву ділянку продовж 15-20 хв.

Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими).

Апаратна фізіотерапія: Доброго ефекту надає застосування імпульсних струмів низької частоти за методикою електросну завдяки позитивному впливу на підкорково-стволові структури, гіпоталамус, ретикулярну формацію мозку. Процедури проводять від апарату "Электросон-3, -4Т". Розташування електродів за очно-завушною чи лобно-завушною методикою, частота імпульсу 3-5 Гц, сила струму 3-5 мА, експозицією 6-10, далі 20-40 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ-терапія). Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку епігастрію, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення чи значне зменшення ретростернального болю або дискомфорту, у тому числі пекучого характеру, відчуття застрягнення або аномального проходження через стравохід твердої або рідкої їжі, відчуття клубка або стороннього тіла у горлі.

Протипоказання: не існує.

Шифр по МКХ-10: K22.0

Згідно Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція, затверджена МОЗ України в 2004 р.) виділяють:

K22.0 Ахалазія кардіальної частини шлунка

Рентгенологічні прояви стадій захворювання: I1 - 1 (стадія нестабільного спазму); I2 - 2 (стадія нестабільного спазму та незначного розширення стравоходу); I3 - 3 (стадія рубцьового звуження та розширення стравоходу); I4 - 4 (кардіостеноз із S-подібною формою стравоходу та різким його розширенням).

Ускладнення: O1 - епіфренальний дивертикул; O2 - хронічний езофагіт.

Ступінь тяжкості езофагіту (за даними ендоскопії): T1 - 1 ст., T2 - 2 ст., T3 - З ст., T4 - 4 ст.

Діагностика на санаторному етапі*.

- Основні клінічні критерії: загрудинний біль, дисфагія, регургітація.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Копрограма

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

- даткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

- Консультації фахівців: за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення моторної функції стравоходу.

Дієта: N 1, дробне харчування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу, позитивно впливає на кислотоутворюючу та моторну функції шлунка, внаслідок чого спостерігається зникнення або значне зменшення загрудинного болю, дисфагії, регургітації.

Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка за 90-60-40 хвилин до їжі, у теплому вигляді по 150-200 мл, тричі на день. Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні (Квітка Полонини, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська, Одеська N 1, Боржомі, Єсентуки N 4).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 37-38 град.С або торфу (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини груднини або на комірцеву ділянку продовж 15-20 хв надає спазмолітичної дії, сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що поліпшує моторну функцію стравоходу та шлунку. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими, перлинними).

Апаратна фізіотерапія: Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС) від апарату "Ампліпульс 4". Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудного відділу хребта, I та IV рід роботи по 3 хв кожний, частота модуляції 100 Гц, глибина модуляції 25-30%, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення болю, порушень ковтання та інших диспепсичних явищ, болючості в епігастральній ділянці, збільшення маси тіла, зменшення розширення стравоходу, відновлення його моторики за даними контрастного рентгенологічного дослідження, поліпшення самопочуття.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування протипоказано хворим із кардіостенозом із S-подібною формою стравоходу та різким його розширенням, четвертим ступенем тяжкості езофагіту.

Шифр по МКХ-10: K44

Згідно Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомча інструкція, затверджена МОЗ України в 2004 р.) виділяють:

K44 Діафрагмальна кила

Вид кили:

B1 Аксіальна: L1 - ковзна; L2 - фіксована; L3 - стравохідна; L4 - кардіальна; L5 - кардіофундальна; L6 - субтотальна; L7 - тотально-шлункова.

B2 Параезофагеальна шлункова: L1 - фундальна; L2 - антральна; L3 - субтотальна; L4 - тотальна.

B3 Параезофагеальна: L1 - кишкова; L2 - сальникова; L3 - змішана.

Клінічні прояви: Q1 - латентна; Q2 - диспептична; Q3 - больова; Q4 - псевдокоронарна; Q5 - геморагічно-анемічна.

Ускладнення: O1 - гостра кровотеча; O2 - рефлюкс езофагіт; O3 - защемлення шлунка; O4 - некроз шлунка; O5 - скорочення стравоходу.

Діагностика на санаторному етапі*

- Основні клінічні критерії: загрудинний біль, дисфагія, печія, відриг.

Обов'язкові лабораторні дослідження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Копрограма

- Аналіз калу на приховану кров

- Обов'язкові інструментальні дослідження

- Електрокардіографія

- Езофагогастродуоденоскопія

- pH-метрія

- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

- Рентгенологічне дослідження стравоходу (при необхідності дворазово)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання. Консультації фахівців: за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - відновлення моторної функції стравоходу

Дієта: N 1, 5 (раціон N 1), дрібне харчування.

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова)

Рекомендації по зміні стилю життя:

- спати з підведеним не менш ніж на 15 см головним кінцем ліжка;

- знизити масу тіла, якщо є ожиріння;

- не лежати після їжі протягом 1,5 год.;

- не приймати їжу перед сном;

- обмежити прийом жирів;

- припинити куріння;

- уникати тісного одягу, тугих поясів;

- не приймати лікарських засобів, що надають негативний ефект на моторику стравоходу і тонус нижнього стравохідного сфінктера (пролонговані нітрати, антагоністи кальцію, теофілін), ушкоджують слизисту оболонку стравоходу (аспірин і інші НПЗС) і ін.

Мінеральні води: Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації функціонального стану стравоходу, позитивно впливає на кислотоутворюючу та моторну функції шлунка, внаслідок чого спостерігається зникнення або значне зменшення загрудинного болю, дисфагії, печії.

Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка за 90-60-40 хвилин до їжі, у теплому вигляді по 150-200 мл, тричі на день. Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні (Квітка Полонини, Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська, Одеська N 1, Боржомі, Єсентуки N 4).

Пелоїдо- та бальнеотерапія: Застосування лікувальних грязей температурою 37-38 град.С або торфу (38-40 град.С) на ділянку передньої черевної стінки або на ділянку нижньої третини грудини або на комірцеву ділянку впродовж 15-20 хв надає спазмолітичної дії, сприяє зниженню кислотності шлункового соку, що поліпшує моторну функцію стравоходу та шлунку.

Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами (йодо-бромними, хвойними, лавандовими, перлинними).

Апаратна фізіотерапія: Позитивним ефектом щодо відновлення моторної функції стравоходу володіють синусоїдальні модульовані струми. Застосовують локалізацію електродів на епігастральну ділянку та на ділянку нижньогрудного відділу хребта, I та IV рід роботи по 3-5 хвилин кожний, частота модуляції 100-50 Гц, глибина модуляції 50-75%. Сила струму становить 5-12 мА. Процедури загальною тривалістю 6-10 хвилин проводять через день, 10-12 процедур на курс.

Знеболюючого та протизапального ефекту надають хвилі дециметрового діапазону (ДМХ). Процедури проводять від апарату "Ранет" чи "Волна-2". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку епігастрію, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення болю, порушень ковтання та інших диспепсичних явищ, збільшення маси тіла, відновлення функціонального стану шлунку, поліпшення самопочуття.

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим з субтотальною та тотально-шлунковою аксіальною килою, субтотальною та тотальною параезофагеальною шлунковою килою, при параезофагеальній килі, при наявності ускладнень, за виключенням рефлюкс-езофагіту.

Шифр по МКХ-10: K30

Класифікація диспепсії:

- виразкоподібна форма

- диспепсична форма

- змішана форма

Діагностика на санаторно-курортному етапі*:

Діагностичні критерії** для функціональної диспепсії (Римські критерії III, 2006 р.) повинні містити:

1. один або більше з наведених нижче критеріїв:

- неприємне постпрандіальне переповнення;

- швидке перенасичення;

- епігастральний біль;

- епігастральне печіння.

2. брак даних щодо органічної патології (в тому числі результатів верхньої ендоскопії), які б могли пояснити ґенез скарг.

- Основні клінічні критерії: загальні неврологічні прояви - безсоння, мігрені, роздратованість, поганий настрій та спеціальні (гастритичні), що залежить від варіанту диспепсії.

Виразкоподібний варіант характеризується періодичними болями в епігастральній ділянці помірної інтенсивності, як правило без ірадиації; біль виникає натще (голодні болі) або вночі (нічні болі), купується після прийому їжі та/чи антацидів.

Дисмоторний варіант супроводжується відчуттям раннього насичення, важкості, переповнення, здуття в епігастрії; відчуттям дискомфорту після їжі, нудотою, іноді блювотою.

При неспецифічному варіанті можуть бути наявні різні ознаки, які важко віднести до того чи іншого варіанту. Можливо сполучення різних варіантів в одного хворого.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі

- Глюкоза крові та сечі

- Печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП)

- Копрограма

- Аналіз калу на дисбактеріоз

- Аналіз калу на приховану кров

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

- Інтрагастральна pH-метрія

- Езофагогастродуоденоскопія (при необхідності - з біопсією з подальшим морфологічним дослідженням біоптатів) або рентгеноскопія шлунку

- Індикація H. pylori.

Обов'язкова консультація: гастроентеролога.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: II-III

Кліматотерапія: загальна

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Дієта: N 2, N 5 (раціон N 1).

Мінеральні води: при диспепсії з проявами секреторної недостатності шлунка призначається внутрішній прийом мінеральних вод малої та середньої мінералізації, переважно хлоридних, хлоридно-сульфатних, сульфатно-хлоридних (Аква, Богоявленська, Броварська, Броничанка, Великобагачанська, Верховинська, Демідивська, Діана, Еола, Жемчужина, Изумрудная, Криворізька-1, Кришталева, Куяльник, Миколаївська, Миргородська, Сріблясті водоспади, Станіславська, Чорноморська та інші), кімнатної температури - 18-20 град.С, газована, по 200-250 мл на прийом, тричі в день за 20-30 хвилин до їжі, швидко, невеликими ковтками. В стадії нестійкої ремісії (субкомпенсації), при наявності проносів спочатку застосовується тепла, дегазована вода двічі на день, виключаючи ранковий прийом, по 100-150 мл через 40-60 хвилин після їжі, після нормалізації стільця та зникнення явищ загострення рекомендується звичайна схема використання мінеральних вод.

За умов диспепсії з проявами ацидізму застосовуються гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні, гідрокарбонатно-хлоридні мінеральні води малої або середньої мінералізації (Буковинська, Валякузьминська, Поляна Світла, Сині Потоки, Зелечанка, Поляна Квасова, Поляна Купель, Свалява, Лужанська, Плосковська, Прозориста та ін.), теплі, дегазовані, по 200 мл тричі на день, за 1,5-1 години до прийому їжі.

Бальнеотерапія: лікувальні душі (циркулярний, Шарко) - 10-15 процедур на курс, через день; природні та штучні ванни - соляні, прісні або шавлієві, експозиція 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; віхрові ванни, тривалість 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; перлисті ванни, тиск повітря від компресора від 0,5 до 1,5 атмосфер, експозиція 10-15 хвилин, температура, 34-37 град.С, 8-10 на курс; вібраційні ванни (частота механічних коливань від 10 до 200 Гц, температура 34-37 град.С, тривалість 8-15 хвилин); вуглекислі ванни, концентрація 0,8-1,0 г/л, експозиція 10-15 хвилин, температура, 35-33 град.С, 8-10 на курс.

Грязе- та теплолікування: грязьові аплікації на ділянку передньої черевної стінки і попереку (грязьовий пояс) або комірцеву ділянку, температура грязі 40-42 град.С, експозиція 20 хвилин, через день, 9-10 процедур на курс; аплікації озокериту або парафіну на ділянку передньої черевної стінки і попереку (грязьовий пояс), температура 45-50 град.С, експозиція 30-40 хвилин, через день, 9-10 процедур на курс.

Апаратна фізіотерапія: - СМС-терапія на ділянку проекції шлунка, режим змінний, III-IV роди роботи, глибина модуляцій від 25% до 100%, частота 100-70 Гц, 12-15 процедур на курс, щоденно 10-12 процедур на курс. Така процедура призначається при гіпохлоргидрії.

Інші параметри процедури призначають при дискінетичному, рефлюксоподібному та виразкоподібному варіантах: процедури проводять в імпульсному режимі при поперечному розташуванні електродів на ділянку шлунка та ділянку нижньогрудинного відділу хребта, модуляція від 25 до 50%, частота 100 Гц, I та IV рід роботи, по 3 хв кожний, 8-10 процедур на курс лікування.

- також за умов гіпохлоргидрії з метою стимуляції кислотоутворюючої та секреторної функції шлунку використовується катодна гальванізація ділянку шлунку - сила струму 15-17 мА; тривалість 15-20 хв, 10 процедур на курс лікування, через день.

- лікувальний електрофорез за Вермелем або Щербаком (1-2% розчин сірчанокислої магнезії, кальцію хлориду, новокаїну), 10-12 процедур на курс, через день;

- ДМХ-терапія на ділянку проекції шлунка, потужність 25 Вт, експозиція 10-15 хвилин, 10-15 процедур на курс, щоденно; дана процедура може бути використана при виразкоподібному варіанті диспепсії.

- УЗ послідовно на епігастральну ділянку та ділянку проекції наднирників - по 5 хвилин, потужність 0,2-0,4 Вт/кв.см, режим імпульсний 10 мС, 10 процедур на курс, через день;

- магнітотерапія на надчеревну ділянку, синусоїдальне поле, режим безперервний, індукція 10 мТл, експозиція 20 хвилин, 10-12 процедур, через день;

- солюкс (інфрачервоне випромінювання) на ділянку шлунка, слабкотеплова доза, експозиція 20-30 хвилин. На курс лікування 10 процедур; щоденно або через день.

- електросон, 3-5 Гц, експозиція 30-40 хвилин, через день, 15-20 хвилин, через день, на курс 10 процедур;

Додатково: рефлексотерапія, імерсійні ванни N 10.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Показники якості лікування: зникнення диспепсичних явищ, болю, порушень апетиту, пальпаторної болісності в епігастральній області; відновлення функціонального стану гастродуоденальной системи, добре самопочуття.

Протипоказання: не існує.