Про затвердження Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці

На виконання Закону "Про охорону праці" і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, що додається.

2. З метою підвищення знань працівників з питань охорони праці міністерствам, відомствам, концернам, корпораціям, іншим об'єднанням підприємств, створеним за галузевим принципом, підприємствам, установам і організаціям розпочати з другої половини червня 1994 року навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці відповідно до Типового положення.

3. Начальникам управлінь і відділів Комітету, територіальних управлінь та інспекцій, державним інспекторам Держнаглядохоронпраці встановити контроль за навчанням, інструктажем і перевіркою знань працівників з питань охорони праці згідно з цим Типовим положенням.

4. Визнати таким, що не застосовується ГОСТ 12.0.004-90 "Організація навчання безпеці праці. Загальні положення".

Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці розроблено відповідно до Закону "Про охорону праці" та постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону праці".

Типове положення встановлює порядок і види навчання, інструктажів, порядок перевірки знань з питань охорони праці робітників, посадових осіб, спеціалістів, учнів, вихованців, студентів і поширюється на всі підприємства, установи і організації (надалі - підприємства), навчально-виховні заклади незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

1.1. Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводяться:

з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів;

з працівниками в процесі їх трудової діяльності.

1.2. Усі працівники, які приймаються на роботу, і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.3. Працівники відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 30 листопада 1993 р. N 123 або там, де є потреба у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в терміни, установлені відповідними галузевими нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.

1.4. Особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю або суміщають професії, навчаються і інструктуються як із їх основних професій, так і професій за сумісництвом.

1.5. Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організовуються заняття, лекції, семінари та консультації.

1.6. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.

1.7. У складі комісії по перевірці знань з питань охорони праці повинно бути не менше трьох осіб, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

1.8. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом (додаток N 1).

1.9. Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення (додаток N 2).

1.10. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, забороняється.

1.11. На підприємствах на основі цього Типового положення з урахуванням специфіки виробництва розробляються і затверджуються їх керівниками відповідні Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці, формуються плани-графіки проведення цієї роботи, з якими повинні бути ознайомлені усі працівники.

1.12. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів.

1.13. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки керівником (правлінням) підприємства.

2.1. Вивчення основ охорони праці проводиться в усіх навчально-виховних закладах системи освіти за програмами, що розробляються і затверджуються Міністерством освіти за погодженням з Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

2.2. Учні загальноосвітніх шкіл вивчають спеціальний курс "Охорона життя та здоров'я дітей". На всіх стадіях навчання та інструктажів в учнів виховується почуття відповідальності за особисту безпеку і безпеку оточуючих.

2.3. Професійні навчально-виховні заклади формують у майбутніх працівників знання, навики з безпеки праці, відповідальне ставлення до охорони життя та здоров'я людей на виробництві. Особлива увага при цьому приділяється навчанню професіям, пов'язаним з роботою в небезпечних та шкідливих умовах.

2.4. Студенти технічних, будівельних, сільськогосподарських, економічних і педагогічних вищих навчальних закладів вивчають дисципліни "Безпека життєдіяльності" та "Охорона праці", а також відповідні розділи з охорони праці в спеціальних дисциплінах.

В інших вищих навчальних закладах вивчається курс "Безпека життєдіяльності" та проводиться навчання студентів з охорони праці при вивченні відповідних розділів спеціальних дисциплін.

2.5. Дипломні проекти і курсові роботи студентів технічних, будівельних, сільськогосподарських вищих навчальних закладів (факультетів) повинні містити питання охорони праці.

Формою контролю знань студентів після закінчення вивчення курсу з охорони праці є іспит.

2.6. До початку колективної трудової діяльності поза навчальною програмою (студентські загони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади тощо) студенти, учні та вихованці вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти з охорони праці в своїх навчально-виховних закладах.

Навчання студентів і учнів з питань охорони праці стосовно конкретних робіт проводиться на підприємствах, де ці роботи виконуються, за програмами, розробленими цими підприємствами.

2.7. Відповідальність за виконання програм, використання у повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання студентів, учнів та вихованців з питань охорони праці несуть керівники навчально-виховних закладів.

3.1. Навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, одержанні нової професії, підвищенні кваліфікації на підприємстві організовують працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким доручена організація цієї роботи.

3.2. Учбові програми для навчання працівників з питань охорони праці передбачають теоретичне та практичне (виробниче) навчання.

3.3. Теоретичне навчання здійснюється в межах спеціальної учбової дисципліни "Охорона праці" або відповідного розділу з технології виробництва, конструкції обладнання в обсязі не менше 20 годин.

3.4. Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах тощо).

Дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається учнями професійних навчально-виховних закладів в обсязі 30 годин. Крім цього, специфічні питання охорони праці, пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсі спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.

3.5. Для перевірки знань працівників з питань охорони праці на підприємстві наказом керівника підприємства утворюється постійно діюча комісія. На підприємстві з великою чисельністю працюючих можуть утворюватися декілька комісій. Головами комісій призначаються заступники керівника підприємства або керівники та заступники керівників структурних підрозділів.

Перевірка знань з питань охорони праці працівників підприємств, де немає можливості утворити таку комісію, проводиться за договором в комісіях споріднених підприємств.

3.6. До складу комісії входять фахівці служб охорони праці, енерго-механічної, технічної, юридичної та інших, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань з питань охорони праці, а також представник профспілкової організації, членом якої є працівник.

3.7. При незадовільному результаті повторна перевірка знань працівника призначається протягом одного місяця. При незадовільних результатах повторної перевірки знань працівника працевлаштовують згідно з чинним законодавством.

3.8. Працівники, які мають перерву в роботі за професією більше одного року, проходять навчання з питань охорони праці до початку самостійної роботи.

3.9. Працівники допускаються до самостійної роботи після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.

4.1. Посадові особи відповідно до Переліку посад, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 11 жовтня 1993 р. N 94 до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на три роки, згідно з наказом керівника відповідного підприємства проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві.

У спеціалістів виробництва перевіряються знання тих нормативних актів про охорону праці, виконання яких входить до їх службових обов'язків.

4.2. Навчання з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві посадових осіб, передбачених у додатку N 3, проводиться в навчальних закладах, котрі після перевірки їх матеріальної бази, програмно-методичного забезпечення та знань викладачів з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві наглядовими органами за охороною праці, одержали від Держнаглядохоронпраці дозвіл на проведення цієї роботи. Інші посадові особи та спеціалісти можуть проходити навчання безпосередньо на підприємстві.

Тематичний план і програма навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві додаються (додаток N 4).

4.3. Перші заступники та заступники керівників міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об'єднань підприємств, що створені за галузевим принципом (*), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівники структурних підрозділів, які організовують виробничий процес, спеціалісти служби охорони праці, члени комісій по перевірці знань з охорони праці цих органів, а також викладачі охорони праці вищих закладів освіти та керівники підприємств, виробничих і науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працюючих проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві в Науково-інформаційному та навчальному центрі Державного комітету по нагляду за охороною праці.

Очолює комісію по перевірці знань цих категорій посадових осіб Голова (заступник Голови) Державного комітету по нагляду за охороною праці.

До складу комісії входять керівники відповідних центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, концернів, корпорацій та інших об'єднань підприємств, що створені за галузевим принципом, а також представники органів державного нагляду за охороною праці та відповідних профспілок.

4.4. Інші посадові особи та спеціалісти органів, зазначених у п.4.3. цього Типового положення, а також керівники та члени комісій по перевірці знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві посадових осіб підприємств, що безпосередньо підпорядковані цим органам, за винятком керівників підприємств, виробничих і науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працюючих, перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві проходять в комісіях своїх органів.

Очолює комісію заступник керівника органу, в обов'язки якого входить управління охороною праці, або керівник служби охорони праці цього органу.

До складу комісій входять керівники служби охорони праці, виробничо-технічних підрозділів цих органів, представники органів державного нагляду за охороною праці, а також відповідних профспілок.

4.5. Керівники підприємств, які не мають вищестоящої господарської організації, а також члени комісій по перевірці знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві таких підприємств, за винятком керівників підприємств, виробничих і науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працюючих, перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві проходять в комісіях місцевих органів державної виконавчої влади або місцевих органів Держнаглядохоронпраці.

Очолює комісію відповідно заступник керівника місцевого органу державної виконавчої влади, в обов'язок якого входить управління охороною праці в регіоні, керівник служби охорони праці цього органу або керівник (заступник керівника) місцевого органу Держнаглядохоронпраці.

До складу комісії входять працівники служби охорони праці місцевого органу державної виконавчої влади, представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці та відповідних профспілок.

4.6. На підприємстві для перевірки знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві посадових осіб і спеціалістів створюється постійно діюча комісія.

Очолює її керівник підприємства (його заступник) або керівник (його заступник) служби охорони праці.

До складу комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а також профспілкового комітету (комітетів).

На підприємствах з великою кількістю працюючих можливе створення декількох постійно діючих комісій по перевірці знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві.

4.7. Посадові особи, спеціалісти невеликих підприємств, де нема можливості провести навчання та утворити комісію по перевірці знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, а також спеціалісти, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві - в комісіях при місцевих органах державної виконавчої влади або при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

4.8. Працівники, які показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві. Особи, які і при повторній перевірці знань показали незадовільні знання, працевлаштовуються згідно з чинним законодавством.

4.9. Загальне керівництво та контроль за проведенням перевірки знань посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві здійснюють міністерства, відомства, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств, що створені за галузевим принципом, а також служби охорони праці місцевих органів державної виконавчої влади.

4.10. Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві проводиться: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;

при введенні в експлуатацію нового устаткування або впровадженні нових технологічних процесів;

при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві;

за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації, а також місцевого органу державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання посадовою особою, спеціалістом нормативних актів про охорону праці.

Керівники та інші посадові особи підприємств, виробничих та науково-виробничих об'єднань чисельністю понад 500 працюючих, де сталася техногенна аварія чи катастрофа, за вимогою комісії по її розслідуванню чи органу державного нагляду за охороною праці проходять позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці в Науково-інформаційному та навчальному центрі охорони праці.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

5.1. Вступний інструктаж

5.1.1. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередньо участь у виробничому процесі з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;

учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

5.1.2. Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки, а з учнями в навчально-виховних закладах - викладач або особа, компетентна в питаннях охорони праці, на яку наказом по навчально-виховному закладу покладені ці обов'язки. На великих підприємствах окремі питання вступного інструктажу можуть висвітлювати відповідні фахівці.

5.1.3. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників (плакатів, натурних експонатів, макетів, моделей, кінофільмів, діафільмів, відеофільмів тощо).

5.1.4. Вступний інструктаж проводиться за програмою, що розроблена службою охорони праці із урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства (виробництва), навчально-виховного закладу (відділення, факультету). Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу додається (додаток N 5).

5.1.5. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі (додаток N 6), а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Проведення вступного інструктажу з учнями реєструється в журналі обліку навчальної роботи, а з учнями та вихованцями, які навчаються у позашкільних закладах, - у робочому журналі керівника гуртка, секції тощо.

5.2. Первинний інструктаж

5.2.1. Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:

працівником, новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

студентом, учнем та вихованцем, який прибув на виробничу практику; перед виконанням ним нових видів робіт; перед вивченням кожної нової теми під час проведення трудового і професійного навчання в учбових лабораторіях, класах, майстернях, на дільницях; під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях тощо.

5.2.2. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного інструктажу (додаток N 7).

Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу.

5.2.3. Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів, навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після первинного інструктажу на робочому місці мають протягом 2-15 змін (в залежності від характеру роботи та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих робітників або спеціалістів, які призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству (цеху, дільниці, виробництву).

5.2.4. Керівник підприємства (цеху, дільниці, виробництва) має право своїм наказом або розпорядженням звільняти від проходження стажування робітника, який має стаж роботи за своєю професією не менше 3 років, переміщується із одного цеху в інший, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він буде працювати, не змінюються.

5.3. Повторний інструктаж

5.3.1. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - I раз у квартал, на інших роботах - I раз на півріччя.

5.3.2. Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

5.4. Позаплановий інструктаж

5.4.1. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

при порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії чи отруєння;

на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації, або державної виконавчої влади у випадку, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці;

при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - більше 60 днів.

5.4.2. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

5.5. Цільовий інструктаж

5.5.1. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);

ліквідації аварії, стихійного лиха;

проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

екскурсіях на підприємства;

організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

5.5.2. Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

5.6. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо).

5.7. Первинний, повторний, цільовий та позаплановий інструктажі затверджуються перевіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

5.8. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис до журналу (додаток N 8).

При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

5.9. При необхідності первинний, повторний, позаплановий інструктажі та стажування працівник (учень, студент) може проходити у встановленому порядку на іншому спорідненому за технологією підприємстві, де є необхідні для цього умови та спеціалісти. У такому випадку проведена робота фіксується у журналі згідно з п. 5.8. цього Типового положення на підприємстві, де відбувалися інструктаж чи стажування, а працівникові (учневі, студентові) керівники цього підприємства та служби охорони праці за своїми підписами з печаткою видають відповідну довідку, що додається до особової справи працівника (учня, студента) на підприємстві, яке його відряджало.

Керівник підприємства при необхідності має право запросити до себе для проведення інструктажів відповідних спеціалістів іншого, спорідненого за технологією підприємства. Оформлення інструктажів, стажування та допуск до роботи працівника (учня, студента) у таких випадках проводиться в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці підприємства.

5.10. Керівник підприємства зобов'язаний видати робітникові примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на його робочому місці.

5.11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства, учбового закладу після узгодження з державним інспектором Держнаглядохоронпраці. До цього переліку можуть бути віднесені особи, які непов'язані з обслуговуванням обладнання, використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо.

У даному посвідчені можуть бути додаткові вкладки про обов'язкові медичні огляди працівника, право виконання ним спеціальних робіт та інше.

Керівники підприємств, установ і організацій, виробничих та науково-виробничих об'єднань, їх заступники, виконання службових обов'язків яких пов'язано з організацією безпечного ведення робіт, керівники основних виробничо-технічних служб.

Керівники науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських установ, їх заступники, виконання службових обов'язків яких пов'язано з організацією безпечного виконання робіт, керівники основних технічних структурних пізрозділів та проектів.

Керівники навчально-виховних закладів, заступники керівників, яким підпорядкована служба охорони праці або які виконують її функції, викладачі охорони праці.

Перші заступники та заступники керівників міністерств, державних комітетів, концернів, корпорацій та інших об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом, керівники структурних підрозділів, які організовують виробничий процес.

Заступники керівників Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів, на яких покладена відповідальність за організацію роботи з охорони праці, керівники виробничо-технічних структурних підрозділів, виконання службових обов'язків яких пов'язано з організацією безпечного ведення робіт.

Спеціалісти служб охорони праці та члени комісій по перевірці знань з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях, зазначених в пунктах 1-5 цього додатка.

Тема 1. Законодавство про охорону праці. Основні положення Закону "Про охорону праці".

Тема 2. Законодавство про працю.

Тема 3. Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці.

Тема 4. Вибухонебезпека виробництв і вибухозахист.

Тема 5. Пожежна безпека.

Тема 6. Електробезпека.

Тема 7. Гігієна праці і виробнича санітарія. Медичні огляди.

Тема 8. Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

Тема 9. Організаційно-технічні заходи щодо профілактики, попередження, локалізації та ліквідації наслідків техногенних аварій і катастроф.

Поняття охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці: Закон "Про охорону праці", Кодекс законів про працю, Закон "Про охорону здоров'я", Закон "Про пожежну безпеку", Закон "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист".

Основні положення Закону "Про охорону праці".

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Право громадян на охорону праці при укладенні трудового договору. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я, відшкодування моральної шкоди.

Обов'язки власника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.

Положення про навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Перелік посадових осіб, які до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.

Фінансування охорони праці. Фонди охорони праці: на підприємстві, регіональний, галузевий, державний; їх призначення, порядок формування та витрачання коштів.

Служба охорони праці. Положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.

Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва. Попередня експертиза (перевірка) проектної документації. Авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з боку проектних організацій. Сертифікація машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і технологічних процесів. Порядок прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів. Дозвіл на початок роботи підприємства.

Основні вимоги положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства: порядок створення, обов'язки та права комісії.

Інформація та звітність про стан охорони праці.

Добровільні об'єднання громадян з охорони праці.

Стимулювання охорони праці. Заохочення працівників за активну участь у роботі по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. Пільгове оподаткування коштів, спрямованих на заходи з охорони праці.

Відшкодування підприємствам, громадянм і державні збитків, завданих порушенням вимог охорони праці.

Тарифи внесків на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці.

Штрафні санкції до підприємств, установ і організацій за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Документи, що належать до цих актів. Опрацювання, прийняття та скасування державних нормативних актів. Припинення чинності державних нормативних актів. Забезпечення працівників нормативними актами про охорону праці.

Інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, основні вимоги до них і порядок їх розроблення.

Державне управління охороною праці. Органи державного управління. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Повноваження Державного комітету по нагляду за охороною праці. Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці.

Атестація робочих місць на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці.

Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища: Національна, галузеві, регіональні; комплексні заходи підприємств для досягнення встановлених нормативів з охорони праці.

Організація наукових досліджень з проблем охорони праці. Національний науково-дослідний інститут охорони праці.

Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці.

Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

Дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок.

Закон "Про колективні договори і угоди". Розробка, укладення та виконання колективного договору (угоди) відповідно до "Спільних рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)".

Тривалість робочого часу працівників. Скорочена тривалість робочого часу. Заборона роботи в нічний час. Обмеження надурочних робіт. Заборона залучення до надурочних робіт.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці відповідно до Закону "Про охорону праці".

Праця жінок. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок. Обмеження праці жінок на роботах у нічний час. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей.

Праця інвалідів. Порядок працевлаштування інвалідів (у тому числі по зору та слуху), надання пільг та компенсацій, обмеження використання їх праці у нічний час та на надурочних роботах.

Праця молоді. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах. Вік, з якого допускається прийняття на роботу. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років. Медичні огляди.

Індивідуальні трудові спори. Органи, що розглядають трудові спори. Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв. Порядок і строки розгляду трудових спорів.

Відповідальність за порушення законодавства про працю.

Фізіологічна та психологічна основа трудового процесу (безумовні та умовні рефлекси, їх вплив на безпеку праці).

Пристосування людини до навколишніх умов в процесі праці (відпрацювання прийомів та навичок при навчанні).

Психічні процеси, що управляють трудовою діяльністю (почуття сприймання, увага, пам'ять, уява, емоції та їх вплив на безпеку праці).

Роль трудового колективу в забезпеченні безпеки праці (взаємозв'язок вимог інструкцій з охорони праці з інтересами виробництва та особистими інтересами працюючого, необережність, її причини та боротьба з нею).

Психофізіологічні фактори умов праці (промислова естетика, ритм і темп роботи, виробнича гімнастика, кімнати психологічного розвантаження) та їх вплив на безпеку праці.

Зв'язок людина-машина, ергономічні вимоги (відповідність устаткування та упорядження робочого місця до анатомо-фізіологічних можливостей людини).

Алкоголізм і безпека праці (вплив алкоголю на основні психічні процеси, підвищена схильність до скоєння нещасного випадку).

Методи пропаганди та агітації з охорони праці (куточки, стінгазети, радіомовлення, плакати, кінофільми, виставки тощо).

Охорона праці як об'єкт управління. Система управління охороною праці. Ціль і завдання управління. Структурно-функціональна схема управління охороною праці.

Аналіз та прогнозування стану охорони праці, травматизму, професійних та загальних захворювань на виробництві.

Планування роботи з охорони праці: перспективне, поточне та оперативне.

Організація роботи з охорони праці. Посадові інструкції, встановлення обов'язків, прав і відповідальності виробничо-технічних служб, посадових осіб і спеціалістів за виконання функцій і завдань в системі управління охороною праці, а також вимог з охорони праці.

Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.

Матеріальне та моральне стимулювання роботи з охорони праці.

Контроль за ефективністю функціонування системи управління охороною праці, виконанням працівниками своїх обов'язків, правил, норм та інструкцій з охорони праці, станом охорони праці на робочих місцях.

Вимоги нормативних актів про охорону праці щодо безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Планово-запобіжні ремонти засобів праці. Метрологічне забезпечення охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою та робіт, для яких є потреба у професійному доборі; організація безпеки праці на таких роботах згідно з нормами та правилами.

Прилади контролю безпечних умов праці. Світлова та звукова сигналізація. Запобіжні надписи, сигнальне пофарбування. Знаки безпеки.

Засоби колективного захисту працюючих. План ліквідації аварій. План евакуації з приміщень у випадку аварії.