Про внесення змін до наказу МОЗ від 16.02.2009 N 95

Аналіз характеру, наслідків та критичності відмов (Failure Mode, Effects and Criticality Analysis - FMECA)

Аналіз дерева помилок (Fault Tree Analysis - FTA)

Аналіз експлуатаційної безпеки та критичні контрольні точки (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP)

Аналіз експлуатаційної безпеки та працездатності (Hazard Operability Analysis - HAZOP)

Попередній аналіз експлуатаційної безпеки (Preliminary Hazard Analysis - PHA)

Ранжирування та фільтрація ризиків

Відповідні статистичні методи

Управління ризиком для якості є процесом, що сприяє прийняттю науково обгрунтованих та практичних рішень при його інтеграції в системи якості (див. доповнення II до цього додатку). Як зазначено у вступі, належне застосування управління ризиком для якості не усуває обов'язків промисловців дотримуватись регуляторних вимог. Однак, ефективне управління ризиком для якості може сприяти прийняттю кращих та більш обґрунтованих рішень, що надасть представникам регуляторних органів більшої гарантії щодо здатності компанії вести справи з потенційними ризиками, а також може вплинути на масштаб та рівень безпосереднього контролю з боку регуляторного органа. Крім того, управління ризиком для якості може сприяти кращому використанню ресурсів усіма сторонами.

Навчання як працівників промисловості, так і персоналу регуляторних органів щодо процесів управління ризиком для якості забезпечує краще розуміння процесів прийняття рішень та створює довіру щодо результатів управління ризиком для якості.

Управління ризиком для якості слід інтегрувати в існуючу діяльність та належним чином задокументувати. У доповненні II до цього додатку представлено приклади ситуацій, коли застосування процесу управління ризиком для якості може забезпечити інформацією, котра може бути використаною при різних фармацевтичних роботах. Ці приклади наведені тільки з метою ілюстрації та не можуть розглядатися як остаточний та вичерпний перелік. Ці приклади не призначені для встановлення будь-яких нових обов'язків на додаток до вимог, встановлених чинним законодавством.

Приклади промислової та регуляторної діяльності (див. доповнення II до цього додатку):

Управління якістю

Приклади промислової діяльності та робіт (див. доповнення II до цього додатку):

Розробка

Технічні засоби, обладнання та системи постачання

Управління матеріалами

Виробництво

Лабораторний контроль та випробування стабільності

Пакування та маркування

Приклади регуляторної діяльності (див. доповнення II до цього додатку):

Інспектування та оцінка діяльності

Оскільки регуляторні рішення приймають на регіональній основі, загальне розуміння та застосування принципів управління ризиком для якості може сприяти взаємній довірі та прийняттю більш послідовних рішень представниками різних регуляторних органів на підставі однакової інформації. Таке співробітництво може бути важливим при розробці політики та керівних документів, що вводять практики управління ризиком для якості та сприяють їх впровадженню.

Мета цього доповнення - надати загальний огляд та посилання на деякі основні інструменти, що можуть бути використані при управлінні ризиком для якості в промисловості та регуляторній діяльності. Ці посилання наведені з метою розширення знань та надання більш детальної інформації щодо конкретного інструменту. Цей перелік не є вичерпним. Важливо зазначити, що жодний інструмент або набір інструментів не може бути застосовним до всіх випадків, коли використовують управління ризиком для якості.

I.1 Основні допоміжні методи управління ризиком

Деякими з простих засобів, що широко застосовуються для структурування управління ризиком шляхом упорядкування даних та для сприяння прийняттю рішень, є:

Блок-схеми

Контрольні карти

Маппінг процесу

Діаграми причин та наслідків (що також називають діаграмами Ішикави (Ishikava diagram) або діаграмами "риб'ячий скелет")

I.2 Аналіз характеру наслідків відмов (Failure Mode Effects Analysis - FMEA)

FMEA (див. IEC 60812) призначений для оцінювання характеру потенційних відмов для процесу, а також їх можливих наслідків на результат процесу та/або характеристики продукції. Якщо встановлені види відмов, слід застосовувати зниження ризику з метою усунення, обмеження, зменшення або контролю потенційних відмов. FMEA залежить від розуміння продукції та процесу. FMEA систематично поділяє аналіз складних процесів на стадії, якими можна управляти. Це є потужний інструмент для сумарного розгляду характеру важливих відмов, чинників, що сприяють таким відмовам, та можливих наслідків таких відмов.

Можливі сфери застосування

FMEA можна застосовувати для визначення ступеня важливості ризиків та для перевірки ефективності заходів щодо контролю ризиків.

FMEA можна застосовувати до обладнання та технічних засобів, а також для аналізу виробничої операції та її результату стосовно продукції або процесу. FMEA визначає елементи/операції системи, що роблять її вразливою. Результати FMEA можуть бути використані як основа для планування або подальшого аналізу, або для рекомендацій щодо використання ресурсів.

I.3 Аналіз характеру, наслідків та критичності відмов (Failure Mode, Effects and Criticality Analysis - FMECA)

FMEA може бути розширений, щоб включити дослідження ступеня тяжкості наслідків, відносної ймовірності інцидентів, а також їх здатності до виявлення; таким чином, FMEA стає аналізом характеру, наслідків та критичності відмов (Failure Mode, Effects and Criticality Analysis - FMECA, див. IEC 60812). Для проведення такого аналізу мають бути встановлені специфікації на продукцію та процес. За допомогою FMECA можуть бути встановлені точки, де необхідні додаткові запобіжні заходи, щоб звести ризики до мінімуму.

Можливі сфери застосування

Застосовувати FMECA у фармацевтичній промисловості слід переважно для відмов та ризиків, пов'язаних з виробничими процесами; хоча застосування FMECA цим не обмежується. Результатом FMECA є відносна "шкала" ризику для кожного виду відмови, за допомогою якої проводять ранжирування режимів на підставі відносного ризику.

I.4 Аналіз дерева помилок (Fault Tree Analysis - FTA)

Аналіз дерева помилок (FTA, див. IEC 61025) - це підхід, що припускає невідповідність функціональних характеристик продукції або процесу. За допомогою цього інструменту оцінюють одноразові помилки системи (або частини системи), але можуть бути поєднані множинні чинники відмови шляхом встановлення причинних ланцюжків. Результати представляють у вигляді ілюстрації в формі дерева видів відмов. На кожному рівні дерева комбінації видів відмов можуть бути описані за допомогою логічних операторів ("Та", "Або" тощо). FTA залежить від розуміння експертами процесу щодо встановлення причинних факторів.

Можливі сфери застосування

FTA можна застосовувати для встановлення шляху до основної причини відмови. FTA може бути застосовний для розслідування рекламацій або відхилень, щоб досягти повного розуміння їх основних причин, та щоб гарантувати, що заплановані удосконалення дозволять повністю вирішити проблему та не призведуть до виникнення інших проблем (тобто вирішення однієї проблеми вже є причиною іншої проблеми). Аналіз дерева помилок є ефективним інструментом для оцінки того, як множинні фактори впливають на дану проблему. Результатом FTA є візуальне вираження видів відмов. FTA є корисним як для загального оцінювання ризику, так і для програм моніторингу розробки.

I.5 Аналіз експлуатаційної безпеки та критичні контрольні точки (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP)

HACCP є системним, превентивним та запобіжним інструментом для забезпечення якості, надійності та безпеки продукції (див. Серію технічних звітів ВООЗ - N 908. - 2003, додаток 7 - WHO Technical Report Series N 908, 2003, Annex 7). Це структурований підхід із застосовуванням технічних та наукових принципів для аналізування, оцінювання, попередження та контролю ризику або несприятливих наслідків небезпеки, які є результатом планування, розробки, виробництва та застосування препаратів.

HACCP складається з семи наступних етапів:

1) проведення аналізу безпеки та визначення запобіжних заходів для кожної стадії процесу;

2) визначення критичних контрольних точок;

3) встановлення критичних меж;

4) введення системи перевірки критичних контрольних точок;

5) визначення коригувальних заходів, які мають бути прийняті, якщо при моніторингу встановлено, що критичні контрольні точки є неконтрольованими;

6) введення системи підтвердження, що система HACCP працює ефективно;

7) введення системи зберігання протоколів.

Можливі сфери застосування

HACCP можна застосовувати, щоб визначити ризики, пов'язані із фізичною, хімічною та біологічною небезпекою (у тому числі мікробною контамінацією), та управляти ними. HACCP найбільш корисний, коли розуміння продукції та процесу є достатньо повним для того, щоб забезпечити ідентифікацію критичних контрольних точок. Результатом HACCP є інформація щодо управління ризиком, яка полегшує моніторинг критичних точок не тільки у ході виробничого процесу, але й на інших етапах життєвого циклу.

I.6 Аналіз експлуатаційної безпеки та працездатності (Hazard Operability Analysis - HAZOP)

HAZOP (див. IEC 61882) заснований на теорії, яка припускає, що випадки ризику є наслідком відхилення від запланованих або робочих параметрів. Це є системна техніка "мозкового штурму" для ідентифікації небезпеки з використанням так званих "спрямовуючих слів". "Спрямовуючі слова" (наприклад, "ні", "більше", "інший ніж", "частина..." тощо) застосовують до відповідних параметрів (наприклад, контамінація, температура), щоб допомогти встановити можливі відхилення від звичайних або запланованих параметрів. Часто використовують групу людей зі знаннями та досвідом, що охоплюють розробку процесу або препарату та його застосування.

Можливі сфери застосування

HAZOP може застосовуватись щодо виробничих процесів, у тому числі щодо виробництва сторонніми виробниками, а також щодо постачальників, обладнання та технічних засобів для виробництва діючих речовин та лікарських засобів. Також HAZOP переважно застосовується у фармацевтичній промисловості для оцінки безпеки процесу. Як і у випадку HACCP, результатом аналізу HAZOP є перелік критичних операцій для управління ризиком. Це полегшує регулярний моніторинг критичних точок у ході виробничого процесу.

I.7 Попередній аналіз експлуатаційної безпеки (Preliminary Hazard Analysis - PHA)

PHA є інструментом аналізу, заснованого на використанні попереднього досвіду або знань щодо небезпеки або відмови, з метою визначення інших факторів небезпеки, небезпечних ситуацій та випадків, що можуть бути причиною шкоди, а також з метою оцінювання їх ймовірності стосовно даної діяльності, даних технічних засобів, продукції або системи. Інструмент полягає у: 1) ідентифікації можливостей того, що станеться випадок, пов'язаний з ризиком; 2) якісній оцінці масштабу можливого ушкодження або шкоди для здоров'я, що є наслідком; 3) відносному ранжируванні небезпеки з використанням комбінації тяжкості та ймовірності випадку; а також 4) визначенні можливих коригувальних дій.

Можливі сфери застосування

PHA може бути корисним при аналізі існуючих систем або при визначенні небезпеки, якщо обставини не дозволяють застосовувати більш масштабний спосіб. PHA може бути застосовним до планування продукції, процесу та технічних засобів, а також для оцінювання видів небезпеки для загального виду продукції, потім для класів продукції та, врешті решт, для окремого препарату. PHA найбільш часто застосовується на ранніх етапах розробки проекту, коли мало інформації щодо деталей плану або робочих методик; таким чином, PHA часто є попереднім інструментом для подальших досліджень. Як правило, небезпеку, встановлену при застосуванні PHA, у подальшому оцінюють за допомогою інших інструментів управління ризиком, що зазначені в даному розділі.

I.8 Ранжирування та фільтрація ризиків

Ранжирування та фільтрація ризиків є інструментом для порівняння та ранжирування ризиків. Ранжирування ризиків складних систем, як правило, вимагає оцінки численних різноманітних кількісних та якісних факторів щодо кожного ризику. Інструмент полягає у поділі основної проблеми, пов'язаної з ризиком, на багато компонентів, що необхідно для фіксування факторів, пов'язаних з ризиком. Ці фактори поєднують в одну відносну шкалу ризиків, яку можна застосовувати для ранжирування ризиків. "Фільтри", що являють собою значущі фактори або межі рівнів ризику, можуть бути використані для градації або ранжирування ризику стосовно завдань управління або політики.

Можливі сфери застосування

Ранжирування та фільтрацію ризиків можна застосовувати для визначення пріоритетів щодо інспектування/аудиту виробничих дільниць зі сторони регуляторних органів або самих промисловців. Методи ранжирування ризиків є корисними, зокрема, в ситуаціях, коли ризики та наслідки, якими необхідно управляти, є різноманітним та представляють труднощі для порівняння при застосуванні тільки одного інструмента. Ранжирування ризиків доцільне, якщо для управління необхідно в рамках тієї самої організаційної схеми оцінити як кількісно оцінювані, так і якісно оцінювані ризики.

I.9 Відповідні статистичні методи

Статистичні методи можуть сприяти управлінню ризиком для якості та полегшувати його. Вони забезпечують можливість ефективної оцінки даних, допомагають при визначенні важливості набору(ів) даних, а також сприяють прийняттю більш правильних рішень. Перелік деяких основних статистичних методів, широко застосовуваних у фармацевтичній промисловості, включає:

(I) контрольні карти, наприклад:

- Карти приймального контролю (див. ISO 7966 та ДСТУ ISO 7966)

- Контрольні карти для арифметичного середнього з попереджувальними межами (див. ISO 7873 та ДСТУ ISO 7873)

- Контрольні карти кумулятивних сум (див. ISO 7871 та ДСТУ ISO 7871)

- Контрольні карти Шухарта (див. ISO 8258 та ДСТУ ISO 8258)

- Обважене рухоме середнє значення

(II) планування експериментів (DOE);

(III) гістограми;

(IV) карти Парето;

(V) аналіз можливостей процесу.

Це доповнення призначене для визначення можливого застосування принципів та інструментів управління ризиком для якості промисловцями та представниками регуляторної діяльності. Однак, вибір конкретних інструментів управління ризиком повністю залежить від специфічних фактів та обставин.

Наведені приклади представлені для ілюстрації; вони є тільки рекомендаціями щодо можливого застосування управління ризиком для якості. Дане доповнення не призначене для встановлення будь-яких нових обов'язків на додаток до чинних регуляторних вимог.

II.1 Управління ризиком для якості, як частина інтегрованого управління якістю

Документація

Для огляду чинних версій та дотримання регуляторних вимог.

Для визначення необхідності та/або розробки змісту стандартних робочих методик (SOPs), настанов тощо.

Навчання та освіта

Для визначення відповідності попереднього навчання та/або подальших навчальних сесій на підставі освіти, досвіду та трудових навиків персоналу, а також для періодичної оцінки проведеного навчання (наприклад, його ефективності).

Для визначення знань, досвіду, кваліфікаційних характеристик та фізичних можливостей, що дозволяють персоналу виконувати роботу правильно та не виявляти негативного впливу на якість продукції.

Дефекти якості

З метою забезпечення основи для визначення й оцінки можливого впливу на якість очікуваного дефекту якості, рекламації, тенденції, відхилення, розслідування, результатів, що не відповідають специфікації тощо, а також інформування про них.

Для сприяння інформуванню про ризик та визначення відповідного заходу щодо значних дефектів якості у співпраці з регуляторним уповноваженим органом (наприклад, відкликання).

Аудит/інспектування

Для встановлення частоти та сфери аудитів, як внутрішніх, так і зовнішніх, з урахуванням таких факторів:

Наявність вимог чинного законодавства

Загальний статус відповідності та історія компанії або технічних засобів

Надійність діяльності компанії щодо управління ризиком для якості

Складність дільниці

Складність виробничого процесу

Складність продукції та її терапевтичне значення

Кількість та значимість дефектів якості (наприклад, відкликань)

Результати попередніх аудитів/інспекцій

Значні зміни будівель, обладнання, процесів, ключового персоналу

Досвід виробництва препарату (наприклад, частота виробництва, об'єм та кількість серій)

Результати випробувань в офіційних контрольних лабораторіях

Періодичний огляд

Для вибору, оцінки та інтерпретації даних, що свідчать про тенденцію в рамках огляду якості препарату.

Для інтерпретації даних моніторингу (наприклад, для систематичної оцінки належного проведення ревалідації або змін щодо відбору проб).

Управління змінами/контроль змін

Для управління змінами на підставі знань та інформації, отриманої під час фармацевтичної розробки та виробництва.

Для оцінки впливу змін на відповідність готової продукції.

Для оцінки впливу на якість продукції змін, внесених до технічних засобів, обладнання, матеріалів, виробничого процесу, або технічних переносів.

Для визначення відповідних заходів, що передують внесенню зміни, наприклад, додаткові випробування, (ре)кваліфікація, (ре)валідація або інформування регуляторних органів.

Постійне удосконалення

Для сприяння постійному удосконаленню процесів протягом життєвого циклу препарату.

II.2 Управління ризиком для якості, як частина регуляторної діяльності

Інспектування та систематична оцінка діяльності

Для сприяння розміщенню ресурсів, у тому числі, наприклад, планування інспекцій та їх частоти, інспектування та оцінка ступеня (див. "Аудит" у п. II.1).

Для оцінки значущості, наприклад, дефектів якості, можливих відкликань та даних, отриманих при інспектуванні.

Для визначення необхідності та виду регуляторних заходів за результатами інспекції.

Для оцінки інформації, наданої промисловцями, у тому числі інформації щодо фармацевтичної розробки.

Для оцінки впливу пропонованих варіацій або змін.

Для визначення ризиків, які слід обговорювати з інспекторами та експертами для сприяння кращому розумінню того, як ризик можна контролювати або як він контролюється (наприклад, випуск за параметрами, процесно-аналітична технологія (Process Analytical Technology - PAT)).

II.3 Управління ризиком для якості, як частина розробки

Для планування якості препарату та виробничого процесу, щоб постійно отримувати препарат із функціональними характеристиками, які відповідають його призначенню (див. документ ICH Q8).

Для розширення знань щодо функціональних характеристик препарату залежно від зміни характеристик матеріалів в широкому діапазоні (наприклад, розподіл часток за розміром, вміст вологи, характеристики течії), експлуатаційних характеристик та параметрів процесу.

Для оцінки критичних характеристик вихідної сировини, розчинників, вихідної сировини для активних фармацевтичних інгредієнтів, активних фармацевтичних інгредієнтів, допоміжних речовин або пакувальних матеріалів.

Для встановлення відповідних специфікацій, визначення критичних параметрів процесу та організації виробничого контролю (наприклад, на підставі інформації, отриманої на етапі фармацевтичної розробки при дослідженнях клінічного значення показників якості та можливості контролювати їх у ході процесу).

Для зниження варіабельності показників якості:

зниження дефектів препарату та матеріалів;

зниження дефектів виробництва.

Для оцінки необхідності додаткових досліджень (наприклад, біоеквівалентності, стабільності) при масштабуванні та переносі технології.

Для використання концепції "простору проектних параметрів" (див. документ ICH Q8).

II.4 Управління ризиком для якості щодо технічних засобів, обладнання та систем постачання

Дизайн технічних засобів/обладнання

Для визначення відповідних зон, при проектуванні будівель та технічних засобів, наприклад:

напрямок потоку матеріалів та персоналу;

зведення до мінімуму контамінації;

заходи щодо контролю паразитів;

попередження плутанини;

відкрите обладнання порівняно з закритим;

чисті приміщення порівняно з ізолюючою технологією;

спеціально призначені технічні засоби/обладнання або окремі технічні засоби/обладнання.

Для визначення відповідних матеріалів обладнання, що контактує з препаратом, а також контейнерів (наприклад, вибір марки неіржавіючої сталі, сальників, змащувальних речовин).

Для визначення відповідних систем постачання (наприклад, пара, гази, джерело живлення, стиснуте повітря, система нагріву, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC), вода).

Для визначення відповідного профілактичного обслуговування обладнання, що взаємодіє (наприклад, перелік необхідних запасних частин).

Аспекти гігієни у приміщеннях

Для захисту препарату від небезпеки з боку навколишнього середовища, у тому числі хімічних, мікробіологічних та фізичних факторів небезпеки (наприклад, визначення належного одягу та організація гардеробної, аспекти гігієни).

Для захисту навколишнього середовища (наприклад, персонал, можливість перехресної контамінації) від небезпеки, пов'язаної із препаратом, що виробляється.

Кваліфікація технічних засобів/обладнання/систем постачання

Для визначення сфери та масштабу кваліфікації технічних засобів, будівель та технологічного обладнання, а також лабораторних приладів (у тому числі належних методів калібрування).

Очищення обладнання та контроль навколишнього середовища

Для розподілу зусиль та прийняття рішення з огляду на призначення (наприклад, багатоцільове чи спеціально призначене обладнання, серійне виробництво або безперервний технологічний процес).

Для визначення прийнятних меж для валідації очищення.

Калібрування/профілактичне обслуговування

Для встановлення відповідних графіків калібрування та профілактичного обслуговування.

Комп'ютерні системи та обладнання, контрольоване за допомогою комп'ютерів

Для вибору конфігурації комп'ютерів та програмного забезпечення (наприклад, модульна, структурована, стійка до збоїв система).

Для визначення масштабу валідації:

ідентифікація критичних функціональних параметрів;

вибір вимог та дизайну;

огляд кодів;

масштаб випробувань та методи випробувань;

правильність електронних протоколів та підписів.

II.5 Управління ризиком для якості, як частина управління матеріалами

Систематична оцінка та оцінювання постачальників та виробників за контрактом

Для забезпечення всебічної оцінки постачальників та виробників за контрактом (наприклад, проведення аудиту, угоди з постачальниками щодо якості).

Вихідна сировина

Для оцінки відмінностей та можливих ризиків для якості, пов'язаних з варіабельністю вихідної сировини (наприклад, термін зберігання, схема синтезу).

Використання матеріалів

Для визначення того, чи є прийнятними для використання матеріали, що знаходяться у карантині (наприклад, для подальшої внутрішньої обробки).

Для визначення належного здійснення повторної обробки, переробки, використання поверненої продукції.

Умови зберігання, логістики та дистрибуції

Для оцінки адекватності угод щодо забезпечення відповідних умов зберігання та транспортування (наприклад, температура, вологість, дизайн контейнера).

Для функціонування інфраструктури (наприклад, можливість забезпечувати належні умови відвантаження, тимчасового зберігання, поводження з небезпечними матеріалами та субстанціями, що підлягають контролю, митне очищення).

Для надання інформації щодо забезпечення придатності фармацевтичної продукції (наприклад, ранжирування ризиків для ланцюга постачання).

II.6 Управління ризиком для якості, як частина виробництва

Валідація

Для визначення сфери та масштабу діяльності щодо підтвердження, кваліфікації та валідації (наприклад, аналітичні методи, процеси, обладнання та методи очищення).

Для визначення масштабу подальших дій (наприклад, відбір проб, моніторинг та ревалідація).

Для розмежування критичних та некритичних стадій процесу з метою полегшення планування валідаційних досліджень

Відбір проб/випробування у ході виробництва

Для оцінки частоти та масштабу випробувань в процесі виробництва (наприклад, для обґрунтування зменшення випробувань при умовах доведеного контролю).

Для оцінки та обґрунтування використання процесно-аналітичної технології (Process Analytical Technologies - PAT) разом із випуском за параметрами та випуском у реальному часі.

Планування виробництва

Для встановлення належного плану виробництва (наприклад, окреме виробництво, виробництво кампаніями або порядок паралельних технологічних процесів).

II.7 Управління ризиком для якості, як частина лабораторного контролю та випробувань стабільності

Результати невідповідності специфікаціям

Для встановлення можливих основних причин та коригувальних заходів у ході розслідування результатів, що не відповідають специфікаціям.

Період до проведення повторних випробувань/дата закінчення терміну придатності

Для оцінки правильності зберігання та випробування проміжної продукції, допоміжних речовин та вихідної сировини.

II.8 Управління ризиком для якості, як частина пакування та маркування

Дизайн паковань

Для дизайну вторинного паковання, призначеного для захисту первинного паковання препарату (наприклад, щоб забезпечити автентичність препарату, розбірливий напис на етикетці).

Вибір системи контейнер/закупорювальний елемент

Для визначення критичних характеристик системи контейнер/закупорювальний елемент.

Контроль етикеток

Для планування процедур контролю етикеток з огляду на можливість переплутування етикеток різних препаратів, у тому числі різних версій тієї самої етикетки.

(49) Див. також розділ "Національний вступ".

До настанови внесено такі редакційні зміни та додаткову інформацію:

назву цієї настанови наведено відповідно до вимог ДСТУ 1.5-2003 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів", а позначення - відповідно до вимог стандарту СТ МОЗУ 42-1.0:2005 "Фармацевтична продукція. Система стандартизації. Основні положення";

додатково введені такі структурні елементи настанови, як "Передмова", "Національний вступ", "Сфера застосування", "Нормативні посилання", "Терміни та визначення понять", "Познаки та скорочення", а також національні додатки "Перелік редакційних змін та доповнень" і "Бібліографія", які оформлені згідно з вимогами державних стандартів України: ДСТУ 1.5-2003 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів" та ДСТУ 1.7-2001 "Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів"; ці структурні елементи не позначені номерами, щоб зберегти у цій настанові нумерацію структурних елементів і правил Настанови з GMP ЄС;

усі терміни та визначення понять (крім термінів, наведених в додатка 16) приведено за абеткою у розділі "Терміни та визначення понять"; спочатку за абеткою наведені терміни, що містяться у глосаріях до частини I та деяких додатків Настанови з GMP ЄС, а також деякі терміни з інших документів; при цьому, за необхідністю, у примітках до окремих термінів зазначено додаток, якого стосується цей термін; потім окремо за абеткою наведені терміни, що містяться у глосарії до частини 2 Настанови з GMP ЄС;

у цій настанові по всьому тексту (крім передмови до документа "EU Guidelines to Good Manufacturing Practice Medicinal Products for Human and Veterinary Use" і додатка 16) замінили деякі слова і вирази, наприклад, "країни-учасниці", "ЕС/ЕЕА" ("Європейське Співтовариство/Європейська економічна зона") або "ЕС" ("Європейський Союз" або "Європейське Співтовариство") замінили на "Україна"; "торгова ліцензія" - на "реєстраційне досьє" або "реєстраційне посвідчення" залежно від контексту і т.ін.;

у цій настанові поряд з посиланнями на європейські документи, документи ICH і стандарти EN/ISO наведені посилання на гармонізовані з ними нормативні документи, прийняті в Україні. Наприклад, у настанові замість "Європейська Фармакопея" зазначено "Європейська Фармакопея або Державна Фармакопея України, або інша відповідна фармакопея". Це обумовлено тим, що Державна Фармакопея України гармонізована з Європейською Фармакопеєю, а встановлені в ній додаткові національні вимоги жорсткіші. Під словами "інша відповідна фармакопея" мається на увазі фармакопея держави ЄС або Фармакопея США;

оскільки слово "контейнер" в Настанові з GMP ЄС залежно від контексту має різні значення (первинне паковання, тара, ємність, що контактує з медичним газом, і т.ін.), то при необхідності після слова "контейнер" в дужках давали відповідне пояснення або слово "контейнер" замінювали на інший відповідний термін. Наприклад, в п. 5.32 частини 1 вказано: "...матеріали точно зважені чи відміряні в чисті і належним чином марковані контейнери (тару)"; в п. 9.20-9.22, п. 9.31, п. 11.52 частини 2: "контейнери (паковання)";

при посиланні на який-небудь пункт та/або розділ цієї настанови зазначали номер правила і додатково номер частини або додатку. Наприклад, в п. 4.22 Настанови з GMP ЄС вказано: ("see Chapter 6, item 13"); в цій настанові зазначено: "(див. п. 6.13 частини 1)".

Повний перелік редакційних змін і доповнень з обґрунтуванням, при необхідності, наведено нижче.

Розділ "Терміни і визначення понять":

при визначенні терміна "якість" в виносці додатково наведено визначення цього терміна з документа ICH Q6A;

при визначенні терміну "виробник" замість посилання на статтю 40 Директиви 2001/83/ЕС наведено відповідне положення цієї статті;

додатково зазначено, що термін "активний фармацевтичний інгредієнт" є синонімом терміну "діюча речовина" ("active substance");

у визначенні терміна "радіоактивний лікарський засіб; радіофармацевтичний препарат "("radiopharmaceutical") вилучено посилання на статтю 1(6) Директиви 2001/83/ЕС;

у визначенні терміна "лікарські препарати, одержувані із донорської крові або плазми" ("medicinal product derived from human blood or plasma") замість посилання на Директиву 89/381/ЕС наведено визначення із статті 1(10) Директиви 2001/83/ЕС;

у розділі "Терміни та визначення понять" додатково наведені: визначення терміну "матеріали" ("materials"), що застосовується в частині 1 та додатках до цієї настанови; терміни "лікарські засоби рослинного походження" ("herbal medicinal product"), "рослинні субстанції; рослинна сировина" ("herbal substances") і "рослинні препарати" ("herbal preparations") і їх визначення, наведені в настановах СРМР, ЕМЕА і НМРС; термін "маркери" ("markers") і його визначення, наведене в документі ВООЗ і настановах ЕМЕА і СРМР; терміни "межа, що вимагає вживання заходів" ("action limit"), "попереджувальна межа" ("alertlimit"), "фасування поживних середовищ" ("mediafill"), "ступінь гарантування стерильності; ступінь надійності стерилізації" ("sterility assurance level - SAL") і їх визначення, наведенів документі PIC/S; терміни "простір проектних параметрів" ("design space") і "процесно-аналітична технологія" ("process analytical technology - PAT"), наведені в настанові ICH 8 та використовувані в додатку 20;

у зв'язку з переглядом додатку 7 і введенням нових термінів було виключено термін "рослинна сировина/рослинні ліки" ("crude plant/vegetable drug"), який був наведений в глосарії до Настанови з GMP ЄС;

поряд з терміном "методики" ("procedures") додатково наведено термін-синонім "стандартні робочі методики (СРМ або SOP" ("standard operational procedures - SOP"); цей термін широко застосовується на підприємствах-виробниках лікарських засобів в Україні; крім того, цей термін застосовується і в додатках 13, 14 та 20 Настанови з GMP ЄС;

при визначенні терміна "виробник/імпортер досліджуваного лікарського засобу (manufacturer/importer of investigational medicinal product)" посилання на статтю 13.1 Директиви 2001/20/ЕС замінено посиланням на чинне законодавство. У посиланні зазначено: "У додатку 13 до Настанови з GMP ЄС термін "виробник/імпортер досліджуваного лікарського засобу має таке визначення: "Будь-який власник ліцензії на виробництво/імпорт, зазначений у статті 13.1 Директиви 2001/20/ЕС";

визначення терміна "вторинне паковання" ("outer packaging"), наведене у Додатку 13 до Настанови з GMP ЄС має таке визначення: "паковання, до якого вміщено первинний контейнер". Це визначення було уточнено таким чином: "паковання, до якого вміщено препарат у первинному пакованні".

Частина 1:

оскільки частина 1 Настанови з GMP ЄС не має назви, частині 1 цієї настанови надана назва: "Основні вимоги до належної виробничої практики лікарських засобів";

у розділі 1 термін "торгова ліцензія" замінено на слова "реєстраційне досьє" або "реєстраційне посвідчення" відповідно до контексту;

в п. 1.4(XI) розтлумачено скорочення HVAC - додатково у скобках зазначено: "(нагрівання, вентиляції та кондиціонування повітря)";

у п. 2.3 вилучено посилання на статтю 51 Директиви 2001/83/ЕС щодо службових обов'язків Уповноваженої особи, а наведено посилання на п. 2.4, де ці обов'язки викладені;

у п. 2.4 вилучено посилання на статтю 51 Директиви 2001/83/ЕС, а в посиланні у кінці сторінки зазначено: "В ЄС обов'язки Уповноваженої особи наведено у статті 51 Директиви 2001/83/ЕС";

у п. 2.4(а) "Європейський Союз" замінено на "Україну"; замість: "відповідно до директив та торгової ліцензії" зазначено: "відповідно до чинного законодавства та вимог реєстраційного досьє", а також вилучено посилання (2) на положення нормативно-правових актів ЄС, які не можуть бути застосовні в Україні;

у п. 2.4(b) замість слов "зазначених у параграфі 1(b) статті 51" наведений текст цього параграфу, де зазначено замість "відповідно до торгової ліцензії" "відповідно до вимог реєстраційного досьє";

у п. 2.4(с) замість посилання на статтю 51 наведено відповідний текст зі статті 51(3) Директиви 2001/83/ЕС;

у п. 2.4 замість посилання на статтю 49 Директиви 2001/83/ЕС стосовно кваліфікаційних вимог до Уповноваженої особи наведено посилання на чинне законодавство України;

в п. 4.1 поряд з терміном "методика" наведено його синонім - термін "стандартна робоча методика";

в п. 4.14(b) та п. 4.16(b) розтлумачено поняття "сила дії препарату" - додатково у скобках зазначено: "(активності, концентрації або маси лікарської речовини)";

в п. 4.24 замість посилання на статтю 51 Директиви 2001/83/ЕС щодо вимог до видачі Уповноваженою(ими) особою(ами) дозволу на випуск готової продукції для продажу зазначено: "відповідно до вимог, викладених у п. 2.4 частини 1 цієї настанови"; виключено виноску щодо статті 55 Директиви 2001/82/ЕС, що стосується препаратів для застосування у ветеринарії;

в п. 6.8 замість тексту: "...та принаймні п'ять років після сертифікації відповідно до статті 51 Директиви 2001/83/ЕС" зазначено: "...та принаймні п'ять років після сертифікації Уповноваженою особою у встановленому порядку, зазначеному в п. 2.4(с) частини 1";

в п. 6.15 замість тексту: "...Всі операції щодо проведення випробувань, описаних у торговій ліцензії..." зазначено: "...Всі операції щодо проведення випробувань, описаних у відповідній документації реєстраційного досьє...";

у п. 6.27 щодо тексту: "...стандартизовані ICH умови для тривалого випробування стабільності" додатково зроблено виноску в кінці сторінки, де дано посилання на Настанову 42-3.3:2004 Настанови з якості. Лікарські засоби. Випробування стабільності, яка гармонізована з відповідними настановами ICH;

у підрозділі "Принцип" розділу 7 у примітці замінено слова: "країни-учасниці" замінено на "Україна"; "щодо видачі торгової ліцензії" замінено на "щодо реєстрації лікарських засобів"; "постановами Співтовариства або національним законодавством" замінено на "нормативно-правовими актами України";

у п. 7.2 замість тексту: "...має відповідати торговій ліцензії на відповідну продукцію" зазначено "...має відповідати реєстраційному досьє на відповідну продукцію";

у пунктах 7.4, 7.10 та 7.11 слова "торгова ліцензія" замінено на "реєстраційне досьє";

у підрозділі "Принцип" розділу 8 вилучено посилання на статтю 117 Директиви 2001/83/ЕС, а замість цього включені положення цієї статті: від 117(1)(а) до 117(1)(е) та 117(2);

у підрозділі "Принцип" розділу 9 додатково зазначено, що самоінспекцію слід проводити з метою пропозиції також необхідних запобіжних дій;

у п. 9.3 додатково зазначено, що звіти, зроблені під час самоінспекцій, мають містити за необхідності пропозиції запобіжних дій.

Частина 2:

у розділі "Вступ" частини 2 слова "Ця настанова" були замінені на слова "Настанова з належної виробничої практики активних фармацевтичних інгредієнтів" або частина 2 цієї настанови; крім того, додатково зазначено: "Частина 2 цієї настанови замінює Настанову 42-02-2002 "Лікарські засоби. Належна виробнича практика активних фармацевтичних інгредієнтів", яка була гармонізована з Настановою ICH Q7A та додатком 18 до Настанови з GMP ЄС.N"; в інших розділах та пунктах частини 2 при необхідності також замість слів "ця настанова" зазначено "частина 2 цієї настанови" або замість "розділ..." - "розділ... частини 2", або "п...." - "п.... частини 2";

у тексті п. 1.2 вилучено посилання на Директиву 2003/94/ЕС, це посилання зроблено у виносці;

у п. 1.2 у тексті: "Розділ 19 частини 2 містить правила, які стосуються лише виробництва діючих речовин, що використовуються при виробництві досліджуваних лікарських препаратів. Однак слід зазначити, що у даному випадку хоча є такі рекомендації, законодавство ЄС не вимагає їх дотримання" слово "ЄС" замінено на "Україна", а у виносці у кінці сторінки зазначено, що теж саме стосується законодавства ЄС;

у п. 1.2 останній абзац: "Словник спеціальних термінів у главі 20 частини II слід застосовувати тільки у контексті цієї частини II. Для деяких таких самих термінів вже наведено визначення у частині I Настанови з GMP, отже, їх слід застосовувати тільки у контексті частини I" було замінено на такий текст: "Терміни, вжиті в частині 2 цієї настанови, та визначення позначених ними понять, які наведені в п. 2 розділу "Терміни та визначення понять", слід застосовувати тільки у контексті частини 2 цієї настанови. Для деяких таких самих термінів, що були вжиті в частині 1 цієї настанови та додатках до неї, наведені визначення в п. 1 розділу "Терміни та визначення понять", отже, їх слід застосовувати тільки у контексті частини 1 цієї настанови та додатків";

у пп. 2.41, 2.50, 2.51 додатково поряд з коригувальними діями зазначені запобіжні дії;

у п. 4.31 при посиланні на настанови ВООЗ з якості питної води зроблено виноску, де зазначено: "Див. розділ "Нормативні посилання"", а в цьому розділі наведені посилання на відповідні документи ВООЗ;

у п. 11.21 при посиланні на Настанову ICH Q6B зроблено виноску: "Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізованого з нею нормативного документа"; посилання на зазначену настанову наведено в розділі "Нормативні посилання";

у п. 11.56 при посиланні на документи ICH щодо стабільності додатково зазначена настанова МОЗ України щодо стабільності. У кінці сторінки зроблено виноску: "Рекомендується додатково користуватися відповідними настановами (див. розділ "Нормативні посилання")"; бібліографічне описання зазначених настанов ICH та МОЗ України щодо стабільності наведено в розділі "Нормативні посилання";

при посиланні на Настанову ICH Q5A у п. 18.16 та п. 18.50, а також на Настанову ICH Q5D у п. 18.24 у кінці відповідних сторінок зроблені виноски: "Рекомендується додатково користуватися цією настановою до прийняття в Україні гармонізованого з нею нормативного документа"; посилання на зазначені настанови наведені в розділі "Нормативні посилання".

Додатки:

в додатках були додатково пронумеровані таблиці (з вказівкою номера додатку і номера таблиці в цьому додатку), а примітки до таблиць дані у складі таблиць відповідно до прийнятої практики стандартизації;

при посиланнях в тексті додатків на конкретні правила поряд з номером пункту указували додатково номер додатка, наприклад "див. пункти 28-30 додатка 1".

Додаток 1:

у примітці до розділу "Принцип" додатково поряд зі стандартами EN/ISO зазначені стандарти ДСТУ ISO, які є ідентичними відповідним стандартам ISO. У кінці сторінки зроблено виноску: "Див. розділи "Нормативні посилання" та "Бібліографія", які містять посилання на деякі з зазначених стандартів";

у пунктах 4 і 5 додатково до стандарту EN ISO 14644-1 зазначено стандарт ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004, який уведено в Україні і гармонізовано зі стандартом ISO 14644-1:1999;

до заголовка розділу "Закінчення процесу виробництва стерильної продукції" додатка 1 в кінці сторінки зроблено виноску: "Положення про закупорювання флаконів з ліофілізованою продукцією в ЄС планується ввести в дію з 01 березня 2009 р. з умовою їх впровадження до 01 березня 2010 р.".

Додаток 2: