МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
07.11.2003 № 617
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 листопада 2003 р.
за № 1054/8375
Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 412 від 19.05.2005 № 1100 від 03.10.2007 № 353 від 05.03.2008 № 1591 від 09.12.2011 № 627 від 27.06.2013 № 48 від 08.02.2014 № 588 від 29.09.2020 № 478 від 30.09.2024 )
( У заголовку та тексті Наказу слова "Положення (стандарт)" у всіх відмінках та числах замінено словами "Національне положення (стандарт)" у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства фінансів № 588 від 29.09.2020 )
Відповідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" (далі - Національне положення (стандарт) 27), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1100 від 03.10.2007 )
2. Департаменту фінансової статистики та аналізу, методології бухгалтерського обліку та контролю (Чугунов І.Я.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Ярошенка Ф.О.
Перший віце-прем'єр-міністр України, Міністр фінансів України | М.Я. Азаров |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
07.11.2003 № 617
(у редакції наказу
Міністерства фінансів України
від 03.10.2007 № 1100)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 листопада 2003 р.
за № 1054/8375
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ
(стандарт) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"
( У заголовку та тексті Положення слова "Положення (стандарт)" у всіх відмінках та числах замінено словами "Національне положення (стандарт)" у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства фінансів № 588 від 29.09.2020 )
I. Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу, а також припинену діяльність та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1591 від 09.12.2011 )
3. Норми цього Національного положення (стандарту) не поширюються на оцінку таких активів, утримуваних для продажу, у т.ч. необоротних активів, уключених до складу групи вибуття:
3.1. Відстрочених податкових активів.
3.2. Активів, що пов'язані з виплатами працівникам по закінченні їх трудової діяльності.
3.3. Довгострокових фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю.
3.4. Довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж.
( Підпункт 3.4 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
3.5. Інвестиційної нерухомості, що оцінюється за справедливою вартістю.
4. Терміни, що використовуються у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають значення, наведене у цьому пункті.
Вартість використання - теперішня вартість майбутніх грошових потоків, які, як очікується, виникнуть від використання активу та його вибуття наприкінці строку його корисного використання (експлуатації).
Витрати, пов’язані з розподілом необоротних активів,- додаткові витрати, які виникають у зв’язку з розподілом активів між власниками, за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.
Витрати на продаж необоротних активів (групи вибуття) - додаткові витрати, які виникають у зв’язку з вибуттям необоротного активу (або групи вибуття), за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.
Група вибуття - сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.
Компонент підприємства - одиниця (група одиниць), що генерує грошові кошти та може бути відділена операційно і забезпечує діяльність з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг).
Необоротні активи, утримувані для розподілу,- необоротні активи, які підлягають розподілу між власниками.
Припинена діяльність - це ліквідований або визнаний як утримуваний для продажу компонент підприємства, який є:
відокремлюваним напрямом або сегментом діяльності підприємства;
частиною єдиного скоординованого плану відмови від окремого напряму або сегмента діяльності підприємства;
дочірнім підприємством, що було придбане винятково з метою його перепродажу.
( Пункт 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
II. Визнання та оцінка необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу
1. Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.
Підприємство, яке зобов’язується виконати план продажу, пов’язаний з втратою контролю над дочірнім підприємством, визнає усі активи цього дочірнього підприємства як утримувані для продажу, якщо умови, наведені у цьому пункті, виконуються без урахування того, чи буде підприємство зберігати неконтрольовану частку у своєму колишньому дочірньому підприємстві після продажу.
( Пункт 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
Якщо підприємством переведено необоротний актив або групу вибуття з необоротних активів, утримуваних для продажу, до необоротних активів, утримуваних для розподілу між власниками, або навпаки, така зміна вважається продовженням початкового плану вибуття.
( Пункт 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
До необоротних активів, які утримуються для розподілу між власниками, застосовуються вимоги цього Національного положення (стандарту).
( Пункт 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
2. Необоротні активи, група вибуття, відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу.
3. Первісне визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу проводиться на дату, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються умови, наведені в пункті 1 цього розділу, або на дату оприбуткування активів, придбаних з метою продажу.
4. Якщо необоротні активи, група вибуття визнаються утримуваними для продажу після дати балансу, то таке визнання здійснюється на наступну дату балансу.
Якщо таке визнання відбувається після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності, то інформація про необоротні активи, групу вибуття, утримувані для продажу, розкривається в примітках до фінансової звітності.
Необоротний актив або група вибуття визнаються як утримувані для розподілу між власниками, якщо підприємство зобов’язується розподілити актив або групу вибуття між власниками. Для цього активи мають бути готовими до розподілу в їх теперішньому стані, а здійснення їх розподілу - високоймовірним. Тобто визначено заходи, необхідні для завершення розподілу протягом одного року з дати визнання необоротних активів, утримуваних для розподілу.
( Пункт 4 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
5. До складу групи вибуття також може бути включено гудвіл, придбаний у результаті операції об'єднання бізнесу, за умови, що така група являє собою групу активів, яка генерує грошові кошти та на яку було розподілено гудвіл відповідно до вимог інших Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
6. Необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.
Якщо необоротні активи, у тому числі придбані винятково з метою перепродажу, не відповідають умовам, наведеним у пункті 1 цього розділу, такі активи не можуть бути відображені у складі оборотних активів.
( Пункт 6 розділу II доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.
7. Підприємство продовжує визнавати фінансові витрати та інші зобов'язання, що належать до зобов'язань групи вибуття, утримуваної для продажу.
8. Придбані (отримані, у т.ч. безкоштовно) активи, які визнаються необоротними активами, утримуваними для продажу, зараховуються на баланс за вартістю придбання, яка визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044.
( Пункт 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
9. Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.
Підприємство оцінює необоротний актив або групу вибуття, як утримувані для розподілу між власниками за меншою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат, пов’язаних з розподілом.
( Пункт 9 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
10. У разі оцінки за чистою вартістю реалізації сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, утримуваних для продажу, за винятком тих активів, на які не поширюються вимоги цього Національного положення (стандарту) щодо методики оцінки, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду.
Визнані в попередніх періодах втрати від зменшення корисності групи вибуття розподіляються у такій послідовності.
Спочатку зменшується балансова вартість будь-якого гудвілу, розподіленого на групу вибуття.
Потім зменшується балансова вартість активів у складі цієї групи шляхом розподілу втрат пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Національного положення (стандарту).
11. Підприємство визнає дохід від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів, групи вибуття, утримуваних для продажу, але в сумі, не більшій, ніж визнані витрати від його попередніх уцінок, визначений згідно з пунктом 10 цього розділу, з урахуванням попередньо визнаних втрат від зменшення корисності відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 35/10315 (далі - Національне положення (стандарт) 28).
Визнаний щодо групи вибуття дохід збільшує балансову вартість активів, що складають групу, шляхом розподілу загальної суми доходу пропорційно балансовій вартості кожного активу групи вибуття, за винятком активів, зазначених у пункті 3 розділу I цього Національного положення (стандарту).
( Пункт 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
12. У разі відмови від реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу або виключається з групи вибуття, утримуваної для продажу, за нижчою з оцінок:
а) балансовою вартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання як утримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які було б визнано за період його утримання для продажу;
або
б) вищою з оцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.
Сума коригування включається до інших витрат (доходів) звітного періоду.
Суми коригування балансової вартості необоротних активів, утримуваних для розподілу, переведених зі складу необоротних активів, утримуваних для продажу, включаються до інших витрат (доходів) звітного періоду.
( Пункт 12 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
III. Визнання та оцінка припиненої діяльності
1. Якщо компонент підприємства, який відповідає ознакам припиненої діяльності, вибув через безпосереднє припинення (ліквідацію) діяльності з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг), то підприємство оцінює і відображає результати зазначеної операції у складі доходів та витрат припиненої діяльності на дату фактичного вибуття активів та погашення зобов'язань.
Необоротні активи такого компонента підприємства перевіряються на предмет їх знецінення у порядку, передбаченому Національним положенням (стандартом) 28.
( Абзац другий пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
2. Якщо компонент підприємства відповідає ознакам припиненої діяльності та його визнано як утримуваний для продажу, то його визнання і оцінка відбуваються у порядку, передбаченому цим Національним положенням (стандартом).
3. Для погашення зобов'язань підприємства, що виникають у зв'язку з визнанням компонента підприємства, який відповідає ознакам припиненої діяльності, утримуваним для продажу, і обумовлені вимогами законодавства, договорів або при прийнятті на себе добровільно перед фізичними та юридичними особами у зв'язку з таким припиненням діяльності (вихідна допомога та інші виплати при звільненні, штрафи, пені за порушення умов договорів тощо), створюються забезпечення відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306.
( Абзац перший пункту 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
При прийнятті керівним органом управління підприємства рішення про відмову від припинення діяльності створені (визнані) відповідно до цього пункту забезпечення сторнуються.
Якщо підприємство більше не визнає свій компонент як утримуваний для продажу, то результати діяльності такого компонента, що раніше визнавалися як від припиненої діяльності, відображаються у складі доходів або витрат діяльності.
( Абзац третій пункту 3 розділу III в редакції Наказу Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
4. Підприємство подає у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід) за період, у якому відбулося фактичне вибуття його компонента шляхом ліквідації або продажу, єдиний показник, який містить:
прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування;
прибуток (збиток) від переоцінки необоротних активів, групи вибуття, які утворюють припинену діяльність та оцінюються за чистою вартістю реалізації.
( Пункт 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 353 від 05.03.2008; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 48 від 08.02.2014 )
IV. Розкриття інформації про необоротні активи та групу вибуття, утримувані для продажу, а також припинену діяльність у примітках до фінансової звітності
1. Необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, та пов'язані з ними зобов'язання, а також результати їх продажу (вибуття) відображаються у фінансовій звітності окремо від інших активів, зобов'язань та результатів інших видів діяльності.
2. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
2.1. У період визнання необоротних активів, групи вибуття як утримуваних для продажу:
опис необоротних активів, групи вибуття;
опис обставин продажу (вибуття), спосіб та час;
збитки від зменшення корисності та їх подальше сторнування;
сегмент, у якому необоротні активи, група вибуття подаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 травня 2005 року № 412, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 червня 2005 року за № 621/10901.
( Абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 478 від 30.09.2024 )
2.2. Порядок формування єдиного показника, що наводиться у звіті про фінансові результати, як зазначено в пункті 4 розділу III цього Національного положення (стандарту), у частині:
доходів, витрат, прибутку (збитку) від припиненої діяльності до оподаткування;
витрат з податку на прибуток, пов'язаних з припиненою діяльністю;
доходів (витрат) від переоцінки активів, групи вибуття, які утворюють припинену діяльність, за чистою вартістю реалізації;
витрат з податку на прибуток, пов'язаних з результатами переоцінки.
2.3. Чистий рух грошових коштів від припиненої діяльності у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності за звітний рік.
2.4. Основні групи активів та зобов'язань, визнаних як утримувані для продажу, що подаються окремо без згортання.
( Положення в редакції Наказу Міністерства фінансів № 1100 від 03.10.2007 )
Начальник Управління методології бухгалтерського обліку | В.М. Пархоменко |