Пропускний режим у житлових зонах установ виконання покарань і на виробничих об'єктах, де зайняті засуджені, установлюється адміністрацією установ і здійснюється особовим складом чергових змін з нагляду і безпеки та вартою з охорони. Допуск осіб у житлові зони установ виконання покарань і на виробничі об'єкти, де зайняті засуджені здійснюється у час визначений розпорядком дня установи і тільки у робочі дні.
Особам, які входять на територію установ виконання покарань і виробничих об'єктів, де працюють засуджені, забороняється проносити з собою будь-які речі, сумки і подібні предмети. Ці речі і предмети здаються на зберігання в спеціально обладнані кімнати на КПП. Учителям дозволяється проносити з собою в житлову зону установи навчальні посібники, потрібні для проведення занять.
Адміністрація установи має право проводити особистий огляд осіб, які входять на територію місць позбавлення волі та виробничі об'єкти, що охороняються, або виходять з них.
Рішення про проведення особистого огляду приймають начальники установ або їх заступники, а в разі їх відсутності - ЧПНУ. На території віддалених виробничих об'єктів огляд проводиться за рішенням заступника ЧПНУ - начальника варти.
Особистий огляд і огляд речей здійснюється молодшими інспекторами, які входять до складу варт з охорони об'єктів колоній, чергових змін з нагляду і безпеки, а також іншими особами з числа особового складу установ за вказівкою начальників установ виконання покарань.
Огляд речей здійснюється в присутності їх власників. Особистий огляд проводиться за участю не менше двох представників адміністрації.
Огляду повинна передувати пропозиція пред'явити предмети, вироби і речовини, придбання і зберігання яких засудженим заборонено.
Особистий огляд здійснюється у приміщенні чергової частини або КПП і тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.
Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов'язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їх гідність.
56. Спільна робота вільнонайманого персоналу із засудженими
З метою ізоляції засуджених на підприємствах та виробничих об'єктах установ виконання покарань, а також об'єктах інших міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де використовується праця засуджених, допускається робота вільнонайманого персоналу, який безпосередньо керує працею засуджених, а також вільнонайманих кваліфікованих робітників у межах, потрібних для забезпечення нормальної діяльності виробництва, але не більше 15 відсотків від числа засуджених.
Адміністрація установ уживає заходів для того, щоб вільнонайманий персонал комплектувався, як правило, з осіб однієї статі із засудженими.
Особи, які працюють спільно із засудженими, повинні дотримуватися порядку спілкування з ними, про що зобов'язані давати підписку (додаток 25 до цих Правил).
Не дозволяється передача засудженим, а також приймання від них продуктів харчування, грошей, кореспонденції, речей, інших предметів, виробів і речовин. У разі порушення встановленого порядку винні особи притягуються до відповідальності у встановленому порядку.
57. Нагляд за засудженими
Нагляд є системою заходів, що спрямовані на забезпечення відбування та виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення (обмеження) волі шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ.
Нагляд за засудженими в установах виконання покарань здійснюється в порядку, установленому Департаментом.
З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організацію нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.
Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюється оперативними працівниками шляхом досконалого вивчення матеріалів особової справи засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового утримання, слідчих ізоляторах, лікувально-профілактичних закладах тощо, журналів обліку порушень режиму, рапортів приймання-здавання чергувань, даних медичної частини, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників соціально-психологічної служби та відділу нагляду і безпеки.
Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.
У разі переведення засудженого, який перебуває на профілактичному обліку, до іншої установи оперативний працівник долучає до його особової справи відповідні довідки-орієнтування із зазначенням підстави та терміну перебування на обліку.
Згідно зі статтею 105 Кримінально-виконавчого кодексу України у випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування установи посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.
Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків за рішенням Голови Департаменту, начальника територіального органу управління Департаменту використовуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі - органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
58. Залучення сил і засобів колонії, органів і установ виконання покарань для підтримання правопорядку в установах виконання покарань
З метою приведення умов тримання засуджених у відповідність до вимог чинного законодавства, підтримання належного правопорядку, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених, стабілізації оперативної обстановки в разі її ускладнення, виявлення та вилучення заборонених до зберігання предметів, виявлення підкопів і розшуку засуджених, які переховуються, періодично (але не менше 1 разу на квартал) проводяться обшуки та огляди засуджених і приміщень, огляди території житлової і виробничої зон установ виконання покарань, обстеження об'єктів, вірогідних для захоплення заручників засудженими та вчинення інших злочинів із залученням особового складу підрозділів особливого призначення кримінально-виконавчої системи та працівників інших установ виконання покарань.
Залучення сил і засобів колонії, органів і установ виконання покарань для підтримання правопорядку в установах виконання покарань проводиться на підставі спеціального плану, який складається начальником виправної колонії та затверджується начальником територіального органу управління Департаменту і сповіщається прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законності при виконанні судових рішень.
Розділ XII. ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ЗБРОЇ
59. Застосування фізичної сили і спеціальних засобів
Працівники кримінально-виконавчої системи мають право застосувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини, та за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника кримінально-виконавчої системи або звільнення заручників. Попередження може бути здійснено голосом, при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби будуть застосовуватися.
Кожний випадок застосування наручників, гамівної сорочки, спеціальних засобів і вогнепальної зброї в обов'язковому порядку фіксується у журналі рапортів приймання-здавання чергувань ЧПНУ.
60. Порядок і підстави застосування наручників
Наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, ЧПНУ та їх заступників.
Наручники до засуджених застосовуються у разі:
а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства;
б) відмови слідувати до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру;
в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;
г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу.
Наручники застосовуються до засуджених у положенні "руки за спиною".
Кожні дві години здійснюється перевірка стану здоров'я засуджених до яких застосовані наручники.
Наручники знімаються за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або наказом начальника, вищого за посадою.
Про застосування наручників складається акт. Особи, які припустилися необґрунтованого застосування наручників, несуть за це відповідальність.
61. Порядок і підстави застосування сльозоточивих речовин, гумових кийків та фізичної сили
Особовий склад установи має право самостійно застосовувати сльозоточиві речовини, гумові кийки та фізичну силу у разі:
а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;
в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення;
г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;
ґ) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи;
д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі;
є) звільнення заручників.
Про застосування сльозоточивих речовин, гумових кийків та фізичної сили працівник складає рапорт, який розглядається начальником установи або особою, яка виконує його обов'язки, реєструється у спеціальному журналі та додається до особової справи засудженого.
Забороняється застосування сльозоточивих речовин та гумових кийків до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю працівників установи або інших осіб, чи збройного нападу.
Забороняється нанесення ударів гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животу та статевих органах, а пластиковим кийком типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетенні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, копчику, крім випадків реальної загрози життю та здоров'ю персоналу установи та засуджених.
Перевищення повноважень із застосування цих засобів тягне за собою відповідальність, установлену законодавством.
62. Порядок і підстави застосування гамівної сорочки
Застосування гамівної сорочки належить до крайніх заходів впливу на засуджених і може мати місце лише тоді, коли інші заходи щодо припинення буйства або безчинства були вичерпані і безрезультатні.
Гамівна сорочка застосовується тільки за вказівкою начальника установи або особи, яка виконує його обов'язки, у присутності ЧПНУ і обов'язково під наглядом медичного працівника. Вказівка медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до засудженого підлягає безумовному виконанню. У гамівній сорочці засуджений, який буйствує, перебуває до заспокоєння, але не більше двох годин.
Гамівна сорочка застосовується в ізольованому приміщенні (ДІЗО, карцері, окремій камері ПКТ або в кімнаті молодших інспекторів) не менше ніж трьома представниками чергової зміни.
До вагітних жінок, неповнолітніх, засуджених похилого віку або інвалідів першої та другої груп гамівна сорочка не застосовується.
Кожний випадок застосування гамівної сорочки документується у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Департаменту.
Особи, які припустилися необґрунтованого застосування гамівної сорочки, несуть за це відповідальність.
63. Порядок і підстави застосування вогнепальної зброї
Вогнепальна зброя як винятковий захід застосовується у разі скоєння засудженим нападу або інших умисних дій, які безпосередньо загрожують життю працівників установ виконання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, якщо іншими засобами неможливо припинити зазначені дії.
Забороняється застосовувати зброю до неповнолітніх засуджених та жінок, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб, або збройного опору.
Про кожний випадок застосування вогнепальної зброї адміністрація установи зобов'язана негайно повідомити прокурора.
Порядок застосування вогнепальної зброї визначається законодавством.
Розділ XIII. ПРАЦЯ ЗАСУДЖЕНИХ
64. Залучення засуджених до суспільно корисної праці
Засуджені до позбавлення волі залучаються до суспільно корисної праці в порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України. Умови та порядок оплати праці осіб, які позбавлені волі, регламентуються чинним законодавством України.
У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації) засуджені залучаються до праці, як правило, на власному виробництві, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення постійного нагляду за ними та щоденного повернення до житлової зони. У всіх випадках при організації працевикористання засуджених повинна виключатися можливість їх проживання на виробничих об'єктах. Забороняється використовувати працю засуджених:
а) у приміщеннях, де розміщена зброя, спецзасоби та службова документація;
б) на роботах, пов'язаних з устаткуванням для множення документів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації);
в) на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів;
г) на роботах, пов'язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;
ґ) як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів;
д) на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників.
Засуджені, які залучаються до роботи із забезпечення пожежної безпеки виправних колоній, несуть цілодобове чергування в розрахунках пожежних команд з правом відпочинку і сну в депо пожежної охорони виправних колоній, перевірка цих осіб проводиться щогодинно та цілодобово.
Адміністрація колоній може залучати засуджених до робіт з благоустрою житлових та виробничих зон місць позбавлення волі, прилеглих територій та з поліпшення культурно-побутових умов засуджених або забезпечення колоній продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються без оплати праці, у неробочий час, не більше двох годин на день і, як правило, у порядку черги.
65. Господарське обслуговування установ виконання покарань
Засуджені, які характеризуються позитивно, можуть бути залучені до робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань.
У виправних колоніях максимального рівня безпеки господарське обслуговування виконується засудженими, які згідно зі статтею 89 Кримінально-виконавчого кодексу залишені для таких робіт. За межами виправних колоній виконання господарських робіт може здійснюватися засудженими, які тримаються в дільницях соціальної реабілітації, а у виховних колоніях - засудженими, які тримаються у дільницях соціальної адаптації.
66. Порядок відбору засуджених для виконання робіт з господарського обслуговування
Відбір засуджених для виконання робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань, а також для заміщення майстрів, бригадирів та нарядників проводиться начальниками відповідних служб, за погодженням з відділами нагляду і безпеки, оперативними службами та відділами по контролю за виконанням судових рішень, після їх медичного обстеження. Для виконання робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань та підтримання належного порядку в місцях проживання засуджених призначаються старші днювальні та днювальні. При призначенні на роботи з господарського обслуговування колоній максимального рівня безпеки потрібна письмова згода засуджених. Призначення засуджених на вищезгадані роботи оформляється наказами начальників установ, виписки з яких долучаються до особових справ засуджених.
Засуджені, призначені для виконання робіт з господарського обслуговування (крім старших днювальних та днювальних), формуються, як правило, в одне відділення. Їх обов'язки визначаються начальниками відповідних служб.
Обов'язки старшого днювального та днювального у гуртожитках викладені в додатку 26 до цих Правил.
67. Особливості використання праці засуджених, які тримаються у ПКТ колоній максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю та секторах максимального рівня безпеки
Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю та секторах максимального рівня безпеки, залучаються до праці тільки на об'єктах, розташованих на території колоній. Виробничі цехи розміщуються в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється.
Такі засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція з тим, щоб зазначені особи в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.
Під час виведення з цехів і камер засуджені підлягають обшуку, а приміщення - огляду.
У нагальних випадках адміністрація виправних колоній може залучати засуджених до ремонтно-будівельних робіт на території виправних колоній за умови забезпечення суворої ізоляції цих осіб від засуджених, залишених у виправних колоніях максимального рівня безпеки для господарського обслуговування.
У разі неможливості працевикористання засуджених з виведенням у виробничі цехи вони можуть залучатися до праці в робочих камерах з додержанням вимог санітарних норм і правил охорони праці.
Розділ XIV. МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ
68. Умови та порядок надання засудженим права на додаткове витрачання грошей у разі перевиконання ними норм виробітку або сумлінного виконання встановлених завдань
Засудженим, які перевиконують норми виробітку, та тим, які працюють на погодинних роботах, з господарського обслуговування і сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби гроші в сумі, яка визначається Кримінально-виконавчим кодексом України.
Дозвіл на додаткове витрачення грошей надається начальником установи незалежно від відбутої засудженим частини строку покарання, але за умови, що в період, за який надається можливість додаткового витрачання грошей, він не мав дисциплінарних стягнень за порушення режиму.
На засуджених, яким надається право на додаткове витрачання грошей і яким нараховується мінімум заробітної плати, начальники відділень щомісяця складають списки, які затверджуються начальниками установ або їх заступниками і є підставою для надання такого права.
69. Мінімум заробітної плати, що зараховується засудженим на особовий рахунок
У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які не допускають порушень режиму, відповідно до статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України повинно зараховуватися незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, виправних центрах, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
70. Авансування в рахунок майбутнього заробітку і грошова допомога
Засудженим, які прибули до установ виконання покарань, дозволяється в перший місяць роботи, до нарахування заробітку, за умов сумлінного ставлення до праці і відсутності порушень режиму придбавати в крамниці продукти харчування та предмети першої потреби за рахунок коштів, які є на особових рахунках. У разі відсутності таких коштів їм може бути нарахований аванс у розмірі 50 відсотків дозволеної для цих витрат суми в рахунок майбутнього заробітку.
Наданий аванс утримується із заробітку засудженого за той місяць, у якому він був нарахований.
Надання права користування коштами з особових рахунків, авансу здійснюється за письмовою заявою засуджених начальником виправної колонії.
У виняткових випадках адміністрація виховної колонії може надати одноразову грошову допомогу неповнолітнім засудженим, які не мають близьких родичів і раніше перебували в дитячих будинках, у розмірі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати із спеціального фонду.
Розділ XV. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ
71. Проведення виховних заходів із засудженими
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.
Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється.
72. Демонстрація відео- та кінофільмів в установах виконання покарань
В установах виконання покарань проводиться безкоштовна демонстрація художніх відео - та кінофільмів, які мають виховне значення.
У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки (для засуджених, які тримаються у звичайних жилих приміщеннях та залишених для роботи з господарського обслуговування) художні кіно- та відеофільми демонструються один раз на тиждень.
Кількісні обмеження не стосуються навчальних, документальних і науково-популярних кінофільмів, які мають виховне значення.
Додатково до визначених норм дозволяється демонструвати художні кіно- та відеофільми у святкові дні.
Для осіб, яких тримають у дисциплінарних ізоляторах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) виправних колоній, у карцерах колоній максимального рівня безпеки, а також засудженим до арешту та довічного позбавлення волі, кінофільми не демонструються.
73. Радіо - і телепередачі в установах виконання покарань
Житлові приміщення, клуби, бібліотеки, кімнати виховної роботи у відділеннях, приміщення камерного типу (одиночні камери), дисциплінарні ізолятори, карцери, камери для засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, палати лікувальних установ радіофікуються. У жилих приміщеннях виправних колоній мінімального, середнього, максимального рівнів безпеки, виховних колоніях, у камерах для засуджених до довічного позбавлення волі можуть установлюватись телевізори. Час радіотрансляції і перегляду телепередач визначається розпорядком дня установи.
Мережі радіотрансляції для засуджених в обов'язковому порядку здійснюються централізовано від єдиного радіотрансляційного вузла. За наявності технічних можливостей у виправних колоніях обладнуються кабельні телемережі.
Радіотрансляційні вузли та телецентри розташовуються за межами установ виконання покарань або в приміщеннях, доступ до яких засудженим заборонено.
74. Бібліотечна робота в установах виконання покарань
Засудженим дозволяється користуватися літературою, яка є в бібліотеках установ, а також газетами і журналами.
Книжковий фонд бібліотек створюється з розрахунку забезпечення кожного засудженого не менш ніж п'ятьма книжками. Обмін книг у приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) колоній, у камерах колоній максимального рівня безпеки, довічного позбавлення волі, арешту та дільницях посиленого контролю проводиться один раз на 10 днів. Засуджені забезпечуються газетами з розрахунку одна газета на 50 чоловік. По одній газеті виділяється на камеру. Якщо в камері утримується понад 20 засуджених, то додатково виділяється ще одна газета.
Індивідуальна передплата засуджених на періодичні видання (у т.ч. багатотиражні газети системи виконання покарань) здійснюється в добровільному порядку на умовах, установлених органами друку і адміністрацією установи, через місцеві органи зв'язку або відповідні магазини. З дозволу адміністрації установи передплата періодичних видань може бути здійснена за рахунок родичів засудженого.
Засуджені можуть зберігати при собі не більше 10 примірників книжок, брошур і журналів (окрім тих, що пропагандують насилля, міжнаціональну ворожнечу або порнографічного змісту), а ті, які навчаються, - відповідні підручники. Решту літератури засуджені здають для збереження на склад, а за особистим бажанням передають до бібліотеки колонії або віддають з дозволу адміністрації родичам.
75. Самодіяльні організації в місцях позбавлення волі
У колоніях можуть створюватися самодіяльні організації засуджених. Види самодіяльних організацій і порядок їх роботи визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України та нормативно-правовими актами Департаменту.
У колоніях для засуджених можуть організовуватись гуртки соціально-корисної спрямованості. Порядок та організація роботи гуртків визначається адміністрацією установи. Виступи гуртків художньої самодіяльності можуть проводитись у межах колонії.
У виправних колоніях (крім колоній максимального рівня безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при обов'язковому погодженні цих заходів з керівництвом територіальних органів управління Департаменту.
76. Фізкультурно-оздоровча робота із засудженими та користування настільними іграми
Фізкультурно-оздоровчі заходи серед засуджених проводяться у встановлений розпорядком дня час та в межах установи. У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації) такі заходи можуть проводитися за межами жилої зони установи, але в межах дислокації установи.
Адміністрація установ виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення засуджених спортивним обладнанням, інвентарем та настільними іграми у відповідності з установленими нормами.
Засудженим може бути дозволено користуватися шахами, шашками, нардами, доміно у вільний від роботи час.
77. Організація навчання засуджених
Організація загальноосвітнього навчання, професійно-технічної освіти і професійного навчання на виробництві здійснюється у відповідності із Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту" та в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Час проведення занять у загальноосвітніх навчальних закладах визначається у розпорядку дня.
Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України "Про оплату праці". Заробітна плата їм за цей час не нараховується, харчування надається безкоштовно.
Адміністрація установ виконання покарань всебічно сприяє загальноосвітньому та професійно-технічному навчанню засуджених, у разі потреби надає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні підручників та посібників.
78. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань
Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та окремі особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України та іншими законами України.
Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань забезпечують спостережні комісії, які діють на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України та Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
79. Забезпечення релігійних потреб засуджених
Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню релігійних потреб засуджених у відповідності із Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених або за ініціативою релігійних організацій, але з відповідними обмеженнями, передбаченими для різних категорій засуджених. Пропаганда будь-яких релігійних учень серед засуджених здійснюється тільки на їх бажання та за згодою, а щодо неповнолітніх - за згодою їх батьків або осіб, які їх замінюють.
Дозвіл на відвідування установ виконання покарань представниками релігійних конфесій погоджується з керівництвом територіальних органів управління Департаменту та представниками служби у справах релігії міських, районних держадміністрацій.
У разі відсутності окремих приміщень для віруючих декількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком. У такому приміщенні передбачається можливість тимчасового розміщення предметів культу на період обряду.
Розділ XVI. ЗАХОДИ ЗАОХОЧЕННЯ І СТЯГНЕННЯ, ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
80. Посадові особи, які мають право застосувати заходи заохочення і стягнення, та їх повноваження
Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до засуджених користуються начальник установи або особа, яка виконує його обов'язки, а також його прямі начальники.
Заходи заохочення і стягнення у виправних колоніях можуть також застосовувати заступник начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії.
Заступники начальників виправних колоній користуються такими самими правами, за винятком права накладення дисциплінарного штрафу, скасування поліпшених умов тримання, поміщення засуджених у ДІЗО або карцер, переведення засуджених до ПКТ (ОК).
Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати в усній формі подяку, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення, попередження, догану, призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і території колонії.
Заходи заохочення і стягнення у виховних колоніях можуть застосовувати заступник начальника колонії, начальник відділення (старший вихователь) соціально-психологічної служби колонії.
Старші вихователі відділень соціально-психологічної служби виховних колоній мають право застосовувати до засуджених в усній формі подяку, дострокове зняття раніше накладеного ними стягнення, попередження, догану, призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і території місця позбавлення волі. Вихователі відділень виховних колоній можуть в усній формі застосувати заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ними стягнення, а також накладати стягнення у виді попередження або догани.
Заходи заохочення і стягнення у виправних центрах можуть застосовувати також заступники начальників виправних центрів та начальники відділень соціально-психологічної служби виправних центрів.
Заступники начальників виправних центрів користуються такими самими правами застосування заохочень та стягнень, що й начальники виправних центрів, за винятком нагородження похвальною грамотою, грошовою премією, нагородження подарунком, призначення позачергового чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території, заборони проживання поза гуртожитком строком до 3 місяців та виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на той самий строк, поміщення в ДІЗО.
Начальники відділень соціально-психологічної служби виправних центрів можуть застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки та дострокового зняття раніш накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани та суворої догани.
За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.
За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб.
Застосовування заходів заохочення та стягнення до осіб, засуджених до арешту, здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення у карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.
Інші посадові особи установ виконання покарань правом застосування заходів заохочення і стягнення щодо засуджених не користуються.
У разі застосування заходів стягнення до засуджених посадові особи повинні суворо керуватися вимогами статей 54, 69, 134-135 Кримінально-виконавчого кодексу України. За правопорушення, які згідно зі статтею 133 Кримінально-виконавчого кодексу України відносяться до злісних, стягнення накладаються тільки посадовими особами, зазначеними в частині першій цієї статті.
81. Порядок обліку заходів заохочення і стягнення
Застосування заходів заохочення і стягнення у відповідності з порядком, установленим Кримінально-виконавчим кодексом України, оформляється постановами (додатки 27, 28 до цих Правил) або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.
Заохочення і стягнення, оголошені усно, у статистичному обліку не відображаються, але враховуються в індивідуальних програмах соціально-психологічної роботи і беруться до уваги при визначенні міри виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики.
Облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться начальниками відділень соціально-психологічної служби (старшими вихователями). Облік заохочень і стягнень за відділеннями установ у цілому ведеться заступником начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.
82. Надання та скасування права засудженим на поліпшені умови тримання
Умови тримання засуджених у виправних та виховних колоніях можуть бути поліпшені у випадках, передбачених статтями 138-140, 143 Кримінально-виконавчого кодексу України. Надання засудженим права на поліпшення умов тримання здійснюється за постановою начальника колонії (додаток 29 до цих Правил).
За порушення встановленого порядку відбування покарання засуджені можуть бути позбавленні права на поліпшені умови тримання згідно зі статтею 132 Кримінально-виконавчого кодексу України (додаток 30 до цих Правил).
Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше ніж через 6 місяців з дня відбуття стягнення.
Розділ XVII. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ УМОВ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
83. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду.
84. Порядок зміни умов тримання засуджених у межах однієї виправної колонії
Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії, погодженою із спостережною комісією.
Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені з ПКТ у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання (додаток 31 до цих Правил).
У колоніях мінімального і середнього рівня безпеки засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття частини строку покарання і з урахуванням тяжкості злочину, що визначено частиною першою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу (додаток 32 до цих Правил).
Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації особи, визначені частиною другою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю (додаток 33 до цих Правил). Із звичайного жилого приміщення - в ПКТ колонії максимального рівня безпеки (додаток 34 до цих Правил).
Засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу, виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки по закінченню терміну тримання у цій дільниці переводяться до дільниці посиленого контролю (додаток 33 до цих Правил).
85. Порядок зміни умов тримання засуджених шляхом переведення до виправної колонії іншого рівня безпеки
Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі - Апеляційна комісія) за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу управління Департаменту та спостережною комісією.
( Абзац другий пункту 85 в редакції Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань N 124 від 30.06.2004 )
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішенням Апеляційної комісії можуть бути переведені:
( Абзац третій пункту 85 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань N 124 від 30.06.2004 )
з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання;
з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в ПКТ колонії або сектор максимального рівня безпеки на строк до 3 років.
Засуджений, який протягом року двічі вжив спиртні напої, може бути переведений з дільниці соціальної реабілітації до дільниці посиленого контролю, а з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання повернутий до тієї колонії, де він раніше відбував покарання, за умови, якщо в нього раніш накладені стягнення не зняті або не погашені в установленому законом порядку.
Запити про переведення засуджених до колоній (секторів) максимального рівня безпеки містять матеріали, визначені додатком 35 до цих Правил.
86. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії
Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
87. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку
З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.
Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.
На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, установлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, установлюються відповідно до законодавства про працю.
88. Порядок поміщення і умови тримання засуджених у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК) у порядку стягнення
Підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО, карцерах та ПКТ (ОК) є мотивована постанова начальника установи (додаток 36, 37 до цих Правил) або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання після перевірки пояснень засуджених по суті допущених правопорушень та отримання медичного висновку про можливість тримання їх у цих приміщеннях за станом здоров'я. Постанова оголошується засудженому під підпис.
Заходи стягнення у виді переведення засуджених у ПКТ (ОК) застосовуються в разі безуспішності інших заходів впливу.
Особи, поміщені до ДІЗО, карцерів та ПКТ (ОК), зі складу відділень не виключаються. Начальники відділень, вихователі проводять з ними виховну роботу і в період відбування стягнення.
У разі відсутності начальників установ у термінових випадках, коли іншими заходами попередити грубе порушення неможливо, засуджені можуть бути поміщені в ДІЗО або в карцери за постановою ЧПНУ (додаток 38 до цих Правил) до прибуття начальників установ, але не більше ніж на 24 години.
Така ізоляція дисциплінарним стягненням не є, але якщо начальник установи приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді поміщення особи, яка скоїла проступок, у ДІЗО або в карцер, цей час перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання у ДІЗО або в карцері.
Під час проведення службового розслідування за необхідності негайної ізоляції порушника дозволяється тримати засудженого на загальних підставах в окремій камері до 3 діб із зарахуванням цього часу в термін тримання у ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері (додаток 39 до цих Правил).
Під час тримання в ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК) засудженим забороняються побачення, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.
У ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення.
Тримання засуджених у карцері одиночне.
Засудженим, які тримаються в ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Для осіб, які хворі на туберкульоз, тривалість щоденної прогулянки - 2 години.
Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в ДІЗО, карцері.
Засуджені, які тримаються в ДІЗО з виведенням на роботу, в ПКТ (ОК), працюють окремо від інших засуджених.
Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. Дострокове звільнення засуджених з цих приміщень здійснюється також, коли це обумовлено медичними показниками.
При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому змогу в установленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Засудженим забороняється брати із собою у ДІЗО або в карцери продукти харчування і особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти (порошку), зубної щітки, їм не дозволяється відправляти листи і курити.
Засудженим забороняється брати з собою у ПКТ (ОК) продукти харчування, особисті речі, крім предметів першої потреби, тютюнових виробів і сірників.
Для зберігання предметів особистої гігієни в камерах обладнуються навісні полички. Адміністрація установ виконання покарань забезпечує зберігання особистих речей засуджених протягом строку перебування їх у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК). Продукти харчування здаються на склад і видаються засудженим після відбуття ними стягнення. Адміністрація вживає заходів для їх збереження, але якщо з природних причин від тривалого зберігання вони зіпсувалися, у такому разі комісією складається акт, і вони знищуються.
У разі переведення засудженого в ПКТ (ОК) за злісне порушення режиму в ДІЗО строк утримання у ПКТ (ОК) відраховується після відбуття покарання у ДІЗО.
У разі переведення засуджених з ПКТ (ОК) в ДІЗО за порушення, здійснені в ПКТ або в ОК, строк їх тримання у ДІЗО у строк тримання у ПКТ і в ОК не зараховується.
Приймання засуджених у ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) проводиться молодшими інспекторами під керівництвом ЧПНУ або їх заступників і фіксується у журналі. Засуджені підлягають повному обшуку. Вони переодягаються в одяг, який закріплений за ДІЗО, карцерами, ПКТ (ОК).
Засуджені, які тримаються у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК), санітарну обробку проходять окремо від інших засуджених. Прибирання камер ДІЗО, карцерів, ПКТ та ОК проводиться засудженими, які в них тримаються. Прибирання камер ДІЗО та ПКТ здійснюється засудженими почергово.
До засуджених, які поміщені в ДІЗО або карцер, переведені до ПКТ (ОК), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в ДІЗО або карцер, повторного переведення до ПКТ (ОК).
Після відбуття покарання у ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК) засуджені негайно звільняються з них, про що робиться відмітка в журналі і постанові. Матеріали перевірки і постанова долучаються до особової справи засудженого.
Звільнення засудженого із ДІЗО, карцеру, ПКТ (ОК) здійснюється ЧПНУ або його заступником у присутності начальника відділення (вихователя).
Із засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільниць соціальної реабілітації та ДІЗО виправних центрів, відраховується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.
Приймання їжі засудженими проводиться в камерах, а в робочий час - на виробничих об'єктах на спеціально відведених для цього місцях.
Засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), дозволяється мати при собі годинник, підручники, прості олівці, авторучки, чорнило чорного, синього, фіолетового кольорів, стержні з мастикою таких самих кольорів, зошити, поштові марки, картки, конверти, користуватися бібліотекою, виписувати книги, журнали і газети. Особи, які навчаються у загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах і на курсах професійно-технічної підготовки, під час перебування у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК) на заняття не виводяться. Їм надається змога для самостійного навчання і консультацій з викладачами.
Медичний огляд і амбулаторне лікування засуджених, яких тримають у ПКТ (ОК), здійснюється у спеціально обладнаному приміщенні.
У разі переведення засуджених із ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерів до лікувальних установ з причин, не пов'язаних з їх неправомірними діями, строк їх перебування у лікувальних установах зараховується у строк перебування у вказаних приміщеннях.
89. Забезпечення права засуджених на особисту безпеку
У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засудженого, до якого згідно із законом у зв'язку з його участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, необхідності захисту його від розправи з боку інших засуджених або за заявою засудженого з проханням про забезпечення особистої безпеки, якщо він не допустив порушення режиму, а також ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення до його іншої установи, за мотивованою постановою начальника установи (додаток 40 до цих Правил), дозволяється тримати його в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері на загальних підставах до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення але не більше 30 діб.