Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків

На виконання пп.3.4 постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 1997 року за N 469 "Про введення в дію Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", приведеної у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності" щодо внесення змін і доповнень до Інструкції N 10, Правління

1. Затвердити Інструкцію про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків у новій редакції (додається).

2. Департаментам безвиїзного нагляду (Ю.О.Герасименко) та інформатизації (А.С.Савченко) до 01.06.98 внести відповідні зміни до програмного комплексу автоматизованого розрахунку економічних нормативів і довести програмний комплекс до відома регіональних управлінь Національного банку України та комерційних банків.

Комерційним банкам розрахунок економічних нормативів за травень поточного року (за середнім арифметичним) здійснити після отримання програмного комплексу, але не пізніше за строки, визначені в Інструкції.

3. Кримському регіональному, ОПЕРУ, Головному, обласним та по місту Києву і Київській області управлінням Національного банку України не застосовувати до комерційних банків штрафних санкцій та інших заходів впливу за порушення економічних нормативів: максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8); максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10); максимального сукупного розміру кредитів,гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11) за кредитними угодами та кредитними лініями, укладеними та відкритими до 01.01.98 на строк дії зазначених угод, але не пізніше ніж до 01.01.99.

Начальникам регіональних управлінь Національного банку України взяти під особистий контроль перевірку всіх фактів укладення до 01.01.98 зазначених угод, які спричинили порушення перелічених вище економічних нормативів , та повідомити про кожний такий випадок Департамент безвиїзного нагляду не пізніше 01.06.98.

4. Комерційним банкам (у тому числі банкам, статутний капітал яких сформовано за рахунок іноземного капіталу) у термін до 01.07.98 привести у відповідність до п.3.4 Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

Регіональним управлінням Національного банку України до 01.07.98 не застосовувати до комерційних банків штрафних санкцій та інших заходів впливу за порушення економічних нормативів відкритої валютної позиції (нормативу загальної відкритої валютної позиції банку (Н15), нормативу довгої (короткої) відкритої валютної позиції у ВКВ (Н16), нормативу довгої (короткої) відкритої валютної позиції в НКВ (Н17), нормативу довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18).

5. Визнати такими, що втратили чинність:

- Інструкцію Національного банку України N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", затверджену постановою Правління НБУ від 30.12.96 р. за N 343, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 30.12.97 р. за N 469;

- Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 03.01.96 р. за N 1.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Правління Національного банку України О.І.Кірєєва, Департамент безвиїзного нагляду (Ю.О.Герасименко), начальників регіональних управлінь Національного банку України.

7. Постанова набуває чинності через 10 днів після реєстрації її в Міністерстві юстиції України.

1.1. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків вводиться з метою надання комерційним банкам України допомоги щодо забезпечення ними своєї надійності та своєчасного виконання зобов'язань перед їх вкладниками та акціонерами.

1.2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків розроблена на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність", чинних законодавчих актів України та нормативних актів Національного банку України.

1.3. Дія цієї Інструкції поширюється на всі комерційні банки України незалежно від форм власності.

1.4. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків економічні нормативи.

- Нормативи капіталу:

- капітал банку;

- мінімальний розмір статутного капіталу;

- платоспроможність;

- достатність капіталу банку.

- Нормативи ліквідності:

- миттєва ліквідність;

- загальна ліквідність;

- співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку.

- Нормативи ризику:

- максимальний розмір ризику на одного позичальника;

- норматив великих кредитних ризиків;

- максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру;

- максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам;

- максимальний розмір наданих міжбанківських позик;

- максимальний розмір отриманих міжбанківських позик;

- інвестування;

- загальна відкрита валютна позиція банку;

- довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті;

- довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті;

- довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах.

При цьому, при переході на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності економічні нормативи, передбачені ст.51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідають встановленим цією Інструкцією нормативам:

- мінімальний розмір статутного фонду та граничне співвідношення між розміром власних коштів та сумою його активів - нормативи капіталу банку;

- показники ліквідності банку - нормативи ліквідності;

- максимальний розмір ризику на одного позичальника - нормативи ризику.

1.5. Комерційні банки несуть відповідальність за надання установам Національного банку України недостовірної інформації.

Визначення нижченаведених термінів відноситься до змісту Інструкції.

Актив - будь-який об'єкт бухгалтерського обліку, право контролю якого закріплене за банком, який відповідає хоча б одній з таких вимог: 1) дає дохід банківській установі, або 2) може бути обмінений на інший об'єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі. Загальна сума активів - це сума всіх категорій активів мінус сума всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.

Активи високоліквідні - кошти в касі, у Національному банку України та в інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані у готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі - кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Активні операції банків - фінансові операції з розміщення коштів із метою отримання доходу. До активних операцій банку належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Акція - вид цінного папера без встановленого строку обігу, який підтверджує участь її власника у формуванні статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні акціонерним товариством, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду і участь у розподілі майна при його ліквідації. Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані та прості.

Асоційована компанія (підприємство) - це компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20% або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також має місце, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 20%, але виконуються такі умови:

1) інвестор (банк) має представника (представників) у раді директорів або Правлінні компанії;

2) інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії компанії;

3) проводяться суттєві фінансові операції між інвестором (банком) та компанією;

4) інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію.

Балансовий звіт - складова частина пакета фінансової звітності, що характеризує фінансовий стан банку та відображає активи, зобов'язання та капітал банківської установи в грошовій формі станом на певну дату.

Валютна позиція банку - співвідношення (різниця) між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті.

Валютна позиція відкрита - сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція несе додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга - сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної валюти.

Валютна позиція відкрита коротка - сума балансових та позабалансових зобов'язань перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Валютна позиція закрита - сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті.

Вексель - цінний папір, який свідчить про грошове зобов'язання боржника (векселедавця), за яким потрібно сплатити у встановлений строк і в певному порядку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Великий кредит - сукупний розмір кредитів (у т.ч. міжбанківських), з урахуванням векселів та 100% сум позабалансових вимог (гарантій, поручительств), що рахуються у комерційного банку за одним позичальником або групою споріднених позичальників, що перевищує 10% капіталу банку.

Витрати банку - зменшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій банку, крім операцій з розподілу капіталу, які призводять або до 1) скорочення суми активів банківської установи без відповідного скорочення суми її зобов'язань, або до 2) збільшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного збільшення суми її активів.

Гарантія банківська - це порука банку-гаранта перед кредитором іншої особи за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Дебіторська заборгованість банку - це сума стандартних та сумнівних боргів (що належать юридичним та фізичним особам), які виникають в процесі взаємовідносин з банком.

Депозит - зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.

Дивіденд - частка прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належать.

Достатність капіталу - спроможність банку захистити кредиторів та вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Доходи банку - збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які призводять до або: 1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобов'язань, або 2) зменшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного зменшення суми її активів.

Забезпечення кредиту - засіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.

Заборгованість за відсотками - сума нарахованих прострочених відсотків за основним боргом.

Зобов'язання - вимоги до активів банківської установи, що становлять її зобов'язання сплатити фіксовану суму коштів у визначений час в майбутньому. При веденні обліку та складанні звітності до зобов'язань також включаються кредиторська заборгованість за нарахованими процентами та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не включаються доходи, прибуток та внутрішньобанківські розрахунки.

Застава - засіб забезпечення виконання зобов'язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами терміни. Для оформлення застави складається документ, у якому фіксуються: вид зобов'язання (грошовий, майновий, іпотечний та ін.), його величина, терміни та порядок одержання. Заставне зобов'язання видається кредиторові з метою підтвердження його права на отримання належної суми коштів у разі невиконання погоджених умов.

Інвестиційний портфель - до складу цього портфеля входять: 1) усі боргові цінні папери (векселі, облігації, сертифікати та ін.), що знаходяться у власності банківської установи, та 2) акціонерні (пайові) цінні папери, що знаходяться у власності банківської установи, у разі, якщо їй належить менше ніж 20% від загальної суми статутного капіталу суб'єкта господарської діяльності.

Інвестиції до асоційованих осіб - акції інших суб'єктів господарської діяльності, що належать банківській установі, у разі, якщо їй належить 20% та більше від загальної суми статутного фонду (капіталу) цього суб'єкта.

Інсайдер - споріднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична).

Установа вважається спорідненою щодо іншої установи в межах корпоративного об'єднання, якщо:

- філія установи повністю підпорядкована основній установі або контролюється нею;

- основна установа та її філії контролюються третьою стороною - головною установою (засновником корпоративного об'єднання).

Інсайдери поділяються на фізичні та юридичні особи:

а. Фізичні особи:

1) акціонери, учасники банку, які мають частку у статутному фонді банку в 10 і більше відсотків;

2) керівники банку (Голова та члени Ради акціонерів, президент, віце-президенти, Голова Правління, заступники Голови Правління, головний бухгалтер та його заступники, начальники структурних підрозділів);

3) керівники установ - акціонерів (учасників) банку: (директор, головний бухгалтер та їх заступники);

4) контролери:

- особа, яка призначена за дорученням виконувати або контролювати право голосу за часткою у статутному фонді банку в 10 і більше відсотків на загальних зборах установи або її філій;

- особа, яка є працівником центральних та місцевих органів виконавчої влади, яка покликана здійснювати контроль за діяльністю банків;

5) асоційовані особи:

- дружина, чоловік, діти, батьки, брати, сестри керівників банку і установ - акціонерів (учасників) банку;

- особи, які мають з асоційованими особами угоду або домовленість на спільне утримання, розпорядження, купівлю-продаж, використання акцій банку або його установ-акціонерів (учасників) банку;

- керівники, які мають право впливати на діяльність банку, його філій і дочірніх фірм;

6) особи, споріднені в межах некорпоративних установ, а саме: керівники і контролери та асоційовані з ними особи, які:

- займають керівні посади в установах, що пов'язані з банком фінансовими інтересами;

б. Юридичні особи:

1) установи - акціонери (учасники) банку, які мають частку у статутному фонді (капіталі) банку в 10 і більше відсотків;

2) установи-акціонери (учасники) банку в межах корпоративного об'єднання:

- банк повністю контролюється установою-акціонером (учасником);

- установа-акціонер (учасник) контролюється третьою стороною (учасником корпоративного об'єднання);

3) споріднена (асоційована) установа щодо установи - акціонера (учасника) банку (установа, яка має кваліфікований фінансовий інтерес - частку у статутному фонді банку 20%);

4) установа, яка має повний контроль над установою-акціонером (учасником), безпосередньо або за дорученням контролює частку у статутному фонді (капіталі) банку в 50 і більше відсотків;

5) асоційовані особи:

- установа, в якій керівником є дружина (чоловік), діти, батьки, брати і сестри керівників та контролерів банку, а також його установ-засновників;

- особа, яка має угоду або домовленість з асоційованими особами про купівлю-продаж, розпорядження, утримання і використання акцій банку або його установ-засновників;

6) некорпоративні установи, з якими керівники та контролери банку споріднені.

Керівники та контролери банку вважаються спорідненими з іншою установою, зареєстрованою в Україні або за кордоном, якщо вони:

- обіймають керівні посади в такій компанії (в тому числі як результат наданої позики або через фінансовий інтерес банку до цієї установи);

- або його асоційовані особи, як визначено вище, разом утримують частку в статутному фонді (капіталі) банку в 10 і більше відсотків;

- є особами, які мають право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність цієї установи;

7) Головна споріднена установа, тобто, яка має у власності 20 або більше відсотків номінальної вартості акцій, що класифікується як кваліфікований фінансовий інтерес, при відсутності документально підтверджених заперечень.

Капітал - різниця між загальними сумами активів та зобов'язань банку. Капітал банку відображається в 5-му класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388.

При обчисленні нормативів загальна сума капіталу дорівнює сумі капіталів першого та другого рівнів (основного та додаткового капіталів) за мінусом відрахувань з урахуванням перевищення суми основних засобів над розрахунковою сумою капіталу. Загальна сума капіталу, яка береться в розрахунок при обчисленні нормативів, може відрізнятися від загальної суми капіталу, що показана у фінансовій звітності.

Касова готівка - гроші готівкою, що знаходяться у касах, банкоматах та обмінних пунктах банків, філій, безбалансових установ.

Коефіцієнт ліквідності - показник, що характеризує ступінь здатності банку перетворювати свої активи в наявні кошти (готівкові чи безготівкові) для задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за ним.

Кредитний портфель - сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних щодо повернення.

Кредитний портфель не включає в себе відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не використані, гарантії та акредитиви, оперативний лізинг.

Кредиторська заборгованість банку - зобов'язання банку, що є короткостроковими, самостійними зобов'язаннями банківської установи здійснити оплату на користь інших осіб (фізичних та юридичних), які виникають у процесі взаємовідносин із банком.

Кредитоспроможність - наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.

Ліквідність банку - здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесених витрат.

Маржа банківська - різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями. Крім маржі банківської, існують: біржова, страхова, торговельна.

Платоспроможність - здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Понаднормативний капітал - різниця між реальним капіталом, визначеним відповідно до п.3.1 цієї Інструкції, та вищою із сум, що вимагаються за нормативами платоспроможності та достатності капіталу.

Позичальник - це фізична або юридична особа, яка може отримати від банківської установи у тимчасове користування кошти на умовах повернення, платності, строковості.

Повний контроль інсайдера має місце, якщо акціонер, безпосередньо або за дорученням контролює понад 50% акцій з правом голосу установи.

Прибуток банку - перевищення доходів над витратами, в тому числі:

прибуток до оподаткування - різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов'язкових та інших платежів до бюджету;

прибуток після оподаткування - сума прибутку до оподаткування мінус сума обов'язкових та інших платежів до бюджету.

Ризик процентної ставки - ризик скорочення суми чистого процентного доходу внаслідок зміни процентних ставок на ринку.

Ризик банківський - можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Статутний капітал - кошти, що внесені акціонерами (пайовиками, засновниками) банку шляхом придбання його акцій. При обчисленні нормативів до суми статутного капіталу не включається несплачена частка зареєстрованого статутного капіталу та не включається сплачена, але не зареєстрована сума статутного капіталу. Розрізняють: сплачений зареєстрований та несплачений зареєстрований статутний капітал.

Управління активами та пасивами - операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Цінні папери - грошові документи (акції, облігації, векселі, чеки), що свідчать про право володіння та визначають взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Капітал банку (К) відображається в 5-му класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388 та складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

При розрахунку загальної суми капіталу, невідкоригованої на основні засоби (К1), розмір додаткового капіталу не має перевищувати розмір основного капіталу.

До основного капіталу (ОК) враховуються*:

* Тут і далі групи скориговані на контррахунки.

* 5001П = 3530А.

Основний капітал коригується на (мінус):

До додаткового капіталу (ДК) враховуються:

** 5999 - технічний рахунок, який розраховується як різниця між 6-м та 7-м класами, причому рахунки 6-го класу скориговані на активні залишки за рахунками NN 6203, 6204, 6209. Рахунок додається, якщо залишок пасивний (прибуток), чи віднімається, якщо залишок активний (збиток).

До відвернень (В) відносяться:

До основних засобів (ОЗ) відносяться:

(ОЗ - К1) - розмір перевищення ОЗ над К1 ( якщо ОЗ > К1, до розрахунку приймається різниця ОЗ - К1, інакше до розрахунку приймається нуль).

Норматив капіталу встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України до 01.01.97:

- у сумі, еквівалентній 2 млн.ЕКЮ***, на день введення в дію Інструкції;

*** ЕКЮ (ECU - European Currency Unit) - грошова одиниця Європейського Союзу. У разі заміни ЕКЮ на іншу грошову одиницю (ЄВРО) відповідні нормативні еквіваленти, що в цій Інструкції номіновані в ЕКЮ, мають бути перераховані в нову одиницю за офіційним курсом переведення, який визначається уповноваженими органами ЕС. У подальшому при розрахунку економічних нормативів слід використовувати офіційний курс гривні, який встановлюється Національним банком України до нової одиниці.

- у сумі, еквівалентній 3 млн. ЕКЮ, на 1 квітня 1999 року.

Для банків, які були зареєстровані Національним банком України після 01.01.97, а також для новостворюваних банків норматив капіталу банку встановлюється за вищезазначеними розмірами, починаючи після 1-го календарного року з початку діяльності.

На виконання вимог Національного банку України щодо розміру капіталу банку та з метою фактичної капіталізації комерційних банків для тих комерційних банків, які на день введення в дію Інструкції не сформували капітал у розмірі 2 млн.ЕКЮ та 3 млн.ЕКЮ за станом на 01.04.99, встановлюється такий механізм нарощування власної капітальної бази:

1. Сума капіталу за станом на 01.04.98 та на 01.04.99 фіксується та не може бути зменшена за станом на 01.04.99 та 01.04.2000.

2. Кожний вищезазначений банк не пізніше 01.07.98 та 01.07.99 повинен розробити заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку (програма капіталізації) за формою, зазначеною у додатку 1.

3. Заходи впливу до банків, які підпадають під програму капіталізації за порушення економічного нормативу Н1 до 01.04.99 та до 01.04.2000 не застосовуються.

Інформацію про такі заходи банк має надати за підписом Голови Правління, головного бухгалтера та з візою виконавця (вказати контактний телефон) до 05.07.98 у відповідне регіональне управління Національного банку України та до Департаменту безвиїзного нагляду (заповнюються тільки планові дані), а до 05.04.99 - фактичні дані щодо проведення нарощування капіталу відповідно до вимог п.3.1 цієї Інструкції.

У разі неможливості збільшення комерційними банками розміру капіталу до 01.04.99 до встановленого розміру - 2 млн.ЕКЮ та 3 млн.ЕКЮ до 01.04.2000 Національний банк України розглядатиме питання щодо відкликання таких пунктів ліцензії на виконання банківських операцій:

- ведення валютних рахунків клієнтів;

- здійснення неторгових операцій банків;

- встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками;

- робота через кореспондентські рахунки Головного управління Національного банку України або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку;

- здійснення операції за міжнародними торговими розрахунками;

- операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

- відкриття філій на території України та представництв банку за межами України.

Для забезпечення реальної капіталізації банківської системи України встановлюється, що залежно від розміру капітал банків поділяється на 3 категорії.

Умови віднесення банків до категорій капіталу:

До 1-ї категорії належать банки:

- які порушують, починаючи з дня введення в дію Інструкції, нормативи Н1, Н2;

- які порушили протягом кварталу хоча б один із нормативів Н3, Н4 (за середньозваженою);

- які не дотримуються порядку і строків формування загального та спеціального резерву відповідно до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.03.98 N 122.

До 2-ї категорії належать банки:

- які не віднесені до категорії 1;

- які мають від'ємну різницю між сумою доходів (6-й клас Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків) та витрат (7-й клас Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків у поточному кварталі (від'ємне значення технічного рахунку N 5999).

До 3-ї категорії належать усі банки, які не віднесені до категорії 1 і 2.

Про викуп власних акцій або часток комерційні банки зобов'язані повідомляти Департамент безвиїзного нагляду Національний банк України про кожний факт проведення такого викупу протягом 3 днів після прийняття відповідного рішення, а про виплату дивідендів або доходів від володіння частками статутного капіталу - за 30 днів та після 30 днів проведення річних загальних зборів акціонерів (зборів учасників). Такі повідомлення мають бути надані за довільною формою, в якій комерційний банк має показати розподіл свого прибутку, схваленого у встановленому порядку.

Категорія капіталу банку визначається щоквартально.

Відповідно до встановленої категорії капіталу Національний банк України рекомендує такі обмеження:

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 1, не рекомендується у будь-якій формі здійснювати виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) та викупати власні акції (частки учасників у статутному капіталі);

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 2, виплата дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) не повинна перевищувати 50% понаднормативного капіталу;

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 3, виплату дивідендів можна здійснювати в межах понаднормативного капіталу.

При цьому банкам, капітал яких відноситься до категорії 2 та 3, рекомендується здійснювати викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) тільки у тому разі, якщо такий викуп не призведе до порушення банком нормативу капіталу (Н1), нормативів платоспроможності (Н3) і достатності капіталу (Н4).

Нараховані дивіденди за результатами діяльності банку у минулому році (доходи від володіння частками статутного капіталу), які за рішенням загальних зборів акціонерів (зборів учасників) будуть направлені на збільшення розміру статутного капіталу банку, потрібно обліковувати на окремому субрахунку балансового рахунку N 5020 "Загальні резерви".

У разі, якщо додаткова відкрита підписка або розподіл акцій між засновниками (внесків до статутного капіталу) не відбувся, ці кошти повертаються акціонерам (учасникам) у встановленому порядку.

Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір статутного капіталу в сумі, еквівалентній 1 млн.ЕКЮ.

Діючі комерційні банки мають збільшити свій статутний капітал та здійснити перереєстрацію у такий строк:

- у сумі, еквівалентній 1 млн.ЕКЮ, до 1 січня 1998 року.

Мінімальний розмір статутного капіталу новоствореного банку за участю іноземного капіталу у разі, якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50%, має бути не менше суми, еквівалентній 5 млн.ЕКЮ на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить 50% і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу за участю іноземного капіталу має бути не менше суми, еквівалентної 10 млн.ЕКЮ на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Починаючи з 1 січня 1998 року, у раз, якщо розмір внесеного статутного капіталу комерційного банку за станом на 31 березня кожного року становитиме суму, еквівалентну менше ніж 1 млн.ЕКЮ за офіційним курсом національної грошової одиниці України, Національний банк України скасовує дозвіл на створення комерційного банку та відкликає всі ліцензії на виконання банківських операцій.

Норматив платоспроможності банку (Н3) - співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Співвідношення капіталу банку (К) і активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

При визначенні платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків.

Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижче ніж 8%.

Активи комерційного банку поділяються на 5 груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.