III. Читання
Читання вголос
Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5 - 9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.
Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1 - 2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).
Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі - 80 - 120 слів за хвилину).
Вимоги до оцінювання
Контрольна перевірка читання вголос у 10 - 11 класах не здійснюється.
Читання мовчки
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6 - 11 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв'язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1 - 2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською мовою навчання для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7 - 12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.
Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:
| Клас | Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) |
| 5-й | 100 - 150 |
| 6-й | 110 - 180 |
| 7-й | 120 - 210 |
| 8-й | 130 - 240 |
| 9-й | 140 -270 |
| 10-й | 150 - 300 |
| 11-й | 160 - 330 |
IV. Оцінювання мовних знань і вмінь
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв'язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов'язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
| Клас | Кількість слів в тексті |
| 5-й | 90 - 100 |
| 6-й | 100 - 110 |
| 7-й | 110 - 120 |
| 8-й | 120 - 140 |
| 9-й | 140 - 160 |
| 10-й | 170 - 180 |
| 11-й | 180 - 190 |
__________
Примітка.
У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3 - 5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:
• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не містить шкільна програма; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.
• повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;
• розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;
• п'ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання по балах:
| Бали | Кількість помилок |
| 1 | 15 - 16 і більше |
| 2 | 13 - 14 |
| 3 | 11 - 12 |
| 4 | 9 - 10 |
| 5 | 7 - 8 |
| 6 | 5 - 6 |
| 7 | 4 |
| 8 | 3 |
| 9 | 1 + 1 (негруба) |
| 10 | 1 |
| 11 | 1 (негруба) |
| 12 | - |
Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У I семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У II семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 . Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15 - 20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5 - 12 класів (лист Міністерства від 18.05.2009 № 1/9-342).
Фронтальні види контрольних робіт:
__________
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль - українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності до адекватного вибору й отримання професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.
Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль - українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.
Фронтальні види контрольних робіт
| Форми контролю | 10 клас | 11 клас | ||
| I семестр | II семестр | I семестр | II семестр | |
| Перевірка мовної теми* | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Письмо: | ||||
| переказ | 1 | 1 | 1 | 1 |
| твір | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Правопис: диктант** | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Аудіювання* | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Читання мовчки* | 1 | - | 1 | - |
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Фізика. Астрономія
Програмне забезпечення
У 2012 - 2013 навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:
7 - 9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7 - 11 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005;
8 - 9 класи з поглибленим вивченням фізики - Програма для 8 - 9 класів з поглибленим вивченням фізики (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К.: Вікторія, 2009).
10 - 11 класи - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10 - 11 класи. Фізика. Астрономія. (Київ, 2010)
Програми факультативів та курсів за вибором - Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. - Харків: Видавнича група "Основа", 2009.
Організація навчання
Навчання фізики та астрономії в 2012 - 2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 "Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 № 132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи" та від 27.08.2010 № 834 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня"). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення фізики в основній і старшій школі:
У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року (по 1 годині на тиждень) або протягом одного семестру (по 2 години на тиждень).
Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об'єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).
У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту, академічного рівня як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об'єктів, відеофрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-ліття своєї діяльності.
Проведення занять в кабінеті фізики
Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах "Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів" (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72 ).
У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні "Паспорт кабінету" і "Акт дозволу на проведення занять у кабінеті".
З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.
Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, фізика вивчатиметься у 7 - 9 класах (7 і 8 класи - 2 години на тиждень. 9 клас - 3 години на тиждень).
Звертаємо увагу, що згідно з постановою зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013/2014 навчальному році. Вивчення фізики за програмою, розробленою до нового державного стандарту розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.
Фізична культура
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році на вивчення предмета "Фізична культура" в інваріантній складовій передбачено:
- у 1 класі - 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 10.06.2011 № 572 );
- у 2 - 4 класах - 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 № 682 );
- у 5 - 7 класах - 2,5 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням двох іноземних мов - 2 год.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 № 66 );
- у 8 - 9 класах - 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 № 66 );
- у 10 - 11 класах - 2 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 р. № 834 );
- у 10 - 11 класах спортивного та військово-спортивного профілів - 5 годин на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 р. № 834 ).
У 2012 - 2013 навчальному році опанування змісту фізичної культури у 1 класі буде здійснюватися за програмою "Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 - 4 класи" (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2011 р.), що розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, та має гриф Міністерства (наказ від 12.09.2011 № 1050 ).
Навчальний матеріал програми розподілений не за видами спорту, а за "школами", до яких увійшли вправи, об'єднані за способами рухової діяльності.
Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, програма дозволяє планувати комплексні уроки, які дають можливість включати в урок різнопланові фізичні вправи, що підвищать зацікавленість та емоційний стан учнів.
Учні 2 - 4 класів навчатимуться за програмою "Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 - 4 класи" (авт. М.Д. Зубалій, В.В. Деревянко, О.М. Лакіза, В.Ф. Шегімага, в-во "Ранок", 2006 р.).
В учнів початкової школи формуються основні життєво-необхідні рухові дії. Тому важливою особливістю змісту навчальної програми з фізичної культури є вивчення рухливих і народних ігор, формування навичок самостійної їх організації і проведення. В міру зростання учнів поступово у змісті навчання акцент має зміщуватися на засвоєння ними основних рухових дій, фізичних вправ підвищеної координаційної складності з базових видів спорту, що входять до навчальної програми. На завершальному етапі початкової освіти засвоєння нового матеріалу має зосереджуватися уже на фрагментах рухової діяльності, цілісних комбінаціях та спортивних іграх за спрощеними правилами.
У зв'язку з тим, що в учнів початкових класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму, учителю необхідно враховувати, що саме в цьому віці найкраще розвиваються такі фізичні якості як швидкість, спритність, гнучкість і помірно - сила та витривалість.
Учні 5 - 11 класів навчатимуться за програмою "Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 - 11 класи" авт. Круцевич Т.Ю. та ін. (надрукована в посібнику "Фізична культура в школі. 5 - 11 класи. Для керівників закладів освіти, класних керівників, методистів та учителів фізичної культури, батьків", за ред. С.М. Дятленка, в-во "Літера. ЛТД", 2011 та розміщена на офіційному сайті Міністерства mon.qov.ua).
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з двох інваріантних або обов'язкових модулів: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка і варіативних модулів.
Змістове наповнення предмета "Фізична культура" навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов'язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля.
При плануванні навчального матеріалу слід враховувати віково-статеві особливості учнів, їх інтереси, матеріально-технічну базу, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення.
У 5 - 6 класах учні мають опанувати 4 - 6 варіативних модулі, у 7 - 8 класах - 3 - 5, у 9 класі - 3 - 4 модулі, у 10 - 11 класах - 2 - 3 варіативних модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин.
Окрім того, для використання в навчальному процесі Міністерством рекомендовані наступні програми:
- "Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1 - 4 класи" (авт. В.І. Майєр, в-во "Ранок", 2006);
- "Плавання" для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 - 4 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова, в-во "Атол", 2006);
- "Плавання" для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 - 9 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова);
- "Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5 - 9 класи" (авт. В.І. Майєр, В.В. Деревянко, надрукована в посібнику "Фізичне виховання учнів з відхиленням у стані здоров'я", в-во "Літера. ЛТД", 2012);
- "Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10 - 11 класи" (авт. В.М. Єрмолова та ін., в-во "Поліграфкнига", 2010).
Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчальної програми є важливою складовою частиною навчально-виховного процесу. При оцінюванні результатів навчальної діяльності вчитель фізичної культури має враховувати рівень особистих досягнень учня.
Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:
1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.
2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
4. Засвоєння теоретико-методичних знань.
При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного варіативного модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
Оцінюючи навчальні нормативи з фізичної підготовленості, вчитель має дотримуватись таких вимог:
1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.
2. Кожній заліковій вправі має передувати спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).
3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після - відновлювальні вправи.
4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.
5. Учитель зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування "бонусних" балів.
У період з 01.09 до 01.10 з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.
Вивчення предмета у 10 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Поділ класів на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інгернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах" від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5 - 9 класах також варто проводити для хлопців та дівчат окремо.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 18.02.2008 № 94 (зі змінами), учні 11 класу, які навчаються за спортивним профілем, складають державну підсумкову атестацію з фізичної культури як іспит з профільного предмета, учні 11 класу, які навчаються за іншими напрямами, можуть складати ДПА з фізичної культури, як іспит за вибором.
У 2011/2012 навчальному році атестація здійснювалася за "Збірником матеріалів для державної підсумкової атестації з фізичної культури. 11 клас" (авт. Тимошенко О.В. та ін.) - Київ: Центр навчально-методичної літератури, 2012.
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності (стаття 22).
Постановою КМУ № 1318 від 08.12.2009 року "Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів" передбачено, що обов'язкові медичні профілактичні огляди учнів навчальних закладів проводяться щороку медичними працівниками у присутності батьків або осіб, які їх замінюють, у лікувально-профілактичних закладах, крім учнів початкових класів, які проходять обов'язковий медичний профілактичний огляд у загальноосвітніх навчальних закладах у встановленому законодавством порядку. Довідку лікувально-профілактичного закладу про результати проведеного обов'язкового медичного профілактичного огляду батьки або особи, які їх замінюють, надають медичному працівникові навчального закладу.
Під час обов'язкових медичних профілактичних оглядів лікарі оглядають учнів та проводять обстеження, роблять висновок про стан їх здоров'я, визначають групу для занять фізичною культурою, дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілактичних щеплень, режиму, харчування та здійснення інших заходів.
Узагальнена інформація про результати обов'язкових медичних профілактичних оглядів та загальний стан здоров'я учнів навчальних закладів щороку доводиться до відома педагогічного персоналу.
Інструкцією про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури , затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674 , передбачено, що медичний працівник навчального закладу на підставі довідки про стан здоров'я, в якій визначається група для занять на уроках фізичної культури, здійснює розподіл всіх учнів на групи для занять фізичною культурою. Груп є три: основна, підготовча та спеціальна.
Заняття з кожною групою мають свої особливості (див. табл.). Їх врахування дозволить підвищити безпечність та ефективність занять та сприятиме покращенню фізичного розвитку школярів.
Правилами безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах , затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 № 521 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за № 651/17946, передбачено, що учні повинні бути присутніми на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять. Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.
Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткових заняття, які проводить учитель фізичної культури. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального семестру (року) до класного журналу заноситься "зараховано".
Учні, які не пройшли медичного обстеження (рекомендованного додаткового обстеження), до навантажень на уроках фізичної культури не допускаються, про що повинні бути поінформовані їхні батьки.
На заняттях з фізичної культури рекомендується здійснювати особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і здібностей.
Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити моторну щільність уроку, та пульсометрію.
Показник моторної (рухової) щільності уроку розраховується за формулою:
сума часу, витр. однією дитиною на виконання різних рухів х 100 %.
МЩУ = __________________________________________________________________
45
Так, наприклад, якщо за 45 хв. уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила 30 хв., то МЩУ становитиме:
30 хв. х 100 % : 45 хв. = 66 %
Показник моторної щільності має становити не менше 60 %.
Одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2 - 3-х учнів різної статі, які обираються об'єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Пульс вимірюють до початку занять, після ввідної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3 - 5 хв. після закінчення уроку.
Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат (по вертикалі) - пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки "60". За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.
до 140 уд./хв. - легке фізичне навантаження;
141 - 160 уд./хв. - середнє фізичне навантаження;
більше 160 уд./хв. - значне фізичне навантаження;
ЧСС - частота серцевих скорочень.
Під час фізичних вправ слід враховувати основні зовнішні ознаки втоми, які слугують сигналом для відсторонення учнів від навантажень. Зовнішніми ознаками можуть бути:
значне почервоніння шкіри;
напружений вираз обличчя;
виразна пітливість у верхній половині тіла;
сильно прискорене, уривчасте дихання через рот;
хитання, нетвердий крок;
скарги на втому, біль у м'язах, серцебиття, задуху, шум у вухах, запаморочення;
розсіяна увага (помилки при виконанні команд, нечітке їх виконання).
У розкладі навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.
Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі за умови, якщо температура повітря не нижче - 8-° C. Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими погодними умовами виносять учителі фізичної культури (наказ МОН України від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за № 651/17946).
Відповідно до вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці в загальноосвітніх навчальних закладах з учнями обов'язково потрібно проводити відповідні інструктажі (вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з безпеки життєдіяльності на заняттях з фізичної культури. Про проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах ("Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів" та на сторінці предмету "Фізична культура" у класному журналі).
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 360 "Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні у 2012 році "Року спорту та здорового способу життя" та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.12.2011 № 1427 Міністерство рекомендує напередодні Дня фізичної культури і спорту (10 вересня 2012 року) провести у 1 - 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів урок "Спорт і фізичне виховання - утвердження здорового способу життя та зміцнення миру".
Варто наголосити, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" в загальноосвітніх навчальних закладах дозволено використовувати навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства.
Також зазначаємо, що з 5 класу з 2013/2014 навчального року вивчення фізичної культури за новою програмою розпочнеться.
Хімія
Програмне забезпечення
У 2012 - 2013 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:
7 - 9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 - 11 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005;
8 - 9 класи з поглибленим вивченням хімії - Програма для 8 - 9 класів з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К.: Вікторія, 2009).
10 - 11 класи - Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10 - 11 класи. - Тернопіль: Мандрівець, 2011.
Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.
Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. - Тернопіль: Мандрівець, 2010;
Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл. Дубковецька Г.М.). - Тернопіль: Мандрівець, 2010;
Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів хімічного та біологічного профілів (частина 2) (авт. Речицький О.Н., Юзбашева Г.С.). - Херсон: Айлант, 2011;
навчальна програма факультативного курсу "Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас" (авт. Коростіль Л.А.);
навчальна програма факультативу "Вода та сучасні методи її очищення" (8, 9 клас) (авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.);
навчальна програма курсу за вибором "Основи експериментальної хімії" (авт. Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором "Хімія для детективів" (авт. Шапошнікова І.М., Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором "Хімія в криміналістиці" (авт. Шапошнікова І.М.);
навчальна програма факультативного курсу "Хімія і здоров'я. 9 клас" (авт. Карагаєва М.В.);
навчальна програма факультативного курсу "Хімія. Основи якісного та кількісного аналізу" (укл. Гриценко В.В.);
програма курсу за вибором "Хімія у військовій справі" (10 - 11 клас) (авт. Шевченко А.М.);
навчальна програма факультативного курсу "Основи хімічної екології" для учнів 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Деленко О.Л., Деленко С.П.);
навчальна програма факультативного курсу "Розвиток інтелектуальних здібностей шляхом розв'язування творчих, логічних хімічних задач" для учнів 9, 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Вараниця В.О., Деленко О.Л. та ін.);
