Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків

МБн - загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик:

К - капітал банку.

Максимальне значення нормативу Н12 не має перевищувати 200%.

Розраховується за формулою

Мбо - загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик:

ЦК - загальна сума залучених централізованих коштів:

К - капітал банку.

Максимальне значення нормативу (Н13) не має перевищувати 300%.

Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, інших цінних паперів) акціонерних товариств, інших підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (Н14) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку розраховується за формулою

Кін - кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань:

К - капітал банку;

ЦП - цінні папери у портфелі банку на інвестиції:

Ва - вкладення в асоційовані компанії:

Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не має перевищувати 50 відсотків.

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15) розраховується як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку (Вп) до капіталу (К) банку:

Вп - загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К - капітал банку.

За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку.

У разі, якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція.

У разі, якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція.

При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція - зі знаком мінус.

Враховуючи, що план рахунків мультивалютний, потрібно за кожною іноземною валютою підраховувати підсумок за всіма балансовими активами та зобов'язаннями банку I, II, III, IV класів (крім розділів 43, 44, 45) та за позабалансовими активами та зобов'язаннями банку IX класу (тільки групи 920, 921, 929, 935, 936) Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

Загальна величина відкритої валютної позиції (Вп) в цілому по уповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих та всіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку має бути не більше 40%.

З 01.07.98 - не більше 30%;

З 01.10.98 - не більше 20%.

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті у гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

Він - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за кожною вільно конвертованою валютою у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К - капітал банку.

За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.

До вільно конвертованої валюти належать валюти, перелічені в I групі Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більше 20%.

З 01.07.98 - не більше 15%;

З 01.10.98 - не більше 10%.

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті (Вн) до капіталу (К) банку:

Вн - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за кожною неконвертованою валютою у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К - капітал банку.

За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату).

До неконвертованої валюти відносяться валюти, перелічені в II-III групі Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у неконвертованій валюті має бути не більше 10%.

З 01.07.98 - не більше 5%.

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті (Вм) до капіталу (К) банку:

Вм - довга (коротка) відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку по банківським металам у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату);

К - капітал банку.

При проведенні операцій з банківськими металами на валютному ринку України слід керуватися Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та Положенням про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 24.02.98 N 65, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.03.98 за N 162/2602.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більше 10%.

З 01.07.98 - не більше 10%.

При розрахунку нормативів відкритої валютної позиції до розрахунку капіталу приймається сума капіталу, яка зафіксована за балансом за попередній день*.

* Наприклад, для нормативів відкритої валютної позиції за 3 червня капітал розраховується за даними балансу за 1 червня.

Нормативи відкритої валютної позиції розраховуються за формою N 540, що наведена у Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436.

Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно і окремо щодо кожної іноземної валюти.

На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку впливають:

- купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні і строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

- одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на відповідних рахунках;

- купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

- надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду за умови, що банк несе зобов'язання перед засновниками-нерезидентами в іноземній валюті;

- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат);

- інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, в т.ч. і національній, що призводять до зміни структури активів при незмінності пасивів та навпаки).

Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до перелічених операцій.

Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банком України.

Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1-ше число місяця).

Розрахунок економічних нормативів банками (юридичними особами) проводиться на підставі щоденних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, розраховані:

- на конкретно встановлену дату:

- нормативи капіталу банку (Н1) та мінімального розміру статутного капіталу (Н2) - на 01.04 кожного року,

- за щоденними розрахунками:

- нормативи максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування (Н14), відкритої валютної позиції (Н15, Н16, Н17, Н18) - за кожний випадок порушення за щоденним балансом,

- за формулою середньозваженої:

- нормативи платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7).

1. Розрахунок середньозваженої здійснюється за формулою

2. Розрахунок середньолінійного відхилення здійснюється за формулою

Xі - значення економічного нормативу за i-й робочий день,

n - кількість робочих днів у місяці.

3. Перерахування середньозваженої Xd здійснюється за формулою

При розрахунку xd складова A(i) розраховується за такими правилами:

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюють відділи банківського нагляду регіональних управлінь і управління контролю економічних нормативів Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України.

Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних нормативів застосовуються диференційовано згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.03.98 за N 177/2617 (далі - постанова Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38).

* До одноразового порушення належить невиконання протягом одного місяця економічних нормативів, які розраховуються за середньозваженою величиною, або невиконання один раз (нормативів, які розраховуються за кожний випадок порушення).

** До повторного порушення належить невиконання протягом двох місяців економічних нормативів, які розраховуються за середньозваженою величиною, або невиконання 2 рази (нормативів, які розраховуються за кожний випадок порушення).

*** До систематичного порушення належить невиконання протягом трьох місяців загальновстановлених економічних нормативів, які розраховуються за середньозваженою величиною, або невиконання протягом місяця (нормативів, які розраховуються за кожний випадок порушення).

При цьому повторним та систематичним порушенням економічних нормативів вважається таке, яке відбувається або кожного місяця (дня) поспіль, або через певний проміжок часу.

**** Програма капіталізації та рекомендоване обмеження на виплату дивідендів (доходів), викуп акцій (часток) передбачені в пункті 3.1 цієї Інструкції.

Контроль за дотриманням економічних нормативів капіталу банку (Н1) та мінімального розміру статутного капіталу (Н2) здійснюється один раз на рік.

Штрафи за порушення нормативів платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7) розраховуються із розрахунку середньозваженої величини.

Штрафи за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування (Н14), відкритої валютної позиції (Н15, Н16, Н17, Н18) застосовуються за кожний випадок порушення.

Заходи впливу за порушення економічних нормативів застосовуються до комерційних банків регіональними управліннями Національного банку України згідно з постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38 з обов'язковим погодженням з управлінням контролю економічних нормативів Департаменту безвиїзного нагляду.

Національний банк України залишає за собою можливість застосовувати інші заходи впливу згідно з постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38 та у порядку, якого потребує конкретна економічна ситуація.

У разі неузгодження зазначеного питання між Департаментом безвиїзного нагляду та обласними Управліннями Національного банку України остаточне рішення приймається Правлінням Національного банку України.

Приклад розрахунку штрафів за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування (Н14):

Первинні дані:

Фактична сума ризику на одного позичальника - 800000 грн.

Кількість компонентів ризику - 1 (сукупна заборгованість за кредитами та зобов'язаннями щодо одного позичальника).

Річна відсоткова ставка - 35%.

Тривалість дії домовленості - 30 днів.

Капітал на день порушення - 3100 тис.грн.

Розрахунок штрафу:

1. Визначається нормативна сума (НС) допустимого ризику банку щодо одного позичальника

2. Визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику

3. Визначається сума штрафу

Штрафи за порушення максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11), інвестування (Н14) застосовуються за кожний випадок порушення. Якщо порушення цих нормативів здійснюється щодо одного позичальника кілька днів підряд, то штраф стягується за розрахунком більшої суми.

Штраф розраховується, виходячи зі щомісячного прибутку, який відображається на пасивному залишку технічного рахунку 5999 "Результат діяльності" (розраховується як різниця між 6-м та 7-м класами, причому рахунки 6-го класу скориговані на активні залишки за рахунками 6203, 6204, 6209).

Сума нарахованих штрафів не має перевищувати розмір капіталу банку.

У разі збиткової діяльності комерційного банку або переведення його в режим фінансового оздоровлення до нього може не застосовуватись такий захід впливу, як стягнення штрафу в розмірі неправомірно отриманого доходу, а застосовуються інші заходи впливу, передбачені ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38.

Приклади розрахунку штрафних санкцій за порушення нормативів платоспроможності (Н3), достатності капіталу банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7), відкритої валютної позиції (Н15, Н16, Н17, Н18)

1. У разі порушення нормативу платоспроможності:

Визначається відхилення фактичного значення показника від нормативного: 8 - 6 = 2%.

Для визначення суми штрафу відсоток відхилення множиться на суму прибутку банку, який залишається у розпорядженні комерційного банку після сплати усіх обов'язкових платежів до бюджету. Щомісячно цей прибуток розраховується, виходячи з пасивного залишку технічного рахунку 5999 "Результат діяльності".

Якщо прибуток, наприклад, дорівнює 10000 грн., то сума штрафу становить

Штраф за порушення нормативу достатності капіталу банку (Н4) розраховується аналогічно розрахунку за порушення нормативу платоспроможності.

Якщо банком порушено норматив платоспроможності та достатності капіталу, штраф стягується за розрахунком більшої суми.

2. У разі порушення нормативу ліквідності:

Якщо банком порушено одночасно кілька нормативів ліквідності, штраф стягується за розрахунком більшої суми, тобто 1000 грн.

3. У разі порушення нормативів відкритої валютної позиції (Н15), довгої (короткої) валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16), довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті (Н17), довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18), за кожний випадок порушення:

Якщо одним банком порушуються одночасно кілька нормативів відкритої валютної позиції банку, штраф стягується за розрахунком більшої суми, тобто 5000 грн.

При кредитуванні в обсягах, що перевищують встановлений норматив максимального розміру ризику на одного позичальника щодо клієнтів, обслуговування боргу якими забезпечено безумовними зобов'язаннями урядів або першокласних банків країн, що включені до категорії А, Національний банк України дозволяє здійснювати надання кредитів під банківську гарантію за умови, що загальний розмір таких кредитів не перевищуватиме 8-кратного розміру капіталу банку, за наявності:

- копії гарантії банку (засвідченої в нотаріальному порядку, легалізованої та перекладеної на українську мову; переклад засвідчено нотаріально), який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий за показник "АА", підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (IBCA, Standard &Poor's, Moody's);

- копії гарантії Уряду, засвідченої в нотаріальному порядку, легалізованої та перекладеної на українську мову (переклад засвідчено нотаріально), за умови віднесення країни до категорії А;

- документального підтвердження щодо реальної можливості використання гарантії як в Україні, так і в країні, резидентом якої є банк-гарант або Уряд-гарант;

або

- розміщеного в цьому банку цільового зустрічного депозиту (під гарантію або кредит) від організації-гаранта, яка є резидентом однієї з країн категорії А, за умов:

- наявності суми, не меншої за 100%, з урахуванням нарахованих процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою не нижче облікової ставки НБУ;

- відповідності строків надання кредитів строкам залучення депозитів;

- додаткової угоди про погашення кредитів при форс-мажорних обставинах за рахунок депозитів.

Довідково:

Перелік країн, що включені до категорії А:

Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нова Зеландія, Нідерланди, Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція та Японія.

У разі виконання вищезазначених умов такі кредити (гарантії) виключаються при розрахунку нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника.

Контроль за дотриманням вищезазначених умов покладається на відповідні регіональні управління Національного банку України з обов'язковим повідомленням Департаменту безвиїзного нагляду (управління контролю економічних нормативів) Національного банку України протягом трьох днів після отримання від банку вищенаведених документів.

Деякі типи банківських операцій великого ризику можуть не підлягати обмеженням щодо відсотка капіталу або відсотка у загальному обсязі активів. У цьому раз комерційні банки мають право звернутись до Правління Національного банку України з клопотанням про встановлення їм індивідуальних економічних нормативів.

При цьому комерційні банки мають звертатись із клопотанням до Національного банку України про встановлення їм індивідуальних економічних нормативів ще до того, як операція фактично відбуватиметься.

Для отримання дозволу на встановлення індивідуальних економічних нормативів слід надати:

1. Лист із відповідним клопотанням комерційного банку з детальним описом операції та її наслідків.

2. Документи, що підтверджують потребу та економічне обгрунтування операції.

3. Укази Президента, постанови Верховної Ради України та відповідні акти Кабінету Міністрів України або окремих центральних органів виконавчої влади.

4. Висновок та пропозиції регіонального управління Національного банку України.

Пакет зазначених документів подається до Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України, який готує пропозиції на розгляд Правління Національного банку України.

Остаточне рішення про надання дозволу на встановлення індивідуальних економічних нормативів приймає Правління Національного банку України, яке оформлюється окремою постановою Правління. Контроль за виконанням покладається на Департамент безвиїзного нагляду і відповідне регіональне управління Національного банку України.

У разі відмови у встановленні окремим банкам індивідуальних економічних нормативів цей банк сповіщається відповідним листом.

При порушенні комерційним банком встановлених індивідуальних нормативів до нього будуть застосовуватись заходи впливу згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 38.

5.1. Форми звітності комерційних банків поділяються на щоденні та щомісячні.

До щоденних форм звітності, які контролюються Департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

- форма N 1Д-КБ "Баланс комерційного банку";

- форма N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції".

Для розрахунку таких економічних нормативів, як:

- норматив максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8);

- норматив великих кредитних ризиків (Н9);

- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);

- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11),

дані надаються разом із щоденним балансом (форма N 1Д-КБ ) за спеціальним файлом N 42.

До щомісячних форм звітності, які контролюються Департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

- форма N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна);

- форма N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів" (додаток 2);

- форма N 11 "Балансовий звіт комерційного банку" (додаток 3);

- форма N 301 "Звіт про кредитний портфель" (додаток 4);

- форма N 341 "Звіт про залишки за депозитами" (додаток 5);

- форма N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції" (додаток 6).

Інструкції про складання щоденних та щомісячних форм звітності наведені у Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 N 436.

5.2. Застосування штрафів та інших заходів впливу щодо недотримання комерційними банками економічних нормативів банку здійснюється на підставі щоденних та щомісячних форм звітності за кожним показником, розрахованим згідно з методикою, викладеною у п.4.1 цієї Інструкції.

5.3. Усі форми звітності (крім форм N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів", N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції") передаються електронною поштою.

- Щоденна форма N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції" розраховується на підставі даних N 01 файла.

- Щомісячні форми звітності N 301 "Звіт про кредитний портфель", N 341 "Звіт про залишки за депозитами" надаються комерційними банками-юридичними особами відповідним регіональним управлінням Національного банку України до 10 числа місяця, який іде за звітним, а регіональні управління - Департаменту безвиїзного нагляду - до 15 числа місяця, який іде за звітним.

- Щомісячна форма N 11 "Балансовий звіт комерційного банку" надається банками-юридичними особами в обласному розрізі регіональним управлінням Національного банку України у встановлений ними термін, а регіональні управління Національного банку України Департаменту бухгалтерського обліку через Центральну розрахункову палату 10 числа після звітного періоду.

5.4. Щомісячна форма звітності N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів", форма N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції" та форма N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна), підписані керівниками та завірені печаткою, надаються комерційними банками-юридичними особами (у двох примірниках) відповідним регіональним управлінням Національного банку України до 10 числа місяця, який іде за звітним.

5.5. Регіональні управління Національного банку України після перевірки щомісячних звітних даних комерційних банків-юридичних осіб за формою N 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів", формою N 542 "Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції" та формою N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна) завіряють їх підписом відповідальної особи і протягом п'яти робочих днів (не пізніше 15 числа) місяця, який іде за звітним, подають Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України.

5.6. Результати економічного аналізу діяльності кожного комерційного банку та висновки щодо діяльності комерційного банку щомісячно надаються регіональними управліннями Національного банку України Департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України до 15 числа місяця, який іде за звітним.

Висновок щодо діяльності комерційного банку має вміщувати:

- загальну оцінку фінансового стану банку;

- оцінку дотримання банком економічних нормативів;

- відомості про суми нарахованих, стягнутих або нестягнутих штрафів (у разі порушення банком економічних нормативів);

- відомості про наявність на розгляді регіонального управління Національного банку України документів банку на збільшення статутного капіталу;

- аргументовані пропозиції регіонального управління про подальшу діяльність банку (загальний режим роботи, режим фінансового оздоровлення, пропозиції про скасування режиму фінансового оздоровлення, реорганізацію або ліквідацію банку);

- основні відомості про проведені перевірки діяльності банку, а також інформацію про те, чи порушено проти банку або його керівників і акціонерів (учасників) справи правоохоронними органами.

Економічний аналіз діяльності комерційного банку складається з трьох основних частин:

- аналізу балансового звіту;

- аналізу фінансової форми звітності;

- порівняльного аналізу.

Основними завданнями загального аналізу діяльності комерційного банку є:

- визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів;

- дотримання всіх вимог щодо ліквідності;

- підтримання стану адекватності і достатності капіталу.

Аналіз прибутковості, ліквідності і достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління і таким чином визначити здатність банку конкурувати на ринку банківських послуг, а також оцінити вплив макрофінансової політики на діяльність банківської системи.

Аналіз фінансової форми звітності - це процес, який має за мету визначити оцінку поточного і минулого фінансового стану банку і основних результатів його діяльності. При цьому першочерговою метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку.

При аналізі застосовуються квартальні або річні дані про прибутки та збитки, підраховуються середні показники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та визначаються:

- стан надходжень - через прибуток на середні активи та на капітал;

- коефіцієнти приросту ключових показників (позик, депозитів та капіталу) персоналу;

- продуктивність роботи персоналу, що вимірюється через дохід на працівника, та окупності витрат на утримання персоналу;

- середні процентні ставки, отримані та сплачені;

- вартість посередництва.

Цей підхід поєднує дані балансового звіту та звіту про фінансові результати для вироблення ключових індикаторів (коефіцієнтів) діяльності, що не залежать від розміру банку. Вони можуть порівнюватись із даними інших банків та між собою. Оскільки доходи та видатки аналізуються відносно середніх активів та зобов'язань за період звіту про фінансові результати, то можуть порівнюватися періоди часу із різною тривалістю. Звісно, таке порівняння може бути зроблене лише в тому разі, якщо установа не зазнає сезонних змін, як це відбувається з банками, які обслуговують сільськогосподарські підприємства.

Основні показники для аналізу діяльності комерційного банку (таблиця 1) наведені у додатку 7.

Усі рішення та зовнішні обмеження мають вплив на коефіцієнти доходу на активи та доходу на капітал (визначені вище), що є двома найважливішими вимірами здатності банку генерувати власний капітал для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів.

Основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт, в якому активи відображаються ліворуч, а зобов'язання та капітал (пасиви) - праворуч. Активи і пасиви подаються у балансовому звіті у порядку зменшення їх ліквідності.