• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій

Міністерство юстиції України  | Наказ, Інструкція від 15.12.1999 № 74/5 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 15.12.1999
  • Номер: 74/5
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 15.12.1999
  • Номер: 74/5
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 74/5 від 15.12.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 грудня 1999 р.
за N 865/4158
Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції N 62/5 від 04.12.2000 N 2/5 від 09.01.2001 N 28/5 від 04.05.2001 N 9/5 від 20.02.2002 N 91/5 від 21.10.2002 N 10/5 від 11.02.2003 N 42/5 від 08.05.2003 N 43/5 від 20.05.2003 N 50/5 від 29.05.2003 N 115/5 від 22.09.2003 N 137/5 від 11.11.2003 N 139/5 від 17.11.2003 )
На виконання Закону України "Про виконавче провадження"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про проведення виконавчих дій (додається) та ввести її в дію з 1 січня 2000 року.
2. Заступнику Міністра - директору Департаменту державної виконавчої служби Тертичному В.Г. довести зазначену Інструкцію до відома підпорядкованих відділів державної виконавчої служби та забезпечити контроль за її виконанням.
3. Визнати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію про виконавче провадження, затверджену наказом Міністра юстиції СРСР від 15 листопада 1985 року N 22.
Міністр юстиції С.Р.Станік
Затверджено
Наказ Міністерства юстиції
України 15.12.99 N 74/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 грудня 1999 р.
за N 865/4158
Інструкція про проведення виконавчих дій
( У тексті Інструкції слова "арбітражний" та "відділ Державної виконавчої служби" в усіх відмінках замінено словами "господарський" та "відділ державної виконавчої служби" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
1. Загальні положення
1.1. За правилами, викладеними в цій Інструкції, підлягають виконанню:
рішення, ухвали й постанови судів у цивільних справах;
вироки, ухвали й постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;
( Абзац четвертий пункту 1.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;
мирові угоди, затверджені судом;
рішення, ухвали, постанови господарських судів;
виконавчі написи нотаріусів;
( Абзац дев'ятий пункту 1.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 ) ( Абзац десятий пункту 1.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
рішення третейських судів відповідно до законів України;
рішення комісій по трудових спорах;
постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках;
рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;
постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;
рішення інших державних та недержавних органів у випадках, передбачених законом.
1.2. Провадження примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) здійснюється відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.
1.3. Виконавчими документами є:
виконавчі листи, що видаються на підставі: рішень, вироків, ухвал, постанов судів загальної юрисдикції; рішень іноземних судів та арбітражів, якщо вони визнані й допущені для виконання на території України у встановленому законодавством порядку;
ухвали судів у випадках, передбачених законом;
ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових угод;
накази, що видаються на підставі рішень, ухвал, постанов господарських судів;
виконавчі написи нотаріусів;
( Абзац сьомий пункту 1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 ) ( Абзац восьмий пункту 1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
посвідчення, що видаються на підставі рішень комісій по трудових спорах;
постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;
постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;
рішення інших державних та недержавних органів у випадках, передбачених законом.
1.4. У виконавчому документі повинні бути зазначені:
назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали виконавчий документ;
дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
найменування стягувача й боржника, їх адреси, дата й місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб);
резолютивна частина рішення;
дата набрання чинності рішенням;
строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою і скріплений печаткою.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
( Абзац дев'ятий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
1.5. Державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону.
Заходами примусового виконання рішень є:
звернення стягнення на грошові кошти боржника;
звернення стягнення на інші види майна боржника;
звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
відібрання дитини;
інші заходи, передбачені рішенням.
1.6. Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у пункті 1.1 цієї Інструкції рішень є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Державному виконавцю у встановлений ним строк мають бути надані безкоштовно документи або їх копії, потрібні для здійснення його повноважень.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 88 Закону.
1.7. Бланки документів виконавчого провадження та бланки для копій документів виконавчого провадження
1.7.1. Зразки та технічні описи бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження (далі - бланки та бланки для копій) затверджуються Міністерством юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" (зі змінами та доповненнями).
1.7.2. З використанням бланків складаються такі документи виконавчого провадження:
акт опису й арешту майна (додаток 21);
постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додаток 26);
акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29);
квитанційна книжка (додаток 30);
розпорядження (додаток 33).
1.7.3. Копії акта опису й арешту майна (додаток 21-1), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (додаток 26-1), акта вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додаток 29-1) складаються з використанням бланків для копій.
1.7.4. Документи та копії документів виконавчого провадження, передбачені пунктами 1.7.2, 1.7.3 та складені без використання бланків або бланків для копій, вважаються недійсними.
( Інструкцію доповнено пунктом 1.7 згідно з Наказом Мін'юсту N 62/5 від 04.12.2000; в редакції Наказу Мін'юсту N 28/5 від 04.05.2001 )
2. Учасники виконавчого провадження
2.1. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки
2.1.1. Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, їхні представники, експерти, спеціалісти, перекладачі.
Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у разі потреби залучаються поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, представники органів і установ освіти, медичні працівники, а також представники інших органів і установ у порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.
2.1.2. Загальні права і обов'язки державних виконавців у виконавчому провадженні визначені статтею 5 Закону. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією Інструкцією права і обов'язки в точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права.
2.1.3. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням учинити певні дії (передати майно, виселитись з приміщення, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх учинення.
У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
У разі вибуття однієї зі сторін (смерть громадянина, реорганізація юридичної особи тощо) державний виконавець зобов'язаний своєю постановою (додаток 1) здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, визначеним відповідно до чинного законодавства. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником здійснюється на підставі документів, якими правонаступник визначений.
Такими документами є:
рішення суду (господарського суду);
статут;
свідоцтво про право на спадщину;
інші документи у передбачених законодавством випадках.
2.1.4. Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими Законом.
Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення й повернення виконавчого документа.
Сторони можуть подати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами, укласти мирову угоду, яка затверджується судом, оспорювати належність майна і його оцінку.
2.2. Участь у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста
2.2.1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою (додаток 2) експерта або спеціаліста, а при потребі - кількох спеціалістів або експертів.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
2.2.2. Експерт або спеціаліст має право на винагороду за надані ним послуги, розмір якої визначає начальник відповідного відділу державної виконавчої служби за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом (якщо розмір винагороди перевищує 500 грн., то її визначає начальник відділу державної виконавчої служби за погодженням з начальником відповідного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, за розрахунком, поданим експертом або спеціалістом), (але не більше ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року N 710. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних із здійсненням виконавчих дій. Про виплату винагороди державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу державної виконавчої служби (додаток 3).
( Пункт 2.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 від 20.02.2002 )
2.2.3. За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе відповідальність, передбачену законом, про що він має бути попереджений державним виконавцем.
2.3. Участь у виконавчому провадженні перекладача
2.3.1. У разі потреби під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу. Особі, якій потрібні послуги перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення (від 3 до 5 днів). Якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, то його може призначити своєю постановою (додаток 4) державний виконавець.
2.3.2. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, про що державний виконавець виносить постанову (додаток 3) на підставі кошторису, який повинен подати перекладач. Ця постанова затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Винагорода виплачується в розмірі, не більшому, ніж передбачено Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, державної виконавчої служби, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року N 710.
2.3.3. Особа, яка запрошується державним виконавцем до участі у виконавчому провадженні, повинна надати документ, який підтверджує, що вона володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу.
2.3.4. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов'язки перекладача особа несе відповідальність відповідно до закону, про що вона має бути попереджена державним виконавцем.
2.4. Залучення понятих до провадження виконавчих дій
2.4.1. Виконавчі дії можуть провадитися в присутності понятих.
Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; примусовим входженням до житлових будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилученні й передачі майна.
Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.
2.4.2. Понятий має право знати, для участі в провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони здійснюються, а також робити зауваження з приводу вчинення виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час проведення яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює їх права і обов'язки.
2.4.3. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних із виконанням обов'язків понятих. Зазначені витрати належать до витрат на проведення виконавчих дій.
Компенсацію громадянам витрат, пов'язаних із виконанням обов'язків понятих, слід проводити із розрахунку середньоденного заробітку за місцем роботи, а громадянам, які не працюють, - із розрахунку середньоденного заробітку, розрахованого за середньомісячною заробітною платою для даної місцевості.
2.5. Підстави та порядок відводу державного виконавця, експерта, спеціаліста визначаються статтею 17 Закону. Про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста виноситься постанова (додатки 20 та 25).
3. Відкриття виконавчого провадження
3.1. Підстави для відкриття виконавчого провадження
Державний виконавець відкриває виконавче провадження:
за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції, на підставі виконавчого документа;
за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
при надходженні виконавчих документів: із судів щодо справ про стягнення аліментів, про відшкодування збитків, завданих злочином, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника, про стягнення грошових сум з посадових осіб, винних у незаконному звільненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішення суду про поновлення на роботі, про конфіскацію майна, а також про стягнення сум до державного бюджету; із відділів державної виконавчої служби та інших органів (посадових осіб), яким згідно з законом надане право приймати рішення, що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку;
в інших випадках, передбачених законом.
3.2. Місце виконання рішення
3.2.1. Виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного відділу державної виконавчої служби, який розташований:
за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна;
за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи;
за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).
3.2.2. Якщо в процесі виконавчого провадження державному виконавцеві стало відомо, що змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що на території, на яку поширюються функції відділу державної виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого відділу державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт (додаток 5).
Виконавчий документ разом з копією акта не пізніше наступного дня державний виконавець зобов'язаний надіслати до відділу державної виконавчої служби за новим місцем проживання боржника, місцем його роботи чи за місцезнаходженням майна боржника, про що одночасно, в копії супровідного листа, повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ. Супровідний лист про направлення виконавчого документа за належністю підписує начальник відповідного відділу державної виконавчої служби.
3.2.3. Якщо в процесі виконання стало відомо, що майна боржника для задоволення вимог стягувача недостатньо, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого відділу державної виконавчої служби і при цьому зволікання вчинення виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт та звертається до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядковується, з доповідною запискою стосовно порушення перед начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції питання про надання дозволу на проведення виконавчих дій на території, на яку не поширюються функції відділу державної виконавчої служби.
Начальник відділу державної виконавчої служби, після проведення відповідної перевірки, не пізніше наступного дня з часу одержання доповідної записки, звертається з поданням до начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції про надання дозволу на проведення виконавчих дій на території, на яку не поширюються функції відділу державної виконавчої служби. До подання додаються копії документів, що підтверджують потребу провадження таких виконавчих дій.
Начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальниками обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції рішення щодо подання начальника відділу державної виконавчої служби повинно бути прийняте протягом 3 днів з дня його надходження.
При задоволенні подання начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції видають наказ, яким надають відділу державної виконавчої служби право вчиняти виконавчі дії на території району (районів) у межах відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
3.2.4. Для здійснення виконавчих дій на території іншого району (районів) за межами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя начальник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції протягом 3 днів з дня надходження подання начальника районного (міського) відділу державної виконавчої служби звертаються з поданням до Міністра юстиції України про надання права відділу державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції, в межах України. До подання приєднуються копії документів, що підтверджують потребу провадження таких виконавчих дій.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом 3 днів з часу надходження подання вирішує питання про надання відділу державної виконавчої служби права вчиняти виконавчі дії на території району (районів) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на яку не поширюються його функції, та готує проекти наказів, які подаються Міністру юстиції України для затвердження.
Копія наказу про надання права відділу державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії на іншій території доводиться до відома відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського, Севастопольського міських управлінь юстиції, на території яких будуть проводитись такі дії.
3.2.5. Відповідні територіальні відділи державної виконавчої служби сприяють державному виконавцеві, який вчиняє виконавчі дії на їхній території.
3.3. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання
3.3.1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років;
( Абзац третій пункту 3.3.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців;
постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
3.3.2. Строки, зазначені в абзаці першому цього пункту, встановлюються:
для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили;
для виконання постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - з дня винесення відповідної постанови;
для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення.
3.3.3. Щодо інших виконавчих документів строк пред'явлення їх до виконання встановлюється з наступного дня після їх видачі, якщо інше не встановлено законом.
3.3.4. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
3.4. Переривання строку давності пред'явлення виконавчих документів до виконання
3.4.1. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
пред'явленням виконавчого документа до виконання;
частковим виконанням рішення боржником з підтверджувальними документами про часткове виконання рішення;
надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
( Пункт 3.4.1 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
3.4.2. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю його повного або часткового виконання строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
3.5. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
3.5.1. Державний виконавець відмовляє в прийнятті до провадження виконавчих документів, строк пред'явлення для примусового виконання яких минув, про що протягом 3 днів з дня надходження державному виконавцю документів виносить відповідну постанову (додаток 6). Копія постанови надсилається або вручається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
3.5.2. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого листа або іншого судового документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.
Щодо інших виконавчих документів пропущені строки поновленню не підлягають.
3.6. Прийняття виконавчих документів до виконання
3.6.1. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
( Абзац перший пункту 3.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
Виконавчі документи, що не відповідають вимогам згаданої статті Закону, а також ті, що повернулися з підприємств, установ, організацій та ін., де провадилися стягнення з заробітку чи інших доходів боржника, як виконані направляються відділом державної виконавчої служби до суду чи органу (посадовій особі), що видав даний виконавчий документ. У разі помилкового надходження виконавчих документів (не за територіальністю) державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (додаток 6).
3.6.2. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (додаток 7). У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому вказується дата виконання.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
3.6.3. Якщо зволікання у вчиненні виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, то державний виконавець за заявою стягувача або з власної ініціативи, з метою забезпечення виконання рішення щодо майнових стягнень одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно боржника й накладає на нього арешт, про що зазначається в цій постанові.
Якщо в постанові зазначено потребу опису майна, то копія такої постанови вручається боржнику при проведенні опису майна.
3.6.4. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10-денний строк.
3.7. Строки здійснення виконавчого провадження
3.7.1. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
( Пункт 3.7.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
3.7.2. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, то державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа.
3.8. Відмова у відкритті виконавчого провадження
3.8.1. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в разі:
пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
неподання виконавчого документа про виконання рішення, зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції (наприклад, подання судового рішення без виконавчого листа або наказу, у випадках, коли передбачена видача останніх);
помилкового надходження виконавчого документа (не за територіальністю);
якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно в установленому законом порядку допущено до негайного виконання;
( Пункт 3.8.1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
( Пункт 3.8.1 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
( Пункт 3.8.1 доповнено абзцом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яку не пізніше наступного дня надсилає заявникові (додаток 6).
3.8.2. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
( Пункт 3.9 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 ) ( Пункт 3.9.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 ) ( Пункт 3.9.2 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
3.10. Роз'яснення рішень, які підлягають примусовому виконанню
3.10.1. Якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, то державний виконавець має право звернутись до суду (в тому числі господарського суду) або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Суд або інший орган (посадова особа), які видали виконавчий документ, зобов'язані розглянути заяву державного виконавця в 10-денний строк з дня її надходження і, при потребі, дати відповідне роз'яснення рішення, не змінюючи його змісту.
3.10.2. У строки здійснення виконавчих дій не враховується термін, з якого державний виконавець звернувся до суду або іншого органу (посадової особи) про роз'яснення рішення до моменту надходження роз'яснення у відділ державної виконавчої служби.
4. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження
4.1. Добровільне виконання рішень
4.1.1. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
При цьому до отримання відомостей про одержання боржником копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені частиною шостою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження.
( Абзац другий пункту 4.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.
4.1.2. У разі добровільного, повного або часткового виконання рішення боржником державний виконавець складає про це акт, який підписується стягувачем і боржником або підтверджується відповідним документом.
4.1.3. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення повністю або частково, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.
4.1.4. Добровільне виконання рішень не поширюється на виконавчі документи про конфіскацію майна, про стягнення матеріальних збитків з боржників, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, про стягнення періодичних платежів, якщо відоме місце роботи боржника, та в інших, передбачених чинним законодавством, випадках.
4.1.5. Якщо у встановлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника об'єднує виконавчі провадження у зведене виконавче провадження або приєднує виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
( Пункт 4.1 доповнено пунктом 4.1.5 згідно з Наказом Мін'юсту N 43/5 від 20.05.2003 )
4.2. Час провадження виконавчих дій
4.2.1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем в робочі дні не раніше 6-ї години і не пізніше 22-ї години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій.
4.2.2. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе, або в разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника, і лише за погодженням з начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Проведення виконавчих дій у нічний час допускається з дозволу начальника відповідного відділу державної виконавчої служби й лише у випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян.
4.2.3. Для проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні або в нічний час державним виконавцем виноситься постанова, яка письмово затверджується начальником відділу державної виконавчої служби (додаток 3).
4.3. Відкладення провадження виконавчих дій
( Пункт 4.3.1 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.3.2. За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову (додаток 9), про що негайно повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.
4.3.3. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 3-денний строк.
4.4. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення
( Пункт 4.4 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.4.1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.
( Пункт 4.4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.4.2. Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу й порядку виконання має бути прийнято в 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.
( Пункт 4.4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.5. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках:
смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо установлені судом правовідносини допускають правонаступництво;
визнання стягувача або боржника недієздатним;
проходження боржником строкової військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;
оспорювання боржником виконавчого документа в судовому порядку, якщо таке допускається законом. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги;
прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги;
винесення постанови про зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надане таке право;
подання до суду позову про виключення майна з опису. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про порушення провадження за цим позовом. Виконавче провадження з указаної підстави зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з акта опису й арешту;
( Абзац восьмий пункту 4.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
( Абзац дев'ятий пункту 4.5 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
сплати боржником або іншим гарантом у порядку, передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують установлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню до Спеціальних прав запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
унесення касаційного подання прокурора на рішення суду. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про внесення вказаного подання;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, установленому частиною четвертою статті 11 Закону;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом дванадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
виїмки виконавчого документа або виконавчого провадження в порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України;
( Пункт 4.5 доповнено абзацом тринадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
( Пункт 4.5 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.6. Виконавче провадження може бути зупинено в разі:
звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;
( Абзац другий пункту 4.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
прохання боржника, який проходить строкову службу в складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань;
перебування боржника в тривалому службовому відрядженні;
перебування боржника на лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі;
подання скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі;
оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
перебування боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають;
призначення експертизи;
( Пункт 4.6 доповнено абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
надання сторонам терміну для запрошення перекладача.
( Пункт 4.6 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 115/5 від 22.09.2003 )
4.7. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження
4.7.1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження (додаток 10) з підстав, передбачених у пунктах 4.5 та 4.6 Інструкції, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Копія постанови надсилається в 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
4.7.2. Виконавче провадження зупиняється:
у випадках смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво, визнання стягувача або боржника недієздатним - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові;