Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України

ставку податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом;

пояснення різниці між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток;

суму та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, суму податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу;

суму тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані;

суму витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена;

л) у примітці 1.16 "Власні акції банку, викуплені в акціонерів" банк зазначає політику щодо викуплених в акціонерів власних акцій банку;

м) у примітці 1.17 "Операції пов'язаних сторін" банк зазначає:

характер відносин між пов'язаними сторонами;

види та обсяги операцій (сума або частка в загальному обсязі) пов'язаних сторін;

методи оцінки активів і зобов'язань, що використані в операціях пов'язаних сторін;

інформація про операції між асоційованими компаніями, які обліковуються інвестором за методом участі в капіталі;

н) у примітці 1.18 "Взаємозалік статей активів та зобов'язань" банк зазначає, чи було здійснено взаємозалік активів і зобов'язань балансу, за якими статтями звітів, а також його юридичне обґрунтування;

о) у примітці 1.19 "Похідні фінансові інструменти та операції хеджування" банк зазначає:

дані про всі наявні за станом на кінець дня 31 грудня звітного року деривативні контракти, облікову політику щодо них, методи оцінки та переоцінки;

операції, які хеджуються;

принципи оцінки, облікову політику та визнання результатів хеджування;

статті, за якими відображаються результати переоцінки деривативних контрактів;

п) у примітці 1.20 "Операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу" банк, який створений у формі відкритого акціонерного товариства, за кожним класом простих акцій надає інформацію про операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу (наприклад, випуск акцій; конвертування або здійснення прав на потенційні звичайні акції, які перебувають в обігу на дату балансу, у звичайні акції; випуск акцій за умов, які залежать від непередбачених подій, тощо).

Примітки до фінансової звітності (крім квартальної), які розкривають ліквідність банку, а також ризики, пов'язані з активами і зобов'язаннями, визнаними в балансі і в позабалансових статтях, наводяться в додатку 27;

р) у примітці 1.21 "Звітність за сегментами" банк зазначає:

критерії, за якими визнано звітні сегменти;

засади ціноутворення за міжсегментними операціями;

основу для розподілу доходів і витрат за сегментами.

У разі змін в обліковій політиці сегмента банк зазначає:

пояснення щодо характеру змін;

причини змін;

те, що порівняльна інформація була переобрахована або неможливість це здійснити;

про фінансовий вплив змін, якщо він може бути обґрунтовано визначений.

3.5. Якщо у звітному періоді відбулося об'єднання, то банк-правонаступник зазначає про це в фінансовій звітності.

Активи, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їх балансовою вартістю.

Внутрішня заборгованість та результати операцій між об'єднаними банками виключаються під час складання фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи та витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, які пов'язані зі злиттям банків, що об'єднуються (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), уключаються до складу витрат того періоду, у якому вони відбулися.

Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, уключаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.

4.1. Консолідована фінансова звітність банку включає:

загальну інформацію про діяльність банку;

Консолідований баланс (додаток 4);

Консолідований звіт про фінансові результати (додаток 9);

Консолідований звіт про рух грошових коштів (додатки 14, 15);

Консолідований звіт про власний капітал (додаток 21);

примітки до консолідованих фінансових звітів.

4.2. Консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи відповідно до периметра консолідації (додаток 1), за винятком показників річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання, але якщо продаж не відбувся в цей строк, вони підлягають консолідації з дати первісного придбання з повторною підготовкою звітів за попередній період.

4.3. Материнський банк та асоційовані, дочірні компанії складають фінансову звітність у звичайному порядку, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності. Консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнського банку, асоційованої та дочірньої компаній, але впливає на звітність об'єднаної економічної одиниці.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідованої групи. Учасники консолідованої групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, які надані материнському банку.

4.4. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовуються для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що й баланс.

Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то потрібно здійснювати регулювальні записи згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансової звітності материнського банку. У будь-якому разі інтервал між датами звітності не повинен перевищувати трьох місяців.

4.5. Консолідована фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності учасників консолідованої групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це зазначається в примітках до консолідованої фінансової звітності.

4.6. Якщо протягом звітного періоду консолідована група придбала нові пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії безпосередньо чи опосередковано, і виникає ситуація, за якої серед учасників немає єдиної облікової політики, то для їх зіставлення потрібно облікові політики учасників, що не відповідають обліковій політиці консолідованої групи, змінити протягом шести місяців з дня придбання. Надалі під час підготовки фінансових звітів слід здійснити потрібні регулювальні записи.

Виняток становлять небанківські компанії, облікові політики яких, виходячи з їх економічної діяльності, відрізняються від облікової політики материнського банку в частині операцій, не подібних до операцій банку.

4.7. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом уключення до складу своїх фінансових звітів на відповідну дату даних учасників консолідованої групи з використанням одного з таких методів:

повної консолідації;

участі в капіталі.

Вибір методу консолідації, відповідно до якого звітність учасника включається до консолідованої звітності, здійснює материнський банк, виходячи з периметра консолідації (додаток 1), тобто рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника, що розраховується як сума величин:

а) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності материнського банку, у загальній кількості голосів;

б) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності інших учасників, у загальній кількості голосів.

4.8. Консолідовані групи мають різні структури, зокрема:

просту - в основу покладено пряме володіння материнським банком частками в статутних капіталах учасників;

вертикальну - контроль материнського банку здійснюється опосередковано через ряд дочірніх компаній, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію;

складну трикутну - материнський банк має пряму частку в дочірніх компаніях, які в свою чергу мають вкладення одна в одній. Така структура вимагає точного обчислення часток контролю та часток участі консолідованої групи в статутних капіталах цих дочірніх компаній (наприклад, материнський банк А володіє 25% акцій компанії Б та 55% акцій дочірньої компанії В, яка в свою чергу також володіє 55% акцій дочірньої компанії Б. Таким чином, материнський банк прямо та опосередковано справляє суттєвий вплив на діяльність компанії Б, так як володіє 80% її акцій, та включає дані компанії Б до консолідованої звітності за методом повної консолідації).

Консолідовані фінансові звіти для кожного виду структури мають бути підготовлені материнським банком з метою надання корисної інформації своїм акціонерам, а також для управлінської звітності з посиланнями на пряме та опосередковане володіння материнським банком частками статутних капіталів дочірніх та асоційованих компаній консолідованої групи.

4.9. Материнський банк спочатку складає Консолідований звіт про фінансові результати та Консолідований баланс. Консолідований звіт про рух грошових коштів і Консолідований звіт про власний капітал складаються на підставі Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати. Під час обліку інвестицій у дочірні або асоційовані компанії за методом участі в капіталі чи за собівартістю Консолідований звіт про рух грошових коштів обмежується лише рухом грошових коштів між материнським банком та об'єктами інвестування, наприклад, дивіденди та кредити.

4.10. Материнський банк з метою коригування та визначення консолідованих сум здійснює регулювальні записи. Ці записи вносяться в робочі таблиці для складання консолідованих звітів (додатки 28 і 29) і не відображаються в облікових регістрах учасників консолідованої групи. Здійснення потрібних коригувань досягається через механізм технічних рахунків консолідації в Журналі регулювальних записів (додаток 30). У разі потреби материнський банк може доповнити вищезазначені робочі таблиці та журнал іншими статтями.

Звітні дані небанківських дочірніх компаній з метою приведення їх у відповідність до Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати групують за допомогою типових перехідних таблиць (додатки 31, 32, 33).

4.11. Регулювальні записи, що здійснює материнський банк під час складання консолідованої звітності, реєструються в спеціальному журналі (додаток 30). У ньому відображаються коригування, розраховані в картках консолідації за кожним окремим учасником консолідованої групи і відображені в журналах обліку внутрішньогрупових операцій та інших допоміжних документах, що збільшують або зменшують статті Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати.

У Журналі регулювальних записів мають бути зареєстровані такі записи:

виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, звітність яких уключається за методом повної консолідації;

виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, звітність яких уключається за методом участі в капіталі;

включення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, розрахованих за методом участі в капіталі;

включення в актив Консолідованого балансу сум гудвілів, розрахованих у картках консолідації;

зменшення (збільшення) прибутку консолідованої групи на суму амортизації гудвілу;

виключення внутрішньогрупових прибутків (збитків);

виключення внутрішньогрупових вимог/зобов'язань;

інші.

4.12. Відстрочені податкові активи та зобов'язання відображаються в консолідованій фінансовій звітності згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".

4.13. Уся інформація щодо консолідованої фінансової звітності має бути підготовлена та надана материнському банку учасниками консолідованої групи до 20 лютого року, наступного за звітним. Фінансові звіти мають бути скориговані з огляду на будь-яку подію після дати балансу, уключаючи виправлення суттєвих помилок.

4.14. Пакет консолідованих фінансових звітів консолідованої групи за попередній фінансовий рік є основою в процесі консолідації фінансової звітності в наступні звітні періоди.

4.15. Якщо володіння акціями в дочірній компанії банку зменшується з відповідною зміною статусу дочірньої компанії, то застосування методу повної консолідації припиняється з дати змін інвестицій, виходячи з того, чи учасника визнають як асоційовану компанію (застосовується метод участі в капіталі), чи інвестиції визнають за собівартістю (у портфелі на продаж).

4.16. Статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України мають перераховуватися за гривневим еквівалентом:

а) монетарні і немонетарні статті перераховуються за офіційним валютним курсом на дату балансу;

б) статті доходів, витрат перераховуються за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звітності дочірніх банків, філій, представництв, які складені у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів кожного місяця може застосовуватися середньозважений валютний курс за відповідний місяць.

4.17. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, тобто різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господарських одиниць, які розташовані за межами України, у валюту України, відображаються в Консолідованому балансі в рядку "Накопичена курсова різниця". У цьому разі від'ємна курсова різниця зазначається в дужках і вираховується під час визначення підсумку розділу "Власний капітал" балансу.

Лише в разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичена сума курсових різниць, пов'язана з перерахунком фінансових звітів цієї господарської одиниці, визначається як доходи або витрати того періоду, у якому були відображені фінансові результати від вибуття.

У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) лише пропорційна частка відповідної суми накопичених курсових різниць уключається до складу доходів або витрат.

4.18. Після перерахунку статей фінансові звіти філій, представництв українських банків, дочірніх банків, дочірніх небанківських установ, розташованих за межами України, уключаються до консолідованих фінансових звітів за тією самою схемою, що й місцеві, уключаючи процедуру виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та часток меншості тощо.

4.19. Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить материнському банку, то частина курсових різниць, які виникли під час перерахунку фінансових звітів дочірнього банку в процесі консолідації, належить до частки меншості та відображається в її складі в Консолідованому балансі.

4.20. Якщо фінансова звітність дочірніх компаній, що розташовані за межами України, з об'єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не більше ніж три місяці), то активи та зобов'язання дочірніх компаній, розташованих за межами України, перераховуються за валютним курсом на дату балансу дочірньої компанії. Якщо відбулися значні зміни у валютному курсі до дати складання балансу материнського банку, то робляться відповідні коригування. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, відображаються відповідно до пункту 4.17 цього розділу.

4.21. Консолідована фінансова звітність за методом повної консолідації складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх компаній банку до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.

Під час підготовки консолідованих звітів індивідуальні та уніфіковані звіти материнського банку та дочірніх компаній спочатку постатейно об'єднуються шляхом додавання показників ідентичних статей активів, зобов'язань і позабалансових статей з метою розкриття сум суттєвих ризиків, а потім формуються в попередні консолідовані звіти (до внесення регулювальних записів, що пов'язані з консолідацією), а саме:

активи, зобов'язання та капітал консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого балансу;

доходи та витрати консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого звіту про фінансові результати.

У разі придбання дочірніх компаній протягом звітного періоду в консолідовану фінансову звітність включається лише частина доходів та витрат, накопичених з дати придбання, якою є дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю компанії, що купується, переходить до покупця, тобто материнського банку.

Процес повної консолідації здійснюється за схемою, що наведена в додатку 34 до цієї Інструкції.

4.22. Під час складання консолідованої фінансової звітності за методом повної консолідації підлягають виключенню шляхом здійснення регулювальних записів:

з активів материнського банку - балансова вартість фінансових інвестицій банку в кожну дочірню компанію, а з капіталу кожної дочірньої компанії - відповідна частка материнського банку (для виключення подвійного врахування активів та зобов'язань);

з усіх показників розрахункових операцій материнського банку та дочірньої компанії - сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Виключення внутрішньогрупових залишків та операцій потрібно для того, щоб подати в консолідованих звітах взаємовідносини консолідованої групи з третіми особами.

Внутрішньогрупові операції поділяються на такі операції:

що не впливають на чисті активи консолідованої групи та чисті результати її діяльності (взаємні розрахунки);

що впливають на чисті активи та чисті результати діяльності консолідованої групи, а саме: внутрішньогрупова торгівля основними засобами, дивіденди, нараховані та сплачені в середині консолідованої групи, внутрішньогрупові резерви.

Материнський банк виключає залишки нереалізованих доходів і витрат, які виникли в результаті внутрішньогрупових операцій, та вкладень до статутних капіталів, а також будь-який нереалізований результат, що виникає від цих операцій, ідентично до принципу, що застосовують у разі згортання міжфілійних доходів та витрат під час підготування річного фінансового звіту.

Здійснюється розрахунок частки меншості та розрахунок і включення до звіту суми гудвілу.

4.23. Материнський банк для складання консолідованої фінансової звітності методом повної консолідації визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх компаній. Дивіденди, що отримані від компаній консолідованої групи протягом звітного періоду, виключаються з доходів.

Дивіденди, що підлягають сплаті материнському банку чи іншим дочірнім компаніям, мають бути виключені в процесі консолідації. Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду, аналізують та виключають з нерозподіленого прибутку в разі сплати дивідендів іншим учасникам консолідованої групи або зменшують частку меншості, якщо вони були сплачені третім особам. Частка меншості акціонерів у дивідендах відображається в Консолідованому балансі у власному капіталі окремо.

4.24. Частка меншості в прибутку чи збитку дочірньої компанії за звітний період відображається окремою статтею (рядком) у Консолідованому звіті про фінансові результати. Якщо частка меншості в збитках дочірньої компанії перевищує частку меншості в капіталі дочірньої компанії, то на суму такого перевищення і величину подальших збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського банку у власному капіталі консолідованої групи за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірньої компанії відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського банку до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок частки материнського банку.

4.25. Якщо консолідована група не володіє всіма акціями статутного капіталу дочірньої компанії, то материнський банк у своїх робочих записах відкриває технічний рахунок для відображення частки меншості в статутному капіталі, резервах і нерозподіленому прибутку дочірньої компанії. У Консолідованому балансі та Звіті про фінансові результати частка в чистих активах учасника консолідованої групи, звітність якого включається за методом повної консолідації, зазначається окремою статтею (рядком).

4.26. Якщо дочірня компанія випустила привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами консолідованої групи, то материнський банк розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірньої компанії незалежно від оголошення дивідендів.

4.27. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського банку і фінансової звітності дочірніх компаній банку, зазначається в Консолідованому балансі окремою статтею (рядком) "Гудвіл при консолідації". Вартість негативного гудвілу зазначається в дужках і вираховується для визначення підсумку "Актив" Консолідованого балансу.

4.28. У разі продажу однієї з дочірніх компаній консолідована фінансова звітність має містити:

накопичені результати дочірньої компанії банку на час продажу;

прибуток чи збиток від продажу дочірньої компанії банку, що становить різницю між отриманою ціною та сумою частки материнського банку в чистих активах дочірньої компанії, уключаючи величину гудвілу або негативного гудвілу на день придбання дочірньої компанії материнського банку.

Якщо материнський банк мав одну дочірню компанію і продав її протягом звітного періоду та в обліку на звітну дату інвестицій в асоційовані і дочірні компанії немає, то консолідована фінансова звітність не складається і вищезазначена інформація щодо продажу розкривається в річній фінансовій звітності.

4.29. У процесі складання Консолідованого балансу за методом повної консолідації важливим є обчислення нерозподіленого прибутку консолідованої групи. Величина нерозподіленого прибутку консолідованої групи відображається в Консолідованому балансі після здійснення всіх регулювальних записів, потрібних під час консолідації. У Консолідованому звіті про фінансові результати складаються в одне ціле фінансові результати материнського банку та дочірніх компаній за рік для розкриття об'єднаної позиції. Разом з тим:

складаються подібні дохідні статті;

складаються подібні статті витрат;

розраховуються показники консолідованого чистого процентного доходу, чисті гонорари та комісійний дохід, операційний дохід, прибуток від операцій, прибуток до оподаткування та чистий прибуток за період;

виключаються внутрішньогрупові доходи та витрати, нереалізовані прибутки та збитки для представлення фінансових результатів від зовнішньоторгової діяльності;

виключаються суми дивідендів, виплачених у середині консолідованої групи.

Для визначення міжгрупових статей доходів та витрат застосовуються картки, які є складовою пакета консолідації.

4.30. Суми фінансових інвестицій в дочірні компанії коригуються шляхом здійснення регулювальних записів щодо виключення вартості фінансових інвестицій в консолідовані компанії та вартості чистих активів цих дочірніх компаній та відображення гудвілу, що виникає після першої консолідації.

Материнський банк реєструє всі зміни у вартості фінансових інвестицій дочірніх компаній консолідованої групи, чистих активів, відсотків консолідованої групи та частки меншості в цих чистих активах. Зміни аналізуються з метою визначення змін:

у вартості ціни придбання;

що пов'язані з коливаннями офіційного валютного курсу.

4.31. Частка меншості в прибутках консолідованих дочірніх компаній, що були накопичені протягом звітного періоду, визначається та коригується за доходами консолідованої групи з метою визначення чистого прибутку консолідованої групи.

Частка меншості визначається як:

частки меншості в накопичених з часу придбання резервах, нерозподіленому прибутку (збитку) та інших показниках власного капіталу консолідованої групи;

частки меншості в сумі збільшення (зменшення) статутного капіталу, що є результатом випуску або реалізації акцій, які до цього належали компаніям консолідованої групи;

дивіденди, що отримані часткою меншості;

частки меншості в чистих активах нових компаній, які включаються для консолідації.

4.32. Під час виключення балансової вартості фінансових інвестицій материнського банку визначається вартісна різниця, тобто різниця між вартістю придбання чистих активів (капіталу) дочірньої компанії та балансовою вартістю цих активів на дату придбання. Перекласифікація цієї вартісної різниці означає її розподіл на:

гудвіл;

дооцінку балансової вартості активів до їх справедливої вартості.

4.33. Гудвіл розраховується на час придбання консолідованою групою акцій (часток) консолідованого учасника та є різницею між вартістю акцій (часток), яка відображена в індивідуальних фінансових звітах учасників консолідованої групи, та сумою чистих активів (статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток та інші показники власного капіталу) консолідованого учасника, помноженою на частку контролю консолідованої групи в статутному капіталі учасника.

4.34. Позитивне значення гудвілу підлягає щомісячній амортизації шляхом систематичного і рівномірного розподілу на витрати протягом строку корисного його використання.

Період амортизації позитивного гудвілу не повинен перевищувати 20 років.

4.35. Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому з обчисленими збитками, то вартість негативного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду утворення таких збитків.

Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу визнається доходом:

у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних активів, - рівномірно протягом строку корисного використання (амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився;

у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарних активів, - у періоді придбання.

4.36. Облік позитивного та негативного гудвілу ведеться за кожним учасником окремо.

Надалі показник гудвілу може перераховуватись у разі:

збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить консолідованій групі;

збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить частці меншості;

придбання акцій (часток) учасника консолідованої групи в третіх осіб;

часткового або повного продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи третім особам;

продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи іншим учасникам консолідованої групи.

У цих випадках на величину придбаних (проданих) акцій (часток) учасника консолідованої групи окремо розраховується сума гудвілу та підсумовується з попереднім значенням, змінюючи його. Здійснюється перерахунок величини амортизації гудвілу від знову створеного залишку.

4.37. Якщо придбання консолідованою групою акцій (часток) учасника здійснювалося шляхом поетапних покупок, то для визначення суми гудвілу під час первісного складання консолідованої звітності відлік слід проводити з часу першої купівлі акцій (часток), якщо вони купувалися з метою інвестування.

4.38. Гудвіл, який виникає щодо акцій (часток) материнського банку, що є у власності учасників консолідованої групи, не розраховується.

Гудвіл розраховується на час придбання материнським банком акцій (часток) учасника консолідованої групи. Якщо материнський банк придбав акції (частки) учасників консолідованої групи до складання першої консолідованої фінансової звітності, то гудвіл розраховується не на час придбання чистих активів, а на час складання материнським банком першої консолідованої звітності. Надалі за умови придбання учасником консолідації акцій (часток) іншої компанії зазначена сума гудвілу розраховується на час придбання цих чистих активів.

4.39. Фінансові звіти асоційованих компаній, якими володіє консолідована група прямо чи опосередковано, крім випадків, де є контроль, уключаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі. Крім того, інвестиції в асоційовані компанії у фінансових звітах материнського банку відображаються за собівартістю і надалі збільшуються чи зменшуються відповідно до частки материнського банку у власному капіталі асоційованої компанії після дати придбання інвестиції. Дивіденди, що сплачені асоційованими компаніями, зменшують балансову вартість інвестиції та визнаються як часткові виплати інвестиції. Відповідно до цього вартість інвестиції має бути скоригована для того, щоб відображати вплив отриманих материнським банком дивідендів. Потрібно здійснити регулювальні записи з метою відображення змін у вартості інвестицій в асоційовані компанії, якщо збільшується величина власного капіталу асоційованої компанії за рахунок додаткових випусків акцій чи переоцінки цінних паперів, будівель та обладнання.

4.40. Частка меншості за методом участі в капіталі не розраховується.

4.41. Якщо частка материнського банку в збитках асоційованої компанії дорівнює балансовій вартості інвестицій або перевищує її, то материнський банк, як правило, припиняє включати цю частку до подальших збитків. Інвестиція відображається у звітах за нульовою вартістю. Додаткові збитки покриваються тією мірою, у якій інвестор бере на себе зобов'язання або здійснює виплати за дорученням асоційованої компанії для погашення її зобов'язань, гарантом яких був материнський банк або за які материнський банк відповідав іншим чином. Якщо після цього асоційована компанія звітує про прибутки, то материнський банк поновлює надання інформації, уключаючи свою частку таких прибутків лише після того, коли частка прибутків материнського банку дорівнює частці чистих збитків, які не були визнані.

4.42. Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій між материнським банком та асоційованими компаніями (прямими чи опосередкованими) мають виключатися в межах частки участі консолідованої групи в статутному капіталі асоційованої компанії з відповідним коригуванням суми нерозподіленого прибутку консолідованої групи. Нереалізовані збитки не можуть бути виключені, якщо витрати не можуть бути відшкодовані.

4.43. Процедура складання консолідованої звітності за методом участі в капіталі полягає в заміні вартості акцій (часток) консолідованого учасника, відображеній у балансі материнського банку та/або інших учасників, на вартісну оцінку частки участі консолідованої групи в чистих активах консолідованого учасника.

За методом участі в капіталі інвестиції в асоційовану компанію спочатку відображаються за собівартістю, а потім у консолідованих звітах балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується для відображення частки консолідованої групи в прибутках або збитках чи будь-яких інших змін у капіталі асоційованої компанії, що відбулися після дати придбання. У наступному звітному періоді інвестиція коригується на відповідні зміни у власному капіталі асоційованої компанії за звітний період.

4.44. Інвестиції в асоційовані компанії відображаються в Консолідованому балансі за статтею "Інвестиції в асоційовані компанії".

Частка консолідованої групи в прибутку/збитку асоційованих компаній відображається у Звіті про фінансові результати за статтями "Дохід від участі в капіталі" та "Втрати від участі в капіталі".

4.45. Розрахунок та відображення гудвілу за методом участі в капіталі здійснюється так само, як і за методом повної консолідації.

Частка консолідованої групи в прибутках або збитках асоційованих компаній має бути скоригована на суму амортизації гудвілу.

4.46. Якщо материнський банк та/або інший учасник консолідованої групи обліковують інвестиції в асоційовані компанії, виходячи з методу участі в капіталі, та дані асоційованих компаній попередньо були включені до річних фінансових звітів учасників у порядку, що повністю збігається з порядком, визначеним цією Інструкцією для методу участі в капіталі, то будь-які регулювальні записи під час складання консолідованої фінансової звітності щодо асоційованих компаній не потрібні.

4.47. Примітки до консолідованої фінансової звітності містять таке:

а) розкривають облікову політику консолідованої групи і відповідно до суттєвості мають однаковий склад відповідно до приміток річного фінансового звіту;

б) особливості щодо діяльності консолідованої групи та обліку (у разі потреби створюються додаткові примітки);

в) у разі реорганізації банку шляхом злиття:

сума активів та зобов'язань, унесена кожною компанією;

види та кількість випущених акцій разом з часткою акцій, що мають право голосу, кожної компанії, які були обмінені під час злиття;

дохід (виручка) від реалізації, інші операційні доходи, непередбачені доходи та прибуток (збиток) кожної компанії до дати злиття, що включені до фінансової звітності об'єднаної компанії;

г) юридичну та економічну інформацію про консолідованих учасників, якими володіє консолідована група прямо та опосередковано, методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника консолідованої групи;

ґ) перелік дочірніх компаній із зазначенням назви, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі її незбігу з часткою в капіталі);

д) причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої компанії не включено до консолідованої фінансової звітності;

е) характер відносин між материнським банком і дочірньою, асоційованою компаніями, якщо материнський банк не володіє в дочірній компанії (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів. Зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль над діяльністю дочірньої компанії;

є) обґрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50%;

ж) обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20%;

з) обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також винятків за кожним методом консолідації;

и) назви дочірніх компаній, у яких материнському банку прямо або опосередковано (через дочірні компанії) належить більше половини голосів, але з причини відсутності контролю не є дочірніми компаніями;

і) облік різниць, що виникають під час складання першої консолідованої звітності;

ї) суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);

й) суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформацію, що пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);

к) у разі зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, на прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;

л) методи, за якими господарські одиниці за межами України були включені до процесу консолідації;

м) методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань (об'єднання здебільшого призводить до переоцінки);

н) вплив придбання або продажу дочірніх компаній на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та аналогічні показники попереднього періоду;

о) вартість (первісну або переоцінену), за якою основні засоби та нематеріальні активи відображені в балансі;

п) методи амортизації та діапазон строків корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів;

р) методи, що використовуються з метою надання порівнювальної інформації у разі змін периметра консолідації;

с) статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика;

т) гудвіл [аналіз змін; звіряння вартості гудвілу (негативного гудвілу) на початок та кінець звітного періоду із зазначенням первісної вартості та нарахованої суми амортизації (зносу) на початок і кінець звітного періоду; вартості гудвілу або негативного гудвілу, що виникли в результаті придбання та зараховані на баланс у звітному періоді; суми амортизації гудвілу, нарахованої за звітний період; іншого списання вартості гудвілу (негативного гудвілу)] у звітному періоді;

у) у примітці потрібно надати інформацію про найвагоміших учасників консолідованої групи, а саме:

частку меншості (аналіз змін величини часток меншості, що виникають у зв'язку із змінами периметра консолідації та величини інвестицій);

дохід за географічним сегментом;

витрати на оплату праці (за категоріями працівників; середня кількість працівників компаній, звітність яких уключається за методом повної консолідації, за категоріями);

ф) інформацію за географічним сегментом.

Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюються на основі показників консолідованої фінансової звітності.

Дохід, витрати, активи та зобов'язання сегмента визначаються до здійснення коригувань, пов'язаних з виключенням внутрішньогрупових операцій та сальдо в процесі консолідації, за винятком випадків, коли такі внутрішньогрупові сальдо або операції відбуваються між учасниками групи в межах одного сегмента.

У консолідованому фінансовому звіті результат сегмента визначається до здійснення коригувань, пов'язаних з відокремленням частки меншості.

За географічним сегментом надається така інформація:

загальна балансова сума активів сегмента;

параметри активів сегмента (основні засоби, нематеріальні активи, короткострокові активи, що використовуються в операційній діяльності сегмента, та активи, що є предметом фінансової оренди) за кожним активом окремо;

загальна сума зобов'язань сегмента;

параметри зобов'язань сегмента (нараховані витрати).

4.48. Материнський банк додатково подає до територіального управління Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за материнським банком, у складі консолідованої фінансової звітності робочу таблицю для складання консолідованого балансу (додаток 28), робочу таблицю для складання консолідованого звіту про фінансові результати (додаток 29), типову перехідну таблицю N 1 за статтями балансу підприємства до консолідованого балансу (додаток 31), типову перехідну таблицю N 2 за статтями звіту про фінансові результати підприємства до консолідованого звіту про фінансові результати (додаток 32), типову перехідну таблицю N 3 позабалансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій до позабалансових груп рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (додаток 33), таблицю складу учасників консолідованої групи (додаток 35), консолідовані позабалансові вимоги та зобов'язання (додаток 36) та копії річних фінансових звітів учасників консолідованої групи - небанківських установ.

Територіальні управління Національного банку, на території яких розташовані банки, які входять до складу учасників консолідованої групи, зобов'язані подати копії річних фінансових звітів цих банків територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням материнського банку в разі письмового запиту.

5.1. Річна фінансова звітність банку з урахуванням впливу інфляції включає:

загальну інформацію про діяльність банку;

Баланс з урахуванням впливу інфляції (додаток 5);

Звіт про фінансові результати з урахуванням впливу інфляції (додаток 10);

Звіт про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції (додатки 16, 17);

Звіт про власний капітал з урахуванням впливу інфляції (додаток 22);

примітки до фінансових звітів з урахуванням впливу інфляції.

5.2. Консолідована фінансова звітність банку з урахуванням впливу інфляції включає:

загальну інформацію про діяльність банку;

Консолідований баланс з урахуванням впливу інфляції (додаток 6);

Консолідований звіт про фінансові результати з урахуванням впливу інфляції (додаток 11);

Консолідований звіт про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції (додатки 18, 19);

Консолідований звіт про власний капітал з урахуванням впливу інфляції (додаток 23);

примітки до звітів з урахуванням впливу інфляції".

5.3. Принцип коригування звітів, пов'язаний із впливом інфляції, передбачає наведення показників фінансової звітності в зіставленому грошовому вимірі на звітну дату, тобто всі активи, зобов'язання і капітал коригуються з урахуванням зміни купівельної спроможності гривні з дати їх визнання до звітної дати шляхом застосування коефіцієнта коригування.

5.4. Показники річної фінансової звітності банку, а в консолідованій фінансовій звітності - материнського банку підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, становить 90% і більше.

Оцінка статей балансу за попередній рік визнається за балансовою вартістю відповідних активів, власного капіталу і зобов'язань звітного року, якщо значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, не перевищує 90%.

5.5. Показники квартальної фінансової звітності коригуванню з урахуванням впливу інфляції не підлягають.

5.6. Коригування показників річної фінансової звітності банку на вплив інфляції здійснюється без проводок за рахунками бухгалтерського обліку. Банк складає річну фінансову звітність відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку на основі даних бухгалтерського обліку, а після цього шляхом коригування її показників складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції.

5.7. Коригування потребує виконання певних процедур, а саме:

вибору індексу інфляції, що встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики - Державним комітетом статистики України;

розподілу статей балансу на монетарні та немонетарні;

визначення дат, починаючи з яких здійснюється перерахунок немонетарних статей балансу;

перерахунку немонетарних статей балансу;

перерахунку звіту про фінансові результати;

розрахунку прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті;

підготовки звіту про рух грошових коштів з урахуванням інфляції;

перерахунку показників за попередній фінансовий рік.

5.8. Датою коригування є дата, на яку складається фінансова звітність за рік, у якому кумулятивний приріст інфляції перевищив 90% (на кінець дня 31 грудня звітного року).

5.9. Якщо в країні немає умов, за яких значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, становить 90% і більше, то скориговані показники фінансової звітності слід розглядати як основу балансової вартості в подальших фінансових звітах.

5.10. Для коригування показників фінансової звітності слід здійснити таке:

а) коригування показників балансу.

Монетарні активи і зобов'язання не коригуються, оскільки вони виражені з урахуванням купівельної спроможності національної грошової одиниці - гривні.

Монетарні активи та монетарні зобов'язання, які згідно з договором між банком та іншою стороною підлягають індексації з урахуванням впливу інфляції (депозити, облігації тощо), відображаються в балансі в сумі, що визначена в договорі.

Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною на дату балансу (на кінець дня 31 грудня звітного року), не коригуються. Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною не на дату балансу, коригуються за коефіцієнтом коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату встановлення справедливої вартості (переоцінки).

Показники немонетарних статей, що відображені за первісною вартістю або залишковою вартістю, коригуються на коефіцієнт коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату визнання відповідного активу, зобов'язання і власного капіталу.

Коригування показників інвестицій в асоційовані компанії включає:

коригування частки інвестора в чистих активах асоційованої компанії на початок періоду з урахуванням індексу інфляції на звітну дату;

коригування частки інвестора в прибутку асоційованої компанії з урахуванням змін індексу інфляції на звітну дату.

Оскільки частка інвестора в чистих активах асоційованої компанії може змінюватися не лише у зв'язку з його часткою в прибутку компанії, а й в результаті здійснення інших операцій (додаткові інвестиції, переоцінка основних засобів асоційованої компанії, виплата дивідендів тощо), суми таких змін потрібно коригувати з урахуванням зростання індексу інфляції з дати операції до звітної дати. У зв'язку з цим частка інвестора в чистих активах асоційованої компанії на кінець року дорівнюватиме сумі цієї частки на початок року, прибутку за рік та величини зазначених змін (скоригованих з урахуванням індексу інфляції).

Скоригована вартість немонетарних активів зменшується до суми очікуваного відшкодування від майбутнього використання відповідних активів (ринкової вартості інвестицій тощо), якщо вона перевищує суму очікуваного відшкодування.