Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій

У разі виявлення невідповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 19 Закону в процесі здійснення перевірки виконавчого провадження в порядку, установленому статтями 8 - 8-3 Закону, учиняються дії, передбачені абзацом першим цього пункту.

3.7. Строки здійснення виконавчого провадження

3.7.1. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

3.7.2. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, то державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа.

3.8. Відмова у відкритті виконавчого провадження

3.8.1. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в разі:

пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

неподання виконавчого документа, зазначеного в пункті 1.1 цієї Інструкції (наприклад, подання судового рішення без виконавчого листа або наказу, у випадках, коли передбачена видача останніх);

помилкового надходження виконавчого документа (не за територіальністю або підвідомчістю);

якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно в установленому законом порядку допущено до негайного виконання;

якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 Закону;

наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (додаток 6).

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі абзацу 7 цього пункту державний виконавець у відповідній постанові роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог, визначених чинним законодавством.

3.8.2. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

3.10. Роз'яснення рішень, які підлягають примусовому виконанню

3.10.1. У разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець самостійно чи за поданням сторін виконавчого провадження має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути таку заяву у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову в цьому суд постановляє ухвалу.

3.10.2. У строки здійснення виконавчих дій не враховується термін, з якого державний виконавець звернувся до суду або іншого органу (посадової особи) про роз'яснення рішення до моменту надходження роз'яснення у орган державної виконавчої служби.

3.11. Порядок направлення копій постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження визначає стаття 27 Закону.

Порядок видачі документів виконавчого провадження у разі одержання ухвали суду про витребування або вилучення документів виконавчого провадження та в разі проведення виїмки в порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України регулює стаття 49-1 Закону.

4.1. Добровільне виконання рішень

4.1.1. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

При цьому до отримання відомостей про одержання боржником копії постанови для захисту прав стягувача державний виконавець може вжити заходів щодо забезпечення виконання, передбачені частиною шостою статті 24 Закону.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, установленому статтею 24 Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, установлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби в строк, установлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

4.1.2. У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.

4.1.3. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

4.1.4. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог, стягнення штрафу із засудженого строк для добровільного виконання не встановлюється.

4.1.5. Якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

4.2. Час провадження виконавчих дій

4.2.1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем в робочі дні не раніше 6-ї години і не пізніше 22-ї години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій.

4.2.2. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, установлені законодавством, допускається лише в разі, коли зволікання неможливе або в разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника.

Проведення виконавчих дій у нічний час допускається лише в разі, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян.

4.2.3. Для проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні або в нічний час державним виконавцем виноситься постанова, яка затверджується начальником органу державної виконавчої служби (додаток 3).

4.3. Відкладення провадження виконавчих дій

4.3.2. За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони позбавлені можливості використати надані їм Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову (додаток 9), про що негайно повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

4.3.3. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до суду в 3-денний строк.

4.4. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення

4.4.1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

4.4.2. Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу й порядку виконання має бути прийнято в 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.

4.4.3. За іншими рішеннями відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.

4.5. Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках:

смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо установлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

визнання стягувача або боржника недієздатним;

проходження боржником строкової військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. При цьому боржник має надати належним чином завірену копію відповідного рішення суду;

прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги;

зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надане таке право;

подання до суду позову про виключення майна з опису. При цьому боржник має надати письмове повідомлення суду про порушення провадження за цим позовом. Виконавче провадження з указаної підстави зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з акта опису й арешту;

порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, уведеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

сплати боржником або іншим гарантом у порядку, передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують установлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню до Спеціальних прав запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

унесення касаційного подання прокурора на рішення суду. При цьому сторона виконавчого провадження, якій стало відомо про зазначену обставину, або прокурор має надати належним чином завірену копію касаційного подання;

звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, установленому частиною четвертою статті 11 Закону;

виїмки виконавчого документа або виконавчого провадження в порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України;

надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

призначення тимчасової державної допомоги відповідно до частини п'ятої статті 181 Сімейного кодексу України;

унесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

4.6. Виконавче провадження може бути зупинено в разі:

звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

прохання боржника, який проходить строкову службу в складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань;

перебування боржника в тривалому службовому відрядженні;

перебування боржника на лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі;

прийняття скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі;

оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

перебування боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають;

призначення експертизи;

надання сторонам терміну для запрошення перекладача.

4.7. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження

4.7.1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження (додаток 10) з підстав, передбачених у пунктах 4.5 та 4.6 Інструкції, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається в 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

4.7.2. Виконавче провадження зупиняється:

у випадках смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво, визнання стягувача або боржника недієздатним - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові;

у випадках проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо за умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях; прохання боржника, який проходить строкову службу в складі Збройних сил України чи інших передбачених законом військових формувань; перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; сплати боржником або іншим гарантом у порядку, передбаченому законодавством (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди), коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують установлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню до Спеціальних прав запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати; виїмці виконавчого документа або виконавчого провадження в порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України; наданню судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; перебування боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають, призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення перекладача; зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, - до закінчення існування названих обставин;

у випадках прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного рішення посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, уведеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); унесення касаційного подання прокурора на рішення суду; звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною четвертою статті 11 Закону; звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі, - до розгляду питання по суті;

у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

4.7.3. Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.

4.7.4. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, зобов'язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача, про що виноситься постанова (додаток 11). Копія постанови про поновлення виконавчого провадження надсилається сторонам та органу (посадовій особі), який прийняв рішення.

4.7.5. Упродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, установленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна. Цей строк не входить у строки здійснення виконавчого провадження (за винятком випадків, коли судом було скасовано постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження).

4.7.6. Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилаються до підприємства, установи, організації, які здійснюють реалізацію майна боржника.

4.9. Закінчення виконавчого провадження

4.9.1. Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках:

визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;

смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;

передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом;

фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 Закону.

4.9.2. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби. До копії постанови державний виконавець додає виконавчий документ, який повертається органу, що його видав, або стягувачу або передається за належністю. Копію виконавчого листа державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження.

4.9.3. У разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець до копії постанови про закінчення виконавчого провадження додає копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів.

4.9.4. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк.

4.10. Наслідки завершення виконавчого провадження

4.10.1. У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

4.10.2. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

4.10.3. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, указаної у пункті 4.10.2 цієї Інструкції, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

4.11. Повернення виконавчого документа

4.11.1. Виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві:

за письмовою заявою стягувача;

якщо в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;

якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону, а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника;

якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

4.11.2. Про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт (додаток 5).

Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т.ч. чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильність оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронність на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

4.11.3. У разі повернення стягувачу виконавчого документа з підстав, зазначених в абзацах другому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску зі звітом державного виконавця про його використання.

4.11.4. Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову (додаток 14), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

4.11.5. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, установлених пунктом 3.3 цієї Інструкції.

Державний виконавець зобов'язаний роз'яснити стягувачеві наслідки повернення йому виконавчого документа.

4.11.6. Копію виконавчого документа державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження.

4.11.7. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

4.12. Відновлення виконавчого провадження

4.12.1. Якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

4.12.2. За наявності обставин, передбачених частиною сьомою статті 80 Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

4.12.3. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 15), копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

4.13. Оголошення розшуку

4.13.1. Підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини.

4.13.2. У разі відсутності відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, або у зв'язку з утратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (додаток 16).

4.13.3. У разі відсутності відомостей про місцезнаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними в пункті 4.13.2 цієї Інструкції, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

4.13.4. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, податкової адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо).

4.13.5. Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 17).

4.13.6. Розшук громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду або транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за N 541/6829 (із змінами та доповненнями).

4.13.7. Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова до виконання всіма громадянами та посадовими особами. За її невиконання настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону.

4.13.8. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до Закону. У цьому випадку стягувач має право в судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.

4.13.9. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених у пункті 4.13.1 цієї Інструкції, а також постанова державного виконавця про відмову в розшуку майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені у відповідному суді у 10-денний строк.

4.14. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум, черговість задоволення вимог стягувачів та виплата стягувачеві грошових сум визначаються статтями 43, 44 та 44-1 Закону.

З грошової суми (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених вимог стягувача.

4.15. Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій

4.15.1. Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій, є витрати на організацію й проведення виконавчих дій.

До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:

перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника;

оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

поштовий переказ стягувачеві стягнутих аліментних сум;

розшук боржника, його майна або розшук дитини;

оголошення в засобах масової інформації;

інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до статті 47 Закону; придбання службових житлових приміщень; придбання службових приміщень; страхування державних виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом; матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів; підписка або передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю; витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень; ремонт та обслуговування оргтехніки; поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; витрати на установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації; витрати на охорону та охоронну сигналізацію; поліграфічні витрати; витрати на проведення семінарів; витрати на відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання основних засобів та програм; витрати на Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень; поточний та капітальний ремонт приміщень; витрати на привід боржників до органів державної виконавчої служби, у тому числі інші витрати в разі застосування державним виконавцем приводу боржників через органи Міністерства внутрішніх справ України; інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.