Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення

На виконання Закону України від 17 листопада 1992 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про зайнятість населення"

1. Внести зміни і доповнення до Положення про організацію професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення, затвердженого постановою Міністерства праці УРСР, Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР і Міністерства освіти УРСР від 26 червня 1991 року N 58/147/6-44, виклавши його в новій редакції (додається).

2. Вважати таким, що не застосовується на території України, абзац 3 пункту 8 Положення про порядок атестації та присвоєння кваліфікації особам, що оволодівають професіями робітників у різних формах навчання, затвердженого постановою Держпрофосвіти СРСР, Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 13 липня 1987 р. N 9/426/21-59.

1.1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка (надалі - професійне навчання) вивільнюваних працівників і незайнятого населення спрямовані на забезпечення ефективної зайнятості та соціального захисту громадян, а також підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці в умовах ринкової економіки.

1.2. Професійне навчання громадян, які зареєстровані в місцевих центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, організовується державною службою зайнятості на договірній основі в навчальних закладах, на підприємствах, організаціях в установах, незалежно від їх підпорядкованості, діяльність яких пов'язана з наданням послуг для одержання професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, а також в навчальних закладах державної служби зайнятості.

1.3. Професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення за направленням державної служби зайнятості в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкованості здійснюється при наявності у них спеціальних дозволів (ліцензій), які видаються в установленому порядку.

1.4. Державна служба зайнятості направляє на професійне навчання осіб, зареєстрованих в службі зайнятості як таких, що шукають роботу, за їх згодою у таких випадках:

коли немає можливості добрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

якщо є необхідність змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

коли втрачена здатність виконувати роботу за попередньою професією (спеціальністю);

якщо громадянин вперше шукає роботу і не має професії (в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл).

1.5. Професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення здійснюється відповідно до державних стандартів освіти за переліками професій для підготовки кваліфікованих робітників та напрямами підготовки фахівців з вищою освітою, іншими нормативно-правовими актами, затвердженими в установленому порядку.

1.6. Для професійного навчання незайнятого населення застосовуються такі його види:

підготовка робітників - для осіб, які не мають професії і будуть набувати її вперше;

перепідготовка робітників і фахівців з вищою освітою - для осіб, які виявили бажання перекваліфікуватися з метою наступного працевлаштування за набутою новою професією (спеціальністю);

підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою удосконалення знань, умінь і навиків за наявними у них професіями (спеціальностями), оволодіння ними новими функціональними обов'язками і особливостями майбутньої трудової діяльності в умовах ринкових відносин, зокрема, вивчення основ підприємництва, менеджменту, маркетингу тощо.

1.7. Професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення здійснюється відповідно до Державної програми зайнятості населення.

Професійне навчання громадян проводиться за професіями і спеціальностями, які користуються попитом на ринку праці регіону, зокрема, для направлення на конкретні робочі місця (посади) при умові виділення їх підприємствами відповідно до квоти, встановленої Законом "Про зайнятість населення",

створення нових робочих місць, в тому числі і за кошти державної служби зайнятості, а також гарантованого підприємством, організацією та установою працевлаштування після закінчення особою професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Професійне навчання незайнятих громадян за їх згодою може здійснюватись також для заняття підприємницькою діяльністю, в тому числі надомною працею, самостійного працевлаштування та інших форм зайнятості, що обумовлюється відповідним договором між особою і центром зайнятості.

1.8. Громадянам під час професійного навчання виплачується стипендія відповідно до законодавства України про зайнятість населення.

1.9. Навчальні заклади державної служби зайнятості здійснюють на договірних умовах підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємств, організацій, установ, а також приватних осіб.

2.1. Управління системою професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення в Україні здійснюється Міністерством праці України разом з Міністерством освіти України через Державний центр зайнятості і Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості, до складу яких входять центри організації професійного навчання незайнятого населення, центри профорієнтації, районні і міські центри зайнятості та Міністерство освіти Республіки Крим, управління освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

2.2. Державний центр зайнятості Міністерства праці України:

забезпечує через свої органи на місцях організацію професійного навчання незайнятого населення;

здійснює контроль і координацію роботи органів служби зайнятості по профорієнтації та професійному навчанню громадян, які зареєстровані в місцевих центрах зайнятості;

визначає пріоритетні напрями навчання;

забезпечує центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя, центри організації професійного навчання незайнятого населення та навчальні заклади державної служби зайнятості необхідними нормативними, методичними та іншими матеріалами.

2.3. Міністерство освіти України:

розробляє державні стандарти освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої і фахової підготовки в галузі професійного навчання незайнятого населення;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання незайнятого населення;

забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури для навчання незайнятого населення;

проводить в підвідомчих навчальних закладах перепідготовку та підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, які залучаються для професійного навчання незайнятого населення, та організовує їх атестацію.

2.4. Обласні центри зайнятості:

вивчають процеси, які відбуваються на ринку праці, та прогнозують на цій основі обсяги професійного навчання незайнятого населення за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації;

здійснюють керівництво та фінансове забезпечення діяльності підвідомчих центрів організації професійного навчання незайнятого населення, навчальних закладів державної служби зайнятості, центрів профорієнтації, районних та міських центрів зайнятості з питань організації професійного навчання незайнятого населення.

2.5. Безпосередньо організацію професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення в регіоні проводять центри організації професійного навчання незайнятого населення, діяльність яких здійснюється відповідно до Положення про центр організації професійного навчання незайнятого населення державноїслужби зайнятості, або, в разі їх відсутності, центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя.

Центри організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя планують і здійснюють заходи, пов'язані з організацією професійного навчання незайнятого населення з врахуванням реальної та перспективної потреби регіону в кваліфікованих кадрах, можливостей навчальних закладів, підприємств, організацій, установ, де буде проходити навчання, та їх матеріально-технічного, кадрового та методичного забезпечення, наявності фінансових ресурсів, контролюють виконання навчальних планів та програм, проводять підвищення кваліфікації спеціалістів центрів зайнятості, які займаються питаннями професійного навчання незайнятого населення.

У своїй роботі центри організації професійного навчання незайнятого населення тісно взаємодіють з органами освіти і виконавчої влади, центрами профорієнтації, навчальними закладами, підприємствами, організаціями та установами.

2.6. Районні (міські) центри зайнятості:

визначають поточну та перспективну потребу в кадрах за професіями та спеціальностями і на цій основі здійснюють практичну роботу з відбору та направлення громадян на професійне навчання;

організовують за дорученням обласних центрів зайнятості професійне навчання незайнятих громадян;

займаються працевлаштуванням осіб, які закінчили професійне навчання.

3.1. Громадяни, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і потребують професійної підготовки або перепідготовки, проходять професійне консультування з метою ознайомлення з потребами ринку робочої сили, вимогами до працівника та рівня кваліфікації, можливостями та умовами навчання тощо.

Під час професійного консультування громадянину пропонується декілька доступних для нього варіантів вибору професії (спеціальності), з яких він обирає найбільш підходящі.

3.2. Направленню на навчання незайнятих громадян передує профорієнтаційна робота. У разі необхідності професійного відбору обстеження особи проводиться в центрі профорієнтації із застосуванням профдіагностичної апаратури.

Зарахування на професійне навчання здійснюється за результатами професійного консультування (відбору).

3.3. З особами, які направляються на професійне навчання, місцеві центри зайнятості укладають відповідні договори та видають направлення на навчання.

3.4. Професійне навчання робітників може організовуватись за курсовою або індивідуальною формами навчання, а перепідготовка фахівців з вищою освітою - лише за курсовою.

При курсовій формі навчання групи комплектуються в кількості 25-30 чоловік, але не менше 7 чоловік для робітничих професій і 10 - для фахівців з вищою освітою із осіб, які навчаються за однією професією (спеціальністю).

Професійне навчання за професіями, які пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, проводиться з урахуванням вимог Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань робітників з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 04.04.94 N 30.

3.5. Професійне навчання незайнятого населення з робітничих професій проводиться згідно з навчальними планами і програмами, що розробляються і затверджуються навчальними закладами, підприємствами, організаціями та установами відповідно до типових навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і Міністерством праці, та погоджуються з центрами організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, міст Києва та Севастополя.

Навчальні плани і програми для перепідготовки фахівців з вищою освітою із числа незайнятого населення розробляються навчальними закладами на основі освітньо-професійних програм, затверджених Міносвіти або відповідними міністерствами та відомствами за погодженням з Міносвіти. Розроблені навчальні плани і програми перепідготовки громадян з вищою освітою за направленням державної служби зайнятості попередньо погоджуються з Державним центром зайнятості Мінпраці.

Навчальні плани і програми для підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою розробляються і затверджуються навчальними закладами, підприємствами, організаціями, установами та погоджуються з центрами організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, міст Києва та Севастополя.

Учбові центри державної служби зайнятості при необхідності можуть розробляти учбові плани і програми для професійного навчання робітників та підвищення кваліфікації спеціалістів або організовують їх розробку разом із зацікавленими підприємствами, організаціями та установами.

За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення може оплачуватися лише вартість розробки і видання типових навчальних планів і програм, які спеціально замовлені органами служби зайнятості, в інших випадках оплата за розробку навчальних планів і програм не проводиться.

3.6. Терміни професійної підготовки нових робітників (тих, хто навчається вперше) установлюються до 6 місяців, а з складних професій - до 10 місяців, при потребі зміна термінів навчання погоджується в установленому порядку з Державним центром зайнятості.

При перепідготовці робітників (тих, хто виявив бажання змінити професію) терміни не повинні бути меншими половини строків, установлених для підготовки нових робітників.

При цьому враховуються професійний рівень осіб, які навчатимуться, і їх практичний досвід.

Терміни навчання при підвищенні кваліфікації робітників з метою присвоєння їм більш високої кваліфікації (тарифного розряду, класу чи категорії) установлюються від 1 до 3 місяців залежно від складності професії.

Терміни підвищення кваліфікації робітників на курсах цільового призначення (якщо для роботи на робочих місцях необхідно вивчити та освоїти нову техніку, обладнання, технологічні процеси, пов'язані з покращенням якості продукції тощо) установлюються не менше 20 годин.

Незайняті громадяни із числа фахівців з вищою освітою, які виявили бажання оволодіти робітничими професіями і працювати за ними, проходять навчання на загальних підставах.

3.7. Термін перепідготовки громадян з вищою освітою установлюється до одного року. В окремих випадках цей термін може бути продовжений Державним центром зайнятості Мінпраці за погодженням з Міносвіти до півтора року.

Тривалість часу на перепідготовку незайнятих громадян з вищою освітою установлюється для молодших спеціалістів - не менше 850 аудиторних годин, спеціалістів - не менше 1200;

перепідготовка забезпечує одержання нової спеціальності та кваліфікації на основі раніше набутої у закладі освіти;

спеціаліст може бути перепідготовлений за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, молодшого спеціаліста; молодший спеціаліст - за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Тривалість підвищення кваліфікації фахівців з вищою освітою установлюється з урахуванням мети і складності навчання, категорії і професійної кваліфікації слухачів: короткострокове від 20 до 72 годин, довгострокове - від 72 до 432.

3.8. Режим навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення установлюється навчальними закладами, підприємствами, організаціями або установами, на базі яких воно проводиться, за погодженням з центром організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, міст Києва та Севастополя або за його дорученням місцевим центром зайнятості.

При цьому установлюється тижневе навантаження на слухача не менше 36 годин.

3.9. Професійне навчання незайнятого населення закінчується складанням кваліфікаційних або державних екзаменів чи заліків (захист рефератів, випускних робіт, пробних робіт), передбачених навчальними планами і програмами.

3.10. Робітникам, які успішно закінчили професійне навчання і склали кваліфікаційні іспити, навчальними закладами, незалежно від форм власності, підприємствами, організаціями та установами, які надавали навчальні послуги, видається свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій (додатки N 1 та N 2).

Фахівцям з вищою освітою, які пройшли перепідготовку на відповідних факультетах при вищих навчальних закладах, видається диплом про перепідготовку з присвоєнням кваліфікації, а які пройшли підвищення кваліфікації - відповідне свідоцтво (посвідчення), зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3.11. Навчальний заклад, підприємство, організація чи установа своєчасно подають центру організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласному, міст Києва та Севастополя (районному, міському центру зайнятості) документацію щодо організації навчального процесу (копії наказів про зарахування громадян на навчання, їх відрахування, закінчення ними навчання, створення кваліфікаційної чи державної комісій та протоколів їх засідань).

3.12. Період професійного навчання громадянина зараховується в його трудовий стаж. Відповідний запис вноситься до трудової книжки навчальним закладом (підприємством, організацією, установою) в установленому порядку.

3.13. Професійне навчання незайнятого населення може суміщатися з їх участю в оплачуваних громадських роботах, які проводяться в такому випадку у вільний від навчання час.

3.14. Припинення виплати стипендії або відрахування осіб, направлених державною службою зайнятості на навчання, здійснюється у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, за інші порушення навчальної дисципліни і систематичну неуспішність з ряду предметів навчального циклу районними (міськими) центрами зайнятості, навчальними закладами, підприємствами, організаціями при умові попереднього повідомлення відповідних органів державної служби зайнятості.

3.15. Центри організації професійного навчання незайнятого населення або, в разі їх відсутності, центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя та за їх дорученням місцеві центри зайнятості здійснюють контроль за виконанням навчальних планів і програм, дотриманням строків і режиму навчання незайнятих громадян та подають в разі необхідності навчальним закладам та підприємствам, які здійснюють навчання незайнятого населення, рекламації на якість їх послуг.

3.16. Органи служби зайнятості освіти та навчальні заклади здійснюють облік з питань професійного навчання незайнятого населення, складають і подають в установлені строки на відповідні адреси звіти за формами, затвердженими Мінстатом України, систематично проводять аналіз стану і ефективності роботи, розробляють і реалізовують заходи щодо подальшого її поліпшення.

4.1. До викладацької роботи і виробничого навчання можуть залучатися висококваліфіковані педагогічні працівники навчальних закладів, спеціалісти і кваліфіковані робітники підприємств, установ і організацій.

4.2. Викладачі теоретичного навчання навчальних закладів, які залучаються до професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення, повинні мати вищу освіту та кваліфікацію спеціаліста відповідного профілю, майстри виробничого навчання - вищу освіту, кваліфікацію спеціаліста чи молодшого спеціаліста та практичний досвід роботи з навчання кадрів не менше 3-х років.

При професійному навчанні незайнятих громадян (терміном до 3 місяців) за професіями народних промислів та ремесел можливе проведення занять теоретичного та виробничого навчання однією особою із числа висококваліфікованих робітників та спеціалістів.

4.3. Викладачі теоретичного навчання на підприємстві із числа керівних та інженерно-технічних працівників повинні мати вищу освіту і стаж роботи за фахом не менше 3 років.

Інструктори виробничого навчання із числа кваліфікованих робітників повинні мати стаж роботи за професією не менше 3 років, високі виробничі показники, відповідну професійну та загальну середню освіту.

4.4. Інженерно-педагогічні кадри, які здійснюють професійне навчання незайнятого дорослого населення, періодично проходять підвищення кваліфікації та атестацію, що організовується Міносвіти.

5.1. Професійне навчання громадян, які зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, здійснюється за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Ці кошти витрачаються на:

оплату праці викладачів, майстрів та інструкторів виробничого навчання, котрі залучаються до проведення навчання незайнятого населення, членів кваліфікаційних (екзаменаційних) комісій по присвоєнню кваліфікації особам, які закінчили професійне навчання;

виплату громадянам стипендії в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації в розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;

оплату витрат за проїзд до місця навчання та назад, а також витрат, пов'язаних з проживанням громадян, направлених на навчання в іншу місцевість;

оплату навчальних, канцелярських і господарських витрат на професійне навчання;

оплату за розробку, згідно з замовленням служби зайнятості, навчальних планів і програм, навчально-методичних матеріалів, посібників тощо;

інші витрати, пов'язані безпосередньо з організацією і здійсненням професійного навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення, а також підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, які залучаються до навчання незайнятого населення відповідно до чинного законодавства.

5.2. Витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення включаються до кошторису витрат служби зайнятості.

5.3. У випадках, коли професійне навчання за направленням служби зайнятості проходить громадянин, який за попереднім місцем роботи протягом двох років до вивільнення не підвищував свою кваліфікацію чи не одержував суміжну професію, витрати компенсуються за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено цього працівника, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення".

Ці кошти відшкодовуються державному фонду сприяння зайнятості населення відповідно до фактичних витрат.

Проходження працівником професійного навчання за два роки, які передували вивільненню, підтверджується відповідними документами (посвідченнями, свідоцтвами та ін.), а також записами в трудових книжках.

5.4. У випадках, коли громадянин втратив працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням і є потреба в його перепідготовці чи підвищенні кваліфікації, то витрати на ці цілі повністю відшкодовує підприємство, організація, установа, на якій працювала ця особа, відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону праці".

5.5. Державна служба зайнятості у разі необхідності може компенсувати підприємствам, організаціям та установам до 50 процентів витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, організацій і установ у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Свідоцтво являє собою книжку, яка має висоту 13 см і довжину 10 см з обкладинкою з цупкого картону, обклеєного лідерином. У розгорнутому вигляді книжка має висоту 13 см і довжину 20,5 см.

На лицьовому боці обкладинки зверху зображено герб України, а нижче темною фарбою надруковано слово: "Свідоцтво" (висота літер 7 мм).

В обкладинку вшитий 1 аркуш паперу.

Текст свідоцтва друкується:

на внутрішньому лівому боці обкладинки - лівий бік форми бланку;

на вшитому аркуші паперу з обох сторін, а також на внутрішньому правому боці обкладинки - правий бік форми.

Свідоцтво заповнюється державною мовою.