До технічної документації (виконавчих креслень) повинні негайно заноситися відомості про будь-яку зміну траси кабелів і кожне застосування муфт за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства. У разі неможливості поновити документи, яких бракує, повинен бути складений акт із зазначенням тих даних, які можна поновити.
2.7.9.3. На кожну ділянку контактної мережі в електрогосподарстві повинна бути така технічна документація:
схема електропостачання ділянки;
схема підвішування контактних проводів із зазначенням розташування кріплень ізоляторів, спеціальних частин, компенсаторів, анкерування виводів кабелів та ін.;
плани розміщення опор з прив'язуванням до підземних споруд;
робочі креслення пристроїв контактної мережі;
сертифікати (технічні умови, технічні паспорти) встановлених виробів;
графіки ремонту і регулювання;
акти приймання ділянок в експлуатацію;
журнал ремонтів і регулювання контактної мережі;
акти перевірки і випробування захисних засобів.
Будь-які зміни у пристроях контактної мережі повинні негайно вноситися в технічну документацію за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства.
2.7.9.4. На кожний заземлювальний пристрій, що перебуває в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірок. Будь-які зміни в пристроях заземлення повинні бути негайно відображені в технічній документації за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства.
2.7.9.5. В електрогосподарстві і на виробничих ділянках мають бути експлуатаційні та посадові інструкції, плани і графіки проведення технічного обслуговування і ремонтів, відомості про зміни в схемах, приєднаннях.
2.7.9.6. Всі зміни в електроустановках системи електропостачання трамвая і тролейбуса, що вносяться в процесі експлуатації, ремонту і реконструкції, повинні бути відображені на схемах і кресленнях негайно за підписом особи, відповідальної за технічну документацію електрогосподарства, із зазначенням підстав і дати внесення змін.
2.8. Споруди і устаткування сигналізації та зв'язку
2.8.1. Загальні вимоги до колійних (дорожніх) сигналізацій
2.8.1.1. Колійна (дорожня) сигналізація призначена для регулювання руху транспорту і пішоходів та забезпечує регулярність і безпеку пасажирських перевезень. Встановлення транспортних світлофорів для регулювання руху, дорожніх знаків відповідно до ДСТУ 2586-94 здійснюється тільки за проектами організації руху, узгодженими з Державтоінспекцією.
2.8.1.2. До колійної (дорожньої) сигналізації належать світлофори автоматичного і ручного керування, колійні знаки та покажчики.
2.8.1.3. Світлосигнальні пристрої, знаки і покажчики поділяються на:
односекційні світлофори з жовтим блимаючим сигналом;
двосекційні світлофори з червоним і зеленим сигналами (використовуються тільки у сигналізаціях, призначених для водіїв трамвая);
трисекційні світлофори з червоним, зеленим і жовтим сигналами і світлофори з додатковими секціями;
світлофори особливої форми з сигналом біло-місячного кольору;
колійні знаки і покажчики з літерним та цифровим або змішаним змістом.
2.8.1.4. Сигнальні пристрої встановлюють на опорах, будинках, спеціальних колонках, тросових поперечках контактної мережі, павільйонах зупинок. Кріплення сигнальних пристроїв не повинно порушувати механічної міцності і електричної ізоляції несучих конструкцій і споруд.
2.8.1.5. Висота встановлення сигнальних пристроїв, знаків і покажчиків, розміщених на опорах, будинках і колонках, повинна бути не менше 2,5 м від поверхні землі в місці встановлення. Їх розташування не повинно заважати рухові транспорту і пішоходів.
2.8.1.6. Для негативного полюса світлосигнальних пристроїв, що живляться постійним струмом від контактної мережі трамвая, в підземній частині повинні застосовуватись кабелі з мідною жилою з площею перетину не менше 25 кв.мм, які надійно приєднуються до рейки. Забороняється використовувати як негативний полюс заземлення конструкції.
2.8.1.7. Електрообладнання колійної сигналізації повинно мати подвійну ізоляцію стосовно заземлених частин, а металеві шафи, корпуси, кожухи і пульти сигналізації, встановлені на висоті менше 2,5 м від землі, повинні бути заземлені.
2.8.1.8. Встановлення і монтаж електричних сигнальних пристроїв повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок і Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.
2.8.1.9. За умови тривалої перерви дії автоматичного блокування руху трамвайних поїздів рух повинен провадитися за принципом прямої видимості згідно з вказівками диспетчера руху.
2.8.1.10. Кожна блок-ділянка і кожний світлофор повинні мати номер. Номери не повинні повторюватися.
2.8.1.11. У разі встановлення на одному вузлі кількох світлофорів повинно забезпечуватися автоматичне блокування руху трамваїв за протилежними напрямками.
2.8.1.12. На перетині трамвайної лінії залізничними коліями на одному рівні переїзна сигналізація повинна бути обладнана і обслуговуватись відповідно до інструкції, погодженої відповідним підприємством залізничного транспорту.
2.8.1.13. До управління світлофорами можуть бути допущені тільки робітники, що пройшли спеціальний інструктаж.
2.8.2. Утримання і технічне обслуговування пристроїв світлофорної сигналізації
2.8.2.1. Обладнання сигналізації та автоматики обслуговується і ремонтується згідно з графіком та інструкцією, затвердженими керівником підприємства міського електричного транспорту.
2.8.2.2. Забороняється проводити будь-які роботи на обладнанні сигналізації особам, не причетним до його експлуатації, без погодження з відповідною службою.
2.8.2.3. Будь-яка несправність пристроїв автоматики повинна негайно усуватися.
2.8.2.4. Пристрої автоматики і телемеханіки для руху поїздів (АТРП) на лінії швидкісного трамвая, тобто релейні шафи, релейні приміщення і т.ін., повинні бути замкнені. Апарати та інші електротехнічні та електронні пристрої замикаються і опломбовуються. Доступ до цих пристроїв дозволяється тільки уповноваженим на це робітникам з обов'язковим попереднім записом в журналі догляду пристроїв АТРП і зв'язку. За цілість пломб несуть відповідальність чергові робітники, що користуються цими пристроями.
2.8.2.5. Виконання робіт з реконструкції і ремонту пристроїв АТРП, що викликають порушення графіка руху поїздів, повинно бути узгоджено з диспетчером руху швидкісного трамвая із попереднім записом у журналі догляду пристроїв АТРП і зв'язку.
2.8.2.6. Перевірка видимості сигналів світлофорів повинна проводитися з головної кабіни трамвайного поїзда відповідальним робітником служби сигналізації і зв'язку спільно з водієм-інструктором щомісяця. Після робіт, пов'язаних із зміною місцезнаходження світлофорних установок, така перевірка здійснюється відповідальним робітником служби АТРП швидкісного трамвая спільно із заступником начальника депо. Комісією у такому складі щоквартально повинні перевірятися всі світлофори.
2.8.2.7. Освітлення сигнальних приладів, в тому числі і стрілочних покажчиків, повинно забезпечувати чітку видимість показань сигналів з трамвайного поїзда.
2.8.2.8. У службі АТРП швидкісного трамвая повинен зберігатися комплект виконавчих креслень пристроїв АТРП і зв'язку із зазначенням підстави змін за підписом особи, відповідальної за технічну документацію.
2.8.2.9. Робітники, що експлуатують пристрої АТРП і зв'язку, можуть бути допущені до роботи тільки після відповідного навчання і складання іспитів.
2.8.3. Загальні вимоги до зв'язку
2.8.3.1. Підприємства міського електротранспорту обладнуються зв'язком загального користування та відомчим зв'язком, який використовується як адміністративно-службовий, диспетчерський та технологічний.
2.8.3.2. Адміністративно-службовий зв'язок призначений для обміну службовою інформацією про виробничу діяльність підприємства (організації) і забезпечує телефонний зв'язок між абонентами всього підприємства (організації) або між абонентами його підрозділів (депо, вагоноремонтних майстерень тощо). Для адміністративно-службового зв'язку застосовуються автоматичні або ручні телефонні станції відомчого чи міського типу.
2.8.3.3. Диспетчерський зв'язок є оперативно-технічним засобом, призначеним для передачі службової інформації з питань виробництва, організації руху, виклику аварійних засобів, а також для передачі оперативних вказівок і розпоряджень. Диспетчерський зв'язок забезпечує прямий безпосередній телефонний зв'язок оперативного керівника (диспетчера, оператора та ін.) зі своїми прямими абонентами всього підприємства або його підрозділів. Для оперативного диспетчерського зв'язку використовуються комутатори, обладнані симплексним або дуплексним підсиленням.
2.8.3.4. Технологічний зв'язок передбачає використання каналів прямого зв'язку:
для дистанційного управління тяговими підстанціями системи електропостачання;
для приладів документального (телетайпного) зв'язку з експлуатаційними і виробничими підрозділами;
для пристроїв передачі інформації автоматизованої системи управління.
2.8.3.5. Каналами виробничого і технологічного зв'язку можуть бути канали власної телефонної мережі підприємства або абоновані у міської (відомчої) телефонної мережі. Комутовані лінії телефонної мережі можуть використовуватися для інформаційних пристроїв (персональних ЕОМ, факсів тощо.)
2.8.4. Виробничий телефонний радіозв'язок
2.8.4.1. Усі кінцеві станції повинні бути обладнані телефонним зв'язком із центральним диспетчером району або міста залежно від прийнятої системи управління рухом за двома каналами зв'язку - загальноміським або адміністративно-службовим та оперативно-диспетчерським. Якщо є тільки один канал телефонного зв'язку, як резервний може використовуватися радіозв'язок.
На кожному апараті зв'язку повинна бути вказана назва виду зв'язку.
2.8.4.2. Проміжні пункти регулювання руху трамвая і тролейбуса повинні мати виробничий зв'язок з диспетчером і між собою.
2.8.4.3. Постійні ревізорські пости повинні мати телефонний зв'язок з диспетчером на каналі оперативно-диспетчерського зв'язку зі світловим або звуковим пристроєм виклику від місця розташування поста.
2.8.4.4. На всіх маршрутах трамвая і тролейбуса через кожні 2-2,5 км повинна бути забезпечена можливість зв'язку водіїв з диспетчером.
2.8.4.5. Підрозділи швидкої технічної допомоги, електропостачання, рухомого складу, колії та руху повинні мати телефонний зв'язок з диспетчерами по каналах оперативно-диспетчерського загальноміського або адміністративно-службового зв'язку.
2.8.4.6. Транспортні засоби швидкої технічної допомоги, технологічного та експлуатаційного призначення повинні бути обладнані радіостанціями для оперативного зв'язку з диспетчерами. У разі необхідності окремі транспортні засоби можуть бути обладнані спеціальними радіостанціями, що дозволяють зв'язатися з абонентами міської телефонної мережі.
2.8.4.7. Використання каналів виробничого телефонного і радіозв'язку не за призначенням забороняється.
2.8.5. Утримання та технічне обслуговування телефонного зв'язку і радіозв'язку
2.8.5.1. Технічне обслуговування і ремонт засобів зв'язку повинні проводитися відповідно до графіка та інструкції, затверджених керівником підприємства міського електротранспорту.
2.8.5.2. Експлуатація радіостанцій і радіообмін повинні здійснюватися відповідно до чинної інструкції з експлуатації радіостанцій оперативно-диспетчерського зв'язку.
2.9. Обладнання автоматизованого контролю і управління на міському електротранспорті
2.9.1. Обладнання автоматизованого контролю і управління використовується для отримання інформації про просторове і часове розташування рухомих одиниць на маршрутах, фактичний час проходження рухомими одиницями контрольних пунктів, двостороннього зв'язку з водіями. Комплект пристроїв автоматизованого контролю і управління, а також засобів обчислювальної техніки складають автоматизовану систему диспетчерського управління електротранспортом АСДУ-Е.
2.9.2. Обладнання автоматизованого контролю і управління поділяється на:
приймально-передавальні пристрої, розташовані на рухомих одиницях;
приймально-передавальні пристрої, розміщені на маршрутах;
пристрої приймання, обробки і передачі інформації, розташовані в спеціальних приміщеннях, в тому числі засоби обчислювальної техніки і відображення;
канали зв'язку.
2.9.3. АСДУ-Е повинна забезпечувати:
визначення регулярності руху на контрольних пунктах за часом і маршрутами;
визначення фактично відпрацьованого часу рухомих одиниць, облікових даних маршрутів;
визначення пасажирських потоків і облікових даних пасажироперевезень;
поточний та підсумковий аналіз кількісних та якісних показників процесу перевезення пасажирів з прийняттям оптимальних рішень;
передавання управлінських розпоряджень водіям, отримання додаткової інформації від водіїв.
Деякі завдання контролю і управління можуть вирішуватися на базі комплексів технічних засобів з наступним їх об'єднанням в АСДУ-Е.
2.9.4. Технічне обслуговування і ремонт засобів автоматизованого контролю і управління здійснює спеціальний структурний підрозділ підприємства міського електротранспорту.
2.9.5. Необхідно передбачати спільну роботу АСДУ-Е з аналогічними системами автобусного транспорту і автоматизованою системою управління дорожнім рухом міста.
2.9.6. Технічні вимоги до засобів контролю і управління, засобів обчислювальної техніки і каналів зв'язку повинні бути єдиними для всіх транспортних підприємств України.
3. Рухомий склад
3.1. Види та призначення рухомого складу
3.1.1. Рухомий склад міськелектротранспорту поділяється на пасажирський та спеціальний. Пасажирський рухомий склад призначений для перевезення пасажирів, спеціальний - для виконання вантажних перевезень, механізації робіт, контролю різних параметрів, навчання персоналу та ін.
3.1.2. Рухомий склад міськелектротранспорту повинен виготовлятися відповідно до вимог Закону України "Про транспорт" за затвердженою технічною документацією.
3.2. Реєстрація та облік транспортних засобів
3.2.1. Трамвайні вагони та тролейбуси підлягають реєстрації та обліку в порядку, що встановлюється Держжитлокомунгоспом України.
3.2.2. Трамвайні вагони та тролейбуси повинні бути зареєстровані не пізніше 5 діб після їх придбання, отримання або виникнення інших обставин, які потребують змін у реєстраційних документах.
3.3. Допуск рухомого складу до участі у дорожньому русі
3.3.1. Основні вимоги до виробництва рухомого складу
3.3.1.1. Рівень технічної оснащеності та організації виробництва підприємств-виготівників має забезпечувати:
розроблення та виготовлення рухомого складу міськелектротранспорту відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та технічної документації;
випуск запасних частин та комплектуючих виробів у необхідних обсягах відповідно до потреб експлуатаційних підприємств;
проведення планової модернізації раніше виготовленого рухомого складу;
сервісне обслуговування, облік та аналіз показників експлуатаційної надійності продукції, що випускається;
забезпечення експлуатаційних організацій комплектами чинної технічної документації;
вхідний контроль купованих виробів;
проведення пусконалагоджувальних та кваліфікаційних випробувань.
3.3.1.2. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів діяльності, а також окремі підприємці, які виготовляють транспортні засоби, їх складові частини та комплектуючі елементи, повинні мати ліцензії, оформлені відповідно до чинного законодавства.
3.3.2. Ввезення на територію України рухомого складу міськелектротранспорту та його складових частин
3.3.2.1. Ввезення транспортних засобів на територію України повинно здійснюватися відповідно до статті 37 Закону України "Про дорожній рух".
3.3.2.2. Рухомий склад, його складові частини та комплектуючі вироби, які ввозяться на територію України повинні супроводжуватися сертифікатом, який підтверджує їх відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні. Порядок сертифікації рухомого складу, його складових частин та комплектуючих виробів встановлює орган із сертифікації відповідно до Переліку ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом Держстандарту і Держмиткому України від 10.05.94 N 107/126 (Держреєстр N 103/312 від 19.05.94) і Переліку проведення робіт з сертифікації продукції іноземних виробництв за схемами з обстеженням, атестацією та сертифікацією систем якості, затвердженого наказом Держстандарту України від 02.08.96 N 329 (Державний реєстр N 458/1483 від 16.08.96).
3.3.3. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу міськелектротранспорту
3.3.3.1. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу, тобто зміна основних параметрів конструкції трамвайних вагонів та тролейбусів, які перебувають в експлуатації, шляхом переобладнання кабіни, кузова або їх деталей, установлення обладнання та номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
3.3.3.2. Не дозволяється без погодження з підприємствами-виготівниками рухомого складу переобладнання, що веде до зміни повної маси та її розподілу по осях, розташування центру ваги, типу двигуна, його ваги та потужності, колісної бази та колісної формули, гальмівних систем, рульового управління та трансмісії.
3.3.3.3. Переоснащення (переобладнання), виконане відповідно до п.3.3.3.1, яке призвело до зміни основних техніко-експлуатаційних показників рухомого складу, повинно відображатися в його реєстраційних документах.
3.3.4. Основні вимоги до технічного стану рухомого складу, який перебуває в експлуатації
3.3.4.1. Технічний стан трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають в експлуатації, у частині, яка стосується безпеки пасажирів, безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, повинен відповідати правилам, нормативам і стандартам України, затверджених у встановленому порядку.
3.3.4.2. Обов'язки забезпечення належного технічного стану рухомого складу покладаються на керівників підприємств міського електротранспорту та керівників підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію трамвайних вагонів і тролейбусів.
3.3.5. Інформаційне забезпечення рухомого складу
3.3.5.1. Інформаційне забезпечення рухомого складу здійснюється з метою ознайомлення пасажирів з порядком та умовами перевезень.
Інформаційне забезпечення рухомого складу поділяється на звукове та візуальне.
3.3.5.2. Звукову інформацію передає водій рухомого складу або автоінформатор, повідомляючи про назви пунктів зупинок, порядок оплати проїзду, можливі пересадки і таке інше.
Інформація повинна передаватися українською мовою. Дозволяється дублювання інформації іншими мовами, прийнятними для населення.
3.3.5.3. Візуальна інформація міститься на покажчиках, схемах маршрутів та інформаційних табличках.
Покажчики маршрутів рухомого складу повинні інформувати про номери маршрутів, назви початкових, кінцевих та основних проміжних пунктів зупинок.
Передні та бокові покажчики рухомого складу повинні містити дані про номер маршруту та назви початкового і кінцевого пунктів зупинок. Дозволяється наносити тільки номер маршруту, якщо конструкція ніші не дозволяє розмістити усю інформацію.
На задніх покажчиках зазначаються тільки номери маршруту.
Маршрутні покажчики у темний час доби повинні освітлюватися.
3.3.5.4. Як правило, покажчики маршрутів повинні виготовлятися на заводах-виготівниках рухомого складу та входити до комплекту поставки.
Дозволяється виготовлення бокових покажчиків транспортними підприємствами або іншими організаціями.
Назви пунктів зупинок на передніх та бокових покажчиках наносяться українською мовою. Допускається дублювання іншими мовами, прийнятними для населення.
3.3.5.5. Освітлення переднього та заднього покажчиків маршрутів, а також розміри інформаційних написів повинні забезпечуваити їх читання у світлий та темний час доби на відстані не менше 15 м, бокового покажчика - не менше 3 м, інвентарних номерів - до 30 м.
Читаність інформації визначається візуально.
3.3.5.6. Схеми маршрутів призначені для інформування пасажирів про послідовність проходження усіх пунктів зупинок маршруту. Вони повинні встановлюватися у салонах рухомого складу в місцях, зручних для огляду пасажирами.
3.3.5.7. Інформаційні таблички у салоні обов'язково повинні містити інформацію про:
інвентарний номер рухомого складу;
номер телефону підприємства міського електротранспорту;
місця для пасажирів з дітьми та інвалідів (для міських маршрутів);
місце розташування вогнегасника;
місця розташування кнопок екстреної зупинки та аварійного відкривання дверей;
місце розташування аптечки;
правила користування рухомим складом;
вхід та вихід;
місця аварійних виходів (через вікна, двері, люки) із зазначенням способу їх відкривання.
3.3.5.8. Фон покажчиків маршруту, схем маршруту, інформаційних табличок повинен бути білого кольору, інформаційні написи - чорного кольору, кольорографічне зображення піктограм - чорно-біле або кольорове.
Інформаційні написи на табличках, які позначають аварійні виходи, повинні бути червоного кольору.
3.3.6. Загальні підстави для заборони експлуатації рухомого складу
3.3.6.1. Експлуатація трамвайних вагонів та тролейбусів забороняється у разі:
відсутності затверджених в установленому порядку технічних умов;
відсутності сертифіката якості рухомого складу, ввезеного на територію України;
невідповідності конструкції затвердженій технічній документації підприємств-виготівників;
переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог п.3.3.3 цих Правил;
невідповідності реєстраційних даних записам у документах про реєстрацію (технічному паспорті, технічному або реєстраційному талоні);
порушення вимог чинних стандартів та інших нормативних актів під час виготовлення обладнання систем, що забезпечують безпеку руху, технічного обслуговування та ремонтів;
відсутності інвентарних номерів;
відсутності завірених записів у технічних журналах трамвайних вагонів та тролейбусів про проведення відповідного технічного обслуговування, ремонту та усунення несправностей за заявками водіїв;
досягнення граничного пробігу (граничного строку служби), якщо спеціальною комісією, призначеною керівником підприємства міського електротранспорту, не видано висновків про придатність до експлуатації з пасажирами;
повної або часткової відсутності екіпірування, передбаченого цими Правилами;
наявності технічних несправностей, визначених цими Правилами.
3.3.6.2. Забороняється експлуатація трамвая та тролейбуса у разі технічних несправностей та за умов, що сприяють виникненню аварійних ситуацій:
3.3.6.2.1. Гальмівні системи, якщо:
змінено конструкцію гальмівних систем, використано вузли або деталі, які не відповідають технічним умовам підприємства-виготівника;
гальмівний шлях, визначений як у ході перевірки функціонування гальмівних систем, так і у процесі експлуатації, більший нормативного:
гальмівний шлях трамвайного вагона (поїзда) при початковій швидкості 20 км/год на чистих сухих рейках за умов службового гальмування не повинен перевищувати 12 м, у разі екстренного
гальмування - 5,5 м;
гальмівний шлях тролейбуса при початковій швидкості 20 км/год на рівній сухій дорозі з асфальто(цементно)-бетонним
покриттям не повинен перевищувати 4,5 м;
за цих же умов, але з початковою швидкістю для тролейбуса 30 км/год гальмівний шлях не повинен перевищувати 11 м, а для трамвайних вагонів з швидкістю 40 км/год - відповідно 45 та
21 м;
порушено герметичність пневматичного (або невмогідравлічного) гальмівного приводу, що призводить до падіння тиску повітря
при непрацюючому компресорі більш ніж на 0,05 мПа (5 Н/кв.см; 0,5 кгс/кв.см) за 15 хв.;
при увімкненій гальмівній системі;
не працює манометр гальмівної системи;
не фіксується важіль (педаль, рукоятка) гальмівної системи у
робочому положенні;
не діє хоча б один з видів гальм;
несправний хоча б один з приводів механічних гальм;
не діє хоча б один з рейкових електромагнітних гальм (на трамваях).
3.3.6.2.2. Колеса, шини та колісні пари
Колеса та шини тролейбусів, якщо:
залишкова висота малюнка протектора у центрі бігової доріжки менше 2,0 мм на довжині більше четвертої частини поверхні шини;
мають місце місцеві ушкодження (порізи, розриви тощо), які оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора та боковин;
на одній осі встановлено діагональні шини разом з радіальними, а також шини, які мають різний малюнок протектора;
зламана, ослаблена або відсутня хоча б одна шпилька чи гайка кріплення колеса або є тріщини дисків та ободів коліс;
на передніх колесах встановлено шини, відновлені за другою групою ремонту;
тиск у шинах не відповідає встановленим нормам;
несправні замкові кільця або ослаблено їх кріплення на ободі.
Колісні пари трамвайних вагонів, якщо:
висота реборди бандажа менше 13 мм та товщина менше 8 мм (висота реборди вимірюється від точки на поверхні катання бандажа на відстані 33 мм від бокової грані бандажа з боку реборди, товщина реборди - на висоті, віддаленій на 5 мм від верхнього канта реборди);
є викришені місця на реборді бандажа;
послаблений бандаж;
товщина бандажа менше 25 мм (товщина вимірюється на відстані 33 мм від внутрішньої грані);
є тріщини на бандажі або колісному центрі;
ослаблено центральну гайку;
ослаблено або зрушено маточину;
ослаблено або обірвано болт кріплення амортизаторів коліс;
є видимі дефекти гумових амортизаторів;
ушкоджено понад 25% площі перетину шунта колеса з гумовою прокладкою.
Забороняється експлуатація вагонів на лініях швидкісного трамвая, якщо:
висота реборди менша 15 мм;
товщина реборди менша 10 мм;
товщина бандажа менша 30 мм.
3.3.6.2.3. Рульове управління, якщо:
окружний люфт рульового колеса перевищує 25 градусів у положенні керованих коліс відповідно до прямолінійного руху;
утруднене обертання рульового колеса;
несправний гідропідсилювач рульового управління;
ослаблено або зіпсовано кріплення рульового механізму;
просмоктується мастило з картера рульового механізма.
3.3.6.2.4. Трансмісія, якщо:
ослаблено кріплення та посадки фланців на валах тягового двигуна та редуктора;
підвищена вібрація, відчутний стук чи шум;
зламалися або ослаблені хоча б одна шпилька картера, кріплення кришок фланця.
3.3.6.2.5. Підвіска, якщо:
зруйновано корінний лист або центральний болт ресори, пружини;
не працює регулятор рівня положення кузова (при пневмопідвісках);
перекошений кузов.
3.3.6.2.6. Кузов, якщо:
немає передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного обладнання, грязезахисних фартухів та бризковиків;
у салоні немає передбачених конструкцією поручнів;
порушено міцність підніжок та поручнів;
ушкоджено ізоляційне покриття поручнів, підніжок або доріжок на покрівлі;
порушено міцність дверей, люків підлоги;
протікає покрівля;
розбито скло (салона, дверей або кабіни водія);
є тріщини та інші ушкодження на передньому склі та дзеркалах заднього огляду;
до скла прикріплено речі або на скло нанесено покриття, які обмежують огляд водія та погіршують прозорість скла;
несправні замок дверей кабіни, механізм регулювання положення крісла водія, приводи управління дверима, спідометр (тахограф), обладнання для обігрівання та обдування скла;
немає піску у пісочницях або він непридатний до використання;
немає клейма на пристроях зчеплення.
3.3.6.2.7. Пневматичне обладнання, якщо:
час наповнення пневматичної системи стисненим повітрям від нульового до робочого тиску перевищує встановлену норму;
не забезпечується автоматичне підтримування тиску в заданому діапазоні;
порушено герметичність пневмосистеми, що спричинює падіння тиску понад 0,05 МПа (5 Н/кв.см) за 15 хв. за умови п.3.3.6.2.1 цих Правил;
несправні апарати пневмосистеми (кран водія, гальмівний кран, запобіжний кран, манометр, привід дверей, пісочниці, склоочисник та ін.);
запобіжний клапан не має пломби.
3.3.6.2.8. Електричне обладнання, якщо:
величина струму витікання перевищує 3 мА (для тролейбусів);
порушено функціонування пускорегулюючої та захисної апаратури, допоміжних електричних кіл;
у разі включення двигунів спрацьовують автоматичні вимикачі або перегорають запобіжники силових кіл чи кіл управління;
деформовано струмоприймачі або тиск їх на контактний провід не відповідає нормативному;
"заїдають" шарніри або струмоприймач не фіксується в опущеному положенні;
порушено цілість мотузки (тросу) опускання струмоприймача (знос більше 20%);
не працюють приводи дверей, склоочисників, пісочниць, світлова та звукова сигналізація;
установлено некалібровані запобіжники;
не працюють контрольно-вимірювальні прилади;
кількість, тип, колір, розміщення та режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам документації;
порушено регулювання фар;
не горить ліва фара у режимі ближнього світла;
на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі та лампи, які не відповідають типу даного світлового приладу.
3.3.6.2.9. У разі виникнення хоча б однієї з перелічених несправностей у процесі експлуатації рухомого складу на лінії водій повинен вжити заходів до їх усунення, а якщо це зробити неможливо, - рухатися без пасажирів в депо або до місця стоянки чи ремонту, дотримуючись необхідних застережних заходів та ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію.
3.3.6.2.10. Забороняється рух транспортних засобів з несправностями гальмівної системи, рульового управління, тягово-зчіпного обладнання поїзда, при струмі витікання більше 3 мА (на тролейбусах), а у темний час доби на дорогах без штучного освітлення або в умовах недостатньої видимості - з несправними фарами та задніми габаритними вогнями, в дощ або снігопад - у разі несправності склоочисників з боку водія.
3.3.6.2.11. На нерухомому транспортному засобі повинна бути увімкнена аварійна сигналізація, а у разі її відсутності або несправності встановлений знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар (на відстані не менше 20 м від транспортного засобу в населених пунктах та 40 м поза ними).
3.4. Введення в експлуатацію та списання рухомого складу
3.4.1. Рухомий склад повинен бути прийнятий від підприємства-виготівника комісією, призначеною керівником підприємства міського електротранспорту, із складанням відповідного акта.
3.4.2. На рухомому складі, що приймається, повинно перевірятися функціонування всього обладнання, надійність його кріплення та проводитись пробна обкатка на лінії без пасажирів не менше 50 км.
До початку експлуатації нового рухомого складу (моделі, типу), який раніше на даному підприємстві не застосовувався, повинно бути організовано навчання водіїв та ремонтного персоналу.
3.4.3. Кожна одиниця рухомого складу повинна бути зареєстрована відповідно до п.3.2 цих Правил з присвоєнням інвентарного номера, який наноситься на передній і задній частинах, бокових бортах та у пасажирському салоні.
3.4.4. Інвентарні номери тролейбусів та трамвайних вагонів повинні дозволяти визначати їх належність до конкретного транспортного підприємства і не повторюватися у межах міста.
3.4.5. Рухомий склад, який відпрацював установлений строк експлуатації, підлягає списанню з оформленням акта відповідної форми, який підписується начальниками відділу технічного контролю (ВТК), виробничо-технічного відділу (ВТВ), головним бухгалтером, головним інженером підприємства і затверджується власником транспортних засобів. Строк служби може бути продовжено за висновком комісії, призначеної керівником підприємства, та узгодженням Держтехінспекції міського електротранспорту.
3.4.6. Агрегати, машини, вузли та деталі, які демонтуються із списаного рухомого складу та придатні для подальшого використання, повинні оприбутковуватися для поповнення оборотного фонду.
3.5. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу
3.5.1. Загальні положення
3.5.1.1. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу виконуються для забезпечення його працездатного стану, підтримання належного зовнішнього вигляду, а також відновлення технічного ресурсу деталей, вузлів, агрегатів, машин, кузовів.
3.5.1.2. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу проводяться відповідно до системи, затвердженої Держжитлокомунгоспом України.
3.5.1.3. Технічне обслуговування повинно виконуватись за щомісячними графіками, затвердженими головним інженером підприємства.
Ремонт рухомого складу здійснюється за графіками, затвердженими головним інженером підприємства, що складаються за результатами розрахунку річної програми ремонтів з врахуванням добового пробігу, строку служби та технічного стану кожної одиниці рухомого складу.
3.5.1.4. Трамвайні вагони та тролейбуси підлягають санітарній обробці у строки, встановлені виконавчими органами міських рад.
3.5.2. Організація технічного обслуговування
3.5.2.1. Технічне обслуговування рухомого складу поділяється на:
щоденне технічне обслуговування (ЩО);
технічне обслуговування N 1 (ТО-1);
технічне обслуговування N 2 (ТО-2);
сезонне технічне обслуговування.
3.5.2.2. Щоденне обслуговування (ЩО) повинно забезпечувати гарантовану працездатність агрегатів, вузлів та деталей гальмівних систем, рульового управління, трансмісії, дверей, сигналізації на період до чергового ЩО. Це обслуговування включає в себе контроль технічного стану, усунення заявлених водієм або виявлених у процесі контролю несправностей, а також контроль електробезпеки пасажирів, прибирання, миття та екіпірування рухомого складу.
3.5.2.3. Технічні обслуговування ТО-1 та ТО-2 включають контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на попередження та виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу, економію електроенергії та матеріалів, а також зменшення негативного впливу трамваїв та тролейбусів на навколишнє середовище.
3.5.2.4. Сезонне технічне обслуговування рухомого складу повинно проводитися двічі за рік з метою забезпечення належної експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди року.
3.5.2.5. Технічне обслуговування повинно виконуватися згідно з інструкціями з технічного обслуговування заводів-виготівників та технологічними картами в межах часу, передбаченого системою технічного обслуговування та ремонту.
Інструкції з технічного обслуговування, технологічні карти затверджуються головним інженером підприємства міського електротранспорту і повинні бути на робочих місцях.
3.5.2.6. Технічне обслуговування, як правило, повинно бути організовано на основі потокового методу з регламентуванням видів, обсягів та тривалості робіт на кожному робочому місці.
3.5.2.7. Технічне обслуговування ЩО і ТО-1 повинно виконуватися у періоди між ранішнім і вечірнім піками навантажень без зняття рухомого складу з випуску.
3.5.2.8. Робітники, які здійснюють технічне обслуговування, повинні мати відповідну кваліфікацію. Робочі місця мають бути забезпечені устаткуванням, інструментом, комплектуючими виробами та матеріалами згідно з технологічними картами.
3.5.2.9. Якість виконання робіт з технічного обслуговування повинна контролюватися майстром (бригадиром) - керівником дільниці та робітниками служб (відділів) технічного контролю. Стан агрегатів, що забезпечують безпеку руху, а також електробезпеку, повинен перевірятися апаратурними засобами. До впровадження апаратурних засобів контролю стану агрегатів, які забезпечують безпеку руху, дозволяється їх перевірка випробуванням.
3.5.2.10. У процесі проведення технічного обслуговування повинні використовуватися тільки сертифіковані вироби та матеріали (гальмівні накладки, шини, щітки, кріпильні вироби, мастила та ін.)
3.5.3. Організація ремонту
3.5.3.1. Залежно від призначення, характеру та обсягів робіт ремонти поділяються на:
капітальний ремонт (КР);
середній ремонт (СР);
неплановий ремонт (НР).
3.5.3.2. Капітальний ремонт повинен забезпечити близьке до повного технічного ресурсу відновлення кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або відновленням будь-яких частин, включаючи базові.
3.5.3.3. Середній ремонт виконується для часткового відновлення ресурсу кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або відновленням збірних частин.
3.5.3.4. Неплановий ремонт проводиться для відновлення працездатності трамвайного вагона (тролейбуса) або окремих систем та агрегатів, несправності яких виникли внаслідок їх експлуатації чи дорожньо-транспортних пригод.
3.5.3.5. Періодичність та тривалість перебування рухомого складу у ремонтах визначається згідно з графіками, розробленими на основі розрахунку річної програми.
3.5.3.6. Ремонт технологічного устаткування спеціального рухомого складу виконується у строки та в обсягах, передбачених інструкціями з ремонту та експлуатації цього устаткування.
3.5.3.7. Ремонт рухомого складу, як правило, виконується агрегатним методом, для чого повинні бути організовані спеціалізовані цехи та дільниці.
3.5.3.8. Загальна тривалість перебування рухомого складу в ремонті не повинна перевищувати нормативів, регламентованих системою технічного обслуговування та ремонту.
3.5.3.9. Капітальний та середній ремонти рухомого складу міськелектротранспорту повинні виконуватись згідно з затвердженими в установленому порядку технічними умовами (керівництвами), які повинні бути на робочих місцях.
3.5.3.10. Ремонтний персонал повинен мати відповідну кваліфікацію, а робочі місця укомплектовані стандартним та нестандартним устаткуванням, інструментом, комплектуючими виробами та матеріалами, необхідними за технологічними картами.
3.5.3.11. Використання несертифікованих матеріалів, виробів, запасних частин та агрегатів забороняється.
3.5.3.12. Поопераційний контроль якості ремонту повинен здійснюватися безпосередньо керівником робіт (майстром, бригадиром), контроль якості ремонту агрегатів, складання, налагодження - робітниками служб (відділу) технічного контролю; якість ремонту агрегатів, які забезпечують безпеку руху, повинна перевірятися апаратурними засобами.
3.5.3.13. Остаточний контроль та приймання рухомого складу здійснюється після позитивних наслідків обкатки його на лінії. При цьому перевіряються комплектність та зовнішній вигляд, функціонування систем та агрегатів, відповідність параметрів і технічних показників вимогам чинної нормативної документації.
3.5.3.14. Приймання рухомого складу з ремонту оформляється актом, на основі якого робляться записи про категорії та строки ремонту у технічних паспортах основних агрегатів.
3.5.3.15. Про виконання ремонтів рухомого складу повинні бути зроблені відповідні відмітки у книзі поїзда та облікових документах депо.
3.5.4. Технічна діагностика
3.5.4.1. Технічна діагностика проводиться для отримання достовірної інформації про стан агрегатів, вузлів та деталей рухомого складу, приховані та можливі відмови з метою запобігання передчасним або запізнілим ремонтним втручанням, а також для контролю якості технічного обслуговування і ремонту.
3.5.4.2. Діагностування технічного стану агрегатів, вузлів, деталей, деяких систем та рухомого складу в цілому повинно здійснюватися за алгоритмами (послідовність дії), встановленими інструкціями, затвердженими головним інженером підприємства. В інструкціях повинні бути відображені значення граничних нормативів, вказівки щодо застосування засобів діагностування, порядку дій персоналу залежно від результатів діагностування.
3.5.4.3. Діагностування повинно виконуватися за допомогою спеціальних стендів та приладів, допущених до використання органами метрологічного контролю. До впровадження приладів та стендів частину параметрів допускається визначати методом експертної оцінки, що проводиться кваліфікованими робітниками.
3.5.4.4. Діагностування під час проведення технічного обслуговування не повинно збільшувати часу простою рухомого складу.
Допускається, з урахуванням діагностичної інформації, змінювати періодичність та обсяги робіт у процесі технічного обслуговування, а також строки перебування у ремонті з оформленням цих змін наказом керівника підприємства міського електротранспорту.
3.5.5. Виробничо-технічний облік. Документація депо
3.5.5.1. Виробничо-технічний облік повинен забезпечувати:
вчасне отримання інформації про пробіг і технічний стан парку рухомого складу в цілому та кожної одиниці зокрема (готовність до випуску на лінію, необхідність проведення та перебування на технічному обслуговуванні або в ремонті тощо);
реєстрацію робіт з технічного обслуговування та ремонту кожної одиниці рухомого складу, виконаних за весь строк служби, а також кількості витрачених агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів;
проведення поточного аналізу діяльності структурних підрозділів;
персональну відповідальність робітників за якість виконання технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;
можливість ручної та механізованої обробки інформації з використанням єдиних форм обліку.
3.5.5.2. Виконання ремонтів рухомого складу, пробіг та інші технічні відомості про його роботу повинні заноситися до облікових відомостей та відображатися у статистичній звітності за формами, затвердженими Міністерством статистики.
3.5.5.3. Кожне трамвайне депо повинно мати такі книги (журнали):
книгу ремонтів - для обліку технічного обслуговування та ремонтів трамвайних вагонів;
книгу заявок та книгу повторних заявок водіїв про несправності вагонів;
журнал щомісячного заміру бандажів колісних пар;
журнал обліку замірів питомого опору руху;
журнал обліку замірів акумуляторних батарей.
3.5.5.4. Кожне тролейбусне депо повинно мати такі книги (журнали):
книгу ремонтів - для обліку технічного обслуговування та ремонтів тролейбусів;
книгу заявок та книгу повторних заявок водіїв про несправності тролейбуса;
журнал заміру тиску у шинах;
журнал обліку шин;
журнал заміру опору електричної ізоляції та струмів витікання;
журнал обліку замірів питомого опору руху;
журнал обліку замірів акумуляторних батарей.
3.5.5.5. На кожний трамвайний вагон та тролейбус повинні бути заведені технічні журнали, технічні паспорти та ремонтні формуляри встановленої форми, а також формуляри на основні агрегати: тягові двигуни, мотор-компресори, високовольтні допоміжні двигуни, колісні пари, задні мости, шини, тягово-зчіпні прилади.
3.5.5.6. Форма та ведення технічного журналу трамвайного вагона або тролейбуса повинні відповідати Положенню, затвердженому Держжитлокомунгоспом України. Він повинен бути прошнурований та пронумерований. У цьому журналі повинні відображатися усі несправності, виявлені в процесі експлуатації, а також дані про проведені під час технічного обслуговування роботи та про готовність рухомого складу до випуску на лінію.
3.5.5.7. Технічний журнал трамвайного вагона або тролейбуса із завіреними відмітками про виконання технічного обслуговування, усунення несправностей, в тому числі за заявками водіїв, та готовність до випуску повинен передаватися диспетчеру депо з випуску.
Водій трамвайного вагона або тролейбуса перед виїздом на лінію отримує технічні журнали на кожний трамвайний вагон або тролейбус у диспетчера і повертає їх після прибуття у депо приймальнику (черговому майстру).
3.5.5.8. У разі наявності у технічному журналі трамвайного вагона або тролейбуса повторних заявок на технічні несправності випуск їх на лінію дозволяється тільки після усунення несправностей, підтвердженого підписом начальника цеху технічного обслуговування або головного інженера депо.
3.5.5.9. Водій перед виїздом на лінію повинен перевірити технічний стан трамвайного вагона або тролейбуса на відповідність вимогам цих Правил та засвідчити його придатність до експлуатації особистим підписом у технічному журналі.
Не рідше одного разу на місяць технічний журнал трамвайного вагона або тролейбуса повинен перевірятися головним інженером депо з оформленням відповідних записів.
3.5.5.10. Технічний журнал трамвайного вагона або тролейбуса повинен зберігатися протягом трьох років з дня останнього запису.
3.5.5.11. Обробку інформації про експлуатацію рухомого складу на лінії, технічне обслуговування, планові та непланові ремонти, прогнозування ресурсу та планування роботи рухомого складу рекомендується проводити з використанням обчислювальної техніки на автоматизованих робочих місцях.
3.5.5.12. Автоматизовані робочі місця повинні бути забезпечені необхідними формами обліку первинної інформації та пакетами прикладних програм, що дозволяють виконувати:
автоматизований облік добових та міжремонтних пробігів;
підготовку звіту про місячні та річні програми планових ремонтів та їх формування на наступні 12 місяців;
формування програми планових ремонтів на наступний місяць;
формування обліку технічного обслуговування і ремонтів трамвайних вагонів та тролейбусів;
автоматизоване ведення формулярів (паспортів) рухомого складу.
Автоматизовані робочі місця повинні забезпечувати надання інформації про:
ремонт (заміну) вузлів або агрегатів;
кількість та причини технічних несправностей стосовно маршрутів, водіїв, а також вузлів та агрегатів;
обсяг, трудомісткість та вартість виконаних робіт;
проходження трамвайним вагоном або тролейбусом планових ремонтів.
Інформація з автоматизованих робочих місць повинна бути підтверджена підписом особи, що здійснює виведення цієї інформації.
