Про затвердження Протоколу по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні

На кожного хворого, що знаходився на лікуванні у стаціонарі чи амбулаторно, потрібно заповнити 3 копії "Виписки з історії хвороби або амбулаторної картки (ТБ 09)". Копії повинні бути:

- у хворого, що вибуває зі стаціонару чи амбулаторного лікування;

- у медичній установі, яка виписала хворого;

- у медичній установі, у яку хворий переходить для подальшого лікування.

Одним з обов'язків Районного фтизіатра є внесення результатів клінічних досліджень пацієнтів Категорій 1, 2, 3 (мікробіологічних досліджень мокротиння, тесту на чутливість до антимікобактеріальних препаратів, рентгенологічного дослідження органів грудної клітки) у "Медичну картку лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)", а також у "Журнал реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03)".

Пацієнт може бути виписаним зі стаціонару тільки у разі забезпечення йому контрольованого лікування на амбулаторному етапі.

При виписці зі стаціонару лікуючий лікар надсилає виписку районному фтизіатру та в реєстр (в обласний протитуберкульозний диспансер, який реєструє усі випадки туберкульозу в області).

Якщо пацієнт не з'явився в диспансер протягом 3-х діб, його розшукує районний фтизіатр за допомогою медичної сестри. Працівник реєстру (обласного протитуберкульозного диспансеру), у свою чергу, контролює, чи з'явився пацієнт до районного фтизіатра, та контролює дії фтизіатра по розшукуванню пацієнта.

5.8. Амбулаторне лікування

Під час фази продовження (4 місяці для нових хворих на туберкульоз і 5 місяців для повторних хворих) лікування буде проводитися амбулаторно під безпосереднім спостереженням медичного працівника (лікаря, фельдшера чи медсестри).

Можливі такі варіанти амбулаторного контрольованого лікування:

- ДОТ кабінет;

- санаторій;

- у дільничного терапевта за місцем проживання;

- у сімейного лікаря за місцем проживання;

- в сільській амбулаторії

- в фельдшерсько-акушерському пункті або у фельдшерському пункті;

- на дому під наглядом медичного працівника або члена сім'ї.

Відповідальність за проведення амбулаторного лікування несе районний фтизіатр. Його функції:

- призначення амбулаторного контрольованого лікування

- підписання угоди з дільничним терапевтом, сімейним лікарем, лікарем сільської амбулаторії або фельдшером ФАПу (або родичем у разі неможливості проведення контрольованого лікування в медичних закладах) про проведення контрольованого лікування та забезпечення їх протитуберкульозними препаратами 1 раз на міс.;

- консультування хворих 1 раз на міс. та частіше за потребою (у разі виникнення небажаних побічних реакцій або зміни у перебігу захворювання);

- завершення основного курсу хіміотерапії та звітування про результат лікування;

- диспансерне спостереження за пацієнтами після завершення основного курсу хіміотерапії."Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)" буде використовуватися протягом усього курсу лікування. Фтизіатр адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) повинен знати, яка інформація міститься в карті та як використовувати цю інформацію в проведенні контролю лікування хворого на туберкульоз."Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)" заповнюється лікарем чи медсестрою. У випадку, якщо фаза продовження лікування проходить у загальній лікувальній мережі, то фтизіатр адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) повинен переконатися в тому, що медичні працівники знають, як заповнювати "Медичну картку лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)".

Під час кураторських візитів фтизіатр адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) повинен періодично перевіряти "Медичні картки лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)".

Якщо карта не заповнена чи в ній відсутня інформація, то фтизіатр адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) повинен заповнити карту разом з медичним працівником, щоб переконатися, що співробітник лікувальної установи розуміє процедуру заповнення "Медичної картки лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)".

Підтримуючу фазу продовжують до загоєння каверн з рентгенологічним обстеженням кожні 2 місяці після стандартного терміну завершення основного курсу хіміотерапії (6 місяців). Якщо через 2 міс. подовження підтримуючої фази (8 міс. основного курсу хіміотерапії) у пацієнта відсутня подальша позитивна рентгенологічна динаміка та отриманий негативний результат посіву від 6 міс., лікування припиняють.

У разі позитивної рентгенологічної динаміки підтримуючу фазу продовжують з рентгенівськім дослідженням кожні 2 міс. до повного загоєння каверн, після чого основний курс лікування припиняють.

Якщо у процесі лікування подальша позитивна рентгенологічна динаміка припинилася, тактика так ж як наведено вище.

Основним критерієм закінчення основного курсу антимікобактеріальної терапії є припинення бактеріовиділення на тлі загоєння деструкції та каверн, або клініко-рентгенологічної стабілізації процесу, в т. ч. із загоєнням порожнини розпаду або з її збереженням.

Результат лікування реєструється у відповідному стовпці "Журналу реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03)".

5.9. Визначення результатів лікування

Вилікування (за мазком; за посівом)

Вилікування - це досягнення припинення бактеріовиділення, підтверджене мазком і/або посівом, та клініко-рентгенологічної стабілізації після завершення призначеного повного курсу антимікобактеріальної терапії.

Пацієнт з негативними результатами бактеріологічного дослідження мокротиння (за мазком або посівом) в останній місяць лікування та принаймні один раз при попередніх дослідженнях та який отримав всі дози препаратів, передбачені режимом лікування, вважається вилікуваним за мазком чи посівом, тобто вилікуванням, підтвердженим мазком чи посівом.

Якщо в кінці лікування було зроблено посів, то треба зачекати його результат. Іншими словами, хворий може бути вилікуваним "За Мазком" тільки в тому разі, якщо в кінці лікування не було отримано результату посіву (посів "проріс"), або взагалі посів не було зроблено.

Вилікування клініко-рентгенологічне

Вилікування, підтверджене клініко-рентгенологічними даними, або вилікування клініко-рентгенологічне, передбачає загоєння деструкції чи каверни (якщо вони були), або досягнення клініко-рентгенологічної стабілізації.

Лікування завершене - це досягнення клініко-рентгенологічної стабілізації після завершення призначеного повного курсу антимікобактеріальної терапії.

Таким, що завершив лікування, вважається хворий: в якого до початку лікування був негативний результат дослідження мокротиння за мазком і за посівом.

До цього ж результату відносять хворих, що мали до початку лікування позитивний мазок та/або посів мокротиння, які завершили курс лікування, але не мають необхідного числа негативних аналізів мазків та/або посівів на 5-му місяці й пізніше.

Невдача лікування (за мазком; за посівом; клініко-рентгенологічна)

Невдача лікування - це збереження або поява бактеріовиділення, підтвердженого мазком і/або посівом з відсутністю клініко-рентгенологічної стабілізації після призначеного повного курсу антимікобактеріальної терапії понад 5 місяців.

Результат лікування вважається невдалим, якщо у хворого зберігається або з'являється бактеріовиділення (за мазком або посівом) або відсутня клініко-рентгенологічна стабілізація після призначеного повного курсу антимікобактеріальної терапії понад 5 місяців.

Якщо в кінці лікування було зроблено посів, то треба зачекати його результат. Іншими словами, хворий може мати результат "Невдача лікування" "За Мазком" тільки в тому разі, якщо в кінці лікування не було отримано результату посіву (посів "проріс"), або взагалі посів не було зроблено.

Невдача лікування клініко-рентгенологічна вважається тоді, коли бактеріовиділення (за мазком або посівом) відсутнє, але зберігається каверна чи деструкція із засівом, інфільтрацією, клінічно із кровохарканням чи спонтанним пневмотораксом тощо, тобто клініко-рентгенологічно туберкульозний процес зберігається активним, хоча бактеріовиділення відсутнє (M-, K-), тобто немає клініко-рентгенологічної стабілізації.

В разі "Невдачі лікування" хворий потребує негайної перереєстрації в Категорію 2 і початку режиму повторного лікування (заводиться нова форма Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01) з новим реєстраційним номером; в Журналі реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03) та в новій формі Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01) в графах "Примітки" зазначається попередній районний реєстраційний номер).

Помер - хворий помер з будь-якої причини до закінчення призначеного повного курсу антимікобактеріальної терапії. В цих випадках диференціюють "смерть від туберкульозу" і "смерть від інших причин".

Перерване лікування. Цей результат реєструється у разі, коли хворий перервав лікування на два і більше місяця. Записавши "галочкою" (V) цей результат, дописують цифру - на скільки днів хворий перервав лікування.

Переведений, куди

Переведеним або Вибулим вважається хворий, який виїхав з адміністративної території або переведений з одного відомства в інше (наприклад: звільнений з в'язниці, де почав лікування) і остаточний результат лікування якого невідомий, тобто він переведений в інший Журнал реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03).

5.10. ДОТ кабінет

ДОТ кабінет - кабінет контрольованого лікування створюється в містах та районних центрах за рішенням обласного управління охорони здоров'я. Його розташування та кількість кабінетів визначається рішенням обласного відділу НТП залежно від кількості випадків туберкульозу в області, території області, наявності місцевих санаторіїв та кількості ліжок в них тощо. Він може бути розташований як в протитуберкульозному диспансері, так і поліклініці загальнолікарняної мережі. Основний критерій щодо визначення місця розташування кабінету - територіальна зручність з наявністю бюджетної транспортної мережі.

Оптимальною моделлю роботи ДОТ кабінету в великих містах є його розміщення на території центральної районної лікарні, в якій працює також фтизіатр (районний фтизіатр).

В ДОТ кабінеті працює 2 медичні сестри за чергою. Кабінет працює з 7 годин ранку до 7 годин вечора. Крім контролю за проковтуванням протитуберкульозних препаратів та відмітки в ф. ТБ 01, медична сестра розпитує пацієнта про переносимість лікування. У разі виникнення скарг у пацієнта, вона направляє його до районного фтизіатра.

Якщо в місті, районі небагато хворих на ТБ, ДОТ кабінет може працювати тільки зранку (з 7 до 12 годин). Після 12 годин медична сестра повідомляє патронажну медичну сестру про пацієнтів, які не з'явились на прийом протитуберкульозних препаратів. Патронажна сестра відвідує цих пацієнтів вдома, де вони проковтують ліки під наглядом патронажної медичної сестри. Крім хворих, які не з'явились на прийом протитуберкульозних препаратів, патронажна медична сестра відвідує пацієнтів, які з різних причин не можуть дістатися в ДОТ кабінет (інваліди, люди літнього віку). Патронажних медичних сестер можливо залучати за угодою з територіального Червоного Хреста. Патронажна сестра повинна бути забезпечена санітарним транспортом з районної центральної лікарні, на базі якої працює ДОТ кабінет.

Роботу ДОТ кабінету контролює районний фтизіатр. За постачання кабінету протитуберкульозними препаратами (1 раз на місяць на конкретного хворого) та контроль за їх використанням відповідальні районний фтизіатр та старша медична сестра адміністративного протитуберкульозного диспансеру.

5.11. Прихильність хворих до лікування

За формування прихильності до лікування відповідальний обласний координатор НТП. В області має складатися план заходів по формуванню прихильності до лікування і складатись щоквартальний звіт по його виконанню.

Найпотужнішим фактором формування прихильності до лікування на амбулаторному етапі є соціальна підтримка хворих на туберкульоз.

Соціальна підтримка здійснюється з соціального бюджету області за рішенням держадміністрації. Її розмір залежить від кількості хворих на туберкульоз та розміру соціального бюджету області.

Соціальна підтримка здійснюється у вигляді харчових або гігієнічних пакетів, талонів на харчування, які реалізуються у відповідних торговельних закладах, проїзних квитків або грошової компенсації на транспортні витрати (тільки державний транспорт).

Важливим фактором, що значно підвищує прихильність до лікування, є передбачення нагородних (додаткових) харчових/гігієнічних пакетів або талонів на харчування у разі відсутності пропусків відвідування кабінету контрольованого лікування протягом тижня/місяця.

Прихильність до лікування формується також шляхом навчання пацієнтів, яке проводять лікарі, середні медичні працівники та неурядові організації.

Здійснюється шляхом проведення стандартизованого п'яти-, шестикомпонентного режиму антимікобактеріальної терапії хворим на мультирезистентний туберкульоз (туберкульоз з множинною медикаментозною стійкістю) до отримання тесту лікарської чутливості, а у подальшому призначення індивідуальних схем лікування.

6.1. Визначення випадку мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ)

Випадок МР ТБ: пацієнт, у якого діагноз МР ТБ підтверджений бактеріологічно на підставі тесту медикаментозної чутливості і визначена стійкість як мінімум до рифампіцину й ізоніазиду.

6.2. Проведення лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз (МР ТБ)

Хворих на мультирезистентний туберкульоз лікують вже з залученням препаратів II ряду (табл. 9, 10).

Надання дозволу на призначення препаратів II ряду відбувається за рішенням консиліуму (ЦЛКК) обласних (Кримського республіканського, Київського та Севастопольського міських) протитуберкульозних диспансерів, в яких функціонують лабораторії з діагностики туберкульозу III рівня.

Препарати II ряду зберігають в аптеках обласних протитуберкульозних диспансерів.

При встановленні діагнозу мультирезистентного туберкульозу лікар має право отримати протитуберкульозні препарати II ряду через аптеку обласного протитуберкульозного диспансеру для проведення лікування цього хворого.

У відділеннях, де проводиться лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз, зберігають препарати тільки для лікування хворих, які зареєстровані за програмою ДОТС плюс.

Якщо хворий рішенням ЦЛКК зареєстрований для лікування за програмою ДОТС плюс через високий ризик мультирезистентності, лікування проводять за стандартним режимом хіміотерапії до отримання результату тесту медикаментозної резистентності.

Єдиний стандартний 5-компонентний режим хіміотерапії передбачає застосування 3-х препаратів другого ряду додатково до препаратів до 2-х препаратів I ряду:

канаміцин + фторхінолон + етіонамід + етамбутол + піразинамід

Індивідуальний режим призначається тільки за даними тесту чутливості МБТ. Призначають 4-6 протитуберкульозних препаратів, до яких МБТ чутливі, із числа протитуберкульозних препаратів I, II ряду та резервних (амоксицилін/клавуланової кислоти та кларитроміцин). Якщо пацієнту неможливо призначити 4 препарати в інтенсивну фазу через поширену медикаментозну резистентність - препарати II ряду не призначають. Проводять паліативне лікування із застосуванням препаратів, до яких визначають резистентність, та симптоматичних ліків.

Побудова індивідуального режиму відбувається за наступним принципом:

- слід намагатися включити у режим хіміотерапії 6 протитуберкульозних препаратів;

- спочатку у режим хіміотерапії включаються усі препарати I ряду, до яких збережена чутливість;

- далі у режим хіміотерапії включаються ін'єкційний препарат - стрептоміцин (у разі збереження чутливості) або канаміцин або амікацин, або капреоміцин;

- препарати II ряду призначаються в такій послідовності: фторхінолони, етіонамід, ПАСК, циклосерин;

- резервні препарати тільки у разі розширеної медикаментозної стійкості до основних та більшості препаратів II ряду: амоксицилін/клавуланова кислота, кларитроміцин.

Інтенсивна фаза триває 6 місяців. У разі припинення бактеріовиділення пацієнта переводять на підтримуючу фазу, яка включає не менше 3-х препаратів (3-4) та триває 12-18 міс.

Загальна тривалість підтримуючої фази хіміотерапії не менше 12 місяців після припинення бактеріовиділення.

Якщо наприкінці інтенсивної фази продовжується бактеріовиділення, проводять тест медикаментозної чутливості з посіву на 6-му міс. лікування та після отримання результату пацієнта направляють на ЦЛКК для вирішення подальшої тактики лікування.

Можливі такі варіанти висновку ЦЛКК:

- продовжувати інтенсивну фазу (у разі позитивної рентгенологічної динаміки та відсутності поширення медикаментозної стійкості);

- провести відповідну до результату нового тесту медикаментозної чутливості корекцію лікування;

- призначити паліативне лікування (при поширенні медикаментозної стійкості) і неможливості застосовувати 4 протитуберкульозні препарати, до яких МБТ чутливі;

- призначити хірургічне лікування.

6.3. Хірургічне лікування для хворих із мультирезистентним туберкульозом легень

Протягом інтенсивної фази хворий перебуває в стаціонарі. Усі дії при виписці із стаціонару, такі як в програмі ДОТС.

6.4. Моніторинг лікування хворих IV категорії

6.5. Результати лікування під час курсу лікування:

Конверсія посіву: отримані два послідовних негативних посіви, які були взяті з інтервалом не менш 1 місяця.

Час конверсії: час конверсії визначається як час між датою початку лікування ММС ТБ і датою, коли був узятий перший з двох негативних посівів (як мінімум з інтервалом 30 днів).

Необхідно окремо оцінити конверсію мазка й посіву.

6.6. Визначення когорт для МР ТБ

Когортний аналіз МР ТБ: аналіз результатів лікування всіх хворих з МР ТБ, зареєстрованих за один період часу. Аналіз повинен проводитись окремо для кожної когорти.

Період часу для когортного аналізу МР ТБ: когорта визначається за певний період часу (наприклад, рік), пацієнта включають до когорти в залежності від дати реєстрації. Аналіз результатів лікування проводять 36 місяців після визначення когорти.

6.7. Результати лікування по когортному аналізу

Примітки:

* алгоритм для пацієнтів, які повертаються після перерви:

- якщо пацієнт після повернення має позитивний мазок, його необхідно реєструвати як повторний курс після перерви, а результат попереднього курсу визначати як перерване лікування;

- якщо пацієнт після повернення має негативний мазок, то лікування треба продовжити й чекати результатів посіву;

- якщо посів позитивний, то пацієнта необхідно реєструвати як повторний курс після перерви і результат попереднього курсу визначати як перерване лікування;

- якщо посів негативний, то результат попереднього курсу не оцінюється як перерване лікування, а пацієнт продовжує той самий курс лікування.

** причини, в зв'язку з якими пацієнту з МР ТБ не призначено лікування:

- пацієнт помер до діагностування МР ТБ;

- неможливість вилікування у зв'язку з медикаментозною стійкістю до основних та протитуберкульозних препаратів II ряду;

- занедбаність хвороби;

- непереносимість лікування;

- небажання пацієнта виконувати лікарський режим (часті перерви в лікуванні);

- недоступність лікарської установи;

- недостатність ліків;

- інша.

Проводять шляхом закупівлі препаратів I та II ряду за рахунок Державного бюджету України та залучення позабюджетних коштів на основі постійно діючого тендерного комітету. Відповідальний за забезпечення протитуберкульозними препаратами заступник Міністра охорони здоров'я та національний координатор НТП.

Розрахунок потреби в протитуберкульозних препаратах проводять обласні відділення НТП (головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру) за встановленими правилами (Навчальний модуль НТП N 8).

У модулі N 8 "Розрахунки потреби протитуберкульозних препаратів та інших матеріалів" висвітлені розрахунки, підтримка необхідного запасу, замовлення, розподіл, облік кількості, дотримання терміну придатності протитуберкульозних препаратів та інших матеріалів, зокрема шприців і голок та інших витратних матеріалів, які застосовуються для ін'єкцій стрептоміцину, контейнерів для збору мокротиння і предметних скелець, обліково-звітних форм і реєстраційних журналів.

В програмі будуть використовуватись стандартні звітно-облікові форми, ухвалені ВООЗ та адаптовані до національної системи охорони здоров'я. За їх впровадження відповідальні Міністр охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальники управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації.

Програма передбачає застосування наступних реєстраційних форм:

1.1. Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ф. N ТБ 01) та інструкція щодо її заповнення.

Передбачена для кожного пацієнта, який зареєстрований в районному туберкульозному журналі (ф. N ТБ 03). В карті наводяться детальні дані про лікування, схему терапії та дози препаратів. Карта оформлюється в тубдиспансері (стаціонарі, тубкабінеті), де здійснюється початкова (інтенсивна) фаза лікування. Після завершення початкової фази лікування карта передається в амбулаторний заклад, на базі якого буде проводитись контрольоване лікування. Районний фтизіатр зобов'язаний прослідкувати, щоб усі дані з карти були перенесені в районний туберкульозний журнал. Після завершення лікування карта передається районному фтизіатру та зберігається в амбулаторній історії хвороби.

1.2. Журнал реєстрації випадків туберкульозу в районі (ф. N ТБ 03) та інструкція щодо його заповнення (додається).

Основний журнал реєстрації випадку туберкульозу ведеться та поновлюється в обласному протитуберкульозному диспансері, а районні (міські) журнали знаходяться у районного (міського координатора). В журнал заноситься інформація про хворого: дата реєстрації пацієнта, порядковий номер, П.І.П., стать та вік, адреса, класифікація захворювання, категорія, дата початку лікування. Призначена схема лікування, номера лабораторій та результатів дослідження мазків, посіву у мокротиння, результатів тесту чутливості та результатів лікування.

1.3. Лабораторний реєстраційний журнал (мікроскопія) (ф. N ТБ 04/1) та інструкція щодо його заповнення.

Ведеться всіма лабораторіями, які виконують мазок мокротиння на виявлення МБТ. Районний координатор повинен стежити за тим, щоб дані про пацієнтів з позитивним мазком були перенесені в журнал реєстрації випадків туберкульозу.

1.4. Лабораторний реєстраційний журнал (культуральні дослідження) (ф. N ТБ 04/2) та інструкція щодо його заповнення.

Ведеться всіма лабораторіями, які виконують мазок посів мокротиння на МБТ. Районний координатор повинен стежити за тим, щоб дані про пацієнтів з позитивним культуральним дослідженням були перенесені в журнал реєстрації випадків туберкульозу.

1.5. Направлення на мікроскопічне дослідження (ф. N ТБ 05) та інструкція щодо його заповнення.

1.6. Опис зразків мокротиння, які направляються в лабораторію (ф. N ТБ 05а), та інструкція щодо його заповнення.

1.7. Направлення на культуральне дослідження (ф. N ТБ 06) та інструкція щодо його заповнення.

1.8. Результат культурального дослідження (посів) (попередній) (ф. N ТБ 06а) та інструкція щодо його заповнення.

1.9. Виписка з історії хвороби або амбулаторної картки (ф. N ТБ 09) та інструкція щодо її заповнення.

В Програмі будуть використовуватись чотири основні форми звітів:

1.1. Квартальний звіт про нові випадки та рецидиви туберкульозу (за даними мікроскопії і/або культурального дослідження) (ф. N ТБ 07) та інструкція щодо його заповнення.

1.2. Квартальний звіт результатів лікування хворих на туберкульоз легень, які зареєстровані 12-15 місяців тому (ф. N ТБ 08), та інструкція щодо його заповнення.

1.3. Квартальний звіт про конверсію мокротиння у хворих на туберкульоз наприкінці інтенсивної фази лікування (ф. N ТБ 10) та інструкція щодо його заповнення.

1.4. Звіт про результати стійкості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів у хворих на туберкульоз легень, які зареєстровані у ___ кварталі 20__ року (ф. N ТБ 11), та інструкція щодо його заповнення (додається) (див. окремо в базі).

Зазначені обліково-звітні статистичні форми розповсюджуються на заклади: охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування; Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрацій.

9.1. Інфекційний контроль

Попередження передачі туберкульозної інфекції та зараження здорових осіб та суперінфекції хворих на туберкульоз досягають шляхом:

- Адміністративного контролю (раціональне розміщення відділень у протитуберкульозному закладі, ізоляція заразних хворих до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії, регулювання потоків хворих)

- Інженерного контролю (система вентиляції, лампи ультрафіолетового випромінювання)

- Особистого захисту (гігієна кашлю хворих, хірургічні маски у хворих бактеріовиділювачів, респіратори з гепафільтрами у медичного персоналу, який працює з хворими, у яких визначають позитивний мазок).

9.2. Первинна профілактика

Вакцинація вакциною БЦЖ при народженні, ревакцинація в 7 та 14 років після туберкулінодіагностики.

9.3. Вторинна профілактика

Вторинну профілактику проводять особам, які мали контакт із хворими на туберкульоз бактеріовиділювачами, та для лікування встановленої латентної туберкульозної інфекції в медичних та соціальних групах ризику, у яких проводять туберкулінодіагностику. Лікування проводять протягом 6 міс. ізоніазидом або двокомпонентним режимом хіміотерапії (ізоніазид + етамбутол) протягом 3 місяців.

Препарати 2 ряду не використовують для хіміопрофілактики.

- Програма охоплює протитуберкульозні заклади та заклади загальної лікарняної мережі на рівні області/района/міста

- Позитивні результати мазка на виявлення МБТ у закладах загальнолікарняної мережі мають бути не менше 10% від усіх обстежених пацієнтів із підозрою на туберкульоз

- Тісна співпраця обласного протитуберкульозного диспансеру із закладами пенітенціарної системи та обласними центрами СНІДу

- Не менше 50% виявлених випадків туберкульозу мають бути з позитивним результатом мазка або посіву мокротиння

- Не менше 85% вперше діагностованих хворих повинно бути вилікувано

- Не менше 80% вперше діагностованих хворих, яким призначали повторний курс лікування, повинно бути вилікувано

- Питома вага "перерваного лікування" серед вперше діагностованих хворих на туберкульоз повинна становити менше 10%

- Питома вага "невдачі лікування" серед вперше діагностованих хворих на туберкульоз із чутливістю МБТ до протитуберкульозних препаратів повинна становити не більш 4%, для хворих із медикаментозною резистентністю - 10%

- Усі 100% хворих повинні бути забезпечені протитуберкульозними препаратами

- Створена лабораторна мережа в кожній області

- Проводитись моніторинг медикаментозної чутливості МБТ у кожній області

- Створені комп'ютеризовані туберкульозні реєстри в кожній області

- Налагоджена система навчання та моніторингу в кожній області

Даний протокол розроблявся експертами по туберкульозу в Україні:

Ю.І. Фещенко - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України;

С.О. Черенько - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України;

В.М. Мельник - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.