Про професійно-технічну освіту. Закон від 10.02.1998 №103/98-ВР

Верховна Рада України Закон від 10.02.1998 №103/98-ВР
Остання редакція від 01.01.2019. Внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2300-VIII /2300-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 10.02.1998

Номер 103/98-ВР

Статус Діє

Редакції
01.01.2019 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2300-VIII /2300-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 13.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2541-VIII /2541-19/) 25.07.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2443-VIII /2443-19/) 05.03.2017 внесення змін (закон від 07.02.2017 N 1838-VIII /1838-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 928-VIII /928-19/) 04.08.2015 внесення змін (закон від 02.06.2015 N 498-VIII /498-19/) 05.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 425-VIII /425-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5498-VI /5498-17/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 22.06.2012 N 5026-VI /5026-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 04.06.2008 внесення змін (закон від 03.06.2008 N 309-VI /309-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/) 22.12.2005 внесення змін (закон від 01.12.2005 N 3167-IV /3167-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 27.11.2003 N 1344-IV /1344-15/) 15.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1158-IV /1158-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 15.06.1999 внесення змін (закон від 13.05.1999 N 652-XIV /652-14/) 10.02.1998 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
інші форми організації теоретичного навчання.
Фізична підготовка проводиться у спеціальних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час у спортивних секціях.
Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах:
урок виробничого навчання в закладі освіти;
урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;
виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;
переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;
інші форми професійної практичної підготовки.
Професійно-практична підготовка здобувачів освіти здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством.
Стаття 26. Контроль знань, умінь та навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційна атестація
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти, органи управління освітою, засновники здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційну атестацію. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти, органи управління освітою, засновники долучають до тематичного, вихідного контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційної атестації представників роботодавців, їх організацій та об'єднань.
( Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1158-IV від 11.09.2003, № 5026-VI від 22.06.2012 )
Поточний контроль передбачає:
поурочне опитування здобувачів освіти;
контрольні та перевірні роботи;
( Абзац четвертий частини другої статті 26 виключено на підставі Закону № 1158-IV від 11.09.2003 )
інші форми контролю, що не суперечать етичним та методико-педагогічним нормам.
Тематичний контроль передбачає тематичне опитування або тестування здобувачів освіти.
( Статтю 26 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники самостійно обирають форми поточного та тематичного контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти.
( Частина четверта статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Проміжний контроль передбачає:
семестрові заліки;
семестрову атестацію;
річні підсумкові заліки;
річну підсумкову атестацію;
кваліфікаційну атестацію;
індивідуальні завдання здобувачам освіти.
( Частина п'ята статті 26 в редакції Закону № 1158-IV від 11.09.2003 )
Форми та періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом.
Дотримання зазначених у навчальному плані конкретних форм проміжного контролю та їх періодичності є обов'язковим.
Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає:
кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає певним вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти відповідного атестаційного рівня;
державний кваліфікаційний екзамен (кваліфікаційний екзамен) або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.
( Абзац третій частини восьмої статті 26 в редакції Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )( Частина восьма статті 26 в редакції Закону № 1158-IV від 11.09.2003 )
Форми та періодичність вихідного контролю визначаються навчальним планом.
Дотримання зазначених у навчальному плані конкретних форм вихідного контролю, їх періодичності є обов'язковим.
Кваліфікаційна атестація здобувачів освіти здійснюється закладом професійної (професійно-технічної) освіти з участю представників підприємств, установ, організацій - замовників підготовки кадрів після кожного ступеня навчання та після закінчення повного курсу навчання.
Результатом кваліфікаційної атестації є присвоєння здобувачам освіти кваліфікації відповідного рівня, про що вноситься запис у документ про професійну (професійно-технічну) освіту.
Порядок кваліфікаційної атестації здобувачів освіти та присвоєння їм кваліфікації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
( Зміни до частини тринадцятої статті 26 див. в Законі № 5498-VI від 20.11.2012 )
Стаття 27. Навчальний та канікулярний час здобувача освіти
Навчальний час здобувача освіти визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання освітніх програм професійної (професійно-технічної) освіти.
Обліковими одиницями навчального часу є:
академічна година тривалістю 45 хвилин;
урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;
навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;
навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин;
навчальний семестр, тривалість якого визначається навчальним планом;
навчальний рік, тривалість якого не перевищує 40 навчальних тижнів.
Навчальний (робочий) час здобувача освіти в період проходження виробничої та передвипускної (переддипломної) практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації згідно з законодавством.
Відвідування занять здобувачами освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти є обов'язковим.
Відволікати здобувачів освіти від участі у навчальному процесі забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
Якщо тривалість навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти перевищує 10 календарних місяців, для учнів встановлюються канікули, термін яких визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Стаття 28. Робочий час педагогічного працівника
Робочий час викладача, педагога професійного навчання, майстра виробничого навчання, інструктора виробничого навчання, асистента майстра виробничого навчання, асистента викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти визначається згідно з обсягом навчального навантаження та позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед здобувачів освіти.
( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5498-VI від 20.11.2012, № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Граничні обсяги навчального навантаження та позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи у закладах професійної (професійно-технічної) освіти визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Оплата позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи викладача, педагога професійного навчання, майстра виробничого навчання, інструктора виробничого навчання, асистента майстра виробничого навчання, асистента викладача є складовою системи оплати навчальної роботи.
( Частина третя статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5498-VI від 20.11.2012, № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Робочий час інших педагогічних працівників встановлюється залежно від режиму роботи закладу освіти та відповідно до законодавства.
Стаття 29. Участь підприємств, установ, організацій у здійсненні професійної (професійно-технічної) освіти
1. Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають здобувачам освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; в редакції Закону № 5026-VI від 22.06.2012 )
2. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці здобувачів освіти на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику.
( Частина друга статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; в редакції Закону № 5026-VI від 22.06.2012 )
Здобувачі освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.
Підприємства, установи, організації - замовники підготовки кваліфікованих робітників зобов'язані відповідно до укладених угод перераховувати кошти на зміцнення навчально-виробничої бази, безоплатно передавати для навчальних цілей закладам професійної (професійно-технічної) освіти приміщення, споруди, обладнання, техніку, інструменти, матеріали, енергоносії, науково-технічну інформацію, нові технології виробництва тощо, подавати консультаційну технічну і технологічну допомогу та можливість стажування на виробництві викладачам, майстрам виробничого навчання, інструкторам виробничого навчання, проводити роботу з професійної орієнтації молоді.
( Частина четверта статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Стаття 29-1. Науково-методичне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти
Науково-методичне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, науково-методичними та навчально-методичними установами, закладами вищої освіти та закладами післядипломної освіти.
( Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; стаття 29-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Розділ V
ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Стаття 30. Загальні положення
Зміст професійної (професійно-технічної) освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів і визначається державними стандартами професійної (професійно-технічної) освіти з кожної професії для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, зазначених у державному переліку професій.
Стаття 31. Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти
Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є нормативно-правовим актом, який визначає:
код секції (підсекції), код та назву розділу (група, клас, підклас) за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" або номер групи загальних професій;
назву професії (професійну назву роботи) за Національним класифікатором України "Класифікатор професій";
належність робітничих професій (розряд, клас, категорія, група) для первинної професійної підготовки відповідно до атестаційного рівня закладу професійної (професійно-технічної) освіти, а також професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві, у сфері послуг;
можливість перепідготовки за технологічно суміжною професією та підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві, у сфері послуг.
( Частина перша статті 31 в редакції Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )
Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 32. Державні стандарти професійної (професійно-технічної) освіти
Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти - це сукупність державних вимог до змісту професійної (професійно-технічної) освіти, рівня кваліфікації випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти та освітнього рівня вступників.
( Зміни до частини першої статті 32 див. в Законі № 5026-VI від 22.06.2012 )( Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )( Частину другу статті 32 виключено на підставі Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )
Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Державні освітні стандарти з конкретних професій розробляються на основі державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
( Статтю 32 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5026-VI від 22.06.2012; в редакції Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )
Виконання вимог стандартів у сфері професійної освіти особами з особливими освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та у тій формі, яка для кожної особи є найбільш оптимальною.
( Статтю 32 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 33. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти - це сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички, що розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик професій.
( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Стаття 33-1. Професійний стандарт
Професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентності, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками.
( Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом № 5026-VI від 22.06.2012 )
Стаття 34. Навчальний план, освітня програма
Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника - це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв'язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень кваліфікації випускника.
Освітня програма з навчального предмета - документ, що визначає зміст знань і умінь.
Освітня програма з професійно-практичної підготовки - це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування.
( Частина третя статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Навчальний план та освітні програми розробляються на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника або кваліфікаційних характеристик професій.
( Частина четверта статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
( Статтю 34 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки розробляє і затверджує типові навчальні плани і типові освітні програми, які визначають загальнодержавний компонент змісту професійної (професійно-технічної) освіти і є обов'язковими для використання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування.
( Частина статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти на основі типових навчальних планів і типових освітніх програм розробляють робочі навчальні плани і робочі освітні програми, в яких відображаються зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів та затверджують у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
( Частина статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Для осіб з особливими освітніми потребами зміст та обсяг навчально-виробничого процесу, термін навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими освітніми програмами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь та навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.
( Статтю 34 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 35. Оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти
Зміст професійної (професійно-технічної) освіти систематично оновлюється відповідно до змін у науці, техніці, технологіях виробництва чи сфері послуг, організації праці тощо шляхом періодичної розробки нових типових навчальних планів і типових освітніх програм, а також внесення відповідних змін до робочих навчальних планів і робочих освітніх програм.
Періодичність оновлення типових навчальних планів і типових освітніх програм здійснюється не рідше ніж раз на 5 років.
Контроль за оновленням змісту професійної (професійно-технічної) освіти здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
( Частина третя статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Розділ VI
СУБ'ЄКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Стаття 36. Здобувач освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Здобувачі освіти (вихованці, здобувачі освіти) закладу професійної (професійно-технічної) освіти є суб’єктами професійної (професійно-технічної) освіти.
( Частина перша статті 36 в редакції Закону № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Учень закладу професійної (професійно-технічної) освіти - це випускник закладу загальної середньої освіти II-III ступенів, зарахований до закладу професійної (професійно-технічної) освіти на навчання за програмами первинної професійної підготовки. Учню закладу професійної (професійно-технічної) освіти видається учнівський квиток.
( Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5498-VI від 20.11.2012, № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Слухач закладу професійної (професійно-технічної) освіти - це особа, зарахована до цього закладу на навчання за програмами професійного (професійно-технічного) навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації.
( Частина третя статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Стаття 37. Права здобувача освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Здобувачі освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти, крім прав, передбачених Законом України "Про освіту", мають право на:
належні умови навчання за обраною професією;
матеріальне забезпечення в період навчання на умовах і в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;
навчання професії за індивідуальною програмою, у тому числі за індивідуальною програмою розвитку для осіб з особливими освітніми потребами;
( Абзац четвертий частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
безоплатне користування навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базами закладу освіти;
матеріальну допомогу;
оплату праці під час виробничого навчання і практики згідно з законодавством;
безоплатні медичне обслуговування, користування засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;
щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення;
безоплатне оволодіння іншою професією у разі хвороби, яка не дає змоги продовжити навчання за обраною професією.
Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд здобувачам освіти до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.
( Статтю 37 доповнено абзацом згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; абзац одинадцятий статті 37 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014; частина друга статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Особи з особливими освітніми потребами, які потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб із порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
( Статтю 37 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 38. Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади.
Випускникам, які навчалися за денною формою навчання менш ніж 10 місяців, час навчання зараховується до трудового стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Випускникам закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які навчались за державним та/або регіональним замовленням, держава гарантує надання першого робочого місця відповідно до одержаної професії згідно з законодавством.
( Частина четверта статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Інші питання соціального захисту здобувача освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти регулюються законодавством.
Стаття 39. Обов'язки і відповідальність здобувача освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Здобувачі освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти, крім обов'язків, передбачених Законом України "Про освіту", зобов'язані:
виконувати вимоги освітніх програм і системи контролю знань, умінь і навичок;
відвідувати заняття, в тому числі й за індивідуальним графіком;
виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю працівників відповідних підприємств, установ, організацій;
дотримувати правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики;
бережно ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентаря, що використовуються в навчально-виробничому і навчально-виховному процесі.
Збитки, навмисно заподіяні здобувачами освіти закладу освіти, підприємству, установі, організації, відшкодовуються ними особисто або за рахунок їх батьків (опікунів) відповідно до законодавства.
За невиконання обов'язків і систематичне порушення статуту закладу професійної (професійно-технічної) освіти, правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти, незадовільну успішність до здобувача освіти застосовуються такі заходи впливу, як попередження, догана, відрахування з закладу освіти.
Порядок накладання дисциплінарного стягнення, відрахування з закладу професійної (професійно-технічної) освіти встановлюється його статутом та правилами внутрішнього розпорядку.
З закладу професійної (професійно-технічної) освіти здобувачі освіти можуть бути відраховані за:
( Абзац перший частини п'ятої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
власним бажанням;
станом здоров'я;
( Частину п'яту статті 39 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
переведенням, за його згодою, в інший заклад освіти;
( Частину п'яту статті 39 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
незадовільні успішність, поведінку;
невиконання вимог навчального плану та освітніх програм;
вироком суду, який набрав законної сили;
грубі порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Здобувачі освіти при відрахуванні з закладу професійної (професійно-технічної) освіти можуть бути атестовані за досягнутим рівнем кваліфікації.
( Частина шоста статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 40. Заохочення здобувача освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти
За досягнення високих результатів у навчанні та оволодінні професією, спеціальністю, за активну участь у виробничій діяльності та за інші досягнення застосовуються різні форми морального та матеріального заохочення здобувачів освіти, передбачені статутом закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Для матеріального заохочення здобувачів освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти створюються фонди матеріального заохочення, які формуються за рахунок коштів бюджету, доходів від виробничої діяльності та залучення коштів підприємств, установ, організацій, громадян. Положення про фонд матеріального заохочення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки або засновником закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Розділ VII
ОСОБЛИВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Стаття 41. Здобувачі освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яким забезпечується особливий соціальний захист
Право на особливий соціальний захист в галузі професійної (професійно-технічної) освіти мають особи з інвалідністю, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з особливими освітніми потребами, та здобувачі освіти, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та їхні діти, діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Стаття 42. Соціальний захист осіб з інвалідністю
Держава гарантує особам з інвалідністю, особам з особливими освітніми потребами професійну (професійно-технічну) освіту на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям. За інших рівних умов особи з інвалідністю та особи з особливими освітніми потребами мають переважне право на зарахування до закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійна підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів у межах обсягів державного та/або регіонального замовлення з урахуванням медичних показань і протипоказань для подальшої трудової діяльності. Обрання форм і методів професійної підготовки здійснюється згідно з висновками спеціалістів медико-соціальної експертної комісії.
Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими освітніми потребами здійснюється за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
У професійному навчанні осіб з інвалідністю, осіб з особливими освітніми потребами поряд із традиційними формами допускається застосування альтернативних форм навчання.
Установлені відповідно до закону пенсія і стипендія виплачуються особам з інвалідністю, особам з особливими освітніми потребами у період навчання в повному обсязі.
Працевлаштування випускників із числа осіб з інвалідністю, осіб з особливими освітніми потребами здійснюється згідно із законодавством.
Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003; в редакції Закону № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 43. Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
( Назва статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Держава гарантує дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, переважне право на зарахування до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, під час навчання перебувають на повному утриманні держави і забезпечуються цільовим фінансуванням витрат на їх утримання, умови яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти - дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, подається державна матеріальна допомога за нормативами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Держава гарантує випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти - дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, працевлаштування за набутою професією та забезпечення житлом згідно з законодавством.
( Текст статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Стаття 44. Соціальний захист здобувачів освіти, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Соціальний захист здобувачів освіти, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, здійснюється згідно з законодавством.
Стаття 44-1. Соціальний захист постраждалих учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи
( Назва статті 44-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2300-VIII від 27.02.2018, № 2443-VIII від 22.05.2018 )
Держава забезпечує особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та їхнім дітям, дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти у державних та комунальних закладах освіти.
( Частина перша статті 44-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2300-VIII від 27.02.2018, № 2443-VIII від 22.05.2018 )
Державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти надається у вигляді:
повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів;
( Абзац другий частини другої статті 44-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
соціальної стипендії;
безоплатного забезпечення підручниками;
безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
безоплатного проживання в гуртожитку;
інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Розділ VIII доповнено статтею 44-1 згідно із Законом № 425-VIII від 14.05.2015 )
Розділ VIII
ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ
Стаття 45. Поняття і загальні положення
До педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, асистенти викладача, асистенти майстра виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону № 1158-IV від 11.09.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5498-VI від 20.11.2012, № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Педагогічною діяльністю у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та установах професійної (професійно-технічної) освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.
Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Для визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, рівня його кваліфікації проводиться атестація. Періодичність обов'язкової атестації та порядок її проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи у порядку, передбаченому законодавством.
Стаття 46. Підготовка педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти
Підготовка педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється у закладах вищої освіти та на їхніх спеціалізованих факультетах, а також в індустріально-педагогічних технікумах, коледжах, інженерно-педагогічних закладах вищої освіти.
На посади педагогічних працівників можуть призначатися фахівці виробництва, сфери послуг, які мають вищу освіту і в подальшому здобувають відповідну психолого-педагогічну підготовку.
( Частина друга статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003 )
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, комунальних - за рахунок коштів місцевого бюджету, а приватних - за рахунок коштів власника.
Стаття 47. Права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників
Права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників визначаються Законом України "Про освіту" та іншими нормативно-правовими актами.
Держава забезпечує педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти:
щорічну основну відпустку тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
пенсію за вислугу років за наявності стажу безперервної педагогічної роботи не менше ніж 25 років.
На педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, розташованих у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками у закладах професійної (професійно-технічної) освіти у цих населених пунктах, поширюються пільги, що надаються спеціалістам сільського господарства та педагогічним працівникам інших закладів освіти, розташованих у цих населених пунктах, згідно з законодавством.
На працівників навчально-виробничих, виробничих підрозділів, навчальних господарств закладів професійної (професійно-технічної) освіти поширюються пільги, що надаються згідно з законодавством працівникам відповідних виробництв.
Стаття 48. Відповідальність педагогічних працівників
Педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Розділ IX
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Стаття 49. Відносини власності в галузі професійної (професійно-технічної) освіти
Засновник закріплює за закладами професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності та установами професійної (професійно-технічної) освіти об'єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.
( Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Об’єкти права власності закріплюються засновником за закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності або установою професійної (професійно-технічної) освіти на праві оперативного управління.
( Частина друга статті 49 в редакції Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )
Заклади освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.
Майно (об'єкти, споруди, основні фонди) закладів освіти і установ професійної (професійно-технічної) освіти, що перебувають у державній або комунальній власності, може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток професійної (професійно-технічної) освіти.
( Частина четверта статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
У разі ліквідації закладів професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності та установ професійної (професійно-технічної) освіти їх майно (об'єкти, споруди, основні фонди) та кошти, одержані від його реалізації, використовуються на розвиток професійної (професійно-технічної) освіти.
( Частина п'ята статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )( Частину шосту статті 49 виключено на підставі Закону № 1158-IV від 11.09.2003 )
У разі ліквідації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, заснованих на приватній формі власності, грошові кошти та інше майно, що належать їм на праві власності, використовуються у порядку, визначеному статутом закладу освіти.
( Частина сьома статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Стаття 50. Фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти здійснюють фінансову діяльність відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, а також інших нормативно-правових актів.
Фінансування професійної підготовки кваліфікованих робітників (первинної професійної підготовки), соціальний захист здобувачів освіти та педагогічних працівників у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти, у межах обсягів державного та/або регіонального замовлення, здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
( Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, № 5498-VI від 20.11.2012, № 2541-VIII від 06.09.2018 )( Щодо дії частини другої статті 50 див. Закони № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - пункт про зупинення дії визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
Встановлені нормативи фінансування є гарантованою межею, нижче якої не може здійснюватися фінансування підготовки робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Держава забезпечує своєчасність відповідних виплат і надання пільг здобувачам освіти і педагогічним працівникам державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Установи професійної (професійно-технічної) освіти та заклади професійної (професійно-технічної) освіти інших форм власності утримуються за рахунок коштів відповідних засновників.
Обсяги бюджетного фінансування державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти не можуть зменшуватися або припинятися за наявності інших джерел фінансування.
Атестовані заклади професійної (професійно-технічної) освіти інших форм власності можуть фінансуватися з Державного бюджету України за умови отримання ними державного замовлення на первинну професійну підготовку молоді.
Не використані в поточному році бюджетні та позабюджетні кошти не можуть бути вилучені з рахунку державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти чи установи професійної (професійно-технічної) освіти, крім випадків, передбачених законодавством.
П'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти направляється на рахунок закладу освіти для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист здобувачів освіти, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
( Частина дев'ята статті 50 в редакції Закону № 1158-IV від 11.09.2003 )
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти користуються податковими, митними та іншими пільгами згідно з законодавством.
Фінансування професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації осіб з особливими освітніми потребами здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 50 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 2541-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 51. Додаткові джерела фінансування закладу професійної (професійно-технічної) освіти
Додатковими джерелами фінансування закладу професійної (професійно-технічної) освіти є кошти, одержані за:
професійну підготовку кваліфікованих робітників (первинну професійну підготовку) понад державне замовлення, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників відповідно до договорів, укладених з юридичними та фізичними особами;
( Абзац другий частини першої статті 51 в редакції Закону № 5498-VI від 20.11.2012 )
надання додаткових платних освітніх та інших послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
( Абзац третій частини першої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5498-VI від 20.11.2012 )
Інші додаткові джерела фінансування закладу професійної (професійно-технічної) освіти визначені Законом України "Про освіту".
Кошти, одержані закладом професійної (професійно-технічної) освіти за рахунок додаткових джерел фінансування, що передбачені цією статтею, використовуються ним на діяльність, передбачену статутом.
Розділ X
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 52. Міжнародне співробітництво в системі професійної (професійно-технічної) освіти
Органи управління освітою, установи професійної (професійно-технічної) освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, їх засновники мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв'язки з закладами освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо.
Держава сприяє міжнародному співробітництву установ професійної (професійно-технічної) освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, виділяє їм відповідні валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита та митного збору за навчальне, виробниче обладнання та приладдя, яке надходить з-за кордону і призначене для використання у навчально-виробничих цілях.
Стаття 53. Зовнішньоекономічна діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти
Органи управління освітою, установи професійної (професійно-технічної) освіти, державні заклади професійної (професійно-технічної) освіти та їх засновники мають право відповідно до законодавства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, а також мати власний валютний рахунок.
Валютні, матеріальні надходження від зовнішньоекономічної діяльності використовуються установами професійної (професійно-технічної) освіти, закладами професійної (професійно-технічної) освіти для забезпечення їх власної статутної діяльності.
Розділ XI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПРОФЕСІЙНУ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНУ) ОСВІТУ"
Стаття 54. Відповідальність за порушення Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"
Посадові особи і громадяни, винні в порушенні Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", несуть відповідальність згідно з законодавством.
Розділ XII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України до 1 липня 1998 року:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
розробити і затвердити відповідні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
Президент УкраїниЛ.КУЧМА
м. Київ
10 лютого 1998 року
№ 103/98-ВР
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про професійну (професійно-технічну) освіту
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту
Законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.
Стаття 2. Завдання Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"
Завданням цього Закону є регулювання суспільних відносин в галузі професійної (професійно-технічної) освіти з метою:
забезпечення громадянам України, у тому числі особам з особливими освітніми потребами, а також іноземцям та особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, права на здобуття професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, перепідготовку та підвищення кваліфікації;
задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках;
сприяння в реалізації державної політики зайнятості населення;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку установ професійної (професійно-технічної) освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.
Стаття 3. Професійна (професійно-технічна) освіта