Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення

На виконання Закону України від 17 листопада 1992 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення"

1. Внести зміни і доповнення до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення, затвердженого постановою Міністерства праці УРСР, Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР і Міністерства освіти УРСР від 26 червня 1991 року N 58/147/6-44, виклавши його в новій редакції (додається).

2. Вважати таким, що не застосовується на території України, абзац 3 пункту 8 Положення про порядок атестації та присвоєння кваліфікації особам, що оволодівають професіями робітників у різних формах навчання, затвердженого постановою Держпрофосвіти СРСР, Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 13 липня 1987 р. N 9/426/21-59.

1.1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка (надалі - професійне навчання) вивільнюваних працівників і незайнятого населення спрямовані на забезпечення ефективної зайнятості та соціального захисту громадян, а також підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці в умовах ринкової економіки.

1.2. Професійне навчання громадян, які зареєстровані в місцевих центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, організовується державною службою зайнятості на договірній основі в навчальних закладах, на підприємствах, організаціях в установах, незалежно від їх підпорядкованості, діяльність яких пов'язана з наданням послуг для одержання професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, а також в учбових центрах державної служби зайнятості.

1.3. Професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення за направленням державної служби зайнятості в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкованості здійснюється при наявності у них спеціальних дозволів (ліцензій), які видаються в установленому порядку.

1.4. Державна служба зайнятості направляє на професійне навчання осіб, зареєстрованих в службі зайнятості як таких, що шукають роботу, за їх згодою у таких випадках:

коли немає можливості добрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

якщо є необхідність змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

коли втрачена здатність виконувати роботу за попередньою професією (спеціальністю);

якщо громадянин вперше шукає роботу і не має професії (в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл).

1.5. Для професійного навчання незайнятого населення застосовуються такі його види:

підготовка робітників - для осіб, які не мають професії і будуть набувати її вперше;

перепідготовка робітників і фахівців з вищою освітою - для осіб, які виявили бажання перекваліфікуватися з метою наступного працевлаштування за набутою новою професією (спеціальністю) у випадках, передбачених статтею 24 Закону України "Про зайнятість населення";

підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою удосконалення знань, умінь і навиків за наявними у них професіями (спеціальностями), оволодіння ними новими функціональними обов'язками і особливостями майбутньої трудової діяльності в умовах ринкових відносин, зокрема, вивчення основ підприємництва, менеджменту, маркетингу тощо.

1.6. Професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення здійснюється відповідно до Державної програми зайнятості населення.

Професійне навчання громадян проводиться за професіями і спеціальностями, які користуються попитом на ринку праці регіону, зокрема, для направлення на конкретні робочі місця (посади) при умові виділення їх підприємствами відповідно до квоти, встановленої Законом "Про зайнятість населення",

створення нових робочих місць, в тому числі і за кошти державної служби зайнятості, а також гарантованого підприємством, організацією та установою працевлаштування після закінчення особою професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Професійне навчання незайнятих громадян за їх згодою може здійснюватись також для заняття підприємницькою діяльністю, в тому числі надомною працею, самостійного працевлаштування та інших форм зайнятості, що обумовлюється відповідним договором між особою і центром зайнятості.

1.7. Громадянам під час професійного навчання виплачується стипендія відповідно до Інструкції про порядок виплати стипендії громадянам, які направлені на професійне навчання державною службою зайнятості, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.03.93 N 20.

1.8. Державна служба зайнятості надає платні послуги підприємствам, установам і організаціям незалежно від їх відомчої підпорядкованості в підвищенні кваліфікації працівників кадрових та інших служб, у підготовці і перепідготовці працівників малих підприємств, асоціацій, кооперативних, орендних та інших колективів за прямими договорами, приватним особам, які звернулися до учбового центру за власною ініціативою, а також у підготовці і забезпеченні їх навчально-методичними матеріалами з питань професійного навчання.

2.1. Управління системою професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення в Україні здійснюється Міністерством праці України разом з Міністерством освіти України через Державний центр зайнятості і Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості, до складу яких входять учбові центри, центри профорієнтації, районні і міські центри зайнятості та Міністерство освіти Республіки Крим, управління освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

2.2. Державний центр зайнятості Міністерства праці України:

забезпечує через свої органи на місцях організацію професійного навчання незайнятого населення;

здійснює контроль і координацію роботи органів служби зайнятості по профорієнтації та професійному навчанню громадян, які зареєстровані в місцевих центрах зайнятості;

визначає пріоритетні напрями навчання;

забезпечує учбові центри державної служби зайнятості та обласні центри зайнятості необхідними інструктивними, методичними та інформаційними матеріалами.

2.3. Міністерство освіти України:

розробляє єдині державні вимоги в галузі професійного навчання незайнятого дорослого населення;

організовує розробку типових навчальних планів і програм професійного навчання незайнятого населення;

здійснює через свої органи на місцях координацію роботи навчальних закладів, які проводять професійне навчання незайнятого населення;

контролює зміст і якість навчального процесу;

забезпечує обласні управління освіти та державні навчальні заклади необхідними інструктивно-методичними матеріалами з питань професійного навчання незайнятого населення.

2.4. Обласні центри зайнятості:

вивчають процеси, які відбуваються на ринку праці, та прогнозують на цій основі обсяги професійного навчання незайнятого населення за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації;

контролюють діяльність підвідомчих учбових центрів, центрів профорієнтації, районних і міських центрів зайнятості та здійснюють їх організаційно-методичне та фінансове забезпечення.

2.5. Безпосередньо організацію професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення в регіоні проводять обласні учбові центри державної служби зайнятості, діяльність яких здійснюється відповідно до Положення про учбові центри державної служби зайнятості, затвердженого наказом Міністерства праці України від 29.03.93 N 18.

Учбові центри державної служби зайнятості планують і здійснюють заходи, пов'язані з організацією професійного навчання незайнятого населення з врахуванням реальної та перспективної потреби регіону в кваліфікованих кадрах, можливостей навчальних закладів, підприємств, організацій, установ, де буде проходити навчання, та їх матеріально-технічного, кадрового та методичного забезпечення, наявності фінансових ресурсів, контролюють виконання навчальних планів та програм, проводять підвищення кваліфікації спеціалістів центрів зайнятості, які займаються питаннями професійного навчання незайнятого населення, та інших категорій працівників державної служби зайнятості.

У своїй роботі учбові центри тісно взаємодіють з органами освіти і виконавчої влади, центрами профорієнтації, навчальними закладами, підприємствами, організаціями та установами.

2.6. Районні (міські) центри зайнятості:

проводять практичну роботу по профконсультуванню та направленню громадян на навчання;

організовують за дорученням обласних центрів зайнятості професійне навчання незайнятих громадян;

займаються працевлаштуванням осіб, які закінчили професійне навчання.

3.1. Громадяни, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і потребують професійної підготовки або перепідготовки, проходять професійне консультування з метою ознайомлення з потребами ринку робочої сили, вимогами до працівника та рівня кваліфікації, можливостями та умовами навчання тощо.

Під час професійного консультування громадянину пропонується декілька доступних для нього варіантів вибору професії (спеціальності), з яких він обирає найбільш підходящі.

3.2. Направленню на навчання незайнятих громадян передує профорієнтаційна робота. У разі необхідності професійного відбору обстеження особи проводиться в центрі профорієнтації із застосуванням профдіагностичної апаратури.

Зарахування на професійне навчання здійснюється за результатами професійного консультування (відбору).

3.3. З особами, які направляються на професійне навчання, місцеві центри зайнятості укладають відповідні договори та видають направлення на навчання.

3.4. Професійне навчання робітників може організовуватись за курсовою або індивідуальною формами навчання, а перепідготовка фахівців з вищою освітою - лише за курсовою.

При курсовій формі навчання групи комплектуються в кількості 25-30 чоловік, але не менше 7 чоловік для робітничих професій і 10 - для фахівців з вищою освітою із осіб, які навчаються за однією професією (спеціальністю).

Професійне навчання за професіями, які пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, проводиться з урахуванням вимог Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань робітників з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 04.04.94 N 30.

3.5. Професійне навчання незайнятого населення з робітничих професій проводиться згідно з навчальними планами і програмами, які розробляються професійними навчально-виховними або іншими навчальними закладами, підприємствами, організаціями та установами відповідно до типових навчальних планів і програм, затверджених органами державного управління освітою, та погоджуються з учбовими центрами державної служби зайнятості або за дорученням обласного центру зайнятості з районними (міськими) центрами зайнятості.

Навчальні плани і програми для перепідготовки фахівців з вищою освітою розробляються і затверджуються навчальними закладами, на базі яких здійснюється професійне навчання, та погоджуються з Міністерством освіти України і учбовими центрами державної служби зайнятості.

Навчальні плани і програми для підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою розробляються навчальними закладами, підприємствами, організаціями, установами та погоджуються з учбовими центрами державної служби зайнятості або за дорученням обласного центру зайнятості з районними (міськими) центрами зайнятості.

Учбові центри державної служби зайнятості при необхідності можуть розробляти учбові плани і програми для професійного навчання робітників та підвищення кваліфікації спеціалістів або організовують їх розробку разом із зацікавленими підприємствами, організаціями та установами.

За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення може оплачуватися лише вартість розробки і видання типових навчальних планів і програм, які спеціально замовлені органами служби зайнятості, в інших випадках оплата за розробку навчальних планів і програм не проводиться.

3.6. Терміни професійної підготовки нових робітників (тих, хто навчається вперше) установлюються до 6 місяців, а з складних професій - до 10 місяців, при потребі зміна термінів навчання погоджується в установленому порядку з Державним центром зайнятості.

При перепідготовці робітників (тих, хто виявив бажання змінити професію) терміни не повинні бути меншими половини строків, установлених для підготовки нових робітників.

При цьому враховуються професійний рівень осіб, які навчатимуться, і їх практичний досвід.

Терміни навчання при підвищенні кваліфікації робітників з метою присвоєння їм більш високої кваліфікації (тарифного розряду, класу чи категорії) установлюються від 1 до 3 місяців залежно від складності професії.

Терміни підвищення кваліфікації робітників на курсах цільового призначення (якщо для роботи на робочих місцях необхідно вивчити та освоїти нову техніку, обладнання, технологічні процеси, пов'язані з покращенням якості продукції тощо) установлюються за погодженням з підприємствами, на яких будуть працевлаштовані робітники, але не менше 20 годин.

Незайняті громадяни із числа фахівців з вищою освітою, які виявили бажання оволодіти робітничими професіями і працювати за ними, проходять навчання на загальних підставах.

3.7. Тривалість часу на перепідготовку незайнятих громадян з вищою освітою з метою одержання ними нової спеціальності установлюється:

з присвоєнням кваліфікації не менше 750 аудиторних годин для молодших спеціалістів і 1000 аудиторних годин для спеціалістів;

без присвоєння кваліфікації 400 аудиторних годин для молодшого спеціаліста і 600 аудиторних годин для спеціаліста.

Тривалість підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою установлюється з урахуванням мети і складності навчання, категорії і професійної кваліфікації слухачів, але не менше 72 годин, короткострокового підвищення кваліфікації - до 72.

3.8. Режим навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення установлюється навчальними закладами, підприємствами, організаціями або установами, на базі яких воно проводиться, за погодженням з обласним учбовим центром державної служби зайнятості або за його дорученням місцевим центром зайнятості.

При цьому установлюється тижневе навантаження на слухача не менше 36 годин.

3.9. Професійне навчання незайнятого населення закінчується складанням кваліфікаційних або державних екзаменів чи заліків (захист рефератів, випускних робіт, пробних робіт), передбачених навчальними планами і програмами.

3.10. Робітникам, які успішно закінчили професійне навчання і склали кваліфікаційні іспити, навчальними закладами, незалежно від форм власності, підприємствами, організаціями та установами, які надавали навчальні послуги, видається свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій (додатки N 1 та N 2).

Фахівцям з вищою освітою, які пройшли перепідготовку на факультетах перепідготовки при вищих навчальних закладах, видаються дипломи про перепідготовку з присвоєнням або без присвоєння кваліфікації, а які пройшли підвищення кваліфікації - свідоцтво про підвищення кваліфікації, зразки яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.93 N 1058.

3.11. Навчальний заклад, підприємство, організація чи установа своєчасно подають учбовому центру державної служби зайнятості (районному, міському центру зайнятості) документацію щодо організації навчального процесу (копії наказів про зарахування громадян на навчання, їх відрахування, закінчення ними навчання, створення кваліфікаційної чи державної комісій та протоколів їх засідань).

3.12. Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, не пізніше тижневого строку до трудових книжок навчальним закладом (підприємством, організацією) вноситься запис про час навчання громадянина на підставі наказів про його зарахування на навчання та відрахування. Період професійного навчання зараховується в трудовий стаж.

3.13. Професійне навчання незайнятого населення може суміщатися з їх участю в оплачуваних громадських роботах, які проводяться в такому випадку у вільний від навчання час.

3.14. Припинення виплати стипендії або відрахування осіб, направлених державною службою зайнятості на навчання, здійснюється у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, за інші порушення навчальної дисципліни і систематичну неуспішність з ряду предметів навчального циклу учбовими центрами або районними (міськими) центрами зайнятості, навчальними закладами, підприємствами, організаціями при умові попереднього повідомлення відповідних органів державної служби зайнятості.

3.15. Обласні учбові центри державної служби зайнятості та за їх дорученням місцеві центри зайнятості здійснюють контроль за виконанням навчальних планів і програм, дотриманням строків і режиму навчання незайнятих громадян та подають в разі необхідності навчальним закладам та підприємствам, які здійснюють навчання незайнятого населення, рекламації на якість їх послуг.

3.16. Органи служби зайнятості здійснюють облік з питань професійного навчання незайнятого населення, складають і подають в установлені строки на відповідні адреси звіти за формами, затвердженими Мінстатом України, систематично проводять аналіз стану і ефективності роботи, розробляють і реалізовують заходи щодо подальшого її поліпшення.

4.1. До викладацької роботи і виробничого навчання можуть залучатися висококваліфіковані педагогічні працівники навчальних закладів, спеціалісти і кваліфіковані робітники підприємств, установ і організацій.

4.2. Викладачі теоретичного навчання навчальних закладів, які залучаються до професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення, повинні мати вищу освіту та кваліфікацію спеціаліста відповідного профілю, майстри виробничого навчання - вищу освіту, кваліфікацію спеціаліста чи молодшого спеціаліста та практичний досвід роботи з навчання кадрів не менше 3-х років.

4.3. Викладачі теоретичного навчання на підприємстві із числа керівних та інженерно-технічних працівників повинні мати вищу освіту і стаж роботи за фахом не менше 3 років.

Інструктори виробничого навчання із числа кваліфікованих робітників повинні мати стаж роботи за професією не менше 3 років, високі виробничі показники, відповідну професійну та загальну середню освіту.

4.4. Інженерно-педагогічні кадри, які здійснюють професійне навчання незайнятого дорослого населення, періодично проходять підвищення кваліфікації за програмою, що розробляється Міністерством праці України та Міністерством освіти України.

5.1. Професійне навчання громадян, які зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, здійснюється за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Ці кошти витрачаються на:

оплату праці викладачів, майстрів та інструкторів виробничого навчання, котрі залучаються до проведення навчання незайнятого населення, членів кваліфікаційних (екзаменаційних) комісій по присвоєнню кваліфікації особам, які закінчили професійне навчання;

виплату громадянам стипендії в період навчання за умовами та в розмірах, установлених Інструкцією про порядок виплати стипендії громадянам, які направлені на професійне навчання державною службою зайнятості, затвердженою наказом Міністерства праці України від 29.03.93 N 20;

оплату витрат за проїзд до місця навчання та назад, а також витрат, пов'язаних з проживанням громадян, направлених на навчання в іншу місцевість;

оплату навчальних, канцелярських і господарських витрат на професійне навчання;

оплату за розробку, згідно з замовленням служби зайнятості, навчальних планів і програм, навчально-методичних матеріалів, посібників тощо;

інші витрати, пов'язані безпосередньо з організацією і здійсненням професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення, а також підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, які залучаються до навчання незайнятого населення.

5.2. Витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення включаються до кошторису витрат служби зайнятості.

5.3. У випадках, коли професійне навчання за направленням служби зайнятості проходить громадянин, який за попереднім місцем роботи протягом двох років до вивільнення не підвищував свою кваліфікацію чи не одержував суміжну професію, витрати компенсуються за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено цього працівника, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення".

Ці кошти відшкодовуються державному фонду сприяння зайнятості населення відповідно до фактичних витрат.

Проходження працівником професійного навчання за два роки, які передували вивільненню, підтверджується відповідними документами (посвідченнями, свідоцтвами та ін.), а також записами в трудових книжках.

5.4. У випадках, коли громадянин втратив працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням і є потреба в його перепідготовці чи підвищенні кваліфікації, то витрати на ці цілі повністю відшкодовує підприємство, організація, установа, на якій працювала ця особа, відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону праці".

5.5. Державна служба зайнятості у разі необхідності може компенсувати підприємствам, організаціям та установам до 50 процентів витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, організацій і установ у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Свідоцтво являє собою книжку, яка має висоту 13 см і довжину 10 см з обкладинкою з цупкого картону, обклеєного лідерином. У розгорнутому вигляді книжка має висоту 13 см і довжину 20,5 см.

На лицьовому боці обкладинки зверху зображено герб України, а нижче темною фарбою надруковано слово: "Свідоцтво" (висота літер 7 мм).

В обкладинку вшитий 1 аркуш паперу.

Текст свідоцтва друкується:

на внутрішньому лівому боці обкладинки - лівий бік форми бланку;

на вшитому аркуші паперу з обох сторін, а також на внутрішньому правому боці обкладинки - правий бік форми.

Свідоцтво заповнюється державною мовою.