• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Національний банк України  | Постанова, Реєстр, Вказівки, Розпорядження, Вимоги, Доручення, Повідомлення, Форма типового документа, Інструкція від 21.01.2004 № 22 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Реєстр, Вказівки, Розпорядження, Вимоги, Доручення, Повідомлення, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 21.01.2004
  • Номер: 22
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Реєстр, Вказівки, Розпорядження, Вимоги, Доручення, Повідомлення, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 21.01.2004
  • Номер: 22
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 2.16 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 154 від 18.05.2011, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
2.17. Банк зобов'язаний/має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника за фінансовою операцією у випадках, установлених статтею 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" . Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та на пункт 2.17 глави 2 цієї Інструкції), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, та відбитком штампа банку.
( Пункт 2.17 глави 2 в редакції Постанов Національного банку № 154 від 18.05.2011, № 8 від 09.02.2017 )
2.18. У разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену стягувачем, обтяжувачем або отримувачем (якщо договірне списання коштів), банк у день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів чи банк, від якого вона надійшла.
( Абзац перший пункту 2.18 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 154 від 18.05.2011, № 38 від 11.04.2018 )
Якщо причиною повернення платіжної вимоги є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці платіжної вимоги зазначає його правильне найменування.
( Абзац другий пункту 2.18 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Якщо платіжну вимогу стягувач доставляє в банк платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо), то банк повертає її рекомендованим чи цінним листом.
2.19. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.
( Абзац другий пункту 2.19 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )( Пункт 2.19 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005; в редакції Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
2.20. Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.
Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.
2.21. Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.
( Пункт 2.21 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.22. Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження згідно зі статтею 1072 Цивільного кодексу України та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
( Пункт 2.22 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 133 від 18.12.2017 )
2.23. Розрахункові документи, надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, - наступного робочого дня.
( Пункт 2.23 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 38 від 11.04.2018 )
2.24. Списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.
( Абзац перший пункту 2.24 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
На вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою(ими) особою(ами), або примірник підписаної нею(ними) платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату.
( Абзац другий пункту 2.24 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.
Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.
( Абзац четвертий пункту 2.24 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )( Пункт 2.24 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.25. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.
Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі банківського рахунку.
( Пункт 2.25 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.26. Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі:
часткового виконання платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження). Реквізит "Сума" виправляється згідно з пунктом 5.10 глави 5 та пунктом 11.9 глави 11 цієї Інструкції;
( Абзац другий пункту 2.26 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005; в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, найменування та коду банку платника. На звороті цього розрахункового документа зазначаються дата внесення виправлень, пункт цієї Інструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.
( Абзац третій пункту 2.26 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 296 від 15.05.2009, № 8 від 09.02.2017 )
2.27. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника/інкасові доручення (розпорядження) (у порядку, установленому пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції), крім платіжних вимог на примусове списання коштів, на які згідно із цим законом не поширюється дія мораторію.
( Пункт 2.27 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
2.28. У разі отримання банком постанови суду, яка надійшла від суду або арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) про визнання платника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання:
платіжні доручення платника, який визнаний банкрутом (у порядку, установленому пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції);
платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) (у порядку, установленому пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції);
судові рішення/постанови державного/приватного виконавця про арешт коштів на рахунках платника, які надходитимуть до банку після отримання ним постанови суду про визнання платника банкрутом та які вже прийняті банком до виконання і обліковуються на відповідних позабалансових рахунках.
( Пункт 2.28 глави в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
2.29. Платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.
Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
2.30. Банк платника в разі надходження запиту (на паперових або електронних носіях) від банку, що обслуговує стягувача, не пізніше ніж наступного робочого дня після дня отримання такого запиту повідомляє останньому дату надходження в банк платника платіжної вимоги стягувача на примусове списання коштів, а в разі його повернення - дату повернення.
( Абзац перший пункту 2.30 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься на відповідному документі на переказ.
2.31. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.
( Абзац перший пункту 2.31 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.
( Абзац другий пункту 2.31 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 296 від 15.05.2009, № 154 від 18.05.2011 )( Абзац третій пункту 2.31 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.32. Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою.
( Абзац перший пункту 2.32 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі.
( Абзац другий пункту 2.32 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 296 від 15.05.2009, № 154 від 18.05.2011 )
На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані.
Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.
( Абзац четвертий пункту 2.32 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
( Пункт 2.32 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.33. Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.
( Абзац перший пункту 2.33 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 407 від 18.10.2006; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок зміни з ініціативи банку отримувача (у зв'язку із зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку отримувача, то банк отримувача перераховує кошти з цього рахунку на рахунок отримувача не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.
Операцію з перерахування коштів з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.
На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, кошти за яким були зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування".
( Пункт 2.33 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.34. Якщо реквізит електронного розрахункового документа код отримувача містить п'ять дев'яток, то банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний перевірити тільки номер рахунку отримувача, що зазначений в електронному розрахунковому документі. У цьому разі банк зараховує кошти лише за номером рахунку, якщо цей номер належить фізичній особі.
( Пункт 2.34 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
2.35. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
2.36. Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, установленому законодавством України, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним отримувачем.
Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 20 до цієї Інструкції.
2.37. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом.
Переказану неналежним отримувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним отримувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законодавством України порядку сплати цим отримувачем пені у визначеному законодавством України розмірі.
У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк, з вини якого кошти зараховані цьому отримувачу не за призначенням, стягує їх в судовому порядку.
Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним отримувачем цих коштів вирішуються в судовому порядку.
2.38. Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.
( Абзац перший пункту 2.38 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.
( Пункт 2.38 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
2.39. Працівники банку, з вини яких здійснено помилковий переказ коштів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Глава 3. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
3.1. Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов'язкові реквізити:
назву документа;
дату складання і номер;
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
( Абзац п'ятий пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
найменування та код банку платника;
найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
( Абзац сьомий пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу;
підпис платника.
( Пункт 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
3.2. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.
Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.
3.3. Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.
Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.
Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.
Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.
3.4. Платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.
Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.
( Абзац другий пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
3.5. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
( Пункт 3.5 глави 3 в редакції Постанови Національного банку № 296 від 15.05.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
3.6. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень.
( Пункт 3.6 глави 3 в редакції Постанов Національного банку № 407 від 18.10.2006, № 296 від 15.05.2009 )
3.7. Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних/депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтвердних документів.
3.8. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
( Пункт 3.8 в редакції Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
3.9. Банк приймає від платника платіжні доручення та інші розрахункові документи, грошовий чек на перерахування (видачу) коштів для виплати заробітної плати в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням із Національним банком та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
( Абзац перший пункту 3.9 глави 3 в редакціїПостанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
Банк не перевіряє правильність нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску. Відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несе платник.
Платник, який перебуває на казначейському обслуговуванні, подає до банку, у якому відкрито рахунок для обліку коштів, що перераховуються Державною казначейською службою України для здійснення цільових виплат готівкою, лише грошовий чек на отримання заробітної плати.
( Пункт 3.9 в редакції Постанов Національного банку № 132 від 15.04.2005, № 154 від 18.05.2011 )
3.10. Банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу, визначеного розділом IV Податкового кодексу України, лише за умови одночасного подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми доходу або документального підтвердження їх сплати раніше.
( Абзац перший пункту 3.10 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012, № 590 від 28.12.2012 )
Якщо податковий агент перераховує на рахунки працівників підприємства, що відкриті в банках, дохід, з якого згідно з Податковим кодексом України не утримується податок на доходи фізичних осіб, то в реквізиті "Призначення платежу" розрахункового документа має бути зазначено, що дохід не підлягає оподаткуванню.
( Пункт 3.10 глави 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 590 від 28.12.2012 )
Документальним підтвердженням про сплату податковим агентом утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми заробітної плати є примірник платіжного доручення (документа на переказ) про його перерахування, у якому в реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання".
( Абзац пункту 3.10 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012 )
Банк не перевіряє правильність нарахування та своєчасність сплати податковим агентом податку до бюджету.
( Абзац пункту 3.10 глави 3 в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012 )( Главу 3 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
3.11. Якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.
У реквізиті "Призначення платежу" такого платіжного доручення платник обов'язково має зазначати повністю прізвище, ім'я та по батькові цієї фізичної особи, інша інформація надається за бажанням платника.
3.12. Виплата коштів з цього рахунку здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку з питань готівкового обігу.
Якщо банк не здійснив виплату готівкою тих коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок, унаслідок його неявки протягом 30 робочих днів з дня надходження цих коштів до банку або зазначеної платником дати валютування, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути їх платнику (ініціатору). За недотримання цих строків банк отримувача несе відповідальність згідно із законодавством України.
( Абзац другий пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
3.13. Якщо фізична особа не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку шляхом перерахування відповідної суми на рахунок з переказних операцій підприємства зв'язку.
Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:
на ім'я окремих фізичних осіб - коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо);
підприємствам - коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.
3.14. Для перерахування коштів підприємству зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, у якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого сплачуватимуться перекази їх отримувачам, та номери списків отримувачів коштів.
3.15. Взаємовідносини між підприємствами зв'язку, платниками та отримувачами, що стосуються здійснення підприємствами зв'язку переказу коштів, регулюються відповідними нормативно-правовими актами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Глава 4. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
4.1. Платіжні вимоги-доручення (далі - вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.
4.2. Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, викладеними в додатку 7 до цієї Інструкції, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах.
4.3. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами додатка 7 до цієї Інструкції (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.
4.4. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.
Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку.
4.5. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.
4.6. Причини неоплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.
Глава 5. Примусове списання коштів
( Назва глави 5 в редакції Постанови Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
5.1. Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.
( Пункт 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
5.2. Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий пункту 5.2 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо це передбачено договором між банком та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.
( Абзац третій пункту 5.2 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
5.3. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі [орган державної виконавчої служби (державні виконавці) та приватні виконавці] на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
( Пункт 5.3 глави 5 в редакції Постанови Національного банку № 154 від 18.05.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012, № 8 від 09.02.2017 )
5.4. За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством України.
5.5. Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4 , згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції та цій главі.
У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається.
5.6. Платіжну вимогу стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог за формою, наведеною в додатку 8 до цієї Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.
Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.
5.7. Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів. Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Один примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.
( Пункт 5.7 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
5.8. Якщо стягувач сам надсилає до банку платника (відповідно до пункту 2.13 глави 2 цієї Інструкції) платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру. Примірник реєстру платіжних вимог із написом про одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує стягувача.
( Пункт 5.8 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
5.9. Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.
Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці четвертому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.
( Пункт 5.9 глави 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Банк платника в платіжній вимозі має право робити виправлення в номері рахунку платника, найменуванні та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства). Виправлення в платіжній вимозі банк виконує відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.
( Пункт 5.9 глави 5 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009; із змінами , внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )( Пункт 5.9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
5.10. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.
Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.
( Абзац другий пункту 5.10 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011 )
Примірник платіжної вимоги, на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.
( Абзац третій пункту 5.10 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )
5.11. Банк не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку, якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).
( Пункт 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
5.12. Стягувач може відкликати платіжну вимогу в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує стягувача.
Платіжна вимога відкликається лише в повній сумі.
У листі про відкликання платіжної вимоги стягувач зазначає таке: найменування платника та номер його рахунку, найменування та код банку платника, номер, дату і суму, зазначену в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком печатки, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, який обслуговує стягувача.
( Абзац третій пункту 5.12 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
5.13. Банк стягувача не пізніше наступного робочого дня надсилає до банку платника лист про відкликання платіжної вимоги. Якщо стягувач самостійно доставив у банк платника лист про відкликання платіжної вимоги, на якому є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує стягувача, то банк платника приймає цей лист до виконання.
Банк платника, отримавши лист про відкликання платіжної вимоги, не списує кошти з рахунку платника і через банк, що обслуговує стягувача, або безпосередньо стягувачу повертає платіжну вимогу.
5.14. Банк платника не має права на списання коштів з рахунку платника коштів за платіжною вимогою після отримання листа про її відкликання. Якщо всупереч отриманому листу про відкликання платіжної вимоги її суму списано з рахунку платника та перераховано стягувачу, то повернення цієї суми платник здійснює в судовому порядку. Банк, що не виконав лист про відкликання або прострочив строк його передавання банку платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Глава 6. Договірне списання
( Пункт 6.1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
6.1. Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.
( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
6.2. Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема:
умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання;
номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання;
найменування отримувача;
( Абзац четвертий пункту 6.2 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017 )
номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника;
перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).
6.3. Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу, яку подає до банку, що обслуговує платника, відповідно до пункту 2.13 глави 2 цієї Інструкції.
Платіжна вимога оформляється за формою, наведеною в додатку 4 , згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, яким передбачене право отримувача на договірне списання, а також назву і статтю закону, що передбачає таке списання.
6.4. Платіжні вимоги про здійснення договірного списання коштів з рахунків платників банки приймають і виконують відповідно до глави 2 цієї Інструкції.
6.5. Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.
( Абзац другий пункту 6.5 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 296 від 15.05.2009 )( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
6.6. Платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку.
( Абзац перший пункту 6.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 15.04.2005 )
Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і номер, дату договору, за яким передбачено можливість застосування договірного списання.
( Абзац третій пункту 6.6 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 15.04.2005, № 296 від 15.05.2009 )
6.7. Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на кошти, що розміщені на банківському рахунку, здійснюється шляхом договірного списання за платіжною вимогою обтяжувана за умови повідомлення банку про таке обтяження.
( Главу 6 доповнено новим пунктом 6.7 згідно з ПостановоюНаціонального банку № 133 від 18.12.2017 )
Глава 7. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
7.1. Розрахункові чеки (далі в цій главі - чеки) використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 7.10 цієї глави).
7.2. Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених цією Інструкцією (додатки 5 і 6). Чеки (додаток 5) брошуруються в розрахункові чекові книжки (далі в цій главі - чекові книжки) по 10, 20, 25 аркушів (додаток 9).
Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій (додаток 6), виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.
Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.
7.3. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків (далі в цій главі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті.
Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за формою, наведеною в додатку 10 до цієї Інструкції, або вносити суму готівкою).