Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Якщо причиною повернення інкасового доручення (розпорядження) є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці інкасового доручення (розпорядження) зазначає його правильне найменування.

11.12. Банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє платника про надходження інкасового доручення (розпорядження), якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).

11.13. Стягувач може відкликати інкасове доручення (розпорядження) у будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує платника.

Інкасове доручення (розпорядження) відкликається лише в повній сумі.

У листі про відкликання інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає найменування платника та номер його рахунку, найменування та код банку платника, номер, дату і суму, зазначені в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком його печатки.

11.14. Стягувач самостійно доставляє в банк платника лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження). Банк платника приймає до виконання лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження), оформлений відповідно до вимог пункту 11.13 цієї глави.

Банк платника, отримавши листа про відкликання інкасового доручення (розпорядження), не списує кошти з рахунку платника і повертає/надсилає інкасове доручення (розпорядження) безпосередньо стягувачу.

11.15. Банк платника не має права на списання коштів з рахунку платника за інкасовим дорученням (розпорядженням) після отримання листа про його відкликання.

1. Банк списує кошти, на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді, суду в кримінальному провадженні щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, у порядку, визначеному главами 5 та 10 цієї Інструкції, з урахуванням обумовлених у главі 12 цієї Інструкції особливостей.

2. Списання коштів, на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді, суду в кримінальному провадженні щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, ініціює Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), яке виконує функцію управління такими коштами відповідно до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" .

3. Національне агентство для списання коштів, оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.

У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги Національне агентство зазначає дату видачі та номер (якщо він присвоєний) ухвали слідчого судді, суду. Національне агентство подає до банку платіжну вимогу разом із копіями звернення прокурора, ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.

Національне агентство надсилає платіжну вимогу банку платника через обслуговуючий банк або доставляє її самостійно (через представника Національного агентства, рекомендованим або цінним листом тощо).

4. Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці третьому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.

5. У разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену Національним агентством, банк повертає її згідно з пунктом 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

1. Ці вказівки містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів.

2. У цих вказівках слово "Банк" означає банки, що обслуговують платника, отримувача, стягувача.

1. Для отримання розрахункової чекової книжки юридична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 14), підписану особами, яким відповідно до законодавства та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів.

Для отримання розрахункової чекової книжки (розрахункового чека) фізична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 13). Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма зазначеними в ній реквізитами.

У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох розрахункових чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

2. Заповнена клієнтом заява подається до банку-емітента. Відповідальний виконавець установлює особу клієнта за документом, що її засвідчує, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису чекодавця тим, що зазначені в картці із зразками підписів, подає заяву на підпис головному бухгалтеру і керівнику банку або особам, яким надане право такого підпису, і передає її разом з талоном до каси.

3. Касир ставить на заяві та талоні до неї номери розрахункових чеків і передає відповідальному виконавцю розрахункову чекову книжку разом із заявою під розпис у талоні. Талон до заяви залишається в касі.

4. Відповідальний виконавець перевіряє наявність усіх розрахункових чеків у розрахунковій чековій книжці та на внутрішньому боці її обкладинки зазначає: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу), номер рахунку, з якого сплачуються розрахункові чеки, строк дії розрахункової чекової книжки та її ліміт.

Потім в кожний розрахунковий чек записуються такі реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу) і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункових чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця.

Під час видачі фізичній особі розрахункового чека (додаток 6) відповідальний виконавець заповнює такі його реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункового чека;

г) суму цифрами та словами;

ґ) строк дії розрахункового чека;

д) число, місяць та рік видачі розрахункового чека (місяць має бути написаний словами, дата видачі розрахункового чека має відповідати його реальній видачі);

е) на зворотному боці корінця розрахункового чека - окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована в безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець ставить свій підпис на розрахунковому чеку та його корінці.

5. Банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків (додаток 5) у реєстраційних картках (далі - картка) за формою додатка 15, у якій зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункової чекової книжки, номери розрахункових чеків, строк дії розрахункової чекової книжки, для яких розрахунків видається ця книжка.

Під час видачі банком-емітентом розрахункового чека (додаток 6) банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка 16, у яких зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункового чека, його номер, для яких розрахунків видається розрахунковий чек.

Якщо підприємству за однією заявою видають кілька розрахункових чекових книжок, то в картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого й останнього номерів розрахункових чеків з книжок, якщо порядковість номерів розрахункових чеків у цих розрахункових чекових книжках є незмінною.